CC BY
6УДК: 616.313.1+612.31.13)616-08-039.71
Е. В. Безвушко
Львiвський нацюнальний медичний ушверситет
ВПЛИВ ПРОФ1ЛАКТИЧНИХ ЗАХОД1В НА ДЕЯК1 ПОКАЗНИКИ РОТОВО1 Р1ДИНИ ТА РЕЗИСТЕНТНОСТ1 ЕМАЛ1
Комплексне використання ендогенних та екзогенних засоб1в забезпечуе значний каргеспрофглактичний ефект та сприяе значному покращанню морфолог1ч-них властивостей ротовоi р1дини та кислотосттко-cmi емал1 зуба.
Ключовi слова: л^вально-профшактичний комплекс, ротова рiдина, в'язтсть ротовог рiдини, кислото-сттюсть емалi.
Э. В. Безвушко
Львовский национальный медицинский университет
ВЛИЯНИЕ ПРОФИЛАКТИЧЕСКИХ МЕРОПРИЯТИЙ НА НЕКОТОРЫЕ ПОКАЗАТЕЛИ РОТОВОЙ ЖИДКОСТИ И РЕЗИСТЕНТНОСТИ ЭМАЛИ
Комплексное использование эндогенных и экзогенных средств обеспечивает значительный кариеспрофи-лактический эффект и способствует значительному улучшению морфологических свойств ротовой жидкости и кислотостойкости эмали зуба. Ключевые слова: лечебно-профилактический комплекс, ротовая жидкость, вязкость ротовой жидкости, кислотостойкость эмали.
E. V. Bezvushko
Lviv National Medical University
INFLUENCE OF THE PREVENTIVE MEASURES ON SOME INDEXES OF ORAL LIQUID AND ENAMEL RESISTANCE
As a result of the conducted researches is being set the efficiency of the offered treatment and preventive complex, which improve the morphological properties of oral liquid and enamel acidoresistance.
Key words: treatment and preventive complex, oral liquid, viscosity of oral liquid, acidoresistance of enamel.
Пщвищення резистентност емат e головним при проведенш профшактичних зaходiв. Важли-вим фактором, що забезпечуе хорошi результати структурно-функцюнально! резистентност емал на етапах профшактики е ротова рщина [10-12]. У зв'язку з тим, при проведенш профшактичних зaходiв, велика увага прид^еться вивченню складу ротово! рщини, хiмiчного складу емат, особливо И поверхневого шару, вщ якого знач-ною мiрою залежить стшюсть до кaрieсогенних чинниюв [1, 6, 8]. Одним iз показниюв стшкост
3y6iB до Kapiecy е низька розчиншсть емалi в кислому середовищ^ при чому piBeHb pозчинноcтi залежить вщ ступеню !! мiнеpaлiзaщ! [4]. Вста-новлено, що iнтенcивний карюзний процес су-проводжуеться зменшенням захисно! спромож-ноcтi ротово! piдини, змщенням !! рН у кислий 6iK, збiльшенням кiлькоcтi Str. Mutans та лакто-бацил у pотовiй рщиш [5]. Результати досл> джень свщчать, що частота та тяжкicть карюзно-го процесу визначаються не тшьки загальним станом оpгaнiзмy, а й властивостями i складом ротово! рщини [1,2,3,9,13].
У зв'язку з цим, актуальним е розпрацюван-ня кapiecпpофiлaктичних комплекciв, якi сприя-ють штенсивним процесам вторинно! мшерал> заци емат. Перспективним в цьому вiдношеннi е комплексне застосування ендогенних та екзоген-них зacобiв для зниження кapiecогенноcтi ротово! piдини та забезпечення pезиcтентноcтi емaлi.
Мета роботи. Визначити характер змш ротово! рщини у дiтей з кapiecом зyбiв та оцiнити вплив кapiecпpофiлaктичних зacобiв на rapiew-генну cитyaцiю в порожниш рота та резистент-шсть емaлi.
Матерiал i методи до^дження. Щд спо-стереженням на пpотязi 3-х pокiв знаходились 93 дитини вшом п'яти - шести роюв. Батьки та дiти були ознайомлеш з пpофiлaктичними засобами та методами, а також з дослщженнями ротово! рщини.
