CC BY
17
■ Орипнальы досл1дження_|ТпЯРМЯ
Original Researches I pdbMd
УДК 616.-001.5:617.54
йО!: 10.22141/1608-1706.4.17.2016.77493
ГУР'еВ С.О., РЕЗН1ЧЕНКО Ю.В., САЦИК С.П., КУШН1Р В.А.
Державний заклад «Укра!нсы<ий науково-практичний центр екстрено! медично! допомоги та медицини катастроф Мнстерства охорони здоров'я Укра!ни», м. Ки!в, Укра!на
ШНкО-НОЗОЛОПЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТОРАКАЛЬНОГО КОМПОНЕНТА В ПОСТРАЖДАЛИХ ¡3 ВЕРТЕБРОТОРАКАЛЬНОЮ
ТРАВМОЮ
Резюме. У стат наведено дан анал'зу 157 випадкв вертеброторакально! травми в постраждалих, як зна-ходилися на лкуванн в Ки!вськй мюыкй клiнiчнiй лiкарнi швидко! медично!допомоги в перод ¡з 2010 по 2015 рк. Розглянуто основн клнко-нозолопчн'!характеристики торакального компонента вертеброторакально! травми: структуру пошкоджень грудно! стнки, органв та структуру грудно! клтки, а також раннi плевральн ускладнення торакально! травми.
Ключовi слова: травма, грудна клтка, вертеброторакальн пошкодження, клнко-нозолотна характеристика.
Постановка проблеми
Травма грудно! клики е одшею з провщних меди-ко-сошальних проблем сучасность У структурi за-гального травматизму торакальна травма становить 8—15 %, а смертшсть у результат ще! травми — 55— 75 % [2, 3, 7].
Найбшьший штерес становить закрита травма грудно! клики в постраждалих iз поеднаними по-шкодженнями та полправмою. У загальнш структурi полправми торакальний компонент становить вщ 30 до 62 %, а серед загиблих е 25—50 % випадшв саме травма грудно! клики е безпосередньою причиною смерп [1, 2, 5, 6].
Вертеброторакальш пошкодження належать до найбтьш тяжких поеднаних травм i призводять до високо! летальностi та iнвалiдiзацi!' постраждалих [4], тому дана проблема лишаеться надзвичайно актуальною.
Матер1али та методи досл1дження
Нами було дослiджено 157 випадкiв вертебротора-кальних пошкоджень у постраждалих, яы знаходили-ся на лшуванш в Ки!вськiй мiськiй клiнiчнiй лшарш швидко! медично! допомоги в перюд з 2010 по 2015 рк:. Було вивчено основш клiнiко-нозологiчнi характеристики. Аналiз та розрахунки проводилися згiдно з критерiями та вимогами доказово! медицини за допо-могою комп'ютерних технологiй.
Результати досл1дження та Тх обговорення
Серед постраждалих iз вертеброторакальною травмою торакальний компонент був представлений як пошкодженнями грудно! стшки, так i пошкоджен-ням оргашв та структур грудно! клики, а також !х поеднанням.
Пошкодження грудно! стшки були представлен забоем, пошкодженням грудинно-реберного каркасу (перелом ребер, перелом грудини) та пошкодженням шших структур грудно! стшки (розрив м'язiв, зв'язок, судин тощо). До пошкоджень оргашв та структур грудно! клики належать пошкодження легень, серця та ш-ших оргашв середостшня, дiафрагми.
Розподт масиву дослiдження за ознакою сторони торакального пошкодження в результативних групах наведено в табл. 1.
Аналiз даних, що наведено в табл. 1, дозволяе вста-новити, що юнуе дисипацiя розподту в результатив-них групах за ознакою сторони торакального пошко-
Ддреса для листування з авторами: Гур'ев Сергiй Омелянович E-mail: [email protected]
© Гур'ев С.О., Резшченко Ю.В., Сацик С.П.,
Кушшр В.А., 2016 © «Травма», 2016 © Заславський О.Ю., 2016
70
Травма, p-ISSN 1608-1706, e-ISSN 2307-1397
Том 17, №4 • 2016
Орипнальы досл1дження / Originаl Researches
дження. Так, у результативнiй групi з позитивним переб^ом травматичного процесу найчаслше спо-стерiгаються правобiчнi пошкодження, що станов-лять 36,5 % у данш результативнiй групi. На другому ранговому мющ знаходяться двобiчнi пошкодження, що становлять 34,1 % у данш результативнш груш. На третьому ранговому мющ — лiвобiчнi пошкодження, що спостерюалися в 29,4 % випадыв.
