CC BY
11
сосну на дшянщ з другою стадieю дигресп лiсового середовища, а протягом 1972-1981 рр. - за сосну на дшянщ з другою стадieю дигресп.
Ан^з ютотносп рiзницi середнiх перюдичних (за 10-рiчнi термiни) радiальних прироспв сосни звичайно1 на дiлянках iз рiзним ступенем дигресп люового середовища (табл. 5) свщчить, що вони е iстотними при 95-99 % рiвнях значущостi лише в останш 20 рокiв i тшьки мiж дiлянками з найпр-шим приростом (4 стадiя дигресп люового середовища) та дшянками з найбшьшим приростом (2 або 3 стадiя дигресп).
Висновки:
1. За результатами дендрохронолопчних дослiджень перебiгу росту пристиглих дерев сосни звичайно! за дiаметром протягом останшх 50 роюв визначено, що за цей перюд простежуеться тенденцiя щодо зниження показни-юв радiального приросту зi зростанням стадп дигресп лiсопаркових насаджень.
2. Рiзниця за середнiми перiодичними радiальними приростами дерев сосни звичайно! на дшянках iз рiзним ступенем рекреацiйного навантаження е неютотною при 95 % рiвнi значущостi. У сосняку, що на час дослщжень мае 4-му стадто дигресп, в окремi перюди (1972-1981 рр. та 1982-1991 рр.) показ-ники радiального приросту дерев були навпъ бшьшими, нiж на дшянках насаджень 2-1 або 3-1 стадш дигресп, проте рiзниця не е ютотною.
3. За останш два десятирiчнi перiоди (1992-2001 рр. та 2002-2011 рр.) дерева сосни на дшянщ з 4-ю стадiею дигресп люового середовища ютотно вщ-стають за приростом у товщину, порiвняно з насадженнями 2-1 стадй дигресп.
4. Дерева сосни звичайно! реагують зменшенням приросту за товщи-ною залежно вiд показника сум ефективних температур (вищих за +10 °С) помiтно по-рiзному. У молодому вщ дерев посушливi умови 1963 та 1975 рр. спричинили зменшення радiальних приростiв, порiвняно з попередшми роками, на вшх дiлянках. У дерев сосни звичайно! старшого в^ (61 та 71 рш) умови посухи 1999 та 2009 рр. негативно позначились на радiальному прирост у наступному рощ.
5. Починаючи з 1999 р., вщзначаеться перюд тдвищених ефективних температур, порiвняно з попереднiм майже 40^чним промiжком часу. Протягом 2009-2011 рр. у сосняках як 2-1, так i 4-1 стадш дигресп спостер^аеться зменшення шдекшв радiального приросту дерев сосни, вщносно попередньо-го перiоду. Особливо помггно це зниження iндексiв за останш 6 роюв.
6. У перюд 1999-2011 рр. динамжа кiлькостi опадiв iстотно не вiдрiз-нялась вщ попереднiх рокiв, характеризуючись перiодичними коливаннями за роками вщ великого до малого 1х обсягiв. Вiдповiдно, помiж несприятли-вих погодних факторiв лiмiтними для росту сосни за дiаметром старших вжо-вих груп (понад 60 роюв) в умовах Полюся е насамперед шдвищеш вiдносно середнього багаторiчного рiвня суми ефективних температур, вищих за +10 °С, протягом вегетацшного перiоду, а не юльюсть опадiв.
7. Бiльш iстотний вплив на рют сосни за товщиною сум ефективних температур, вищих за +10 °С, шж сум опадiв за такий самий перiод тдтвер-джують результати проведеного кореляцiйного аналiзу. Коефiцiент кореляцп мiж параметрами шдексу радiального приросту сосни та сум ефективних
Науковий вкник Н.1Т У Укра'1'ни. - 2013. - Вип. 23.1
температур, вищих за +10 °С, становив на дiлянках 2 та 4 стадш дигресп ль сового середовища 0,363-0,357 та був достовiрним за р1вня похибки у 5 %. Коефщент кореляцп мiж iндексами радiального приросту дерев сосни та сумами опадiв за перюд ефективних температур, вищих за + 10 °С, становив для цих дшянок 0,102-0,142 та взаемозв'язок не був достов1рним за рiвня похибки 5 %.
