CC BY
15
нлты
УКРЛИНИ
wi/ган
Науковий в1сник НЛТУУкраТни Scientific Bulletin of UNFU http://nv.nltu.edu.ua
https://doi.org/10.15421/40270503
Article received 22.06.2017 р. Article accepted 29.06.2017 р.
УДК 58.036.5:582.746.26(477.4) (477.7)
ISSN 1994-7836 (print) ISSN 2519-2477 (online)
@ EE3 Correspondence author V. V. Mamchur [email protected]
В. В. Мамчур
Уманський нацюнальний утверситет cadieHuqmea, м. Умань, Украта
МОРОЗОСТ1ЙК1СТЬ I ЗИМОСТ1ЙК1СТЬ AILANTHUSALTISSIMA (MILL.) В УМОВАХ ПРАВОБЕРЕЖНОГО Л1СОСТЕПУ I СТЕПУ УКРА1НИ
Дослщжено морозостшюсть рослин Ailanthus altissima (Mill.) методом прямого проморожування пагошв для встанов-лення мiнiмaльних критичних температур, що впливають на picT i розвиток. Дослщжено стан рослинного oргaнiзму тд дieю низьких температур. Визначено шдекс морозного пошкодження окремих частин пагона i бруньки. Наведено результати доолдження мopoзocтiйкocтi тканин пaгoнiв i генеративних бруньок рослин A.altissima в умовах вимушеного спокою. Визначено зимостшюсть i тривалсть пеpioду спокою дерев A. altissima, яю зростають у Нацюнальному дендpoлoгiчнoму парку "Софивка" НАН Укра1ни, Уманському НУС, Тaльнiвcькoму парку Шувалова, у зелених насадженнях Умаш та Уманського р-ну, парку iм. Петровського м. Первомайськ Микола1всько1 обл., мкькому парку м. Ватутшо Черкасько! обл., дендролопч-ному парку Веcелi Боковеньки Юровоградсько! обл., смт Чечельник Вшницько! обл. та в м. Саврань Одесько! обл. Оцiненo стутнь пiдмеpзaння частин i тканин пагона тсля проморожування. Оцшювання здiйcненo за шестибальною шкалою М. О. Соловйово! та Д.В. Потанша за побуршням тканин. Виявлено cтiйкicть дослщжених видiв до комплексу неспри-ятливих факторш в ociнньo-зимoвий пеpioд. Встановлено, що найнебезпечншими для A. altissima с тзнъовеснят приморозки, нестабшьно теплi зими та хoлoднi весни. З'ясовано, що для культури рослин дослщжуваного виду важливо вжити захо-дiв для сприяння захисту !х вiд ураження низькими температурами. Мoлoдi рослини пoтpiбнo вкривати торфом, Грунтом, листям, висаджувати в мicцях, захищених вiд пiвнiчних вiтpiв, а у дорослих дерев утеплювати пpикopеневi круги. Культура A. altissima в умовах Правобережного Шсостепу Укра!ни с досить морозо- та зимостшкою.
Ключoвi слова: пеpезимiвля; заморозки; дoчacнi морози; тдмерзання; стшюсть; вимушений cпoкiй.
Вступ. 1итродукщя та аклiматизацiя рослин пов'яза-на з мiнливiсгю присгосування 1х до нових клiмагичних умов юнувания. ycnix шгродукцп у зонах i3 суворими клiмагичними умовами залежигь ввд сгiйкосгi рослин до несприягливих умов зимiвлi. Як зазначае В.А. Нечи-гайло, сгiйкiсгь рослин до комплексу несприягливих факторiв в осiнньо-зимовий перюд е одним з основних показниюв успiшносгi шгродукцп (Nechytailo & Kuche-riava, 2001; Musiienko, 2001). Зимостшюсть га морозостшюсть Ailanthus altissima не досгагньо вивчеш в умовах Правобережного Люосгепу i Степу Украши. В окремих джерелах наводягь данi про зимосгiйкiсгь виду, проте дослвджень у цьому напрямi не здiйснено (Kokhno et al., 2002). Розрiзняюгь два види сгiйкосгi: морозосгiйкiсгь i зимосгiйкiсгь (Genkel & Oknina, 1964). Пiд зимосгiйкiсгю розумшгь весь комплекс присгосувань рослин до умов зовшшнього середовища в несприятливi для розвигку сезони року. Зимостшюсть визначаегься сгупенем вщповвдносп мiж динамшою меж гермосгiйкосгi органiв i тканин рослин в осшньо-зимовий перюд i динамiкою ексгремальних режимiв змши гемперагури. (Ahmatov, 1968; Burachinskij, 1967; Beskaravajnaja & Bannaja, 1969).
