CC BY
24
Оригинальные исследования
Original Researches
МЕДИЦИНА
НЕОТЛОЖНЫХ состояний
®
УДК 616.12-008.311:616.89-008.45:616-08-039.73 СТААН1К С.М.
Вйськово-медичний клнчний центр Зах'дного регюну, м. Льв'ю
КЛУКОЧМУНОЛОПЧЫ АСПЕКТИ ФАРМАКОЛОПЧНОТ КАРДЮВЕРСП В ПАШвНЛВ ¡3 КОГЫТИВНОЮ ДИСФУНЩвЮ НА ФОНi ФiБРИЛЯЦiТ ПЕРЕДСЕРДЬ
Резюме. Метою даного до^дження було вивчення клiнiко-iмунологiчного статусу хворихз когттивною дисфункщею на фот фiбриляцii передсердь i ефективностi амодарону в лшуванш цих хворих. Пащенти були розподиет на двi групи: I групу становили 46 nацiентiв, яким проводилась фармакологiчна кардо-верая амодароном, IIгрупу — 32 пащенти, яким вiдновлення синусового ритму не проводилося у зв'язку з наявшстю протипоказань. Вивчалирiвень астенп, показники тесту ЫМ8Е, таблиць Шульте, тесту малювання годинника, батаре'1' тестiв для оцнки лобно'1' дисфункци, вербальних асощацш (лтеральних та категорiальних), проби на запам'ятовування 12 Ыв 1з безпосередшм вiдтворенням. Рiвнi прозапаль-них цито^шв (1Ь-6, Т№-а) i С-реактивного блка визначали методом iмуноферментного анал^у. Псля проведеноголжування в пацiентiв I групи показники нейрокогнтивних функцш були кращiми, шжу пащ-ентiв IIгрупи. Зниженнярiвня прозапальних цитокжву пацiентiв Iгрупи було статистично значущим. Фармакологiчна кардоверая амодароном ктотно впливае на корекцт нейропсихологiчно'i сфери, по-кращуючи стан пацiентiв з фiбриляцiею передсердь i тдвищуючи яксть 1'х життя. Вiдновлення синусового ритму в пацiентiв и фiбриляцiею передсердь супроводжуеться зниженням активностi системного запалення.
Ключовi слова: фiбриляцiя передсердь, когнтивна дисфункция, прозапальш цитокши, фармакологiчна кардюверая.
Демографiчнi тенденцп останшх роюв, пов'язаш зi збшьшенням тривалост життя, надають особливу актуальшсть проблемi когштивних розладiв (КР). Поширешсть КР у рiзних популяцiях не однакова. Крiм того, при статистичному аналiзi наводяться даш про чисельшсть пащенпв як з помiрними, так i з легкими КР. Рашше було встановлено, що серце-во-судинш захворювання, зокрема порушення ритму, асоцшоваш з КР та деменщею. Проте патогенез формування когштивно! дисфункци у хворих iз по-рушеннями серцевого ритму залишаеться не щлком зрозумшим. Украй важливою е проблема ранньо! дiагностики когштивно! дисфункци при цих станах [5, 12].
Суттеву роль у розвитку когштивного дефiциту вщграють порушення серцевого ритму. Особлива увага в лiтературi придшяеться ролi фiбриляцГi передсердь (ФП). ФП дiагностують у 1 % дорос-лого населення [11]. Понад 6 мшьйошв европейцiв страждають вiд ще! аритмп. Поширенiсть ФП, за попередшми оцiнками, зросте у 2 рази упродовж наступних 50 роюв. За своею медико-соцiальною значимютю ФП суттево випереджае iншi види кар-дiальних аритмiй, що пов'язано не лише з и пошире-нiстю, але й з тяжшстю обумовлених нею органних
ускладнень, асоцшованих зi значними моральними та матерiальними витратами. Розвиток хрошчно! серцево! недостатносп, збiльшення ризику рапто-во! серцево! смерп, емболiчнi церебральнi усклад-нення, погiршення перебiгу постiнсультного перю-ду, стшка iнвалiдизацiя, низька виживанiсть — усе перераховане е наслщком втрати синусового ритму [7]. ФП дае п'ятиразове збшьшення ризику шсуль-ту, i один з кожних п'яти шсулкпв пов'язаний з цiею артадею. Iшемiчнi iнсульти при ФП часто мають смертельний наслiдок, а пащенти, яю вижили, мають вищий вщсоток швалщизацп та частiше страждають вщ рецидивiв, н1ж пащенти з шшими причинами шсульту. Разом з тим сама специфжа хвороби (кл1н1чн1 прояви, наслiдки, характер л!кування) ви-значае Г! ютотний вплив на актуальну життеву си-туацiю, iнтелект та систему особистюних стосунюв
Адреса для листування з авторами:
Стадшк С.М.
