CC BY
35
Ключевые слова: климат, радиальный прирост деревьев, ранняя и поздняя форма Quercus robur L., стадии рекреационной дигрессии.
Koval I.M., Kostyashkin D.C. The Influence of Climate and Recreation on Formation of Layers of Annual Wood of Early and Late Forms Quercus Robur L. in Kharkiv Greenbelt
The results of studies regarding the peculiarities of radial growth of Quercus robur L. early and late forms by dendrochronological methods in stands of different stages of recreational digressions in Kharkiv greenbelt are presented. Trees of late form of oak are more resistant to increase of recreational load and climatic changes comparing to trees of early form. In 1988-2012 sharp decrease of trend of oak radial growth of both phonological forms happened owing to the climatic warming that is occurring more rapidly than previous years and increase of recreational load. In this period depressions of oak radial growth are conditioned by droughts of vegetation periods and also high winter and early spring temperature.
Keywords: climate, tree radial growth, early and late forms of Quercus robur L., stages of recreational digressions.
УДК582.916.31(477.4) Ст. викл. ВЛ. Кульбщький, канд. с.-г. наук;
проф. В.П. Шлапак, д-р с.-г. наук - Уманський НУС, м. Умань
КОРЕНЕТВОРНА ЗДАТШСТЬ ЗДЕРЕВ'ЯНГЛИХ ЖИВЦ1В ВИД1В РОДУ CATALPA SCOP. В УМОВАХ ПРАВОБЕРЕЖНОГО Л1СОСТЕПУ УКРАШИ
Дослщжено можливють укоршення здерев'яншими живцями представниюв роду Catalpa Scop. Проведено дослщження з визначення регенерацшно'1 здатност здерев'яш-лих живщв вищв роду Catalpa, визначено оптимальш розмiри живщв, строки ïx загойв-лi та способи укоршення. Встановлено, що частка укоршення становить 45,6-78,9 %, максимальний однорiчний прирiст - 0,8-1,2 м, а живщ, заготовлеш у грудш та березш з крони молодих дерев, мають найвищий вщсоток укоршення. Шдтверджено, що росли-ни отриманi зi здерев'янших живщв, значно швидше ростуть i ранiше вступають у гене-ративну фазу. Вегетативне розмноження дае змогу пришвидшити строки цвтння цих рослин та отримати садивний матерiал декоративних форм.
Ключовi слова: регенерацшна здатнiсть, здерев'янiлi живщ, види роду Catalpa Scop., розмiри живщв, строки заготiвлi, способи укоршення.
Постановка проблеми. В умовах Правобережного Лкостепу Украши Bci дослiджуванi види роду Catalpa, а саме: катальпа звичайна (C. bignonioides Walter), катальпа прекрасна (C. speciosa Warder ex Barneu Engelmann, катальпа яйцеподiбна (C. ovata G. Don.), катальпа пбридна (C. hybrida Spaeth.), катальпа Фаргезi (C. fargesii Bureau), катальпа Бунге (C. bungei C.A. Meyer.) - e iнгроду-центами, якi розмножуються переважно насiннeвим шляхом. Однак вегетативш способи розмноження ще недостатньо висвилено в лiтературi i потребують вдосконалення.
Об'ект дослщження - розмноження рiдкiсних декоративних форм i ма-лопоширених видiв роду Catalpa здерев'янiлими живцями.
