CC BY
18
Науковий вкник HЛTУ Украши. - 2G1G. - Вип. 2G.1G
Makarynska S.A. Features of passing ontogenetic stages of black pine (Pinus nigra Arn.) in conditions of the introduction of the right bank forest-steppe eco-zones of Ukraine
This guide gives an overview the main ontogenetic periods of black pine. The morphological changes that occur in black pine plants at different age stages have presented in the article. Three periods of ontogenesis of pine-tree black are examined (embryo, pre-genesic and genesic)
Keywords: ontogenetic stages, Pinus nigra, morphological changes.
УДКSS2.734.3:632.111.S:SS.006 Наук. ствроб. В.П. Масальський -
Дендрологiчнuй парк "Олександрiя " НАН Украти
3HMOCTmKICTb I MOPO3OCTmKICTb ЛИП (TILIA L.) У ПPАВOБЕPЕЖHOМУ Л1ШСТЕПУ УСТАШИ
Визначено зимостшюсть i тривалють перюду глибокого спокою 21 виду роду Tilia. Ощнено стшюсть дослщжених вид1в до зимових мороз1в та зимових змш температур (вщлиг). Дослщжено, що штродуковаш у Правобережному Люостепу Украши види роду Tilia e цшком морозо- i зимостшю i мають достатнш перюд оргашчно-го та вимушеного спокою, щоб пережити частi зимовi вiдлиги в першш половинi зи-ми, навггь, якi можуть тривати бiльше мюяця, i в дрyгiй половинi зими до 10-14 дшв.
Рiд Tilia e доволi чисельним: вiн нараxовye понад 40 видiв, якi ростуть у Швшчнш напiвкyлi в помiрномy, сyбтропiчномy та iнколи в трошчному клiматичниx поясах. Ареали деяких видiв досягають 62°-63° пн. ш. Найбшьш зимостiйкими з них e T. cordata та T. sibirica, яю можуть рости нав^ь у зош тайги, при цьому, на швшчнш межi ïxнього зростання, вони можуть плодоно-сити лише в теплi роки [1].
Пiвденна межа простягаeться у сyбтропiчниx i трошчних лiсаx Китаю, Японiï, 1ндокитаю та Центральноï Америки. За лiтератyрними даними, найвибаглившими до тепла e види, яю належать до секцiй Lindnera, Eriop-hilyra та Trichophilyra [1]. Представники секци Trichophilyra в Укра].ш не ростуть. До Lindnera належать таю види, що ростуть в умовах штродукцп в Правобережному Люостепу Украши: T. maximowicziana Rupr. et Maxim., T. mandshurica Shiras., T. oliveri Szyszyl., T. petiolaris D.C., T. tomentosa Moench.; до Eriophilyra належать: T. americana L. та T. heterophylla Vent.
Як св^ить практика, усшх штродукцп багатьох деревних i кущових рос-лин у зонах iз порiвняно суворими клiматичними умовами залежить насамперед вiд стiйкостi рослин проти несприятливих умов зимiвлi. Тому однieю з основних особливостей, як1 визначають значною мiрою можливiсть культивування iнтро-дукованих рослин у цих клiматичниx умовах, e ïxня зимостiйкiсть.
Прийнято розрiзняти два види стiйкостi: морозостiйкiсть та зимос-тiйкiсть, причому перша e компонентом дрyгоï [2]. Пщ зимостiйкiстю розyмiють весь комплекс пристосувань рослини до умов зовшшнього середовища в нес-приятливi для розвитку сезони року. Пiд морозостiйкiстю розумшть здатнiсть рослин переносити без шкоди короткочасш заморозки i тривалi зимовi морози.
Метою наших дослiджень було визначити штродуковаш види лип, яю можуть нормально рости, розвиватись i утворювати яюсне насшня в умовах
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
noMÍpHO-континентального кшмату Правобережного Лiсостепу Украши, для якого характеры теплi зими Í3 частими вщлигами, але при цьому трапляють-ся роки, коли мiнiмальна температура пов^я опускаеться до -30 °С i нижче.
Матерiали та методи. Об'ектами наших дослщжень були 21 вид роду Tilia. Для визначення негативного впливу низьких температур ми користува-лись польовим методом М.В. Черноморець [5]. Комплексне ощнювання впливу вс1х несприятливих чинниюв на штродуковаш види роду Tilia ми виконували за методикою С.Я. Соколова [3].