E-mail: [email protected]
© Стадшк С.М., 2015 © «Медицина невщкладних сташв», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
хворого [1]. ФП вважаеться чинником, пов'язаним як iз КР, що розвиваються в результатi перенесено-го iнсульту, так i з тими, що не пов'язаш з гострими порушеннями мозкового кровообiгу [3, 13, 14].
У даний час не викликае сумнiвiв наявнiсть зв'язку м1ж ФП та активнiстю системного запалення [9]. Показано, наприклад, що рiвень С-реактивного бiлка (СРБ) у хворих з персистуючою ФП вищш, нж у хворих з пароксизмальною формою аритмп, i в обох групах вiн був вищiм, нж у пацiентiв iз сину-совим ритмом (СР) [8]. Однак питання про причини розвитку системного запалення у хворих iз ФП залишаеться вщкритим. Не ясно, чи системне запалення е наслщком ФП, чи наслщком захворювання, що призвело до розвитку аритмп.
Прозапальш цитокiни е маркерами не тшьки ФП, але й ризику розвитку хрошчно! шемп мозку. 1стотне значення в патогенезi когнiтивних розладiв мають iмунологiчнi механiзми. Провiдна роль у розвитку когштивного дефiциту належить локальному запаленню, мiкроциркуляторним порушенням, по-шкодженню гематоенцефалiчного бар'ера й авто-iмуннiй агресп. Остання супроводжуеться втратою iмунноi толерантностi, активацiею клiтинного й гуморального iмунiтету, що призводить до утворення та збiльшення кшькосп як органоспецифiчних ан-титш (антитша до основного бiлка мiелiну й фактора росту нервiв), так i органонеспецифiчних [4]. Велику роль у формуванш когштивно1 дисфункцГi вiдiграть прозапальш цитокши (Т№, 1Ь-6), ЗСх вплив призводить до загибелi нейрошв i глп, а також до набряку мозково1 тканини, посилюючи при цьому клшчну картину. Запуск i розгортання вщстрочено1 загибелi нейронiв шдукуються активованою мiкроглiею, що починае секретувати прозапальш цитокши. Остан-нi впливають на ендотелiй судин i запускають мь грацiю лейкоцитiв iз судинного русла в iшемiзовану тканину мозку [4].
Розумшня механiзмiв розвитку КР та деменци у хворих iз ФП е вкрай важливим, осюльки без знан-ня таких механiзмiв, мабуть, не можна ефективно запобпати !х розвитку. Серед найбiльш вiрогiдних патофiзiологiчних механiзмiв взаемозв'язку ФП i деменци видiляють «шмЬ> тромбоемболiчнi цере-бральнi шеми, а також церебральну гшоперфузш в результатi коливання серцевого викиду. Можна припустити й деяю iншi механiзми [10, 17]. Зокре-ма, на розвиток КР у хворих з ФП впливають таю чинники, як варiабельнiсть скорочення шлуночюв та знижений хвилинний об'ем серця, що обумов-люють гiпоперфузiю головного мозку. Ще один ме-хашзм може бути пов'язаний iз тдвищеним рiвнем запалення, що визначаеться у хворих з ФП, а також ушкодженням перивентрикулярно! бшо1 речовини головного мозку. Вiдмiчено, що КР знижують при-хильнiсть до антикоагулянтно1 терапи, що, у свою чергу, за мехашзмом порочного кола збшьшуе вь рогiднiсть тромбоемболiчних ускладнень та подаль-шого когнiтивного зниження [16].
