CC BY
35
КОРМОВИРОБНИЦТВО, ЖИВЛЕННЯ, СЕЛЕКЦ1Я ТА РОЗВЕДЕННЯ ТВАРИН
PRODUCING OF FEEDSTUFFS, NOURISHMENT, SELECTION AND ANIMAL BREEDING
УДК 636.087.7
Бшявцева В. В., астрант, Гуцол А. В., д. с.-г. н., професор ©
Втницький национальный аграрный утверситет
В1ДГОД1ВЕЛЬН1 ПОКАЗНИКИ СВИНЕЙ ПРИ ЗГОДОВУВАНН1
БВМД «ЕНЕРВ1К»
Аналгзуються показники продуктивности молодняку свиней великог быог породи при згодовуванн БВМД «Енерв1к» з карттином, одержанi в досл1д1 на трьох групах-аналогах, по 11 голiв в кожтй, з початковою живою масою 8,5 кг i ктцевою - 107119 кг. При використанш в годiвлi тварин БВМД з карттином (50 г/т зерносумШi) середньодобовi прирости за 127-добовий основний перiод до^ду збтьшуеться на 85 г, або на 12,5 % при ïx рiвнi 761±8 г в доШднт i 676±7 г в контрольтй групах. При дозi карнтину 100 г/т комбжорму прирости становлять 722±7 г, що на 6,8 % переважають контрольне значення. Витрати корму на 1 кг приросту зменшуються на 11,3 - 6,5 %. За фазами росту 20-35 кг, 35-65 кг i 65-110 кг середньодобовi прирости становлять 630, 702 та 864 г при дозi карнтину 50 г/т комбжорму, що на 11,7, 17,0 та 10,9 % вищi вiд контрольного рiвня. За другоХ дози - 589, 670 та 822 г з перевагою проти контролю на 4,4, 11,6 та 5,5 %.
Ключов1 слова: молодняк свиней, БВМД, карнтин, згодовування, жива маса, прирости, витрати корму
УДК 636.087.7
Белявцева В. В., аспирант, Гуцол А. В, д. с.-х. н., профессор
Винницкий национальный аграрный университет
ОТКОРМОЧНЫЕ ПОКАЗАТЕЛИ СВИНЕЙ ПРИ СКАРМЛИВАНИИ
БВМД «ЭНЕРВИК»
Анализируются показатели продуктивности молодняка свиней крупной белой породы при скармливании БВМД «Энервик» с карнитином, по 11 голов в каждой, с начальной живой массой 8,5 кг и конечной - 107-119 кг. При использовании в кормлении животных БВМД с карнитином 50 г/т комбикорма среднесуточные приросты за 127 - суточный основной период опыта увеличиваються на 85 г, или на 12,5 % при их уровне 761±8 г в опытной и 676±7 г в контрольной группах. При дозе карнитина 100 г/т комбикорма приросты составляют 722±7 г, что на 6,8 % превышает контрольное значение. Расход корма на 1 кг прироста уменьшается на 11,3 - 6,5 %. За фазами роста 20-35 кг, 35-65 кг i 65-110 кг средньосуточные приросты составляют 630, 702 и 864 г при дозе карнитина 50 г/т комбикорма, что на 11,7, 17,0 и 10,9 % выше контрольного уровня. За другой дозы (100 г/т) - 589, 670 и 822 г с превышением против контрольних значений на 4,4, 11,6 и 5,5 %.
Ключевые слова: молодняк свиней, БВМД, карнитин, скармливание, живая масса, приросты, оплата корма
© Бшявцева В. В., Гуцол А. В., 2016
3
UDC 636.087.7
Bilavtseva V. V., Post -Graduated Student, Hutsol A.V., Doctor of Agriculture Sciences,
Professor
Vinnytsya National Agrarian University
FATTED INDEXES OF PIGS IN FEEDING PVMS «ENERVIK»
Analysing the indexes of production of young pigs great white rock with feeding PVMS «Enervik» karnitinom which is resulted in the research in three group - analogues, 11 goals each, with an initial real weight 8,5 kg and final 107-119 kg. When it is used in feeding animal PVMS with karnitinom (50 g/t cornmixture) daily average increases in 127- main day period of experiment which is increased by 85 g or 12,5% at level 761 ± 8 g in experimental and 676 ± 7 g in the control groups. When a dose of carnitine 100 g/ton feed increments are 722 ± 7 g that is by 6,8% more than the main value. The cost offeed for 1 kg growth decrease by 11,3 - 6,5 %. The phases of growth of 20-35 kg, 35-65 kg and 65-110 kg daily average increments make 630, 702 and 864 g a dose carnitine 50 g/t of feed by 11,7,17,0 and 10,9 %, are above the control level. On the second dose it is 589, 670 and 822 g with an advantage against control by 4,4, 11,6 and 5,5 %.