Методи дослвдження. Дослiдження з укорiнення здерев'янших живщв здiйснено у 2004-2008 рр. за методикою 3.Я. 1ваново1 [7]. Враховуючи поперед-нiй досвiд вегетативного розмноження Н.6. Булигiна [2] В.А. Абдуразакова, М.Д. Боднi, ВВ. Стипницького [1] та МО. Кухарсько!' i О.1. Китаева [12], зде-рев'янш живцi заготовляли з рiзновiкових (15-35 ротв) дерев катальпи в три
строки: грудень, лютий, березень (перiод весняного o6pi3yBaHHH). Заготовленi у грyднi та лютому живц до висаджування у грунт збертали в холодному пiдвалi шд шаром волого!' тирси. Висаджували живщ навесш у попередньо шдготовле-ш парники та грядки вiдкритого грунту рядками за схемою 20* 10 на глибину 515 см так, щоб над поверхнею залишалось по двi-чотири бруньки. Субстратом для укоршення живц1в у холодних парниках була сумт торфу (рН=6,7) та чистого рiчкового пiскy в сшввщношенш 4:1. Для висаджування живщв у вщкри-тий грунт обрано дшянку з родючим i легким за мехашчним складом субстратом. Догляд за живцями полягав у постшному пiдтриманнi грунту у вологому i чистому вiд бур'яшв сташ. За даними Н.Ф. Довбиш [3], 3.Я. 1ваново1 [7], А.Ф. 1ванова, А.В. Пономарьова, ТФ. Дерюгiноï [6], оптимальна волопсть субстрату не вище 60-70 % вiд повно1 вологоeмностi. Варто зауважити, що потреба живщв у вологосп субстрату та пов^я значною мiрою визначаеться ступенем 1х здерев'янiння та бiологiчними особливостями рослини, з яко1 нарiзали живщ. Зазвичай, для нормального перебiгy процесу утворення коренiв у здерев'янiлих живщв для бшьшосп рослин достатньою е помiрна вологiсть грунту.
Обговорення результату дослщження. Вегетативне розмноження ви-пдно вiдрiзняеться вiд генеративного тим, що воно забезпечуе повну передачу господарсько щнних i бiологiчно корисних батьтвських ознак молодим росли-нам, причому вирощування садивного матерiалy не пов'язано з плодоношениям. Рослини вегетативного походження значно швидше ростуть i рашше всту-пають в генеративну фазу. Окрiм цього, вегетативне розмноження дае змогу пришвидшити строки цвтння цих рослин та отримати садивний матерiал деко-ративних форм [3, 7-11, 16, 17]. З окремих частин рослин (пагошв, бруньок i на-вiть клiтин апiкальноï меристеми пагошв) може розвиватися рослина з усша ха-рактерними властивостями певного виду. Вегетативне розмноження видiв роду Catalpa можливо здiйснювати кiлькома способами: розмноження живцями (ко-рiния розвиваеться у пагона пiсля його ввддшення вiд материнсько!' рослини) та розмноження культурою тканин. Розмноження ввдсадками та вдаодками у дос-лiджyваних видав роду Catalpa не дослщжували у зв'язку з деякими особливостями 1х життевих форм.
Про високу регенерацшну здатнiсть живцiв деяких видiв роду Catalpa зазначено в роботах Н.Ф. Довбиш [3], З.Я. 1ваново1 [7], А.1. Колеснiкова [8], C.C. Харкевич [18]. Проте, як ввдомо, пришвидшеному вирощуванню саджанцт цiнних деревних iнтродyцентiв значною мiрою сприяе вегетативне розмноження стебловими живцями, яке саме i грунтуеться на регенерацц в них додаткових корешв. Досить швидко пiсля зрiзyвания живця на його рановш поверхиi, за участю клiтинного соку, утворюеться суберинова плiвка, яка захищае живi тка-нини ввд руйнування мiкроорганiзмами. Пiзнiше тд субериновою плгвкою утворюеться пробковий шар, що ще бiльшою мiрою запобiгае загниванню живця. Перед появою корешв у живщв спочатку утворюеться калюс, вiн iзолюе мiсце зрiзy, надаючи живцям бiльшоï стiйкостi проти несприятливих факторгв середо-вища i хвороботворних бактерiй та грибiв, що набагато шдвишуе життездат-нiсть живщв та сприяе ïх вкорiненню. За калюсоутворенням настае процес ризо-генезу. Здатнкть до регенерацц, як зазначають М.Т. Тарасенко [13, 14], Р.Х. Ту-
рецька [15, 16], е невiд'eмна властивiсть будь-якого живого рослинного оргашз-му. Результати дослвджень показали, що для штродукованих видiв катальпи е прийнятним споаб розмноження здерев'янiлими живцями. Деякi автори, зокре-ма Б.С. Ермаков [4, 5], рекомендують для живцювання вибирати однотипнi па-гони середньо!' сили росту, одного порядку галуження з певних дшянок крони.