У результативнiй групi з негативним перебюом травматичного процесу на першому ранговому мiсцi знаходяться двобiчнi пошкодження, що становлять 61,3 %. На другому ранговому мющ — лiвобiчнi пошкодження — 22,6 %. На третьому — правобiчнi пошкодження — 16,1 %.
У загальному масивi дослщження, як i в результативнш груш з негативним переб^ом травматичного процесу, найчастше спостер^ають-ся двобiчнi пошкодження, що становлять 39,5 % у данш результативнш груш. На другому ранговому мющ знаходяться правобiчнi пошко-дження — 32,5 % даного масиву. На третьому ранговому мющ — лiвобiчнi пошкодження — 28 % ви-падкiв.
Розподт масиву дослiдження за ознакою пошкодження грудинно-реберного каркасу в результативних групах наведено в табл. 2.
Як свщчить аналiз даних, що наведено в табл. 2, у результативнш груш з позитивним перебюом травматичного процесу в третини постраждалих (33,3 %) iз вертеброторакальною травмою пошкоджень гру-динно-реберного каркасу не спостерюалося. Серед пошкоджень грудинно-реберного каркасу най-частiше спостерюалося пошкодження 1—2 ребер iз показником 29,4 %, друге рангове мюце займають пошкодження 3—4 ребер iз показником 13,3 %, трете — пошкодження грудини iз показником 9,5 %, четверте — пошкодження бшьше 6 ребер iз показником 7,9 %, п'яте — пошкодження 5—6 ребер iз показником 5,6 %. Також слш вщмггити, що в 5 (4 %) постраждалих в груш з позитивним перебюом травматичного процесу вiдмiчено поеднання перелому грудини з переломами ребер.
У результативнш груш з негативним переб^ом травматичного процесу серед пошкоджень грудин-но-реберного каркасу найчаспше спостерюалося пошкодження 1—2 та бшьше 6 ребер iз показником
Таблиця 1. Розподл масиву постраждалих за ознакою сторони торакального пошкодження в результативних групах
Пошкодження Там, як вижили, п = 126 Там, як померли, п = 31 Загальний масив, п = 157
п * ** *** п * ** *** п ***
Правобiчне 46 36,5 90,2 29,3 5 16,1 9,8 3,2 51 32,5
Лiвобiчне 37 29,4 84,1 23,6 7 22,6 15,9 4,5 44 28,0
Двобiчне 43 34,1 69,4 27,4 19 61,3 30,6 12,1 62 39,5
Усього 126 100 80,3 31 100 19,8 157 100
Примтки: п — абсолютна клькСть; * — питома вага до дано1 групи, %; ** — питома вага до вiковоi групи, %; *** — питома вага до загального масиву, %.
Пошкодження Таю, як вижили, п = 126 Таю, як померли, п = 31 Загальний масив, п = 157
п * ** *** п * ** *** п ***
Грудина 12 9,5 70,6 7,6 5 16,1 29,4 3,2 17 10,8
1-2 ребра 37 29,4 82,2 23,6 8 25,8 17,8 5,1 45 28,7
3-4 ребра 23 18,3 76,7 14,6 7 22,6 23,3 4,5 30 19,1
5-6 ребер 7 5,6 63,6 4,5 4 12,9 36,4 2,5 11 7,0
Бшьше 6 ребер 10 7,9 55,6 6,4 8 25,8 44,4 5,1 18 11,5
Забш грудноТ стшки 42 33,3 95,5 26,8 2 6,5 4,5 1,3 44 28,0
Усього 131 104,0 83,4 34 109,7 21,7 165 105,1
Примтки: п — абсолютна к'льк'1сть; * — питома вага до дано'1 групи, %; ** — питома вага до вiковоi групи, %; *** — питома вага до загального масиву, %.
Таблиця 2. Розподл масиву постраждалих за ознакою пошкодження грудинно-реберного каркасу в результативних групах
Том 17, №4 • 2016
www.mif-ua.com,http://trauma.zaslavsky.com.ua
71
Д Орипнальы досл1дження / Ог1д1па! РезеагсИез
Таблиця 3. Розподл масиву постраждалих за ознакою наявност! раншх плевральних ускладнень торакальноI травми в результативних групах
Ранш торакальш ускладнення Там, як вижили, п = 126 Там, як померли, п = 31 Загальний масив, п = 157
п * ** *** п * ** *** п ***
Пневмоторакс 7 5,6 77,8 4,5 2 6,5 22,2 1,3 9 5,7
Гемоторакс 12 9,5 63,2 7,6 7 22,6 36,8 4,5 19 12,1
Гемопневмоторакс 19 15,1 76,0 12,1 6 19,4 24,0 3,8 25 15,9
Усього 38 30,2 24,2 15 48,4 9,6 53 33,8
Примтки: п — абсолютна кльксть; * — питома вага до даноI групи, %; ** — питома вага до вiковоl групи, %; *** — питома вага до загального масиву, %.