Л1тература
1. Аналитическая группа Статэксперт / Таблицы критических значений статистических критериев: Критические значения коэффициентов корреляции r - Пирсона (r - Спирмена). [Электронный ресурс]. - Доступный с Ийр:/М^'^'.8Шехрег1о^.агйс1е8/таблицы_критических ... копия. - Название с экрана.
2. Битвинскас Т.Т. Дендроклиматические исследования / Т.Т. Битвинскас. - Л. : Гидро-метеоиздат, 1974. - 172 с.
3. Возняк Р.Р. Методика визначення показнигав рекреацшно! характеристики та розмаху рекреацшного навантаження i мюткосп природних комплекав / Р.Р. Возняк, А.В. Фокоревич. - Ки!в-1ртнь : УДПЛВО "Укрдержлюпроект", 2000. - 17 с.
4. Иванова В.С. Влияние рекреационных нагрузок на радиальный прирост сосны /
B.С. Иванова // Лесное хозяйство : журнал. - 1983. - № 8. - С. 45-47.
5. Карнабед А. "Святе" - наукова довщка: Благодшний фонд наукових дослщжень юто-ричного середовища Чершгова / А. Карнабед. - 2001. - 4 с.
6. Коваль 1.М. Радiальний прирют як вдикатор стшкосп люових екосистем на прикладi соснових лгав зелено! зони м. Харкова / 1.М. Коваль // Науковий вюник НУБШ Укра1ни : зб. наук. праць. - К. : Вид-во НУБШ Укра!ни. - 2010. - № 147. - С. 126-131.
7. Леонтьева С.Ю. Факторы, приводящие к ослаблению и усыханию хвойных насаждений Европейской части России, и рекомендации по повышению устойчивости древостоев /
C.Ю. Леонтьева. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.msuee.ru>science/1/ 2005_2/2_62. doc. - Заголовок с экрана.
8. Литвак П.В. Особенности роста сосны обыкновенной в различных гигротопах Полесья УССР / П.В. Литвак // Лесоводство и агролесомелиорация : сб. научн. трудов УкрНИ-ИЛХА. - К. : Изд-во "Урожай". - 1968. - Вып. 15. - С. 104-110.
9. Правила утримання зелених насаджень у населених пунктах Укра!ни. Затв. наказом Мшютерства будiвництва, архгтектури та житлово-комунального господарства Укра!ни вщ 10 кштня 2006 р., № 105. - 120 с.
10. Скрипальщикова Л.Н. Оценка состояния сосновых насаждений в условиях длительных антропогенных загрузок / Л.Н. Скрипальщикова, А.И. Татаринцева, О.Н. Зубарева и др. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.science-bsea.narod.ru>2003/les-komp_2003/... - Заголовок с экрана.
11. Тема: лшшш моделi множинно! регреси / Симплексний метод. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.w-roman2010.narod2.ru>tema_lnin_model_ mnozhinno_... -Назва з екрану.
12. Целщев О.Г. Вплив рекреацшних навантажень на середньовiковi сосжш деревоста-ни зелено! зони Харкова / О.Г. Целщев // Лiсiвництво i агролiсомелiорацiя : зб. наук. праць. -Харгав : Вид-во УкрНД1ЛГА. - 2005. - Вип. 108. - С. 237-243.
13. Шульгин Н. Статистическое описание казенных лесов Черниговской губернии / Н. Шульгин // Черниговские губернские ведомости. - 1858. - № 2-5. - С. 25-28.
14. Myneni R.B. Increased plant growth in the northern high latitudes from 1981-1991 / R.B. Myneni, C.D. Kelling, C.J. Tucker et al. // Nature. - 1997. - Vol. 337. - P. 388-392.
Брайко В.Б. Устойчивость сосновых насаждений лесопарков города Чернигова к рекреационным нагрузкам и к главным погодным факторам вегетационного периода
Приведены результаты исследований стойкости лесопарков г. Чернигова к рекреационным нагрузкам и стадиям дигрессии лесной среды. Определено влияние погодных условий (эффективных температур воздуха, более высоких нежели +10 °С, и
количества осадков на протяжении этого периода) и степени рекреационного нарушения (дигрессии) лесной среды на рост сосны обычной по диаметру.
Ключевые слова: лесопарк, устойчивость насаждений, рекреационное влияние, погодные условия, средний радиальный прирост.
Braiko V.B. The resistant of pineries of forest-parks of Chernihiv City to recreational loading and main weather factors of vegetation period
The results of researches of resistant in forest-parks of Chernihiv City to the recreational loading and digression stages of forest environment are having. The impact of weather conditions (effective temperature of the air, the higher the 10 °С, and amount of precipitation for the period) and the degree of recreational violations (digression) forest environment on the growth of pine for diameter have assessed.
