CC BY
73
УДК 616.12-008.318
ПРЕДИКТОРИ УСП1ХУ РАД1ОЧАСТОТНО1 АБЛЯЦ11 ШЛУНОЧКОВО1 ЕКСТРАСИСТОЛП
Р.Г. МАЛЯРЧУК
ДУ «Нащональний iнститут серцево-судинно'' xipyprii' iMeHi М.М. Амосова
НАМН Украши», м. Ки'в
*Conflict of Interest Statement (We declare that we have no conflict of interest).
*Заява про конфлшт штереав (Ми заявляемо, що у нас немае нiякоrо конфлiктy штереав). *Заявление о конфликте интересов (Мы заявляем, что у нас нет никакого конфликта интере-
*No human/animal subjects policy requirements or funding disclosures.
*Жодний i3 об'ектiв дослiдження (людина/тварина) не пiдпадае пiд вимоги пол^ики щодо роз-криття шформацп фшансування.
*Ни один из объектов исследования не подпадает под политику раскрытия информации финансирования.
Мета роботи — визначити оптимальш параметри стимуляцтного та активацтного картування прирадючастотнт абляци (РЧА) шлуночковог екстрасистолИ (ШЕ).
Mamepia^u та методи. В анал1з включено 134 посл1довних випадки виконання РЧА патентам 1з мономорфною ШЕ. Середнш в1к пащентгв — (37,2 ± 12,1) рт. Серед хворих перева-жали ж1нки — 87 (64,9 %). Ус1м пащентам проведено РЧА субстрату ШЕ за стандартною методикою. Проанал1зовано устшшсть аплтаци, параметри зони, на яку наносили аплта-ц1ю, а саме випереджання ендограми щодо поверхневог електрокардюграми i частоту зб1гу стимульованого комплексу i3 спонтанним екстрасистолiчним за допомогою функци «match». Критерiем ефективностi процедури вважали частоту шлуночкових екстрасистол у добовому ритмi менш тж 1 %.
Результаты. Локалiзацiями проведених абляцш були: вихiдний тракт правого шлуночка у 86 (64,2 %) спостережень, синуси Вальсальви — у 17 (12,7 %), вихiдний тракт лiвого шлуночка — у 9 (6,7 %), мiжшлуночкова перегородка — у 7 (5,2 %), дiафрагмально-верхiвковi вiд-дыи — у 6 (4,5 %), кыьце трикустдального клапана — у 5 (3,7 %), параг^ова зона — у 2 (1,5 %), устя лiвог коронарног артери — у 2 (1,5 %). Отримано яюсш стимуляцшш (match (93,3 ± 4,9) %) i активацшш ((27,2 ± 10,4) мс) карти. В ус1х пацiентiв спостер^али статис-тично значуще зменшення кiлькостi шлуночкових екстрасистол порiвняно iз показником до абляци (24 803 ± 6 453,29 на добу) через 48 год (648,73 ± 393,73 на добу) та 6 мw тсля абляци (738,52 ± 283,37 на добу), тобто на 97 % (р < 0,01). Частка шлуночкових екстрасистол у добовому ритмi знизилася iз 24,32 ± 11,23 до абляци до 0,5 ± 0,24 через 48 год тсля абляци та до 0,57 ± 0,29 через 6 мw (р < 0,05). Кумулятивна ефективтсть процедур дорiвнювала 86,5 % при оглядах через 6 мс
Висновки. Радючастотна аблящя — ефективний метод лтування шлуночкових екстрасистол, який дае змогу зменшити частоту шлуночкових екстрасистол у добовому ритмi на 97 % (p < 0,01). Предикторамиусшхурадючастотних аплтацш е поеднання випереджання по-
над 30 мс при активацгйному картуваннг та «match» понад 95 % при стимуляцтному карту-вант (р < 0,001). Радючастотна аблящя шлуночкових екстрасистол — безпечна процедура. Ризик нефатальних ускладнень становить 1,5 % (p < 0,05).