Вщновлення синусового ритму при ФП можна досягти за допомогою лтв або електричних
розрядiв. Фармакологiчна кардювер^ бiльш популярна, нж електрична, оскшьки ii простiше ви-конати. Першою лiнieю в лiкуваннi хворих i3 ФП залишаеться антиаритмiчна терапiя (ААТ). Частота рецидивування ФП на xni пщтримуючо'1 ААТ ста-новить до 60—70 % за рж. Вщомо, що ймовiрнiсть вiдновлення СР та його утримання залежать вщ тривалост аритмп, вiку пацiентiв, розмiру лiвого передсердя.
В Украт вибiр антиаритмтв для кардюверси обмежуеться в основному амюдароном (внутрш-ньовенно й всередину). Амюдарон за основними електрофiзiологiчними властивостями належить до антиаршадчних препаратiв III класу, загальною властивiстю яких е здатнють iнактивувати калiевi канали в мембран кардiомiоцитiв i таким чином подовжувати трансмембранний потенцiал ди. Дiа-пазон електрофiзiологiчних ефектiв амiодарону на-багато ширший, н1ж у «чистих», або селективних, ААП III класу. При внутршньовенному введеннi амiодарон вщновлюе синусовий ритм приблизно в 60-70 % хворих iз ФП.
У науковiй лiтературi практично не зустрiча-ються роботи, присвяченi дослщженню динамки когнiтивних розладiв та активностi системного запалення у пащеипв з ФП у результат проведення фармаколопчно'1 кардюверси. Це послужило шд-ставою для проведення нашого дослiдження.
Метою досЛдження було вивчення клшжо^му-нолопчного статусу хворих з когнiтивною дисфунк-цiею на тлi ФП i ефективностi амiодарону в л^ван-ш цих хворих.
Матер1ал i методи дослщження
У дослiдження були включенi 78 хворих з ФП, яю перебували у кардiологiчнiй клiнiцi Вшськово-медичного клiнiчного центру Захщного регюну, м. Львiв. Серед них було 56 (71,8 %) чоловтв i 22 (28,2 %) ж1нки, середнш вiк яких становив 64,3 ± 3,7 року. Клiнiчне дослщження проводили вщповщно до принципiв Гельсшсько'1 деклараций (останньо-го перегляду) i вимог яюсно'1 клшчно'1 практики. У вах пацiентiв перед включенням у дослщження була отримана iнформована згода. У дослщження не включали пацiентiв iз наявнiстю тяжко'1 соматич-но'1 патологи, мнестико-штелектуальних порушень за MMSE менше за 24 бали, психiчних розладiв, наявнiстю наркотично! або алкогольно! залежнос-тi, протипоказаннями до прийому амюдарону та алергiчними реакцiями на препарат. Протокол дослщження включав перюд «вимивання» — за 14 дшв до включення вiдмiнялись ноотропнi, судинш пре-парати. На момент дослщження пащенти отримува-ли терапiю, що включала за показаннями антигшер-тензивш й антитромботичнi препарати.
Пацiенти були розподшеш на двi групи: I група включала з 46 пащеипв, яким проводилася фарма-кологiчна кардювер^ амiодароном (доза 300 мг на 200,0 мл 0,9% фiзiологiчного розчину внутрш-ньовенно до вiдновлення синусового ритму), у подальшому пацiенти отримували пщтримуючу
тератю амюдароном (по 200 мг 3 рази на добу); у II групу увшшли 32 XBopi, яким вщновлення синусового ритму не проводилось у зв'язку i3 наявшс-тю протипоказань. Цi пащенти отримували лише базисну терапiю, направлену на досягнення нор-мосистолп.
