CC BY
17
УДК 616.12-008.318 DOI 10.26683/2304-9359-2020-1(31)-19-25
ВПЛИВ РАДЮЧАСТОТНО1 АБЛЯЦП НА ЯК1СТЬ ЖИТТЯ У ПАЦ1€НТ1В 13 ШЛУНОЧКОВОЮ ЕКСТРАСИСТОЛ1€Ю
Б.Б. КРАВЧУК, Р.Г. МАЛЯРЧУК, О.З. ПАРАЦ1Й,
А.В. ЯКУШЕВ
ДУ «Нацюнальний iнститут серцево-судинно1 xipyprii iMern М.М. Амосова НАМН Украши», м. Кшв
*Conflict of Interest Statement (We declare that we have no conflict of interest).
*Заява про конфл^ штереав (Ми заявляемо, що у нас немае шякого конфлiктy штереав). *Заявление о конфликте интересов (Мы заявляем, что у нас нет никакого конфликта интересов).
*No human/animal subjects policy requirements or funding disclosures.
*Жодний i3 об'екпв дослщження (людина/тварина) не тдпадае пiд вимоги полiтики щодо розкриття шформацп фiнанcyвання.
*Ни один из объектов исследования не подпадает под политику раскрытия информации финансирования.
*Date of submission — 13.01.20 *Date of acceptance — 12.02.20
*Дата подачi рукопису — 13.01.20 *Дата ухвалення — 12.02.20
*Дата подачи рукописи — 13.01.20 *Дата одобрения к печати — 12.02.20
Метароботи — визначити впливрадючастотног абляцИ (РЧА) наяшсть життя (ЯЖ) пащентгв 1з шлуночковою екстрасистол1ею (ШЕ).
MamepiaMU та методи. Проанал1зовано 53 випадки л1кування пацгентгв 1з моно-морфною ШЕ. Явних структурних захворювань серця у них не виявлено. BiK пацгентгв становив вiд 16 до 57рошв (середнт — (35,3±12,4) року). Серед nацieнтiв переважали жтки - 37 (69,8 %). YciM пащентам проводили РЧА для вилучення аритмогенного субстрату ШЕ. Показанням до проведення втручань була симптоматична ШЕ, рефрактерна до медикаментозного лтування. В уЫх пацiентiв проводили ощнку ЯЖ за допомогою опитувальника SF-36 до процедури та через 2, 6 i 12 мiс. Також ощнювали ЯЖ у 18 здорових оЫб групи порiвняння.
Результати. Оцтку ЯЖ проводили за 8 шкалами: фiзична активтсть (ФА), роль фi-зичних навантажень в обмежент життедiяльностi (РФ), ттенсивтсть болю (1Б), за-гальне здоров'я (ЗЗ), життездаттсть (ЖЗ), сощальна активтсть (CA), роль емоцтних проблем в обмеженш життедiяльностi (РЕ), психiчне здоров 'я (ПЗ).
Суттевий прир^т вiдзначили за шкалами, як вiдповiдають за фiзичний компонент здоров'я, вже через 2 мw. Ця тенденщя збер^алася через 6 i 12 мw: ФА (до РЧА — 70,24±26,10, через 2мw — 80,32±22,02, через 6мiс — 88,58±24,84, через 12мw — 87,38±17,07, у груш порiвняння — 88,32±4,51), РФ (вiдповiдно 47,43±38,95; 70,11±28,83; 71,28±29,51; 69,17±24,12 i 70,03±16,34), 1Б (68,84±23,91; 67,12±16,37; 69,83±17,63; 69,03±28,58 та 71,83±7,35); ЗЗ (61,88±21,48; 66,05±14,03; 68,59±19,27; 70,23±20,30 i 69,04±7,48). По-казники за шкалами, як вiдnовiдають за психiчний компонент здоров 'я, почали збть-шуватися лише через 6 мiс: ЖЗ (до РЧА — 56,68±34,46, через 2 мw - 62,72±17,54, через
6м1с - 61,83±20,15, через 12 м1с — 63,28±18,08, у грут поргвняння — 61,34±8,03), СА (вгдпо-вгдно 67,31±28,01; 71,37±16,84; 72,54±24,41; 75,54±17,03 I 74,35±8,59), РЕ (58,41±34,08; 66,73±27,63; 67,70±34,05; 68,36±15,03 та 69,45±18,07), ПЗ (59,03±19,81; 64,18±19,58; 61,45±25,21; 61,73±16,70 I 59,78±5,01). Через 2—12 мгс тсля оперативного л1кування за-реестровано статистичне значуще тдвищення показник1в ФА та РФ пор1вняно з ви-х1дним станом. Решта показник1в ЯЖ хоча I збтьшилася, але статистично значущо не в1др1знялася в1д таких до РЧА.
