CC BY
25
Оригинальные исследования
Original Researches
МЕДИЦИНА
НЕОТЛОЖНЫХ состояний
®
УДК 616.32-0.81-1375/8-002.31:616-038.885-109.75
Л1СНИЙ I.I., БеЛКА К.Ю., КЛ1МЧУК A.B., ВОРОБЙОВА A.I., КАБАНЧУКЮ.В., КАТРИЧЕНКО М.О, СИДОРЕНКО К.Л., БАЛАХОНОВ О.1.
Нацюнальний iнститутраку, в1дд1лення анестезюлог'И та ¡нтенсивно! терапИ м. Ки!в
ПЮЛЯОПЕРАЩЙНА КОГЫТИВНА ДИСФУНЩЯ У ЖНОК СЕРЕДНЬОГО В!КУ: ¡НЦИДЕНТНЮТЬ ТА МЕТОДИ ПРОФ1ЛАКТИКИ
Резюме. У cmammiрозглянута проблема впливу анестезП йх1рург1чного втручання на когттивш функцП пащенток середнього вку. Псляоперацшна когштивна дисфункщя негативним чином позначаеться на якостi життя пацiентiв, збльшуе строки госпiталiзацii. У наведеному до^джент вивчалася частота розвитку тсляоперацшно'1 когштивно'1 дисфункцП у пащенток тсля гстеректомп з приводу раку шийки матки або раку тла матки. Вивчено вплив Ыатилту в запобкант розвитку тсляоперацшно'1 когштивно'1 дисфункцП.
Ключовi слова: шсляоперащйна когштивна дисфункщя, рак шийки матки, рак тиа матки, гктеректо-м1я, Ыатилт.
Актуальнгсть
Думка про те, що дiя анестетиюв не закшчуеть-ся з припиненням анестезп, юнуе давно. Сучасний стан демографiчноi ситуацп в багатьох розвинених кра!нах, а також прискорення темпу життя збшьшу-ють вимоги до якост анестезП й х!рургп в цшому та оч^вання щодо не!. За останш десятирiччя набула актуальносп проблема впливу анестезП та х!рурпч-ного втручання на когштивш функцп пацiентiв у ранньому та вщдаленому пiсляоперацiйному перю-да. Зокрема, 10 % судових позовiв у сферi медицини пов'язаш саме з цiею проблемою [1].
Шсляоперащйна когштивна дисфункцiя (ПОКД) — це когттивний розлад, що розвиваеть-ся в ранньому та зберпаеться в пiзньому тсляопе-рацiйному перюда, клiнiчно проявляеться у виглядi порушень пам'ятi, ускладнення концентрацп уваги та порушень шших вищих функцiй кори головного мозку (мислення, мовлення тощо) [3]. Для дiагнос-тики ПОКД стандартно рекомендують тестування когнiтивних функцш за шкалою оцiнки психiчного статусу Фолстейна (Mini-Mental State Examination, MMSE), про розвиток ПОКД свщчить зниження попередшх показникiв на 10 % i бiльше [2].
За даними деяких публiкацiй, розвиток ПОКД асоцгоеться зi збшьшенням тривалостi госпiталiзацii, попршенням якостi життя та задоволеностi пащенпв, а також пiдвищенням летальностi у людей похилого вiку [3]. Проте велике значення мае ризик виникнен-ня ПОКД у людей середнього вку пiсля проведення планових оперативних втручань, що значно впливае на !х працездатнiсть та якiсть життя в цшому.
Гiстеректомiя — друга за поширешстю операцiя у жшок. Щорiчно виконуеться 600 тисяч пстерек-
томiй, i кожна третя жшка старше 60 рокiв перенесла таку операцiю у США. Серед доступних праць у базах Medline, Pubmed, Cochrane публiкацiй щодо частоти виникнення ПОКД у пацiенток тсля онко-гiнекологiчних операцiй немае, вщсутт також вгт-чизнянi публжацп. Тому метою нашого дослщжен-ня було визначити актуальнють проблеми ПОКД для жшок середнього в!ку пiсля пстеректомш, частоту виникнення ПОКД та можливi фактори ii ри-зику, а також дослiдити ефективнiсть профшактики ПОКД шляхом призначення нейропротекторних препарапв, зокрема Глiатилiну.