Уам хворим проводили клiнiко-неврологiчне та iмунологiчне обстеження, електрокардiографiю. Вираженiсть астенiчного синдрому вимiрювали за шкалою оцiнки рiвня астенiзацГi. Оцiнку стану когнiтивних функцш проводили з використанням Mini-Mental State Examination (MMSE), тесту ма-лювання годинника (ТМГ), батаре! тестiв для ощн-ки лобно! дисфункци (БТЛД), проби Шульте, вер-бальних асощащй (лiтеральних i категорiальних), проби на запам'ятовування 12 слiв з безпосередшм вiдтворенням [2].
Рiвень прозапальних цитокшв (IL-6, TNF-a) та концентрацiю СРБ визначали методом !муно-ферментного аналiзу з використанням стандартних тест-систем. Дослщжували сироватку кровi, що в кглькосп 5,0 мл брали вранцi натще з кубггально! вени.
До кардюверсп й через 30 дшв пiсля вщновлен-ня синусового ритму вс1м пащентам проводили по-вторне дослiдження когнггивних функц1й та визна-чення в плазм! кров! р!вня IL-6, TNF-a, СРБ.
Отримаш результати обробляли статистич-но з використанням пакетiв прикладних програм Statistica 5.5 for Windows, Microsoft Office Excel 2010. Статистичну значимють вiдмiнностей м1ж середш-ми значеннями показникiв у групах ощнювали за допомогою t-критерiю Стьюдента.
Результати та Тх обговорення
Клiнiчнa картина ФП складалася з суб'ективних та об'ективних симптом1в. Суб'ективнi симптоми
характеризувалися астенiчним синдромом — загаль-на слабюсть, пiдвищена втомлюванiсть, зниження працездатносп, емоцiйна лабiльнiсть, тривожнiсть, порушення концентрацп уваги. Часто виявлявся цефалгiчний синдром, причому головш болi мали характер напруження (стискаючi, за типом «псно-го головного убору») або iшемiчно-гипоксичний характер (вiдчуття «важко1» голови i неможливiсть зосередитися).
Об'ективнi симптоми характеризувалися верх-ньостовбуровою симптоматикою (анiзокорiя, порушення акту конвергенцп, симптоми шрамщно1 недостатносп) i вестибулоатаксичним синдромом у виглядi запаморочення, нестiйкостi при ходьбi, порушення при виконанш проб на координащю. Зазначенi прояви поеднувалися з розладами когштивних функцш: порушенням пам'яп, уваги, упо-вiльненням мислення.
Основними суб'ективними клшчними проява-ми в обстежених хворих були головний бгль, запаморочення, порушення в емоцшнш сферi, попр-шення пам'ятi й здатносп до навчання, зниження працездатносп, що поступово призводять до деза-даптаци (табл. 1).
При дослщженш рiвня астенп на 30-й день лжу-вання виявили динамiку показниюв, що дорiвню-вала 19,2 % в I груш та 9,6 % — у II груш (р < 0,05). Шсля усшшно1 фармаколопчно1 кардюверсп спо-стерiгали вiрогiдне покращення когнiтивних функ-цiй за даними ММБЕ i БТЛД у пащенпв iз ФП (табл. 2).
Порiвняння динамжи показникiв загального су-марного балу за шкалою ММБЕ i субтеспв «Серш-ний рахунок» i «Пам'ять» на тлi лiкування (рис. 1) виявило, що позитивна динамiка показниюв у хворих I групи статистично вiрогiдно вiдрiзняеться вiд аналогiчних показниюв II групи (р < 0,05). Вщ-
Таблиця 1. Суб'ективн:' симптоми в обстежених хворих, n (%)
Суб'ективш симптоми I група (n = 46) II група (n = 32)
Головний бть 38 (81,4) 29 (95,2)
Запаморочення 27 (67,8) 36 (92,1)
Порушення сну 36 (83,1) 27 (57,1)
Шум у вухах 24 (33,9) 31 (74,6)
Втомлюванють 40 (88,1) 24 (60,3)
Зниження працездатносп 47 (91,5) 28 (66,7)
Зниження пам'ят 29 (71,2) 29 (90,5)
Зниження уваги 38 (82,6) 28 (87,5)
Таблиця 2. Стан когнтивних функц1й у пац1ент1в на тл'1 проведеноi терапП (М ± m)
Групи MMSE БТЛД
n04aTK0Bi Через 30 дшв n04aTK0Bi Через 30 дшв
I група (n = 46) 27,2 ± 1,8 28,4 ± 0,6* 12,0 ± 2,46 14,0 ± 1,39*
II група (n = 32) 27,2 ± 1,6 27,5 ± 1,4 11,9 ± 2,41 12,2 ± 1,94
Примтка: * — p < 0,05; М — середне значення; m — стандартне вдхилення.
