CC BY
39
Практические рекомендации
Practical Recommendations
МЕДИЦИНА
НЕОТЛОЖНЫХ состояний
®
УДК 616-053.9-089:612.887 ПЛОЩЕНКО Ю.О.
A3 «Анпропетровська медична академм МОЗ Укра'/ни», кафедра анестезюлогп, ¡нтенсивно! терапИ та медицини нев']дкладнихстанв ФПО
питания проф1лактики серцево-судинних ускладнень анестезюлопчного забезпечення
некард1альних оперативних втручань
Резюме. У сmаmmi надан сучасн алгоритми обстеження та передоперацшного ведення nацieнтiв 1з супутньою серцево-судинною патологieю, а саме шемiчною хворобою серця, гшертошчною хворобою, хрошчною серцевою недостатнстю. Вгдомо, що ризик ускладнень безпосередньо залежить вгд стану пащента до хiрургiчного втручання, а також вгд наявностi супутшх захворювань та хх тяжкостi. Крiм цього, на прогноз впливають термшовкть оперативного втручання, обсяг, складнсть, трива-лсть операци. Найбиьш схильт до виникнення ускладнень пащенти з явною або безсимптомною ше-мiчною хворобою серця, дисфункщею лiвого шлуночка, клапанною патологieю, життезагрожуючими порушеннями ритму серця, а також пащенти, якi мають фактори ризику хх розвитку. Вибiр опти-мальног тактики ведення перюперацшного перюду у пацieнтiв дозволяе знизити частоту i тяжксть кардiальних ускладнень.
Ключовi слова: серцево-судинш ускладнення, некардiальнi хiрургiчнi втручання, пероперативна штен-сивна терапгя.
Щорiчно в свт близько 250 мшьйошв чоловж переносять позасерцевi хiрургiчнi втручання [1], з яких не менше чверт становлять велию абдомь нальш, торакальш, нейрох1рурпчш або ортопедичш операци. Близько половини з оперованих пащенпв належать до групи старшого вжу, що збшьшуе ризик розвитку кардiальних ускладнень. Щороку вщ 500 000 до 900 000 чоловж переносять нефатальний шфаркт мюкарда (1М), зупинку серця або вмирають вщ коронарно! патологи в штра- або ранньому тсля-операцшному перюдах [2, 3]. Летальш ускладнення внаслiдок серцево-судинних причин тд час великих позасерцевих операцш становлять 0,5—1,5 %, а будь-яю кардiальнi ускладнення досягають 2—3,5 % [4]. Найбшьш частим ускладненням е розвиток 1М, що супроводжуеться летальнiстю до 15—25 %. 1нши-ми ускладненнями е смерть вщ серцевих причин, тяжкi порушення ритму серця, декомпенсацiя хро-шчно! серцево! недостатностi (ХСН). Тiльки у США вартють лiкування подiбних ускладнень ощнюеться у 20 млрд доларiв на рж [2].
Ризик ускладнень безпосередньо залежить вщ стану пацiента до хiрургiчного втручання, а також вщ наявностi супутнiх захворювань та !х тяжкостi. Крiм цього, на прогноз впливають термшовють оперативного втручання, обсяг, складшсть, тривалiсть операци, а також змши пiд час операци температу-ри тiла, ступiнь крововтрати, об'ем рщини, що вводиться.
Найбшьш схильнi до виникнення ускладнень пащенти з явною або безсимптомною rneMi4-ною хворобою серця (1ХС), дисфункщею лiвого шлуночка (ЛШ), клапанною патолопею, життезагрожуючими порушеннями ритму серця, а також пащенти, яю мають фактори ризику !х розвитку.
Вибiр оптимально! тактики ведення перюперацшного перюду у пащенпв дозволяе знизити частоту i тяжшсть кардiальних ускладнень. У рядi випадюв передоперацiйна оцiнка вимагае мульти-дисциплшарного пiдходу, тобто проводиться за участ анестезiологiв, кардiологов, пульмонологiв, терапевтiв, х1рурпв та лiкарiв iнших спецiальностей. При цьому координатором усього процесу зазвичай е анестезюлог.
З ще! точки зору основна мета передоперацш-ного обстеження пащента для анестезiолога — ощнити ризик розвитку кардiальних ускладнень у до-, штра- та ранньому шсляоперацшному перюдах.