Одним iз найбшьш ефективних препаратiв серед нейропротекторiв е похвдш екзогенного холiну: CDP (цитиколш), GPS (холiну альфосцерат (Глiатилiн)).
Шатилш мiстить холiн та фосфорилхолiн, що пе-ретворюеться в органiзмi у метаболiчно активну форму, здатний проникати через гематоенцефалiчний бар'ер та активувати бiосинтез ацетилхолiну в пре-синаптичних мембранах холiнергiчних нейронiв [6].
У дослщженнях на тваринах показано, що ^ати-лiн запобiгае шдукованому холiнергiчному дефiциту, розвитку деменц!!, полегшуе процеси навчання та запам'ятовування за рахунок збшьшення синтезу та вившьнення ацетилхолiну у мозкових структурах [7].
1ншим механiзмом дп Глiатилiну е анаболiчний ефект, що проявляеться у стимуляци мембранного та глiцеролiпiдного синтезу внаслщок утворення
© Лiсний I.I., Белка К.Ю., Клiмчук Л.В., Воробйова Л.1., Кабанчук Ю.В., Катриченко М.О., Сидоренко К.Д., Балахонов О.1., 2013 © «Медицина невщкладних сташв», 2013 © Заславський О.Ю., 2013
попередниюв фосфолiпiдов мембран Í3 продуктiв його метаболiчного розпаду [7, 8].
Таким чином, Шатилш активуе холiнергiчну нейротрансмiсiю, пiдвищуючи пластичнiсть тканин мозку, здiйснюe мембраностабiлiзуючу та антиок-сидантну дiю.
Були проведенi численш дослiдження, що про-демонстрували ефективнють Глiатилiну щодо рухо-вих порушень, рiвня свiдомостi, когнiтивних пору-шень у хворих у гострому перiодi мозкового iнсульту [9—15]. Продемонстровано сприятливий вплив Гль атилiну на психГчну дiяльнiсть хворих, пам'ять, вщ-новлення мовленневих функцiй [9—12].
Застосування препарату Глтатилш асоцiювалось 3i значним покращенням когнiтивних функцiй у пацiентiв i3 хворобою Альцгеймера [9]. За результатами огляду тринадцяти клiнiчних дослщжень, в якi були включенi 4054 пащенти з iшемiчним шсуль-том, ^атилш мае позитивний вплив на когштивш функцП в обстежуваних хворих.
Перспективним напрямком залишаеться перь операцшне призначення Глiатилiну з метою запо-бiгання виникненню ПОКД та шсляоперацшного делiрiю у пацiентiв середнього та похилого вiку.
Матер1али та методи
На базi вщд1лення анестезюлогп та штенсивно! терапп Нацiонального iнституту раку (м. Кшв) проведено проспективне контрольоване дослщження. Метою дослiдження було визначити частоту розви-тку ПОКД у пащенток пiсля планових онкопнеко-логiчних оперативних втручань, а також ефектив-нiсть та безпечнiсть ^атилшу щодо запобiгання розвитку ПОКД.
У дослщження включали пацiенток, якi готува-лися до планових гiстеректомiй з приводу раку ший-ки матки або раку тша матки.
Критерiями включення в долдження були: згода пащентки, вж 60 рокiв або менше, заплановане опе-ративне втручання пщ загальною анестезiею трива-лютю 2 години або бшьше, анестезюлопчний ризик за ASA II—III, вщсутнють у пацiента вад слуху, зору.
Критерiями виключення були: вщмова пащент-ки, вiк старше 61 року, вихщна оцiнка за шкалою MMSE менше 23 балiв, виражена супутня патоло-пя серцево-судинно!, дихально! систем, цукровий дiабет, захворювання нервово! системи (деменц1я, дисциркуляторна енцефалопатш, ГПМК в анамнезi тощо), психiчнi захворювання, прийом антидепре-сантiв або седативних препарата, алкоголiзм.
Пацiентiв розподшили на 2 групи: група 1 — трупа дослщження: пащентам призначали Глiатилiн в дозi 2 г внутршньовенно за 20 хвилин до кшця операцп та 1 г внутршньовенно через 24 години тсля операцп; група 2 — контрольна група: без призна-чень Глiатилiну.
