CC BY
14
■ Орипнальы дослiдження_|ТпЯРМЯ
Original Researches I pdbMd
УДК 616-001.3 DOI: 10.22141/1608-1706.5.19.2018.146646
Гур'ев С.О., Яровий Д.М.
ДЗ «Укра!нський науково-практичний центр екстрено! медично! допомоги та медицини катастроф МОЗ Укра!ни», м. Ки!в, Укра!на
Клшко-нозолопчна характеристика постраждалих, шва^дизованих внаслдок дорожньо-транспортних пригод в УкраТш
Резюме. Статтю присвячено проблем\ ¡нвалдизацм постраждалих внаслдок дорожньо-транспортних пригод, проанал1зована структура ¡нвалдност в аспект\ шнко-нозологмних характеристик пошкоджень. Розглянуто 219 випадюв первинно! ¡нвал1дност1, яку постраждал/ отримали внаслдок травм, що сталися в рамках дорожньо-транспортних пригод.
Ключовi слова: ¡нвалднють; травма; клнко-нозологмна характеристика; полсистемн\ пошкодження; до-рожньо-транспортна пригода
Вступ
За даними Глобально! доповщ про стан безпеки до-рожнього руху у свт 2017 р., щорiчно у свт внаслщок дорожньо-транспортних пригод (ДТП) гине 1,25 млн ошб. Серед них в бвропейському регiонi — 92,5 тис., в Укра!ш — 4,85 тис. ошб. 90 % смертей у результат ДТП мае мюце в кра!нах з низьким i середнiм рiвнем дохо-дiв, на них припадае менше половини зареестровано-го свiтового автопарку. Ще 20—50 млн ошб у результат ДТП шддаються впливу несмертельних травм, яы е важливою причиною втрати працездатност в усьому свiтi. В умовах зростання штенсивносп дорожнього руху медико-сощальною проблемою залишаеться ш-валщизащя постраждалих внаслiдок травм, отрима-них в результат ДТП, оскiльки серед несприятливих наслщыв дорожньо-транспортно! травми (ДТТ) спо-стерiгаеться подальше И збшьшення [1]. Так, за даними 1.Г. Петрово! та спiвавт. (2007), кожен десятий випадок первинного виходу на швалщшсть серед до-рослого населення обумовлений отриманням тяжко! травми в результат ДТП [2]. У бвропейському регюш понад 2,3 млн ошб щорiчно унаслщок ДТП отриму-ють травми i стають швалщами. Як вiдмiчае бiльшiсть авторiв, саме внаслщок ДТП постраждалi отримують найбшьш серйознi, тяжк травми з грубими пошко-дженнями опорно-рухового апарату, шших органiв i
систем органiзму, що призводять до стiйко! швалщи-заци [3—5].
Соцiально-економiчний аспект проблеми швалщ-ностi пiдкреслюеться експертами Всесвiтньо! орга-нiзацi! охорони здоров'я (ВООЗ), яы оцiнюють шва-лiднiсть як глобальний тягар хвороб для суспiльства, уникнути якого не може жодна держава, а профилактику швалщност визнають одним з найбiльш еконо-мiчно доцiльних медичних заходiв. Внаслiдок ДТП у свт отримують травми або стають швалщами близь-ко 40 млн чоловш щорiчно [6, 7]. Високий рiвень роз-витку системи охорони здоров'я, яысна i ефективна медична допомога потерпшим у ДТП вщграють важ-ливу роль в зниженш рiвня смертностi i швалщнос-тi вiд ДТП [8]. Показники ДТТ залежать не лише вщ профiлактичних заходiв, спрямованих на скорочення випадыв ДТП, але i вщ комплексу заходiв, що сприя-ють зниженню тяжкостi несприятливих наслiдкiв для травмованих у ДТП [9].
