CC BY
16
УДК 616.8-009.83-089.168.1-085.217.34 ОО!: 10.22141/2224-0713.4.90.2017.107263
Дубвська С.С.
Харк1вський нац!ональний медичний университет, м. Харк1в, Укра'на
Вивчення впливу Цереброл1зину(|) на шсляоперацмну когштивну дисфункщю
Резюме. Вробоmi визначаються ступть i вираженсть змт когнтивног функцп, що залежить вiд типу анестези, соматичного та неврологiчного статусу патента в передоперацшному перюдi, вжу хворого, його освти та тших факmорiв. Доведено вiдновлення когнтивних процеав вже на першу добу тсля операци при використант препарату Цереброл1зин®, що дае можливсть рекомендувати його включен-ня до стандартного лжувального протоколу з метою швидшого вiдновлення рiвня когштивног функци. Ключовi слова: когнтивна дисфункщя; тсляоперацшний перод; Цереброл1зин®
ш
М1ЖНАРОДНИЙ НЕВРОЛОГ1ЧНИЙ ЖУРНАЛ
INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL |
МЕЖДУНАРОДНЫЙ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ ПРАКТИКУЮЧОМУ НЕВРОЛОГУ /TO PRACTICING NEUROLOGIST/
Доведено, що на когнггивну функцш рiзною мiрою та тривалютю мае вплив практично кожний препарат для проведення загально! анестези [1, 3, 4, 6, 8, 13].
Стушнь та виражешсть патолопчних змш з боку центрально! нервово! системи залежать вщ типу анестези, соматичного та невролопчного статусу пацiента в передоперацшний перiод, вiку хворого, його освь ти та iнших факторiв. Вщомо, що на фонi загально-го пригшчення функцiй центрально! нервово! системи в рiзнiй мiрi спостериаеться зниження пам'ятi, уваги, реактивностi, виникають порушення функци координацi!. Серед цих порушень когнiтивнi змь ни можливо вiдразу вирiзнити пiд час дослщження ментального статусу, що характеризуеться загальним виглядом i поведiнкою, орiентацiею, увагою та кон-центрацiею, емоцiйним станом, мисленням i шзна-вальними процесами (пам'ять, можливють логiчного судження, мова, сприйняття, праксис та виконавчi функци) [5, 8, 14].
На сучасному еташ етiологiю i патогенез шсляопе-рацiйно! когнiтивно! дисфункци (ПОКД) можливо ви-значати за трьома групами факторiв: дiя компонентiв загально! анестези (анестетиыв, продуктiв !х бютранс-формаци); активацiя пiд час операци антиноцицеп-тивного захисту мозкових структур, неспроможнють яких призводить до надмiрного збудження i висна-ження енергетичного балансу нейрошв кори головного мозку та шдыркових утворень; вплив гшокси, як
загально! (гiпоксемiя, гостра анемiя, гiпоциркуляцiя), так i локально! (зниження мозкового кровотоку, його перерозподт), внаслщок набряку мозку та тдвищен-ня внутршньочерепного тиску.
Головними патогенетичними факторами загально! анестези е метаболiчнi, гемореолопчш, гiпоксичнi, токсичнi. Видiляють найважливiшi з них: уражен-ня стiнок церебральних судин мшроциркуляторно-го русла, порушення обмшу внутрiшньоклiтинного кальцiю, порушення асощативних i мiжнейронних взаемозв'язкiв на рiвнi структур головного мозку. Також вважають, що головний механiзм ди загально! анестези пов'язаний переважно з ретикулярною фор-мацiею. Пiд час анестези гальмування !! призводить до зниження впливу на кору головного мозку. Даний стан поглиблюеться при тривалому час загально! анестези. Зокрема, деяш анестетики накопичують-ся у головному мозку, швидшсть !х метаболiзму та виведення з оргашзму перебувае в протилежнш за-лежностi вiд тривалост проведення загально! анестези, що дозволяе вказувати на виникнення ког-штивно! дисфункци у пiсляоперацiйному перiодi як наслiдок апоптозу пiд впливом цих препарапв [2, 4, 5-8].
Тлумачення механiзмiв ушкодження нейронiв шд час операцi! з урахуванням впливу загально! анестези дозволяе розширити методи фармаколопчного захисту та вщновлення когнiтивно! функцi!.