25,8 %, друге рангове мюце займають пошкоджен-ня 3—4 ребер iз показником 22,6 %, трете — пошко-дження грудини iз показником 16,1 %, четверте — пошкодження 5—6 ребер iз показником 12,9 %. Також варто зауважити, що в 3 (9,7 %) постраждалих в груш з негативним перебиом травматичного процесу вiдмiчено поеднання перелому грудини з переломами ребер. Не спостер^алося пошкоджень грудинно-реберного каркасу в 2 (6,5 %) постраждалих дано!групи.
У загальному масивi дослщження серед пошкоджень грудинно-реберного каркасу найчаспше спостер^алося пошкодження 1—2 ребер iз показником 28,7 %, друге рангове мюце займають пошкодження 3—4 ребер iз показником 19,1 %, трете — пошкодження бшьше 6 ребер iз показником 11,5 %, четверте — пошкодження грудини iз показником 10,8 %, п'яте — пошкодження 5—6 ребер iз показником 7,0 %. У 8 (5,1 %) постраждалих було поеднання перелому грудини з переломами ребер. Не спостериалося пошкоджень грудинно-ребер-ного каркасу в 44 (28,0 %) постраждалих даного масиву.
Верифшащя пошкоджень оргашв та структур трудно! клики е досить складним процесом i не завжди можлива, особливо в постраждалих iз поеднаними по-шкодженнями. Набагато проспше дiагностувати ранш плевральш ускладнення торакально! травми, як1 ви-никають при пошкодженнi органiв та структур грудно! клiтки.
Розподiл масиву дослщження за ознакою наявностi раншх плевральних ускладнень торакально! травми в результативних групах наведено в табл. 3.
Аналiз даних, що наведено в табл. 3, дозволяе ствер-джувати, що в результативнш груш з позитивним пере-б^ом травматичного процесу ранш плевральш ускладнення торакально! травми спостерталися в 30,2 % випадюв. Серед раншх плевральних ускладнень торакально! травми найчаспше спостертався гемопневмо-торакс iз показником 15,1 %, гемоторакс вiдмiчено в 9,5 %, пневмоторакс — в 5,6 %.
У результативнш груш з негативним переб^ом травматичного процесу ранш плевральш усклад-
нення торакально! травми спостериалися майже в половини (48,42 %) випадюв. Найчастше спостерь гався гемоторакс iз показником 22,6 %, гемопнев-моторакс вiдмiчено в 19,4 % випадюв, пневмоторакс — в 6,5 %.
У загальному масивi дослiдження раннi плевральш ускладнення торакально! травми вiдмiчалися в третиш (33,8 %) випадк1в. Найчаспше спостерiгався гемопнев-моторакс iз показником 15,9 %, гемоторакс вiдмiчено в 12,1 %, пневмоторакс — в 5,7 %.
Серед пошкоджень оргашв та структур грудно! клики забш легень верифшовано в 48 (30,6 %) ви-падках, у результативнш груш з позитивним перебь гом травматичного процесу — у 33 (26,2 %) випадках, у результативнш груш з негативним переб^ом травматичного процесу — у 15 (48,4 %) випадках. Забш серця верифшовано в 23 (14,6 %) випадках, у результативнш груш з позитивним переб^ом травматичного процесу — у 15 (11,9 %) випадках, у результативнш груш з негативним переб^ом травматичного процесу — у 8 (25,8 %) випадках.
Висновки
1. У постраждалих iз вертеброторакальною травмою найбшьш часто вiдмiчаються двобiчнi пошкодження (39,5 %) грудно! клики. Лiвобiчнi та правобiчнi тора-кальш пошкодження майже рiвнозначнi (28 та 32,5 % вщповщно).
2. Пошкодження грудини спостер^алося в 10,8 %, 1-2 ребер — у 28,7 %, 3-4 ребер — у 19,1 %, 5-6 ребер — у 7,0 %, бшьше 6 ребер — в 11,5 %. У 5,1 % випадюв було поеднання перелому грудини з переломами ребер. Не спостер^алося пошкоджень грудинно-ре-берного каркасу в 28,0 % випадюв.