Враховуючи те, що на спостережент знаходились дiти вшом 5-6 pокiв, у яких щойно прор> зались пеpшi поcтiйнi моляри, !х було розподше-но на групи в залежносп вiд штенсивност rapie-су молочних зyбiв. Таким чином, першу групу склали 33 дитини з кп<3 кapiозних зyбiв, другу -31 дитина з кп=3-5 зyбiв i в третю yвiйшли 29 д> тей, у яких було виявлено множинний rapiec зу-бiв (кп>5,1 зуба). Контрольну групу (23 дитини) склали д^и, яким пpофiлaктичнi заходи не проводили, ^м лiкyвaння rapiecy та його усклад-нень. Батькам i дiтям вciх груп мотивували важ-ливicть iндивiдyaльно! пpофiлaктики rapiecy як молочних, так i постшних зyбiв, застосування ri-гieнiчних зacобiв та вaжливicть догляду за поро-жниною рота, зменшене вживання вyглеводiв, paцiонaльне харчування.
Для оцiнки ефективност пpофiлaктичних за-ходiв для кожно! групи дiтей було розпрацьовано протоколи, в яких передбачався комплекс лшу-вально- пpофiлaктичних зaходiв та послщовнють !х впровадження. Згiдно розпрацьованого протоколу профшактичних зaходiв дiтям першо! та друго! груп на першому pоцi спостереження проводили професшну гiгieнy порожнини рота i гер© Безвушко Е. В, 2010
метизащю фюур перших постшних молярiв. Д> тям третьо! групи перед герметизацieю фiсур, ш-сля гшени, проводили аплiкацiю всiх поверхонь зуба емальгерметизувальним розчином (глибоке фторування). Це пов'язано з тим, що у бшьшост дiтей ще! групи була незадовшьна гiгieна порож-нини рота, множинний карieс молочних зубiв, фiсури були покритi iнтенсивним шаром зубного нальоту, в результатi чого був ризик процешв демшералiзащ! та порушення дозрiвання емалi.
Дiтям першо! групи пiд час контрольних оглядiв два рази на рiк, шсля контрольованого чищення зубiв проводили аплшацш фторвмюно-го лаку "Bifluorid -12" (Уооо) з метою глибоко! флюоризацп. Контрольнi огляди дiтей друго! групи проводили три рази на рш, шд час яких, пiсля гшени порожнини рота, зуби покривали фторвмюним лаком "Bifluorid -12" або гелем з амшофторидами. Згiдно протоколу огляди дггей третьо! групи проводили 4 рази на рш, пiд час яких поверхш перших постiйних молярiв покривали фторвмiсними лаками (3 рази), а один раз на рш - емальгерметизувальним розчином. З метою ендогенно! профшактики карiесу зубiв в да-нiй груш дтей призначали препарати кальцiю, Вгафтор, особливо тим дiтям, у яких в процес спостереження було виявлено карiес на оклюзш-
Так, якщо в першiй, другiй та контрольнш групах показники рН, в'язкостi, мiнералiзуваль-ного потенцiалу ротово! рiдини та ТЕР-тесту суттево не вiдрiзнялися, то в третш групi дiтей (кп>5,1 зуба) було вiдмiчено пiдвищення показ-никiв в'язкостi ротово! рiдини з 1,65±0,03 вiдн. од. до 1,74±0,13 вiдн. од. (р 1>0,05), та ТЕР-тесту з 3,97±0,30 бала до та 4,97±0,29 бала, вiдповiдно, (р2>0,05) i зниження показникiв рН з 6,63±0,03 до 6,58±0,04, (р 1<0,001) та МПС ротово! рщини з 2,32±0,12 бала до 1,38±0,05 бала, вщповщно (р2<0,02).
В результатi дослiдження виявлено, що у д> тей 1-! групи за перюд спостереження (табл. 2) знизилась в'язюсть ротово! рiдини з 1,65±0,03 вiдн.од. до 1,57±0,03 вщн.од., (р<0,05), показник рН наблизився до нейтрального: 6,63±0,03 до
них та вестибулярних поверхнях перших моля-рiв, незадовшьна гшена порожнини рота, а та-кож дiтям iз загальними захворюваннями.
В процесi спостереження за дггьми всiм було проведено навчання правильному чищенню зубiв та використанню рекомендованих засобiв гiгiени.
