CC BY
16
HayKOBHH BicHHK .HbBiBCbKoro Ha^OHaibHoro ymBepcurery BeTepHHapHoi' MegnuUHH Ta 6i0TexH0iroriH iMeHi C.3. f^H^Koro Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
doi: 10.15421/nvlvet7914
ISSN 2519-2698 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
УДК 636.4.082
Вплив типу годiвницi на продуктившсть та збережешсть поросят
А.В. Лихач1, В.Я. Лихач1, ВО. 1ванов2, Л.В. Засуха2 vylykhach80@gmail.com, vl-iva9008@ukr.net
1 Миколагвський нацюнальний аграрний yHieepcumem, вул. Георгiя Гонгадзе, 9, м. Миколагв, 54020, Украгна;
21нститут свинарства i АПВ НААН Украгни, вул. Шведська Могила,1, м. Полтава, 36013, Украгна
У свт imye 6e3niu варiантiв ефективног технологи вирощування поросят eid народження i до передачi на вiдгодiвлю. У зв'язку з цим нит тривае постшне удосконалення cамогодiвниць для поросят з метою згодовування вартicного суперс-татерного комбжорму. Мета проведених до^джень полягала у вивченю впливу типу cамогодiвницi для поросят у перiод вiд початку привчання (5-й день життя поросяти) до згодовування суперстартерних комбiкормiв до переведення на доро-щування (35-й день життя поросяти) на продуктивш якоcтi (жива маса, cередньодобовi прирости, показник збереженос-тi).
Науково-господарський до^д проводився вумовах ТОВ «Тавршсью свит»Херсонськог облаcтi. Молодняк для експери-менту отримували за схемою: материнська форма (украгнська м 'ясна х ландрас) - батьювська форма (п 'етрен, дюрок). Пiддоcлiдний молодняк був роздыений на двi групи: I група - для згодовування комбiкормiв використовували cамогодiвницi «типу № 1» (звичайна бункерна годiвниця); II група - для згодовування комбiкормiв використовували cамогодiвницi «типу № 2» (власнаудосконаленарозробка). Годiвниця власног розробки виконуетьсяу виглядi порожнистого цилтдра, в нижшй частиш якого розмщуеться вiдciк для сорбенту або ароматизатору, закритий перфорованою круглою пластиною з цилт-дричним виступом, в середнш - кормовi чарунки, розмiром достаттм для просування голови поросяти, а в верхшй - криш-ка. Причому величина перфорацп виконуеться такою, яка запобкае просипанню у вiдciк комбжорму.
За результатами проведених до^джень встановлено, що використання вперше запропонованог удосконаленог самого-дiвницi для годiвлi молодняку свиней протягом тдсисного перюду та першого етапу дорощування забезпечило отримання показниюв живог маси у вщ 35 дтв (III та IV до^дн групи) на 10,8% та 17,2% вищих тж в аналогiв I та II групи, яю споживали корм зi звичайног бункерног cамогодiвницi, це зумовило отримання вищих середньодобових прироcтiв - на 16,726,2%. Вiдмiчено, що помкн тварини з кровтстю кнурiв породи дюрок вiдзначалиcя дещо вищою енергiею росту. При проведены двофакторного дисперсшного аналiзу встановлений вiрогiдний вплив удосконаленог cамогодiвницi та генотипу на доcлiджуванi ознаки.
K.mnoei слова: технологiя, тип годiвницi, поросята, продуктившсть, кормова поведiнка.
Влияние типа кормушки на продуктивность и сохранность поросят
А.В. Лихач1, В.Я. Лихач1, В.А. Иванов2, Л.В. Засуха2 vylykhach80@gmail.com, vl-iva9008@ukr.net
Николаевский национальный аграрный университет, ул. Георгия Гонгадзе, 9, г. Николаев, 54020, Украина;
2Институт свиноводства и АПП НААН Украины, ул. Шведской Могилы, 1, м. Полтава, 36013, Украина
В мире существует множество вариантов эффективной технологии выращивания поросят от рождения и до передачи на откорм. В связи с этим в сегодняшнее время идет постоянное усовершенствование самокормушек для поросят с
Citation:
Lykhach, A.V., Lykhach, V.Ya., Ivanov, V.O., Zasukha, L.V. (2017). Effect of type feeder on productivity and preservation of piglets. Scientific Messenger LNUVMB, 19(79), 68-72.
