CC BY
27
Оригинальные исследования
Original Researches
МЕДИЦИНА
НЕОТЛОЖНЫХ состояний
УДК 616-089.163:392.8]-02:(616.153.1+616.153.45)-053.8 DOI: 10.22141/2224-0586.3.90.2018.129488
Свтлик Ю.О., Гарбар М.О., Свтлик Г.В.
Льв1вський нацональний медичний ун1верситет ¡мен1 Данила Галицького, м. Льв1в, Укра'на
V ■■ ■ IV V
Вплив часу прииому 1Ж1 в передоперацмнии перюд на показники кислотно-основного стану та концентращю глюкози в кровi у дорослих оаб
Резюме. Актуальтсть. Тривалсть обмеження передоперащйного споживання iжi та пиття про-зорих рiдин часто е довшою за рекомендовану, що може впливати на газовий склад кровi та рiвень глкеми ще до операщйного втручання. Мета до^дження. Проаналiзувати кислотно-основний стан та рiвень глжеми у дорослих оаб перед тдукщею в анестезю з урахуванням часу передоперацшного обмеження споживання iжi та пиття рiдин; розкрити ключовi моменти рекомендащй €вропейського товариства анестези та Американського товариства анестезiологiв щодо безпеч-ного часу передоперацшного голодування дорослих i дтей. Матерiали та методи. В долдження включено 12 пацiентiв, середнш вк — 44,33 ± 18,14 року, ят тдлягали плановим некардiальним операцшним втручанням. Перед тдукщею в анестезт здшснювався забiр кровi для визначення вмс-ту глюкози, рН, бкарбонату НСО3-, надлишку/дефщиту основ ВЕтарСО. Результата. Середня величина часу голодування становила 15,96 ± 1,03 год, що перевищувало рекомендований час у 2,66 раза. Жодний пащент не пив прозорихрiдин за 2 год до тдукци в анестезт. Середня величина рiвня глюкози в кровi була 4,73 ± 1,13 вд 3,0 до 6,1) ммоль/л. В однiеi особи (жшка, 20рошв) глюкоза кровi становила 3,0 ммоль/л до шдукци в анестезю без клжки гтоглшеми; час вiдсутностi прийому iжi становив 16,5 год. Середне значення рН в обстежених оаб становило 7,35 ± 0,04 вд 7,28 до 7,4). У вах, о^м одного пащента, ми спостергали дефщит основ — ВЕ —2,08 ± 2,45 вд —5,5 до 0,4). Середня величина НСО3- була 24,08 ± 3,13 вд 20,5 до 27,8) ммоль/л. При проведент корелящйного аналiзу виявлено сильний обернений корелящйний зв'язок мiж збльшенням часу голодування та величиною рН (г = —0,79, р = 0,06). Висновки. Подовження часу голодування перед операщйним втручанням може асощюватись iз появою метаболiчного ацидозу та з розвитком гтоглшеми. Ключовi слова: передоперащйне обмеження споживання iжi; кислотно-основний стан; рiвень глкеми; рекомендаци
Вступ
Дотримання часу передоперацшного споживання !ж та пиття рщин дозволяе знизити ризи-ки регурптаци та легеневог асшраци шлункового вмюту [1, 2]. Для дорослих та дггей опублжоваш рекомендаци бвропейського товариства анестези (European Society of Anaesthesiology, ESA) та Американського товариства анестезюлопв (American Society ofAnesthesiologists, ASA), зпдно з якими обмеження передоперацшного споживання твердо! гш та сумшей для харчування немовлят (дггей до 1 року) становить 6 годин, грудного молока — 4 го-дини, пиття прозорих рщин (вода, сж без м'якоп,
чай чи кава без молока) — до 2 годин [3, 4]. Однак тривалють голодування часто е довшою за рекомендовану, що створюе дискомфорт у бгльшосп пащенпв i може впливати на газовий склад кровi та рiвень глжеми ще до операцшного втручання [5-7].