Key words: young growth of pigs, PVMS, carnitine, feeding, real weight, increases, the costs of feed.
Постановка проблеми. При виробнищи свинини ниш в Укра1ш та за кордоном застосовують рiзноманiтнi K0pM0Bi добавки з широким спектром ди, як р1зняться мiж собою за походженням, набором бюлопчно активних компонентов та технолопею виробництва. Введення 1х до рацюшв тварин сприяе забезпеченню максимального використання поживних речовин, позитивно впливае на перетравлення i засвоення !х. А це призводить до рацюнального i економного використання кормiв, тдвищення продуктивности тварин i полiпшення якост продукци. Ведення тваринництва за цих умов стае економiчно доцшьним [8].
В сучасних господарсько-економiчних умовах виробництво свинини, особливо у невеликих фермерських та iндивiдуальних господарствах, здшснюеться iз застосуванням обмежено! кшькосп зернових iнгредiентiв. Тому забезпечити тварин зазначеними в нормах елементами живлення досить складно, без використання в складi зерносумiшi доповнюючих iнгредiентiв - зазвичай це бшково-вгтамшно-мшеральш добавки (БВМД). При розробщ !х рецептури враховуеться фактична наявнiсть елеменпв живлення в базовому рацiонi, а нестача вводиться в складi БВМД. Тому там БВМД мають «адресний» характер, на вiдмiну вiд БВМД при промисловому виробництвi комбiкормiв, де вони характеризуются унiверсальнiстю.
Аналiз останшх дослiджень i публiкацiй, у яких започатковано розв'язання проблеми. Одним iз елементiв ефективного споживання корму е правильне балансування поживних речовин, що входять до нього. Корм мае точно ввдповвдати потребам тварин в елементах живлення. Забезпечити такi умови можна застосуванням в годiвлi кормових добавок рiзноl природи. Як зазначають А. А. Полiщук та Т. П. Булавкша [5], в сучасних умовах виробництва свинини найбшьше розповсюдження мають комбiнованi кормовi добавки, до складу яких входять декшька бюлопчно активних речовин. Разом з тим, уа iснуючi кормовi добавки слад ввднести до бiологiчно активних речовин, що подшяються на три класи - це нормуючi елементи живлення - вгтамши, амiнокислоти, мiнеральнi елементи; регулюючi споживання i перетравнiсть корму, продуктивнють i яшсть продукци - ферменти, антиоксиданти, стимулятори росту, консерванти i стабiлiзатори, емульгатори, пробiотики, ароматизатори та ш.; регулюючi здоров'я тварин - антигельмштики, транквiлiзатори, протимiкробнi засоби, антитоксиканти та iн. В цьому планi е вiдповiднi напрацювання вчених [1, 2, 4].
Ефективнiсть використання карнгтину в рацiонах поросят до^джувалась Р. А. Сидоренко та В. А. Ситько [7]. За наведено! класифшацп карнгтин розглядаеться,
4
як ендогенний вiтамiноподiбний препарат, який в останнш 10 рошв користуеться незмiнним устхом в годiвлi свиней на ринку США.
До нових добавок ввдноситься БВМД «Енерв^, яка розроблена для двоiнгредiентного зернового рацiону (ячмiнь i пшениця) i мiстить новий елемент живлення - карнiтин. В годiвлi свиней вона ще не використовувалась.