Проаналiзувавши даш доступно! вiтчизняно! i зарубiжно! лiтератури, можна стверджувати, що на-уковi дослiдження переважно стосуються вивчен-ня причин летальних наслiдкiв на догосштальному етапi чи оцiнцi якосп надання медично! допомоги на госштальному етапi. Залишаються невивченими причини несприятливих наслщыв, !х iстинна по-
© «Травма» / «Травма» / «Trauma» («Travma»), 2018
© Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2018
Для кореспонденци: Гур'ев Серпй Омелянович, доктор медичних наук, професор, ДЗ «Украшський науково-практичний центр екстрено!" медично!" допомога та медицини катастроф МОЗ Укра!ни», вул. Братиславська, 3, м. Ки!"в, 02166, Укра!"на; факс: +38 (044) 518-57-08; e-mail: [email protected]
For correspondence: Sergiy Guryev, MD, PhD, Professor, State Institution "Ukrainian Scientific and Practical Center of Emergency Medical Care and Disaster Medicine of the Ministry of Health of Ukraine'; Bratislavska st., 3, Kyiv, 02166, Ukraine; fax: +38 (044) 518-57-08; e-mail: [email protected]
ширешсть i рекомендацп щодо зниження рiвня ш-валiдностi вiд ДТТ.
Як вщомо, повнiстю одужують близько 60 % потер-пiлих вiд ДТП. Стшка втрата працездатностi (перехiд на швалщшсть) спостерiгаeться у 6—11 % постражда-лих. Зiставлення показникiв травматизму i швалщнос-тi показуе, що в середньому з кожних 100 потерпших вiд травм 3 людини стають iнвалiдами, що спричиняе значний сощальний i економiчний збиток. Серед причин швалщносп рiвень множинних i поеднаних травм становить вщ 50 до 80 %. Як пщкреслюють R. Ра1тега-Suarez та ствавт. (2015), у бiльшостi ошб, визнаних iнвалiдами у зв'язку з травмами, отриманими в результат ДТП, причиною iнвалiдизацii стала полгграв-ма (53,2 %), травми голови (33,1 %). Значно менший вщсоток травм, що призвели до визнання швалщами постраждалих у ДТП, становлять травми живота, по-перекового вщдту хребта (4 %), грудно! китки (3,9 %) i травми тазостегнового суглоба i стегна (3,2 %). За ви-сновками авторiв, показники первинно! iнвалiдностi в Iспанii е меншими, нiж в iнших европейських крашах, але постраждалi вимагають значноi' медичноi' i сощаль-ноi' шдтримки, також iснують проблеми доступностi цих послуг [10].
При вщсутносп негайних i дieвих кроив дорожньо-транспортний травматизм стане, за прогнозами ВООЗ, третьою провiдною причиною у структурi причин смертностi та iнвалiдностi у свт, яка буде забирати щорiчно до 2,4 млн людських житпв.
Мета дослщження: визначити клiнiко-нозологiчну структуру швалщизаци постраждалих внаслiдок до-рожньо-транспортних пригод як основу для подаль-шого вивчення процесу.
Матерiали та методи
Нами на 6a3i Ки1всько1 мюько1 спецiалiзованоl травматолопчно1 медико-сощально1 експертно1 комь cii було проаналiзовано 219 випадкiв iнвалiдностi, що настала у результата дорожньо-транспортних пригод, з оцшкою клштэ-нозолопчно1 характеристики масиву постраждалих. Розрахунки проводилися вiдповiдно до критерив та вимог доказово'1 медицини, тому вс поло-ження знаходяться в межах поля вiрогiдностi.
Результати та обговорення
На базi Ки1всько1 мюько1 спецiалiзованоl травма-толопчно1 медико-сощально! експертно! комiсil нами було проанал1зовано 219 випадив швалщноста, що настала внаслщок ДТП. Всi данi було оброблено за допомогою комп'ютерних технологш вiдповiдно до критерй'в та вимог доказово1 медицини. Нами вивче-но структуру та можливий вплив кшшко-нозолопчно1 характеристики пошкодження в рiзних вшових групах учасниив дорожнього руху на ймовiрнiсть настання та ступiнь стшко1 втрати працездатностi, що виражаеться у встановленш групi iнвалiдностi.
Розподiл загального масиву постраждалих за озна-кою клiнiко-нозологiчних груп пошкодження в ре-зультативних групах наведено в табл. 1.