Мета досЛдження: проаналiзувати кислотно-основний стан та рiвень глжеми у дорослих оаб перед шдукщею в анестезго з урахуванням часу передоперацшного обмеження споживання гш та пиття рщин; розкрити ключовi моменти рекомендацш ESA та ASA щодо передоперацшного голодування дорослих та дггей.
© «Медицина невщкладних сташв» / «Медицина неотложных состояний» / «Emergency Medicine» («Medicina neotloznyhsostoanij»), 2018 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2018
Для кореспонденцп: Свгглик 1Мя Ореслвна, кандидат медичних наук, асистент кафедри анестезюлоги та штенсивноТ терапи факультету шслядипломноТ освiти, Львiвський нацюнальний медичний ушверситет iменi Данила Галицького, вул. Пекарська, 69, м. Львiв, 79010, УкраТна; тел.: +38 (032) 275-76-32; e-mail: [email protected]; контактний тел.: +38 (032) 258-74-48.
For correspondence: Yuliya Svitlyk, Candidate of Medical Science, Assistant professor of the Department of Anesthesiology and Intensive therapy, Faculty of Postgraduate Education, Danylo Halytskyi Lviv National Medical University, Pekarska st., 69, Lviv, 79010, Ukraine; e-mail: [email protected]
т
Матерiали та методи
Дослщження проведено в Комунальнш мюь-к1й ктшчшй л1карн1 швидко! медично! допомоги м. Львова, яка е кл1н1чною базою Льв1вського на-ц1онального медичного ушверситету 1мен1 Данила Галицького, та за дизайном вщповщало вщкритому нерандом1зованому проспективному нештервен-ц1йному обсервац1йному вивченню. В дослщження включено 12 пац1ент1в Í3 стабшьними гемодинам1ч-ними показниками, середнш в1к — 44,33 ± 18,14 (вщ 20 до 61) року, яю п1длягали протягом лютого 2016 року плановим некардаальним операц1йним втру-чанням пщ загальною анестез1ею (внутршньовенна з штучною вентиляц1ею легень та мюрелаксащею) та погодили свою участь письмовою 1нформованою зго-дою. Критер1ями виключення були проведена шфу-зшна терашя протягом часу передоперац1йного голо-дування, критичний стан пац1ента, нудота i блювання в передоперацiйний перюд, а також наявнiсть мета-болiчних розладiв на тлi основно! хрурпчно! патоло-гй та/або супутшх захворювань. Фiзичний стан пащ-ентiв вщповщав I або II класу за класифжащею ASA.
Пщ час передоперацшного огляду кожному па-цiенту проведено шструктаж щодо часу останнього споживання !ж! та пиття рiдин: обмеження для твердо! !ш — до 6 год, для прозорих рщин (чай iз цукром чи сж без м'якотi) — до 2 год. При подачi пащента в операцiйну фiксувався час останнього споживання trn та пиття рщин. Перед щдукщею в анестезiю до початку шфузшно! терапп та введення медикамен-тiв здiйснювався забiр венозно! кровi для визначен-ня вмюту глюкози та показникiв кислотно-основного стану (pH, бiкарбонат HCO3-, надлишок/ дефiцит основ BE, pCO2).
Даш наведеш у виглядi середньо! арифметично! та стандартного вiдхилення середньо! арифметично!. Кореляцшний аналiз проведено iз застосуван-ням методу кореляцп Прсона.