Мета роботи - дослiдити показники продуктивности молодняку свиней, що вирощуеться на м'ясо, при згодовуванн1 ново! БВМД з карштином в кшькосп останнього 50 та 100 г на 1т комбшорму.
Матерiал та методика дослвджень. Науково-господарський дослiд проведений на трьох групах-аналогах молодняку свиней велико! бшо! породи, по 11 голiв в кожнiй (табл. 1). Початкова жива маса становила 8,5 кг. Поросят ввдлучали вiд свиноматок в 28-добовому вiцi, тсля чого формували групи для проведення до^ду.
Пiсля 15-добового зрiвняльного перiоду, тварини друго! групи за фази годiвлi вiд 20 до 35 кг одержували в основному рацiонi БВМД «Енервт> стартер з вмiстом карштину 50 г на 1 т комбшорму. За фази годiвлi 35-65 кг молодняк одержував БВМД «Енервт> гроуер, а вiд 65 до 110 кг - БВМД «Енервш» фшшер.
Таблиця 1
Схема науково-господарського дослiду_
Групи Кшьюсть тварин, гол. Ха рактеристики годiвлi по перiодах
зрiвняльний основний
14-20 кг (15 даб) 20-35 кг (31 доба) 35-65 кг (36 даб) 65-110 кг (60 даб)
1(контрольна) 11 ОРх - з БВМД ОР з БВМД без арштину ОР з БВМД без карнгтину ОР з БВМД без карштину
2 11 ОР - з БВМД ОР з БВМД «Енервж>> -стартер, 50 г/т карнгтину ОР з БВМД «Енервт> -гроуер, 50 г/т карнгтину ОР з БВМД «Енервж>> -фшшер, 50 г/т карнгтину
3 11 ОР - з БВМД ОР з БВМД «Енервiк» -стартер,100 г/т карнгтину ОР з БВМД «Енервт> -гроуер,100 г/т карнгтину ОР з БВМД «Енервж>> -фшшер, 100 г/т карнгтину
Приметка: ОР - основний рацюн
Молодняк третьо! групи в аналопчш фази годiвлi одержував ввдповвдно БМВД «Енервт> стартер, БМВД «Енерв^> груер i БМВД «Енервт» фiнiшер, але карштину мiстилось в комбiкормi в розрахунку 100 г на 1 т, тобто, вдвiчi бшыпе, нiж в другiй грут. Рацiон тварин складався iз дерт ячменю, пшеницi i БМВД «Енерв^ в рiзних спiввiдношеннях протягом фаз росту.
Нормування годiвлi здшснювалось у вадповадностт нормативiв, що приведенi в «Рекомендащях з нормовано! годiвлi свиней>> 2012 року [6]. При цьому використана енергетична оцiнка кормiв ращону за обмiнною енергiею - енергетична кормова одиниця (ЕКО).
Добова кшьшсть корму згодувалась в сухому вигляд^ двiчi на добу. Водозабезпечення - iз соскових автонапувалок. Утримувалися тварини в групових станках по 11 голiв (вiдповiдно до числа тддослвдних груп) в типовому свинарнику для вирощування молодняку.
Бюметрична обробка цифрового матерiалу проведена за М. О. Плохшським [3].
Результати дослщжень та 1х обговорення. До^дження показали, що використання в годiвлi свиней, що вирощуються на м'ясо, БМВД «Енервт> з вмютом карнiтину 50 та 100 г на 1 т комбшорму мае позитивний продуктивний ефект (табл. 2). Порiвняно кращi результати були при споживанн БМВД «Енерв^ з карнттином в кшькост 50 г/т комбшорму. Так, середныодобовi прирости молодняку свиней друго! групи за 127 дiб основного перюду збiлыпувалися проти контрольного значения на 85 г, або на 12,57 % (Р<0,001). Збшьшення живо! маси на шнець основного перюду
5
достду становило 11,78 кг, або 10,9 % (Р<0,001), а абсолютного приросту, аналопчно як i середньодобових приростов, тобто, на 12,5 % (Р<0,001).
