Влияние повреждения позвоночника на течение травматического процесса у пострадавших с сочетанной торакальной травмой Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

■ Орипнальы досл^ження_|ТпЯРМЯ

Original Researches I pdbMd

УДК 616-001+617.547+617.541 DOI: 10.22141/1608-1706.3.18.2017.105358

Гур 'ев С.О.1, Сацик С.П.1, Резнченко Ю.В.2, Кушнр В.А.1

1Державний заклад «Укра'нський науково-практичний центр екстрено!медично!допомоги та медицини катастроф Мнстерства охорони здоров'я Укра!ни», м. Ки'/в, Украна 2Ки!всы<а мська клiнiчна лкарня швидко! медично! допомоги, м. Ки'/в, Украина

Вплив пошкодження хребта на nepeôir травматичного процесу у постраждалих iç поеднаною торакальною травмою

Резюме. Актуальнсть. Збльшення клькост та питомо!ваги поеднано! травми, а також тяжкост поеднаних травматичних пошкоджень — це основн риси травматизму сьогодення. Одним ¡з р1зновид1в поеднано! травми е вертеброторакальна травма. Мета дослдження. Вивчення впливу пошкодження хребта на перебг травматичного процесу у постраждалих ¡з поеднаною торакальною травмою. Матерали та ме-тоди. Проведено пор/вняння двох груп постраждалих з поеднаною торакальною травмою: перша — 157 випадкв ¡з наявнстю вертебрального компонента, друга — 157 випадкв без вертебрального компонента. Групи сформован за ознакою показникв стандартизовано! оцнки тяжкост травми ISS (Injury Severity Score). Результат. Встановлено, що пошкодження хребта мають вропдний вплив на перебг травматичного процесу насамперед у постраждалих ¡з тяжкстю травми за шкалою ISS до 35 балв. Р1зн1 клнко-анатомчнi форми пошкодження хребта мають рiзний за нтенсивнстю та результатом вплив на перебг травматичного процесу в постраждалих. Найбльш сильний негативний вплив мають пошкодження шийного в'1ддлу хребта у вигляд множинних пошкоджень хребцв i переломовивихв, а також будь-як пошкодження, як згдно з класифiкацiею AO/ASIF вдносяться до типу С, або пошкодження, що викликають порушення моторних

i чутливих функцй за квалiфiкацiйним типом Frankel A та Frankel В. Висновки. Пошкодження хребта вкрай

негативно впливають на перебг i результат травматичного процесу в постраждалих iз поеднаною торакальною травмою. Це обумовлено як характером та тяжкстю самого пошкодження хребта, так i впливом зазначеного пошкодження на iнш'1 компоненти поеднано! травми. Викладене вище необхдно враховувати у процеа формування тареал'аацПклнко-органзацмного ршення щодо надання медично!допомогипо-страждалим з вертеброторакальною травмою. Ключовi слова: травма; хребет; травматичний процес

Вступ

Збтьшення юлькоси та питомо! ваги поеднано! травми, а також тяжкост поеднаних травматичних пошкоджень — це основш риси травматизму сьогодення. Одним iз рiзновидiв поеднано! травми е вертеброторакальна травма. У структурi загального травматизму торакальна травма становить за питомою вагою 8—15 %[1, 2, 8], а хребтово-спинномозкова травма в структурi загального травматизму зусщчаеться в 0,7—8 %, а серед травм скелета — у 6,3—20,3 % [3, 7].

Незважаючи на певш устхи, досягнул в лшуванш постраждалих iз поеднаними травмами, летальнють

залишаеться високою i становить, за даними рiзних авторiв, вщ 6 до 85 % при рiзних видах поеднаних пошкоджень [4—6].

Розробка нових та вдосконалення юнуючих методик лшування поеднаних пошкоджень неможливi без вивчення характеру впливу цих пошкоджень на переб^ травматичного процесу, що i обумовило необхщшсть та доцтьнють даного дослщження.

Мета дослщження — вивчення характеру та штен-сивност впливу пошкодження хребта на переб^ травматичного процесу у постраждалих iз поеднаною торакальною травмою.

