CC BY
37
Оригинальные исследования
Original Researches
МЕДИЦИНА
НЕОТЛОЖНЫХ состояний
®
УДК 615.211-616-089-053.9
ХИЖНЯК A.A., МИХНЕВИЧ К.Г., БАУСОВ С.О., АУБ1ВСЬКА С.С. Харювсыкий нацюнальний медичний унверситет
ВПЛИВ ЗАГАЛЬНОТ АНЕСТЕЗП НА СТУПНЬ КОГЫТИВНИХ 3MiH У ХВОРИХ ПОХИЛОГО BiKy 3 УРГЕНТНОЮ ЖРУРПЧНОЮ
ПАТoлoгieю
Резюме. У сmаmmiрозглядаеться питання збереження та вiдновлення головных вищих мозкових функцш тсля оперативного втручання вумовах загальног анестезПз подальшоюрозробкою методiв хх корекцПу хворых похилого вку.
Отримат нами дат до^дження когштивно'П функцПу пацiентiв уах груп у тсляоперацшному перiодi порiвняноз дооперацшним вказують на наявшстьлегкихзмш когштивно'Псфери. Включения до комплексу стандартного лкувального протоколу тюцетаму та особливо цитофлавну дозволяе яксно вiдновити рiвень когштивно'П функцП
Ключовi слова: когттивна функщя, загальна анестезия, ноотропи, тоцетам, цитофлавн.
Вступ
Щоденно багато пащенпв рiзного вжу та стат в усьому свт стикаються з ургентним або плановим оперативним втручанням з використанням загально'1 анестезП. Питання збереження та вщновлення головних вищих мозкових функцш тсля оперативного втручання в умовах загально'1 анестезП е сучас-ним та актуальним.
Вщомо, що в умовах загально'1 анестезП у хворих уск вiкових груп виявляються характернi змiни, серед яких у першу чергу слщ вiдзначити змiни перфу-зГ1 головного мозку, внутрiшньочерепного тиску та шших функцiй головного мозку, нейротоксичний вплив iз порушенням синаптогенезу, iндукцiю ней-родегенерацП, стимуляцiю апоптозу нейронiв. Як наслщок, цi змiни можуть зумовлювати в подаль-шому виникнення рiзноманiтних порушень вищо'1 мозково'1 дiяльностi.
У багатьох дослщженнях вiдмiчено, що в раннш пiсляоперацiйний перiод змiни когштивно! сфери рiзного ступеня вираженостi визначаються при-близно в 30 % хiрургiчних втручань, виконаних пiд загальною анестезiею, вони спостерiгаються в 10 % пащенпв протягом трьох мюящв [1—13].
Характер пiсляоперацiйних змiн когштивно! сфери залежить вiд типу анестезП, соматичного та неврологiчного статусу, а також вщ вiку пацiента.
Шсляоперацшна когнiтивна дисфункцiя про-являеться переважно порушеннями пам'ятi, швид-костi та лопчносп мислення, труднощами кон-центрацП уваги, реактивностi. Цi змiни знижують розумову працездатнiсть, настрiй, адаптогеннi риси [7, 8].
Метою даного дослщження е оцшка впливу загально'1 анестезП на стан когштивно'1 функцП з подальшою розробкою методiв П корекцП у пацiентiв геронтолопчного вiку з гострою хiрургiчною пато-логiею шляхом удосконалення методiв штенсивно'1 терапП.
Для досягнення дано'1 мети нами було проведено дослщження когштивно'1 сфери у 96 хворих похилого вжу з гострою хiрургiчною патологiею черевно'1 порожнини на 1-шу, 2-гу, 5, 12 та 30-ту добу пiсля оперативного втручання порiвняно з передопера-цiйним перiодом. Ус хворi були розподiленi на 3 клшчш групи: 1-ша група (п = 26) — хворi, яким проводили лжування за стандартним протоколом (шфузшна терапiя, антибактерiальна терап1я, дез-агреганти, антикоагулянти, анальгетики), серед-нш вiк — 74,0 ± 8,9 року, 9 чоловЫв, 17 жшок; 2-га група (п = 34) — хвор^ яким проводили лiкування за стандартним протоколом з додаванням ноотропiв (тiоцетам за ступiнчастою схемою: доза насичення 25 мл та пщтримуюча доза по 25 мл внутршньовен-но краплинно протягом 7 дiб, потiм по 2 таблетки протягом 30 дiб), середнiй вж — 74,0 ± 7,6 року, 14 чоловЫв, 20 жiнок; 3-тя група (п = 36) — хвор^ яким проводили лiкування за стандартним протоколом з додаванням цитофлавшу (по 10 мл на 200 мл 5 % розчину глюкози 2 рази на добу протягом 7 дiб, по-чинаючи за 30 хвилин до кшцд операцП, попм по 2
© Хижняк А.А., Михневич К.Г., Баусов 6.О.,
Дубiвська С.С., 2015 © «Медицина невщкладних сташв», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
таблетки протягом 30 даб), середнiй bîk — 72,0 ± 7,4 року, 13 чоловiкiв, 23 жшки.