У тварин третьо! групи, що одержували БМВД «Енерв^> iз 100 г/т карштину, рiзниця за вiдгодiвельними показникам в порiвняннi до контрольного значения була також вiдроriдною, але рiвень !х був дещо нижчим ввдносно друго! групи. Зокрема, середньодобовi прирости переважили контрольний показник на 46 г, або на 6,8 % (Р<0,001). На таку ж величину збшьшувався i абсолютний прирiст (Р<0,001). Рiзниця за концевою живою масою мiж тваринами контрольно! i третьо! групи становила 6,46 кг (Р<0,001) на користь останньо!.
Витрати корму на 1 кг приросту за 127-добовий основний перiод характеризуеться зменшенням !х на 11,3 % у другш груп i на 6,52 % - в третш.
Таблиця 2
Продуктившсть молодняку свиней за основний першд дослiду, _вiд 20 до 110 кг живо'1 маси, М±т, п=11_
Показник Групи
1 (контрольна) 2 3
Жива маса, кг:
на початок перюду 21,66±0,37 21,23±0,32 22,18±0,44
на кшець перюду 107,25±1,1 119,03±1,13*** 113,71±1,03***
Тривалють перiоду, дiб 127 127 127
Прирют
абсолютний, кг 85,84±0,97 96,65±1,06*** 91,69±0,93***
середньодобовий,г 676±7,7 761±8,4*** 722±7,3***
± до контролю, г - +85 +46
± до контролю, % - +12,57 +6,8
Витрати корму на 1 кг приросту, ЕКО 5,22 4,63 4,88
± до контролю, ЕКО - -0,53 -0,34
± до контролю, % - -11,3 -6,52
Про характер годiвлi тварин за перiодами росту, зазначеними в схемi дослiду (табл. 1), свдаать данi табл. 3. Зпдно фаз росту, змiнювалась структура ращону, маса певного виду корму, а також кшьшсть БВМД. Так, загальна кшьшсть корму збiльшувалась вiд 1,5 кг/гол. за добу (14-20 кг), до 2,0 кг (20-35 кг), 2,5 кг (35-65 кг) i до 3,5 кг (65-110 кг). Кшькють БВМД в ращош зменшувалась ввдповвдно з 25 % до 20 %, 15 % i 10 %. Даш про вмют ЕКО i ПП (перетравний проте!н) в окремих кормах i в загальному за перiодами росту свдаать про те, що тварини були достатньо забезпеченi енергiею i проте!ном, а також iншими поживними та бюлопчно активними речовинами за рахунок БВМД. Це сприяло збiльшенню середньодобових приростов за фазами росту у тварин друго! групи на 11,7 %, 17,0 % та 10,9 %, при !х рiвнi ввдповвдно 630 г, 702 г i 864 г. У тварин третьо! групи це збшьшення становило: 4,4, 11,66 та 5,5 %, при приростах 589 г, 670 г та 822 г.
Дослвджувана БВМД «Енерв1к» розроблялась до ращону з двох зернових компонентов - ячменю i пшенищ, при рiзному !х спiввiдношеннi для окремих фаз годiвлi (див. табл. 3).
Нестача до норми окремих елеменпв живлення компенсувалася БВМД, в складi яко! налiчуеться тридцять показнишв, з них 10 мшерально! природи, 7 - бшково! i 13 -вiтамiнiв. Крiм того, добавка мiстить антиоксиданти, ароматизатор, тдкислювач, мультиензим, пробiотик i карштин. Згiдно сертифiкату якостi, для певних фаз годiвлi визначена кшьшсть карштину в L -формi, а саме: концентрат стартер 20 % мютить 0,25 г/кг, гроуер - 0,335 % г/кг i фiнiшер 10 % - 0,5 г/кг.
Таким чином, використання БВМД «Енервш» в годiвлi молодняку свиней при вигодовуванш на м'ясо сприяе збiльшенню вiдгодiвельних показнишв, що може бути основою для практичного застосування цiе! добавки.