Вперше у Правобережному Лкостепу Украши проведено низку досль джень з визначення регенерацшно1 здатностi здерев'янiлих живцiв видгв роду Catalpa, визначено оптимальш розмiри живщв, строки ïx заготiвлi та способи укоршення. Встановлено, що для укоршення здерев'янiлиx живщв деяких видгв роду Catalpa оптимальна волопсть грунту становить 75-80 %. Таку високу во-логiсть субстрату для укорiнення варто шдтримувати протягом щонайменше 25-30 даб. Саме за цей термiн живщ катальпи формують корiнь. Через 30 дiб ш-сля початку вкоршення живцiв вологiсть грунту поступово знижували до 6070 %. Такий захщ сприяе проникненню коренево!' системи у глибшi горизонти. Високий ргвень вологостi субстрату пiдтримували щоденним поливом протягом перших двох мiсяцiв, в подальшому зволоження здiйснювали по мiрi пiдсиxан-ня грунту.
За визначення здатностi до укоршення видгв C. spetiosa, C. hybrida, C. ovata, C. bignonioides та C. fargesii використовували здерев'янш живщ зi " жиро-вих" пагонiв до 25 см завдовжки i завтовшки до 1,0 см. Нижнш зрiз робили без-посередньо пiд брунькою, верxнiй - на 0,5-1,0 см вище вщ апiкальноï бруньки. Висаджували живцi на вкоршення в III декадi квита. Оцiнювали укорiнення наприкiнцi жовтня-початку листопада. Результати до^джень з визначення ре-генерацiйноï здатностi та здатностi до укоршення здерев'яшлих живцiв шгроду-кованих видгв катальпи представлено у табл. 1 i 2.
Табл. 1. Устшшсть укортення здерев'янтих живщв eudie роду Catalpa*
Вид
Кшьюсть укорше-них живщв, %
Середня Ki-лькiсть коре-тв у одного саджанця, шт.
Сумарна дов-жина коренiв в середньому на 1 живець, см
Глибина поширен-ня коре-нiв, см
Довжина приросту надземно'1 частини в се-редньому на 1 живець, см
■±38"
C. speciosa
85,5
19,4
99,6:
43,0:
125,4
C. hybrida
83,2±
17,4±
76,0±
38,0±
110,6±
C. bignonioides
78,2±
18,7±
100,6±
42,0±
132,2±
C. ovata
82,8±2,8 о±2,5
17,3±ир 12,2±0,4
98,7±2,5 86,0±2,3
43,0±4,0 34,0±3,2
119,6±5,8
£±2,5
C. fargesii
Примiтка:* заготiвдя живщв - лютий; висаджування - квтень.
1стотно1 рiзницi у здатностi до укорiнення здерев'янiлиx живцiв зi "жи-рових" пагон1в рiзниx видiв катальпи не виявлено. Кшьккть укорiнениx живщв у дослiдi 72,2±1,3-86,3±2,5 % свiдчить про високу здатнкть до ризогенезу живцiв iнтродукованиx видiв катальпи. Встановлено, що строки заготiвлi та якiсть живщв катальпи мають iстотний вплив на 1х здатнiсть до укорiнювання. Найбшь-ший вiдсоток укорiнення (78,9-74,4 %) мали живцi з порослевих пагонгв диаметром 1,0-1,5 см, 30-35 см завдовжки, заготовлен на початку зими та перед початком вегетацп у березнi.
Табл. 2. Оцтка регенерацшног здатностi та % укортення здерев'яшлих живщв _С. огМа залежно вiд стротв 1х заготiвлi та розмiрiв_
Строк Регенерацшна здатшсть Укорше-
Варiант дослщу заготiвлi утворення загальна них жив-
живцiв калюсу, бал ощнка, бал* щв, %
Живщ дiаметром 1,0-1,5 см, зав- Грудень 2,0 3 78,9
довжки 30-35 см вщ порослевих Лютий 1,0 2 45,6
пагошв 30-46-рiчних дерев Березень 1,0 2 74,4
Живцi дiаметром 1,0-1,5 см, зав- Грудень 1,0 2 56,1
довжки 30-35 см iз крони 30-46- Лютий 0,0 1 26,3
рiчних дерев Березень 0,0 1 45,4
Живщ дiаметром 1,0-1,5 см, зав- Грудень 2,0 3 72,3
довжки 30-35 см iз крони 15-25- Лютий 1,0 2 47,3
рiчних дерев Березень 0,0 2 67,5
Живцi дiаметром 0,5-0,7 см, зав- Грудень 0,0 1 10,2
довжки 15-20 см iз крони 30-46- Лютий 0,0 1 9,8
рiчних дерев Березень 0,0 1 28,5
Живцi дiаметром 0,5-0,7 см, зав- Грудень 0,5 1 9,6
довжки 15-20 см iз крони 15-25- Лютий 0,2 1 8,4
рiчних дерев Березень 0,0 1 29,2
Живщ дiаметром 0,2-0,4 см, зав-довжки 10-15 см iз крони одно- Березень 0,0 1 21,2
рiчних сiянцiв
Н1Р095 3,7
Примггка:* регенерацшну здаттсть у балах оцшено за шкалою З.Я. 1ваново! [7].