ПГсля отримання шформовано! згоди пацiенток за день до операцп проводили тестування когштив-них функцш за шкалою оцГнки психГчного статусу Фолстейна (MMSE). Повторну ощнку когнГтивних ФункцГй проводили на 3-й та 7-й день тсля опе-
рацп. Крiм того вiдмiчали швидюсть пробудження пацieнтiв пiсля проведення загально! шгаляцшно! анестезп та час до екстубацп.
Час пробудження пацieнтiв визначали як час вщ зупинки шгаляцп севофлюрану (з переходом на ш-галяцiю кисню) до першого продуктивного контакту з пащентом (виконання елементарних команд, наприклад вiдкривання очей).
Час екстубаци визначали вщ зупинки шгаляцп севофлюрану до екстубаци пащента при адекватному самостшному диханш.
Критерieм ПОКД було зниження результату тесту ощнки псих1чного статусу Фолстейна тсля операцп на 10 % та бшьше.
Проводили мошторинг перюперацшного рiвня глюкози кровi як маркера стресу, тривалостi анестезп. Рiвень глюкози кровi визначали через 6 та 24 години тсля операцп.
При аналiзi отриманих даних визначали шци-дентнiсть розвитку ПОКД у шсляоперацшному перiодi, вщношення шансiв (ВШ) розвитку ПОКД у контрольнш та дослiджуванiй групах, тривалють часу до пробудження та екстубацп, статистичну вь рогiднiсть оцiнювали за допомогою критерiю Фше-ра (БШМгса 8.0; WinPepi).
Резудьтати
У дослщження включено 40 пaцiенток (група 1 i 2 — по 20 пащенток вщповщно), середнiй вiк — 44,2 року (95% довiрчий штервал (Д1): 41,2; 47,3). Групи статистично не вiдрiзнялися за вiком та вщповщали критерiям включення в дослщження.
За результатами ощнки когштивних функцш перед операщею (шкала ММББ), середнiй показник у групi 1 становив 26,7 (95% Д1: 26,1; 27,3); у груш 2 — 25,8 (95% Д1: 24,8; 26,7), що свщчить про статистично вiрогiдну однорщшсть груп (р = 0,08) (рис. 1).
30-.-.-
29 -............... ....................................... ............ ............... ......——........................ ......
28 -............... ............ .............. ............... ............ ............... ............... .............................. ......
27 -.......................................... ............ ...............|--, ............ ......
26 -.............................р.............—............—............... □ ............ ......
25 -............... ....................................... ............ .......................................... ......
24 -............... ............ ............... ............... ............ ...............I--1 ...................
23 -............... ............ ............... ............... ............ ............... ............... .............................. ......
22 -............... ............ ............... ............... ............ ............... ......——........................ ......
21-1-1-
^атилш Контроль
□ Медiана
□ 25-75 % I Min-Max
Рисунок 1. Розподл результата оцнки когштивних функцй за шкалою MMSE перед операц1ею в досл'щжуванй та контрольнй групах
Уам пащенткам була виконана пстеректом1я з приводу раку тiла або шийки матки пщ загальною шгаляцшною анестезiею севофлюраном, глиби-на яко! контролювалась цiльовими показниками МАК (1,5-2) та В18-мошторингу (40-60). Для тс-ляоперацiйного знеболювання комбiнували НПЗП та опющт анальгетики. Час вщ зупинки шгаляци анестетика до пробудження пащента i до екстубаци в груш 1 в середньому становив 8,2 (95% Д1: 7,6; 8,8) та 14 (95% Д1: 13,4; 14,9) хвилин вщповщно. У групi 2 (контрольнш) час вiд зупинки шгаляци анестетика до пробудження пащента та до екстубаци в середньому становив 16,5 (95% Д1: 14,7; 18,2) та 22,8 (95% Д1: 21,1; 24,4) хвилин вщповщно. Встановлена вiро-пдна вщмштсть м1ж групами за часом пробудження та часом екстубацп (р = 0,0001) (табл. 1).