Результати та 1хне обгрунтування. Для вивчення морозостшкост видiв роду Tilia ми перюдично (раз у мюяць) пiсля морозiв зрiзали рiчнi паго-ни протягом зими. Дослiджували стушнь ушкодження пагонiв морозами. Результати цих дослщжень подано в табл. 1. Найвищий ступiнь морозостiйкостi позначено балом 0, нижчi ступенi - вщповщно 1, 2, 3, 4 i 5 - повне вимерзан-ня пагона.
Табл. 1. Морозост'йк'сть eudie рослин роду Tilia 'нтродукованих
в Правобережному Л'состепу Украти
Назва рослини PÍR Середнш бал
2005-06 2006-07 2007-08 зимостшкост1
Tilia americana 0 0 0 0
T. amurensis 0 0 0 0
T. begonifolia 3 3 2 2-3
T. begonifolia f. begoniifolia 4 4 3 3-4
T. begonifolia f. euchlora 0 0 0 0
T. cordata 0 0 0 0
T. dasystyla 0 0 0 0
T. europaea 0 0 0 0
T. heterophylla 1 1 0 0-1
T. japonica 0 0 0 0
T. Komarovii 0 0 0 0
T. maximowicziana 0 0 0 0
T. mandshurica 1 1 0 0-1
T. mongolica 0 0 0 0
T. monticola 0 0 0 0
T. neglecta 0 0 0 0
T. oliveri 1 1 0 0-1
T. petiolaris 0 0 0 0
T. platyphyllos 0 0 0 0
T. sibirica 0 0 0 0
T. tomentosa 0 1 0 0-1
Як ми бачимо з табл. 1, майже вс1 види роду Tilia е морозостшкими. Винятком е T. begonifolia i T. begonifolia f. begoniifolia. У цих видав ми спостерь гали значне побуршня лубу i навггь "кшьцевий перехват". У видiв: T. hete-rophylla, T. mandshurica, T. oliveri та T. tomentosa спостер^али незначне побуршня лубу, коли температура повггря трималася нижче -20 °С протягом 5 дiб i бшьше. Протягом наступного року шсля незначного обмерзання цих рослин ми не спостер^али шяких вдаилень у сезонному росл, розвитку i плодоношенш.
Науковий bíciiiik НЛТУ УкраТни. - 2010. - Вип. 20.10
У р!чному цикл розвитку рослин виокремлюють таю основш перiоди: 1) р1ст пагошв; 2) прихований р1ст; 3) диференщащя генеративних бруньок та визрiвання пагошв; 4) глибокий спокш; 5) вимушений спокш [4]. Глибо-кий спокш переходить у вимушений спокш [2]. Стан глибокого спокою не впливае або значно зменшуе вплив на рослини несталого температурного режиму. Вимушений спокш характеризуеться високим ступенем готовност рослини до вщновлення ростових процешв i супроводжуеться цшим комплексом змш у тканинах, без яких неможливий початок вегетацп. Вихщ де-ревних рослин 1з стану глибокого спокою пов'язаний 1з зменшенням 1хньо1 стшкосп проти несприятливих чинниюв холодно! пори року. Рослини, як1 ввшшли в стадiю вимушеного спокою у зимовий перюд, е найбшьш вразли-вими в1д тривалих вщлиг, п1сля яких настають морози. Такий вплив високих i низьких температур може призвести до морозобшних трщин, а в деяких ви-падках навггь до загибелi молодих рослин. Тому ми дослщили тривалiсть глибокого спокою та перюд виходу рослини з1 стану вимушеного спокою. За-гот1влю пагонiв ми здiйснювали на початку кожного мюяця, починаючи з листопада. Пагони подшили на 2 парти. Першу партш ми пометили в примь щення з температурою повггря +20 °С, а другу - в примщення з температурою повггря + 6 °С. вих1д з1 стану спокою ми вщзначили з початком розпус-кання листя. Результати дослщу наведенi в табл. 2.