Живщ, заготовлен на початку зими за збершання до перiоду весняного висаджування у Грунт, утворюють калюс i мають високу здатнiсть до вкоршен-ня (рис. 1-3), однак, варто зазначити, що втрати за зимового зберiгання станови-ли 5-8 % вщ загально! кiлькостi заготовлених живщв. Окрiм цього, травмування рослин у зимовий перюд несприятливо впливае на зимостiйкiсть маточних рос-лин, частини травмованих пагонiв пошкоджуються дiею морозiв. Тому перевагу доцiльно надавати весняним строкам заготiвлi живцiв.
а б Рис. 2. Коренева система
Рис. 1. Ризогенез С. НуЪггйа: здерев 'янтого живця
а) утворення калюсу; б) укортений живець С. оуа(а
Формування дочiрнiх рослин за вегетативного способу розмноження ка-тальпи здерев'яншими пагонами показано на рис. 3.
Рис. 3. Процес утворення та росту коренево1 системы здерев'янтого живця
C. ovata
Найвищий вщсоток укоршення (72,3-78,9 %) мають живцi дiаметром 1,0-1,5 см, 30-35 см завдовжки, заготовлет в грудт та березнi з крони молодих (30-46^чних) дерев. Дрiбнi живщ, заготовленi у груднi-лютому, вкорiнюва-лись значно слабше порiвняно з великими. Це пояснюеться зменшеним запасом пластичних речовин, необxiдниx для перебiгу нормального процесу ризогенезу. У живцiв катальпи, пiсля висаджування ïx у грунт, досить часто розпускання бруньок передуе процесу ризогенезу. З настанням фази розпускання бруньок та початком асимшяцшних процесiв у листках, ризогенез значно пришвид-шуеться. Калюс у здерев'янших живцiв катальпи утворювався переважно бшя базально!" бруньки. У разi пошкодження кшьця кори, поблизу нижньо!" бруньки спостерiгали уповiльнення процесiв утворення калюсу та коренiв. Дрiбнi живцi катальпи, заготовлет у березт пiд час весняного обрiзування, укорiнювались задовiльно (21,2-29,2 %), однак виражений процес утворення калюсу у них майже вщсутнш. У таких живщв у процес укоршення в базальнiй частинi сильно розростаеться шркова частина, паренxiма розходиться окремими витягнути-ми до периферп дiлянками. Водночас, внаслiдок променево!" паренxiми, сильно розширюеться частина серцевинних променiв. Кореневi зародки з'являються у камбп, який розташований як по краю променево!" паренxiми, так i в нiй самiй. Активну участь у процес утворення корiння також бере i перемедулярна зона. На поверхт живцiв коренi з'являються на 25-30-ту добу. Першi коренi на жив-цях переважно утворюються тд базальною брунькою. Висновки:
1. За вегетативного розмноження C. bignonioides, C. speciosa, C. hybrida, C. ovata та C. fargesii. за допомогою здерев'янших живщв дiаметром 1,01,5 см, завдовжки 30-35 см частка укоршення становить 45,6-78,9 %.
2. Максимальний однорiчний прирют у раз1 застосуванш розмноження зде-рев'яншими живцями становить за достатнього зволоження 0,8-1,2 м.
3. Живщ видiв роду Catalpa: C. bignonioides, C. speciosa, C. ovata, C. hybrida, C. fargesii, C. bungei дiаметром 1,0-1,5 см, 30-35 см завдовжки, заготовлет в грудт та березт з крони молодих (30-46^чних) дерев, мають найвищий вщсоток укоршення - 72,3-78,9 %.