1. Передоперацмне обстеження
Передоперaцiйне обстеження включае збiр анамнезу, огляд пaцiентa, проведення шструмен-
© Площенко Ю.О., 2013 © «Медицина невщкладних сташв», 2013 © Заславський О.Ю., 2013
тальних i лабораторних дослiджень, необхГдних для виявлення та оцiнки тяжкостГ таких захворювань серцево-судинно! системи:
— iшемiчна хвороба серця (гострий коронарний синдром, перенесений IM, стенокардiя, стан тсля оперативного втручання на серщ);
— ХСН;
— життeзагрожуючi порушення серцевого ритму;
— наявнiсть iмплантованих пристро!в (ЕКС/ 1КД/СРТ);
— значуща супутня патологiя (цукровий дiабет, хронiчне обструктивне захворювання легень, хро-нiчна ниркова недостатнють, анемГя, ураження ма-пстральних судин голови та ши! та ш.).
Крiм того, метою обстеження е оцiнка ефектив-ностi проведено! терапп i необхiднiсть и корекцп перед оперативним втручанням. Пацiентам, яю па-лять, рекомендуеться припинити куршня не менше нГж за 3 тижш до оперативного втручання.
Експерти [5] National Institute for Clinical Excellence (Великобританiя) рекомендують такий набiр обов'язкових методiв передоперацiйного обстеження пащентш:
— Загальний аналiз кровГ, включаючи кiлькiсть тромбоцитiв.
— Загальний аналiз сечi.
— Рентгенографiя (флюорографiя) грудно! клiтки.
— Глюкоза кровь
— ЕКГ у споко!.
— Ощнка гемостазу (протромбiновий час, АЧТЧ, МНВ, фiбриноген, кiлькiсть тромбоципв).
— Оцiнка функщ! нирок (швидюсть клубочково! фiльтрацГi, клiренс креатинiну, калш, натрiй, креа-тинiн, сечовина).
У дорослих для оцГнки функцп нирок най-6Гльш широко використовуеться формула Кокроф-та — Гаулта (Cockroft — Gault) [9]: 88 х (140 - вГк, роки) х маса тГла, кг/72 х креатинш сироватки, мкмоль/л, для жГнок результат множать на 0,85.
— Ощнка газГв кровГ та функцп легешв (строме-трГя) показана пацiентам Гз супутнГми захворюван-нями бронхолегенево! системи.
Для пацГентГв Гз рГзним поеднанням супутнГх захворювань можливий ГндивГдуальний набГр тестГв для передоперацшного обстеження.
— ЕхокардГографГя.
У пащенпв Гз низькою фракцГею викиду ЛШ (< 35 %) при виконанш великих судинних операцГй ГмовГршсть серцево-судинних ускладнень, включаючи смерть i необхГднГсть у повторнГй госпггалГзацп, е високою [10, 11].
До групи високого ризику перГоперацГйних сер-цево-судинних ускладнень також належать:
— пащенти з клапанними пороками [12];
— пащенти з тяжкою (III-IV функщональний клас — ФК) або важкоконтрольованою ХСН будь-яко! етюлогп.
— Навантажувальний i фармакологГчний стрес-тести.
2. Стратифкащя ризику розвитку кард1альних ускладнень
при позасерцевих мрурпчних втручаннях
2.1. Стратиф'кащя ризику залежно вд виду оперативного втручання
yci no3acep^BÍ операцп залежно вiд частоти розвитку 1М або CMepTi вiд серцевих причин по-дiляються на 3 ступеня ризику. До xipypri4Hm втручань високого ризику належать таю, при яких прогнозована частота розвитку 1М або смер-т протягом 30 дiб з моменту операцп перевищуе 5 %. Операцiями промiжного ризику називають хiрyргiчнi втручання, при яких 1М або смерть вiд серцевих причин розвиваеться у 1—5 % випадюв. До операцiй низького ризику зараховують хiрyр-гiчнi втручання з прогнозованою до 1 % частотою кардiальних ускладнень.
Лапароскопiчнi процедури супроводжуються меншою травмою тканин i менш вираженими по-рушеннями моторики кишечника, н1ж вiдкритi втручання, що приводить до ютотного зменшення больового синдрому та коливань ОЦК у подаль-шому [13]. З iншого боку, пневмоперитонеум, що використовуеться тд час подiбних втручань, тд-вищуе внутршньочеревний тиск, знижуе венозне повернення, обумовлюючи зменшення серцевого викиду i тдвищення системного периферичного опору. Зпдно з Свропейськими рекомендацiями, лапароскопiчнi процедури пов'язаш з таким самим ризиком серцево-судинних ускладнень, як i вщкрш1, тому передоперацшний обсяг досль джень повинен бути однаковим (клас рекоменда-цiй I, рiвень А).