Дослщження було проведено на 6a3i XapKiBCbKoï MicbKoï клiнiчноï лжарш швед^ та невiдклaдноï медичноï допомоги iM. проф. О.1. Мещанiнова.
Ус1м пацieнтам проводили стандартну внутрш-ньовенну премедикацго. Оперативне втручання проводили в умовах загально! багатокомпонентно'1 анестезН 3i штучною вентиляцieю легенiв з вико-ристанням пропофолу та фентаншу.
Методи дослщження
KaimHm: анамнестичнi данi, антропометричнi показники, артерiальний тиск, частота серцевих скорочень, центральний венозний тиск та шшь
Лабораторий концентрацiя гемоглобiну, лейко-цитарна формула, загальний бглок, глюкоза, сечо-вина, лактат, пiруват, креатинш, бшрубш, АЛТ, АСТ.
Дослджеиия когитивио1 сфери: коротка шкала ощнки псих1чного статусу (Mini-Mental State Examination, MMSE), тест малювання годинника, тест 5 сл1в за А.Р. Лур1я, батарея тестiв на лобну дис-функцго — БТЛД (Frontal Assessment Batter — FAB), метод Шульте.
Пащенти були ознайомленi з даними про свое захворювання, обсягом оперативного втручання, що плануеться, можливими ускладненнями.
Уам хворим було проведено повний комплекс передоперацшного обстеження вщповщно до кль шчного протоколу.
У передоперацшний перiод за даними уах ме-тод1в дослiдження результати вщповщали межам норми, що свщчить про вщсутшсть явних змш ког-нГтивнох функц11.
Результати та ïx обговорення
У пaцiентiв усгх груп нами були отриманi данi, що вказують на зниження в шсляоперацшному перiодi когн1тивнох функцН в ос16 похилого в1ку з ургентною х!рурпчною пaтологiею в умовах проведення загаль-нох анестезж Вiдновлення когн1тивнох функцН в ус1х групах пaцiентiв тсля оперативного втручання вщ-бувалося по-р1зному. Вирaженiсть зм1н когн1тивнох
сфери прямо пропорцшно впливала на процес оду-жання пацieнтiв у пiсляоперацiйному перюда.
На 1-шу добу пiсляоперацiйного перюду при дослiдженнi когнiтивноï сфери за шкалою MMSE (рис. 1) у пащентш 1-ï групи кiлькiсть балiв була знижена на 19,4 % порiвняно з передоперацiйним перiодом, на 2-гу добу — на 20,3 %, на 5-ту добу — на 10,6 %, на 12-ту — на 7,1 %, а на 30-ту добу було досягнуто вихщного рiвня (—2,2 %). У пащенпв 2-ï групи кiлькiсть балiв за шкалою MMSE була змше-на вiдповiдно на -14,3; —11,5; -2,6; +2,4 та +4,3 %, тобто на 30-ту добу результат тесту вiрогiдно пере-вищував вихщний рiвень. У пацieнтiв 3-ï групи показники були вщповщно —14,1; —12,4; —1,7; +4,7 та +7,3 %, тобто вже на 5-ту добу результат тесту сягнув вихщного рiвня i тсля цього вiрогiдно перевищував вихiдний рiвень.
Кiлькiсть балiв за тестом малювання годинника (рис. 2) вщповщно до етапiв дослщження виглядала таким чином. У пащенпв 1-ï групи вона була змше-на на —14,5; —15,8; —8,7; —2,5 та —2,1 %, тобто цей показник сягнув вихщного рiвня лише на 12-ту добу й не перевищував його. У пащенпв 2-ï групи змши були таю: на —15,3; —11,5; —3,1; +3,1 та +3,1 %, тобто з 12-ï доби цей показник вiрогiдно перевищував вихщний рiвень. У 3-й груш спостерпалася така ди-намжа: —12,0; —10,5; +1,2; +3,2 та +4,4 %, тобто, як i у 2-й груш, з 12-ï доби цей показник вiрогiдно перевищував вихщний рiвень.
