CC BY
16
Ктшчна пед1атр1я
УДК616.33-022.7-085-055.52: 616-053.2 ВОЛОСОВЕЦЬ О.П.
Нацюнальний медичний унверситет¡м. О.О. Богомольца МОЗ Укра'/ни, м. Ки!в САЛТАНОВА С.Д.
ДП «Державний науково-дослдний центр ¡з проблем гИени харчування» МОЗ Украни, м. Ки!в
ВПЛИВ ПРОВЕДЕНИЯ АНТИХЕЛкОБАКТЕРНОТ ТЕРАПП H.PYLOR/АНФ^ОВАНИМ БАТЬКАМ НА Р|ВЕНЬ РЕЫФЕКЦП H.PYLORI В ДПЕЙ ¡3 ДОСЯГНУТОЮ ЕРАДИКАЦ1вЮ
Резюме. У сmаmmi подано дат про рiвень ретфекцп Н.ру1оп протягом 12 м^ящв тсля антихелжобак-терног терапп серед дтей и досягнутою ерадикащею. Показано, що рiвень ретфекцп Н.ру1оп серед дтей и досягнутою ерадикащею, як тсля зактчення лкування проживали з Н.ру1оп-нетфжованими батьками, був нижчим порiвняно з таким серед дтей, як проживали з Н.ру1оп-тфтованими батьками. Показано, що одночасне проведения антихелкобактерног терапп Н.ру1оп-тфтованим батькам дтей 1з хротчними гастродуоденальними захворюваннями, асоцшованими з шфекщею Н.ру1оп, знижувалорiвень решфекцп Н.ру1оп серед дтей 1з досягнутою ерадикащею.
Ключовi слова: хротчт гастродуоденальн захворювання, дти, антихелкобактерна тератя, рiвеньрешфекцп Н.ру[оп, Н.ру1оп-тфтоват батьки.
Helicobacter pylori (H.pylori) е одним i3 найбшьш по-ширених збуднитв хрошчно! бактерГально! шфек-цп людини i на сучасному етат визнаний провГдним етюпатогенетичним фактором розвитку гастродуоде-нальних захворювань, зокрема хрошчного гастриту, пептично! виразки, аденокарциноми шлунка та MALT-лiмфiоми шлунка як у дорослих, так i в дГтей [1—3].
Упровадження в ктшчну практику результатiв до-слГджень, що були проведенi з моменту вГдкриття бак-терп H.pylori у 1982 рощ австралшськими дослiдниками B.Marchall i R.Warren, кардинально вплинуло на прин-ципи дiагностики та лГкування хронiчних гастродуоде-нальних захворювань, що дозволило досягати повного одужання, значно знижувати частоту ускладнень, за-побГгати прогресуванню патологи i таким чином доко-рiнно змiнити перебiг хрошчних гастродуоденальних захворювань.
Однак на даний час залишаеться невирiшеною проблема хронiчних гастродуоденальних захворювань у дгтей, асоцшованих з шфекщею H.pylori, високого рiвня решфекцп H.pylori серед дгтей Гз досягнутою ерадикащею, що ряд дослгднитв пов'язуе з внутршньо-шмейним шфГкуванням дГтей вГд H.pyloи-iнфiкованих батьыв орально-оральним або фекально-оральним шляхом [10, 13—15].
Мета дослГдження — вивчення впливу антихелшо-бактерно! терапп H.pyloи-iнфiкованих батьыв на рь вень решфекцп H.pylori протягом 12 мюящв тсля лшу-ваня серед дГтей Гз досягнутою ерадикащею.
Матер1али та методи досл1дждення
Обстежено 318 дiтей Гз хронГчними гастродуоденальними захворюваннями, асоцiйованими з шфекщею H.pylori, вГком вгд 6 до 14 роив (середнш вГк 11,36 ± ± 2,46 року), з них 148 хлопчикТв та 170 давчаток. Для ве-рифшацп дiагнозу виконувалася вщеоезофагогастроду-оденоскопiя (ВЕГДС) за допомогою гастроштестиналь-ного вГдеоендоскопа Olympus GIF-XP150N (ЯпонГя).
