CC BY
48
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
УДК 582.736.2:712 Викл. Л.О. Бабш - Уманський ДАУ
ОСОБЛИВОСТ1 ВЕГЕТАТИВНОГО РОЗМНОЖЕННЯ GLEDITSIA TRIACANTOS L.
Дослщжено залежнiсть укорiнення живцiв Gleditsia triacantos L. вщ типу жив-ця, вшу маточних рослин, TepMiHy заготiвлi живцiв, термшв живцювання, зони паго-на та впливу peгyлятоpiв росту.
TeacherL.O. Babiy - Uman'state agrarian university Features of vegetative reproduction Gleditsia triacantos L.
The dependence of rooted of Gleditsia triacantos L. grafts from the type of graft, age of uterine plants, term of purveyance of grafts, dates of grafting, area of escape and influencing regulators of growth is explored.
Велике значення для практики агролюомелюрацп, степового i полеза-хисного люорозведення мають деревш штродуценти. Вони цшуються за швидюсть росту, посухо- та солестшюсть, здатшсть попереджати водну i вгг-рову ерозда грунлв, закpiплювати шски i схили яpiв. Широкого розповсю-дження набули дepeвнi екзоти при залюненш каp,еpiв, вiдвалiв, тepиконiв, в озелененш. Одним з таких видiв е глeдичiя триколючкова - Gleditsia triacantos L. Дослщження питань розмноження е необхщним при штродукцп рослин. Стyпiнь i перспективи практичного використання штродуценпв знач-ною мipою визначаються 1х репродуктивною здатшстю та пiдбоpом опти-мальних способiв розмноження. Глeдичiя гарно розмножуеться насшням та легко поновлюеться порослю з пня. Питанню вегетативного розмноження G. triacantos, на нашу думку, придшено недостатньо уваги, оскшьки в лiтepатypi лише згадуеться про можливють розмноження живцями та щепленням [1]. В основi вегетативного розмноження, тобто утворення нових особин з бать-ювсько! форми лежить peгeнepацiя, за яко! вiддiлeна вiд батькiвського орга-нiзмy життездатна частина вегетативного тша утворюе всi органи i живе як самостшний оpганiзм. Таке розмноження мае важливе значення в селекци рослин, бо при цьому збер^аються без вщхилень соpтовi ознаки рослин.
Метою нашо! роботи було дослщження вегетативного розмноження G. triacantos шляхом живцювання. Для цього були поставлеш таю завдання:
1. Виявити залежтсть yкоpiнeння вiд типу живця, тepмiнy заготiвлi та вiкy
маточних рослин.
2. Визначити оптимальт тepмiни для зеленого живцювання.
3. Дослщити вплив peгyлятоpiв росту на peгeнepацiйнy здатшсть зелених
живцiв.
Методика дослiджeнь. Дослщи з вегетативного розмноження проводили за методиками О.В. Бшик та З.Я. 1ваново! [2, 3]. Стeбловi здepeв,янiлi жив-цi заготовляли у два термши: у листопадi та у кшщ лютого, коpeнeвi - у лис-топадi. На коpeнeвi живцi ми вiдбиpали, переважно, двоpiчнi коpeнi з дiамeт-ром 0,5-1,5 см. Для одержання здерев'янших стеблових живщв ми використо-вували 1-2 piчнi стадiйно молодi сильноpослi пагони зi середньо! частини крони. Живщ збepiгали у вологому пiскy у погребь Перед садiнням живцi на-
46
Збiрник науково-технiчних праць
рiзали довжиною 10-15 см. Шсля оброблення стимуляторами висаджували так, щоб у кореневих живщв верхнiй кiнець був злегка притрушений землею, а у здерев,янiлих верхня брунька була над поверхнею грунту. Висаджували живщ у парники, заповнеш дерновою землею у сумiшi з шском товщиною 15-20 см, а зверху - ще шар теку у 4 см. Вщстань мiж посадочними мiсцями 5^7 см. Живщ обприскували 4-5 разiв на день при спекотнш погодi i 2-3 рази при похмурш. Зеленi живщ висаджували у теплищ у субстрат, що складався з 3 шарiв: верхнiй шар - рiчковий шсок - товщиною 4 см, середнш - торфо-грунтово-пiщана сумiш 1:2:1 (20 см) та щебшь для дренажу у нижньому шарi (6 см). Поверхню субстрату перед посадкою живщв вирiвнювали i зволожу-вали. Живцi нарiзали довжиною 6-8 см та висаджували на глибину 3-4 см. Зверху накривали полiетиленовою плiвкою. В кожному варiантi використо-вували по 50 живцiв з трикратною повторшстю дослiду. Для визначення оп-тимальних термiнiв найбшьшо! регенерацшно! здатност живцiв дослiдження проводили з 5 червня до 5 серпня через кожних 10-12 дшв.