Морозостшюсть - це здагшсгь рослин витримувати без пошкоджень низьк1 зимовi гемперагури. Тому од-нiею з основних особливосгей, яю визначаюгь значною
мiрою можливiсть культивування iнтродукованих рослин у цих ктматичних зонах, е 1хня морозостiйкiсть. Саме морозостiйкiсть значною мiрою визначае зимос-тiйкiсть рослин (ВигасЬтяку, 1967; Gricenko, 1953). Як зазначае (УоН, 1917), морозостiйкiсть у особин одного виду в однакових умовах може проявлятись по^зному. Вш пояснюе це явище тим, що одна рослина може бути вирощена з насшня пiвденного походження, а шша - з бiльш суворих мюць вирощування, i навiть 11 морозос-тiйкiсть може бути iндивiдуальною особливiстю. Нес-приятливими факторами для рослин е низью мiнусовi температури повиря впродовж зимового перiоду. Причиною загибелi та ушкодження рослин унаслвдок дИ морозiв е замерзания води в клгганах, яке супрово-джуеться механiчним травмуванням мембран, депдра-тацiею та осмотичним шоком (Tumanov, 1967). Моро-зостiйкiсть рослин характеризуемся зниженням актив-ностi фiзiологiчних процеав, своечасним зак1нченням росту та визрiвання пагонiв, а також накопиченням у клгганах захисних речовин. До ди низьких температур найбiльш чутливими е паренхiмнi тканини та китковГ бруньки, яю прилягають до основи бруньки, де розмь щена провщна система (Golodriga & Sokolov, 1972).
Мета до^дження - встаиовления мiнiмальних критичних температур для рослин АНап^ш' та
ступеня 1х ушкодження за допомогою методу прямого
1нформащя про aBTopiB:
Мамчур Валентина Василiвна, астрант. Email: [email protected]
Цитування за ДСТУ: Мамчур В. В. Морозоспйюсть i зимоспйюсть Ailanthus Altissima (Mill.) в умовах Правобережного лкостепу i
степу Украши. Науковий вкник НЛТУ Украши. 2017. Вип. 27(5). С. 21-24. Citation APA: Mamchur, V. V. (2017). Frost resistance and winter hardiness of Ailanthus Altissima (Mill.) in Right-bank stepp and steppe of Ukraine. Scientific Bulletin of UNFU, 27(5), 21-24. https://doi.org/10.15421/40270503
проморожування пагошв. Вивчення зимостiйкостi та морозостшкосп Ailanthus altissima (Mill.) у Правобережному Лшостепу i Степу Укра!ни.
Об'екти та методика дослiдження. Об'ектами дос-лвджень були дерева айланта, якi зростають у Наць ональному дендрологiчному парку "Софпвка" НАН Украши, Уманському НУС, Тальнiвському парку Шувалова, в зелених насадженнях м. Умаш та Уманського району, парку iм. Петровського м. Первомайськ Мико-ла!всько! обл., мiському парку м. Ватутшо Черкасько! обл., дендролопчному парку Веселi Боковеньки Юро-воградсько! обл., смт Чечельник Вшницько! обл. та в м. Саврань Одесько! обл. Зимостшшсть Ailanthus altissima в умовах Правобережного Лкостепу i Степу Укра-!ни оцiнювали вiзуально за восьмибальною шкалою С. Я. Соколова (Sokolov, 1957):
1) рослина зимостiйка (перезимувала без пошкоджень);
2) вiдмерзае верхiвка рiчних пагонiв;
3) вiдмерзають рiчнi пагони;
4) вiдмерзають гiлки останнiх двох рокiв;
5) вiдмерзають гiлки останнiх трьох роюв;
6) вiдмерзае стовбур до рiвня снiгового покриву;
7) вiдмерзае стовбур до коренево! шийки, проте рослина утворюе поросль;
8) рослина гине вщ морозу.
