CC BY
14
бурый и белый семена почти не имеют отличий по компонентам микобиоты (показатель сходства составляет 99,2 %). На семенах идентифицирован 31 вид микромицетов, которые отнесены к 4 отделам, 4 классам, 6 семьям, 13 родам, среди них встречались виды с разной степенью паразитизма: облигатные и факультативные сапротрофы и паразиты.
Ключевые слова: микобиота, микромицеты, сосна обыкновенная, частота встречаемости, коэффициент общности видов.
Boyko G.O., Bashta O. V. Micobiota of Scots Pine Pinus Sylvestris L. Seeds
The species composition of Scots pine seeds of different colours such as white, brown and black are studied. The frequency of occurrence of species and community types microbi-ota coefficient seed is established. The dominant microbiota is revealed to be in the species Mycelia sterilia (83,3-95,8 %), Trichoderma (79,2-95,8 %), Alternaria (41,7-91,7 %) - potential pathogens and plants antagonists of harmful microorganisms. Typical components micro-biota also includes such genera as Penicillium (8,7-37,5 %) and Aspergillus (16,7-37,5 %), which are potential producers of mycotoxins production which are harmful to plant growth and development. Black seed's micromycetes species composition is determined to differ from white on 5,7 %, there almost no differences in the brown and white seed's microbiota components (similarity index is 99,2 %). Thirty one species of micromycetes were identified on seeds. They belonged to 4 divisions, 4 classes, 6 families, 13 genera, including species met with varying degrees of parasitism, obligate and facultative saprotroph and parasites.
Keywords: mycobiota, micromycetes, age groups of plants, Pinus sylvestris, frequency of occurrence, coefficient of species commonness.
УДК 634.017 Доц. В.А. BimeHKO, канд. бюл. наук -
Уманський НУ садiвництва
П1ДСУМКИ ВИРОЩУВАННЯ ВЕГЕТАТИВНИХ П1ДЩЕП ДЛЯ ФОРМОВОГО Р1ЗНОМАН1ТТЯ MORUS ALBA L.
Подано основш результати 6araTopi4rnx дослщжень з вирощування вегетативних шдщеп для декоративного рiзноманiття Morus alba L.: Morus alba 'Pendula', M. a. 'Globosa', M. a. 'Pyramidalis', M. a. 'Contorta', M.a. 'Macrophylla', M. a. 'Tatarica'. Встановлено найбшьш оптимальш строки живцюванняMorus alba L. та вплив стимулятс^в росту на регенерацшну здатшсть зелених i здерев'янших живщв Morus alba L. Практично обгрунтовано (з економiчним шдгрунтям) доцшьшсть вирощування вегетативного са-дивного матерiалу (щеп) для декоративних форм Morus alba L. у розсадниках нашо! краши.
Ключовi слова: Morus alba L., вегетативш шдщепи, живцювання, декоративш форми, оптимальш строки.
Вступ. 1нтенсивний розвиток ринку декоративного садiвництва i пов'яза-но1 з ним ландшафтно!' архггектури вимагае вирощування велико!' кiлькостi хвойних i листяних декоративних деревних рослин. Останнiм часом особливо!' популярностi у садоводiв-любителiв i фахiвцiв набувають рослини, ят поедну-ють у ^6i високi декоративнi, плодовi та лшарсью властивостi.
Однiею з таких рослин е Morus alba L. та ii декоративш форми: Morus alba 'Pendula', M. a. 'Globosa', M. a. 'Pyramidalis', M. a. 'Contorta', M. a. 'Macrophylla', M. a. 'Tatarica' [1]. Шдвищення попиту на рослинш декоративш форми потребуе ввд фахшщв i3 галузi декоративного садiвництва розробок i впрова-дження в виробництво ефективних способiв 1х масового вирощування [2-6].