2.2. Стратиф 'кац 'ш ризику залежно вд стану пац'°нта
Функщональний статус е хорошим предиктором тсляоперацшних i ввддалених серцевих по-дш [14—18]. Функщональний статус виражають у метаболiчних еквiвалентах (MET). Метаболiчний еквiвалент — це характеристика метаболiчних потреб, що показуе, у скшьки разiв фiзичне наван-таження збiльшyе базальний рiвень споживан-ня кисню. 1 МЕТ дорiвнюе споживанню 3,5 мл О2/кг/хв. Фyнкцiональна здатнiсть класифжу-еться як вщмшна (понад 10 МЕТ), добра (7— 10 МЕТ), помiрна (4—7 МЕТ), низька (менше за 4 МЕТ), невщома.
Крiм цього, запропоноваш рiзнi штеграль-нi шдекси прогнозування ризику: L. Goldman, D. Caldera (1978), K. Eagle et al. (1989), A. Detsky (1997), T. Lee (1999). Найбшьш часто використовуеться [21—23] прогноз кардiального ризику за Lee Index.
3. Тактика перюперацшного ведення пащенлв р1зних груп
Спещального передоперацiйного обстеження та лжування вимагають пацiенти з такими станами:
1. 1ХС.
2. Ангюпластика i стентування коронарних ар-терiй в анамнез!
3. Операцiя коронарного шунтування в анам-незi.
4. Порушення ритму серця i провiдностi, в тому числ1 наявнiсть iмплантованих пристро!в.
5. Пороки серця.
6. Ппертошчна хвороба.
7. ХСН.
8. Пащенти, якi постiйно приймають антаго-шсти вiтамiну K.
9. Пацiенти, яю не мають клiнiчних ознак за-хворювань серця, але мають чинники ризику роз-витку 1ХС.
3.1. ¡шем'мна хвороба серця
Перюперацшне ведення пацiентiв i3 iшемiч-ною хворобою серця рекомендуеться у вигляд1 покрокового пiдходу.
Крок 1. Встановити екстрешсть хiрургiчного втручання.
У разi неввдкладно! екстрено! некардiально! операцп пацiента направляють в операцiйну без детального кардюлопчного обстеження та/або лжування, що вимагае витрат часу. Основним завданням лжаря-консультанта е призначення заходiв щодо перiоперацiйного с постережен -ня i ведення пацiента. При цьому стратифжащя ризику, як правило, проводиться тсля корекцп крововтрати, тяжкого фiзичного стану або iнших чинникiв, що можуть впливати на результати не-швазивних тестiв.
Крок 2. Виявити ознаки нестабшьних клш1ч-них сташв. Якщо у пацiента !х немае — перейти до кроку 3.
При встановленш нестабiльного коронарного стану, тяжко! ХСН, виражених порушень ритму серця i провiдностi необхiдно тимчасово вщклас-ти планову позасерцеву хiрургiчну операцiю до розв'язання або корекцп цього стану.
Крок 3. Оцшити ризик запланованого х1рур-гiчного втручання.
Операцп низького кардiального ризику (ком-бiнована частота розвитку 1М/серцево-судин-но! смертi менше за 1 %) можуть виконуватися без подальшого дообстеження на тл1 збереження оптимально! медикаментозно! терапп 1ХС. Якщо плануеться виконання операцп промжного/ви-сокого кардiального ризику, перейти до кроку 4.
Крок 4. Визначити стутнь фiзичноl активнос-т1 пацiента.
При функцiональнiй здатностi понад 4 МЕТ подальше обстеження не потрiбне. У перюпера-цiйному перiодi за вiдсутностi протипоказань рекомендовано продовження прийому або призна-чення медикаментозно! терапп.
Крок 5. При неможливост виконати наванта-ження понад 4 MET, тобто при низькому функ-щональному статусi, у пащента вже початково наявний пiдвищений ризик серцево-судинних
ускладнень [23]. Таким пащентам показане про-ведення неiнвазивних навантажувальних теспв (тредмiл/ВЕМ/фармакологiчне навантаження), особливо за наявност таких факторiв ризику:
1. Перенесений 1М давнiстю понад 30 дiб.