значали покращення концентраций уваги й рахунку (4,9 ± 0,2 i 4,4 ± 0,5 вщповщно, р < 0,05), пам'ятi (2,5 ± 0,5 i 2,1 ± 0,7 вiдповiдно, р < 0,05), мовленне-вих функцiй (9 ± 0 i 8,6 ± 0,8 вщповщно, р < 0,05).
Шсля проведено! терап!! аналiз темпу сенсомо-торних реакцiй i уваги за таблицями Шульте показав зменшення середнього витраченого часу на 9,2 % (з 195 до 177 с) в I груш (р < 0,01) i лише на 1 % — у II груш (з 238,7 до 236 с). пор!вняння результата на тл! л!кування м!ж дослщжуваними групами встано-вило, що динам!ка показник!в ефективност! робо-ти, ступеня впрацьованост!, псих!чно! стшкосп у хворих I групи в!ропдно в!др!зняеться в!д динам!ки цих показниюв у II груп! (p < 0,05), що показано на рис. 2.
Зменшувалась виражешсть лобно! дисфункций за даними БТЛД у пробах на концептуал!защю (2,4 ± 0,6 i 3,0 ± 0 вщповщно, р < 0,05), поб!жшсть мовлення (2,4 ± 0,6 i 2,7 ± 0,5 вщповщно, р < 0,05), динам!чний праксис (2,5 ± 0,6 i 2,9 ± 0,4 вщповщ-но, р < 0,05 ), просту й ускладнену реакц!ю вибору (2,5 ± 0,6 i 2,8 ± 0,4; 1,8 ± 0,6 i 2,4 ± 0,5 вщповщно, р < 0,05). Встановлено зб!льшення об'ему лггераль-них i категор!альних асоц!ац!й (9,1 ± 2,7 i 10,8 ± 2,4;
12,3 ± 3,3 i 14,9 ± 2,9 вщповщно, р < 0,05), покращу-валась пам'ять за даними проби на запам'ятовування 12 сл!в (7,5 ± 2,1 i 9,9 ± 1,4 вщповщно, р < 0,05). Ког-н!тивн! функц!! пац!ент!в II групи в!ропдно не зм!-нювались.
Р!вень основного прозапального циток!ну IL-6 у пащенпв I групи до л!кування дор!внював 14,3 ± 0,9 пг/мл, шсля лжування — 12,0 ± 0,6 пг/мл (р < 0,05). У хворих групи II р!вень IL-6 до лжуван-ня становив 14,5 ± 0,7 пг/мл, а шсля лжування — 13,2 ± 0,6 пг/мл, тобто в!дм!нност! були статистич-но незначимими. Р!вень TNF-a у периферичн!й кров! у хворих I групи до лжування дор!внював 12,0 ± 0,8 пг/мл, а шсля лжування — 8,8 ± 0,3 пг/мл (р < 0,01).
У II груп! до лжування р!вень TNF-a становив 11,8 ± 0,7 пг/мл, шсля лжування — 10,2 ± 0,6 пг/мл (табл. 3).
У I груп! вщзначали статистично значуще зни-ження р!вня прозапальних цитокшв, що св!дчить про важлив!сть вщновлення синусового ритму. Сшввщношення IL-6/TNF-a у хворих I групи до ль кування становило 1,19, а шсля лжування — 1,36; у II груп! —1,23 та 1,29 вщповщно.