Вивчення морозостiйкостi A. altissima проводилось зпдно з методикою Н. А. Соловйово!, (Soloveva, 1982), зимостшкосп - за шкалою С. А. Соколова (Sokolov, 1957). Методика Н. А. Соловйово! передбачае при польовому методi облiк проводити взимку шсля моро-зiв, навеснi - перед розпусканням бруньок i в перюд ш-тенсивно! вегетацп рослин. Проморожування проводили в лабораторп фiзiолоri! 1нституту садiвництва УААН у холодильнш камерi "Frigera" з поступовим зниженням температури на 5 °С за температур -25 °С, -30 °С. Дослвдження виконували в трьох повторюванос-тях, що е необхвдним для проведення дисперсiйного аналiзу отриманих результатiв (Potanin et al., 2005). Пiд час м^оскошчно! оцiнки однорiчного приросту вста-новлювали рiвень пошкодження окремих тканин або !х комплексiв (флоеми, камбiю, деревини i паренхiмно! тканини внутршньо! частини пагона) за вiзуальним по-бурiнням на поперечному зрiзi. Для пiдрахунку ушко-джень частини пагона множили бал пошкодження тканини на поправний коефщент, що визначаеться значенном тканини для переб^у фiзiологiчних процеав (для флоеми - 6, камбш - 8, деревини - 4, паренхiмно! тканини внутршньо! частини пагона - 2) i отримували вщ-соток ушкодження окремо! тканини та однорiчного приросту (Potanin et al., 2005). Потенцшну морозос-тшшсть визначали пiд час анотомо-мiкроскопiчних дос-лвджень пiсля прямого проморожування пагошв. Пошкодження внугрштх тканин однорiчних приростiв па-гона визначали за шестибальною шкалою М. О. Со-ловйово! (Soloveva, 1983), де:
• 1 - пошкоджень нема (0 %);
• 2 - незначна змша забарвлення, пошкоджено до 20 % тканини;
• 3 - середне пошкодження тканини (40 %);
• 4 - спостертаеться побуршня !! межi з iншими тканинами (60 %);
• 5 - сильне пошкодження тканини, спостершаеться побу-рiння, межi з iншими тканинами чорнi (80 %);
• 6 - повна загибель тканини, у деяких випадках !! немож-ливо вiдокремити вiд шшо! (100 %).
Оцiнку ступеня шдмерзання частин i тканин пiсля проморожування здшснювали за методикою М. О. Соловйово! (Soloveva, 1982) та Д. В. Потанша (Potanin et а1., 2005) за побурiнням тканин. Зимостшшсть рослин визначали за методикою С. Я. Соколова ^око^у, 1957).
Результата дослвдження. Шд час дослвдження зи-мостiйкостi АйаЫки' altissima, штродукованих у Правобережному Лiсостепу i Степу Укра!ни, рослини проявили себе як вщносно зимостiйкi. Середш данi досль дження за 2014-2017 рр. наведено в табл. 1.
Табл. 1. Зимостшккть АИап^ш altissima (за 8-бальною шкалою С. Я. Соколова), штродукованих у Правобереж-
Рж спостереження Се-
Млсце зростання 20142015 20152016 20162017 реднш бал
Уманський НУС 3 3 3 3
Нацюнальний дендрологiчний парк "Софйвка" 3 3 2 2,6
Парк Шувалова м. Тальне 3 3 4 3,3
Зелеш насадження м. Умань та Уманського району 3 4 3 3,3
Дендролопчний парк Веселi Боковеньки Юровоградсько! обл. 2 3 2 2,3
Парк iм. Петровського м. Первомайськ Микола!всько! обл. 1 1 2 1,3
смт Чечельник Вшницько! обл. 2 2 2 2
м. Саврань Одесько! обл. 1 1 2 1,3
Мюький парк м. Ватутшо Черкасько! обл. 3 3 3 3
Дендролопчний парк Олексан-дрiя Ки!всько! обл. 3 4 4 3,6
Куяльницький лиман м. Одеса 1 1 1 1
Навесш 2016 та 2017 рр. у Правобережному Люосте-пу Укра!ни спостерталися пiзньовеснянi приморозки зi зниженням температури ввд -2 °С до -5°С. Молодi но-воутвореннi пагони i листя дерев Ailanthus altissima, що зростали на вiдкритих дiлянках, були повшстю знищен-нi морозом, проте за калька днiв пiсля приморозив рослини вщновили свою вегетацш та набули властивого !м габпусу (рис.).