© «Мiжнародний невролопчний журнал», 2017 © «International Neurological Journal», 2017
© Видавець Заславський О.Ю., 2017 © Publisher Zaslavsky O.Yu., 2017
Для кореспонденцп: Дубiвська Свiтлана Станiславiвна, Харкiвський нацiональний медичний уыверситет, пр. Науки, 4, м. XapKiB, 61022, УкраТна; e-mail: dubovskaya@ukr.net
For correspondence: S.S. Dubovskaya, Kharkiv National Medical University, Nauky Ave., 4, Kharkiv, 61022, Ukraine; e-mail: dubovskaya@ukr.net
Практикуючому неврологу /To Practicing neurologist/
Метою роботи було визначення впливу загально! анестези на стан когштивно! функцп хворих рiзно-го вiку та дослщження ефективностi корекци ПОКД шляхом призначення препарату Церебролiзин®.
Препарат забезпечуе метаболiчну регуляцiю, ней-ропротекцiю, функщональну нейромодуляцiю та нейротрофiчну активнiсть. Метаболiчна регуляцiя: Церебролiзiн® пiдвищуе ефективнiсть аеробного енер-гетичного метаболiзму мозку, покращуе внутршньо-клiтинний синтез бiлка в розвиненому i старiючому головному мозку. Антиоксидантний ефект препарату Церебролiзин® обумовлений зниженням активност каталази та супероксиддисмутази. Механiзм нейро-протекторно! активностi препарату Церебролiзин® пов'язаний з нейтралiзацiею ексайтотоксично! дп глутамату i зi стабшзуючим впливом нейропептидiв на специфiчний ген-транспортер глюкози через гема-тоенцефалiчний бар'ер. Встановлено прямий стиму-люючий вплив препарату Церебролiзин® на аеробний енергетичний метаболiзм i зменшення вмiсту лактату. Антиапоптозш ефекти препарату Церебролiзин® про-являються в iнгiбуваннi активацп дальних клiтин мозку, гальмуваннi апоптозу, стимуляцп росту кор-тикальних нейронiв, шпбуванш кальпа!шв, що захи-щае цитоскелет нейрона. Нейротрофiчна активнiсть: Церебролiзин® — единий ноотропний пептидергiчний препарат iз доведеною нейротрофiчноl активнiстю, аналогiчною дп природних чинникiв нейронального росту (NGF). Церебролiзин® мае нейротрофiчну ак-тившсть за рахунок наявностi активних фрагменпв цилiарного, глiальних нейротрофiчних факторiв, ш-сулiноподiбного фактора росту та впливае на процеси нейрогенеза i дозрiвання нейронiв. Пiд впливом препарату Церебролiзин® спостерiгаються менш вираже-ш змiни ультраструктур клiтини, збiльшуеться в ци-топлазмi кiлькiсть вiльних рибосом, полюом, число елементiв апарату Гольдш, збереження мiтохондрiй. При застосуваннi препарату Церебролiзин® залиша-ються бiльш збереженими мiжнейрональнi зв'язки. Функцiональна нейромодуляцiя: препарат справляе позитивний вплив при порушеннях шзнавальних функцiй, покращуе концентрацiю уваги, процеси запам'ятовування [9—12, 15].
У хiрургiчних вщдтеннях рiзного профiлю на базi Харывсько! мюько! кшшчно! лшарш швидко! та невщ-кладно! медично! допомоги iм. проф. О.1. Мещаншова проведено проспективне контрольоване дослiдження 27 пащенпв з гострою хiрургiчною патолопею iз ви-значенням ефективностi препарату Церебролiзин® до операцп та на 1-шу, 7-му добу пiсля оперативного втручання порiвняно з передоперацшним перiодом.
Всiм пацiентам проводили стандартну внутршньо-венну премедикацiю. Оперативне втручання здшсню-вали в умовах загально! багатокомпонентно! анестези зi штучною вентилящею легенiв iз використанням пропофолу та фентанту, тiопенталу натрiю та фента-нiлу. Критерiями виключення були: вщмова пацiента, вихiдна оцiнка за шкалою ММ8Е менше 23 балiв, ви-
_1Ш
ражена супутня патолопя серцево-судинно'1, дихаль-но1 систем, цукровий дiабет, захворювання нервово'1 системи, n^xi4m захворювання, постiйний прийом препаратiв, алкоголiзм.
