CC BY
19
рослин з територп Боташчного саду розмiри листюв мали He3Ha4Hi вiдмiни. PiBeHb змши ознак листково! noBepxHi знаходився в межах низьких i середнiх значень. Варто зазначити, що рослини мали декоративний вигляд впродовж всього вегетацшного перюду, незалежно вiд ступеня техногенного забруд-нення. Це свiдчить про стшюсть S. х vanhouttei в умовах сучасного урботех-ногенного навантаження.
Лтратура
1. ДСТУ 4289:2004 Якють Грунту. Метод визначення оргашчно! речовини.
2. ДСТУ 4362:2004 Якють Грунту. Показники родючосп Грунпв.
3. ДСТУ IS010390:1994, IDT Якють Грунту. Визначення рН.
4. Зайцев Г.Н. Оптимум и норма в интродукции растений / Г.Н. Зайцев. - М. : Изд-во "Наука", 1983. - 286 с.
5. Илькун Г.М. Загрязнители атмосферы и растения / Г.М. Илькун. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1978. - 274 с.
6. Новицкая Ю.Е. Физиолого-биохимические механизмы адаптации организмов в филогенетическом аспекте // Всесоюзное совещание по вопросам адаптации древесных растений к экстремальным условиям : тез. докл. - Петрозаводск, 1981. - 127 с.
Бонюк З.Г., Корсун С.Г., Клименко И.И., Белемец Н.М., Гревцо-ва Г.Т. Таволги Spiraea L. (Rosaceae) в условиях урботерритории Киева
В пределах г. Киева исследованы агрохимические и токсикологические характеристики экотопов, которые подвержены различным по интенсивности нагрузкам в местах произрастания Spiraea х vanhouttei (Briot) Zab. Установлено превышение фоновых значений по содержанию свинца, кадмия, цинка, меди, марганца в почве и накопление тяжёлых металлов листьями растений. Выявлено высокую устойчивость таволги в условиях загрязнения экотопов тяжёлыми металлами.
Ключевые слова: Spiraea, антропоземы, агрохимический анализ, тяжёлые металлы, декоративность.
Bonyuk Z.G., Korsun S.G., Klymenko I.I., Belemets N.M., Grevtsova G.T. Spiraea L. (Rosaceae) under conditions of urban territories
The agrochemical and toxicological characteristics of ecotopes which have different man-caused loads in habitats of Spiraea х vanhouttei (Briot) Zab. in Kyiv have been studied. An excess of lead, cadmium, zinc, copper, manganese is in soils and heavy metals are in plants х leaves. The high resistance of Spiraea L. (Rosaceae) under conditions of pollution of ecotopes by heavy metals have been determined.
Keywords: Spiraea, antropogenic soils, agrochemical analysis, heavy metals, decorative value.
УДК 634.017 Наук. ствроб. В.А. Втенко, канд. бюл. наук -
Нацюнальний дендропарк "Софивка " НАН Украти
ВЕГЕТАТИВНЕ ВИРОЩУВАННЯ П1ДЩЕП ДЛЯ ДЕКОРАТИВНИХ ФОРМ MORUS ALBA L.
Висв^лено основш результати дослщжень з вирощування вегетативних шдщеп для декоративного pi3HOMamrra Morus alba L.: Morus alba 'Pendula', M. a. 'Globosa', M. a. 'Pyramidalis', M. a. 'Contorta', M.a. 'Macrophylla', M. a. 'Tatarica'. Визначено опти-мальш строки живцювання Morus alba L. та дослщжено вплив стимуляторiв росту на регенерацшну здатшсть зелених та здерев'яшлих живщв Morus alba L. На осжга от-риманих результапв дано екож^чне обгрунтування дощльност вирощування вегетативного садивного матерiалу для декоративних форм Morus alba L. у розсадниках.
Ключовi слова: вегетативне вирощування пiдщеп, декоративнi форми Morus alba L., соб1вартють вирощування.
Постановка проблеми. Важливу увагу у розмножент формового декоративного р1зномашття деревних рослин, необхвдно придшяти вивченню ефективних способ1в розмноження як самих форм, так i тдщеп до них.
До таких видiв рослин вщносять Morus alba L. та !! декоративнi форми (Morus alba 'Pendula', M. a. 'Globosa', M. a. 'Pyramidalis', M. a. 'Contorta', M.a. 'Macrophylla', M. a. 'Tatarica'). Morus alba L. - щнна деревна рослина, натура-лiзована в Укра!т завдяки сво1м високим плодовим, лжарським i декоратив-ним властивостям [1-5].