Пiдщепи для формового рiзноманiття м. a. практично на всх розсадниках Укра'ни вирощують шляхом висшання насiння, з подальшим формуванням
i дорощуванням сiянцiв до n0Tpi6H0i висоти щеплення. Поряд з цим, вегетативному вирощуванню пiдщеп (шляхом укорiнення зелених i здерев'янiлих живцiв та в культурi in vitro) для декоративних форм цieí плодово!, високодекоратив-но!, лiкарськоí рослини уваги практично не придшяють.
Для вирiшення цieí проблеми потрiбно грунтовно вивчити особливостi росту та розвитку перерахованих вище рослин, коренетворну здатшсть ix веге-тативних органов з використанням рiзниx стимуляторов росту, встановити строки проведения живцювання та пiдxоди до формування вирощуваних пiдщеп до вщповвдно! висоти.
Мета дослщження - вивчити особливосп вегетативного розмноження пiдщеп для вирощування декоративних форм Morus alba L.
Об'ект та методика досл1джень. Morus alba L. (шовковиця б1ла) - щнна деревна рослина, натуралiзована в УкраЫ завдяки сво'м високим плодовим, ль карським i декоративним властивостям. Дослiджения з вегетативного розмно-ження проведено за методиками: М.Т. Тарасенко [7]; Ф.П. Турецько! [8]; Б.С. Ермакова [9]; Ф.Я. Полшарпово! [10]; О.В. Бшик [11]. Також використано власний багаторiчний досвiд i напрацювання [4, 12, 13].
Результати дослвджень. Вегетативне розмноження пiдщеп м. а. для ii декоративних форм проведено впродовж 2005-2015 рр., у грядах теплиц Нащ-онального дендропарку Софивка" НАН Украши та в теплицях НД оранже-рейно-тепличного комплексу Уманського нацюнального унiверситету садiв-ництва (УНУС), з використанням дисперсiйного зрошення.
Для здшснення дослiджень використано зеленi та здерев'янш живцi. За роки дослщжень (2005-2015 рр.) встановлено, що заготовлю зелених живщв, вра-ховуючи !х ступiнь здерев'янiния в окремi роки, потрiбно проводити 12-20 чер-вня. Цi живцi краще заготовляти з молодих рослин, якi не досягли репродуктивного вшу (рис. 1). Ц рослини пiсля заготiвлi з них матерiалу для живцювання почнуть кущитися i впродовж к1лькох рошв будуть слугувати маточниками живцов для вирощування шдщеп для декоративних форм м. а. Варто також пам'ята-ти, що молодi рослини мають кращу коренетворну здатнiсть, шж дорослi.
Перед садiниям зелених живщв (рис. 2) на укорiнения у грядах теплищ з установкою мшкодисперсного зрошення пiдготували робочi Iрунтовi сумiшi, до складу яких входили дернова та листова земля, перегнш (1:1:1) i пiсок (верxнiй шар 5-7 см).
Шдготовка живцiв до укоршення полягала в обробiтку !'х такими стимуляторами росту: гетероауксин, 1МК, емкпон, гумат натр1ю, корневiн i donex.
• гетероауксин (1 таблетка на 2,5 лира води) - стимулятор росту ви-чизняного виробника, в якому у вщповщно пщготовленому розчит замочували нижню частину живцiв м. а. (3 см) у впродовж 12 год;
• 1МК (шдолш масляна кислота, 30 мг/л) - стимулятор росту вичизняного виробника, у тдготовленому робочому розчит якого замочували нижню частину (3 см) живщв впродовж 12 год;
• емюпон (1 г препарату на 2,5 л води) - стимулятор росту вичизняного виробника, у розчит якого замочували нижню частину живщв (3 см) з експозищею 12 год;
• гумат натрш (1 г на 3,5 л. води) - стимулятор росту вггчизняного виробника, у робочому розчиш якого замочували пiдготовленi до укоршення живцi на 12 год;
• корневш (стимулятор росту - бший порошок, виробництва Польщi, створений на основi iндолiл масляно!' кислоти) - занурювали нижню частину (зрiз) живщв i одразу помiщали в гряди теплищ на вкорiнення;
• с1опех (гель-укорiнювач) — один iз найновших стимуляторiв росту (виробник Англiя) — замочували нижню частину живщв i одразу помщали в гряди теплищ на укоршення.