Результати
Середня величина часу голодування становила 15,96 ± 1,03 (вщ 14,5 до 17) год, що перевищувало рекомендований час у 2,66 раза. Жодний пащент не пив прозорих рщин за 2 год до шдукщ! в анестезш. Випадюв регурптащ! чи легенево! асшрацп не було. Середня величина р1вня глюкози в плазмi кров1 — 4,73 ± 1,13 (в!д 3,0 до 6,1) ммоль/л. Слщ в1дм1тити, що в одше! особи (жiнка, 20 роюв) глюкоза плазми кров1 становила 3,0 ммоль/л до шдукщ! в анестезш без кл1н1ки гшоглжемщ час вщсутност! прийому !ж! становив 16,5 год (операцшне втручання проводилось у другу чергу). Середне значення pH в обстеже-них оаб — 7,35 ± 0,04 (вщ 7,28 до 7,4). У вах, окр1м одного пацiента, ми спостертали дефiцит основ — BE —2,08 ± 2,45 (в!д —5,5 до 0,4). Середня величина HCO3- була 24,08 ± 3,13 (в1д 20,5 до 27,8) ммоль/л. Враховуючи те, що проводився забiр венозно! кров1 (пункцгя артерп не завжди комфортно переноситься пащентами, у тому числ1 в плановiй х!рург!!, та виконуеться згщно з показаннями), отримаш данi pCO2 кл1н1чного значення в нашому дослiдженнi не
мали; OKpiM того, факторiв, що спричиняли б рест-paTopHi розлади, в нас не було. При проведенн ко-peляцiйнoгo aнaлiзу виявлено сильний обернений кореляцшний зв'язок м1ж збiльшeнням часу голодування та величиною pH (r = —0,79, p = 0,06).
Обговорення
Як i оч^валось, наше дослщження зафжсувало перевищення рекомендованого часу обмеження !ш та пиття рщин перед плановим операцшним втру-чанням, що пiдвищуe ризики розвитку мeтaбoлiч-ного ацидозу та появи гшоглжемИ.
Дотримання часу пepeдoпepaцiйнoгo голодування е рутинною aнecтeзioлoгiчнoю практикою для зменшення ризику регурптащ! та легенево! асшрацп [1, 2]. На сьогодн eмпipичнo не встановлений об'ем залишково! р1дини шлунка, який добре толе-руеться пaцiентoм та не чинить ризиюв асшращ!. 1з етичних мipкувaнь eкcпepимeнтaльнi дocлiджeння щодо критичного об'ему шлунка людей не можуть бути проведет [8]. В здорових ос16 залишковий об'ем шлунка вимipювaвcя через р1зний час тсля споживання !ш [8, 9]. Найбтьш поширеними методами оц1нки залишкового об'ему шлунка е аст-paцiя через шлунковий зонд, ультpacoнoгpaфiя та магштно-резонансна тoмoгpaфiя (МРТ) [8, 10—13]. Середне значення залишкового шлункового об'ему знаходиться в межах 10—35 мл ^апазон вщ 0 до 100 мл) [8, 9]. Вважаеться клшчно прийнятним перевищення даного об'ему до 12 мл [8, 9]. Однак у клшчнш практищ ми нжоли не знаемо актуальний об'ем шлункового вмюту перед aнecтeзiею [8]. Тим не менше acпipaцiя шлунковим вмютом е нечастим ускладненням, а ризики легенево! асшрацп також залежать вщ Ф1зично! характеристики пaцiентa, характеру процедури та навичок анестезюлога [7, 8].
Б!льш1сть медичних закладдв використовують рекомендаций ESA чи ASA щодо часу передоперацшного голодування: 6 год — для твердо! !ш та сумшей для харчування немовлят (дгтей до 1 року), 4 год — для грудного молока та 2 год — для прозорих рщин [3, 4].
Вщповщно до рекомендацш, необхщно заохочу-вати дорослих i дгтей пити прозор1 р1дини, включа-ючи воду, соки без м'якот1 та чай чи каву без молока, до 2 год перед плановою шрурпею, у тому числ1 перед кесарським розтином ^вень доказовост 1++, клас peкoмeндaцiй A) [3, 4].
Ус1, окр1м одного, члени робочо! групи ESA !з розробки даних рекомендацш вважали чай/каву з молоком (молоко до 1/5 загального об'ему) прозо-рою р1диною [3], саме тому такий напш на сьогодш не розщнюеться як прозора рщина i не рекомендо-ваний для споживання за 2 год перед плановим опе-рацшним втручанням.
Larsen !з cпiвaвт. провели paндoмiзoвaнe пере-хресне дocлiджeння, яке включало 32 здорових во-лот^в в1ком в!д 18 до 71 року, в якому пopiвнювa-ли об'ем шлункового вмюту, визначеного при МРТ, тсля вживання кави (175 мл), що мютила 0, або 20, або 50 % молока повно! жирносп [8]. Дocлiджeння показало, що додавання до кави 50 % молока повно!