На сьогодш пiдщепи для формового рiзноманiття M. alba практично на вшх розсадниках нашо1 кра1ни вирощуються шляхом висiвання пасiння, з по-дальшим формуванням та дорощуванням сiянцiв до необхщно! висоти щеп-лення. Поряд з цим, вегетативному вирощуванню пiдщеп для декоративних форм ще! плодово1, високо декоративно1, лжарсько! рослини уваги практично не придшяють. Вегетативно пiдщепний матерiал M. alba можна вирощувати шляхом укорiнення зелених i здерев'янiлих живцiв та в культурi in vitro.
До кшця невирiшеними е такi питання: встановлення оптимальних строкiв проведення живцювання M. alba здерев'яншими та зеленими живця-ми; особливостi формування вегетативних тдщеп з метою скорочення стро-юв вирощування декоративних форм M. alba.
Стан вивчення проблеми. В Укра!ш найбшьшим центром з вивчення формового та сортового рiзноманiття Morus alba L. е 1нститут Шовкiвництва УААН, який розташований в смт Мерефа Харювсько! областi. Головний нап-рямок ще! науково! установи Укра!ни - селекщя M. alba L.
Серед вггчизняних вчених, якi вивчали сорти шовковищ в Укра!т вар-то вщзначити Т.Б. Мульова [12, 36, 48]. Селекщею M. alba L. займались i займаються Л.Н. Назарова [26, 36, 49], Р.К. Козжова [33], Г.1. Бабаева [73], Н.А. Алексейченко та ш. [50], В.А. Головко, Б.Ф. Пилипенко, Н.О. Олек-сшченко та iн. [51, 82], Л.В. Мтна [38]. Особливостi використання шовкови-цi в полезахисних люосмугах дослiджували 1.П. Марченко [62], Т.В. 1ванчен-ко [60] та П.П. Ананьев [63]. 1нтродукщю формового рiзноманiття та сортового рiзноманiття M. alba L. дослщжували 1.М. Шайтан, П.А. Мороз, С.В. Клименко [21], С.В. Клименко [23]. Л.В. Мтна [22] зазначае, що юнуе два методи вегетативного розмноження деревних порщ - розмноження стеблом та коренем i трансплантация або щеплення, причому для щеплення треба мати тдщепу, яка вирощуеться iз шянщв.
Вирощуванням гiбридних форм шовковицi № 510 та Харювська 3 шляхом укоршення зелених живцiв займалися В.Г. Ануфрiева та Г.С. Ко-рецький [стаття в журн. стр 35]. Провiвши аналiз лiтературних даних та здшснивши ряд експедицiйних вiдряджень в боташчш сади та дендропарки Укра!ни та кра!ни Свропи (Бшорусп, Росп та Польщi), приходимо до виснов-ку, що необхiдно провести комплексне дослщження щодо вегетативного вирощування вегетативних тдщеп для декоративних форм M. alba. шляхом укортення зелених та здерев'янших живщв.
Мета роботи. Вивчення особливостей розмноження Morus alba L. шляхом укоршення здерев'янших i зелених живщв та 1х формування як тд-щепи для декоративних форм.
Методи i методики. Вегетативне розмноження Morus alba L. проводили за методиками З.Я. 1ваново1 [6], Ф.Я. Полжарпово! [7], О.В. Бшик [8]. Стутнь визрiвання пагошв Morus alba L. при заготiвлi зелених живцiв визна-чали експериментальним шляхом.
Об'ектом дослщжень була Morus alba L., яка культивуеться в Нащ-ональному дендропарку "Софпвка" НД1 НАН Укра!ни.
Результати дослщження. Дослiдження з вегетативного розмноження тдщеп для декоративних форм Morus alba (М. а. 'Pendula', M a. 'Globosa', M. a. 'Pyramidalis', M. a. 'Contorta', M. a. 'Macrophylla', M. a. 'Tatarica') здшснюва-ли впродовж 2005-2011 рр., у грядах теплищ Нацiонального дендропарку Софпвка" НАН Укра!ни з використанням установки "штучного туману". Щд час дослщжень використовували зелеш та здерев'янЫ живцi. Заготiвлю зелених живцiв виконували в кiнцi першо! - другш декадi червня (рис. 1).
Рис. 1. Зелеш живщ Morus alba, пШотовлеш для висадки в гряди теплищ
У табл. 1 наведено результати з вивчення впливу стимуляторiв росту на регенерацшну здатшсть зелених живщв Morus alba.
Табл. 1. Вплив cmHMyMnmopie росту на регенерацшну 3damuiemh зелених живщв _Morus alba (середне за 2005-2011 рр.)._
Варiант Загальна кiлькiсть Укоршення Вихвд посадкового
до^ду живцiв, шт. живцш, % матерiалу, шт.