2. Компенсована ХСН.
3. ЦД, що вимагае шсулшотерапп.
4. ХНН (креатинiн плазми кровi понад 177 мкмоль/л та/або ^ренс креатинiну, менший за 60 мл/хв).
5. Перенесений iшемiчний шсульт або Т1А.
3.2. Артер'юльна ппертенз 'ш
Артерiальна гiпертензiя (АГ) не розглядаеться як серйозний предиктор розвитку перюперацш-них кардiальних ускладнень. Передоперацiйне обстеження мае бути направлене на ощнку ступе-ня АГ i виявлення субклжчного ураження орга-нiв-мiшеней. Ввдсутш переконливi данi, якi б доводили, що при встановленш АГ 1-2-го ступеня оптимизащя медикаментозно! терапп АГ для пе-ренесення позасерцевого хiрургiчного втручання приведе до полшшення результатiв. Пацiенти з тяжкою АГ (3-го ступеня) i ураженням оргашв-мiшеней мають вищий ризик розвитку iшемiчних ускладнень. Для цiе! групи хворих характерна велика лабшьшсть артерiального тиску (АТ) пiд час операцп, у них частше спостертаються аритм^!, 1М та пiсляоперацiйна АГ. Тому при виявленш пацiентiв з АТ понад 180/100 мм рт.ст. слад роз-глянути можливють вщкладання хiрургiчного втручання, зваживши при цьому на потенцшну користь вiд тимчасового скасування хiрургiчно-го втручання для оптимiзацi! медикаментозно! терапп! та потенцшну шкоду ввд затримки оперативного лжування. Тактика ведення таких пащенлв полягае в стабiлiзацl! АТ на рiвнi, що дозволяе виконати оперативне втручання. Меди-каментозна терапiя проводиться зпдно з 1сную-чими рекомендащями щодо лiкування АГ [96].
У пащенлв 1з поеднанням АГ та 1ХС рекомендуеться призначення р-адреноблокатор!в у передоперацiйному перiодi. Дiуретики зазвичай призначаються у низьких дозах для досягнення пом!рного гiпотензивного ефекту. Терапiя анти-гiпертензивними препаратами повинна тривати до ранку х!рурпчного втручання i ввдновлювати-ся вiдразу ж, як тшьки дозволить стан пацiента [97]. Якщо стан пащента вимагае бшьш раннього ввдновлення терапИ, можливе використання вну-трiшньовенних препаратiв.
П1д час операцп дуже важливо контролювати рiвень АТ i не допускати зниження систол!чного АТ понад 20 % в1д початкового р1вня, а дiастолiч-ного — нижче за 70 мм рт.ст., особливо у лггшх пащенлв.
3.3. Хрон/'чна серцева недостатнють
ХСН е одним 1з важливих фактор!в перiопера-ц1йного ризику незалежно вщ причини !! розвитку. За даними дослщження van Diepen, 30-денна
летальшсть тсля виконання позасерцевих втру-чань становила 9,3 % у пащенпв iз ХСН неше-мiчного генезу i 9,2 %, якщо причиною розвитку ХСН була 1ХС. Це бiльше нiж у три рази [98] пе-ревищувало подiбний ризик у хворих на 1ХС — 2,9 %. Таким чином, якщо дисфункщя ЛШ ви-являеться випадково на етат передоперацiйного обстеження, планове хiрургiчне втручання краще тимчасово ввдкласти. Усi хворi на ХСН потребу-ють ретельно! передоперацшно! тдготовки iз за-стосуванням стандартно! терапп, описано! у вщ-повiдних рекомендaцiях [99].
ФВ, менша за 35 %, е серйозним предиктором розвитку кaрдiaльних ускладнень у перюперацш-ному перюдь При меншому зниженнi ФВ бшьше значення мають клiнiчнi прояви ХСН, а не систо-лiчнa функцiя ЛШ, хоча прогностичне значення ХСН iз нормальною або незначно зниженою ФВ ЛШ вивчено недостатньо. У даний час рекомен-дацп з перюперацшного ведення таких пащенпв не вiдрiзняються вiд рекомендaцiй для пащенпв, хворих на ХСН, iз низькою ФВ ЛШ.