30
25
20
15
10
□ I група (n = 46) ■ II група (n = 32)
□ I група (n = 46) ■ II група (n = 32)
а)
б)
80 70 60 50 40 30 20 10 0
а)
□ I група (n = 46) ■ II група (n = 32)
1,08 1,06 1,04 1,02 1
0,98 0,96 0,94 0,92
б)
□ I група (n = 46) ■ II група (n = 32)
Рисунок 2. Динамка показниюв тесту Шульте на тл'1 лкування в обох групах Примтки: а) показник «Ефективнсть роботи»; б) показники: 1 — «Псих'мна слйюсть»; 2 — «Ступнь впрацьованост»; ус вщмнност в1рогщн1 в дослджуваних групах (р < 0,05).
Рисунок 1. Зставлення показниюв шкали MMSE на тл'1 л1кування у хворих обох груп Примтки: а) загальний сумарний бал; б) показники: 1 — «Серйний рахунок»; 2 — «Пам'ять»; ус вщмш-ност в1рогщн1 пор1вняно з II групою (р < 0,05).
Таблиця 3. Показники прозапальних циток1н1в (IL-6, TNF-a) та СРБ
Група TNF-a, пг/мл IL-6, пг/мл СРБ, мг/мл
До лжування Шсля лшування До лжування Шсля лжування До лжування Шсля лшування
I група (n = 46) 12,0 ± 0,8 8,8 ± 0,3** 14,3 ± 0,9 12,0 ± 0,6* 10,0 ± 0,8 6,8 ± 0,3**
II група (n = 32) 11,8 ± 0,7 10,2 ± 0,6 14,5 ± 0,7 13,2 ± 0,6 9,2 ± 0,7 8,2 ± 0,6
Примтка: р1зниця з вихДними значеннями статистично значуща: * — p < 0,05, ** — p < 0,01.
При використант амюдарону як антиаршадчно-го препарату отримали добрий клшчний ефект, що поеднувалося 3i статистично значущим зменшенням вироблення прозапальних цитоюнш (TNF-a, IL-6) та СРБ. Вщновлення синусового ритму призводило до зниження рiвня прозапальних цитокiнiв, що вка-зуе на зменшення активност iмунного запалення.
Зменшення проявiв серцево! недостатностi тс-ля вщновлення синусового ритму у хворих з ФП су-проводжувалося зниженням СРБ на 2,40 ± 0,37 мг/л (46 %), TNF-a - на 2,06 ± 0,43 пг/мл (34 %), IL-6 -на 2,15 ± 0,48 пг/мл (35 %).
Вивчення рiвнiв цитоюшв при когнiтивнiй дис-функци на фонi ФП дае шформащю про функцю-нальну активнють рiзних типiв iмунокомпетентних клiтин, що дозволяе оцiнити динамiку iмунопатоло-пчного процесу та перебiгу захворювання.
Отже, важливу роль у патогенезi когштивно! дисфункци при ФП вiдiграють iмунологiчнi та ней-ротрофiчнi механiзми, зокрема локальне запалення, мiкроциркуляторнi порушення, пошкодження гематоенцефалiчного бар'ера й автоiмунна агрес1я. Автоiмунний процес посилюе когттивну дисфунк-цiю та сприяе прогресуванню когнiтивних розладiв.
Висновки
Проведений клшко^мунолопчний пор1вняль-ний аналiз показав, що фармаколопчна кардювер-с1я амiодароном е ефективною в пацiентiв iз когш-тивною дисфункцiею на тлi ФП. Фармаколопчна кардювер^я iстотно впливае на корекцго нейро-психолопчно! сфери, покращуючи стан хворих з ФП i пiдвищуючи якiсть !х життя.
Позитивна клтчна динамiка в процесi фар-маколопчно! кардюверсп при ФП поеднуеться iз статистично значущим зниженням вмюту прозапальних циток1н1в (TNF-a, IL-6) i СРБ. У процес л!кування отримана 61льш виражена позитивна ди-намiка р1вн1в усгх дослiджуваних прозапальних ци-ток1н1в у хворих, яким проводилася фармаколопчна кардювер^я, пор!вняно з групою пацiентiв без тако!.