На 3-тю добу тсля операци всiх пащенток повторно тестували за шкалою ощнки психiчного статусу Фолстейна. Результати наведет в табл. 1. ПОКД дiагностували у 3 (15 %) пащенток iз групи 1 та 12 (60 %) пащенток iз групи 2, рiзниця м1ж ш-цидентнiстю ПОКД у групах була статистично вiро-гiдною (Р = 0,004, ВШ = 8,5 (95% Д1: 1,57; 56,86)). ВШ свщчить про те, що ризик виникнення ПОКД у контрольнiй групi вiрогiдно перевищував ризик ПОКД у дослщжуванш групi у 8,5 раза.
На 7-му добу тсля операци вах пащенток зно-ву тестували за шкалою ощнки психiчного статусу Фолстейна. ПОКД дiагностували у 3 (15 %) пащенток iз групи 1 та 8 (40 %) пащенток iз групи 2, рiзниця м1ж iнцидентнiстю ПОКД у групах не була статистично вiрогiдною, проте тенденцiя до бшьшо! шцидентносп ПОКД у контрольнiй групi збериа-лася (Р = 0,078, ВШ = 3,78 (95% Д1: 0,69; 25,86)). ВШ свщчить про те, що ризик виникнення ПОКД
30
28
26
24
22
20
18-■-■-
^атилш Контроль
□ Медiана
□ 25-75 % I Min-Max
Рисунок 2. Розподл результат'т оц1нки когнтивних функцй за шкалою ММБЕ на 3-й день тсля операци в досл'щжувашй та контрольнй групах
у контрольнш груш вiрогiдно перевищував ризик ПОКД у дослщжуванш груш у 4 рази.
Рiвень глюкози кровi статистично не вiдрiзнявся в групах. Через 6 годин тсля операци середне зна-чення глюкози кровi в грут 1 становило 5,5 ммоль/л (95% Д1: 4,6; 6,8); у групi 2 - 6,2 ммоль/л (95% Д1: 5,2; 6,9). Через 24 години тсля операци середнш рiвень глюкози в групi 1 був 5,9 ммоль/л (95% Д1: 4,68; 6,8); у грут 2 - 6,0 ммоль/л (95% Д1: 4,9; 6,9), р > 0,05.
Середня тривалють оперативного втручання та-кож статистично не розрiзнялася в групах i станови-ла в грут 1 — 132 хвилини (95% Д1: 122; 178), у грут
2 — 140 хвилин (95% Д1: 125; 180), р > 0,05.
Обговорення та висновки
Проблема когттивно! дисфункци пiсля плано-вих онкогiнекологiчних оперативних втручань е актуальною для жшок середнього вжу. Частота виникнення ПОКД, за результатами нашого дослщження, може становити до 60 % у жшок тсля онкогшеко-лопчних операцш За даними заруб1жних авторiв, у неонколопчних пацiентiв рiзного вiку частота виникнення ПОКД дорiвнюе 31-40 % [2]. У бшь-шостi пащенпв покращення когттивно! функци вiдбуваеться протягом наступних трьох мiсяцiв [2], проте юнуе прямий зв'язок м1ж розвитком ПОКД i збiльшенням смертностi в перший рж пiсля великих некардюлопчних операцiй [21]. Крiм того ПОКД асоцгоеться зi збшьшенням тривалостi госпи^за-ци, часу вiдновлення функщонально! активносп, реабiлiтацГl, негативними соцiальними наслiдками
3 попршенням якостi життя [21].