Ключов1 слова: радючастотна аблящя, шлуночкова екстрасистолiя, активацшне картуван-ня, стимуляцшне картування.
^ffinyH04K0Bi екстрасистоли — це ранш де-поляризаци мiокарда, як виникають в шлу-ночках. 1х часто пов'язують i3 структурним захворюванням серця i пiдвищеним ризиком раптово'1 смертi [9, 10]. Шлуночкова екстра-систолiя (ШЕ) може бути асимптомною, а та-кож причиною таких симптств, як серцебит-тя, диспное, вщчуття тривоги [14]. Протягом останнього десятилiття ШЕ за вiдсyтностi структурних захворювань серця вважають до-брояюсною аритмieю. Основною стратегieю ль кування було спостереження [7, 8]. У лiтератyрi трапляються твердження, що ШЕ може бути причиною дисфункци лiвого шлуночка (ЛШ). У зв'язку з цим змшився пiдхiд до лiкyвання. Ефективнють медикаментозно'1 терапи становить 10-15 %, школи — на рiвнi плацебо [1]. Протягом останнього десятирiччя радючастот-на абляцiя (РЧА) стала рутинним методом л1ку-вання низки аритмш, що зумовлено ii високою ефективнiстю i низькою вiрогiднiстю ускладнень, особливо порiвняно iз низькою ефектив-нiстю та значною кшькютю побiчних ефектiв бiльшостi протиаритмiчних препаратив [4].
Мета роботи — визначити оптимальш параметри стимyляцiйного та активацшного картування при радiочастотнiй абляцп шлу-ночково'1 екстрасистолп.
Матер1али та методи
В аналiз включено 134 випадки л^вання пацieнтiв iз мономорфною ШЕ. Явних структурних захворювань серця у них не виявлено. Вш пащенпв складав вщ 16 до 63 роюв, а се-реднш — 37,2 ± 12,1. Серед пащешив перева-жали жшки — 87 (64,9 %).
Малярчук Ростислав Георгшович л1кар-кардюх1рург, аритмолог
в1дд1лення електрофЫологИ та рентгенох1рург1чного лгкування серцевих аритмш ДУ «Нацюналъний тститут серцево-судинно'1 х1рурги 1мен1 М. М. Амосова НАМН Укра'ти»
Адреса: 03110, м. Кшв, вул. М. Амосова, 6
Тел.: (044) 275-43-33
E-mail: rostyslav. [email protected]
УЫм пащентам проводили ехокардюгра-фш (ЕхоКГ) до оперативного втручання i через 3 та 6 мс. Фракщю викиду (ФВ) ЛШ розраховували за формулою Омпсона на на-ступному скороченш тсля першого постек-страсистолiчного.
Показаннями до проведення втручань була симптоматична ШЕ, рефрактерна до медикаментозного л^вання. Уах пащешив було поiнформовано щодо ризиюв та переваг про-цедури.
Локалiзацiю ектотчного вогнища до проведення втручання орiентовно визначали за да-ними поверхнево'1 електрокардюграфи (ЕКГ) та добового мошторингу електрокардiограми.
У всiх випадках РЧА проводили з викорис-танням комбшацп мюцево'1 анестезп та седа-
цп.
Картування правого шлуночка проводили крiзь венозний стегновий доступ, ЛШ — ретроградно ^зь аорту. У разi визначення точки найрашшо'1 активацп в синусах Вальсальви для ощнки анатомiчних взаемовщносин мiж структурами та абляцiйним катетером перед аблящею проводили селективну ангюграф^ коронарних артерiй. Якщо оптимальне мюце для абляцп розташовувалося бiля гирла коронарних артерш, то РЧА проводили тд ан-гiографiчним контролем з частим введенням контрасту ручним методом (кожш 15 с). Ра-дiочастотнi аплшацп (РЧ-аплшацп) не проводили в зош навколо ангiографiчного катетера (менше нiж 5 мм). РЧ-аплшацп наносили за температури 60 °C з максимальною енергiею 45 Вт. Об'ектом абляцп була точка ранньо'1 активацп шлyночкiв.