Висновки. Показники ЯЖ, як1 характеризують ф1зичне здоров'я, у пацгентгв 1з ШЕ до проведення ¡нтервенцтного л1кування статистично значущо були нижчими портня-но з такими у практично здорових ос1б. Через 2 мгс тсля устшног РЧА аритмогенного вогнища у пацгентгв 1з ШЕ параметри ЯЖ статистично значущо полтшилися портня-но 1з практично здоровими особами. Повне в1дновлення ф1зичного I псих1чного здоров 'я спостер1гали через 6-12 м1с тсля ¡нтервенцтного л1кування аритми.
Ключов1 слова: радючастотна аблящя; шлуночкова екстрасистолiя; яюсть життя.
ПерелЫ скорочень
ЖЗ Життездатшсть
ЗЗ Загальне здоров'я
1Б 1нтенсившсть болю
ПЗ Психiчне здоров'я
РЕ Роль емощйних проблем в обмеженнi життедiяльностi
РФ Роль фiзичних навантажень в обмеженнi життедiяльностi
РЧА Радiочастотна абляцiя
СА Соцiальна активнiсть
ФА Фiзична активнiсть
ШЕ Шлуночкова екстрасистолiя
ЯЖ Якiсть життя
^^nyH04K0Bi екстрасистоли (рання де-поляризащя мюкарда шлуночмв) часто пов'язують i3 структурним захворюван-ням серця i шдвищеним ризиком раптово" смерт [1, 2]. Шлуночкова екстрасистолiя (ШЕ) може бути асимптомною, а також причиною таких симптомiв, як серцебиття, диспное, вщчуття тривоги [3]. Протягом останнього десятил^тя ШЕ за вщсутносл структурних захворювань серця вважали доброямсною аритмieю, тому основною стратепею "" л^ування традицшно було спостереження [4, 5]. На думку деяких ав-
КРАВЧУК Борис Богданович
канд. мед. наук., серцево-судинний хiрург
3aeidyea4 вiддiлення порушень серцевого ритму
ДУ «Нацюнальний 1нститут серцево-судинно'1 хiрургii
iменi М.М. Амосова»
Адреса: 03038, м. Кшв, вул. Амосова, 6
Тел. роб.: +38 044 333-84-08
E-mail: officeamosov@gmail.com
ORCID ID: 0000-0002-4535-7797
торiв, ШЕ може бути причиною дисфунк-цп лiвого шлуночка. Це потребуе змши тдходу до л^ування. Ефектившсть ме-дикаментозно! терапп становить 10-15 %, школи - така сама, як i плацебо [6]. Радючастотна аблящя (РЧА) стала рутинним методом л^ування низки аритмш, що зу-мовлено 11 високою ефектившстю i невеликим ризиком ускладнень порiвняно iз низькою ефектившстю та значною кшь-мстю побiчних ефектiв бiльшостi проти-аритмiчних препаратiв [7]. Вiддаленим результатам РЧА (зокрема зм^ якостi життя (ЯЖ)) у пащешпв iз ШЕ присвяче-но мало публiкацiй. Бшьшють дослiджень якостi життя проведено понад 20 ромв тому, коли методику РЧА у хворих iз ШЕ не було розроблено, а методи ощнки ЯЖ -не ушф^овано [5, 6].