Пд час проведення ВЕГДС за допомогою бюпсш-них щипцГв Olympus FB-19K-1 (ЯпонГя) отримували 5 бiоптатiв слизово! оболонки шлунка (СОШ): 2 — з ан-трального вГддГлу (2—3 см вГд воротаря, по великш та малГй кривГзнГ), 2 — з тша шлунка (по великш та ма-лГй кривизнГ, приблизно у 8 см вГд кардГ!) i 1 — з кута шлунка. H.pylori-статус дГтей встановлювався за допомогою золотого стандарту дГагностики H.pylori: збГг результатГв двох швазивних методГв: гГстологГчного дослГдження бГоптатГв СОШ i швидкого уреазного тесту. При одержанш позитивних результатГв гГстологГчного дослГдження бГоптату СОШ i швидкого уреазного тесту H.pylori-статус хворого вважався позитивним.
При отриманш негативних результатГв гГстологГчного дослГдження бГоптату СОШ i швидкого уреазного тесту H.pylori-статус хворого розцшювався як негатив-ний. Обстежеш шляхом рандомГзацГ! в межах страти-фГкованих груп були розподшеш на двГ групи: 1-ша група — 161 дитина (50,63 %) (середнГй вГк 11,47 ± 2,57 року, 74 хлопчики, 87 дГвчаток), H.pylori-iнфiкованi батьки яких проходили антихелшобактерну терапГю
Клтт'чна педтатр!я
2(37) • 2012
одночасно з длъми, 2-га група — 157 дтей (49,37 %) (середнш bík 11,45 ± 2,59 року, 74 хлопчики, 83 дГвчин-ки), H.pyloп-iнфiкованi батьки яких не проходили ан-тихелiкобактерну терапiю. H.pylori-статус батьыв вста-новлювався за допомогою 13С-сечовинного дихального тесту, який проводився на шфрачервоному спектро-скопi IRIS (виробник Wagner Analysen Technik Vertriebs GmbH, Шмеччина).
Усього обстежено 528 батьыв вшом вiд 24 до 56 роыв (середнiй вiк 36,87 ± 7,06; з них 310 жшок i 218 чоловiкiв), з них 497 ошб (94,13 %) були шфтэваш H.pylori. 31 родич (5,87 %) не був iнфiкований H.pylori.
У першiй групi 83 дитини вiком 12—14 рокiв проходили однотижневу антихелiкобактерну терапiю за схемою: омепразол по 20 мг 2 рази на добу + амоксицилш 25 мг/кг на добу у 2 прийоми + кларитромщин 7,5 мг/кг на добу у 2 прийоми; 78 дггей вшэм 6—11 роив проходили антихелГкобактерну терапш за схемою: коло!дний субцитрат вюмуту (6—8 роыв — по 8 мг/кг на добу у 2 прийоми, 9—12 роыв — по 120 мг 2 рази на добу) + амоксицилш 25 мг/кг на добу у 2 прийоми + кларитромщин 7,5 мг/кг на добу у 2 прийоми. У друпй груш 80 дггей вшом 12—14 роыв проходили однотижневу антихелшо-бактерну терапш за схемою: омепразол по 20 мг 2 рази на добу + амоксицилш 25 мг/кг на добу у 2 прийоми + кларитромщин 7,5 мг/кг на добу у 2 прийоми; 77 дней 6—11 роыв проходили антихелшобактерну терапш за схемою: коло!дний субцитрат вюмуту (6—8 роыв — по 8 мг/кг на добу у 2 прийоми, 9—12 роыв — по 120 мг 2 рази на добу) + амоксицилш 25 мг/кг на добу у 2 прийоми + кларитромщин 7,5 мг/кг на добу у 2 прийоми.
При проходженш антихелГкобактерно! тераш! у 9 дггей (3 дггей (1,86 %) першо! групи i 6 дггей (3,82 %) друго! групи) виникли алерпчш реакцщ що стали причиною припинення лГкування. Даш цих 9 дггей були виключеш з подальших розрахуныв. Повшстю курс антихелГкобактерно! терапп пройшли 309 дггей (158 да-тей (98,14 %) першо! групи i 151 дитина (96,18 % ) друге! групи).
