CC BY
16
Украшський державний лкотехшчний унiверситет
4. Усшшне природне вiдновлення штродуцента мае pi3Ho6i4He лiсiвниче значення. Так, рясне вщновлення сосни Банкса може стати на завадi вiдновленню сосни звичайно!, але при одночасному вiдновленнi обох видiв пiдрiст сосни звичайно! буде перебувати шд захистом пiдросту сосни Банкса.
Лггература
1. Базилевская Н.А. Теория и методы интродукции растений. - М.: Изд-во МГУ, 1964. - 129 с.
2. Вульф Е.В. Историческая география растений. - М.-Л.: АН СРСР, 1944. - 546 с.
3. Горошко М.П., Миклуш С.1., Хомюк П.Г. Практикум з люово! бюметрп. - Льв1в: УкрДЛТУ, 1999. - 108 с.
4. Горшенин Н.М., Швиденко А.И. Лесоводство. - Львов: Вища школа, 1977. - 304 с.
5. Дворецкий М.Л. Пособие по вариационной статистике. - М.: Лесн. пром-сть, 1971. - 104 с.
6. Кохно Н.А. О теоретических основах интродукции древесных растений на Украине// Интродукция и акклиматизация деревьев и кустарников, выращивание новых сортов. -К.: Наук. думка, 1989. - С. 50-56_
УДК 630*181.8 Проф. В.П. Рябчук, д-р с.-г. наук;
доц. В.Я. Заячук, канд. с.-г. наук - УкрДЛТУ
ПРОГНОЗУВАННЯ ТЕРМ1Н1В ДОЗР1ВАННЯ ПЛОД1В ДИКОРОСЛИХ РОСЛИН
Спрогнозовано термофенолопчним методом дати початку дозрiвання плодiв калини звичайно'1, бузини чорно'1, глоду одноматочкового в умовах Прикарпаття. Складено фенопрогностичний календар початку дозрiвання плодiв на прикладi калини звичайно'1.
V. Ja. Zajachuk; V.P. Rjabchuk - USUFWT Forecasting of fructification terms in woody-bushes plants
It has been forecasted by termo-phenological method the term of fructification begining of Viburnum opulus L., Sambucus nigra L., Crataegus monogyna Jacq. It was compiled a phe-no-forecasting calendar of fructification begining on example of Viburnum opulus L.
Важливим етапом використання фенолопчних законом1рностей для виршення наукових та практичних завдань е фенолопчне прогнозування, тобто передбачення термш1в настання на данш територи окремих фенолопчних фаз розвитку рослин, характеру \х протжання. Точне прогнозування часу загот1вл1 лжарсько-техшчно! сировини деревно-чагарникових рослин мае важливе практичне значення.
Внутр1шньосезонш фенолопчш прогнози засноваш на фенолопчнш штерпретаци прогноз1в погоди. Найкраще розроблеш термофенолопчш прогнози, що базуються на наростанш сум середньодобових температур по-в1тря [3, 4]. Прогнози за методом сум температур приваблюють своею ушвер-сальшстю. У роки з ходом погоди, близьким до середнього багатор1чного, термофенолопчш прогнози за методом сум температур, як правило, дають позитивш результати, що зазначено в роботах ряду автор1в [2, 5, 6].
180
Лiсiвницькi дослiдження в УкраТш
Методика. Сума температур вщображае залежнiсть темшв проходжен-ня фаз розвитку рослини вщ тепла. Середньорiчнi показники сум позитивних температур вище 0, 5 i 10 °С для кожно! фенофази характеризують потребу рослини в тепль Встановлено, що найбiльше залежать вiд температури повiтря термiни настання набухання i розгортання бруньок. За деякими фазами максимальна сума перевищуе мшмальну у 2-3 рази, а за багатьма - ця рiзниця мен-ша. Власне, термши набухання i розгортання бруньок найбшьш коливаються i за датами. Чим менша рiзниця мiж максимумом i мiнiмумом середньодобових позитивних температур, тим вимогливша фаза розвитку рослини до тепла. От-же, мiж сумою середньодобових температур пов^я фази плодоношення та ii тривалiстю iснуе закономiрний зв'язок. На основi вказано! закономiрнос-тi А.А. Шиголев [7] розробив методику прогнозування деяких фаз рослин. Зпдно з цiею методикою за вщомою сумою середньодобових температур по-вiтря (Ltncp) за вегетацiйний перюд чи фазу плодоношення та прогнозованою середньодобовою температурою пов^я (tcpd) можна визначити тривалють (Т) фенологiчного лагу за формулою: Т = 'Ztncp/tcpd.