© «Травма», 2017 © Trauma, 2017

© Видавець Заславський О.Ю., 2017 © Publisher Zaslavsky O.Yu., 2017

Для кореспонденцп: Гур'ев Серий Омелянович, ДЗ «Украшський науково-практичний центр екстреноТ медичноТ допомоги та медицини катастроф МОЗ УкраТни», вул. Братиславська, 3, м. КиТв, 02166, УкраТна; факс: +38(044)518-57-08; e-mail: disastermed2@ukr.net For correspondence: Serhii Guriev, State Institution "Ukrainian scientific-practical center of emergency medical care and disaster medicine of Ministry of Health of Ukraine", Bratislavska st., 3, Kyiv, 02166, Ukraine; fax: +38(044)518-57-08; e-mail: disastermed2@ukr.net

38

Травма, p-ISSN 1608-1706, e-ISSN 2307-1397

TOM 18, № 3, 2017

Матер1али та методи

Для виконання нашого дослiдження нами була застосована методика порiвняння контрольованих рандомiзованих груп постраждалих: основна група становила 157 випадыв поеднано! торакально! трав-ми з наявшстю вертебрального компонента, група порiвняння — 157 випадкiв поеднано! торакально! травми без вертебрального компонента. Ус по-страждалi знаходилися на лшуванш в Центрi поль травми Державного закладу «Укра!нський науково-практичний центр екстрено! медично! допомоги та медицини катастроф Мшютерства охорони здоров'я Укра!ни» на базi Ки!всько! мiсько! клшчно! лiкарнi швидко! медично! допомоги в перюд з 2010 по 2015 рш. Групи сформованi за ознакою показникiв стандартизовано! оцiнки тяжкосп травми ISS. Середнiй вiк постраждалих основно! групи становив 42,2 ± ± 16,2 року, летальнiсть в групi — 19,7 %. Середнш вiк постраждалих групи порiвняння становив 43,8 ± ± 17,5 року, летальнiсть в групi — 15,9 %.

Проведено аналiз масиву дослщження за ознака-ми статi, вшу постраждалих та клiнiко-нозологiчними характеристиками пошкоджень. Порiвняльний аналiз було проведено вщповщно до критерив i вимог до-казово! медицини, що забезпечило знаходження всiх положень та висновкiв у межах поля вiрогiдностi з рiв-нем доказовостi II-b (Oxford Centrefor Evidence-Based Medicine).

Розрахунки проводились за допомогою комп'ю-терних технологiй з використанням непараметричних методiв обробки статистичних даних, зпдно з критериями та вимогами доказово! медицини. Це дозволяе провести дослщження на достатньому науково-мето-дологiчному рiвнi, отримати вiрогiднi результати та дiйти обГрунтованих висновыв.

Результати та обговорення

Пошкодження хребта у постраждалих з поедна-ною торакальною травмою були представленi рiзни-ми клiнiко-анатомiчними формами. Так, за ознакою рiвня вертебрального пошкодження найчаспше спо-стерiгалися пошкодження нижньогрудного (Th7-12) вщдшу хребта (41,4 %), багаторiвневi пошкодження (22,3 %), пошкодження поперекового вщдшу

(20,4 %), верхньогрудного (Th16) вщдшу (11,5 %), шийного вщдшу (4,5 %).

За ознакою виду вертебрального пошкодження найчаспше спостер^алися пошкодження тш хребцiв (66,2 %), множинш пошкодження (18,5 %), пошкодження зв'язкового апарату хребта (6,4 %), заднього швкшьця хребщв (5,7 %) та переломовивихи хребщв (3,2 %).

За ознакою типу пошкодження хребта зпдно з кла-сифшащею AO/ASIF найчастiше спостер^алися пошкодження типу А (66,2 %), типу С (18,5 %), типу В (15,3 %).

За ознакою ступеня порушень моторних та чут-ливих функцш за Франкелем спостертався наступ-ний розподш: Frankel A (17,8 %), Frankel В (11,5 %), Frankel C (6,4 %), Frankel D (14 %), Frankel E (48,4 %), порушення моторних i чутливих функцш не визначеш (1,9 %).