Серед 158 дггей першо! групи ерадикащя H.pylori була досягнута у 141 дитини (89,24 %), у 17 дггей (10,76 %) ерадикащя досягнута не була. Серед 151 дитини друго! групи ерадикащя H.pylori була досягнута у 134 дггей (88,74 %), у 17 дггей (11,26 %) ерадикащя досягнута не була. Загалом ерадикащя H.pylori була досягнута у 275 хворих (88,99 %), у 34 (11,01 %) хворих ерадикащя H.pylori досягнута не була. Даш 34 дггей Гз недосягнутою ерадикащею H.pylori були виключеш з подальших розрахуныв.
247 H.pylori-iнфiкованим батькам дггей першо! групи антихелшобактерна терапш була призначена вгдпо-вгдно до положень консенсусу Маастрихт III за схемою: пантопразол по 40 мг 2 рази на добу + кларитромщин по 500 мг 2 рази на добу + амоксицилш по 1000 мг 2 рази на добу [9]. При проходженш антихелтэбактер-но! тераш! у 10 (4,05 %) батьыв виникли алерпчш реакцщ яы стали причиною припинення лшування. Даш датей цих 10 батьыв були виключеш з подальших розрахуныв. Повшстю курс антихелшобактерно! терапп пройшли 237 батьыв (95,95 %).
Серед 237 батьыв ерадикащя Н.ру1оп була досягнута у 213 батьыв (89,87%), у 24 ос1б (10,13%) ерадикащя
H.ру1оп досягнута не була. Даш дггей 24 батьыв з недосягнутою ерадикащею Н.ру1оп виключалися з подальших розрахуныв. Таким чином, для визначення р1вня решфекцп Н.ру1оп протягом 12 мюящв шсля л1кування серед д1тей з досягнутою ерадикащею були доступш дат 262 пащенлв.
Результата та Тх обговорення
Через 12 мюящв шсля л1кування ушм 262 д1тям (128 д1тям першо! та 134 д1тям друго! груп) був проведений 13С-сечовинний дихальний тест. Результати 13С-сечовинного дихального тесту були такими.
Серед 262 д1тей (122 д1тей першо! 1 117 д1тей друго! груп) у 239 д1тей (91,22 %) результат 13С-сечовинного дихального тесту був негативним, що свщчило про вщ-сутн1сть решфекцп Н.ру1оп. У 23 д1тей, що становило 8,78 % (6 д1тей першо! 1 17 д1тей друго! групи), результат 13С-сечовинного дихального тесту був позитивним, що свщчило про решфекцш Н.ру1оп.
Р1вень решфекцп Н.ру1оп протягом 12 мюящв шсля л1кування серед д1тей 1з досягнутою ерадикащею, отриманий у нашому досл1дженн1, був вищий, н1ж у розвинутих кра!нах, та нижчий, н1ж у кра!нах, що роз-виваються. Так, у Франц!! р1вень ре1нфекц1! Н.ру1оп серед д1тей 1з досягнутою ерадикац1ею складае 5,4—6 % на р1к [7], у Великобритании — 0,3 % [5], у Японп —
I,5 % [11], у Швденнш Коре! — 6 % [6], у Бангладеш — 15 % [4], в 1раш — 14,7 % [12], у Мексищ — 22,7 % [8]. При цьому серед д1тей першо! групи, яы шсля заын-чення антихел1кобактерно! терапп мешкали з Н.ру1оп-нешф1кованими батьками, р1вень ре1нфекц1! Н.ру1оп був 4,68 %. Серед д1тей друго! групи, яы п1сля заынчен-ня антихел1кобактерно! терапп проживали з Н.ру1оп-шф1кованими батьками, р1вень ре1нфекц1! Н.ру1оп був 12,68 % (рис. 1).
Висновки
1. Р1вень ре1нфекц1! Н.ру1оп протягом 12 мюящв шсля л1кування серед д1тей 1з досягнутою ерадикащ-ею, визначений у нашому дослщженш, був високим 1 становив 8,78 %.