целью скармливания дорогого суперстатерного комбикорма. Цель проведенных исследований заключалась в изучении влияния типа самокормушки для поросят в период от начала приучения (5-й день жизни поросенка) до скармливания супер-стартерных комбикормов до перевода на доращивание (35-й день жизни поросенка) на продуктивные качества (живая масса, среднесуточные приросты, показатель сохранности).
Научно-хозяйственный опыт проводился в условиях ООО «Таврийские свиньи» Херсонской области. Молодняк для эксперимента получали по схеме: материнская форма (украинская мясная х ландрас) - отцовская форма (пьетрэн, дюрок). Подопытный молодняк был разделен на две группы: I группа - для скармливания комбикормов использовали самокормушки «типа № 1» (обычная бункерная кормушка) II группа - для скармливания комбикормов использовали самокормушки «типа № 2» (собственная усовершенствованная разработка). Кормушка собственной разработки выполняется в виде полого цилиндра, в нижней части которого находится отсек для сорбента или ароматизатора, закрытый перфорированной круглой пластиной с цилиндрическим выступом, в средней - кормовые ячейки, размером достаточным для продвижения головы поросенка, а в верхней - крышка. Причем величина перфорации выполняется такой, которая предотвращает просыпания в отсек комбикорма.
По результатам проведенных исследований установлено, что использование впервые предложенной усовершенствованной самокормушки для кормления молодняка свиней в течение подсосного периода и первого этапа доращивания обеспечило получение показателей живой массы в возрасте 35 дней (III и IVопытные группы) на 10,8% и 17,2% выше аналогов I и II группы, которые потребляли корм из обычной бункерной самокормушки, это обусловило получение высших среднесуточных приростов - на 16,7-26,2%. Отмечено, что поместные животные с кровностью хряков породы дюрок отмечались несколько высшей энергией роста. При проведении двухфакторного дисперсионного анализа установлено вероятное влияние усовершенствованной самокормушки и генотипа на исследуемые признаки.
Ключевые слова: технология, тип кормушки, поросята, продуктивность, кормовое поведение.
Effect of type feeder on productivity and preservation of piglets
A.V. Lykhach1, V.Ya. Lykhach1, V.O. Ivanov2, L.V. Zasukha2 vylykhach80@gmail.com, vl-iva9008@ukr.net
Mykolayiv National Agrarian University, G. Gongadze Str., 9, Mykolayiv, 54020, Ukraine; 2Institut pig and APP NAAS of Ukraine, st. Swedish Graves 1, Poltava, 36013, Ukraine
In the world, there are many options for effective technology of growing piglets from birth to fattening. In connection with this, in today's time there is a constant improvement of the feeder for pigs with the aim offeeding an expensive superstarter feed. The purpose of the studies was to study the effect of the type of self-feeder for pigs from the beginning of training (5th day of life of the pig) to feeding super-starter mixed fodders before transferring to growth (the 35th day of life of the pig) for productive qualities (live weight, average daily increments, indicator of safety).
The scientific and economic experience was conducted in the conditions of LLC «Taurian pigs» of the Kherson region. Young for the experiment received according to the scheme: the mother's form (Ukrainian meat х landrace) - the father's form (petren х dyu-rok). The experimental youngsters were divided into two groups: Group I used for feed of mixed fodder «Type 1» self-feeder (conventional bunker feeder) Group II - self-feeder «Type No. 2» (own advanced development) was used for feeding mixed fodder. The self-developed feeder is made in the form of a hollow cylinder, in the lower part of which there is a compartment for sorbent or flavor, closed with a perforated circular plate with a cylindrical projection, in the middle - feed cells sufficient for the pig's head to move, and in the top - a cover. And the size of the perforation is such that it prevents spillage into the compound feed compartment.
According to the results of the conducted studies, it was established that the use of the first proposed improved feeder for feeding young pigs during the suckling period and the first stage of growth provided the results of live weight at the age of 35 days (III and IV test groups) by 10.8% and 17.2% above the analogues of Groups I and II, who consumed feed from a conventional bunker self-feeder, this led to the receipt of the highest average daily growth rates - by 16.7-26.2%. It is noted that the local animals with the blood of Duroc boars were marked by a little higher energy of growth. When carrying out a two-factor analysis of variance, the probable effect of an improved self-feeder and genotype on the test features was determined.