З метою визначення загального впливу пошкоджен-ня хребта на переб^ травматичного процесу було проведено визначення показниыв розподшу масиву постраждалих з наявшстю вертебрального компонента пошкодження по контрольованим групам за ознакою результату переб^у травматичного процесу порiвняно з показниками розподту масиву постраждалих без вер-тебральних пошкоджень. Даш щодо анал1зу розподiлу наведенi в табл. 1, 2.

За результатами анал1зу даних табл. 1 та 2 вста-новлено, що летальшсть у постраждалих з наявшстю вертебрального пошкодження значно вище за летальшсть у постраждалих без наявносп вертебрального пошкодження на 3,8 % в абсолютному значенш штенсивного показника, або на 23,9 % показника базового рiвня. У вах контрольованих групах iз рiвними показниками стандартизовано! системи оцшки тяжкосп травми летальшсть у по-страждалих з пошкодженням хребта перевищуе таку у постраждалих без пошкодження хребта.

Найбшьш негативний вплив на переб^ травматичного процесу та його результат мають пошкодження хребта у постраждалих iз тяжыстю травми 26—35 ба-лiв за шкалою ISS та 16—25 бал1в. А вплив пошкодження хребта на переб^ травматичного процесу в постраждалих iз тяжыстю травми бшьше 35 балiв за

Таблиця 1. Розпод'ш постраждалих з поеднаною торакальною травмою з наявнстю вертебрального компонента за ознакою тяжкост травми за шкалою ISS в результативних групах

Тяжкють травми за шкалою ISS (бали) Позитивний nepe6ir (n = 126) Негативний nepe6ir (n = 31) Загальний масив (n = 157)

N * ** *** N * ** *** N ***

16-25 72 57,1 90,0 45,9 8 25,8 10,0 5,1 80 51,0

26-35 45 35,7 78,9 28,7 12 38,7 21,1 7,6 57 36,3

36-45 8 6,3 57,1 5,1 6 19,4 42,9 3,8 14 8,9

46-75 1 0,8 16,7 0,6 5 16,1 83,3 3,2 6 3,8

Усього 126 100 80,3 31 100 19,7 157 100

Примтки: тут I у табл. 2: N — абсолютна кльксть; * — питома вага до результативноI групи, %; ** — питома вага до групи тяжкостI травми, %; *** — питома вага до загального масиву, %; р < 0,001.

Таблиця 2. Розподл постраждалих з поеднаною торакальною травмою без наявност! вертебрального компонента за ознакою тяжкост травми за шкалою ISS в результативних групах

Тяжюсть травми за шкалою ISS (бали) Позитивний nepe6ir (n = 126) Негативний nepe6ir (n = 31) Загальний масив (n = 1S7)

N * ** *** N * ** *** N ***

16-25 80 60,6 98,8 51,0 1 4,0 1,2 0,6 81 51,6

26-35 38 28,8 90,5 24,2 4 16,0 9,5 2,5 42 26,8

36-45 11 8,3 61,1 7,0 7 28,0 38,9 4,5 18 11,5

46-75 3 2,3 18,8 1,9 13 52,0 81,3 8,3 16 10,2

Усього 132 100 84,1 25 100 15,9 157 100

шкалою ISS не е вiрогiдним внаслшок дуже значно! тяжкост отриманих пошкоджень. Тобто своечасна та адекватна корекщя вертебрального пошкодження у постраждалих i3 тяжкiстю травми менше 35 балiв може зменшити негативний вплив на перебiг травматичного процесу та збшьшити виживашсть по-страждалих.

Також встановлено, що найбшьш негативний вплив на перебiг травматичного процесу та його результат у розрiзi рiвня пошкодження мають пошкодження шийного вщдшу хребта, багаторiвневi пошкодження та пошкодження верхньогрудного вщ-Дiлу (Th16).

За ознакою виду пошкодження хребта найбшьш негативний вплив на переб^ травматичного процесу та його результат мають множинш пошкодження хребщв, переломовивихи та пошкодження заднього швкшьця хребцiв.