Р1вень реЫфекци' Р1вень реЫфекци' Загальний р1вень H.pylori в першм H.pylori в друпй реЫфекци' H.pylori niflrpyni niflrpyni
Рисунок 1. Р'вень ренфекцй H.pylori протягом 12 мiсяцiв шсля л1кування серед дтей ¡з досягнутою ерадикащею
2(37) • 2012
Клтт'чна пед!атр!я
2. PiBeHb реiнфекцií H.pylori серед дгтей i3 досягнутою ерадикацieю, яи пiсля заинчення антихелшо-6aKTepHoi терапп мешкали з Н.ру1ои'-нешфшованими батьками, був нижчим порiвняно з таким серед дгтей, яи пiсля лiкування проживали з Н.ру1ои'-шфшованими батьками (4,68 та 12,68 % вщповщно).
3. Одночасне проведення антихелiкобактерноí терапií H.pyloи-шфiкованим батькам дгтей iз хрошч-ними гастродуоденальними захворюваннями, асощ-йованими з шфекщею H.pylori, знижувало рiвень решфекцп H.pylori серед дiтей iз досягнутою ерадикащею (р = 0,02).
Вищезазначене свщчить про доцiльнiсть визна-чення решфекцп H.pylori в дгтей iз досягнутою ерадикащею, встановлення H.pylori-статусу батьив дгтей iз хронiчними гастродуоденальними захворюваннями, асоцшованими з шфекщею H.pylori, та проведення ан-тихелiкобактерно'í терапп H.pyloи-шфiкованим батькам одночасно з дитиною.
Список л1тератури
1. Лукашук В.Д. OnmuMi3auin лжування хротчного гастродуоденту, асоцшованого з H.pylori, з урахуванням гастропротекци'/Лукашук В.Д., Гичка С.Г., Бовкун О.А. та т. // nediamprn, акушерство та гшекологы. — 2011. — № 2. — С. 16-21.
2. Сорокман Т.В. Сучаст погляди на етопатогенез виразковог хвороби в дтей / Сорокман Т.В., Андршчук Д.Р., Сокольник С.В. та ш. // Здоровье ребенка. — 2009. — № 2. — С. 85-88.
3. Цодиков Г.В. Достижения и перспективы изучения Helicobacter pylori-инфекции / Цодиков Г.В, Зякун А.М., Климова Е.В. // Эпидемиология и инфекционные болезни. — 2011. — № 2. — С. 46-49.
4. Bhuiyan T.R. Infection by Helicobacter pylori in Bangladeshi children from birth to two years, relation to blood group, nutritional status, and seasonality / Bhuiyan T.R., Qadri F, Saha A. [et al.]// Pediatr. Infect. Dis. J. — 2009. — Vol. 28, № 2. — P. 79-85.
Волосовец А.П.
Национальный медицинский университет им. А.А. Богомольца МЗ Украины, г. Киев Салтанова С.Д.
ГП «Государственный научно-исследовательский центр по проблемам гигиены питания» МЗ Украины, г. Киев
ВЛИЯНИЕ ПРОВЕДЕНИЯ АНТИХЕЛИКОБАКТЕРНОЙ
ТЕРАПИИ H.PYLORI-ИНФИЦИРОВАННЫМ РОДИТЕЛЯМ НА УРОВЕНЬ РЕИНФЕКЦИИ H.PYLORI У ДЕТЕЙ С ДОСТИГНУТОЙ ЭРАДИКАЦИЕЙ
Резюме. В статье представлены данные об уровне реин-фекции H.pylori в течение 12 месяцев после антихелико-бактерной терапии среди детей с достигнутой эрадика-цией. Показано, что уровень реинфекции H.pylori среди детей с достигнутой эрадикацией, которые после окончания лечения проживали с H.pylori-неинфицированными родителями, был ниже по сравнению с таковым среди детей, которые проживали с H.pylori-инфицированными родителями. Показано, что одновременное проведение антихеликобактерной терапии H.pylori-инфицированным родителям детей с хроническими гастродуоденальными заболеваниями, ассоциированными с инфекцией H.pylori, снижало уровень реинфекции H.pylori среди детей с достигнутой эрадикацией.
Ключевые слова: хронические гастродуоденальные заболевания, дети, антихеликобактерная терапия, уровень реинфекции H.pylori, H.pylori-инфицированные родители.