Факторами ризику ПОКД е: похилий вж, низь-кий рiвень освiти, гостре порушення мозкового
30
28
26
24 ................ .................................... .....................................□
22
20
18 -■-■-
^атилш Контроль
□ Медiана
□ 25-75 % I Мт-Мах
Рисунок 3. Розподл результата оцнки когнтивних функцй за шкалою ММБЕ на 7-й день тсля операци в досл 'щжувашй та контрольнй групах
Таблиця 1. Результати за основними дослджуваними показниками у групах
Показники Група 1, n = 20 (%) Група 2 (контрольна), n = 20 (%) Критерш Фшера, P Вщношення шанав (95% Д1)
ПОКД, 3-тя доба 3/17 (15) 12/8 (60) 0,004 8,5 (1,57; 56,86)
ПОКД, 7-ма доба 3/17 (15) 8/12 (40) 0,078 3,78 (0,69; 25,86)
Швидке пробудження (до 10 хв) 17/3 (85) 3/17 (15) 0,001 32 (3,4; 45,0)
Екстуба^я (до 20 хв) 17/3 (85) 4/16 (20) 0,001 22,6 (1,8; 31,5)
KpoBoo6iry або транзиторна rneMi4Ha атака в анам-He3i, noBTopHi операцп, iнтраоперацiйна гiпоксiя або велика крововтрата [2]. KpiM того у декшькох дoслiдженнях показано взаемозв'язок мiж piвнем секрецп кортизолу, запальних медiатopiв, що е не-залежними факторами стрес-реакцп, та частотою виникнення ПОКД [22, 23]. Тривал! ефекти анесте-тиюв у форм1 антихoлiнеpriчнo'i або антикатехола-мiнеpriчнo'i [24, 25] активнoстi, а також депpивацiя сну [25] пов'язаш з гoспiталiзацiею, можуть викли-кати когштивш розлади.
У даному дослвдженш ми вивчали вплив за-стосування препарату Глiатилiн на частоту роз-витку ПОКД, виключаючи фактори, як1 могли б впливати на дослвджуваний результат. Групи не в1др1знялися за вжом, piвнем осв1ти, невролопч-ним анамнезом, типом операцп, анестезiею та тс-ляoпеpацiйнoю аналгезiею. В уих пацiентoк була виконана первинна oпеpацiя, групи статистично не розр1знялися за тривалютю операцп, об'емом крововтрати, з виключенням пеpioдiв штраопера-цiйнoi гшоксп. Про розвиток стрес-реакцп мож-на опосередковано судити за динамжою глюкози кров1 в обох групах, Грунтуючись на дoведенiй ко-реляцп м1ж piвнем глюкози кров1 та р1вжм стрес-фактopiв (кортизол, пpoзапальнi медiатopи) [26]. Динамiка глюкози кров1 статистично не розр1зня-лася в дослщжуваних групах. Отже пацiентки обох груп знаходилися у ввдносно однакових умовах, проте частота виникнення ПОКД в1ропдно р1з-ниться у групах.
Одним 1з метoдiв запобпання розвитку ПОКД е пеpioпеpацiйне призначення нейpoпpoтектopiв, зокрема похщних екзогенного холшу (Глiатилiн). За результатами даного дослщження, призначення Глiатилiнy асoцiювалoся з в1ропдним зниженням ризику виникнення ПОКД, скороченням часу про-будження та часу до екстубацп пацiентiв. Тому пе-pioпеpацiйне призначення Глiатилiнy пoтенцiйнo може бути профшактикою розвитку ПОКД. Проте для остаточних висновюв необхщне проведення по-дальших дослщжень на великих ви61р^х пацiентiв 1з наявнiстю плацебо-контролю.
Список лператури
1. Postoperative cognition disorders in elderly patients. The results of the «International study of postoperative cognitive dysfunction» / Biedler A., Juckenhofel S., Larsen R. et al. //Anaesthesist. — 1999. — Vol. 48, № 12. — P. 884-895.
2. Predictors of cognitive dysfunction after major noncardiac surgery / Monk T.G., Weldon B.C., Garvan C.W. et al. // Anesthesiology. — 2008. — Vol. 108. — P. 18-30.
3. Abildstrom H, Rasmussen L.S., Rentowl P. et al. Cognitive dysfunction 1—2 years after non-cardiac surgery in the elderly // Acta Anaesthesiol. Scand. — 2000. — 44. — 1246-51.
4. Johnson T., Monk T., Rasmussen L.S. et al. Postoperative cognitive dysfunction in middle-aged patients // Anesthesiology. — 2002. — 96. — 1351-7.
5. Jevtovic-Todorovic V., Hartman R.E., Izumi Y. et al. Early exposure to common anesthetic agents causes widespread neurodegeneration in the developing rat brain and persistent learning deficits// J. Neuroscience. — 2003. — 23. — 876-82.