Контроль (без стимулятора) 100 30,0 25,0
Гумат натрш 100 44,0 41,0
Емюпон 100 48,0 44,0
Корневш 100 70,0 67,0
Н1Ро,95 4,65
*Прим1тки: Юльгасть повторень у кожному вар1анп чотири, а кшьгасть живщв
у одному повторенш становить 25 штук.
З даних табл. 1 видно, що найкращий результат при укорiненнi зеле-них живщв М. а. отриманий у варiантi, де в ролi стимулятора росту викорис-товувався корневiн (бший порошок), виготовлений на основi 1МК. Викорис-товуючи цей стимулятор, укоршення живцiв М. а. за перюд 2005-2011 рр. становило в середньому 70 %, а вихiд посадкового матерiалу (пiдщеп) 67 %. Значно меншна частка укорiнення (48) та вихщ посадкового матерiалу (44) спостер^ався у варiантах, де стимуляторами були емюпон i гумат натрiю -вщповщно 44 % укорiнених живщв та 41 % виходу посадкового матерiалу. У контрольному варiантi (без стимулятора росту), коли живщ одразу тсля за-готiвлi висаджували в гряди теплищ укорiнення в середньому за роки досль джень (2005-2011) становило 30 %, а вихщ посадкового матерiалу вiдповiдно становив 25 %.
Ефективним методом вегетативного розмноження тдщеп для рiзно-манiтних декоративних форм М. а. е також i укоршення здерев'янших жив-цiв, якi заготовляють наприкiнцi зими - на початку весни (рис. 2).
Рис. 2. Здерев'янШ живщ Morus alba L. наукоршенш в грядi теплищ
У гряди теплищ на укоршення здерев'янЫ живщ М. а. висаджували в другш - третш декадi кв^тня. Результати проведених нами дослщжень з вив-чення впливу стимуляторiв росту на регенерацiйну здатнiсть здерев'янших живщв M. а. наведено в табл. 2.
З даних табл. 2 видно, що найкращий результат з укоршення здерев'янших живщв М. а. (50 %) отримано у варiантi, де використовували стимулятор корневш. У разi використання емюпона, укоршення цих живщв становило 42,0 %, а гумату натрто вщповщно 36 %. У контрольному варiантi за-фiксовано найменшу (20 %) укорiненiсть здерев'янiлих живщв М. а.
З метою економiчного обгрунтування доцiльностi вирощування на-сшневого пiдщепного матерiалу для декоративних форм M. а. у розсадниках,
необхвдно вираховувати його co6iBapTicTb. Ми враховували таю показники — затрати на: загопвлю живщв; пiдготовку живцiв до посадки + обробку стимуляторами росту; тдготовку Грунтово! сумшц посадку живщв на укоршен-ня в гряди теплищ; викопування та пересаджування тдщеп на дорощування; догляд за рослинами впродовж 1-2 роюв вегетацп; прямi та непрямi затрати. Данi щодо собiвартостi вирощування вегетативних пiдщеп для формового рiзноманiття Morus alba L. наведено в табл. 3.
Табл. 2. Вплив стимуляторiв росту на регенерацшну здатнкть здерев 'янтих живщв M. а (середне за 2005-2011 рр.).
Вар1ант досл1ду Загальна кшьюсть живщв, шт. Укоршення живщв, % Вихвд посадкового матер1алу, шт.
Контроль (без стимулятора) 100 20,0 16,0
Гумат натрш 100 36,0 32,0
Емюпон 100 42,0 39,0
Корневш 100 50,0 47,0
ШР„.95 6,88
*Прим1тки: Юльгасть повторень в кожному вар1анп чотири, а кшьгасть живщв у одному повторенш становить 25 штук.
Табл. 3. Собiвартiсть (середня) вирощування вегетативних тдщеп для декоративних форм M. alba.
№ з/п Назва робгт Чол./дш Вартють за 1 шт., грн
за нормою, шт. фактично, шт.
1 Заготавля живщв 1000 100 1,50
2 Шдготовка живщв до посадки + оброблення стимулятором росту 1000 100 0,25
3 Шдготовка Грунтово! сумш1 1000 100 1,0
4 Посадка живщв на укоршення в гряди теплищ 1000 100 0,25
5 Догляд за рослинами впродовж вегетацп 1000 100 5,0
6 Викопування та пересадка на дорощування в поле розсадника 1000 100 2,0
7 Догляд за рослинами впродовж 1-2 рокш вегетацп до щеплення 1000 100 10,0
8 Прям1 затрати 1000 100 20,0
9 Непрям1 затрати 30 % 1000 100 6,0
10 Всього затрат 1000 100 26,0
*Прим1тки. Пюля щеплення на шдщепи декоративних форм M. а1Ьа. i дорощування рослин до реалiзацil (одержання готово! продукци) враховують реалiзацiйну щну i визначають рентабельнiсть.