Анал1з даних, що наведено в табл. 1, свщчить про наступне: кшшко-нозолопчна група «скелетна травма» (СТ) становить 52 % за питомою вагою в загально-му масивг У клiнiко-нозологiчнiй групi СТ показник з встановленою першою групою швалщносп — 9,6 %, що на 42,4 % вище в абсолютному значенш штенсив-ного показника загального масиву. Друга група шва-лщноста в клiнiко-нозологiчнiй групi СТ мае показник
Таблиця 1. Розподл масиву постраждалих за ознакою кл!н!ко-нозолог!чно1 форми пошкодження
в результативних групах
Клшшо-нозолопчна група I група швалщност (n = 18) II група швалщносл (n = 110) III група швалщносл (n = 91) Загальний масив (n = 219)
%* %** %*** R %* %** %*** R %* %** %*** R %***
Скелетна травма (п = 114) 61,1 9,6 5,0 1 50,9 49,1 25,6 1 51,6 41,2 21,5 1 52,0
Торако-скелетна травма (п =17) 11,1 11,8 0,9 3 7,3 47,1 3,7 5 7,7 41,2 3,2 4 7,8
Краню-скелетна травма (п = 26) 0 0 0 4 13,7 57,7 6,8 3 12,1 42,3 5,0 3 11,9
Краню-торако-скелетнатравма (п = 27) 16,7 11,1 1,4 2 10,9 44,4 5,5 4 13,2 44,5 5,5 2 12,3
Краню-торако-абдомшо-скелетна травма (п = 31) 11,1 6,5 0,9 3 15,4 54,8 7,7 2 13,2 38,7 5,5 2 14,2
Торако-абдомЫо-скелетна травма (п = 4) 0 0 0 4 1,8 50 0,9 6 2,2 50 0,9 5 1,8
Усього 100 100 100 100
Примтки: * — до групи 1нвал!дност1; ** — до клiнiко-нозолопчноíгрупи; *** — до загального масиву.
49,1 %, що на 2,9 % менше в абсолютному 3Ha4eHHi штенсивного показника загального масиву. Показник третьо!' групи iнвалiдностi в клiнiко-нозологiчнiй rpyni СТ становить 41,2 %, що на 10,8 % менше в абсолютному значенш штенсивного показника. Вищевикладене вказуе на те, що скелетна травма е досить вагомою, по-ширеною та iнвалiдизуючою ознакою для постражда-лих внаслiдок ДТП.
Вивчення результату розподту постраждалих за ознакою вшу в клшшо-нозолопчних групах наведено в табл. 2.
Аналiз даних, що наведено у табл. 2, вказуе на те, що розподт постраждалих за групами швалщноста суттево залежить вщ вiковоï групи. У вiковiй груш до 30 роыв найчастiше зус^чаеться клiнiко-нозологiчна група СТ (67,3 %). Серед шших клiнiко-нозологiчних груп даного вшу найчасташе зустpiчалися клшшо-нозоло-пчш групи «краню-торако-абдомшо-скелетна травма» (КТАСТ) (14,5 %), «краню-торако-скелетна травма» (КТСТ) (9,1 %), «краню-скелетна травма» (КСТ) (7,3%), «торако-скелетна травма» (ТСТ) (1,8 %). Клшь ко-нозологiчна група «торако-абдомшо-скелетна травма» (ТАСТ) у вшовш гpупi до 30 роыв не зусщчалася. Вищевикладене свiдчить про те, що у вшовш груш до 30 роыв скелетний компонент пошкоджень зус^чав-ся у 100 % випадыв, крашальний компонент — у 30,9 %, торакальний — у 25,4 %, абдомшальний — у 14,5 % випадыв дано1 вшово!' групи. Таким чином, вищена-ведене свiдчить, що учасники дорожнього руху дано1 вiковоï групи найчасташе стають iнвалiдами внаслiдок скелетного компонента пошкоджень, що, ймовipно,
пов'язано з нехтуванням правилами безпеки дорож-нього руху.
У вшовш груш 31—45 роыв подiбна тенденщя. Бтьшють пошкоджень припадае на скелетну травму (45,1 %). Друге рангове мюце в данш вшовш груш становить клшшо-нозолопчна група пошкоджень КСТ (18,3 %), трете — КТАСТ (17,1 %), четверте — ТСТ (11 %), дещо рщше зусщчаеться клшшо-нозолопчна форма КТСТ (6,1 %) та зовшм не зусщчаеться ТАСТ. При цьому скелетний компонент пошкоджень зу-с^чався в ушх випадках дано1 вiковоï групи (100 %); крашальний компонент — у 41,5 % постраждалих; торакальний компонент — у 34,2 %; абдомшальний компонент — у 17,1 % постраждалих. Таким чином, у вшовш груш 31—45 роыв серед ушх постраждалих мае мюце скелетний компонент пошкодження, серед ш-ших частих клшшо-нозолопчних форм пошкоджень, що призвели до швалщизаци', виявляються крашаль-ний та торакальний компоненти.