Мета роботи - визначити вплив радю-частотно! абляцп на якiсть життя пацiентiв iз шлуночковою екстрасистолiею.
Матер1али та методи
Пpоаналiзовано 53 випадки лiкyвання па-щенпв i3 мономорфною ШЕ. Сepeднiй вш па-цiентiв становив (35,3±12,4) року (вщ 16 до 57 роюв). Серед пацiентiв переважали жiнки - 37 (69,8 %). Супутшх захворювань серця в гpyпi спостереження не виявлено. Для поpiв-няння використано результати обстеження 18 здорових оаб аналопчно! вшово! групи.
Уciм пащентам основно! групи проводили РЧА, метою яко! було вилучення аритмоген-ного субстрату ШЕ. Показанням до проведен-ня втручань була симптоматична ШЕ, рефрактерна до медикаментозного л^вання.
У вах пащенпв проводили оцшку ЯЖ за допомогою опитувальника The Short Form-36 (SF-36) до процедури i через 2, 6 та 12 мю. Також ЯЖ оцшювали в оаб групи поpiв-няння. Оцiнкy ЯЖ здiйcнювали за 8 шкалами: фiзична актившсть (ФА), роль фiзичниx навантажень в обмеженш життедiяльноc-тi (РФ), штенсившсть болю (1Б), загальне здоров'я (ЗЗ), життездатшсть (ЖЗ), сощаль-на актившсть (CA), роль емоцшних проблем в обмеженш життедiяльноcтi (РЕ), пcиxiчнe здоров'я (ПЗ).
Статистичну обробку даних проведено з використанням статистично! програми SPSS. Для поpiвняння категоршних змiнниx застосовували критерш Стьюдента. Вщмш-ноcтi мiж значеннями показникiв вважали статистично значущими при p < 0,05.
Результати
У пащенпв iз ШЕ до РЧА статистично значущо нижчi параметри ЯЖ виявлено за
шкалами ФА i РФ, показники решти шкал були нижчими, шж у пащенпв контрольно! групи, але рiзниця не була статистично зна-чущою (табл. 1).
При аналiзi результатiв анкетування встановлено, що, незважаючи на молодий в^, 17 (32,1 %) пащен^в iз ШЕ не могли ви-конувати високоiнтенсивнi фiзичнi наван-таження (бщ пiдняття важких предметiв, силовi види спорту, плавання на тривалi дистанцп, тощо). Звичайне фiзичне наван-таження без будь-яких обмежень (домашне прибирання, шдйом по сходах, щоден-нi прогулянки пiшки) виконували 67,9 % пащен^в. Жодних обмежень у виконанш звичайних професiйних обов'язмв не вщ-значили 35,8 % пащен^в, але професiйна дiяльнiсть, пов' язана iз високим фiзичним чи емоцшним навантаженням, спричини-ла труднощi у бiльшостi (64,2 %) пащен-тiв. Фiзичний бiль знизив ЯЖ у 39,6 % пащен^в. Незважаючи на результати за окремими шкалами, близько половини пащен^в ощнювали стан ЗЗ як «добрий», суттево! динамiки протягом останнього року не спостер^али i визначали його як «не прше, нiж у шших». На можливе по-гiршення ЗЗ звернули увагу менше нiж третина (26,0 %) пащен^в. Збережений життевий тонус констатували бшьше по-ловини (52,3 %) пащен^в. У бшьшосл (77,4 %) пацiентiв не була суттево змше-на СА: вони продовжували безперешкод-но сшлкуватись iз родичами, друзями, колегами.
Суттевi змши в емоцiйному статусi у ви-глядi депресивних i тривожних сташв запе-речували 71,7 % пащентсв.