При кожнш абляцп проводили активацш-не i стимyляцiйне картування. При стимуляцтному картуванш вимiрювали стyпiнь зб^ екстрасистолiчного комплексу та стимуля-цшного (в %) за допомогою функцп «mateh» (рис. 2), при акгивацшному — час виперед-жання локально'1 ендограми щодо поверхне-вого комплексу QRS (рис. 1). У вах випадках для верифшацп джерела походження ШЕ
Рис. 1. Випереджання на 32 мс внутршньосерцевш ендограми щодо поверхневог електрокардюграми при активацшному картуванш
використовували стимуляцшне картування. Якщо протягом перших 10 с абляцп спостерь гали посилення або зменшення виявiв ШЕ, то час РЧ-аплшацп в цш точцi продовжували вiд 30 до 60 с, а РЧ-апшкащю вважали устшною. У pазi появи ШЕ через декшька хвилин процедуру поновлювали, тому в одного пащента могло бути декiлька устшних РЧ-аплiкацiй. Кiнцевою метою РЧА вважали повне припи-нення ШЕ. Для того щоб переконатися у не-зворотному пpипиненнi ШЕ, пiсля останньо''
РЧ-апшкацп за пацiентами спостеpirали протягом 30 хв. Завершенням процедури абляцп вважали припинення ШЕ протягом 30 хв тсля останньо'' апшкацп.
Додатково до традицшних дiагностичниx катетеpiв пiд час 18 процедур використали про-сторове електpоанатомiчне картування (NavX/ Array, St. Jude Medical Inc., St. Paul, Minnesota, USA).
Антикоагулянтну тератю при виконанш будь-яких мантуляцш у лiвиx вiддiлаx серця
Рис. 2. Вiдповiднiсть стимульованого комплексу спонтанному екстрасистолiчному при
стимуляцтному картуванш, math 91 %
Таблиця 1. Рeзyльmаmu cmuмyляцiйнoгo каpmyвання
Характер аплжацн Ступiнь вщповщност1 екстрасистолiчного та стимуляцiйного комплексу, match у %
< 85 85-95 > 95
Устшт (413 (100 %)) 43 (10,4 %) 130 (31,5 %) 240 (58,1 %)
Невдалi (159 (100 %)) 49 (30,9 %) 78 (49,0 %) 32 (20,1 %)
P > 0,05 < 0,05 < 0,01
Таблиця 2. Рeзyльmаmu акmuвацiйнoгo каpmyвання
Характер аплiкацiï < 85 85-95 > 95
Устшт (413 (100 %)) 54 (13,0 %) 240 (57,7 %) 122 (29,3 %)
Невдалi (159 (100 %)) 78 (33,3 %) 134 (57,0 %) 23 (9,8 %)
р > 0,05 < 0,05 < 0,01
прoвoдили нефракцioнoваним гепаринoм (ак-тивoваний час згoртання крoвi — 300-350 с). Мoнiтoрyвання станy пащенпв здiйснювали дo ранкy настyпнoгo дня тсля oперацiï. Ви-писyвали патеппв настyпнoгo дня пiсля oto-рацш. Для oцiнки клiнiчних резyльтатiв РЧA прoвoдили дoбoве мoнiтoрyвання EKr через 3 i 6 мю тсля oперативнoгo втрyчання. Якщo прoтягoм дoби фiксyвали менше нiж 1 тис. шлyнoчкoвих екстрасистoл, тo РЧЛ вважали ефективнoю.
Статистичнy oбрoбкy даних здшснювали з викoристанням статистичнoï прoграми SPSS. Для пoрiвняння категoрiйних змiнних засто-сoвyвали х2-тест. Статистичнy значyщiсть рiзницi пoказникiв oцiнювали за дoпoмoгoю непараметричнoгo критерiю пoшyкy вщмш-нoстей мiж пoказниками: t-критерiю Вшшк-сoна для зв'язаних сyкyпнoстей, критерiю Манна-Улта — для незалежних сукупшстей. Вiдмiннoстi мiж значеннями пoказникiв вважали статистичнo значущими при p < 0,05.