Лггература
1. Абдуразаков В.А. Катальпа - ценная техническая и декоративная культура / В. А. Абду-разаков, М.Д. Бодня, В.В. Стыпницкий. - Ташкент : Изд-во Мин-ва с.-х. УзССР, 1962. - 99 с.
2. Булыгин Н.Е. Дендрология : учеб. пособ. [для студ. ВУЗов] / Н.Е. Булыгин. - М. : Изд-во "Агропромиздат", 1985. - C. 136-138.
3. Довбиш Н.Ф. Регенерацшна здатшсть та стеблове живцювання штродукованих дерев-них листяних рослин на швденному сход1 Украши : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. бюл. наук: спец. 03.00.05 - "Ботанжа" / Н.Ф. Довбиш; Ншт. бот. сад УААН. - Ялта, 2002. -20 с.
4. Ермаков Б.С. Выращивание саженцев методом зеленого черенкования / Б.С. Ермаков. -М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1975. - 152 с.
5. Ермаков Б.С. Размножение древесных и кустарниковых растений зелёным черенкованием / Б.С. Ермаков. - Кишинев : Изд-во "Штиица", 1981. - 226 с.
6. Иванов А.Ф. Отношение древесных растений к влажности и кислотности почвы / А.Ф. Иванов, А.В. Пономарева, Т.Ф. Дерюгина. - Минск : Изд-во "Наука и техника", 1966. - С. 57-66.
7. Иванова З.Я. Биологические основы и приемы вегетативного размножения древесных растений стеблевыми черенками / З.Я. Иванова. - К. : Изд-во "Наук. думка", 1982. - 288 с.
8. Колесников А.И. Декоративная дендрология / А.И. Колесников. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1974. - С. 530-533.
9. Косенко 1С. Лщнни в Укра'М / 1.С. Косенко. - К. : Вид-во "Академперюдика", 2002. -
266 с.
10. Кренке Н.П. Регенерация растений / Н.П. Кренке. - М. : Изд-во АН СССР, 1950. - 682 с.
11. Кренке Н.П. Хирургия растений / Н.П. Кренке. - М. : Изд-во "Новая деревня", 1928. -
657 с.
12. Кухарська М.О. Оцшка морозостшкост представникв роду Catalpa Scop. методом ди-ференцшного терм1чного анал1зу / М.О. Кухарська, О.1. Китаев // Науковий вюник НЛТУ Укрщ'-ни : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2009. - Вип. 19.15. - С. 50-56.
13. Тарасенко М.Т. Зелёное черенкование садовых и лесных культур / М.Т. Тарасенко. - М. : Изд-во МСХА, 1991. - 272 с.
14. Тарасенко М.Т. Размножение растений зелеными черенками / М.Т. Тарасенко. - М. : Изд-во "Колос", 1967. - 351 с.
15. Турецкая Р.Х. Инструкция по применению стимуляторов роста при вегетативном размножении растений / Р.Х. Турецкая. - М. : Изд-во АН СССР, 1963. - 70 с.
16. Турецкая Р.Х. Приемы ускоренного размножения растений путем черенкования / Р.Х. Турецкая. - М. : Изд-во АНСССР, 1949. - 167 с.
17. Турецкая Р.Х. Физиология корнеобразования у черенков и стимуляторы роста / Р.Х. Турецкая. - М. : Изд-во АН СССР, 1961. - 280 с.
18. Харкевич С.С. Полезные растения природной флоры Кавказа и их интродукция на Украине / С.С. Харкевич. - К. : Изд-во "Наук. думка", 1966. - 302 с.
Кульбицкий В.Л., Шлапак В.П. Корнеобразующая способность одревесневших черенков видов рода Catalpa Scop. в условиях Правобережной Лесостепи Украины
Исследована возможность укоренения одревесневшими черенками представителей рода Catalpa Scop. Проведен ряд исследований по определению регенерационной способности одревесневших черенков видов рода Catalpa, определены оптимальные размеры черенков, сроки их заготовки и способы укоренения. Установлено, что укоренение находится в пределах 45,6-78,9 %, максимальный однолетний прирост составляет 0,8-1,2 м, а черенки, заготовленные в декабре и марте из кроны молодых деревьев, имеют максимальный процент укоренения. Подтверждено, что растения, полученные с одревесневших черенков, значительно быстрее растут и раньше вступают в генеративную фазу. Вегетативное размножение дает возможность ускорить сроки цветения этих растений и получить посадочный материал декоративных форм.