Рис. Рослини, пошкодженнi морозом
За роки спостережень середнш бал пошкодження у Правобережному Люостепу Укра!ни становив 3,3 та 2,6 бали ввдповвдно. Рослини, як1 пошкоджувались морозами, зростали на ввдкритих донках. Пошкодження морозами верхiвки рiчних пагошв та власне рiчних пагошв виявлено у всiх дослiджуваних рослин. За вшовим розподiлом найменш морозостшкими були одно- та
дворiчнi аянщ, у яких здерев'янiння пагошв становило 50-70 %, тобто 1м властиве пiдмерзання 10-30 %. Шд-твердженням цього е погоднi умови 2015-2016 рр., коли перша половина зими була безсшжною з досить низь-кими температурами. У Правобережному Степу Украши (Одеська та Миколавська обл.) середнiй бал пош-кодження становив 1,0 та 1,3 бали вiдповiдно.
Варто зазначити, що важливою обставиною для культури рослин дослвджуваного виду е вжиття заходiв захисту 1х вiд ураження низькими температурами. Мо-лодi рослини потрiбно вкривати торфом, грунтом, лис-тям, висаджувати в мюцях, захищених вщ пiвнiчних вiтрiв, а у дорослих дерев утеплювати прикореневi круги. Дослвдженнями зимостiйкостi рослин Ailanthus altis-sima, iнтродукованих у Правобережному Люостепу та Степу Укра1ни, встановлено, що щ показники у них досить рiзнi i залежать вщ умов, вiку рослин та мюця зростання. Культура A. altissima в умовах Правобережного Люостепу Украши цiлком можлива.
Лабораторну оцiнку морозостшкосп проводили за методикою М. О. Соловйово! (Soloveva, 1983), у моди-фшацп В. В. Грохольського та О. I. Китаева (Potanin et а1., 2005). Зразки однорiчних прироспв вiдбирали в рiз-них районах зростання айланту. За контроль було взято однорiчнi пагони, як1 зазнавали дИ низьких температур в умовах, наближених до природних. Вивчення моро-зостшкосп методом прямого проморожування базува-лось на трьох етапах:
• 1 - в1дб1р зразюв для проморожування;
• 2 - безпосередне проморожування;
• 3 - м1кроскошчний анал1з ступеня ушкодження.
Цей метод устшно застосовують для визначення ступеня морозостшкосп листяних деревних рослин (Go1odriga & Soko1ov, 1972).
Пiсля проморожування пагошв за температури -25 °С i -30 °С у перюд вимушеного спокою, зафшсова-но певш закономiрностi пошкодження структур рiзних тканин. Данi дослiджень наведено в табл. 2.
Табл. 2. PiBeHb пошкодження однорiчних пагошв А altissima шсля лабораторного проморожування (середнi дат за температури -25 °С i -30°С)
| Айлант найвищий | Температура проморожування, °С Стушн одно1 ъ пошкодження Очного пагона Загальний стутнь пошкодження, %
верхня частина середня частина тд брунькою
Правобе режний Шсостеп Украши
Контроль 13,4 2,8 7,4 23,6
-25 19,2 18,2 23,6 61
-30 36,2 22,2 30,6 88,8
Правобережний Степ Ук раши
Контроль 13,4 2,8 7,4 23,6
-25 16,2 15,2 19,5 50,9
-30 30,2 18,2 25,5 73,9
Апiкальна частина пагона тд брунькою була найчутливiша до ди низьких температур майже в ycix дослiдних об'екпв. Пошкодження однорiчних пагошв дерев A. altissima, як зростають в умовах Правобережного .Шсостепу, за дп температури -25 °С до -30 °С ко-ливалось вiд 18,2 % у середиш пагона до 36,2 % бшя верхiвки та 30,6 % тд брунькою. Загальний стyпiнь пошкодження становив 61 i 88,8 %. Пошкодження од-норiчних пагонiв A. altissima в умовах Правобережного Степу було значно меншим. У середиш пагона цей по-казник становив 15,2 та 18,2 %, бшя верхiвки - вщ
16,2 до 30,2 %, пiд брунькою - вщ 19,5 до 25,5 %. Загальний стутнь пошкодження становив 50,9 i 73,9 %.