Key words: technology, type of feeder, piglets, productivity, feeding behavior.
Вступ
Укра!на мае значний природный потенщал, завдя-ки чому спроможна не пльки забезпечити власш потреби в основних продуктах харчування рослинного i тваринного походження, а й стати експортером висо-кояшсно!, конкурентоздатно!, бюлопчно чисто! продукци. У формуванш м'ясного балансу Укра!ни значне мюце повинно традицшно належати галузi свинарства, яка завдяки бюлопчним особливостям тварин дозволяе швидко нарощувати виробництво дешево! i яшсно! продукци. В умовах сьогодення в Укра!ш перспективи розвитку свинарства першочер-
гово пов'язаш iз забезпеченням рентабельносл галузi та конкурентоспроможносп !! продукци (Lykhach, 2015; Shebanin et al., 2015).
Поряд з багатьма факторами не менш значним е вирощування поросят у тдсисний перюд i перюд дорощування, бо це - одна з важливих дмнок штен-сивно! технологи виробництва свинини (Pohodnja et al., 2004; Carevich et al., 2004; Maistruk, 2005; Lykhach, 2015; Shebanin et al., 2015).
На сьогодшшньому етат розвитку свинарства у свт юнуе безлiч варiантiв ефективно! технологи вирощування поросят ввд народження i до передачi на вiдгодiвлю. Розробниками цих технологш виступають
науковщ, спещалюти компанш виробник1в корм1в та обладнання, як1 мають вичизняне та заруб1жне похо-дження. Щ технологи впроваджуються в господарст-вах р1зних за розм1ром, способом ведення галуз1 сви-нарства тощо. Однак нит тривае постшне удоскона-лення самогод1вниць для поросят з метою згодову-вання варпсного суперстатерного комбжорму в перь од ввд народження до переведення на дорощування (35-й день життя поросяти) (Carevich et а1., 2004; She-Ьатп et а1., 2015).
Використовуючи актуальнють цього питання та защкавлешсть виробничник1в, у результат! досль джень було поставлено за мету дослщити вплив типу самогод1внищ для поросят в перюд в1д початку прив-чання (5-й день життя поросяти) до суперстартерних комб1корм1в до переведення на дорощування (35-й день життя поросяти) на продуктивш якосп (жива маса, середньодобов1 прирости, показник збереженос-т1).
Матерiал та методи дослiджень
в умовах ТОВ «Тавршсьш свиш» м. Скадовська Херсонсько! обласл. Молодняк для експерименту отримували за схемою, поеднуючи материнську форму (украшська м'ясна х ландрас) з батьк1вською формою - п'етрен та дюрок. Для шдгод1вл1 тдсисних поросят та год1вл1 ввдлучених поросят використовува-вся суперстартерний комбжорм виробництва компанп ТОВ «АгроВеткорм» (Украша, м. Дншро).
Шддослщний молодняк був роздшений на дв1 гру-пи таким чином: I група - для згодовування суперста-ртених комб1корм1в використовували самогод1внищ типу № 1 (рис. 1); II група - для згодовування супер-стартених комб1корм1в використовували самогод1в-нищ типу № 2, власна розробка (рис. 2) (Ivanov et а1., 2016).
Дослвдження проводили загальноприйнятими зоо-техтчними методами. Для вивчення й тдтвердження сили впливу фактор1в на дослвджуваш ознаки був проведений двофакторний дисперсшний анал1з за допомогою модел1 з випадковими факторами А 1 В за Г. Шеффе (Sheffe, 1963).
Для дослвдження були використат результати ви-рощування поросят ввд початку привчання до суперстартерних комб1корм1в (5-й день життя поросяти) до переведення !х на дорощування (35-й день життя поросяти). Тривал1сть пвдсисного перюду складала 28 дшв, тсля ввдлучення поросята залишалися ще на 7 дшв у станках опоросу з метою тттзаци стресо-вих явищ. Науково-господарський дослвд проводився
Результати та 1х обговорення
У цеху опоросу використання самогод1вниць для тдсисних поросят, на ввдшну ввд звичайних корит, сприяе тдтриманню на належному р1вт санггарного стану в зон год1вл1 поросят, зниженню витрат комбь корму тощо.
Рис. 1. Самогодiвниця для поросят «тип № 1»
X.