жирностi не збшьшувало або лише мтмально збшь-шувало об'ем шлункового вмiсту через 2 год. У ран-домiзованому перехресному дослiдженнi ЫШуагё iз спiвавт. порiвнювали час спорожнення шлунка в 10 здорових добровольщв пiсля подачi 300 мл чаю без та з 50 мл (17 %) молока та встановили, що помiрна кiлькiсть молока в ча! не подовжуе час спорожнення шлунка [14]. В шшому перехресному дослщженш, проведеному на 8 здорових волонтерах, ОкаЬе iз гру-пою дослiдникiв визначали швидкiсть спорожнення шлунка шсля пиття 500 мл рiзних рщин, включаючи нерозбавлене та розбавлене молоко [15]. Автори встановили, що швидюсть спорожнення шлунка була нижчою при подачi розбавленого, i особливо нероз-бавленого молока, порiвняно з водою, однак схожою з шшими рiдинами з подiбним калоражем. Отже, автори мають надiю, що отримаш результати будуть сприяти лiбералiзащ! полiтики щодо додавання молока до гарячих напо!в перед плановою анестезieю.
Забороняеться споживання твердо! 1ш протягом 6 год перед плановим хiрургiчним втручанням у до-рослих i дiтей (рiвень доказовостi 1+, клас рекомен-дацiй А) [3, 4].
Немовлята мають бути нагодоваш перед плановою хiрургiею. Грудне молоко безпечно давати до 4 год перед операцшним втручанням, а сум^ для харчування немовлят — до 6 год. Прозорi рщини повиннi бути по-данi вщповщно до рекомендацiй для дорослих ^вень доказовостi 1++, клас рекомендацш А) [3, 4].
Жшкам пiд час фiзiологiчних пологiв дозволено пити прозорi рiдини, якi зазначенi вище, за 1х ба-жанням (рiвень доказовост 1++, клас рекомендацiй А). Вщ твердо! 1ш необхiдно вщмовитись протягом активного перюду пологiв (рiвень доказовост 1+, клас рекомендацiй А) [3, 4].
Ваптш жiнки, у тому чи^ з ожирiнням, можуть споживати прозорi рiдини до 2 год перед операцшним втручанням (тд репональною чи загальною анестезiею) ^вень доказовостi 2—, клас рекомендацш Б) [3, 4].
Вагiтнi жшки, у тому числi з ожиршням, можуть споживати прозорi рiдини до 2 год перед плановим кесарським розтином (пщ регiональною чи загальною анестезiею) (рiвень доказовостi 1++, клас реко-мендацiй А) [3, 4].
Жування гумки, смоктання солодких льодяниюв чи палiння безпосередньо перед шдукщею в анесте-зiю не порушуе спорожнення шлунка та не повинно спричиняти вiдмiну чи вщстрочення оперативного втручання (рiвень доказовостi 1—, клас рекомен-дацiй В) [3, 4]. Однак вживання нiкотину (палшня, жуйки, пластирi) перед плановою хiрургiею не ре-комендуеться, оскшьки шкотин вiрогiдно збiльшуе об'ем шлунково! рщини. О^м того, рiвень шлункового рЫ е вищим у людей, яю не палять [3].
Пашенти iз затримкою спорожнення шлункового вмюту, а саме iз ожиршням, гастроезофагеальним рефлюксом та цукровим дiабетом, ваптш жшки не в пологах, можуть безпечно виконувати вищезазна-чеш рекомендащ! (рiвень доказовостi 2—, клас ре-комендацiй Б) [3, 4], але фактор затримки спорож-
нення шлункового вмюту може змiнювати тактику анестезюлопчного забезпечення [3].