Можна зробити висновок, що для айланта майже критичною е температура -30 °С. Цей вид проявляе низьку стшшсть до вiд'емних температур. Найчутливь шою до дп негативних температур виявилася верхня частина пагона, де найбшьше пошкоджуеться флоема i камбiй. Найнижчим рiвнем стiйкостi до низьких температур вщзначаються екземпляри, як1 зростають на вщ-критiй мiсцевостi та у вуличних посадках. В умовах ль сопарку пошкодження було значно меншим. Висновки
1. Найчутлившою частиною однорiчних пагонiв айланта найвищого е флоема (деревина) i камбiй верхiвки. За умов проморожування -30 °С зафiксовано 36,2 % пош-коджень тканини.
2. Низькою морозостшюстю характеризуються молодi пагони дерев та однорiчнi сiянцi. Спостереження, проведет навеснi 2016 р., коли спостер^ались пiзньовеснянi приморозки в перiод лшшного росту пагонiв айланта найвищого, показали, що це е найнебезпечнiшi явища для нормального росту i розвитку.
3. Рослини айланта найвищого мають нижчу морозос-тшшстъ у молодому вщ та на вiдкритих дшянках. Для бiльшостi рослин зниження температури до -30°С призводить до пошкодження 32-45 % тканин пагона, що вважаеться верхньою межею стшкосп деревних листяних рослин.
4. Встановлено, що рослини A. altissima в умовах Правобережного Степу бшьш зимостшю, шж ri, що зростають у Правобережному .Шсостепу. Однiею з вiдмiннос-тей мiж Правобережним Лгсостепом i Степом е сума активних температур, яка знаходиться у межах 2850 °С для Правобережного .Шсостепу та бiльше 3300 °С в Степу Украши. Вщповщно збiльшyеться тривалють ве-гетацп A. altissima. У щлому природно-клiматичнi умови Правобережного Шсостепу та Степу Укра1ни е сприятливими для вирощування та впровадження в культуру A. altissima.
Перелш використаних джерел
Ahmatov, K. A. (1968). Metody opredelenija zimostojkosti drevesnyh
rastenij. Frunze: Ilm, 40 p. [in Russian]. Beskaravajnaja, M. A., & Bannaja, M. V. (1969). Rezultaty izuchenija morozoustojchivosti drevesnyh rastenij metodom promorazhivanija pobegov. Bjuleten Gosudarstvennogo Nikitskogo botanicheskogo sada, 1(8), 11-13. [in Russian]. Burachinskij, A. M. (1967). O nekotoryh osobennostjah vzaimosvjazi mezhdu periodom pokoja i zimostojkostju drevesnyh rastenij. In Puti i metody povyshenija zimostojkosti akklimatiziruemyh rastenij, (pp. 25-38). Kyiv: Nauk. dumka, 136 p. [in Russian]. Genkel, P. A., & Oknina, E. Z. (1964). Sostojaniepokoja i morozous-
tojchivostplodovyh rastenij. Moscow: Nauka, 242 p. [in Russian]. Golodriga, P. Ia., & Sokolov, A. V. (1972). Ekspress-metod i pribory dlja diagnostiki morozoustojchivosti rastenij. Fiziologija i biohimija kulturnyh rastenij, 4(6), 650-656. [in Russian]. Gricenko, M. F. (1953). Morozoustojchivost, zasuhoustojchivost i se-zonnoe razvitie drevesnyh i kustarnikovyh porod v Donbase. Lesn. hoz-vo, 8, 41-48. [in Russian]. Kokhno, M. A., Parkhomenko, L. I., Zarubenko, A. U. et al. (2002). Dendroflora Ukrainy. Dykorosli y kultyvovani dereva i kushchi. Pokrytonasinni: dovidnyk. Part. I. Kyiv: Fitosotsiotsentr, 448 p. [in Ukrainian].