Таблиця 1. Параметри якостi життя nацiентiв до проведення радючастотног абляци
Шкала ЯЖ Пащенти iз ШЕ (n = 53) Група поpiвняння (n = 18) р
ФА 70,24 ± 26,10 88,32 ± 4,51 <0,05
РФ 47,43 ± 38,95 70,03 ± 16,34 <0,05
1Б 68,84 ± 23,91 71,83 ± 7,35 >0,05
ЗЗ 61,88 ± 21,48 69,04 ± 7,48 >0,05
ЖЗ 56,68 ± 34,46 61,34 ± 8,03 >0,05
СА 67,31 ± 28,01 74,35 ± 8,59 >0,05
РЕ 58,41 ± 34,08 69,45 ± 18,07 >0,05
ПЗ 59,03 ± 19,81 59,78 ± 5,01 >0,05
Таблиця 2. Параметри якостг життя пацгентгв 1з шлуночковою екстрасистолгею до / через 2, 6 та 12 м1с тсля проведення радючастотно 'г абляцИ, бал (п=53)
Шкала якост життя До процедури Через 2 мю Через 6 мс Через 12 мс
ФА 70,24 ± 26,10 80,32 ± 22,02 88,58 ± 24,84* 87,38 ± 17,07 *
РФ 47,43 ± 38,95 70,11 ± 28,83 * 71,28 ± 29,51* 69,17 ± 24,12 *
1Б 68,84 ± 23,91 67,12 ± 16,37 69,83 ± 17,63 69,03 ± 28,58
ЗЗ 61,88 ± 21,48 66,05 ± 14,03 68,59 ± 19,27 70,23 ± 20,30
ЖЗ 56,68 ± 34,46 62,72 ± 17,54 61,83 ± 20,15 63,28 ± 18,08
СА 67,31 ± 28,01 71,37 ± 16,84 72,54 ± 24,41 75,54 ± 17,03
РЕ 58,41 ± 34,08 66,73 ± 27,63 67,70 ± 34,05 68,36 ± 15,03
ПЗ 59,03 ± 19,81 64,18 ± 19,58 61,45 ± 25,21 61,73 ± 16,70
Примтка: * - ргзниця з показником до проведення радючастотно'г абляцИ е статистично значущою (р <0,05).
Шсля РЧА аритмогенного вогнища за-реестровано суттевий прирют за шкалою ФА (табл. 2). Бшьшють (73,5 %) пащен^в вщзначали, що здатш виконувати звичай-не фiзичне навантаження без будь-яких обмежень (домашне прибирання, шдйом по сходах, прогулянки тшки на довп дис-танцп), але високоштенсивне фiзичне навантаження спричиняло труднощi у 26,4 % пацiентiв. Показник за шкалою РФ в осно-внш групi через 2 мю статистично значу-що (p <0,05) полшшився. Кiлькiсть пащ-ентiв, ям не вiдзначали жодних обмежень при виконанш звичайних професiйних обов'язкiв, збшьшилася до 39 (73,6 %). Високоштенсивна професiйна дiяльнiсть спричиняла утруднення лише у 14 (26,4 %) осiб працездатного в^у. Суттевих змiн за шкалою 1Б не виявлено. Бiльшiсть (79,2 %) пащен^в оцiнили стан ЗЗ як «добрий». На можливе погiршення ЗЗ, пов'язане iз серцебиттям при фiзичному навантажен-нi, звернули увагу 11 (20,8 %) пащен^в. Незважаючи на те, що бшьшють пацiентiв не скаржились на зниження життевого тонусу i СА до РЧА, вiдзначено полiпшення цих параметрiв ЯЖ через 2 мю пiсля опе-рацп. Так, 44 (83,0 %) пацiенти могли без-перешкодно спiлкуватись iз родичами та колегами. Бадьорють, приплив життевих сил та енергп зазначили 39 (73,6 %) осiб. До РЧА виражеш змiни в ПЗ та емоцшно-му статусi заперечували понад 50,0 % па-цiентiв, через 2 мю пiсля операцп 37 (69,8 %) оЫб констатували полiпшення емоцш-
ного статусу, зниження рiвня тривоги за стан свого здоров'я.