У наукових публiкацiях, що стосуються дитячо! анестезюлогп, вказуеться, що легенева аспiрацiя е нечастим ускладненням (4—10 випадкiв на 10 000 анестезш), також надзвичайно низьким е число ле-тальних випадюв [7, 16]. Бiльшiсть медичних закла-дiв, що працюють iз дiтьми, використовують рекомендаций ESA чи ASA щодо часу передоперацшного голодування (6 год — для твердо! !ш чи сумiшей для харчування немовлят, 4 год — для грудного молока та 2 год — для прозорих рщин) [3, 4, 7], однак деяю автори рекомендують зменшувати час голодування дитини, наприклад до 4 год — для легко! !ш та сумь шей для харчування немовлят, 3 год — для грудного молока та 2 год — для прозорих рщин, що не збшь-шуе кшькосп випадюв легенево! асшрацп [7]. Дослщження, проведенi останнiми роками, показали, що прийом прозорих рщин за 1 год до операцшного втручання не змшюе pH шлункового вмiсту та за-лишковий об'ем шлунка порiвняно iз двогодинним утриманням вщ пиття прозорих рщин [17]. МРТ не виявила вщмшностей мж залишковим об'емом шлункового вмюту при порiвняннi 4- та 6-годинно-го утримання вщ прийому легко! !ш [18, 19].
Поряд iз лiбералiзацiею рекомендацiй щодо часу голодування змшеш також акценти — подовження часу голодування е недоречним та веде до хiрургiч-ного стресу. Утримання вiд рщин на тривалий час перед операщею е шкiдливим для пацiентiв, особливо для людей похилого вжу та малих дiтей. Бшьш важливе заохочення пацiентiв приймати рiдину до 2 год перед операцшним втручанням з метою змен-шення дискомфорту та покращення самопочуття пацiентiв, нж рекомендацiя дотримуватись мшь мального часу голодування [20—22].
Система градаци pienn doKa3oeocmi та класу рекомендаций eidnoeidHO до Scottish Intercollegiate Guidelines Network [23]
Рiвень доказовостк
— 1++ — високо! якост метааналiзи, систе-матичнi огляди рандомiзованих контрольованих дослщжень чи рандомiзованi контрольованi досль дження iз дуже низьким ризиком похибки;
— 1+ — добре проведеш метааналiзи, система-тичнi огляди чи рандомiзованi контрольоваш досль дження iз низьким ризиком похибки;
— 1— — метааналiзи, систематичнi огляди чи рандомiзованi контрольованi дослiдження iз висо-ким ризиком похибки;
— 2++ — високо! якост систематичнi огляди дослщжень «випадок — контроль» або когортш дослщження;
— 2+ — добре доведенi дослщження «випадок — контроль» або когортш дослщження iз низьким ризиком змшування чи похибки та помiрною ймовiр-нiстю спорiдненостi зв'язкiв;
— 2--дослщження «випадок — контроль» чи
когортш дослщження iз високим ризиком змшу-вання чи похибки та високим ризиком того, що зв'язки не спорщнеш;
— 3 — неаналiтичнi дослщження, наприклад клтчш випадки, cepÍM випадкiв;
— 4 — думка експерта.
Клас рекомендаций (клас рекомендаци пов'язаний Í3piernM доказовостi, на ocHoei якого базуються рекомендаци; клас рекомендаци не вiддзеркалюe клШчну важливкть рекомендащй):
— A — щонайменше один метааналiз, систе-матичний огляд чи рандомiзоване контрольоване дослщження р1вня 1++, яке безпосередньо засто-совуеться до обрано! популяци; переважають досль дження piBra 1+, якi безпосередньо застосовуеться до обрано! популяци, демонструючи загальну узго-дженiсть pезультатiв;
— B — переважають дослщження piвня 2++, яю безпосередньо застосовуеться до обрано! популяци, демонструючи загальну узгоджешсть pезультатiв; або екстрапольоваш докази iз дослiджень piвня 1++ або 1+;
— C — переважають дослщження piвня 2++, яю безпосередньо застосовуеться до обрано! популяци, демонструючи загальну узгоджешсть результата; або екстрапольоваш докази iз дослщжень piвня
2++;
— D — piвень доказовостi 3 або 4; або екстрапольоваш докази iз дослщжень piвня 2+.