Kokhno, N. A., & Kurdiuk, A. M. (1994). Teoreticheskie osnovy i opyt introduktcii drevesnykh rastenii v Ukraine. Kyiv: Nauk. dumka, 184 p. [in Russian].
23
Kolesnychenko, O. M. (1973). Zalezhnist zymostiikosti introduko-vanykh derevnykh roslyn vid periodu yikh rostu. Introduktsiia i ak-limatyzatsiia roslyn na Ukraini, 6, 136-141. [in Ukrainian].
Korovin, A. I. (1969). Ob otnoshenii rastenii k nizkim temperaturam i zamorozkam i puti povysheniia ikh kholodo- i zamorozkoustoichi-vosti. In Ustoichivost rastenii k nizkim polozhitelnym temperaturam i zamorozkam i puti ee povysheniia, (pp. 5-15). Moscow: Nauka, 136 p. [in Russian].
Musiienko, M. M. (2001). Fiziolohiia roslyn. Kyiv: Fitosotsiotsentr. 329 p. [in Ukrainian].
Nechytailo, V. A, & Kucheriava, L. F. (2001). Botanika. Vyshchi roslyny. Kyiv: Fitosotsiotsentr, 432 p. [in Ukrainian].
Potanin, D. V., Groholskij, V. V., Kitaiev, O. I. et al. (2005). Viznac-hennja morozostijkosti plodovih porid laboratornim metodom prja-mogo promorozhuvannja. Sadivnictvo, 56, 170-180. [in Ukrainian].
Sokolov, S. Ia. (1957). Sovremennoe sostoianie teorii aklimatizatcii i introduktcii rastenii. Introduktciia rastenii i zelenoe stroitelstvo, 3, 26-30. Moscow-Leningrad: Akademizdat. [in Russian].
Soloveva, M. A. (1982). Metody opredeleniia zimostoikosti plodovykh i iagodnykh kultu. Leningrad: Gidrometeoizdat, 36 p. [in Russian].
Soloveva, M. A. (1983). Fiziologicheskie osnovy formirovaniia moro-zoustoichivosti plodovykh rastenii i zashhita ot zimnikh povrezhde-nii. Selskokhoziaistvennaia biologiia, 7, 108-113. [in Russian].
Tumanov, I. I. (1967). Metody opredeleniia morozostoikosti rastenii. Moscow: Nauka, 88 p. [in Russian].
Vasilev, I. M. (1966). Rastenie i holod. Moscow: Znanie, 32 p. [in Russian].
Volf, E. L. (1917). Nabliudeniia nad morozostoikostiu derevianistykh rastenii. Petrograd, 260 p. [in Russian].
В. В. Мамчур
Уманский национальный университет садоводства, г. Умань, Украина
МОРОЗОУСТОЙЧИВОСТЬ И ЗИМОСТОЙКОСТЬ AILANTHUSALTISSIMA (MILL.)