Обговорення результат проведення дослщжень. Живцями в широкому розумшш називають будь-якi частини рослин, що вiдрiзують вiд них i служать для вегетативного розмноження. Живщ роздшяють на кореневi, сте-бловi здерев,янiлi (зимовi), стебловi нашвздерев'янш (зеленi) та листковi. Новi рослини одержують шляхом укоршення живцiв у вщкритому або закри-тому грунт [4]. Аналiз отриманих результатiв св^ить, що найбiльшу частку можна отримати при вкорiненнi кореневих живцiв (табл. 1).
Табл. 1. Укоршення рiзних тимв живщв (Нвй^'ш. МасаМвъ Ь.
Тип живця В1к маточ-них рослин, роки Термш за-гот1вл1 живщв, мшяць Кшьшсть укоршених живщв, % Характеристика коренево! системи Приршт пагона, см
Кшьшсть коретв, шт. Довжина, см
Кореневий 30 XI 32,7 5 157,9 38,2
Стебловий здерев'ят-лий 5 XI 2,4 3 17,8 11,7
IV 0,3 2 5,8 4,3
30 XI 1,1 2 6,4 8,4
IV 0 - - 0-3,2
50 XI, IV 0 - - 0-3,7
З уЫх стеблових живщв найкраще укоршювалися т^ що були заготов-ленi з молодих рослин. З табл. 1 видно, що живщ з 50^чних дерев не вкорь нилися, хоча на них i розвивалося листя, а на деяких i пагони. Важливим моментом е термiн заготiвлi живцiв. Вщомо, що влiтку рослини нагромаджують необхщш для весняного росту поживнi i фiзiологiчно активнi речовини. З першими ознаками весни рослини починають посилену тдготовку до весняного розвитку. Це початок сокоруху, який сприяе розподшу поживних речо-вин у рослиш. Поживш речовини перед ушм надходять до бруньок, де проходить шдготовка до iнтенсивного росту, i витрачаються на утворення нового приросту [2]. Здерев'янш живщ, заготовлеш нами безпосередньо перед виса-джуванням на вкорiнення, виявилися не шдготовлеш до процесу коренеутво-рення. Нашi дослiдження показали, що найбшьшу частку укорiнення можна
Haцiонaльний лкотехшчний унiверситет yKpa'1'ни
oтpимaти ^и зaгoтiвлi живцiв у лиcтoпaдi, гали pocлини знaxoдятьcя у cтaнi cпoкoю, тoдi як зaгoтiвля живцiв у квггш пpaктичнo нe дaлa пoзитивнoгo pe-зyльтaтy. Пpopocтaння пaгoнiв у кopeнeвиx живцiв cпocтepiгaли чepeз 35 тижнiв. B ocнoвнoмy poзвивaвcя oдин пaгiн. Якщo пaгoнiв бyлo бiльшe, кpaщий зaлишaли, a peштy вилaмyвaли, кoли ïx дoвжинa дocягaлa 3-5 cм. У кopeнeвиx живщв пpиpicт нaдзeмнoï чacтини cтaнoвив 38,2 cм, щo знaчнo бiльшe, шж у cтeблoвиx живцiв, a лшшний picт пaгoнa пpoдoвжyвaвcя дo тpeтьoï дeкaди вepecня. Чepeз цe вepxня чacтинa пaгoнa нe вcтигaлa здe-peв'янiти дo нacтaння xoлoдiв, шр й зyмoвилo ïï пiдмepзaння. Стeблoвим i peнeвим живцям пpитaмaнний нeoднaкoвий xapaктep кopeнeyтвopeння. BCTa-нoвлeнo тpи типи poзтaшyвaння кopeнiв m cтeблoвиx живцяx: вyзлoвe, мiж-вyзлoвe тa зpiзoвe [1]. Ha cтeблoвиx живцяx глeдичiï кopeнi yтвopювaлиcя 6i-ля зpiзy, тoдi як m кopeнeвиx - пo вcьoмy жив^вь Kpiм цьoгo, у кopeнeвиx живщв вжe дo кiнця вeгeтaцiйнoгo пepioдy фopмyeтьcя дoбpe poзгaлyжeнa кopeнeвa cиcтeмa, тoдi як у cтeблoвиx живщв фopмyютьcя лишe пoчaткoвi кopeнi. Bкopiнeння живцiв пoтpiбнo пpoвoдити у пapникax чи тeплицяx, дe мoжнa пiдтpимyвaти виcoкy вoлoгicть пoвiтpя. Живцi, як ми виcaдили у вщ-^итий г^унт нe пpижилиcя.