Через 6 мю спостер^али подальший рют показника ФА: середне значення становило 88,58 бала (див. табл. 2). Шсля оперативного втручання щоденна i професiйна дiяль-нiсть пащентсв була меншою мiрою обмеже-на проблемами зi здоров'ям та настановами лiкарiв, нiж у попереднiй перюд, про що свiдчило зростання показника РФ. Показни-ки обох шкал, яю характеризують фiзичне здоров'я, через 6 мю пiсля РЧА фактично не вiдрiзнялися вiд таких у груш порiвняння (див. табл. 1 i 2), що свiдчить про повне вщ-новлення фiзичного здоров'я i вiдсутнiсть обмежень при виконанш щоденних i профе-сiйних навантажень. Зареестровано прирют за шкалою, яка ощнюе бiль, що пов'язано зi зменшенням негативного впливу кардь алгп на щоденну дiяльнiсть респондентiв. Показник ЗЗ збшьшився порiвняно iз попе-реднiм перiодом i наблизився до аналопч-ного показника здорових оаб. Вiдсутнiсть постiйних перебо1в у робот серця у бшь-шостi пащенпв в основнiй групi сприяло полшшенню психiчноi складово! здоров'я, про що свщчило збiльшення оцiнки за шкалами ЖЗ, СА i РЕ. Показник ПЗ суттево не змшився порiвняно iз попереднiм перiодом.
Через 12 мю пiсля РЧА суттево! дина-мiки за шкалами ФА, РФ i ЗЗ, якi характеризують загальне фiзичне здоров'я, порiв-няно iз попереднiм перiодом не виявлено (див. табл. 2). Вщзначено незначний при-рiст за шкалами ЖЗ, СА, РЕ та ПЗ, яю вь
дображують пcиxоeмоцiйний компонент здоров'я. Значення цих показнимв незна-чно перевищили такi в гpyпi поpiвняння.
Таким чином, аналiз динамiки параме-тpiв ЯЖ пiдтвepдив, що вже через 2 мю тс-ля РЧА збшьшуеться величина показникiв, ям характеризують як фiзичнe, так i психо-eмоцiйнe здоров'я. Через 6 мю cпоcтepiгали повне вiдновлeння фiзичного здоров'я (вщ-cyтнicть обмежень щодо висо^нтенсивно':! професшно':! фiзичноi дiяльноcтi в оаб молодого та працездатного вшу). Через 6-12 мю тсля РЧА вiдзначeно позитивнi змiни в психоемоцшному cтатyci, якi не мали ста-тистично значущих вiдмiнноcтeй поpiвняно з виxiдним станом.
Обговорення
Параметри ЯЖ було вивчено за допо-могою загального опитувальника SF-36, що дало змогу виявити складов^ ям спри-чинили зниження ЯЖ. При оцшщ виxiдниx паpамeтpiв ЯЖ пащенпв iз ШЕ виявлено ix зниження за вciма шкалами поpiвняно з контрольною групою. Рiзниця мiж показ-никами була статистично значущою лише за шкалами ФА та РФ. Привертае увагу той факт, що, незважаючи на молодий вш, тре-тина пащенпв не могли виконувати високо-iнтeнcивнi фiзичнi навантаження (бщ тд-няття важких предме^в, cиловi види спорту, плавання на довп дистанцп), а пpофeciйна дiяльнicть, пов'язана iз високим фiзичним i/або eмоцiйним навантаженням, спричиня-ла тpyднощi у бiльшоcтi пацiентiв. Показ-ники шкал, яю характеризують eмоцiйнe здоров'я, у пащенпв iз ШЕ були нижчими, шж в оciб контрольно! групи.
За результатами анкетування, чинника-ми, яю негативно впливали на ЯЖ пащенпв iз ШЕ, у нашому доcлiджeннi були вщчуття перебо1в у pоботi серця, «зупинки серця», диспное. Бiльшe половини пащенпв вщзна-чали появу пpигнiчeння, хвилювання i три-
References
1. Messineo FC. Ventricular ectopic activity: prevalence
and risk. Am J Cardiol. 1989;64(20):53-6. PMID:
2480710. DOI: 10.1016/0002-9149(89)91200-9
2. Kostis JB, McCrone K, Moreyra AE et al. Premature
ventricular complexes in the absence of identifiable
воги за стан здоров'я та життя, зниження настрою. ïx турбувала необхщшсть обмежен-ня вживання алкоголю, кави, мщного чаю, тютюнокуршня, меншою мiрою - загальна слабюсть, втомлювашсть, кардiалгiя.