Пацieнтiв розподiлили на двi групи: 1-ша група (n = 30) — хворi 3i стандартною терашею; 2-га група (n = 27) — пащенти, яким призначали Церебролiзин®.
За вiком, обсягом, характером i тривалiстю оперативного втручання, ступенем операцшного ризику групи мiж собою були порiвняннi та статистично не вiдрiзнялись.
Методи дослiдження
Кпiнiчнi методи дослщження: анамнестичнi данi, антропометричнi показники, артерiальний тиск, частота серцевих скорочень, центральний венозний тиск та шшь
Дослiдження когштивно! сфери: шкала MMSE, тест малювання годинника, тест «10 ^в», батарея тестiв на лобну дисфункцш, метод Шульте. Пащенти були ознайомлеш з даними про свое захворювання, обсяг оперативного втручання, що плануеться, мож-ливими ускладненнями. Вшм хворим проведено по-вний комплекс передоперацшного обстеження вщпо-вщно до клiнiчного протоколу.
У пащенпв у передоперацiйний перiод, за даними MMSE, показник був нижче норми на 10,0 %. Показники тесту малювання годинника у пащенпв зна-ходилися у межах норми. За шкалою FAB у пащенпв молодого вшу показники були нижче на 5,5 % вщ норми. За методом А.Р. Лурiя даш пащенпв молодого вшу були нижче на 10,0 %. Дослщження за методом Шульте у пащенпв були в межах норми.
На першу добу шсля операцп у пащенпв 1-1 групи, за даними MMSE, показник був нижче норми на 16,6 %, показники тесту малювання годинника — нижче норми на 10,0 %, за шкалою FAB — дефь цит 11,0 %, за методом А.Р. Лурiя даш пащенпв були нижче на 30,0 %, дослщження за методом Шульте — на 40,0 % нижче норми.
На сьому добу шсля операцп у пащенпв 1-1 групи, за даними MMSE, показник був нижче норми на 13,3 %, показники тесту малювання годинника — в межах норми, за шкалою FAB — дефщит 11,0 %, за методом А.Р. Лурiя даш пащенпв були нижче на 20,0 %, дослщження за методом Шульте — на 20,0 % нижче норми.
Пащентам 2-1 групи за 30 хвилин до закшчення операцп, повторно через 24 години шсля операцп та щоденно протягом 5 дiб внутршньовенно крапельно вводиться Церебролiзин® у дозi 5 мл на 200 мл фiзiо-лопчного розчину.
На першу добу шсля операцп у пащенпв 2-1 групи, за даними MMSE, показник був нижче норми на 13,0 %, показники тесту малювання годинника — в межах норми, за шкалою FAB — дефщит 5,5 %, за методом А.Р. Лурiя даш пащеппв були нижче на 20,0 %, дослщження за методом Шульте — на 20,0 % нижче норми.
58
М!жнародний невролопчний журнал, p-ISSn 2224-0713, e-ISSn 2307-1419
№ 4 (90), 2017
BÑJj
На сьому добу пiсля операцп' у пацieнтiв 2-ï гру-пи, за даними MMSE, показник був нижче норми на 10,0 %, показники тесту малювання годинника — в межах норми, за шкалою FAB — дефщит 5,5 %, за методом А.Р. Лурiя даш пащенпв були нижче на 10,0 %, дослщження за методом Шульте — в межах норми.
Шд час дослщження нами були отримаш даш, що вказують на змши структури та ступеня когштивно!' функцй' в пiсляоперацiйному перiодi у пащенпв при проведеннi загально'1 анестезп'. Доведено вiдновлення когнiтивних процесiв вже на першу добу шсля операцп', що дае можливють рекомендувати включення препарату Церебролiзiн® до стандартного лшуваль-ного протоколу з метою швидшого вiдновлення рiвня когнiтивноï функцй'.
Конфлжт ÏHTepecÏB. Не заявлений.
Список дператури
1. Исаев С.В., Лихванцев В.В., Кичин В.В. Влияние пери-операционных факторов и выбора метода анестезии на частоту когнитивных расстройств в послеоперационном периоде // IX Съезд Федерации анестезиологов. — 2004. — С. 113-114.
2. Кичин В.В., Исаев С.В., Лихванцев В.В. Влияние некоторых препаратов для анестезии на частоту когнитивных расстройств в послеоперационном периоде // IX Съезд Федерации анестезиологов. — 2004. — С. 124-125.