У пащенпв iз ХСН III-IV ФК (NYHA) плано-вi операцп повиннi бути ввдкладеш до стабтзацп !хнього стану. По можливост слiд оптимiзувaти лжування таким чином, щоб клiнiчнi ознаки за-хворювання знаходилися у межах I—II ФК. Крiм анамнезу, фiзикaльного дослiдження, проведен-ня тесту з 6-хвилинною ходьбою i реестрацп стандартно! ЕКГ, хворим на ХСН показано виконання ЕхоКГ, а при наявност ознак застою кровi у малому колi кровооб^у — рентгеногрaфiя оргaнiв трудно! клггки.
3.4. Пащенти, яю не мають кл1шчних ознак захворювань серця
Пащенти без доведено! 1ХС, але яю мають функцiонaльний стан, менший за 4 МЕТ, при ви-конaннi оперaцiй пром1жного або високого кар-дiaльного ризику вимагають обстеження та перюперацшного л^вання аналопчно хворим iз доведеною 1ХС.
4. Пюляоперацшний мошторинг
Усi пaцiенти з пiдвищеним ризиком ускладнень потребують мошторування ЕКГ протягом 72 годин тсля операци. Як правило, змши на ЕКГ випереджають клiнiчне попршення.
Висновок
Успiшний перебiг перiоперaтивного перюду у хворих похилого вiку iз супутньою 1ХС забезпе-чуеться шляхом виконання таких кроюв: 1) при-цiльне передоперaцiйне обстеження; 2) ощнка функцiонaльних можливостей пaцiентa i визна-чення ступеня кaрдiaльного ризику; 3) завчасна медикаментозна тдготовка пaцiентa.
Список л1тератури
1. Devereaux P.J., Goldman L., Cook D.J. et al. Perioperative cardiac events in patients undergoing noncardiac surgery: a review
of the magnitude of the problem, the pathophysiology of the events and methods to estimate and communicate risk // CMAJ. 2005; 173(6): 627-634.
2. Poldermans D., Bax J.J., Boersma E. et al. Guidelines for pre-operative cardiac risk assessment and perioperative cardiac management in non-cardiac surgery. The Task Force for Preoperative Cardiac Risk Assessment and Perioperative Cardiac Management in Non-cardiac Surgery of the European Society of Cardiology (ESC) and endorsed by the European Society of Anaesthesiology (ESA) //European Heart Journal. 2009; 30(22): 2769-812.
3. Eagle K.A., Berger P.B., Calkins H. et al. ACC/AHA guideline update for perioperative cardiovascular evaluation for noncardiac surgery— executive summary: a report of the American College of Cardiology/American Heart Association Task Force on Practice Guidelines (Committee to Update the 1996 Guidelines on Perioperative Cardiovascular Evaluation for Noncardiac Surgery)// J. Am. Coll. Cardiol. 2002; 39: 542-653.
4. Noordzij P.G., Boersma E., Bax J.J. et al. Prognostic value of routine preoperative electrocardiography in patients undergoing noncardiac surgery //Am. J. Cardiol. 2006; 97:1103-1106.
5. Kazmers A., Cerqueira M.D., Zierler R.E. Perioperative and late outcomes in patients with left ventricular ejection fraction of 35 % or less who require major vascular surgery// J. Vasc. Surg. 1988; 8: 307-315.
6. Hammil B.G., Curtis L.H., Bennett-Guerro E. et al. Impact of heart failure on patients undergoing major noncardiac surgery // Anesthesiology. 2008; 108: 559-567.
7. Boersma E., Kertai M.D., Schouten O. et al. Perioperative cardiovascular mortality in noncardiac surgery: validation of the Lee cardiac risk index//Am. J. Med. 2005; 118:1134-1141.
8. Priebe H.J. Perioperative myocardial infarction— aetiology and prevention // Br. J. Anaesth. 2005; 95: 3-19.
9. Management of Acute Coronary Syndromes (ACS) in patients presenting without persistent ST-segment elevation. ESC Clinical Practice Guidelines // Euro. Heart. J. 2007; 28: 15981660.
10. Stevens R.D., Burri H., Tramer M.R. Pharmacologic myocardial protection in patients undergoing noncardiac surgery: a quantitative systematic review// Anesth. Analg. 2003; 97: 623633.