Через 2 мiс пiсля РЧА аритмогенного вог-нища вiдзначено значне полшшення пара-метрiв ЯЖ за даними опитувальника SF-36. Найбшьший прирют виявлено за шкалами, якi характеризують фiзичне здоров'я. Через 6 мю пiсля РЧА зберiгалася тенденщя до полiпшення показникiв ЯЖ. Параметри ЯЖ, ям характеризують фiзичне здоров'я, були порiвнянними з аналогiчними показ-никами практично здорових осiб i значно не змшилися при повторних дослщженнях. Отриманi данi свiдчили про повне вщнов-лення фiзичного здоров'я, що виявлялося вщсутшстю обмежень щодо виконання ви-сокоiнтенсивниx фiзичниx навантажень в оаб молодого працездатного вшу. Вщсут-нiсть постiйниx перебо'1'в у робот серця у бiльшостi пащенпв пiсля оперативного втручання зумовило полшшення псиxiчноï складово'1 через 6-12 мю, показники яко'1 не мали статистично значущих вщмшностей вiд виxiдниx параметрiв.
Висновки
1. Показники якостi життя, ям характеризують фiзичне здоров'я, у пащенпв iз шлуночковою екстрасистолiею до прове-дення iнтервенцiйного лшування були статистично значущо нижчими порiвняно з такими у практично здорових оаб.
2. Через 2 мю пiсля усшшно'1 радючас-тотно'1 абляцп аритмогенного вогнища у пащенпв iз шлуночковою екстрасистолiею параметри якост життя статистично значущо полшшилися порiвняно з такими у практично здорових оаб. Повне вщновлення фь зичного i псиxiчного здоров'я спостерiгали в термiни вщ 6 до 12 мiс тсля штервенцш-ного лiкування аритмп.
heart disease. Circulation. 1981;63:1351-6. PMID: 7226480. DOI: 10.1161/01.cir.63.6.1351 3. Sheldon SH, Gard JJ, Asirvatham S J. Premature ventricular contractions and non-sustained ventricular tachycardia: association with sudden cardiac death, risk stratification, and management strategies. Ind Pacing Electrophysiol
J. 2010;10:357-71. PMID: 20811538. PMCID: PMC2922873
4. Kennedy HL, Whitlock JA, Sprague MK et al. Long-term follow-up of asymptomatic healthy subjects with frequent and complex ventricular ectopy. N Engl J Med. 1985;312:193-7. PMID: 257821. DOI: 10.1056/NEJM198501243120401
5. Gaita F, Giustetto C, Di Donna P et al. Long-term follow-up of right ventricular monomorphic extrasystoles. Am Coll Cardiol. 2001;38:364-70. PMID: 11499725. DOI: 10.1016/s0735-1097(01)01403-6
6. Stec S, Sikorska A, Zaborska B, Krynski T, Szy-mot J, Kulakowski P. Benign symptomatic premature ventricular complexes: short- and long-term efficacy of antiarrhythmic drugs and radiofre-quency ablation. Kardiol. Pol. 2012;70(4):351-8. PMID: 22528707
7. Dixit S, Marchlinski FE. Clinical characteristics and catheter ablation of left ventricular outflow tract tachycardia. Curr. Cardiol. Rep. 2001;3(4):305-13. PMID: 11406089. DOI: 10.1007/s11886-001-0085-y
ВЛИЯНИЕ РАДИОЧАСТОТНОЙ АБЛЯЦИИ НА КАЧЕСТВО ЖИЗНИ У ПАЦИЕНТОВ С ЖЕЛУДОЧКОВОЙ ЭКСТРАСИСТОЛИЕЙ
Б.Б. КРАВЧУК, Р.Г. МАЛЯРЧУК, О З. ПАРАЦИЙ, А.В. ЯКУШЕВ
ГУ «Национальный институт сердечно-сосудистой хирургии имени Н.Н. Амосова НАМН Украины», г. Киев
Цель работы - определить влияние радиочастотной абляции (РЧА) на качество жизни (КЖ) пациентов с желудочковой экстрасистолией (ЖЭ).