6. Lopez, C.M., Govoni S., Battaini F. et al. Effect of a new cognition enhancer, alphaglycerylphosphorylcholine, on scopolamine-induced amnesia and brain acetylcholine // Pharmacol. Biochem. Behav. — 1991. — Vol. 39, Issue 4. — P. 835-840.
7. Fallbrook A., Turenne S.D., Mamalias N., Kish S.J., Ross B.M. Phosphatidylcholine and phosphatidylethanolamine metabolites may regulate brain phospholipid catabolism via inhibition of lysophospholipase activity // Brain. Res. — 1999. — Vol. 10. — P. 207-210.
8. Khaselev N., Murphy R.C. Structural characterization of oxidized phospholipid products derived from arachidonate-contain-ing plasmenyl glycerophosphocholine // J. Lipid Res. — 2000. — № 41. — Р. 564-572.
9. Amenta F., Carotenuto A., Fasanaro A.M., Lanari A., Previdi P., Rea R. Analisi comparativa della sicurezzfl/efficacia degli inibitori delle colinesterasi e del precursore colinergico colina alfoscerato nelle demenze ad esordio nell 'eta adulta// G. Gerontol. —
2010. — Vol. 58. — P. 64-68.
10. Lucilla Parnetti, Francesco Amenta, Virgilio Galla. C holine alphoscerate in cognitive decline and in acute cerebrovascular disease: an analysis of published clinical data // Mechanisms of Ageing and Development. — 2001. — Vol. 122, Issue 16. — P. 2041-2055.
11. Голохвастов С.Ю., Цыган Н.В. Многоцентровое (пилотное) исследование эффективности глиатилина при остром ише-мическом инсульте // Клиническая неврология. — 2010. — Т. 4, № 1. — С. 20-27.
12. Вознюк И.А., Одинак М.М., Кузнецов А.Н. Применение глиатилина у больных с острым нарушением мозгового кровообращения // Сосудистая патология нервной системы. — СПб., 1998. — С. 167-172.
13. Антонов И.П. Эффективность применения препарата глиатилин у больных с острыми нарушениями мозгового кровообращения в раннем восстановительном периоде. — СПб. : Terra Medica, 1998. — С. 36-44.
14. Черний Т.В., Андронова И.А., Черний В.И. Предикторы и фармакологическая коррекция недостаточности модулирующих систем мозга при мозговом инсульте и тяжелой черепно-мозговой травме // Международный неврологический журнал. —
2011. — № 2. — С. 40.
15. Никонов В.В., Савицкая И.Б. Возможности применения холина альфосцерата для лечения постгипоксической энцефалопатии // Медицина неотложных состояний. — 2011. — № 1-2. — С. 101-106.
16. Borowicz L.M., Goldsborough M.A., Selnes O.A., McKhann G.M. Neuropsychologic change after cardiac surgery: A critical review//J. Cardiothorac. Vasc. Anesth. — 1996. — 10. — 105-12.
17. Arrowsmith J.E., Harrison M.J, Newman S.P., Stygall J., Timberlake N., Pugsley W.B. Neuroprotection of the brain during cardiopulmonary bypass: A randomized trial of remacemide during coronary artery bypass in 171 patients // Stroke. — 1998. — 29. — 2357-62.
18. Nielson W.R, Gelb A.W, Casey J.E., Penny F.J, Merchant R.N., Manninen P.H. Long-term cognitive and social sequelae of general versus regional anesthesia during arthroplasty in the elderly //Anesthesiology. — 1990. — 73. — 1103-9.
19. Casati A., Aldegheri G., Vinciguerra F, Marsan A., Fraschina G, Torri G. Randomized comparison between sevoflurane anaesthesia and unilateral spinal anaesthesia in elderly patients undergoing orthopaedic surgery //Eur. J. Anaesth. — 2003. — 20. — 640-6.
20. Casati A., Fanelli G, Pietropaoli P., Proietti R., Tufano R., Danelli G., Fierro G, DeCosmo G, Serillo G. Continuous monitoring of cerebral oxygen saturation in elderly patients undergoing major abdominal surgery minimizes brain exposure to potential hypoxia // Anesth. Analg. — 2005. — 101. — 740-7.