Ключевые слова: регенерационная способность, одревесневшие черенки, виды рода Catalpa Scop., размеры черенков, сроки заготовки, способы укоренения.
Kulbitskiy V.L., Shlapak V.P. The Capacity of Root Formation of the Wooden Cuttings under the Conditions of the Right-Bank Forest-Steppe of Ukraine.
The possibility of striking root of the wooden cuttings of Catalpa Scop cultivar was investigated. Some experiments of determination of generative ability of the wooden cuttings of Catalpa cultivar were done, the optimum sizes of cuttings, terms of their storage and types of their striking were determined. It was defined that striking root share was within the limits of 45.6-78.9% and the maximum one-year growth was 0.8- 1.2 mm but cuttings storaged in December and March from crown of young trees had the highest percentage of striking root. It was supported that plants from the wooden cuttings grow more quickly and enter in the generative reproduction phase earlier. Vegetative reproduction gives the possibility to accelerate the terms of blossom of these plants and to get planting material of decorative forms.
Keywords: generative ability, wooden cuttings, Catalpa Scop cultivar, size of cuttings, terms of storage, types of striking.
УДК 630 *(18+44):582.931.4 Здобувач 1.М. Кульбанська1 -
НУ бюресурав i природокористування Украти, м. Кшв
ЕКОЛОГО-Л1С1ВНИЧ1 ЧИННИКИ ТА 1ХН1Й ВПЛИВ НА ПОШИРЕННЯ ТУБЕРКУЛЬОЗУ ЯСЕНА ЗВИЧАЙНОГО В ЗАХ1ДНОМУ ПОД1ЛЛ1 УКРА1НИ
Наведено результати люопатолопчних обстежень i фтопатолопчних дослщжень насаджень з участю ясена звичайного у свiжих дiбровах Захщного Подшля Украши. Показано, що найбшьш поширеним i шкодочинним захворюванням ще! деревно! росли-ни е туберкульоз. Збудник хвороби - фггопатогенна бактерш Pseudomonas syringae pv. savastanoi (Smith 1908) Young et. al. 1978) - уражуе як вегетативш, так i генеративш ор-гани ясена звичайного. Встановлено, що у дерев з ознаками ураження порушуються фь зiолого-бiохiмiчнi процеси, зокрема, попршуються фотосинтезукга та трансшрацшш властивосп, внаслщок чого вони стають "iнкубаторами" для шших iнфекцiйних та не-шфекцшних хвороб. Акцентовано увагу, що поширешсть i шкодочиннiсть хвороби пев-ною мiрою корелюють з рядом лiсiвничо-екологiчних чинникiв i насамперед - з похо-дженням насаджень, !хшм складом, вжом тощо.
Ключовi слова: туберкульоз ясена, патогенна мшрофлора, шкодочинна ентомофа-уна, насiнневi деревостани, порослевi деревостани, патогенез, поширенiсть хвороби, свiжi дiброви.
Дендрофлора лiсiв Захiдного Подiлля представлена в основному видами середньоевропейських широколистяних лiсiв, що помiтно вiдрiзняe Подшля вiд бшьш схiдних областей Лкостепу Украши [2].
Унiкальнiсть лiсiв Захвдного Подiлля полягае у тому, що тут збереглися природш ясеневi лки, якi зосередженi переважно на багатих суглинистих i гле-юватих грунтах. Завдяки бiологiчним особливостям i великш екологiчнiй плас-тичностi, зокрема значнш тiньовитривалостi у першi роки життя, ясен зви-чайний е неввд'емною компонентою (як супутня деревна рослина) у багатьох ль сових асощащях, формуючи при цьому високобонiтетнi насадження разом з дубом звичайним (Quercus robur L.) i грабом звичайним (Carpinus betulus L.). У процес еволюцй' в умовах Захщного Подiлля природа створила насадження, де
1Наук. кергвник: проф. А.Ф. Гойчук, д-р с.-г. наук