Мз \12_\ll\3ft
I
Рис. 2. Самогодiвниця для поросят «тип № 2» (Пат. № 118470)
1 - бункер; 2 - дно; 3 - трубка (заглушка); 4 - цилшдрична стшка; 5 - кормов! отвори; 6 - кришка; 7 - шаршри; 8 - тдшипник; 9 - вюь; 10 - кругла пластина; 11 - цилшдричний виступ; 12 - перфораци; 13 - ввдсж для сорбенту, ароматизатора.
Л л да
Завдяки цьому знижуються витрати дорогого «стартерного» корму, також тривае щдтримання енер-гетичного потенщалу оргашзму, що сприяе рацюна-льному використанню поживних речовин корму та забезпечуе високу штенсившсть росту молодняку свиней. Але потребуе подальшого вивчення пор1в-няння м1ж собою самогод1вниць р1зно! конструкцп 1 впливу конструктивних особливостей год1вниць на продуктивн якосп молодняку свиней.
На впчизняному ринку юнують самогод1внищ для год1вл1 сухими комбшормами, яш м1стять бункер 1 корито з розпод1лювачами (Pohodnja et а1., 2004; Caгevich et а1., 2004). Ц самогод1вниц1 забезпечують год1влю поросят вволю протягом доби та виконують функци привчання до концентрованих корм1в (див. рис. 1). Проте вказаний пристрш мае дек1лька недоль к1в: вш не убезпечуе комбшорм в1д попадания до корита екскременпв та вологи, що призводить до його псування; вш не приваблюе поросят до спожи-вання предстартерних комб1корм1в.
Год1вниця власно! розробки (див. рис. 2) викону-еться у вигляд1 порожнистого цилшдра, в нижнш частин якого розм1щуеться ввдсгк для сорбенту або ароматизатора, закритий перфорованою круглою пластиною з цшиндричним виступом, в середнш -кормов1 чарунки, розм1ром достатшм для просування голови поросяти, а в верхнш - кришку. Причому величина перфорацп виконуеться такою, що запобтае просипанню у ввдак комбжорму.
Результати вирощування поросят
Впровадження у виробництво запропонованих нами елеменлв удосконалення год1вниц1 для поросят дозволило збшьшити продуктивн показники молодняку свиней. Результати вирощування поросят залеж-но в1д типу год1внищ наведен у таблиц 1.
Шд час проведення науково-господарського дос-лвду встановлено, що поросята, постшно щкавлячись самогод1вницею (тип № 2) та Н вмютом, просовують голову в кормов1 отвори (5) цшлндрично! стшки (4) 1 вщповщно починають споживати суперстартерн1 корми. Завдяки тому, що дно (2) бункера (1) встанов-лено на в1а (9) з щдшипником-кулькою (8) самогодь вниця (тип № 2) легко обертаеться при натисканш рила поросяти у р1зш боки 1 таким чином приваблюе тварин до споживання корм1в.
Завдяки стшкам (4) бункера (1) в суперстартерний комбшзрм не потраплють екскременти, а наявшсть перфорацп (12) та сорбенту мжотоксишв у ввдаку (13) виключае його зволожування та злежування. Для додатково! стимуляцп апетиту поросят виймали кру-глу пластину (10) 1 додавали ароматизатор, який под-разнюе рецептори нюху та актив1зуе кормову поведь нку пщдослвдних поросят.
З метою тдтвердження сили впливу фактор1в (тип год1внищ, генотипу) на дослвджувану ознаку (жива маса, середньодобовий прир1ст, збережешсть) був проведений двофакторний дисперсшний анал1з. Вплив типу год1вниц1 та генотипу поросят на !х живу масу у вщ1 35 дшв показано у таблиц 2.
Таблиця 1
залежно вiд типу год1вниц1, X+5"-
Показник Група тварин
I (УМхЛ)хП II (УМхЛ)хД III (УМхЛ)хП IV (УМхЛ)хД
Призначення груп контрольнi (звичайна бункерна годшниця) до^дт (удосконалена годшниця)
Кiлькiсть голш на початок привчання до суперстартерного корму (5 дшв), гол. 135 135 135 135
Жива маса поросяти на початок привчання до суперстартерного корму (5 дтв), кг 2,65 ± 0,10 2,71 ± 0,20 2,62 ± 0,24 2,68 ± 0,22
Кшьюсть голiв у вщ 35 дтв при переведены на дорощування, гол. 127 126 130 131
Жива маса поросяти у вщ 35 днш, кг 8,05 ± 0,22 8,20 ± 0,20 8,92 ± 0,14** 9,61 ± 0,12***
Середньодобовий прирют, г 180 ± 2,8 183 ± 2,6 210 ± 3,5*** 231 ± 4,40***
Збереженiсть, % 94,1± 1,84 93,3 ± 1,86 96,3 ± 1,60 97,0 ±1,80
Примики: ** - Р > 0,99; *** - Р > 0,999.