Продемонстрований у даному дослiдженнi спри-ятливий вплив амiодарону на когштивш функцГ! в пацiентiв з ФП дозволяе розщнювати даний препарат не т!льки як ефективний антиаритм!чний зааб, але й як зааб, що дозволяе зменшити прогресуван-ня когн1тивних розладiв та ризик розвитку деменци в цих пацiентiв.
Список л1тератури
1. Алехин А.Н. Психологические проблемы в аритмологии (на модели фибрилляции предсердий) / А.Н. Алехин, Е.А. Трифонова, Д.С. Лебедев//Вестник аритмологии. — 2011. — № 63. — С. 45-54.
2. Белова А.Н. Шкалы, тесты и опросники в неврологии и нейрохирургии/А.Н. Белова. — М, 2004. — 432 с.
3. Гусев Е.И. Ишемия головного мозга / Е.И. Гусев, В.И. Скворцова. — М.: Медицина, 2001. — 328 с.
4. Кетлинский С.А., Симбирцев А.С. Цитокины/ С.А. Кетлинский, А.С. Симбирцев. — СПб.: Фолиант, 2008. — 552 с.
5. Крятова Т.В. Особенности обследования и лечения больных с фибрилляцией предсердий, страдающих нозогениями: Ав-тореф. дис... канд. мед. наук.: спец. 14.01.05 — «Кардиология»/ Т.В. Крятова. — СПб., 2010. — 20с.
6. Скворцова В.И. Участие аутоиммунных механизмов в развитии ишемического повреждения головного мозга/В.И. Скворцова // Журн. неврологии и психиатрии. — 2005. — Т. 105, № 8. — С. 36-40.
7. Суслина З.А. Практическая кардионеврология / З.А. Суслина, А.В. Фонякин, Л.А. Гераскина, В.Вл. Машин,
E.С. Трунова, В.В. Машин, М.В. Глебов. — М.: ИМА-пресс, 2010. — С. 205-207.
8. Anderson J.L. Frequency of elevation of C-reactive protein in atrial fibrillation / J.L. Anderson, C.A. Maycock, D. Lappe // Am. J. Cardiol. — 2004. — Vol. 94. — Р. 1255-1259.
9. Aviles R.J., Martin D.O., Apperson-Hansen C. Inflammation as a rick factor for atrial fibrillation / R.J. Aviles, D.O. Martin, С. Ap-person-Hansen// Circulation. — 2003. — Vol. 108 (24). — Р. 30063010.
10. Kalantarian S. Cognitive Impairment Associated With Atrial Fibrillation: A Meta-analysis/S. Kalantarian, Т.А. Stern, М. Man-sour, J.N. Ruskin // Ann. Intern. Med. — 2013. — Vol. 158. — Р. 338-346.
11. Kannel W.B. Prevalence, incidence, prognosis and predisposing conditions for atrial fi brillation: population-based estimates / W.B. Kannel, P.A. Wolf, E.J. Benjamin //Am. J. Cardiol. — 1998. — Vol. 82 (8A). — P. 2-9.
12. O 'Brien J.T. Vascular cognitive impairment / J.T. O 'Brien, T. Erkinjuntti, B. Reisberg//Lancet Neurology. — 2003. — Vol. 2. — Р. 89-98.
13. Ott A. Atrial fibrillation and dementia in a population-based study. The Rotterdam Study /А. Ott, М.М. Breteler, М.С. de Bruyne,
F. van Harskamp, D.E. Grobbee, А. Hofman // Stroke. — 1997. — Vol. 28 (2). — Р. 316-321.
14. Sabatini T. Regarding atrial fibrillation and cognitive function in older people / Т. Sabatini, G.B. Frisoni, P. Barbisoni, G. Bel-lelli, R. Rozzini, M. Trabucchi // J. Am. Geriatr. Soc. — 2000. — Vol. 48. — P. 387-390.