6
Таблиця 3
Характеристика годiвлi за першдами росту молодняку свиней_
Перюди, кг Показник Корми Сума
дерть ячмiнна дерть пшенична БВМД
14-20 Структура,% 50 25 25 100
Маса, кг 0,75 0,375 0,375 1,5
ЕКО 0,95 0,48 0,349 1,79
ПП,г 58,5 35,9 147 241
20-35 Структура,% 50 30 20 100
Маса, кг 1,0 0,6 0,4 2,0
ЕКО 1,27 0,78 0,372 2,42
ПП,г 78 57,5 156 292
35-65 Структура,% 40 45 15 100
Маса, кг 1,0 1,125 0,375 2,5
ЕКО 1,27 1,48 0,350 3,1
ПП,г 78 107,8 147 333
65-110 Структура,% 45 45 10 100
Маса, кг 1,575 1,575 0,35 3,5
ЕКО 2,0 2,05 0,326 4,376
ПП,г 122,8 150,9 137 411
Висновки та перспективи подальших дослщжень.
1. Згодовування молодняку свиней при вирощуванш на м'ясо БВМД з карштином в кшькостт 50 г на 1 т комбшорму сприяе збшьшенню середньодобових приростов на 85 г, або на 12,57 %, а також зменшенню витрат корму на 1 кг приросту на 0,53 ЕКО, або на 11,3 %.
2. За дози карштину 100 г/т комбшорму в складi БВМД середньодобовi прирости збiльшувалися на 46 г, або на 6,8 %, при економп корму на 0,34 ЕКО, або на 6,52 %.
3. Споживання БВМД з карштином в обох до^джуваних дозах (50 та 100 г/т зерносумш^ зумовлюе вiрогiдне (Р<0,001) збiльшення живо! маси на кшець вiдгодiвлi та абсолютного приросту.
Перспективи до^джень полягають у вивченнi перетравностг поживних речовин ращону при споживанш БВМД з карнiтином.
Л1тература
1. Висланько О. О. Кормов1 натуральш стимулятори продуктивносл свиней / [О. О. Висланько, С. О. Семенов, Ф. С. Марченков та ш.]. - Полтава: Техсервю, 2009. - 59 с.
2. Кощаев А. А. Кормовые добавки на основе живих культур и микроорганизмов/
A. А. Кощаев, А. А. Петренко// Птицеводство. - 2006. - №11. - С. 43-44.
3. Плохинский Н. А. Практическое руководство по биометрии для зоотехников / Н. А. Плохинский. - М.: Колос, 1969. - 804 с.
4. Полщук А. А. Використання Супраму-810 i Мацерази в рацюнах год1вл1 молодняку свиней / А. А Полiщук, О. В. Бшик, М. С. Небилиця // Вюник Черкаського шституту агропромислового виробництва. - Черкаси, 2009. - Вип. 9. - С. 37-41.
5. Полiщук А. А. Сучасш кормовi добавки в годiвлi тварин та птицi/ А. А. Полщук, Т. П. Булавшна // Вюник Полтавсько! державно! аграрно! академi!. - Полтава, 2010. - № 2. -С. 63-66.
6. Рекомендацп з нормовано! годiвлi свиней / [Г. О. Богданов, С. В. Руденко,
B. М. Кандиба та ш.]. - К.: Аграрна наука, 2012. - 112 с.
7. Сидоренко Р. А. Ефектившсть використання L-карнгтину в годiвлi поросят / Р. А. Сидоренко, В. А. Ситько // Ефективш корми i годiвля. - 2008. - №1 (25). - С.29-31.
8. Сучасш технологи годiвлi свиней. Рекомендацi! / [А. А. Гетя, В. Ф. Петриченко, В. Н. Тимченко та ш.]. - Полтава, 2010. - 79 с.
References
Vyslanko, O. O. (2009). Kormovi naturalni stymuliatory produktyvnosti svynei / [O. O. Vyslanko,
S. O. Semenov, F. S. Marchenkov ta in.]. - Poltava: Tekhservis, 59. (in Ukrainian). Koschaev, A. A. (2006). Kormovyie dobavki na osnove zhivih kultur i mikroorganizmov/ A. A. Koschaev, A. A. Petrenko// Ptitsevodstvo. 11, 43-44. (in Russian).