Таблиця 2
_Вплив типу год1внищ та генотипу на показник живоУ маси поросят у в1щ 35 дмв_
Сила впливу фактор1в на показник живо! маси поросят у ввд 35 дшв
Фактор # М5 Р п2, %
Тип годшнищ (А) 167,4 1 167,43 26,743 0,0000 7,69
Генотип (В) 23,6 1 23,609 3,771 0,0530 1,08
А х В 8,9 1 8,8788 1,418 0,2346 0,41
Залишкова 1978,4 316 6,2608 - - 90,82
Загальна 2178,3 513 - - - -
На показник живо! маси поросят у вщ1 35 дшв, при переведенн на дорощування, в1рог1дно впливало використання удосконалено! год1вниц1 для згодову-вання суперстартерних комб1корм1в для молодняку свиней протягом щдсисного перюду. Так, сила впливу типу год1внищ (А) становила 7,69%, сила впливу
генотипу (В) шддослщного молодняку на дослщжу-ваний показник становила - 1,08% 1 незначною силою впливу в1дм1чався сумюний вплив фактор1в (А х В) (див. табл. 2). Достов1рний вплив типу год1внищ на показники живо! маси поросят можливо пояснити тим, що запропонована год1вниця завдяки сво!м конс-
HayKOBHH BicHHK .HHyBME iMeHi C.3. r®uuLKoro, 2017, t 19, № 79
TpyKTHBHHM oco6guBociaM ciuMygroBaga KopMOBy no-BegiHKy niggocgigHoro MogogHaKy cbhhch. TBapuHu ginme cno®uBagu KopMH, cnocrepiragoca MeHme po3-cunaHHa Ta BuropiaHHa KoM6iKopMiB, Ha BigMiHy Big 3BHHaHHoi' rogiBHHui.
3a pe3ygbTaTaMH npoBegeHHx gocgig®eHb BigMiHae-mo, mo noegHaHHH gBonopogHHx cBHHoMaTOK yKpaiHcb-
Ka M'acHa x gaHgpac 3 KHypaMH n'eTpeH Ta gropoK Mago gocToBipHHH BngHB Ha noKa3HHKH cepegHbogo6oBux npupociiB y nigcucHHH nepiog. TaK, cuga BnguBy reHo-THny (B) Ha gocgig®yBaHy o3HaKy craHoBuga - 1,96% (Ta6g. 3).
Bii. iiib THny loiininiiii Ta reHOTHny Ha cepegiiMUofioiii npiipocni MO.ogHHKy
Та6мицм 3
Cuga BnguBy ^aKTopiB Ha noKa3HuK cepegHbogo6oBux npupociiB
OaKTop SS df MS F P n2, %
Tun rogiBHuui (A) 195864,0 1 195864 80,689 0,0000 19,74
reHoTun (B) 19414,9 1 19415 7,998 0,0050 1,96
A x B 9929,1 1 9929,1 4,090 0,0440 1,00
3agumKoBa 767059,0 316 2427,4 - - 77,3
3aragbHa 992267,0 513 - - - -
Ctocobho Tuny rogiBHHui 3a3HanaeMo, mo cuga BnguBy gaHoro $aKTopa (A) 6yga HaHBumoro i craHoBuga 19,74%, TaKo® BigMineHo BiporigHHH BngHB o6ox ^aKTopiB (A x B) Ha noKa3HHK cepegHbogo6oBux npu-pocTiB b nigcucHHH nepiog - 1,00%.
BiporigHoro BnguBy Ha noKa3HHK 36epe®eHocii Hi Tuny rogiBHHui, Hi reHoTuny b pe3ygbTaTi gocgig®eHb BcTaHoBgeHo He 6ygo.