3. Клигуненко Е.Н., Дзяк Л.А., Площенко Ю.А. и др. Нейро-протекция в анестезиологии и интенсивной терапии // Международный неврологический журнал. — 2008. — № 2(18). — С. 41-50.
4. Усенко Л.В., Ризк Шади Ейд, Криштафор А.А. и др. Профилактика и коррекция послеоперационных когнитивных дисфункций у больных пожилого возраста // Международный неврологический журнал. — 2008. — № 3(19). — С. 99-110.
Практикуючому неврологу /To Practicing neurologist/
5. Шнайдер Н.А. Новый взгляд на проблему послеоперационной когнитивной дисфункции // Острые и неотложные состояния в практике врача. — 2006. — № 5. — С. 47-49.
6. Шнайдер Н.А. Постоперационная когнитивная дисфункция //Неврологический журнал. — 2005. — Т. 10, № 4. — С. 37-43.
7. Шнайдер Н.А., Салмина А.Б. Неврологические осложнения общей анестезии. — Красноярск: КрасТМА, 2004. — 383 с.
8. Шнайдер Н.А., Шпрах В.В., Салмина А.Б. Послеоперационная когнитивная дисфункция: профилактика, диагностика, лечение. Методическое пособие для врачей. — Красноярск: Оперативная полиграфия, 2005. — 95 с.
9. Chen H, Tung Y.-C, Li B, Iqbal K., Grundke-Iqbal I. Trophic factors counteract elevated FGF-2-induced inhibition of adult neurogenesis //Neurobiology ofAging. — 2007. — Vol. 28(8). — P. 1148-62.
10. Gonzales M. et al. Antioxidant systemic effect of short-term cerebrolisyn administration, ageing and dementia// J. Neural. Transmis. — 1998. — Suppl. 53.
11. Lipton S.A. Paradigm shift in neuroprotection by NMDA receptor blockade: memantine and beyond // Nat. Rev. — 2006. — Vol. 5. — P. 161-170.
12. Muresanu D.F. Cerebrolysin Treatment Efficacy Study In Middle Cerebral Artery Ischemic Stroke Patients. Report. — 1999. — 1-34.
13. Patel P.M., Drummond J.C. Cerebral physiology and the effects of anesthetics and techniques // Miller R.D., ed. Anesthesia. — 6th ed. — Philadelphia, PA: Elsevier Science, 2005. — P. 813-858.
14. Rasmussen L.S., Jonson T., Kuipers H.M. et al. Does anesthesia caese postoperative cognitive disfunction ? A randomized study of regional versus general anesthesia in 438 elderly patients // Acta Anesth. Scand. — 2003. — Vol. 47, № 9. — P. 1188-1194.
15. Windisch M, Gschanes A., Hutter-Paier B. Neurotrophic activities and therapeutic experience with brain derived peptide preparation // J. Neural. Transm. — 1998. — Vol. 53 (suppl.). — P. 289-298.
Отримано 26.03.2017 ■
Дубовская С.С.
Харьковский национальный медицинский университет, г. Харьков, Украина
Изучение влияния Церебродизина® на послеоперационную когнитивную дисфункцию
Резюме. В работе определяется степень и выраженность изменений когнитивной функции, что зависит от типа анестезии, состояния соматического и неврологического статуса пациента в предоперационном периоде, возраста больного, его образования и других факторов. Доказано восстановление когнитивных процессов уже на первые сутки после операции
при использовании препарата Церебролизин®, что дает возможность рекомендовать включение его в стандартный лечебный протокол с целью скорейшего восстановления уровня когнитивной функции.
Ключевые слова: когнитивная дисфункция, послеоперационный период; Церебролизин®
S.S. Dubovskaya
Kharkiv National Medical University, Kharkiv, Ukraine
The study of the effect of Cerebrolysin® on the postoperative cognitive dysfunction
Abstract. The degree and severity of changes in cognitive function are determined in the work, they depend on the type of anesthesia, the state of the patient's somatic and neurological status in the preoperative period, the patient's age, education and other factors. It has been proven the restoration of cognitive processes already on
day 1 after surgery when using Cerebrolysin®, and this makes it possible to recommend the inclusion of Cerebrolysin® to the standard treatment protocol, which allows to restore the level of cognitive function more quickly.
Keywords: cognitive function; postoperative period; Cerebrolysin®