Анал1з табл. 3 свщчить, що вартють загот1вл1 (придбання) зелених та здерев'янших живщв становить 1,50 грн за шт.; тдготовка живщв до посадки + оброблення стимулятором росту — 0,25 коп. за 1 шт., тдготовка Грунтово! сумш1 — 1,0 грн за 1 шт.; догляд за рослинами впродовж вегетацп — 5,0 грн за 1 шт.; викопування та пересадка на дорощування в поле розсадника — 2,0 грн за 1 шт.; догляд за рослинами впродовж 1-2 роюв вегетацп до щеплення — 10 грн за 1 шт.; прям1 затрати 20,0 грн за 1 шт.; непрям! затрати 6,0 грн за 1 шт.; всього затрат — 26,0 грн за 1 шт.
На основ1 проведених дослiджень можна зробити таю висновки:
• найкращий показник з укоршення зелених живщв Morus alba L. (70 %) за-фжсовано у вар1анп, де стимулятором був корневш, виготовлений на основ1 1МК;
• при укоршенш здерев'яшлих живщв Morus alba L. найкращий результат (50 %) також зафжсовано у вар1аш!, де в рол1 стимулятора використовували корневш.
Л1тература
1. Глухов О.З. Плодова шовковиця Morus alba L. на твденному сход1 Укра1ии (штро-дукщя, бюморфолопя, використання) / О.З. Глухов, Д.Р. Костирко, Л.В. Мтна. - Донецьк : Вид-во "Лебщь", 2003. - 140 с.
2. Олексшченко Н.О. Селекщя шовковищ в Укра1ш (проблеми, досягнення, перспективы) : монографiя / Н.О. Олексшченко. - К. : Вид. центр КНЛУ, 2007. - 306 с.
3. Вггенко В.А. Morus alba L. - цшна плодова, декоративна та лжарська рослина / В.А. Вггенко // Науковий вюник НЛТУ Укра1ни : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2008. - Вип. 18.1. - С. 17-22.
4. Вггенко В.А. Формове ргзномашття Morus alba L. для озеленення: розмноження i ви-рощування / В.А. Вггенко // 1нтродукщя рослин. - К. : Вид-во "Академперюдика", 2008. -Вип. 4. - С. 117-120.
5. Вггенко В.А. Використання Morus alba L. i Morus nigra L. у традицшнш та нетра-дицшнш медицинi / В.А. Вггенко // Науковий вюник НЛТУ Укра1ни : зб. наук.-техн. праць. -Льв1в : РВВ НЛТУ Украни. - 2010. - Вип. 20.13. - С. 33-39.
6. Иванова З.Я. Биологические основы и приёмы вегетативного размножения древесных растений стеблевыми черенками / З.Я. Иванова. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1982. - С. 286.
7. Поликарпова Ф.Я. Размножение плодовых и ягодных культур зелеными черенками / Ф.Я. Поликарпова. - М. : Агропромиздат, 1990. - 93 с.
8. Билык О.В. Размножение древесных растений стеблевыми черенками и прививкой / О.В. Билык. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1993. - 93 с.
Витенко В.А. Вегетативное выращивание подвоев для декоративных форм Morus alba L.
Приведены основные результаты исследований по выращиванию вегетативных подвоев для декоративного разнообразия Morus alba L.: Morus alba 'Pendula', M. a. 'Globosa', M. a. 'Pyramidalis', M. a. 'Contorta', M.a. 'Macrophylla', M. a. 'Tatarica'. Определены оптимальные сроки черенкования Morus alba L. и исследовано влияние стимуляторов роста на регенерационную способность зеленых и одревесневших черенков Morus alba L. На основе полученных результатов дано экономическое обоснование целесообразности выращивания семенного посадочного материала для декоративных форм Morus alba L. в питомниках.
Ключевые слова: вегетативное выращивание подвоев, декоративные формы Morus alba L., себестоимость выращивания.
Vitenko V.A. Vegetative reproduction of stock for Morus alba L. ornamental forms
The basic investigation findings of the vegetative stocks for Morus alba L. ornamental forms: Morus alba 'Pendula', M. a. 'Globosa' , M. a. ' Pyramidalis ', M. a. 'Contorta' , M. a. Macrophylla , M. a. Tatarica are cited. The optimal cutting dates for Morus alba L. are established. The growth-promoting factors effect upon regenerative ability of Morus alba L. ligneous cuttings is studied. The nursery cultivation practicability of vegetative planting stock for Morus alba L. ornamental forms is economically sound on basis of resulting.
Keywords: vegetative reproduction stock, ornamental forms Morus alba L., cost price reproduction.