Для оцiнки карiесогенно! ситуацi! порожнини рота визначення рН ротово! рiдини, яке проводили за допомогою стрiчки ушверсального iн-дикаторного паперу стандартно! шкали (вироб-ництво Лахема (Чехiя)). В'язюсть ротово! рiдини визначали вiскозиметром Освальда. Також до-слiджено мiнералiзувальнi властивост ротово! рiдини за показниками мiнералiзувального поте-нцiалу (МПС). Кислотостiйкiсть емалi визначали за ТЕР-тестом, запропонованим В. Р. Окушко в модифiкацi! Л.1. Косарево! (1984). Для ощнки ш-тенсивностi забарвлення використовували 10-бальну шкалу кольорiв полiграфiчного виконан-ня (ГОСТ 2789-73) [9]. Результати опрацьоваш статистично з використанням критерда Стьюде-нта [7].
Результати досл1джень. Аналiз отриманих даних показав, що при первинному обстеженш було виявлено певнi вщмшносп в значеннях по-казникiв ротово! рщини в залежностi вiд штен-сивностi карiозного процесу (табл. 1).
6,74±0,03, (р<0,001), значно покращився мшера-лiзувальний потенцiал: з 2,32±0,12 до 3,18±0,16 бала, (р<0,001). Паралельно з покращенням влас-тивостей ротово! рщини, пiдвищувалась резисте-нтнiсть емалi постшних зубiв з 3,97±0,30 до 3,24±0,22.
При аналiзi показникiв ротово! рiдини у д> тей II-! групи виявлено наступне: за перюд спостереження вщзначено значне зниження в'язкосп ротово! рщини: з 1,65±0,01 вщ.од. до 1,60±0,02 вiд.од., (р<0,02), достовiрне збшьшен-ня показника рН (р<0,001) та покращення мше-ралiзувального потенщалу з 2,18±0,16 до 2,68±0,18 бала, (р<0,05). На тлi зниження карiе-согенно! ситуацi! в порожнинi рота значно по-кращуеться резистентнiсть емалi - з 4,40±2,05 бала до 2,05±0,14 бала, (р<0,001).
Таблиця 1
Деякi показники ротовоТ рiдини та резистентностi емалi зубiв у дiтей з карieсом молочних зубiв
Показники Перша група Друга група Третя група Контрольна група
В 'язюсть слини (вiдн.од.) 1,65±0,03 1,65±0,01 1,74±0,13 1,64±0,12
рН 6,63±0,03 6,64±0,03 6,58±0,04 6,64±0,04
МПС (в балах) 2,32±0,12 2,18±0,16 1,38±0,05 1,93±0,09
ТЕР (в балах) 3,97±0,30 4,40±0,26 4,97±0,29 4,05±0,30
Таблиця 2
Динамжа деяких показникчв ротовоТ рiдини та резистентности емалi
Показники Перша група Друга група Третя група Контрольна г рупа
вихь дш даш через 12 мю. через 24 мю. вихь дш даш через 12 мю. через 24 мю. вихь дш даш через 12 мю. через 24 мю. вихь дш даш через 12 мю. через 24 мю.
В 'язкють слини (вщн.од.) 1,65± 0,03 *** 1,64± 0,08 1,57± 0,03 1,65± 0,01 **** 1,65± 0,07 1,60± 0,02 1,74± 0,13 **** 1,68± 1,51 1,51± 0,14 1,64± 0,12 *** 1,73± 0,17 1,98± 0,11
рН 6,63± 0,03 ** 6,82± 0,02 6,74± 0,03 6,64± 0,03 * 6,82± 0,02 6,79± 0,02 6,58± 0,04 ** 6,63± 0,03 6,73± 0,03 6,64± 0,04 * 6,41± 0,04 6,42± 0,03
МПС (в балах) 2,32± 0,12* 2,96± 0,15 3,18± 0,16 2,18± 0,16 *** 2,24± 0,17 2,68± 0,18 1,38± 0,05 **** 1,46± 0,05 2,12± 0,06 1,93± 0,09 **** 1,96± 0,12 2,05± 0,08
ТЕР (в балах) 3,97± 0,30 * 3,40±-0,12 3,24± 0,22 4,40± 0,26 * 3,98± 0,28 2,05± 0,14 4,97± 0,29 * 4,69± 0,30 3,29± 0,31 4,05± 0,30 **** 4,28± 0,42 4,21± 0,50
П puMi тка : * - р<0,001; ** - р<0,01; *** - р<0,05; через 24 Mic)
Аналогiчна cитуацiя виявлена i у дтей III-! групи. Так, в'язюсть ротово! рiдини знизилась з 1,74±0,13 вiдн.од. до 1,51±0,14 вiдн.од., (р>0,05), piBeHb рН пiдвищивcя - з 6,58±0,04 до 6,73±0,03, (р<0,01). По вщношенню до вихiдних даних зна-чно збiльшивcя мiнералiзувальний потенцiал, що за критерiями вiдповiдаe задовiльному (2,12±0,06 бала) i виявлено покращення резистентност емалi (з 4,97±0,29 бала до 3,29±0,31 бала).