За шкалою БТЛД (рис. 3) динамжа була схожою. У пащентш 1-ï групи кгльюсть балiв змшювалась вщповщно до етапiв дослiдження таким чином: на —17,8; —19,1; —10,1; —5,3 та —0,8 %, на 12-ту добу показник вiрогiдно не вiдрiзнявся вщ вихщного й бгльше вiрогiдно не пiдвищувався. У 2-й груш результати тестш за шкалою БТЛД змшювалися бгль-шою мiрою: на —19,7; —15,7; —1,2; +6,8 та +11,4 % вщповщно до етатв дослщження; уже на 5-ту добу показник сягнув вихщного рiвня й продовжував вь рогiдно пщвищуватися, перевищивши вихiдний рiвень. У 3-й груш результати були такими: —21,2; —14,3; —1,8; +5,4 та +9,1 %, що практично не вщ-рiзнялося вщ результапв 2-ï групи.
годинника
Рисунок 1. Динам1ка бал 'в за шкалою MMSE
Оригинальные исследования / Original Researches
Рисунок 3. Динам1ка бал 'в за шкалою БТЛД
За тестом 5 aniB (рис. 4) отримаш таю результаты. 1-ша група: -13,4; -14,7; -6,3; -1,3 та +0,4 %; з 12-1 доби показник сягнув вихщного рiвня й бшьше вiрогiдно не змшювався. 2-га група: -14,2; -15,1; -5,7; +1,9 та +4,1 %; з 12-1 доби показник також сягнув вихщного рiвня, тсля чого вiрогiдно пiдвищився. 3-тя група: -11,4; -8,7; +1,8; +6,0 та +6,9 %; у цш груш показник сягнув вихщного рiв-ня вже на 5-ту добу й продовжував вiрогiдно пiд-вищуватися.
Також у пащенпв усiх груп на рiзних етапах до-слщження спостерПалось збшьшення кiлькостi по-милок та змша середнього значення ступеня спро-можностi до працi за результатами таблиць Шульте (рис. 5), але рiзною мiрою. Так, у 1-й груш тривалють тесту Шульте змшювалась таким чином вщповщ-но до етатв дослщження: +14,6; +17,5; +11,4; +5,9 та +1,7 %. Цей показник повернувся до вихщного рiвня на 12-ту добу й бшьше вiрогiдно не зменшу-вався. У пащенпв 2-1 групи результати були такими: +8,8; +10,1; +0,04; -4,8 та -7,6 %, при цьому цей показник сягнув вихщного рiвня вже на 5-ту добу й продовжував вiрогiдно зменшуватися. У 3-й груш результати були ще кращими: вщповщно до етапiв дослiдження +10,8; +8,2; -2,8; -7,5 та -12,7 %. Також на 5-ту добу показник сягнув вихщного рiвня й
Рисунок 5. Динамка бал'в за таблицями Шульте
продовжував далi Bipor^HO зменшуватися, причому бшьшою мipoю, шж у 2-й rpyni.
Отже, найпршими показники стану кoгнiтивних фyнкцiй були при стандартному лжуванш (1-ша група), а найкращими — при застосуванн тioцетамy й цитoфлавiнy (2-га та 3-тя групи), при цьому результати за тестами MMSE, малювання годинника та Шульте у 3-й груш (застосування цитофлавшу) були вipoгiднo кращими, н1ж у 2-й груш (застосування тюцетаму).
Висновки
1. Отримаш нами результати дослщження когш-тивних фyнкцiй у геpoнтoлoгiчних хipypгiчних хво-рих вказують на розвиток легких змш когнгтивно^ сфери в шсляоперацшному пеpioдi.
2. Характер та швидюсть вiднoвлення когнгтив-roi функцп пiсля оперативного втручання вiдpiзня-ються залежно вщ схеми лiкyвання.
3. Додання тioцетамy та особливо цитофлавшу до стандартного л^вання дозволяе швидше вщно-вити piвень кoгнiтивних функцш.
Список л1тератури
1. Усенко Л.В., Ризк Шади Эйд, Криштафор А.А. и др. Профилактика и коррекция послеоперационных когнитивных дисфункций у больных пожилого возраста // Междунар. неврол. журн. — 2008. — № 3 (19). — С. 99-110.
2. Усенко Л.В., Полинчук И.С. Когнитивные нарушения после общей анестезии при экстракардиальных вмешательствах и эффект раннего введения тиоцетама в послеоперационном периоде //Междунар. неврол. журн. — 2011. — № 6(44). — С. 65-69.