У вшовш груш 46—60 роыв близько половини постраждалих припадае на скелетну травму (45,1 %). Серед шших пошкоджень, що зус^чаються серед шваль дизованих у результата ДТП дано1 вшово!' групи: КТСТ (21,6 %), КТАСТ (10,8 %), ТСТ (9,5 %), КСТ (6,8 %), ТАСТ (5,4 %).
Вшову групу 61—75 роыв переважно становлять особи, яы в результата ДТП швалщизоваш внаслщок ске-летно1 (75 %) та краню-скелетно!' травми (25 %). Врахо-вуючи, що переважною бтьшютю дано1 вшово!' групи е шшоходи, ймовipно, такий pозподiл пов'язаний з нехтуванням правилами дорожнього руху.
Таблиця 2.1нтегральний розподл постраждалих загального масиву за ознакою в '1ку
в кл1н!ко-нозолог1чних групах
BiKOBa група, роки Скелетна травма Торако-скелетна травма Краню-скелетна травма
%* %** R %* %** R %* %** R
До 30 32,5 67,3 1 5,9 1,8 3 15,4 7,3 3
31-45 32,5 45,1 1 52,9 11,0 1 57,7 18,3 1
46-60 29,8 45,9 2 41,2 9,5 2 19,2 6,8 2
61-75 5,2 75,0 3 0 0 4 7,7 25,0 4
Усього 100 100 100
BiKOBa група, роки Краню-торако-скелетна травма Краню-торако-абдомшо-скелетна травма Торако-абдомшо-скелетна травма
%* %** R %* %** R %* %** R
До 30 18,5 9,1 3 25,8 14,5 2 0 0 2
31-45 22,2 6,1 2 48,4 17,1 1 0 0 2
46-60 59,3 21,6 1 25,8 10,8 2 100 5,4 1
61-75 0 0 4 0 0 3 0 0 2
Усього 100 100 100
Примтки: * — до клiнiко-нозологiчноïгрупи; ** — до вiковоïгрупи.
Враховуючи вищенаведене, можна дiйти висновку, що в клiнiко-нозологiчних групах найчастiше отриму-ють iнвалiдизуючi травми особи вшэм 18—45 рокiв, що е молодим, активним та працездатним прошарком на-селення та нацiональним багатством Украши.
Висновки
1. Кпiнiко-нозологiчна характеристика масиву постраждалих, яи отримали швалщшсть внаслiдок ДТП, е важливим фактором ризику, що впливае на характер та результат переб^у травматичного процесу.
2. У клшшэ-нозолопчнш структурi масиву постраждалих, якi отримали швалщнють внаслiдок ДТП, пре-валюе пошкодження опорно-рухового апарату, що було зареестровано у 100 % постраждалих та становить 52 % загального масиву пошкоджень, а також крашаль-ний компонент пошкодження — 38,5 %.
3. Мае мюце певна диференщащя клшшэ-нозоло-пчно! структури масиву постраждалих залежно вiд гру-пи швалщноста, за рахунок насамперед пошкодження опорно-рухово! системи (превалюе найбiльше у ма-сивi I групи iнвалiдностi — 61,1 %), абдомшального (15,4 % — III група) та торакального (38,9 % — I група) компонент пошкодження.
4. Важливою ознакою, що характеризуе iнвалiдизацiю постраждалих внаслщок ДТП, е характер та обсяг поед-нання компонентiв полiсистемного пошкодження. Так, найбтьший вплив (крiм пошкодження опорно-рухово! системи та крашально! травми) на виникнення I та II груп iнвалiдностi мае поеднання з пошкодженнями груд-но! клики, III групи — абдомшальним компонентом.
5. Найбтьш часто швалщизуються у результата ДТП особи працездатного вiку (18—60 роыв) у результатi пошкодження опорно-рухового апарату.