3. Ранш плевральш ускладнення торакально! травми спостер^алися в 33,8 % випадюв. Найчастше спосте-р^алися гемопневмоторакс — у 15,9 %, гемоторакс — у 12,1 %, пневмоторакс — у 5,7 %.
4. Проблема вертеброторакальних пошкоджень е досить складною та значущою в медициш Потребують уточнення та подальшого вивчення клшко-нозолопч-ш характеристики вертебрального компонента верте-броторакально! травми.
72
Травма, р-^ЭЫ 1608-1706, е-^БЫ 2307-1397
Том 17, №4 • 2016
Список л1тератури
1. Анкин Л.Н. Политравма (организационные, тактиче-
ские и методологические проблемы) — М.: МЕДпресс-информ, 2004. — 173 с.
2. Вагнер Е.А Хирургия повреждений груди / Е.А. Ваг-
нер. — М.: Медицина, 1981. — 288 с.
3. Гуманенко Е.К. Военно-полевая хирургия локальных войн
и вооруженных конфликтов/Е.К. Гуманенко, И.М. Самохвалов. — М.: ГЭОТАР-Медиа, 2011. — 672 с.
4. Згуров А.С, Хрущ А.В., Сон А.С. Современное состояние
лечения позвоночно-спинномозговой травмы (научный обзор) // Мiжнародний неврологiчний журнал. — 2013. — № 3(57). — С. 9-19.
Орипнальы досл1дження / Original Researches
5. Шармазанова О.П., Панченко О.В. Дiагностика закритоИ
травми грудно'1 клтки: класифжаци, рентгенологiчнi прояви (повiдомлення 1) // Радiологiчний всник. — 2010. — № 4(37). — С. 14-18.
6. FreixinetGilart J., Hernandez Rodriguez H., Martinez Val-
lina P. et al. Guidelines for the diagnosis and treatment of thoracic traumatism // Arch. Bronconeumol. — 2011. — Vol. 47, № 1. — P. 41-49.
7. Smolle J. Emergency treatment ofchest trauma — an e-learn-
ing simulation model for undergraduate medical students / J. Smolle, G. Prause, F.-M. Smolle-Jüttner//Eur. J. car-diothoracic Surg. — 2007. — Vol. 32, № 4. — P. 644-647.
Отримано 21.07.16 ■
Гурьев С.Е., Резниченко Ю.В., Сацык С.П., Кушнир В.А.
Государственное учреждение «Украинский научно-практический центр экстренной медицинской помощи и медицины катастроф Министерства здравоохранения Украины», г. Киев, Украина
КЛИНИКО-НОЗОЛОГИЧЕСКАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА ТОРАКАЛЬНОГО КОМПОНЕНТА У ПОСТРАДАВШИХ С ВЕРТЕБРОТОРАКАЛЬНОЙ ТРАВМОЙ
Резюме. В статье приведены данные анализа 157 случаев вертеброторакальной травмы у пострадавших, которые находились на лечении в Киевской городской клинической больнице скорой медицинской помощи в период с 2010 по 2015 год. Рассмотрены основные клинико-нозологические характеристики торакального компонента вертеброторакальной травмы:
структура повреждений грудной стенки, органов и структура грудной клетки, а также ранние плевральные осложнения торакальной травмы.
Ключевые слова: травма, грудная клетка, вертебротора-кальные повреждения, клинико-нозологическая характеристика.
GurevS.O., Reznichenko Yu.V, SatsykS.P., Kushnir V.A.
State Institution «Ukrainian Scientific and Practical Center of Emergency Medical Care and Disaster Medicine of Ministry of Health of Ukraine», Kyiv, Ukraine
CLINICAL AND NOSOLOGICAL CHARACTERISTICS OF THE THORACIC COMPONENT IN VICTIMS WITH VERTEBRO-THORACAL TRAUMA
Summary. This article represents the data on the analysis of 157 structure of the chest wall injuries, organs and structures of the cases of victims with vertebro-thoracal injuries which were treated chest and early pleural complications of thoracic trauma have been in Kyiv City Clinical Emergency Hospital in the period from 2010 considered.
to 2015. The basic clinical and nosological characteristics of the Key words: trauma, chest, vertebro-thoracal injuries, clinical and thoracic component of the vertebro-thoracal trauma, namely nosological characteristics.
TOM 17, №4 • 2016
www.mif-ua.com,http://trauma.zaslavsky.com.ua
73