Висновки
Подовження часу голодування перед опера-цiйним втручанням може асоцiюватись iз появою метаболiчного ацидозу та, в окремих пащентш, iз гiпоглiкемiею. Вважаемо, що при плануванш операцшного втручання доцiльно акцентувати увагу пашента на безпечнiсть дотримання сучасних опу-блiкованих pекомендацiй щодо часу передоперацшного прийому !ш та пиття рщин для збереження емоцiйного та фiзичного комфорту пацiента.
Конфлiкт штересш. Автор заявляе про вiдсутнiсть конфлжту iнтеpесiв при пiдготовцi дано! статп.
Список лiтератури
1. Beck-Schimmer B.B., Bonvini J.M. Bronchoaspiration: incidence, consequences and management // European Journal of Anaesthesiology. - 2011. - 28. - Р. 78-84. - doi: 10.1097/ EJA.0b013e32834205a8.
2. Czarnetzki C., Elia N., Frossard J.L. et al. Erythromycin for gastric emptying in patients undergoing general anesthesia for emergency surgery: a randomized clinical trial // JAMA Surgery. - 2015. - 150. - Р. 730-737. - doi: 10.1001/jama-surg.2015.0306.
3. Smith I., Kranke P., Murat I. et al. Perioperative fasting in adults and children: guidelinesfrom the European Society ofAnaes-thesiology // European Journal of Anaesthesiology. - 2011. -28. - Р. 556-569. - doi: 10.1097/EJA.0b013e3283495ba1.
4. American Society of Anesthesiologists Committee. Practice guidelines for preoperative fasting and the use of pharmacologic agents to reduce the risk of pulmonary aspiration: application to healthy patients undergoing elective procedures: an updated report by the American Society of Anaesthesiologist Committee on
Standards and Practice Parameters //Anesthesiology. — 2011. — 114, — p. 495-511. — doi: 10.1097/ALN.0b013e3181fcbfd9.
5. Engelhardt T., Wilson G., Horne L., Weiss M., Schmitz A. Are you hungry?Are you thirsty?Fasting times in elective outpatient pediatric patients // Pediatric Anaesthesia. — 2011. — 21. — P. 964-968. — doi: 10.1111/j.1460-9592.2011.03573.x.
6. Williams C., Johnson P.A., Guzzetta C.E. et al. Pediatric fasting times before surgical and radiologic procedures: benchmarking institutional practices against national standards // Journal of Pediatric Nursing. — 2014. — 29. — P. 258-267. — doi: 10.1016/j.pedn.2013.11.011.
7. Dennhardt N., Beck C., Huber D. et al. Impact of preoperative fasting times on blood glucose concentration, ketone bodies and acid-base balance in children younger then 36 months // European Journal of Anaesthesiology. — 2015. — 32. — P. 857861. — doi: 10.1097/EJA.0000000000000330.
8. Larsen B., Larsen L.P., Sivesgaad K.., Juul S. Black or white coffee before anaesthesia? Gastric volume measured by MRI // European Journal of Anaesthesiology. — 2016. — 33. — P. 1-6. — doi: 10.1097/EJA.0000000000000457.
9. Lobo D.N., Hendry P.O., Rodrigues G. et al. Gastric emptying of three liquid oral preoperative metabolic preconditioning regimens measured by magnetic resonance imaging in healthy adult volunteers: a randomized double-blind, crossover study // Clinical Nutrition. — 2009. — 28. — P. 636-641. — doi: 10.1016/j.clnu.2009.05.002.
10. Van de Putte P., Perlas A. Ultrasound assessment of gastric content and volume // British Journal of Anaesthesia. —
2014. — 113. — P. 12-22. — doi: 10.1093/bja/aeu151.
11. Perlas A., Davis L., Khan M., Mitsakakis N., Chan V.W. Gastric sonography in the fasted surgical patients: a prospective descriptive study // Anesthesia and Analgesia. — 2011. — 113. — P. 93-97. — doi: 10.1213/ANE.0b013e31821b98c0.
12. Haans J.J., de Zwart I.M., Eilers P.H., Reiber J.H., Doornbos J., de Roos A., Masclee A.A. Gastric volume changes in response to a meal: validation of magnetic resonance imaging versus the barostat// Journal of Magnetic Resonance Imaging. — 2011. — 34. — P. 685-690. — doi: 10.1002/jmri.22619.