_Табл. 2. Глибина спокою вид'в роду Tilia 2005-2006 рр. (дн'в)_
Через скшьки дтв ввдбулося розпускання листя
Назва рослини +6 ° C +20 °C
25 .XI 16.XII 16.I 15.II 25.XI 16.XII 16.I 15.II
Tilia americana 52 30 15 9 26 18 6 4
T. amurensis 64 48 25 10 32 22 15 5
T. begonifolia 70 56 28 10 40 28 15 5
T. begonifolia f. begoniifolia 64 50 24 9 26 16 6 5
T. begonifolia f. euchlora 62 44 24 9 28 18 7 5
T. cordata 66 46 15 9 26 18 7 5
T. dasystyla 64 40 15 8 26 16 6 4
T. europaea 58 45 28 10 32 20 15 5
T. heterophylla 50 28 14 8 26 16 6 4
T. japonica 64 42 28 9 32 20 14 5
T. Komarovii 64 40 26 9 34 22 15 5
T. maximowicziana 60 38 28 10 34 24 15 5
T. mandshurica 58 42 14 8 24 12 5 4
T. mongolica 62 42 25 8 32 20 15 5
T. monticola 60 40 28 9 32 18 15 5
T. neglecta 64 42 26 10 32 20 14 5
T. oliveri 58 36 15 8 26 16 6 4
T. petiolaris 56 36 28 9 32 20 14 5
T. platyphyllos 52 28 26 9 32 20 15 5
T. sibirica 68 48 28 9 36 22 16 5
Як ми бачимо з табл. 2, живщ вид1в роду Tilia за температури +6 °С по-чинають розпускатися не ранiше середини с1чня, не залежно в1д того, коли бу-
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
ли заготовлеш живцi. Нав^ь за температури +20 °С для виходу з оргашчного спокою рослинам необхiдно близько мюяця. Це свщчить про те, що до середи-ни сiчня види роду Tilia перебувають у сташ глибокого спокою. Починаючи з середини шчня, у рослин вщбуваеться перехщ до вимушеного спокою. Bïh тривае до початку - середини лютого, винятком е такi види: Tilia americana, T. cordata, T. dasystyla, T. heterophylla, T. mandshurica, T. oliveri. У цих видiв орга-нiчний споюй починаеться у середиш сiчня, але при цьому в сташ вимушеного спокою за температури +6°С вони не починають вегетувати протягом ще двох тижнiв. Лише якщо 1м створити умови, коли температура буде +20 °С (що мало ймовiрно в зимовий перюд), то розпускання починаеться за тиждень.
У середиш лютого вс види роду Tilia повнютю переходять до стану вимушеного спокою, але при цьому тривалють спокою становить 8-10 дшв, що е цшком достатшм для того, щоб перенести вщлиги, яю тривають до 10 дшв. Варто вщзначити, що види, яю походять з теплiшого кшмату -T. mandshurica, T. oliveri, T. heterophylla, T. dasystyla, T. mongolica - мають менш тривалий термiн вимушеного спокою.
За методикою С.Я. Соколова було комплексно ощнено вплив ушх нес-приятливих чинниюв на iнтродукованi види роду Tilia [3]. Переважна бшь-шiсть видiв отримали найвищий бал зимостiйкостi - 0. Рослини не мали зов-нiшнiх ознак ушкодження. Такi види, як: T. begonifolia f. begoniifolia, T. heterophylla, T. japonica, T. mandshurica, T. oliveri, T. tomentosa отримали 1 бал зи-мостшкость
Висновки. На пiдставi отриманих даних можна зробити висновок, що штродуковаш у Правобережному Люостепу Украши види роду Tilia е цшком морозо- i зимостшкими та мають достатнш перюд оргашчного та вимушеного спокою, щоб пережити част зимовi вщлиги в першш половит зими на-впъ, яю можуть тривати бшьше мiсяця, i в другш половинi зими до 1014 дшв. yd види, яю ми вивчали е перспективними для штродукцп i придат-ними для масово1 культури в регiонi.
Л1тература
1. Васильев И.В. Липа // Деревья и кустарники СССР. - М.-Л. : Изд-во АН СССР, 1958. - Т. IV. - С. 660-726.
2. Генкель П.А. Состояние покоя и морозоустойчивость плодовых растений. - М. : Изд-во "Наука", 1964. - 242 с.
3. Деревья и кустарники СССР. - М.-Л. : Изд-во АН СССР, 1951. - Т. 2.
4. Сергеев Л.И. Особенности годичного цикла и зимостойкость деревьев и кустарников // Физиология устойчивости растений. - М. : Изд-во АН СССР, 1960. - С. 202-207.
5. Черноморец М.В. Устойчивость виноградного растения к низким температурам. -Кишинев : Картя Молдавеняскэ, 1985. - 190 с.