21. Monk T.G., Weldon B.C., Garvan C.W., Dede D.E., van der Aa M, Heilman K.M. Predictors of cognitive dysfunction after major noncardiac Surgery // Anesthesiology. — 2008. — Vol. 108. — P. 18-30.
22. Lupien S.J., de Leon M, de Santi S., Convit A., Tarshish C, Nair N.P., Thakur M., McEwen B.S., Hauger R..L., Meaney M.J. Cortisol levels during human aging predict hippocampal atrophy and memory deficits//Nat. Neurosci. — 1998. — 1. — 69-73.
23. Rasmussen L.S., O'Brien J.T., Silverstein J.H., Johnson T.W., Siersma V.D., Canet J., Jolles J., Hanning C.D., Kuipers H.M., Abildstrom H., Papaioannou A., Raeder J., Yli-Hankala A., Sneyd J.R., Munoz L., Moller J.R. ISPOCD2 Investigators: Is peri-operative Cortisol secretion related to postoperative cognitive dysfunction ? // Acta Anaesthesiol. Scand. — 2005. — 49. — 1225-31.
24. PTatico C, Quattrone D., Lucanto T., Amato A., Penna O., Roscitano C, Fodale V. Drugs of anesthesia acting on central cholinergic system may cause postoperative cognitive dysfunction and delirium //Med. Hypotheses. — 2005. — Vol. 65. — P. 972-982.
25. Ancelin M.L., Artero S., Portet F., Dupuy A.M., Touchon J., Ritchie K. Nondegenerative mild cognitive impairment in elderly people and use of anticholinergic drugs: Longitudinal cohort study // BMJ. — 2006. — Vol. 332. — P. 455-459.
26. Лесной И.И. Сравнение эффективности двух подходов к аналгезии у хирургических больных в отделении интенсивной терапии// Украгнський журнал клжчног та лабораторног меди-цини. — 2012. — Т. 7. — С. 71-79.
Отримано 02.09.13 □
Лесной И.И., Белка К.Ю., КлимчукA.B., ВоробьеваЛ.И., Кабанчук Ю.В., Катриченко М.О., Сидоренко К.Д., Балахонов О.И.
Национальный институт рака, отделение анестезиологии и интенсивной терапии, г. Киев
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННАЯ КОГНИТИВНАЯ ДИСФУНКЦИЯ
У ЖЕНЩИН СРЕДНЕГО ВОЗРАСТА: ИНЦИДЕНТНОСТЬ И МЕТОДЫ ПРОФИЛАКТИКИ
Резюме. В статье рассмотрена проблема влияния анестезии и хирургического вмешательства на когнитивные функции пациенток среднего возраста. Послеоперационная когнитивная дисфункция негативным образом сказывается на качестве жизни пациентов, увеличивает сроки госпитализации. В приведенном исследовании изучалась частота развития послеоперационной когнитивной дисфункции у пациенток после гистерэктомии по поводу рака шейки матки или рака тела матки. Изучено влияние Глиатилина в предупреждении развития послеоперационной когнитивной дисфункции.
Ключевые слова: послеоперационная когнитивная дисфункция, рак шейки матки, рак тела матки, гистерэктомия, Глиатилин.
LisnyI.I., Belka K.Yu., KlimchukL.V., Vorobyova L.I., Kabanchuk Yu.V., Katrychenko M.O., Sydorenko K.D., Balakhonov O.I.
National Cancer Institute, Department of Anesthesiology and Intensive Care, Kyiv, Ukraine
POSTOPERATIVE COGNITIVE DYSFUNCTION IN MIDDLE-AGED WOMEN: INCIDENCE AND PREVENTION TECHNIQUES
Summary. The article deals with problem of the influence of anesthesia and surgery on cognitive function of middle-aged female patients. Postoperative cognitive dysfunction has a negative impact on the quality of life of patients, increasing length of hospital admission. In this study the authors examined the incidence of postoperative cognitive dysfunction in patients after hysterectomy for cervical cancer or uterine cancer. The effect of Gliatilin on the prevention of postoperative cognitive dysfunction has been investigated.
Key words: postoperative cognitive dysfunction, cervical cancer, uterine cancer, hysterectomy, Gliatilin.