У дггей групи контролю виявлено, що на вiдмiну вiд основних груп такий показник, як в'язюсть ротово! рщини пiдвищивcя з 1,64±0,12 вiд.од. до 1,98±0,11 вiд.од., (р<0,05), рiвень рН -знизився до 6,42±0,03, (р<0,001), а мiнералiзува-льний потенцiал не змшився, (р>0,05). Резистен-тнicть емалi за цей перiод збiльшилаcя лише з 4,05±0,50 бала до 4,21±0,30 бала, (р>0,05), що пов'язано з фiзiологiчними процесами третинно! мiнералiзацi! емалi поcтiйних зубiв пicля прорi-зування.
При порiвняннi показникiв ротово! рiдини та кислотостшкосп емалi поcтiйних зубiв у дггей рiзних груп нами встановлено, що комбшоваш ендогеннi та екзогенш засоби забезпечують зна-чний профшактичний ефект, в тому чиcлi i при наявноcтi множинного карiecу молочних зубiв. Згiдно нашим результатам, використання лише екзогенних заcобiв в профшактищ сприяе знач-ному покращенню МПС та кислотостшкосп емалi та слабо впливае на в'язкicть ротово! рщи-ни та рiвень рН.
Список лтератури
1. Антонишин Б.В. Вiковi оcобливоcтi розпо-дiлу елементiв групи кальщю в емалi зуба // Вюник стоматологи. - 1997. - № 3. - С. 446-447.
**** - р>0,05 (по вщношенню вихщних даних до даних
2. Деньга О.В., Деньга Э.М., Левицький А.П.
Информативность рН теста слюны при проведении санационно-профилактических мероприятий у детей // Вкник стоматологи. - 1995. - № 1. - С. 42-45.
3. Дычко Е.Н., Шпилевская Е.В. Взаимосвязь активности кариеса зубов и минерализующего потенциала слюны у детей с бронхолегочной патологией // Профилактика стоматологических заболеваний: Тезы докл. V Всесоюзного съезда стоматологов. - М., 1988.
- С. 104 - 105.
4. Звягинцева В. В., Воронина Л. А. Значение изучения растворимости эмали в профилактике кариеса зубов // Здравоохранение Таджикистана. - 1989.
- № 2.- С. 15-18.
5. Кучеренко О. М. Особливосп зааву бактерь альною флорою зубного нальоту у дией 5-10^чного вшу // Вкник проблем бюлоги i медицини. - 1999. -№5. - С. 95-104.
6. Лукиних Л.М. Лечение и профилактика кариеса зубов / Под ред. проф. М.М. Пожарицкой. - М.: Изд. НГМА, 1999. - С. 14-25.
7. Методичш рекомендацп по статистичниш обробщ./Смоляр Н. I., Федорiв Я. М. , Завойко Л. М., Мiрчук Б. М., Сеник А. П. , Львiв, 1995.- С.17.
8. Новицкая И.К. Клиническое исследование эффективности применения реминерализующего комплекса "Habitus" // Вкник стоматологи. - 2002. -№ 4 (36). - С. 108-111.
9. Стоматолопчна профшактика у диет: Навч. поабник / Л.О. Хоменко, B.I. Шматко, O.I. Остапко та ш. - К.: ЮДО, 1993. - 192 с.
10. Тирса О.В. Вивчення мкробюлопчних, фiзi-олопчних та захисних якостей слини у дией з рiзним рiвнем захворюваносп на ^iec // Матерiали VIII Конгресу свггово! федераци укра!нських лшарських товариств. - Львiв- Трускавець, 2000. - С. 365.
11. Тирса О.В. !мунолопчш та мшробюлопчш дослщження слини дiтей з карiеcом зубiв // Новини стоматологи. - 1999. - № 4 (21). - С. 34-35.
12. De Souza- Gugelmin M.C., Ito I.J., Ca-
mos G.M. Study of the correlation between the gingival immunologic defense index and parameters associated with dental caries // Branz. Dent. J. - 1996. - V. 7, № 2. -P. 91-95.