Рис. 1. МолоЫ рослини, з яких краще заготовляти зелеш живщ М. а.
Рис. 2. Зелеш живщ м. а. перед висадкою в гряди теплищ
Гряди теплищ з тдготовленою робочою грунтовою сумгашю перед початком садшня живщв на укоршення попередньо зволожували. Отвори для живщв робили заготовленим дерев'яним пагоном.
Шдсумки укоршення зелених живцiв м. а. з метою подальшого викорис-тання 1х як пiдщеп для декоративних форм наведено у табл. 1.
Табл. 1. Вплив стимуляторiв росту наукортення зелених живщв м. а (середне за 2005-2015 рр.)
№ Варiант Загальна кiлькiсть Укоршення Вихщ садивного
з/п дослщу живщв, шт. живщв, % матерiалу, шт.
1 Контроль (без стимулятора) 30,0 25,0
2 Гумат натрто 44,0 41,0
3 Емюпон 100 48,0 44,0
4 1МК (30 мг/л), % 68,0 66,0
5 Корневш 70,0 67,0
6 *С1опех 82 80
Н1Ро,95 3,75
*При)штка: кшьюсть повторень у кожному варiантi - чотири, а кшьюсть живцiв у
одному повтореннi становить 25 шт.
З даних табл. 1 видно, що найкращий результат шд час укорiнення зелених живщв м. а. отримано у варiантi, де стимулятором росту застосовано с1о-пех - 82 % з виходу садивного матерiалу (шдщеп) 80 %, а у варiантi з корневь ном - 70 % за виходу садивного матерiалу 67 %. У разi використання 1МК уко-рiнення становило 68 % i вихiд садивного матерiалу - 66 %. Значно менша час-тка укорiнення (48 %) та виходу садивного матерiалу (44 %) дало використання емiспону. У разi застосування гумату натрда укоренилось 44 %, а частка виходу стандартних саджанщв становила 41 %. У контрольному варiантi ц показники становили 30 % i 25 %.
На рис. 3 показано укоршений у грядах теплинi (з використанням дрiб-нодисперсного зрошення) зелений живень м. а.
Наступним етапом наших дослщжень було вивчення особливостей вегетативного розмноження м. а. шляхом укоршення здерев'янших живнiв, (рис. 4), загопвлю яких проводили на початку березня i до середини квиня, залежно вiд температурного режиму теплиць, де укорiнювали рослини.
У гряди теплищ на укорiнення здерев'янiлi живщ м. а. висаджували в другш-третш декадi квiтня (табл. 2).
Табл. 2. Вплив стимуляторiв росту на регенерацШну здатшсть здерев 'ятлих живщв М. а (середне за 2005-2015 рр.)
№ з/п Варiант дослщу Загальна юльюсть живщв, шт. Укоршення живщв, % Вихщ садивного матерiалу, шт.
1 Контроль 10,0 6,0
2 Гумат натрто 21,0 18,0
3 Емюпон 100 23,0 20,0
4 1МК (30 мг/л), % 37,0 35,0
5 Корневш 50,0 49,0
6 *С1опех 58,0 56,0
Н1Р0,95 4,15
*Прим^ка: кшьюсть повторень у кожному варiантi - чотири, а кшьюсть живщв у
одному повторены становить 25 шт.
Рис. 3. Укортений у теплищ зелений живець м. а. Рис. 4. Заготовлен здерев'ЯнШ живщ м. а.