Використовуючи наведену формулу, знаючи настання фази набухання бруньок та температурний режим проходження рослиною циклу, можна визначити дати цвтння та дозрiвання плодiв [1, 7].
Об'ектами наших дослщжень були дикорослi популяци калини зви-чайно! (9 пробних площ), бузини чорно! (7 пробних площ) та глоду одно-маточкового (5 пробних площ), закладених на територи пiдприемств лiсового комплексу 1вано-Франювсько! та Львiвськоl областей.
Результати досл1дженъ. З використанням наведено! методики ми прогнозували термофенолопчним методом дати появи першого стиглого плоду дослiджуваних видiв рослин (табл. 1).
Як свщчать данi табл. 1, прогнозування термофенолопчним методом дае цшком достовiрнi результати. Через зютавлення потреб рослини в теплi з середньодобовою температурою повггря, отриманi прогнози вiдзначаються досить високою точшстю. Середня помилка прогнозу початку дозрiвання плодiв, зокрема калини, становила 3 дш - при завчасност 133 днi i 1 день -при завчасност 37 дшв.
Отже, за сумами середньодобових температур можна здшснювати прогноз настання фенодат у розвитку дикорослих видiв. Проте необхщно ма-ти на уваз^ що сума середньодобових температур ие! чи шшо! фенофази, що 1й передувала, не е единим визначальним фактором И настання, що пов'язано з комплексом iнших екологiчних факторiв. Проте, за нею можна ощнювати можливiсть проходження певних фенодат, ймовiрнiсть виростання видiв у нових регюнах, близьких за умовами до дослщжуваного.
На основi застосування описаного вище методу фенолопчного прогнозу, наших фенолопчних спостережень та лiтературних даних ми склали фенопрогностичний календар початку дозрiвання плодiв дикорослих видiв. Такий календар дае змогу досить швидко виршувати прогностичнi завдання. За календарями можливо також давати феносиноптичнi прогнози, прогнози скорочено! завчасностi i вщновлювати багаторiчнi пропушенi фенодати.
2. Лковщновлення та лкорозведення
181
УкраТнський державний лкотехшчний унiверситет
Табл. 1. Розрахунок початку дозрiвання плодiв термофенологiчним методом
Вихвдна фенолопчна фаза Зареестрований початок фенолопчно! фази Сума середньо-добових температур пов1тря до появи першого стиглого о/— плоду, С Прогнозована середньодобова температура повиря до появи першого стиглого плоду, С Прогнозована тривалшть фенолопчного лагу, д1б Прогнозована дата
Калина звичайна
Розбухання бруньок 02.03 1540,1 11,6 133 2.03+133 = 14.07
Початок зав'язування плод1в 02.06 623,4 16,7 37 2.06+37 = 16.07
Бузина чорна
Розбухання бруньок 08.03 1446,0 11,6 124 8.03+124 = 27.07
Початок зав'язування плод1в 07.06 525,5 16,6 33 7.06+33 = 10.07
Гл1д одноматочковий
Розбухання бруньок 08.03 1727,9 12,2 142 8.03+142 = 27.07
Початок зав'язування плод1в 01.06 951,6 17,3 55 1.06+55 = 27.07
У табл. 2 наведено фенопрогностичний календар, за яким можна виз-начити ймовiрний початок дозрiвання плодiв, на прикладi калини звичайно!, з врахуванням температурних аномалiй в +3 °С залежно вiд рiзного початку вегетаци з розмахом у мюяць.