11. Korte1 W., Cattaneo M., Chassot P.-G. et al. Perioperative management of antiplatelet therapy in patients with coronary artery disease. Joint position paper by members of the working group on Perioperative Haemostasis of the Society on Thrombosis and Haemostasis Research (GTH), the working group on Perioperative Coagulation of the Austrian Society for Anesthesiology, Resuscitation and Intensive Care (OGARI) and the Working Group Thrombosis of the European Society for Cardiology (ESC) // Thromb. Haemost. 2011; 105: 743-749.
12. Rabbitts J.A., Nuttall G.A., Brown M.J. et al. Cardiac risk of noncardiac surgery after percutaneous coronary intervention with drug-elutingstents//Anesthesiology. 2008; 109: 596-604.
13. Potyk D., Raudaskoski P. Preoperative cardiac evaluation for elective noncardiac surgery // Arch. Fam. Med. 1998; 7: 164173.
14. Национальные рекомендации по диагностике и лечению артериальной гипертензии. Российские рекомендации // КВТП. - 2008. - 7(6). - Прил. 2.
15. Национальные рекомендации ВНОК и ОССН по диагностике и лечению хронической сердечной недостаточности (третий пересмотр) // Сердечная недостаточность. — 2010. — 1(57).
16. Feringa H.H., Bax J.J., Schouten O., Poldermans D. Protecting the heart with cardiac medication in patients with left ventricular dysfunction undergoing major non-cardiac vascular surgery // Semin. Cardiothorac. Vasc. Anesth. 2006; 10: 25-31.
17. Roques F., Michel P., Goldstone A.R., Nashef S.A. The logistic EuroSCORE//Eur. Heart. J. 2003; 24(9): 882-3.
Отримано 09.07.13 □
Площенко Ю.А.
ГУ «Днепропетровская медицинская академия МЗ Украины», кафедра анестезиологии, интенсивной терапии и медицины неотложных состояний ФПО
ВОПРОСЫ ПРОФИЛАКТИКИ СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫХ ОСЛОЖНЕНИЙ АНЕСТЕЗИОЛОГИЧЕСКОГО ОБЕСПЕЧЕНИЯ НЕКАРДИАЛЬНЫХ ОПЕРАТИВНЫХ ВМЕШАТЕЛЬСТВ
Резюме. В статье представлены современные алгоритмы обследования и предоперационного ведения пациентов с сопутствующей сердечно-сосудистой патологией, а именно ишемической болезнью сердца, гипертонической болезнью, хронической сердечной недостаточностью. Известно, что риск осложнений напрямую зависит от состояния пациента до хирургического вмешательства, а также от наличия сопутствующих заболеваний и их тяжести. Кроме этого, на прогноз влияют срочность оперативного вмешательства, объем, сложность, длительность операции. Наиболее подвержены возникновению осложнений пациенты с явной или бессимптомной ишемической болезнью сердца, дисфункцией левого желудочка, клапанной патологией, жизнеугрожающими нарушениями ритма сердца или пациенты, имеющие факторы риска их развития. Выбор оптимальной тактики ведения периопера-ционного периода у пациентов позволяет снизить частоту и тяжесть кардиальных осложнений.
Ключевые слова: сердечно-сосудистые осложнения, не-кардиальные хирургические вмешательства, периопера-тивная интенсивная терапия.
Ploshschenko Yu.O.
State Institution «Dnipropetrovsk Medical Academy of Ministry of Public Health of Ukraine», Department of Anaesthesiology, Intensive Care and Emergency Medicine of Faculty of Postgraduate Education, Dnipropetrovsk, Ukraine
ON THE PREVENTION OF CARDIOVASCULAR COMPLICATIONS OF ANESTHETIC MANAGEMENT OF NON-CARDIAC SURGERIES
Summary. The paper presents current algorithms of examination and preoperative management of patients with concomitant cardiovascular disease, namely coronary heart disease, hypertension, chronic heart failure. It is known that the risk of complications is directly depends on the patient's condition before surgery as well as concomitant diseases and their severity. Besides, urgency of surgery, volume, complexity, duration of surgery have an impact of prognosis. Patients with overt or asymptomatic coronary artery disease, left ventricular dysfunction, valvular disorders, heart rhythm disorders, or patients who have risk factors for their development are most susceptible to complications. Selection of the optimal management of perioperative period in patients can reduce the incidence and severity of cardiac complications.
Key words: cardiovascular complications, non-cardiac surgery, perioperative intensive care.