З даних табл. 2. видно, що найкращий результат шд час укор1нення зеле-них живщв м. а. отримано у вар1ант1, де стимулятором росту застосовано с1опех (58 % укор1нених здерев'яшлих живщв 1 56 % виходу стандартних саджанц1в (п1дщеп)). Прший показник отримано у вар1ант1, де стимулятором використано корневш - середне укор1нення становило 50 % за виходу садивного матер1алу 49 %. У вар1ант1 з використанням 1МК укоренились 37 % живщв за виходу стандартного садивного матер1алу в межах 35 %. Ще меншу частку укоршення (23 %) та виходу садивного матер1алу (20 %) заф1ксовано у вар1ант1, де стимулятором використано ем1спон. Застосування гумату натр1ю дало змогу укорени-ти 21,0 % живщв 1 отримати стандартний садивний матер1ал на р1вн1 18 %. Найпрший результат заф1ксовано у контрольному вар1ант1, де частка укоршен-ня здерев'яшлих живц1в м. а. становила т1льки 10 %, а виходу садивного матерь алу - вщповщно 6 %.
Догляд за живцями (рис. 5.), як1 знаходились на укоршенш у грядах, по-лягав у поливанш, видаленн1 бур'яшв 1 формуванш крони для подальшого щеп-лення на них декоративних форм.
На нашу думку, значна вщмшшсть в укоршенш живщв пояснюеться за-гот1влею р1зних за в1ком живщв - цьогор1чних у зелених та двор1чних у зде-рев'ян1лих. Цьогор1чш зелен1 живц1 ще не мають закладених генеративних бруньок, як1 розпускаються ран1ше вегетативних 1 не витрачають всього запасу поживних речовин, що необхщш для утворення 1 росту Тх кореневоТ системи.
Двор1чн1 здерев'янш живц1, заготовлен1 1з дорослих (плодоносних) рос-лин, переважно п1д час садшня на укор1нення у гряди теплищ, мають готов1 до розпускання генеративн1 бруньки, як1 досить незручно видаляти, тому що мож-на пошкодити вегетативн1 бруньки, котр1 розвиваються дещо п1зн1ше.
Рис. 5. 3depeefRHMi живщ М. а. наукортенму гpnöi теплиц
З'ясовано, що укоршеш здерев'янш живщ мали кращу кореневу систему та за умови формування наземно'1 частини в один пагш, бшьший прирют у висо-ту, що дало змогу виростити стандартну щепу для плакучо! форми м. а. за тв-тора року i влггку наступного року проводити на нш окулiрування.
Восени укорiненi зеленi та здерев'янш живцi викопували iз гряд теплищ й переносили у тдвальне примщення, де зберiгали до весни. Навесш всi живцi висаджували на спещально вiдведену дтянку для дорощування.
Висновки. Внаслiдок проведених дослiджень встановлено, що:
• заготiвлю зелених живщв м. а. краще проводити наприюнщ першо1 до друго1 декади червня, а здерев'янших - з початку березня до середини квггня;
• найкраще укорiнення спостерiгалось у зелених i здерев'янiлих живцiв з вико-ристанням стимулятора росту clonex - вщповщно 82 % та 58 %;
• для скорочення строюв вирощування вегетативних пiдщеп м. а. потрiбно проводити 1х формування шд час росту в теплищ.
Лггература
1. Вггенко В.А. Morus alba L. - щнна плодова, декоративна та лжарська рослина / В. А. Вггенко // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2008. - Вип. 18.1. - С. 17-22.
2. Глухов О.З. Плодова шовковиця Morus alba L. на твденному сходi Украши (штродукщя, бiоморфологiя, використання) / О.З. Глухов, Д.Р. Костирко, Л.В. Мтна. - Донецьк : Вид-во "Лебщь", 2003. - 140 с.
3. Олексiйченко Н.О. Селекщя шовковицi в УкраЫ (проблеми, досягнення, перспективи) : монографiя / Н.О. Олексшченко. - К. : Вид-во ОЦ КНЛУ, 2007. - 306 с.
4. Вггенко В.А. Формове рiзноманiття Morus alba L. для озеленения: розмноження i вирощування / В.А. Вiтеико // 1нтродукщя рослин : Мiжиaр. наук. журнал. - К. : Вид-во "Академперiодика". - 2008. - Вип. 4. - С. 117-120.