Материалы и методы. Проанализированы 53 случая лечения пациентов с мономорф-ной ЖЭ. Явных структурных заболеваний сердца у них не обнаружено. Возраст пациентов составлял от 16 до 57 лет (средний - (35,3 ± 12,4) года). Среди пациентов преобладали женщины - 37 (69,8 %). Всем пациентам проводили РЧА для извлечения аритмогенно-го субстрата ЖЭ. Показанием к проведению вмешательств была симптоматическая ЖЭ, рефрактерная к медикаментозному лечению. У всех пациентов проводили оценку КЖ с помощью опросника SF-36 до процедуры и через 2, 6 и 12 мес. Также оценивали КЖ у 18 здоровых лиц группы сравнения.
Результаты. Оценку КЖ проводили по 8 шкалам: физическая активность (ФА), роль физических нагрузок в ограничении жизнедеятельности (РФ), интенсивность боли (ИБ), общее здоровье (ОЗ), жизнеспособность (ЖС), социальная активность (CA), роль эмоциональных проблем в ограничении жизнедеятельности (РЭ), психическое здоровье (ПЗ). Существенный прирост отметили по шкалам, которые отвечают за физический компонент здоровья, уже через 2 мес. Эта тенденция сохранялась через 6 и 12 мес: ФА (до РЧА - 70,24 ± 26,10, через 2 мес - 80,32 ± 22,02, через 6 мес - 88,58 ± 24,84, через 12 мес - 87,38 ± 17,07, в группе сравнения - 88,32 ± 4,51), РФ (соответственно 47,43 ± 38,95; 70,11 ± 28,83; 71,28 ± 29,51;
69.17 ± 24,12 и 70,03 ± 16,34), ИБ (68,84 ± 23,91; 67,12 ± 16,37; 69,83 ± 17,63; 69,03 ± 28,58 и 71,83 ± 7,35), ОЗ (61,88 ± 21,48; 66,05 ± 14,03; 68,59 ± 19,27; 70,23 ± 20,30 и 69,04 ± 7,48). Показатели по шкалам, которые отвечают за психический компонент здоровья, начали увеличиваться только через 6 мес: ЖС (до РЧА - 56,68 ± 34,46, через 2 мес - 62,72 ± 17,54, через 6 мес - 61,83 ± 20,15, через 12 мес - 63,28 ± 18,08, в группе сравнения - 61,34 ± 8,03), СА (соответственно 67,31 ± 28,01; 71,37 ± 16,84; 72,54 ± 24,41; 75,54 ± 17,03 и 74,35 ± 8,59), РЭ (58,41 ± 34,08; 66,73 ± 27,63; 67,70 ± 34,05; 68,36 ± 15,03 и 69,45 ± 18,07), ПЗ (59,03 ± 19,81;
64.18 ± 19,58; 61,45 ± 25,21; 61,73 ± 16,70 и 59,78 ± 5,01). Через 2-12 мес после оперативного лечения зарегистрировано статистически значимое повышение показателей ФА и РФ по сравнению с исходным состоянием. Остальные показатели КЖ хотя и увеличились, но статистически значимо не отличались от таковых до РЧА.
Выводы. Показатели КЖ, характеризующие физическое здоровье, у пациентов с ЖЭ до проведения интервенционного лечения статистически значимо были ниже по сравнению с таковыми у здоровых лиц. Через 2 мес после успешной РЧА аритмогенного очага у пациентов с ЖЭ параметры КЖ статистически значимо улучшились по сравнению с практически здоровыми лицами. Полное восстановление физического и психического здоровья наблюдали через 6-12 мес после интервенционного лечения аритмии.