Зeлeнi живщ yкopiнюютьcя кpaшe пopiвнянo зi здepeв'янiлими, oc^m-ки ïx xapaктepнoю ocoбливicтю e нaявнicть фoтocинтeзyючиx лиcткiв у ^pi-oд yкopiнeння, знaчниx зaпaciв мepиcтeмaтичниx ткaнин в зoнi yтвopeння зa-чaткiв кopeня i aктивниx мeтaбoлiчниx пpoцeciв, якi вiдiгpaють виpiшaльнy poль у peгeнepaцiï кopeнeвoï cиcтeми [2]. Пpoтягoм вeгeтaцiï здaтнicть живщв дo yкopiнeння шиpoкo змiнюeтьcя. Зaгoтoвлeнi зi зaнaдтo мoлoдиx пaгoнiв живщ виявилдоя нeздaтними yтвopювaти кopeнi. Ha пoчaткoвoмy пepioдi ш-тeнcивнoгo poCTy пaгoни тpaв'яниcтi, лaмкi, пpи виcaджyвaннi швидкo зaгни-вaли, yкopiнювaнicть у ниx низькa. Haйкpaшe yкopiнювaлиcя живщ у ташв-здepeв'янiлoмy cтaнi з мoлoдими, ane зpiлими ткaнинaми. Ba^rno визнaчити нaйбiльш paннi тepмiни живцювaння, якi зaбeзпeчyють кpaший poзвитoк га-peнeвoï cиcтeми i пpиpicт нaдзeмнoï чacтини дo кiнця вeгeтaцiï, ïx cвoeчacнe визpiвaння i здepeв'янiння, :o cпpияe дoбpiй пepeзимiвлi вкopiнeниx живщв. Haйбiльш cпpиятливим для yкopiнeння зeлeниx живцiв e мaкcимaльнe oбвoд-^ння вcix ткaнин пaгoнa. Оптимaльнa кшьюеть вoлoги в живцяx cпpияe ax-тивнiй дiяльнocтi кaмбiя тa витокт iнтeнcивнocтi фoтocинтeзy, :o зaбeзпe-чye швидкe кopeнeyтвopeння. Тoмy для пpoвeдeння дocлiджeнь ми зaгoтoвля-ли тагони вpaнцi, кoли тypгop клiтин i зaпac вoлoги в лиcткax тайбшьший. Лиcтки нaпoлoвинy пpopiджyвaли для змeншeння випapoвyвaнocтi. Brnop^-тoвyвaли живцi, зaгoтoвлeнi з aпiкaльнoï (А), мeдiaльнoï (М) тa бaзaльнoï (Б) чacтини тагом.
З pиc. 1 виднo, :o живцi, зaгoтoвлeнi з piзниx чacтин пaгoнa, мaли да-oднaкoвy чacткy yкopiнeння пpoтягoм вeгeтaцiйнoгo пepioдy.
Haйбiльшa чacткa yкopiнeння - 3,2 % - мaли живцi, зaгoтoвлeнi з ce-peдньoï чacтини пaгoнa ^и живцювaннi 5 липня. Очeвиднo, ^ мoжнa пoяc-нити тим, :o caмe cepeдня чacтинa пaгoнa здaтнa дo нaйбiльш aктивнoгo i тpивaлoгo pocтy, тoдi як нижня чacтинa pocтe нeдoвгo, мae пopiвнянo нeвeли-
48
Зб1рмик' нaуково-технiчних мриць
к розмiри i швидко дерев'яше. Живцi, заготовленi з базально! частини, мають низьку частку укоршення. 3,5 ^ 3
¡5 2,5
"У 2
2 1,5
2 I
1
& 0,5 £ 0
—4— А --Б
—-(__ \\
01.Чер 11.Чер 21.Чер
01.Лип 11.Лип 21.Лип ТермЫи живцювання
31.Лип 10.Сер
Рис. 1. Вкоршення зелених живщв 01вйИ81а ЫасаМвъ Ь. залежно
вiд зони пагона i термiнiв живцювання Оброблення живщв стимуляторами росту шдвищуе !х регенерацшну здатнiсть [2, 5]. Ми проводили дослщження з вивчення впливу попереднього оброблення зелених живщв гледичи стимуляторами росту на укоршешсть. Живцювали 10 липня. Оброблення проводили шляхом занурення нижньо! частини живцiв у розчин стимулятора росту при температурi 20-22 °С та кон-центрацп 100 мг/л. Тривалiсть занурення 18-24 год. Оброблення живщв стимуляторами росту шдвищувала регенерацшну здатшсть живщв та сприяла збшьшенню розмiрiв коренево! системи (табл. 2).