5. Вггенко В.А. ВикористанняMorus alba L. iMorus nigra L. у традицшнш та нетрадицшнш медицин / В.А. Вiтеико // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львш : РВВ НЛТУ Украши. - 2010. - Вип. 20.13. - С. 33-39.
6. Вггенко В.А. Теоретичш i прикладш аспекти вирощування насшневих п1дщеп для декоративних форм Morus alba L. / В.А. Вггенко // Науковг доповщ НУБЩ Украши : зб. наук. праць. - К. : Вид-во НУБЩ Украши. - 2015 р. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://nd.nubip.edu.ua/2015_4/25 .pdf.
6. Иванова З.Я. Биологические основы и приёмы вегетативного размножения древесных растений стеблевыми черенками / З.Я. Иванова. - К. : Изд-во "Наук. думка", 1982. - С. 286.
7. Тарасенко М.Т. Размножение зелеными черенками / М.Т. Тарасенко. - М. : Изд-во "Колос", 1967. - 262 с.
8. Турецкая Р.Х. Физиология корнеобразования у черенков и стимуляторы роста / Р.Х. Турецкая. - М. : Изд-во АН ССР, 1961. - 280 с.
9. Ермаков Б.С. Выращивание саженцев методом черенкования / Б.С. Ермаков. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1975. - 192 с.
10. Поликарпова Ф.Я. Размножение плодовых и ягодных культур зелеными черенками / Ф.Я. Поликарпова. - М. : Изд-во "Агропромиздат", 1990. - 93 с.
11. Билык О.В. Размножение древесных растений стеблевыми черенками и прививкой / О.В. Билык. - К. : Изд-во "Наук. думка", 1993. - 91 с.
12. Вггенко В.А. Формування крони Morus alba L. та ii декоративних форм // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львгв : РВВ НЛТУ Украши. - 2011. - Вип. 21.6. -С. 21-25.
13. Вггенко В.А. Пластичшсть крони Morus alba L. та особливост ii формування у декоративному садгвництвг / В.А. Вггенко, П. Шлапак, Г.1. Музика // Матергали Мгжнар. наук. конф., присвяч. 200^ччю Нгкиського бот. саду / Кримський науковий центр НАН Украши i МОН Украши. - Симферополь, 2011. - С. 142-145.
Витенко В.А. Итоги выращивания вегетативных подвоев для формового разнообразия Morus alba L.
Поданы и подытожены основные результаты многолетних исследований по выращиванию вегетативных подвоев для декоративного разнообразия Morus alba L.: Morus alba 'Pendula', M. a. 'Globosa', M. a. 'Pyramidalis', M. a. 'Contorta', M.a. 'Macrophylla', M. a. 'Tatarica'. Установлены наиболее оптимальные сроки черенкования Morus alba L. и влияние стимуляторов роста на регенерационную способность зеленых и одревесневших черенков Morus alba L. Практически обоснована (с экономическим подтекстом) целесообразность выращивания вегетативного посадочного материала (подвоев) для декоративных форм Morus alba L. в питомниках нашей страны.
Ключевые слова: Morus alba L., вегетативные подвои, черенкование, декоративные формы, оптимальные сроки.
Vitenko V.A. Some Results of Growing Vegetative Rootstocks for Formed Diversity of Morus Alba L.
The main results of long term researches on growing vegetative rootstocks for ornamental diversity of Morus alba L.: Morus alba 'Pendula', M. a. 'Globosa', M. a. 'Pyramidalis', M. a. 'Contorta', M.a. 'Macrophylla', M. a. 'Tatarica' are presented and substantiated. The optimal timing of propagation by cuttings of Morus alba L. and impact of growth stimulators on the regenerative ability of green and lignified cuttings of Morus alba L. are determined. Feasibility of growing vegetative planting material (grafts) for decorative forms of Morus alba L. in nurseries of our country is almost substantiated (with the economic background).
Keywords: Morus alba L., vegetative rootstocks, propagation by cuttings, ornamental forms, optimal terms.