Конфлжт iHTepeciB. Автори заявляють про вщсут-нiсть конфлшту iнтересiв при пiдготовцi дано! статга.
Список лiтератури
1. Миралиев М.Р. Травматизм — основной фактор инвалидности / М.Р. Миралиев, А Ахмедов, К.Х. Сироджов // Здравоохранение Таджикистана. — 2014. — № 1. — С. 11-15.
2. Анализ показателей инвалидности взрослого населения вследствие травм, полученных в результате дорожно-транспортных происшествий / И.Г. Петрова, А.А. Закарян, В.В. Стожаров [и др.] // Скорая мед. помощь. — 2007. — № 1. — С. 26-28.
3. Некоторые показатели освидетельствования детей после дорожно-транспортных происшествий для установления им инвалидности в Санкт-Петербурге в системе общего освидетельствования детей от травм/А.Н. Вишняков, В.П. Шестаков, А.А. Свинцов[и др.]//Вест. Всерос. об-ва специалистов по мед.-соц. экспертизе, реабилитации иреабилитац. индустрии. — 2016. — № 2. — С. 79-84.
4. Walker C. Road trauma among young Australians: Implementing policy to reduce road deaths and serious injury / C. Walker, J. Thompson, M. Stevenson // Traffic Inj. Prev. — 2017. — Vol. 18, № 4. — P. 363-368.
5. Injury characteristics and outcome of road traffic accident among victims at Adult Emergency Department of Tikur Anbessa specialized hospital, Addis Ababa, Ethiopia: a prospective hospital based study / M. Seid, A Azazh, F. Enquselassie, E. Yisma // BMC Emerg. Med. — 2015. — Vol. 15. — Art. No 10.
6. The Global Disability Action Plan 2014-2021 of the World Health Organisation (WHO): a major step towards better health for all people with disabilities. Chance and challenge for Physical and Rehabilitation Medicine (PRM) / C. Gutenbrunner, S. Negrini, C. Kiekens [et al.]//Eur. J. Phys. Rehabil. Med. — 2015. — Vol. 51, № 1. — Р. 1-4.
7. Toroyan T. WHO launches second global status report on road safety / T. Toroyan, M.M. Peden, K. Iaych // Inj. Prev. — 2013. — Vol. 19, № 2. — Art. No 150.
8. Road traffic collisions-case fatality rate, crash injury rate, and number of motor vehicles: time trends between a developed and developing country / S.S. Goonewardene, K. Baloch, K. Porter [et al] // Am. Surg. — 2010. — Vol. 76, № 9. — P. 977-981.
9. Predictive factors of poor outcome in road traffic injures; a retrospective cohort study / H.P. Hatamabadi, M. Shojaee, P. Kashani [et al.] // Emerg. — 2017. — Vol. 5, № 1. — Art. No e21.
10. Disability related to road traffic crashes among adults in Spain/R. Palmera-Suarez, T. Lopez-Cuadrado, J. Almazan-Isla [et al.] // Gac. Sanit. — 2015. — Vol. 29(Suppl. 1). — P. 43-48.
11. Seeger R. Traffic medicine in basic medical practice / R. Seeger// Ther. Umsch. — 2011. — Vol. 68, № 5. — P. 235241.
12. Каримов Ж.М. Совершенствование системы учета и создания единой информационной системы о пострадавших в дорожно-транспортных происшествиях/Ж.М. Каримов // Наука и новые технологии. — 2014. — № 1. — С. 66-70.
Отримано 14.09.2018 ■
Гурьев С.Е., Яровой Д.М.
ГУ «Украинский научно-практический центр экстренной медицинской помощи и медицины катастроф МЗ Украины», г. Киев, Украина
Клинико-нозологическая характеристика пострадавших, инвалидизированных в результате дорожно-транспортных происшествий в Украине
Резюме. Статья посвящена проблеме инвалидизации постра- получили в результате травм, произошедших в рамках дорож-
давших в результате дорожно-транспортных происшествий, но-транспортных происшествий.