7
Plohinskiy, N. A. (1969). Prakticheskoe rukovodstvo po biometrii dlya zootehnikov /
N. A. Plohinskiy. - M.: Kolos, 804. (in Russian). Polishchuk, A. A. (2009). Vykorystannia Supramu-810 i Matserazy v ratsionakh hodivli molodniaku svynei / A. A Polishchuk, O. V. Bilyk, M. S. Nebylytsia // Visnyk Cherkaskoho instytutu ahropromyslovoho vyrobnytstva. - Cherkasy, 9, 37-41. (in Ukrainian). Polishchuk, A. A. (20l0). Suchasni kormovi dobavky v hodivli tvaryn ta ptytsi / A. A. Polishchuk, T. P. Bulavkina // Visnyk Poltavskoi derzhavnoi ahrarnoi akademii. - Poltava, 2, 63-66. (in Ukrainian).
Bohdanov, H. O. (2012). Rekomendatsii z normovanoi hodivli svynei / [H. O. Bohdanov,
Ye. V. Rudenko, V. M. Kandyba ta in.]. - K.: Ahrarna nauka, 112. (in Ukrainian). Sydorenko, R. A. (2008). Efektyvnist vykorystannia L-karnitynu v hodivli porosiat / R. A. Sydorenko, V. A. Sytko // Efektyvni kormy i hodivlia. 1 (25), S.29-31. (in Ukrainian). Hetia, A. A. (2010). Suchasni tekhnolohii hodivli svynei. Rekomendatsii / [A. A. Hetia, V. F. Petrychenko, V. N. Tymchenko ta in.]. - Poltava, 79. (in Ukrainian).
Стаття надшшла до редакци 19.03.2016
УДК 636.4.084.522:087.72
Богдан I. М., астранг (ivanna_bogdan@mail.ua) © Швторак Я. I., д. с.-г. н., професор, Параняк Р. П., д. с.-г. н., професор
Льегеський национальный утверситет ветеринарног медицины та бютехнологш iмет С. З. Гжицького, м. Льв1в, Украгна
ПРОДУКТИВНА Д1Я КОРМОВО1 ДОБАВКИ «ПРОП1Гплв» У РАЦ1ОНАХ РЕМОНТНОГО МОЛОДНЯКУ СВИНЕЙ
В основу проведення до^джень покладено завдання оптимiзацiг системи нормованог годiвлi ремонтних свинок за рахунок використання в складi рацюну бiологiчног кормовог добавки «ПРОШГплв», яка мютить пробютичн штами мiкроорганiзмiв i компоненти природного походження з антибактерiальною дieю на патогенн та умовно-патогенн мiкроорганiзми.
Зазначено, що згодовування свинкам призначеним на ремонт стада кормовог бюдобавки на фон повнорацюнного комбжорму у розрахунку 3-4 г гол/добу не мае негативного впливу на стан здоров 'я тварин. Отримано позитивний результат щодо ттенсивного розвитку та росту тварин, а також тдтверджено економiчною оцткою ефективностi використання бюдобавки в годiвлi молодняку свиней.
Ключов1 слова: ремонтн свинки, рацюн, ттенсивтсть росту, витрати кормiв, кормова бюдобавка, продуктивна дiя.
УДК 636.4.084.522:087.72
Богдан И. М., Пивторак Я. И., Параняк Р. П.
Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени
С. З. Гжицкого, г. Львов, Украина
ПРОДУКТИВНОЕ ДЕЙСТВИЕ КОРМОВОЙ ДОБАВКИ «ПРОШГплв» В РАЦИОНАХ РЕМОНТНОГО МОЛОДНЯКА СВИНЕЙ
В основу проведения исследований возложена задача оптимизации системы нормированного кормления ремонтных свинок за счет использования в составе рациона биологической кормовой добавки «ПРОШГплв», которая содержит пробиотические штаммы микроорганизмов и компоненты природного происхождения с антибактериальным действием на патогенные и условно-патогенные микроорганизмы.
Отмечено, что скармливание свинкам назначенным на ремонт стада кормовой биодобавки на фоне полнорационного комбикорма в расчете 3-4г гол/сутки не оказывает негативного влияния на состояние здоровья животных. Получен
© Богдан I. М., Швторак Я. I., Параняк Р. П., 2016
8