Табл. 2. Вплив регуляторiв росту на регенерацшну здатшсть
зелених живщв (Ивё^а МасаМвъ Ь._
Стимулятор В1к маточних Кшьшсть уко-ршених живщв, % Характеристика коренево! системи
рослин, роки Кшьшсть Довжина,
коретв, шт. см
Контроль (без стимулятора) 5 1,7 4 12,5
30 0 - -
50 0 - -
5 3,2 7 30,9
Гетероауксин 30 2,1 4 14,1
50 0 - -
5 4,4 8 37,2
1МК 30 2,6 5 18,8
50 0,3 4 13,7
5 3,9 9 44,3
НОК 30 1,4 7 29,6
50 0 - -
Рiзнi стимулятори росту виявили неоднаковий вплив на укоршеншсть живщв. При використанш 1МК найкращий результат мали живщ, заготовленi з 5^чних рослин - 4,4 %, дещо гiрший з 30-рiчних - 2,6 %, з 50-рiчних -0,3 %. Живщ, оброблеш НОК укоршювалися у меншiй кiлькостi, проте тут спостер^аемо дещо кращий розвиток коренево! системи: загальна И довжина становила 44,3 см порiвняно з 37,2 см при застосуванш 1МК. Найменший вплив виявив гетероауксин, де частка укоршення i розвиток коренево! системи були меншими, шж при застосуваннi 1МК чи НОК. Та у вЫх варiантах
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
дослiдy найбшьшу частку yкоpiнeння отримали при заготiвлi живцiв з моло-дих рослин.
Висновки
1. Живщ, заготовлeнi з молодих рослин (5^чних), yкоpiнюються кра-ще, поpiвняно з живцями, заготовленими з 30- та 50^чних рослин.
2. Здерев'янш живцi потpiбно заготовляти у листопад^ коли рослини перебувають у сташ спокою.
3. Частка укоршення кореневих живцiв вища, шж у здepeв,янiлих. Вони мають бшьший пpиpiст пагона та кращий розвиток коренево! системи.
4. Оптимальними тepмiнами для зеленого живцювання е перюд з 5 до 15 липня. Найбшьшу частку укоршення дають живщ, заготовлеш з середньо! частини пагона.
5. Оброблення стимуляторами росту шдвишуе регенерацшну здат-нiсть живцiв. Найвищу частку укоршення отримано при викоpистаннi 1МК.
Л1тература
1. Балабушка В.К. Перспективы селекционной интродукции гледичии// Теории и методы интродукции растений и зеленого строительства/ Отв. ред. А.М. Гродзинский. - К.: Наук. думка, 1980. - С. 19-20.
2. Билык Е.В. Размножение древесных растений стеблевыми черенками и прививкой. -К.: Наук. думка, 1993. - 91 с.
3. Иванова З.Я. Биологические основы и приёмы вегетативного размножения древесных растений стеблевыми черенками. - К.: Наук. думка, 1982. - С. 286-289.
4. Комиссаров Д.А. Биологические основы размножения древесных растений черенками. - М.: Лесн. пром-сть, 1964. - 289 с.
5. Турецкая Р.Х. Физиология корнеобразования у черенков и стимуляторы роста. - М.: Изд-во АН СССР, 1961. - 280 с._
УДК630*5.001.[477.83] Доц. Р.Д. Василишин, канд. с.-г. наук;
acnip. Г.С. Домашовець1 - Нащональний аграрний умверситет, м. Кит
Ф1ТОМАСА ТА ДЕПОНОВАНИЙ ВУГЛЕЦЬ Л1С1В ЛЬВ1ВСЬКО1 ОБЛАСТ1 В КОНТЕКСТ Л1СОРОСЛИННОГО РАЙОНУВАННЯ
Наведено результати дослщжень компоненпв надземно! ф1томаси деревосташв головних люотв1рних порщ Карпат, Передкарпаття, Опшля, Малого Полюся та Роз-точчя та депонованого в нш вуглецю.
Ключов1 слова: бюлопчна продуктивнють, надземна ф1томаса, депонований вуглець, люорослинна область.
Assoc. prof. R.D. Vasylyshyn; post-graduate G.S. Domashovets -
National agrarian university, Kyiv
Phytomass and sequestered carbon of Lviv region forests by forest growth oblast
Results of research of the aboveground phytomass fraction of main forest forming species forests and sequestered carbon are presented for Roztochya, Carpathians, Peredcar-pattya, Male Polissya and Opillya.
1 Наук. кер1вник: проф. П.1.Лакида, д-р с.-г. наук - НАУ, м. Ки1в
50
Збiрник науково-техшчних праць