За ознакою типу пошкодження хребта зпдно з класифшащею AO/ASIF найбiльш негативний вплив на переб^ травматичного процесу та його результат мають пошкодження типу С в цшому та його групи C3, С2 та С1.

За ознакою невролопчних порушень найбшьш негативний вплив на переб^ травматичного процесу та його результат мають порушення моторних i чутли-вих функцш за квалiфiкацiйним типом Frankel A та Frankel В.

Висновки

1. Пошкодження хребта вкрай негативно вплива-ють на переб^ i результат травматичного процесу в постраждалих iз поеднаною торакальною травмою. Це обумовлено як характером та тяжыстю самого пошкодження хребта, так i впливом зазначено-го пошкодження на iншi компоненти поеднано! травми.

2. Пошкодження хребта мають вiрогiдний вплив на переб^ травматичного процесу насамперед у постраждалих iз тяжыстю травми за шкалою ISS до 35 балiв.

3. Рiзнi клiнiко-анатомiчнi форми пошкодження хребта мають рiзний за iнтенсивнiстю та результатом вплив на переб^ травматичного процесу в постраждалих, найбшьш сильний негативний вплив мають

пошкодження шийного вщдшу хребта у виглядi мно-жинних пошкоджень хребщв та переломовивихiв, а також будь-яы пошкодження, яы згiдно з класифь кацieю AO/ASIF вiдносяться до типу С, або пошкодження, що викликають порушення моторних та чут-ливих функцш за квалiфiкацiйним типом Frankel A та Frankel В.

4. Викладене вище необхiдно враховувати у процеш формування та реалiзацií клiнiко-органiзацiйного рь шення щодо надання медичноí допомоги даному контингенту постраждалих.

Конфлжт штереяв. Автори заявляють про вщсут-нiсть конфлiкту iнтересiв при шдготовщ даноí статтi.

Список л1тератури

1. Вагнер e.al. Хирургия повреждений груди / e.al. Вагнер. — М.: Медицина, 1981. — 288 с.

2. Гуманенко Е.К. Военно-полевая хирургия локальных войн и вооруженных конфликтов / Е.К. Гуманенко, И.М. Самохвалов. — М.: ГЭОТАР-Медиа, 2011. — 672 с.

3. Морозов И.Н. Эпидемиология позвоночно-спинномоз-говой травмы (обзор) /И.Н. Морозов, С.Г. Млявых//Медицинский альманах. — 2011. — № 4(17). — C. 157-159.

4. Соколов В.А. Множественные и сочетанные травмы /В.А. Соколов. — М.: ГЭОТАР-Медиа, 2006. — 512 с.

5. Травматология: национальное руководство / Под ред. Г.П. Котельникова, С.П. Миронова. — М.: ГЭОТАР-Ме-диа, 2008. — 808 с.

6. Damage Control Management in the Polytrauma Patient/ H.C. Pape, A.B. Peitzman, C.W. Schwab, P.V. Giannoudis. — New York: Springer; London: Dordrecht Heidelberg, 2010. — 463 p.

7. Hasler R.M. Epidemiology and Predictors ofSpinalInjury in Adult and Major Trauma Patients: European Cohort Study / R.M. Hasler, A.K. Exadaktylos, O. Bouamra, L.M. Benneker [et al.]// European Spine Journal. — 2011. — Dec. 20(12). — P. 2174-2180. — DOI: 10.1007/s00586-011-1866-7.

8. Smolle J. Emergency treatment of chest trauma — an e-learning simulation model for undergraduate medical students / J. Smolle, G. Prause, F.-M. Smolle-Jüttner //European Journal of Cardio-ThoracicSurgery. — 2007. — Vol. 32, №4. — P. 644647. — DOI: https://doi.org/10.1016/j.ejcts.2007.06.042.