Табл. 2. Фенопрогностичний календар початку дозрiвання плодiв калини
Початок вегетаци, дата Початок дозр1вання плод1в 1з врахуванням температурних аномалш
+3 оС +2 оС +1 оС 0 оС -1 оС -2 оС -3 оС
18.02 01.07 04.07 06.07 09.07 14.07 18.07 23.07
20.02 01.07 05.07 07.07 09.07 16.07 20.07 25.07
23.02 03.07 06.07 07.07 10.07 17.07 22.07 27.07
26.02 04.07 07.07 08.07 10.07 19.07 25.07 29.07
01.03 04.07 07.07 08.07 11.07 21.07 27.07 30.07
04.03 06.07 08.07 09.07 12.07 23.07 29.07 01.08
07.03 07.07 09.07 10.07 12.07 24.07 31.07 02.08
10.03 07.07 09.07 11.07 13.07 26.07 02.08 04.08
13.03 09.07 10.07 12.07 14.07 27.07 03.08 06.08
16.03 10.07 11.07 13.07 15.07 29.07 04.08 07.08
19.03 11.07 11.07 14.07 15.07 31.07 05.08 09.08
22.03 12.07 13.07 15.07 16.07 02.08 06.08 10.08
Зпдно з даними табл. 2, залежно вщ початку вегетацшного перiоду, ходу температурного режиму термш дозрiвання плодiв калини вардае про-
182
Лшвницьш дослiдження в УкраТш
тягом мюяця. Перша колонка табл. 2 вщображае середньобагаторiчний тер-мш настання фенофази, iншi вказують на вщхилення !! настання вiд норми шд впливом температурних аномалiй в +3 °С.
Висновки. За сумами середньодобових температур можна здшснювати прогноз настання фенодат у розвитку деревно-чагарникових рослин. Знаючи настання фази набухання бруньок та температурний режим проходження рослиною циклу, з використанням термофенолопчного методу можна визна-чити дати дозрiвання плодiв.
Наведений у робот фенопрогностичний календар початку дозрiвання плодiв калини звичайно! мае пряме вщношення до сфери !! використання, тобто збору необхщно! лiкарсько! сировини, оскшьки дае змогу прогнозувати настання одше! з основних фенологiчних фаз. За такими календарями можна вираховувати температуру не тшьки на мюяць, але i на весь сезон, а також можна дати довгочасний фенолопчний прогноз на весь перюд розвитку да-ного виду. За наведеним у робот календарем можна за будь-якою вихiдною датою початку вегетаци визначити дату початку плодоношення калини зi врахуванням можливих температурних аномалш.
Представлений у роботi календар може бути використаний не тшьки на Прикарпатп, але i в шших областях Укра!ни. Для цього необхщно знати температурнi вiдмiнностi нового району вщ територи, на якш проводили дос-лiдження i для яко! складенi данi календарi. Фенопрогностичш календарi мо-жуть знайти використання в тих галузях, що потребують фенологiчних прог-нозiв, а саме фармакогнози, медицинi, лiсовому господарствi.
Лггература
1. Валова З.Т. Прогнозирование урожая ягод в лесах БССР. - Минск: Ураджай, 1989. - 187 с.
2. Давитая Р.Р. Прогноз обеспеченности теплом и некоторые проблемы сезонного развития природы. - Л.: Гидрометеоиздат, 1964. - 132 с.
3. Елагин И.Н. О методике регистрации фенологических наблюдений в растительных сообществах// Тр. фенологического совещания. - Л.: Гидрометеоиздат, 1960. - С. 365-368.
4. Подольский А.С. Фенологический прогноз. - М.: Колос, 1974. - 287 с.
5. Рябчук В.П. Прогнозирование сроков соковыделения березы и клена методом фенологических явлений-индикаторов// Лесной журнал. - 1985, №5. - С. 18-20.
6. Рябчук В.П. Прогнозирование сроков наступления фенологических фаз древесных растений// Рук. деп. в ЦБНТИ лесхоз. 11.11.87, №642-ЛХ. - С. 21-30.
7. Шиголев А.А. Температура как количественный агрометеорологический показатель скорости развития растений// Тр. Центр. ин-та прогнозов. - 1957, № 53. - С. 75-94.
УДК 630*232 Проф. М.1. Онисьмв, д-р с.-г. наук; Т.Р. Сандул;
М.В. Сбитна; Я.Д. Фучило, канд. с.-г. наук -НАУ
ДО ПРОБЛЕМИ ЗАЛ1СЕННЯ П1ЩАНИХ НЕУГ1ДЬ ПОЛ1ССЯ
Розглянута агротехшка створення i вирощування соснових культур на бщних пщаних землях, що не використовуються у сшьському господарствь
Даються пропозицп виробництву з вирощування для ще! мети спещального по-садкового матерiалу; з оброб^ку грунту i застосування до створення соснових насад-жень сидерацп i посадки листяних порщ з глибокою кореневою системою.
2. Лковщновлення га лкорозведення
183