Результати
Мюцями прoведення абляцiй були: вихщ-ний тракт правoгo шлушчка y 86 (64,2 %) oto-стережень, синуси Вальсальви — y 17 (12,7 %), вихщний тракт ЛТТТ — y 9 (6,7 %), мiжшлyнoч-кoва перегoрoдка — y 7 (5,2 %), дiафрагмаль-нo-верхiвкoвi вiддiли — y 6 (4,5 %), кшьце
трикyспiдальнoгo клапана — y 5 (3,7 %), пара-пшва зoна — y 2 (1,5 %), устя лiвoï кoрoнарнoï артерп — y 2 (1,5 %).
Отриманo якiснi стимуляцшш (match — (93,3 ± 4,9) %) та активацiйнi ((27,2 ± 10,4) мс) карти. В уах пацiентiв спoстерiгали статис-тичнo значуще зменшення кiлькoстi шлyнoч-кoвих екстрасистол пoрiвнянo iз пoказникoм дo абляцп (24 803 ± 6 453,29 на дoбy) через 48 год (648,73 ± 393,73 на дoбy) та 6 мiс пгс-ля абляцп (738,52 ± 283,37 на дoбy), тoбтo на 97 % (р < 0,01). Частка шлyнoчкoвих екстрасистол y дoбoвoмy ршм знизилася iз 24,32 ± 11,23 дo абляцп дo 0,5 ± 0,24 через 48 гoд тсля абляцп та дo 0,57 ± 0,29 через 6 мiс (р < 0,05). Дат стимyляцiйнoгo та активацiйнoгo карту-вань, зoн я яких були нанесет РЧ-апткацп, наведет в (табл. 1 i 2).
Прoаналiзyвавши невдалi та yспiшнi апль кацп, ми виявили певнi закoнoмiрнoстi, вiдo-браженi на рис. 3.
Суттевих вiдмiннoстей в електрoфiзioлo-пчних параметрах, таких як лoкальний ак-тивацiйний час шлyнoчкiв щoдo шмплекав QRS, амплiтyди електрoграм y мют абляцп абo кГлькГсть i тривалють неoбхiдних РЧ-аплiкацiй, залежнo вщ лoкалiзацiï шлyнoчкo-вих екстрасистoл не виявленo.
Кумулятивна ефективнiсть прoцедyр дo-рiвнювала 86,5 % при oглядах через 6 мГс. У 2 (1,5 %) випадках в раннш пiсляoперацiйний
Рис. 3. Устшмсть радючастотног аплжацпзалежно eid параметр1в стимуляцтного та активацтного картувань. Корелящя мiж успшними стимуляцтним картуванням i актива-цшним картуванням е прямо пропорцтною (r =+ 0,85; р < 0,001)
перюд виникли гематоми в мющ пункцп стег-ново'1 артерп, якi не потребували активних хiрургiчних дiй i лише подовжили тривалють перебування в стацiонарi.
Обговорення
Радючастотна абляцiя шлуночкових екс-трасистол — високоефективний метод лшу-вання ще'1 категорп пацieнтiв, що було про-демонстровано у низцi дослiджень [2, 5, 12, 13]. За даними деяких авторiв, ефектившсть абляцп шлуночкових екстрасистол в серед-ньому становить 75-85 % [2, 11-13]. У нашо-му дослщженш ефективнiсть оперативного втручання дорiвнювала 86,5 % (через 6 мю). Навiгацiйнi системи, яю можуть пщвищи-ти точнiсть визначення локалiзацii субстрату аритмп, застосовували лише в окремих випад-ках [2, 11]. Частота вах ускладнень при ви-конаннi РЧА зазвичай не перевищуе 3-4 %, у нашому дослiдження цей показник становив 1,5 % [2, 12, 13]. Не проведено багатоцентро-вих контрольованих дослщжень абляцп шлуночкових тахiаритмiй.