13. Fruehauf H., Menne D., Kwiatek M.A et al. Inter-observer reproducibility and analysis of gastric volume measurement and gastric emptying assessed with magnetic resonance imaging// Journal of Neurogastroenterology and Motility. — 2011. — 23. — P. 854-861. — doi: 10.1111/j.1365-2982.2011.01743x.
14. Hillyard S., Cowman S., Ramasundaram R., Seed P.T., O 'Sullivan G. Does adding milk to tea delay gastric emptying? // British Journal of Anaesthesia. — 2014. — 112. — P. 66-71. — doi:10.1093/bja/aet261.
15. Okabe T., Terashima H., Sakamoto A Determinants of liquid gastric emptying: comparisons between milk and isocalori-cally adjusted clear fluids // British Journal of Anaesthesia. —
2015. — 114. — P. 77-82. — doi: 10.1093/bja/aeu338.
16. Walker R.W. Pulmonary aspiration in pediatric anesthetic practice in the UK: a prospective survey of specialist pediatric centers over a one-year period // Pediatric Anaesthesia. — 2013. — 23. — P. 702-711. — doi: 10.1111/pan.12207.
17. Schmidt AR.., Buehler P., Seglias L. et al. Gasrtic pH and residual volume after 1 and 2 h fasting time for clear fluids in children //British Journal of Anaesthesia. — 2015. — 114. — P. 477482. — doi: 10.1093/bja/aeu.399.
18. Schmitz A., Kellenberger C.J., Liamlahi R.., Fruehauf M., Kloghofen R., Weiss M. Residual gastric contents volume does not
differ following 4 or6 h fasting after a light breakfast—a magnetic resonance imaging investigation in healthy non-anaesthetised schoolage children // Acta Anaesthesiologica Scandinavica. — 2012. — 56. — P. 589-594. — doi: 10.1111/j.1399-6576.2011.02601.x.
19. Schmitz A., Kellenberger C.J., Neuhaus D. et al. Fasting time and gastric contents volume in children undergoing deep Pro-pofol sedation — an assessment using magnetic resonance imaging //Paediatric Anaesthesia. — 2011. — 21. — P. 685-690. — doi: 10.1111/j.1460-9592.2011.03563.x.
20. Merel R. van Veen, Peter M. van Hasselt, Monique G.M. de Sain-van der Veld, Nanda Verhoeven, Floris C. Hofstede, Tom J. de Koning, Gepke Visser. Metabolic profiles in children during fasting // Pediatrics. — 2011. — 127. — P. e1021-e1027. — doi: 10.1542/peds.2010-1706.
21. Kehlet H. Fast-track surgery — an update on physiological care principles to enhance recovery // Langenbeck's Archives of Surgery. — 2011. — 396. — P. 585-590. — doi: 10.1007/ s00423-011-0790-y.
22. Schmitz A., Kellenberger C.J., Lochbuehler N., Frue-hauf M., Klaghofer R., Fruehauf H., Weiss M. Effect of different quantities of a sugared clear fruit on gastric emptying and residual volume in children: a crossover study using magnetic resonance imaging // British Journal of Anaesthesia. — 2012. — 108. — P. 644-647. — doi: 10.1093/bja/aer497.
23. Scottish Intercollegiate Guidelines Network, Elliott House, 8—10 Hillside Crescent, Edinburgh EH7 5EA, 2010. www. sign.ac.uk.
OTpuMaHO 13.01.2018 ■
СвитлыкЮ.О., Гарбар М.О., СвитлыкГ.В.