TaKuM huhom, 3aBgaKu KoHcrpyKTuBHuM oco6guBoc-TaM 3anponoHoBaHoro npuciporo, am 3ano6iraroTb ncy-BaHHro kopmoboi go6aBKu (cynepciapiepHuH KoM6i-KopM) eKcKpeMeHTaMu Ta Bogororo, i noginmeHHro yMoB gga ii aKiuBHoro cno®uBaHHa, a TaKo® peagi3ami kopmoboi noBegiHKu nopocaT Mo®guBo 36igbmmu noKa3-huku ®uboi Macu nopocaT Ta ix cepegHbogo6oBi npupo-ctu b nigcucHuH nepiog.
Bhchobkh
BuKopucTaHHa Bnepme 3anponoHoBaHoi ygocKoHa-geHoi' caMorogiBHum gga rogiBgi MogogHaKy cBuHeH npoTaroM nigcucHoro nepiogy Ta nepmoro eTany gopo-myBaHHa 3a6e3nenugo Mo®guBicTb oipuMaiu noKa3HuKu ®uboi Macu y Bim 35 gHiB (Ill Ta IV gocgigHi rpynu) Ha 10,8% Ta 17,2% Bumi, Hi® b aHagoriB I Ta II rpynu, aKi cno®uBagu KopM 3i звннaннoi 6yHKepHoi' caMorogiBHu-ui, ue 3yMoBugo oipuMaHHa Bumux cepegHbogo6oBux npupocriB - Ha 16,7-26,2%. noMicHi TBapuHu 3 KpoBHi-cTro KHypiB nopogu gropoK Big3Hanaguca Bumoro eHepri-ero pocTy. npu npoBegeHHi gBo^aKTopHoro gucnepciH-Horo aHagi3y BcTaHoBgeHuH BiporigHuH BnguB ygocKo-HageHoi' caMorogiBHum Ta reHoiuny Ha gocgig®yBaHi o3HaKu.
nepcnexmueu nodanbwux docmdwenb. ngaHyeTbca npoBegeHHa gocgig®eHb 3 MeToro Bu3HaneHHa e^eKiuB-HocTi BuKopuciaHHa po3po6geHoi caMorogiBHum (Tun № 2) Ha nopocaiax b nepiog gopomyBaHHa 3 35 gHa ®uTTa go 70-geHHoro BiKy.
nodxxa. Po6oia BuKoHaHa b paMKax gep®6rog®eTHoi TeMaiuKu MiHicrepcrBa ocBiiu i HayKu yKpaiHu (HoMep gep®aBHoi peecipami 0117U000485).
EiS.iorpa^iHm nocn. lanim
Lykhach, V.Ya. (2015). Tekhnolohichni osoblyvosti vy-roshchuvannia porosiat. Tvarynnytstvo Ukrainy. 6, 11-13 (in Ukrainian). Maistruk, S. (2005). Tekhnolohiia vyroshchuvannia porosiat do chotyrymisiachnoho viku. Tvarynnytstvo Ukrainy. 9, 9-11 (in Ukrainian). Shebanin, V.S., Novikov, O.Ye., Topikha, V.S., Lykhach, V.Ya. (2015). Navchalno-naukovo-vyrobnychyi svynokompleks Mykolaivskoho natsionalnoho ahar-noho universytetu v systemi innovatsiinoho rozvytku APK. Visnyk ahrarnoi nauky Prychornomoria. Myko-laiv: MNAU. 2(84), 3-9 (in Ukrainian). Ivanov, V.O., Zasukha, L.V., Lykhach, A.V. (2017). Pat. 118470 Ukraina, MPK A01K5/00 (2017.01). Samohodivnytsia dlia porosiat; zaiavnyk i patentovlasnyk Instytut svynarstva i APV NAAN. -№ u201701929; zaiavl. 28.02.2017; opublik. 10.08.2017, Biul. № 15 (in Ukrainian). Pohodnja, G.S., Eskin, G.N., Narizhnyj, A.G. (2004). Povyshenija produktivnosti svinej. Belgorod: Izd-vo. BelGSHA (in Russian). Carevich, A.N., Krjatov, O.V., Krjatov, R.E. (2004). Resursosberegajushhie tehnologii proizvodstva svininy: teorija i praktika: Ucheb. posobie. Sumy: ITD «Universitetskaja kniga» (in Russian). Sheffe, G. (1963). Dispersionnyj analiz. M.: Fizmatgiz (in Russian).
Received 10.09.2017 Received in revised form 30.09.2017 Accepted 9.10.2017