Пошук субстрату шлуночкових екстрасистол у нашому дослщженш проводили за за-гальноприйнятою стратегieю «Point-by-point» за допомогою активацiйного i стимуляцiйного картувань [15]. Точка найбiльш ранньо'1 акти-вацп в дiлянцi устшно'1 аплшацп часто ви-переджае початок QRS на поверхневш ЕКГ
(абсолютне випереджання) на 20-60 мс [6]. За нашими даними, усшшна РЧ-аплшащя асоць ювалась i3 випереджанням на 20-30 мс (p < 0,05) i понад 30 мс (p < 0,01). M.S. Wen i ст-вавт. у свош робот предикторами неефектив-ностi катетерно! абляцп вважали вiдповiднiсть комплексу QRS шлуночковим екстрасистолам лише в 10 i3 12 вiдведень при стимуляцшно-му картуванш, а також незначне випереджання. У бшьшосп робiт використано вiзуальну оцiнку стимуляцiйного картування (вщповщ-нiсть графiку спонтанно! екстрасистоли сти-муляцiйному комплексу), а в нашому досль дженнi — автоматичну за допомогою функцп «match». Успiшна РЧ-апшкащя асоцiювалась i3 «match» 85-95 % (p < 0,05) i понад 95 % (p < 0,01).
Найбшьшу корелящю виявлено мiж усшш-ним стимуляцiйним та активацiйним картуванням (r = + 0,85; р < 0,001). Теоретично так i мае бути, адже в зош аритмогенезу найрашше збу-дження i, вiдповiдно, електрокардiографiчна iдентичнiсть спонтанного екстрасисгашчного комплексу та стимульованого е найбшьшою.
Висновки
Радiочастотна абляцiя — ефективний метод лiкування шлуночкових екстрасистол, яка дае змогу зменшити частоту шлуночкових екстра-систол у добовому ритм на 97 % (p < 0,01). Предикторами успiху радючастотних апшка-
цiй е поеднання випереджання понад 30 мс при
активацшному картуваннi та «match» понад 95 % при стимуляцшному картуваннi (р < 0,001).
Список лiтератури
1. Benign symptomatic premature ventricular complexes: short- and long-term efficacy of antiarrhythmic drugs and radiofrequency ablation / S. Stec, A. Sikorska, B. Zaborska [et al.] // Kardiol. Pol. - 2012. - Vol. 70. -P. 351-358.
2. Decennial follow-up in patients with recurrent tachycardia originating from the right ventricular outflow tract: electrophysiologic characteristics and response to treatment / R. Ventura, D. Steven, H. Klemm [et al.] // Eur. Heart J. - 2007. - Vol. 28. - P. 2338-2345.
3. Determinants of tachycardia recurrences after radiofrequency ablation of idiopathic ventricular tachycardia / M.S. Wen, Y. Taniguchi, S.J. Yeh [et al.] // Am. J. Cardiol. - 1998. - Vol. 81. - P. 500-503.
4. Dixit S. Clinical characteristics and catheter ablation of left ventricular outflow tract tachycardia. / S. Dixit, F.E. Marchlinski // Curr. Cardiol. Rep. - 2001. - Vol. 3(4). - P. 305 - 313.
5. Electrocardiogram features of premature ventricular contractions/ventricular tachycardia originating from the left ventricular outflow tract and the treatment outcome of radiofrequency catheter ablation / B. Ge, K.T. Ji, H.G. Ye [et al.] // BMC Cardiovasc. Disord. -2012. - Vol. 12. - P. 112-114.
6. Idiopathic right ventricular outflow tract tachycardia: narrowing the anatomic location for successful ablation / C. Movsowitz, D. Schwartzman, C.D. Callans [et al.] // Am. Heart J. - 1996. - Vol. 131. - P. 930-936.
7. Long-term follow-up of asymptomatic healthy subjects with frequent and complex ventricular ectopy / H.L. Kennedy, J.A. Whitlock, M.K. Sprague [et al.] // N. Engl. J. Med. - 1985. - Vol. 312. - P. 193-197.