Львовский национальный медицинский университет имени Данила Галицкого, г. Львов, Украина
Влияние времени приема пищи в предоперационный период на показатели кислотно-основного состояния и концентрацию глюкозы в крови у взрослых
Резюме. Актуальность. Длительность ограничения предоперационного употребления пищи и питья прозрачных жидкостей часто превышает рекомендованную, что может влиять на газовый состав крови и уровень гликемии задолго до операционного вмешательства. Цель исследования. Проанализировать кислотно-основное состояние и уровень гликемии у взрослых перед индукцией в анестезию с учетом времени предоперационного ограничения потребления пищи и питья жидкостей; раскрыть ключевые моменты рекомендаций Европейского общества анестезии и Американского общества анестезиологов относительно безопасного времени предоперационного голодания. Материалы и методы. В исследование включено 12 пациентов, средний возраст — 44,33 ± 18,14 года, которым проводились плановые некардиальные оперативные вмешательства. Перед индукцией в анестезию производился забор крови для определения содержания глюкозы, рЫ, бикарбоната ЫСО3-, избытка/дефицита оснований ВЕ и рСО2. Результаты. Средняя длительность времени голодания составила 15,96 ± 1,03 часа, что превышает рекомендован-
ное время в 2,66 раза. Ни один пациент не пил прозрачных жидкостей за 2 ч до индукции в анестезию. Средний уровень глюкозы в крови составил 4,73 ± 1,13 (от 3,0 до 6,1) ммоль/л. У одного пациента (женщина, 20 лет) глюкоза крови составила 3,0 ммоль/л до индукции в анестезию без клиники гипогликемии; время отсутствия приема пищи — 16,5 ч. Среднее значение рЫ у исследуемых лиц было равным 7,35 ± 0,04 (от 7,28 до 7,4). У всех пациентов, за исключением одного, мы наблюдали дефицит оснований — ВЕ —2,08 ± 2,45 (от —5,5 до 0,4). Средняя величина ЫСО3- составляла 24,08 ± 3,13 (от 20,5 до 27,8) ммоль/л. При проведении корреляционного анализа выявлена сильная обратная корреляционная связь между увеличением времени голодания и величиной рЫ (г = -0,79, р = 0,06). Выводы. Увеличение времени голодания перед операционным вмешательством может обусловить возникновение метаболического ацидоза и гипогликемии. Ключевые слова: предоперационное ограничение потребления пищи; кислотно-основное состояние; уровень гликемии; рекомендации
Yu.O. Svitlyk, M.O. Harbar, H.V. Svitlyk
Danylo Halytskyi Lviv National Medical University, Lviv, Ukraine
Impact of preoperative fasting time on acid-base balance and blood glucose concentration in adults
Abstract. Background. The duration of preoperative food and clear liquid limitation is often longer than the recommended one, which may affect the blood gas balance and the level of gly-cemia before surgery. The article deals with the key points of the guidelines of the European Society of Anesthesiology and the American Society of Anesthesiologists regarding the safe time of preoperative fasting in adults and children. The purpose of our study was to analyse acid-base balance and blood glucose concentration in adult patients before induction of anesthesia taking into account the time of preoperative food and fluid intake. Materials and method. The study included 12 patients with median age of 44.33 ± 8.14 years, who underwent elective non-cardiac surgery. Before induction of anesthesia, a blood sample was taken to determine the glucose concentration, pH, HCO3- bicarbonate, base excess or deficit and pCO2. Results. The average fasting time was 15.96 ± 1.03 hours that exceeded the recommended one
by 2.66 times. No patient was drinking clear liquids within two hours before anesthesia induction. The average blood glucose level was 4.73 ± 1.13 (3.0 to 6.1) mmol • l-1. One person (woman, 20 years old) had blood glucose level 3.0 mmol • l-1 without signs of hypoglycemia; the time of fasting was 16.5 hours. The average value of pH in all examined individuals was 7.35 ± 0.04 (from 7.28 to 7.4). In all patients (except one) we observed base deficit: mean value of buffer capacity was -2.08 ± 2.45 (from -5.5 to 0.4). The average value of HCO3- was 24.08 ± 3.13 (20.5 to 27.8) mmol • l-1. Correlation analysis revealed a strong inverse correlation between the increase in fasting time and the pH (r = -0.79, p = 0.06). Conclusions. Prolongation of the fasting time before surgery is associated with the metabolic acidosis onset and the development of hypoglycemia.
Keywords: preoperative fasting; acid-base state; glycemic level; recommendations