проанализирована структура инвалидности в аспекте клини- Ключевые слова: инвалидность; травма; клинико-нозологи-
ко-нозологических характеристик повреждений. Рассмотрено ческая характеристика; полисистемные повреждения; дорож-
219 случаев первичной инвалидности, которую пострадавшие но-транспортное происшествие
S.O. Guriev, D.M. Yaroviy
State Institution "Ukrainian Scientific and Practical Center of Emergency Medical Care and Disaster Medicine of the Ministry of Health of Ukraine", Kyiv, Ukraine
Clinical and nosological structure of disability among the victims of road accidents in Ukraine
Abstract. The article deals with the problem of disability in the victims of road accidents, the structure of disability in the aspect of clinical and nosological characteristics of injuries. 219 cases of primary disability as a result of trauma occurred due to road accidents were analyzed. The distribution of the majority of victims depending on the clinical and nosological form of damage was studied, as well as the age in clinical and nosological groups. The clinical and nosological group of skeletal trauma (ST) made up 52 % by the specific gravity in the general array. In the clinical and nosological ST group with the first disability category, the indicator is 9.6 %, which is 42.4 % higher by the absolute value than the severity index of the general array. The second disability category in the clinical and nosological ST group has an index of 49.1 %, which is 2.9 % less by the absolute value than the severity index of the general array. The indicator of the third disability category in the clinical and nosological ST group is 41.2 %, which is 10.8 % less by the absolute value than the severity index. The foregoing points out that skeletal injury is a significant, common and disabling sign for victims of a road accident. The analysis of the data indicates that the distribution of patients in term of disability categories significantly depends on the age group. In the age group up to 30 years, the clinical and nosological ST group (67.3 %) is most common one. Among other clinical and nosological groups of this age, the most common were clinical and nosological groups of cranio-thoraco-abdomino-skeletal trauma (CTAST) (14.5 %), cranio-thoraco-skeletal trauma (CTST) (9.1 %), cranio-skeletal trauma (CST) (7.3 %), and tho-raco-skeletal trauma (TST) (1.8 %). In the age group of up to 30 years, thoraco-abdomino-skeletal trauma (TAST) was not detected. The above shows that in the age group of up to 30 years, the skeletal component of injuries was found in 100 % of cases, the cranial component — in 30.9 %, the thoracic component — in 25.4 %, and the abdominal component — in 14.5 %. In the age group of 31—45 years, a skeletal injury was most common (45.1 %). The second common was the clinical and nosological group of CST (18.3 %), the third — CTAST (17.1 %), the fourth — TST (11 %), CTST is somewhat less common (6.1 %), and TAST was not detected at all.
In this case, the skeletal component of injury was found in all cases of this age group (100 %), the cranial component — in 41.5 % of the victims; thoracic component — in 34.2 %; abdominal component — in 17.1 %. In the age group of 46—60 years, about half of the patients suffered from skeletal trauma (45.1 %). Among other injuries detected in persons disabled due to road accident in this age group, there were: CTST (21.6 %), CTAST (10.8 %), TST (9.5 %), CST (6.8 %), TAST (5.4 %). The age group of 61-75 years consists mainly of persons, who were disabled due to skeletal (75 %) and cranio-skeletal trauma (25 %) as a result of a road accident. Given that the overwhelming majority of this age group consists of pedestrians, it is likely that such a division is related to the neglected traffic rules. The results of the study made it possible to conclude that clinical and nosological characteristics of people, who became disabled due to a car accident, are important risk factors affecting the nature and outcome of the traumatic process. In the clinical and nosological structure of victims, who became disabled due to a road accident, the damage of the locomotor system was most common — it was detected in 100 % of cases and accounts for 52 % of the total array of injuries, as well as the cranial component — 38.5 %. There is a certain differentiation in the clinical and nosological structure of patients depending on the disability category, primarily due to the damage of the locomotor system (it prevails in patients with the first disability category — 61.1 %), abdominal (15.4 % — second disability category) and thoracic (38.9 % — third disability category) components of injury. The nature and extent of the combination of polytrauma components are an important features that characterize the disability of the victims as a result of a road accident, so a combination with chest injuries has the greatest influence (other than damage to the locomotor system and cranial trauma) on the first and second disability categories, and on the third disability category — a combination with abdominal component. Most often, disability as a result of a road accident occurs among persons of the most productive age (18-60 years) due to the damage of the locomotor system. Keywords: disability; injury; clinical and nosological characteristics; polytrauma; road accident