Ключевые слова: радиочастотная абляция; желудочковая экстрасистолия; качество жизни.
THE INFLUENCE OF RADIOFREQUENCY ABLATION ON QUALITY OF LIFE IN PATIENTS WITH VENTRICULAR PREMATURE BEATS
V.B. KRAVCHUK, R.G. MALYARCHUK, O.Z. PARATSII, A.V. YAKUSHEV Amosov National Institute of Cardiovascular Surgery NAMS of Ukraine, Kyiv
Objective - to determine the effect of radiofrequency ablation (RFA) on the quality of life (QOL) of patients with ventricular premature beats (VPB).
Materials and methods. We included 53 cases of treatment of patients with monomorphic VPB. There were no obvious structural diseases of the heart in them. The age of patients ranged from 16 to 57 years, and the median age was 35.3 ± 12.4. Among patients 37 (69.8 %) were women. All patients underwent RFA aiming to remove the arrhythmogenic substrate of VPB. The indication for intervention was symptomatic VPB, refractory to drug treatment. All patients underwent QOL assessment using the SF-36 questionnaire prior to the procedure at 2, 6, and 12 months after it. QOL was also evaluated in 18 healthy subjects (group of comparison).
Results. Assessment of QOL was performed according to 8 criteria (scales): physical activity (PA), vital activity (VA), pain (P), general health (GH), viability (V), social activity (SA), the role of emotional problems in life-limiting (EP), mental health (MH). We noted a significant increase in indicators on the scales that are responsible for the physical component of health for 2 months and continued to increase further to the data of the comparison group: FA (before RFA - 70,24 ± 26,10; in 2 months - 80,32 ± 22.02; in 6 months - 88.58 ± 24.84; in 12 months - 87.38 ± 17.07; GP - 88.32 ± 4.51), RF (before RFA - 47.43 ± 38.95; in 2 months - 70.11 ± 28.83; in 6 months - 71.28 ± 29.51; in 12 months - 69.17 ± 24.12; GP - 70.03 ± 16.34). B (before RFA - 68.84 ± 23.91; in 2 months - 67.12 ± 16.37; in 6 months - 69.83 ± 17.63; in 12 months - 69.03 ± 28.58; GP - 71.83 ± 7.35), PZ (before RFA - 61.88 ± 21.48; in 2 months -66.05 ± 14.03; in 6 months - 68.59 ± 19.27; in 12 months - 70.23 ± 20.3; GP - 69.04 ± 7.48). Scales responsible for the mental component of health began to respond only after 6 months: HR (before RFA - 56.68 ± 34.46; in 2 months - 62.72 ± 17.54; in 6 months - 61.83 ± 20.15; in 12 months - 63.28 ± 18.08; GP - 61.34 ± 8.03), CA (before RFA - 67.31 ± 28.01; in 2 months -71.37 ± 16.84; in 6 months - 72.54 ± 24.41; in 12 months - 75.54 ± 17.03; GP - 74.35 ± 8.59). PE (before RFA - 58.41 ± 34.08; 2 months - 66.73 ± 27.63; in 6 months - 67.70 ± 34.05; in 12 months - 68.36 ± 15.03; GP - 69.45 ± 18.07), PZ (before RFA - 59.03 ± 19.81, in 2 months -64.18 ± 19.58; in 6 months - 61.45 ± 25.21; in 12 months - 61.73 ± 16.7; GP - 59.78 ± 5.01). In the period 2-12 months after surgical treatment, a statistically significant increase in FA and RF compared to the original condition was registered. For the remainder of the QOL components positive changes were recorded that had no statistically significant differences compared to the original condition.
Conclusions. The QOL indicators that characterize physical health in patients with VPB prior to interventional treatment are significantly lower than those of virtually healthy individuals. In 2 months after successful RFA of the arrhythmogenic focus in patients with VPB, the QOL parameters significantly improved compared to the comparison group. Complete recovery of physical and mental health occurs between 6 and 12 months after the intervention of arrhythmia.
Key words: radiofrequency ablation; ventricular premature beats; quality of life.