8. Long-term follow-up of right ventricular monomor-phic extrasystoles / F. Gaita, C. Giustetto, P. Di Don-
References
1. Stec S, Sikorska A, Zaborska B, Krynski T, Szymot J, Kulakowski P. Benign symptomatic premature ventricular complexes: short- and long-term efficacy of antiarrhythmic drugs and radiofrequency ablation. Kardiol. Pol. 2012;70(4):351-8.
2. Ventura R, Steven D, Klemm H et al. Decennial follow-up in patients with recurrent tachycardia originating from the right ventricular outflow tract: electro-physiologic characteristics and response to treatment. Eur. Heart J. 2007;28(19):2338-45.
3. Wen MS, Taniguchi Y, Yeh SJ, Wang CC, Lin FC, Wu D. Determinants of tachycardia recurrences after radiofrequency ablation of idiopathic ventricular tachycardia. Am. J. Cardiol. 1998;81(4):500-3.
4. Dixit S, Marchlinski FE. Clinical characteristics and catheter ablation of left ventricular outflow tract tachycardia. Curr. Cardiol. Rep. 2001;3(4):305-13.
PagionacroTHa aô^^m m.nyHOHKOBHx eKcrpacHC-
Ton — 6e3neHHa npo^gypa. ph3hk He^aTa^bHHx ycKnagHeHb craHOBHTb 1,5 % (p < 0,05).
na [et al.] // Am. Coll. Cardiol. - 2001. - Vol. 38. -P. 364-370.
9. Messineo F.C. Ventricular ectopic activity: prevalence and risk / F.C. Messineo // Am. J. Cardiol. - 1989. -Vol. 64. - P. 53-56.
10. Premature ventricular complexes in the absence of identifiable heart disease / J.B. Kostis, K. McCrone,
A.E. Moreyra [et al.] // Circulation. - 1981. - Vol. 63. -P. 1351-1356.
11. Radiofrequency ablation of right ventricular outflow tract tachycardia using a magnetic resonance 3D model for interactive catheter guidance / G.F. Greil, M. Gass, V Kuehlkamp [et al.] // Clin. Res. Cardiol. -2006. - Vol. 95. - P. 610-613.
12. Radiofrequency catheter ablation of frequent mono-morphic ventricular ectopic activity/ K. Seidl,
B. Schumacher, B. Haer [et al.] // J. Cardiovasc. Elec-trophysiol. - 1999. - Vol. 10. - P. 924-934.
13. Radiofrequency catheter ablation of premature ventricular complexes from right ventricular outflow tract improves left ventricular dilation and clinical status in patients without structural heart disease / M. Takemo-to, H. Yoshimura, Y. Ohba [et al.] // J. Am. Coll. Cardiol. - 2005. - Vol. 45. - P. 1259-1265.
14. Sheldon S.H. Premature ventricular contractions and non-sustained ventricular tachycardia: association with sudden cardiac death, risk stratification, and management strategies / S.H. Sheldon, J.J Gard, S.J. Asirvatham // Ind. Pacing. Electrophysiol. J. - 2010. - Vol. 10. -P. 357-371.
15. Spatial resolution of pacemapping and activation mapping in patients with idiopathic right ventricular outflow tract tachycardia / K. Azegami, D.J. Wilber, M. Arru-da [et al.] // J. Cardiovasc. Electrophysiol. - 2005. -Vol. 16. - P. 823-829.
5. Ge B, Ji KT, Ye HG et al. Electrocardiogram features of premature ventricular contractions/ventricular tachycardia originating from the left ventricular outflow tract and the treatment outcome of radiofrequency catheter ablation. BMC Cardiovasc Disord. 2012;12:112-4. doi: 10.1186/1471-2261-12-112.
6. Movsowitz C, Schwartzman D, Callans CD et al. Idio-pathic right ventricular outflow tract tachycardia: narrowing the anatomic location for successful ablation. Am. Heart J. 1996;131:930-6.