3. Cottrel James Edward. We Care, Therefore We Are: Anesthesia-related Morbidity and Mortality. The 46th Rovenstine Lecture // Anesthesiology. — 2008. — Vol. 109, № 3. — P. 377-388.
4. Усенко Л.В., Ризк Шади Эйд, Криштафор А.А. и др. Профилактика и коррекция послеоперационных когнитивных дисфункций у больных пожилого возраста // Междунар. неврол. журн. — 2008. — № 4 (20). — С. 87-94.
5. Исаев С.В., Лихванцев В.В., Кичин В.В. Влияние перио-перационных факторов и выбора метода анестезии на частоту когнитивных расстройств в послеоперационном периоде // Мат-лы IX съезда Федерации анестезиологов. — Иркутск, 2004. — С. 113-114.
6. Шнайдер Н.А., Шпрах В.В., Салмина А..Б. Послеоперационная когнитивная дисфункция: профилактика, диагностика, лечение: Метод. пособие для врачей. — Красноярск: Оперативная полиграфия, 2005. — 95 с.
7. Давыдова Н.С. Возможные критерии прогноза нарушений мозгового кровообращения при анестезии // Вестн. интенс. терапии. — 2004. — № 5. — С. 232-234.
8. Шнайдер Н.А. Новый взгляд на проблему послеоперационной когнитивной дисфункции // Острые и неотложные состояния в практике врача. — 2006. — № 5. — С. 47-49.
9. Rasmussen L.S., Jonson T., Kuipers H.M. et al. Does anesthesia cease postoperative cognitive dysfunction? A randomized study of regional versus general anesthesia in 438 elderly patients // Acta Anesth. Scand. — 2003. — Vol. 47, № 9. — P. 1188-1194.
10. Newman S., Stygall J., Hirani S. et al. Postoperative cognitive dysfunction after noncardiac surgery: a systematic review //Anesthesiology. — 2007. — Vol. 106 (3). — P. 572-590.
11. Kadoi Y, Goto F. Sevoflurane anesthesia did not affect postoperative cognitive dysfunction in patients undergoing coronary artery bypass graft surgery // J. of Anesthesia. — 2007. — Vol. 21, № 3.
12. Chen X., Zhao M., White P.F. et al. The recovery of cognitive function after general anesthesia in elderly patients: a comparison of desfluran and sevofluran //Anesth. Analg. — 2001. — Vol. 93. — P. 1489-1494.
13. Monk T. Older surgical patients at greater risk for developing cognitive problems //HealthNewsDigest.com. — 2008.
OTpuMaHO 12.04.15 ■
Хижняк A.A., Аубовская С.С., Михневич К.Г., Баусов Е.А. Харьковский национальный медицинский университет
ВЛИЯНИЕ ОБЩЕЙ АНЕСТЕЗИИ НА СТЕПЕНЬ КОГНИТИВНЫХ ИЗМЕНЕНИЙ У ПАЦИЕНТОВ ПОЖИЛОГО ВОЗРАСТА С УРГЕНТНОЙ ХИРУРГИЧЕСКОЙ ПАТОЛОГИЕЙ
Резюме. В статье рассматривается вопрос сохранения и восстановления основных высших мозговых функций после оперативного вмешательства в условиях общей анестезии с последующей разработкой методов коррекции у пациентов пожилого возраста.
Результаты исследования когнитивной функции у пациентов всех групп в послеоперационном периоде в сравнении с дооперационным указывают на наличие легких изменений когнитивной сферы. Включение в комплекс стандартной терапии лечебного протокола тиоцетама и в особенности цитофлавина позволяет качественно восстановить уровень когнитивной функции.
Ключевые слова: когнитивная функция, общая анестезия, ноотропы, тиоцетам, цитофлавин.
Khizhniak A.A., Mykhnevych K.H., Bausov Ye.O., Dubivska S.S. Kharkiv National Medical University, Kharkiv, Ukraine
INFLUENCE OF GENERAL ANAESTHESIA ON THE DEGREE OF COGNITIVE CHANGES IN ELDERLY PATIENTS WITH URGENT SURGICAL PATHOLOGY
Summary. The article discusses the preservation and restoration of the main higher brain functions after surgery under general anesthesia, with subsequent development of methods for correction in elderly patients. Results of studying cognitive function in patients of all groups in the postoperative period compared to preoperative period indicate the presence of mild cognitive changes. Inclusion into the complex of the standard treatment protocol of thiocetam and especially cytoflavin enables to restore fundamentally the level of cognitive function.
Key words: cognitive function, general anaesthesia, noot-ropic drugs, thiocetam, cytoflavin.