5. Cameron E.A. Long-term study of re-infection following successful eradication of Helicobacter pylori infection / Cameron E.A., Bell G.D., Baldwin L. [et al.]// Aliment. Pharmacol. Ther. —
2006. — Vol. 23, № 9. — P. 1355-1358.
6. Cheon J.H. Long-term outcomes after Helicobacter pylori eradication with second-line, bismuth-containing quadruple therapy in Korea/ Cheon J.H, Kim N., Lee D.H. [et al.]//Eur. J. Gastroenterol. Hepatol. — 2006. — Vol. 18, № 5. — P. 515-519.
7. Halitim F. High rate of Helicobacter pylori reinfection in children and adolescents / Halitim F., Vincent P., Michaud L. [et al.]//Helicobacter. — 2006. — Vol. 11, № 3. — P. 168-172.
8. Leal-Herrera Y. High rates of recurrence and of transient reinfections of Helicobacter pylori in a population with high prevalence of infection /Leal-Herrera Y, Torres J., Monath T.P. [et al.]//Am. J. Gastroenterol. — 2003. — Vol. 98, № 11. — P. 2395-2402.
9. Malfertheiner P. Current concepts in the management of Helicobacter pylori infection: The Maastricht III consensus report / Malfertheiner P., Megaraud F., O'Morain C [et al.] // Gut. —
2007. — Vol. 56, № 6. — P. 772-781.
10. Miranda A. Intrafamiliar spread of Helicibacter pylori infection /Miranda A., Gravina A.G., Mucherino C. [et al.]//Dig. Liver Dis. — 2008. — Vol. 40, Suppl. 1. — P. S172.
11. Naito Y. Changes in the presence of urine Helicobacter pylori antibody in Japanese children in three different age groups / Naito Y., Shimizu T., Haruna H. [et al.] // Pediatr. Int. — 2008. — Vol. 50, № 3. — P. 291-294.
12. Najafi S.M. Reinfection Rate after Successful Helicobacter pylori Eradication in Children/ Najafi S.M, Sobhani M., Khodadad A. [et al.]//Iran. J. Pediatr. — 2010. — Vol. 20, № 1. — P. 58-62.
13. Okuda M. Helicobacter pylori infection in childhood / Okuda M., Fukuda Y.//Nihon Rinsho. — 2009. — Vol. 67, № 12. — P. 2239-2244.
14. Roma E. Intrafamilial Spread of Helicobacter pylori Infection in Greece / Roma E., Panayiotou J., Pachoula J. [et al.]// J. Clin. Gastroenterol. — 2009. — Vol. 43, № 8. — P. 711-715.
15. Weyermann M. Acquisition of Helicobacter pylori infection in early childhood: independent contributions of infected mothers, fathers, and siblings / Weyermann M, Rothenbacher D., Brenner H. // Am. J. Gastroenterol. — 2009. — Vol. 104, № 1. -P. 182-189.
OTpuMaHO 07.02.12 □
Volosovets O.P.
National Medical University named after O.O. Bogomolets of Ministry of Public Health of Ukraine, Kyiv Saltanova S.D.
Public Enterprise «State R&D Center of Food Hygiene Problems», Kyiv, Ukraine
IMPACT OF ANTI-HELICOBACTER THERAPY OF H.PyiO£/-INFECTED PARENTS ON H.PYLOR/ REINFECTION RATE IN CHILDREN AFTER SUCCESSFUL ERADICATION
Summary. The article presents the data about the rate of H.pylori reinfection during 12 months after anti-helicobacter therapy among the children after successful eradication. It was shown that H.pylori reinfection rate was lower in children after successful eradication who were living after the treatment with parents non-infectead with H.pylori than among children who were living with H.pylori-infected parents. It was demonstrated that simultaneous anti-helicobacter therapy in H.pylori-infected parents of children with with chronic gastroduodenal diseases associated with H.pylori decreased H.pylori reinfection rate in children with successful eradication.
Key words: chronic gastroduodenal diseases, children, anti-helicobacter therapy, H.pylori reinfection rate, H.pylori-infected parents.