7. Kennedy HL, Whitlock JA, Sprague MK, Kennedy LJ, Buckinqham TA, Goldberg RJ. Long-term follow-up of asymptomatic healthy subjects with frequent and complex ventricular ectopy. N. Engl. J. Med. 1985;312:193-7.
8. Gaita F, Giustetto C, Di Donna P et al. Long-term follow-up of right ventricular monomorphic extrasystoles. Am. Coll. Cardiol. 2001;38:364-70.
9. Messineo FC. Ventricular ectopic activity: prevalence and risk. Am. J. Cardiol.1989;64(20):53-6.
10. Kostis JB, McCrone K, Moreyra AE et al. Premature ventricular complexes in the absence of identifiable heart disease. Circulation. 1981;63:1351-6.
11. Greil GF, Gass M, Kuehlkamp V et al. Radiofrequency ablation of right ventricular outflow tract tachycardia using a magnetic resonance 3D model for interactive catheter guidance. Clin. Res. Cardiol. 2006;95:610-3. doi:10.1007/s00392-006-0431-6
12. Seidl K, Schumacher B, Hauer B et al. Radiofrequency catheter ablation of frequent monomorphic ventricular ectopic activity. J. Cardiovasc. Electrophysiol. 1999;10:924-34.
13. Takemoto M, Yoshimura H, Ohba Y et al. Radiofre-
quency catheter ablation of premature ventricular complexes from right ventricular outflow tract improves left ventricular dilation and clinical status in patients without structural heart disease. J. Am. Coll Cardiol. 2005;45:1259-65.
14. Sheldon SH, Gard JJ, Asirvatham SJ. Premature ventricular contractions and non-sustained ventricular tachycardia: association with sudden cardiac death, risk stratification, and management strategies. Ind Pacing Electrophysiol J. 2010;10:357-71.
15. Azegami K, Wilber DJ, Arruda M, Lin AC, Denman RA. Spatial resolution of pacemapping and activation mapping in patients with idiopathic right ventricular outflow tract tachycardia. J. Cardiovasc. Electrophysi-ol. 2005;16:823-9.
ПРЕДИКТОРЫ УСПЕХА РАДИОЧАСТОТНОЙ АБЛЯЦИИ ЖЕЛУДОЧКОВОЙ ЭКСТРАСИСТОЛИИ
Р.Г. МАЛЯРЧУК
ГУ «Национальный институт сердечно-сосудистой хирургии имени Н.Н. Амосова НАМН Украины», г. Киев
Цель работы — определить оптимальные параметры активационного и стимуляционного картирования при радиочастотной абляции (РЧА) желудочковой экстрасистолии (ЖЭ).
Материалы и методы. В исследование включено 134 последовательных случая выполнения РЧА пациентам с мономорфной ЖЭ. Средний возраст пациентов — (37,2 ± 12,1) года. Среди больных преобладали женщины — 87 (64,9 %). Всем пациентам проведена РЧА субстрата ЖЭ по стандартной методике. Проанализированы успешность аппликации, параметры зоны, на которую наносили аппликацию, а именно опережение эндограммы относительно поверхностной электрокардиограммы и частота совпадения стимуляционного комплекса и спонтанного экстрасистолического с помощью функции «match». Критерием эффективности процедуры считали частоту желудочковых экстрасистол в суточном ритме менее чем 1 %.