13. Mass E., Gaboth N., Harell D., Walff A. Can
salivary composition and high flow rate explain the low caries rate in children with familial dysautonomia? // Department of Pediatric Dentistry, The Maurice and Gabriela Goldschleger School of Dental Medicine Tel Aviv, Israel. Oral Diseases. - 2002. - N 8(6). - P.287-290.
Hagifim^a 21.12.09.
УДК 616.31.-
Ж. А. Новикова, Т. П. Терешина, д. мед. н.
ГУ «Институт стоматологии АМН Украины» Одесский государственный медицинский университет
КАРИЕСПРОФИЛАКТИЧЕСКАЯ ЭФФЕКТИВНОСТЬ ИНДИВИДУАЛЬНОГО ВЫБОРА СРЕДСТВ ДЛЯ УХОДА ЗА ПОЛОСТЬЮ РТА ПРИ ВЫСОКОЙ ИНТЕНСИВНОСТИ КАРИЕСА
В работе представлены результаты изучения кариес-профилактической эффективности индивидуального назначения комплекса гигиенических средств молодым людям с высокой интенсивностью кариеса На основании проведенных исследований сделаны выводы: 1. К назначению кариеспрофилактических мероприятий детям и молодым людям с высокой интенсивностью и распространенностью кариеса необходимо подходить индивидуально. 2. При выборе системы ухода за полостью рта целесообразно учитывать индивидуальные показатели выраженности кариесоген-ных факторов в полости рта: при обильных зубных отложениях рекомендуются средства гигиены с повышенным очищающим действием и предотвращающим образование зубного налета; при сниженной функциональной активности слюнных желез -средства гигиены, стимулирующие слюноотделение; при сниженной резистентности эмали - средства гигиены с повышенным минерализующим действием. Ключевые слова: кариес, кариесогенные факторы, средства гигиены полости рта.
Ж. А. Новтова, Т.П. Терешина
ДУ «1нсптут стоматологи АМН Украши» Одеський державний медичний утверситет
КАР16СПРОФИЛАКТИЧНА ЕФЕКТИВН1СТЬ ШДИВВДУАЛЬНОГО ВИБОРУ ЗАСОБ1В ДЛЯ ДОГЛЯДУ ЗА ПОРОЖНИНОЮ РОТА ПРИ ВИСОК1Й 1НТЕНСИВНОСТ1 КАР16СУ
У po6omi представлен результати вивчення mpiccn-рофшактично'{ ефективностi iндивiдуального призна-чення комплексу гтстчних 3aco6ie молодим особам з високою ттенсивтстю карicсу
На пiдставi проведених до^джень зроблен виснов-ки: 1.До призначення карicспрофилактичних заходiв дтям i молодим людям з високою ттенсивтстю й поширетстю карieсу необхiдно тдходити iндивiдуа-льно. 2. При виборi системи догляду за порожниною рота дощльно враховувати iндивiдуальнi показники виразностi карieсогених факторiв у порожнин рота: при рясних зубних вiдкладеннях рекомендуються за-соби гтсни з тдвищеною дieю, що очищас, як попе-реджують утворення зубного нальоту; при зниженш функцюнальнш активностi слинних залоз - засобу гi-гicни, що стимулюють слиновидтення; при зниженш резистентностi емалi - засоби гтсни з тдвищеною минерализуючою дieю.
Ключов1 слова: карieс, карicсогени фактори, засоби гтсни порожнини рота.
Zh. A. Novikova, T. P. Tereshina
SE "the Institute of Dentistry of the AMS of Ukraine" Odessa State Medical University
CARIES-PREVENTIVE EFFECTIVENESS OF THE INDIVIDUAL CHOICE OF THE PREPARATIONS FOR ORAL HYGIENE AT HIGH INTENSITY OF CARIES
The findings on caries-preventive effectiveness of the individual prescription of hygienic preparations to the young patients with high intensity of caries are given in the work.
On the basis of the investigations the following conclusions were made:
The prescription of caries-preventive measures to children and young people should be made individually. While choosing the system of oral care it is recommended to take into consideration the individual indices of expression of cariesgenic factors in oral cavity: at ample dental deposits it is recommended to use hygienic preparations of high cleaning effect and preventing dental deposits; at reduced functional activity of salivary glands -the hygienic preparations, stimulating salivation; at reduced enamel resistance - hygienic preparations of increased mineralizing effect.
Key words: caries, cariesgenic factors, oral hygiene preparations.
© Новикова Ж. А., Терешина Т. П., 2010