Keywords: forest-park, resistant of planting, recreational influence, weather terms, middle radial increase.
УДК 634.017 Ст. викл. В.А. Втенко, канд. бюл. наук - Уманський НУС
ПОШКОДЖЕННЯ MORUS ALBA L. ТА II ДЕКОРАТИВНИХ ФОРМ СЕПТОР1ОЗОМ
Дослщжено пошкодження Morus alba L. та ii декоративних форм (Morus alba 'Pendula', M. a. 'Globosa', M. a. 'Pyramidalis', M. a. 'Contorta', M. a. 'Macrophylla', M. a. 'Tatarica') септорюзом за допомогою 4- бально! шкали оцшювання ступеня пошкодження поверхш окремих листгав i 4-бально! шкали оцшювання ступеня пошкодження Bciei листково! поверхш рослин i3 використанням коефщента комплексного оцшювання ступеня пошкодження септорюзом (Ккоспс) у Нацюнальному дендропар-ку "Софивка" НАН Украши.
Ключовг слова: септорюз, Morus alba L., декоративш форми, Morus alba ' Pendula' , M. a. 'Globosa', M. a. 'Pyramidalis ', M. a. 'Contorta' , M. a. 'Macrophylla' , M. a. 'Ta-tarica .
Вступ. Останшм часом на Землi вщбуваеться процес змши ктмату. Це небажане для рослинного i тваринного свпу явище значною мiрою спро-воковане штенсивною людською дiяльнiстю за останш 50-100 роюв. З початком перюду потеплшня вщбуваеться штенсивне переселення хвороб i шюд-никiв деревних, кущових i трав'яних рослин iз пiвденних регiонiв у швшчнг
Деревнi плодовi (абрикоси, вишш, черешнi) та iншi рослини, яю зрос-тають на територii нашо! краши i ранiше практично не пошкоджувалися пев-ними хворобами чи шюдниками, сьогоднi дуже потерпають вщ них. Основною причиною швидкого розповсюдження хвороб е порiвняно висока температура впродовж зимового перюду, що забезпечуе !м устшну перезимiвлю. Таке нехарактерне, постiйне потеплiння ослаблюе iмунiтет рослин, роблячи !х вразливими до шюдниюв i сприятливими до розвитку хвороб. Серед деревних рослин, що вiдрiзняються цiнними, плодовими та лжарськими властивос-тями можна вщзначити Morus alba L. та ii декоративш форми.
Мета дослвдження полягае у вивчеш особливостей пошкодження септорюзом Morus alba L. та ii декоративних форм.
Об'ектами дослвдження була Morus alba L. та ii декоративш форми: Morus alba 'Pendula', M. a. 'Globosa' , M. a. 'Pyramidalis ', M. a. 'Contorta' , M. a. 'Macrophylla ', M. a. 'Tatarica '.
Науковий вкник НЛТУ Укра'1'ни. - 2013. - Вип. 23.1
Методи дослщження. Стутнь пошкодження Morus alba L. та ii деко-ративних форм (Morus alba 'Pendula', M. a. 'Globosa', M. a. 'Pyramidalis', M. a. 'Contorta', M. a. 'Macrophylla', M. a. 'Tatarica') септорiозом визначали за допо-могою 4-бально1 шкали оцiнювання ступеня пошкодження поверхнi окремих листюв i 4-бально1 шкали ощнювання ступеня пошкодження Bciei листково1 поверхш рослин i3 використанням коефiцieнта комплексного ощнювання ступеня пошкодження септорюзом (Ккоспс) у Нацiональному дендропарку "Софпвка" НАН Укра1ни.
Результати досл1дження. В.О. Головко, М.Ю. Браславський, Н.О. Олексiйченко [1] та Л.К. Гончаренко [2] вважають, що найбiльш розпов-сюдженими захворюваннями Morus alba в Украш е вiлт (збудники Fusarium oxysporium Sehl. та Verticillium dahliae Kleb.), цилшдроспорюз (збудник Cylindrosporium maculans All.) i бактерюз (Bacterium mori B. et. L.).