Результаты. Локализациями проведенных абляций были: выходной тракт правого желудочка в 86 (64,2 %) наблюдениях, синусы Вальсальвы — в 17 (12,7 %), выходной тракт левого желудочка — в 9 (6,7 %), межжелудочковая перегородка — в 7 (5,2 %), диафрагмально-верхушечные отделы — в 6(4,5 %), кольцо трикуспидального клапана — в 5 (3,7 %), парагисовая зона — в 2 (1,5 %), устье левой коронарной артерии — в 2 (1,5 %). Получены качественные стимуляционные (match — (93,3 ± 4,9) %) и активационные ((27,2 ± 10,4) мс) карты. У всех пациентов отмечено статистично значимое уменьшение количества желудочковых экстрасистол по сравнению с показателем до абляции (24 803 ± 6 453,29 в сутки) через 48 ч (648,73 ± 393,73 в сутки) и 6 мес (738,52 ± 283,37 в сутки), то есть на 97 % (р < 0,01). Доля желудочковых экстрасистол в суточном ритме снизилась с 24,32 ± 11,23 до абляции до 0,5 ± 0,24 через 48 ч после абляции и до 0,57 ± 0,29 через 6 мес (р < 0,05). Кумулятивная эффективность процедур составила 86,5 % при осмотрах через 6 мес.
Выводы. Радиочастотная абляция — эффективный метод лечения желудочковых экстрасистол, которая позволяет уменьшить частоту желудочковых экстрасистол в суточном ритме на 97 % (р < 0,01). Предиктором успеха радиочастотных аппликаций является сочетание опережения больше чем на 30 мс при активационном картировании и match свыше 95 % при стимуля-ционном картировании (р < 0,001). Радиочастотная абляция желудочковых экстрасистол — безопасная процедура. Риск нефатальных осложнений составляет 1,5 % (р < 0,05).
Ключевые слова: радиочастотная абляция, желудочковая экстрасистолия, активационное картирование, стимуляционное картирование.
SUCCESS PREDICTORS OF RADIOFREQUENCY ABLATION OF VENTRICULAR PREMATURE BEATS
R.G. MALIARCHUK
SO «M.M. Amosov National Institute of Cardio-Vascular Surgery of NAMS of Ukraine», Kyiv
Objective — to determine the optimal parameters of stimulation and activation mapping during radiofrequency ablation (RFA) of ventricular premature beats (VPB).
Materials and methods. We have analyzed 134 consecutive cases of patients with RFA of monomorphic VPB. The mean age of patients was (37.2 ± 12.1) years. 87 (64.9 %) of patients were female. All patients with VPB were treated by the RFA according to standard procedure protocol. As part of this technique following application parameters of successful application area of interest were analyzed: outrunning of local endogram, compared with surface ECG and percent of matching of stimulated QRS-complex with VPB using function «match». The criterion for the efficiency of procedure was assumed number of VPB < 1 % of the daily rhythm.
Results. Localization of held ablation were: right ventricular outflow tract in 86 (64.2 %) patients, sinuses of Valsalva — in 17 (12.7 %), left ventricular outflow tract — in 9 (6.7 %), interventricular septum — in 7 (5.2 %), ventral apical segments — in 6 (4.5 %), tricuspid valve ring — in 5 (3.7 %), parahisian area — in 2 (1.5 %), the ostium of the left coronary artery — in 2 (1.5 %). An qualitative stimulation maps (match — (93.3 ± 4.9) %) and activation maps ((27.2 ± 10.4) ms) were obtained. All patients had a statistical significant reduction in the number of VPB from 24 803 ± 6 453.29 per day before ablation to 648.73 ± 393.73 per day in 48 hours and to 738.52 ± 283.37 per day in 6 months after ablation, i.e. by 97 % (p < 0.01). Percentage of VPB in the daily rhythm decreased from 24.32 ± 11.23 before ablation to 0.5 ± 0.24 in 48 hours after ablation and to 0.57 ± 0.29 in 6 months (p < 0.05). Cumulative effectiveness of the procedures was 86.5 % during the follow-up after 6 months.
Conclusions. RFA is effective method of treatment, which can reduce the percentage of VPB in the daily rhythm by 97 % (p < 0.01). RF applications success-predictor is a combination of: outrunning > 30 ms during activation mapping and «match» > 95 % during stimulation mapping (p < 0.001). RFA is safe procedure. The risk of non-fatal complications was 1.5 % (p < 0.05).
Key words: radiofrequency ablation, ventricular premature beats, activation mapping, stimulation mapping.