В УСЛОВИЯХ ПРАВОБЕРЕЖНОЙ ЛЕСОСТЕПИ И СТЕПИ УКРАИНЫ
Исследована морозоустойчивость растений Ailanthus altissima (Mill.) методом промораживания побегов для установления минимальных критических температур, влияющих на рост и развитие. Исследовано состояние растительного организма под действием низких температур. Определен индекс морозного повреждения отдельных частей побега и почки. Приведены результаты исследования морозоустойчивости тканей побегов и генеративных почек рода айлант в условиях вынужденного покоя. Определены зимостойкость и продолжительность периода покоя деревьев Ailanthus altissima, которые растут в Национальном дендрологическом парке "Софиевка" НАН Украины, Уманском НУС, парке Шувалова г. Тальное, в зеленых насаждениях Умани и Уманского р-на, парке им. Петровского г. Первомайск Николаевской обл., городском парке г. Ватутино Черкасской обл., дендрологическом парке Веселые Боковеньки Кировоградской обл., пгт Чечельник Винницкой обл. и в г. Саврань Одесской обл. Оценена степень подмерзания частей и тканей побега после промораживания. Оценку проводили по шестибалльной шкале Н. А. Соловьевой и Д.В. Потанина по побурению тканей. Оценена устойчивость исследованных видов в комплексе неблагоприятных факторов в осенне-зимний период. Установлено, что наиболее опасными для A. altissi-ma являются поздневесенние заморозки, нестабильно теплые зимы, холодная весна. Следует отметить, что важным обстоятельством для культуры растений исследованного нами вида, является принятие мер для содействия защите их от поражения низкими температурами. Молодые растения необходимо укрывать торфом, землей, листьями, высаживать в местах, защищенных от северных ветров, а у взрослых деревьев утеплять прикорневые круги. Культура Ailanthus altissima в условиях Правобережной Лесостепи Украины вполне морозо- и зимостойкая.
Ключевые слова: перезимовка; заморозки; досрочные морозы; подмерзание; устойчивость; вынужденный покой.
V. V. Mamchur
Uman National University of Horticulture, Uman, Ukraine
FROST RESISTANCE AND WINTER HARDINESS OF AILANTHUS ALTISSIMA (MILL.)
IN RIGHT-BANK STEPP AND STEPPE OF UKRAINE
The success of introductions in areas with severe climatic conditions depends on the resistance of plants to adverse winter conditions. Therefore the study aims at investigating frost resistance of Ailanthus altissima (Mill.) in laboratory by direct freezing of shoots to establish minimum critical temperature that affect growth and development. In the course of the study the index of frost damage to individual parts of shoots and buds was determined. The research results revealed frost fabric shoots and generative buds kind Ailanthus altissima (Mill.) in conditions of forced rest. The authors also studied hardiness and duration of rest of Ailanthus altissima (Mill.), growing in the National Arboretum "Sofiyivka", NAS of Ukraine, Uman city, Shuvalov Talne Park, Uman landscaping, Pet-rovsky park in Pervomaysk Mykolaiv region, and other. Winter hardiness of Ailanthus altissima in terms of Right-Bank Forest-Steppe Ukraine was evaluated visually using eight-point scale by S. Y. Sokolov (1957). During the research the plants proved to be relatively winter-hardy. During the years of observations damage GPA was 3.3 and 2.6 points respectively. Plants were damaged by frost, growing in open areas. Frost damage tops annual shoots and the actual annual shoots were met in all the studied species. By age distribution annual seedlings were less hardy. The analysis of hardiness of Ailanthus altissima within species showed that their performance is quite different. However Ailanthus altissima culture in terms of Right-Bank Forest Steppe of Ukraine is possible. The degree of freezing of parts and tissues shoot after freezing was assessed. Evaluation for tissues browning was carried out by six-point scale by M. O. Solovyov and D. Potanin. Damage to the annual shoots for actions to -30 °C -25 °C temperature ranged from 18.2 % in the middle of the shoot to the top at 36.2 % and 30.6 % at the bud. The total extent of damage was 61 and 88.8 % respectively. It can be concluded that almost critical temperature is -30 °C. In difficult conditions the growth of this type exhibits a low resistance to negative temperatures. Most sensitive to the action of low temperatures was the upper part of the shoot, where most damaged were phloem and cambium. Specimens growing in the open showed the lowest level of resistance to low temperatures. Damage to the park plants was much smaller. Studied species revealed resistance to the complex unfavorable in the autumn and winter. The most dangerous for A. altissima were unstable late spring frost and warm winters with cold spring. Thus, we should note that measures to promote Ailanthus altissima protection from damage by low temperatures are to be taken. Young plants should cover peat, soil, leaves, planted in a place sheltered from north winds, and the mature trees insulate radical circles. Ailanthus altissima in terms of Right-Bank Forest-Steppe Ukraine is quite frost and winter-hardy.
Keywords: wintering; frozen foods; early frosts; freezing; stability; forced rest.