Перераховаш хвороби на територп Укра1ни розповсюдженi переважно у промислових насадженнях Morus alba, а Ii декоративш форми ('Pendula' , 'Globosa ' , 'Pyramidalis', ' Contorta' , 'Macrophylla ' , ' Tatarica' й ш.), на предмет пошкодження хворобами практично не дослщжували. Ми встановили, що вже близько 5 роюв в Украш тривае процес широкого розповсюдження не-безпечно! хвороби - септорiозу (плямистостi) листя Morus alba, яка уражуе i ii декоративнi форми.
Збудником септорюзу е гриби роду Septoria. Вони уражують багато видiв деревних i кущових рослин, а також просо, соняшник, сою i iншi сшьськогосподарсью рослини. Септорiоз частiше виявляють у середиш лiта (друга декада липня), коли на лисп рослин з'являються округлi (до 0,5 см) або неправильно! форми плями зi свгглою облямiвкою. На верхнiй сторонi листя на мюцях плям утворюються чорш крапки-пiкнiди дiаметром близько 150 мкм. У пiкнiдах збудника цiеl хвороби формуються ниткоподiбнi безбар-внi (до 30-70 х 2-3 мкм) спори з 1-5 поперечними перегородками. Гриб зимуе у виглядi ткшд на залишках рослин. Пiкноспори, що уражують рослини, розлпаються навеснi. Розповсюдженню септорюзу сприяе волога i тепла погода. Сильно пошкоджене листя передчасно вщмирае i рослина входить у зимовий перюд в ослабленому сташ [3-4].
Спостерiгаючи за ростом i розвитком декоративних форм Morus alba, як зростають в дендропарку "Софпвка" НАН Украши, ми вщзначили чiтку тенден-цiю до масового пошкодження септорюзом листя цих рослин влгтку (рис.).
Ще в 2005-2008 рр. були вщзначеш поодинокi прояви септорюзу на лисп Morus alba в окремих регюнах, переважно на розсадниках та великих плантащях, а починаючи з 2009 р. вщзначеш незначш пошкодження листя ii декоративних форм. Нами встановлено, що за дотримання агротехшки виро-щування (тдживленш, поливу, боротьби з бур'янами та ш.) шовковицi 6шо! та ii декоративних форм значною мiрою зменшуеться ступiнь 1х пошкодження септорюзом.
Пюля незначного весняного пошкодження листя грибом роду Septoria, масове пошкодження септорюзом спостер^аеться у червш (бурi плями-крап-ки на листках). До початку осеш ними покриваеться бшьшють поверхнi вра-женого листя. Пошкоджене листя може скручуватись, завчасно опадати, а як-
що залишаеться на рослинi до початку листопаду, то лише невелика його час-тина набувае характерного (жовтого) кольору.
Рис. Септорюз листя Morus alba
На 0CH0Bi спостережень за розвитком септорюзу на декоративних формах Morus alba пропонуемо проводити комплексне оцшювання ступеня пошкодження листково! поверхнi цих рослин за 4-бальною шкалою оцшювання ступеня пошкодження листково! поверхш окремих !х листкiв i 4-баль-ною шкалою оцiнювання ступеня пошкодження вше! листково! поверхш рослин iз використанням Ккоспс (коефiцiента комплексного оцшювання ступеня пошкодження септорюзом).
Чотирьох бальна шкала оцiнювання ступеня пошкодження септорь озом окремого листка така: 1 бал - слабке пошкодження (уражуеться вщ 1 до 25 % листково! поверхш листка); 2 бали - середне пошкодження (уражуеться вщ 26 до 50 % листково! поверхш листка); 3 бали - сильне пошкодження (коли уражуеться вщ 51 до 75 % листково! поверхш листка); 4 бали - масове пошкодження (коли уражуеться вщ 76 до 90 % листково! поверхш листка).
За щею шкалою впродовж червня-вересня визначають пошкодження на окремих листках, а вже на початку жовтня, коли септорюз досягне найбшьшого сумарного прояву (тобто найбшьшого пошкодження як площi окремих листтв, так i площi листково! поверхш загалом), дають комплексне оцшювання ступеня пошкодження рослин щею хворобою за весь вегета-цшний перюд. Далi подаемо розроблену нами 4-бальну шкалу оцiнювання ступеня пошкодження септорюзом вше! площi листково! поверхш рослин: 1 бал - слабке пошкодження (уражуеться вщ 1 до 25 % листково! поверхш крони); 2 бали - середне пошкодження (уражуеться вщ 26 до 50 % листково! поверхш крони); 3 бали - сильне пошкодження (уражуеться вщ 51 до 75 %