Отримано 12.05.2017 ■

д0

Травма, p-ISSN 1608-1706, e-ISSN 2307-1397

Том 18, № 3, 2017

Гурьев С.О.1, Сацык С.П.1, Резниченко Ю.В.2, Кушнир В.А.1

1 Государственное учреждение «Украинский научно-практический центр экстренной медицинской помощи и медицины катастроф Министерства здравоохранения Украины», г. Киев, Украина 2Киевская городская клиническая больница скорой медицинской помощи, г. Киев, Украина

Влияние повреждения позвоночника на течение травматического процесса у пострадавших с сочетанной торакальной травмой

Резюме. Актуальность. Увеличение количества и удельного веса сочетанной травмы, а также тяжести сочетанных травматических повреждений — это основные черты травматизма в нынешнее время. Одной из разновидностей сочетанной травмы является вертеброторакальная травма. Цель исследования. Изучение влияния повреждения позвоночника на ход травматического процесса у пострадавших с сочетанной торакальной травмой. Материалы и методы. Проведено сравнение двух групп пострадавших с сочетанной торакальной травмой: первая — 157 случаев с наличием вертебрального компонента, вторая — 157 случаев без вертебрального компонента. Группы сформированы по признаку показателей стандартизированной оценки тяжести травмы ISS (Injury Severity Score). Результаты. Установлено, что повреждения позвоночника имеют достоверное влияние на течение травматического процесса прежде всего у пострадавших с тяжестью травмы по шкале ISS до 35 баллов. Различные клинико-анатомические формы повреждения позвоночника имеют разное по интенсивности и результату влияние на течение травматического процесса у

пострадавших. Наиболее сильное негативное влияние оказывают повреждения шейного отдела позвоночника в виде множественных повреждений позвонков и переломовывихов, а также любые другие повреждения, которые согласно классификации AO/ASIF относятся к типу С, или повреждения, вызывающие нарушение моторных и чувствительных функций по квалификационному типу Frankel A и Frankel В. Выводы. Повреждения позвоночника крайне негативно влияют на ход и результат травматического процесса у пострадавших с сочетанной торакальной травмой. Это обусловлено как характером и тяжестью самого повреждения позвоночника, так и влиянием указанного повреждения на другие компоненты сочетанной травмы. Изложенное выше необходимо учитывать в процессе формирования и реализации клинико-орга-низационного решения относительно предоставления медицинской помощи пострадавшим с вертеброторакальной травмой.

Ключевые слова: травма; позвоночник; травматический процесс

S.O. Guriev1, S.P. Satsyk1, Yu.V. Reznichenko2, V.A. Kushnir1

1SI «Ukrainian Scientific and Practical Center of Emergency and Disaster Medicine of Ministry of Health of Ukraine», Kyiv, Ukraine

2Kyiv Municipal Clinical Emergency Hospital, Kyiv, Ukraine

Impact of spinal injury on the course of the traumatic process in patients with combined thoracic trauma

Abstract. Background. The main features of the injury today are the increasing number and proportion of combined trauma, as well as increasing severity of combined traumatic injuries. The vertebra thoracic trauma is one of the varieties of combined trauma. The purpose of the study is to examine the impact of spinal injury on the course of the traumatic process in patients with combined thoracic trauma. Materials and methods. The comparison of the two groups of patients with combined thoracic trauma: the first one — 157 cases with the presence of vertebral component and the second one — 157 cases without it. The groups were formed on the basis of standardized indicators of the severity of the injury — Injury Severity Score (ISS). Results. It was found that the spine damage has probable influence on the course of the traumatic process, especially in patients with trauma severity of 35 points on an ISS scale. Various clinical and anatomical forms of spine damage have different, in terms of the intensity and out-

come, effect of the course of the traumatic process. The strongest negative impact have cervical spine damage in the form of multiple vertebrae damage and fracture, as well as any damage, which belongs to type C according to the classification of Association for Osteosynthesis/Association for the Study of Internal Fixation, or damage that caused disruption of motor and sensory functions according to Frankel A and Frankel B qualification type. Conclusions. The spine damage has extremely negative influence on the course and outcome of traumatic process in patients with combined thoracic trauma. This is due to both the nature and severity of the spine damage, and to the impact of this damage on the other components of combined trauma. The above should be considered in the formation and implementation of clinical and organizational solutions to provide medical assistance to the patients with thoracic vertebral trauma. Keywords: trauma; spine; traumatic process