Масальский В.П. Зимостойкость и морозоустойчивость лип (Tilia l.) в Правобережной Лесостепи Украины
Определены зимостойкость и длительность периода глубокого покоя 21 вида рода Tilia. Дана оценка стойкости исследованных видов к зимним морозам и зимним колебаниям температур (оттепель). Исследовано, что интродуцированные в Правобережной Лесостепи Украины виды рода Tilia полностью морозо- и зимостойкие и имеют достаточный период органического и вынужденного покоя, чтобы пережить частые зимние оттепели в первой половине зимы, даже, которые могут длиться больше месяца, и во второй половине зимы до 10-14 дней.
Науковий тсиик НЛТУ Украши. - 2010. - Вип. 20.10
Masal'skiy V.P. Resistance to the cold and frost-resistance of lindentrees (Tilia l.) in to right-bank forest-steppe of Ukraine
Certainly resistance to the cold and duration of period of deep rest 21 types of sort of Tilia. The estimation of firmness of investigational kinds is given to the winter frosts and winter vibrations of temperatures (vidlig). Investigational, that introdukovani in types of sort of Tilia are Right-bank Forest-steppe of Ukraine fully morozo- and winter-proof and have a sufficient period of organic and forced rest, to outlive frequent winter thaw in the first half of the winter even, which can last more than month, and in the second half of winter to 10-14 days. _
УДК 630*165,3 Мол. наук. ствроб. Н.М. &щук - УкрНДЫрлк;
доц. Р.М. Яцик, канд. с.-г. наук - Прикарпатський НУ, м. 1вано-Франк1вськ
ХАРАКТЕРИСТИКА ПЛЮСОВИХ ДЕРЕВ МОДРИНИ еВРОПЕЙСЬКО1 В КУЛЬТУРБЮЦЕНОЗАХ П1ВН1ЧНОГО МЕГАСХИЛУ УКРА1НСЬКИХ КАРПАТ
Охарактеризовано плюсовi дерева модрини европейсько!, яю зростають на тв-шчному мегасхилi Укра!нських Карпат. Проаналiзовано особливосп !хнього поши-рення, сучасний стан i енерпю росту, а також таю важливi формовi ознаки, як типи й забарвлення ритидома та форми крон дерев.
Ключов1 слова: модрина европейська, плюсовi дерева, характеристика феноти-тв, типи ритидома, форми крон.
Модрина европейська - щнна швидкоросла хвойна порода, яка при-родно зростае в европейських кра!нах. Навколо не! точиться чи не найбшьше суперечок. Частина науковщв видшяе окремим видом модрину польську (La-rix polonica Racib.), яка найбшьше поширена у Польшд, Румунп й Захщнш Сврош. На сьогодш лише два локалггети !! збереглося i в Укра!нських Карпатах (Горгани). Один i3 них знаходиться в урочишд "Кедрин" у Закарпатськш обл., iнший - на 1вано-Франювщиш, бiля монастиря "Скит Манявський". Що-до останнього, то бiльшiсть учених все-таки схиляються до культурного його походження [5]. Тому, на наш погляд, на швшчному мегасхиш карпатських пр модрину европейську потрiбно вважати штродукованою чи реiнтродуко-ваною породою [6].
Хоча досвщ вирошування модрини в регiонi налiчуе близько твтора столiття, але потужно! люонасшно! бази И, для повного задоволення потреб ль сових пiдприемств високояюсним насiнням, так ще i не створено. Сьогодш на-сiнництво тут розвиваеться двома головними шляхами - плантацшним (зде-бiльшого клоновим), що базуеться на плюсовш селекцi! окремих видатних бь отипiв (тобто на використанш плюсових дерев) та популяцшним, що базуеться на популяцiйнiй селекцп й використаннi для лiсовiдновлення та люорозведення кращих насаджень, вiдведених тд плюсовi насадження та постiйнi люонасшш дiлянки. Через труднiсть заготiвлi шишок на цих об'ектах розвиненi лiсовi кра-!ни свiту вiддають перевагу насшним плантацiям, як1 створюються на довгот-ривалий перiод. Такий напрям широко пропагуеться та використовуеться в Ук-ра!ш, i в Карпатському регюш зокрема [1, 4, 7]. Для його подальшого успiшно-го розвитку необхщна значна кiлькiсть високояюсних плюсових дерев.