15. Schmidtke K. Cerebral small vessel disease: how does it progress? / K. Schmidtke, M. Hull // J. Neurol. Sci. — 2005. — Vol. 229/230. — P. 13-20.
16. Van Deelen B.A. Cognitive impairment as determinant for sub-optimal control of oral anticoagulation treatment in elderly patients with atrial fibrillation / В.А. Van Deelen, Р.М. van den Bemt, Т.С. Egberts //Drugs Aging. — 2005. — Vol. 22, № 4. — P. 353-360.
17. Zito M. Silent lacunar infarcts in erderly with chronic nonval-vular atrial fibrillation/M. Zito, A. Muscari, E. Marini//Aging. Clin. Exp. Res. — 1996. — Vol. 8. — P. 341-346.
Отримано 10.01.15 ■
Стадник С.Н.
Военно-медицинский клинический центр Западного региона, г. Львов
КЛИНИКО-ИММУНОЛОГИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ ФАРМАКОЛОГИЧЕСКОЙ КАРДИОВЕРСИИ У ПАЦИЕНТОВ С КОГНИТИВНОЙ ДИСФУНКЦИЕЙ НА ФОНЕ ФИБРИЛЛЯЦИИ ПРЕДСЕРДИЙ
Резюме. Целью настоящего исследования было изучение клинико-иммунологического статуса больных с когнитивной дисфункцией на фоне фибрилляции предсердий и эффективности амиодарона в лечении этих больных. Пациенты были разделены на две группы: I группу составили 46 пациентов, которым проводилась фармакологическая кардиоверсия амиодароном, II группу — 32 пациента, которым восстановление синусового ритма не проводилось в связи с наличием противопоказаний. Изучали уровень астении, показатели теста ММЗЕ, таблиц Шульте, теста рисования часов, батареи тестов для оценки лобной дисфункции, вербальных ассоциаций (литеральных и категориальных), пробы на запоминание 12 слов с непосредственным воспроизведением. Уровни провос-палительных цитокинов (1Ь-6, ТМБ-а) и С-реактивного белка определяли методом иммуноферментного анализа. После проведенного лечения у пациентов I группы показатели нейрокогнитивных функций были лучше, чем у пациентов II группы. Снижение уровня провоспалитель-ных цитокинов у пациентов I группы было статистически значимо. Фармакологическая кардиоверсия амиодароном существенно влияет на коррекцию нейропсихологиче-ской сферы, улучшая состояние пациентов с фибрилляцией предсердий и повышая качество их жизни. Восстановление синусового ритма у пациентов с фибрилляцией предсердий сопровождается снижением активности системного воспаления.
Ключевые слова: фибрилляция предсердий, когнитивная дисфункция, провоспалительные цитокины, фармакологическая кардиоверсия.
Stadnik S.M.
Military Medical Clinical Center of the Western Region, Lviv, Ukraine
CLINICAL AND IMMUNOLOGICAL ASPECTS OF PHARMACOLOGICAL CARDIOVERSION IN PATIENTS WITH COGNITIVE DYSFUNCTION ON THE BACKGROUND ATRIAL FIBRILLATION
Summary. The objective of this study was to investigate the clinical and immunological status of patients with cognitive dysfunction on the background of atrial fibrillation and efficacy of amiodarone when treating such patients. The patients were divided into two groups: I group consisted of 46 patients who underwent pharmacological cardioversion with amiodarone, II group — of 32 patients in whom sinus rhythm was not restored due to contraindications. We have studied the level of asthenia, MMSE test performance, Schulte tables, clock drawing test, Frontal Assessment Battery, verbal associations (regular and categorical), test of 12 words that are shown for immediate recall. The levels of proinflammatory cytokines (IL-6, TNF-a) and C-reactive protein were determined by enzyme-linked im-munosorbent assay. After treatment in patients from I group neurocognitive performance was better than in patients of II group. Reduced levels of proinflammatory cytokines in patients of I group were statistically significant. Pharmacological cardioversion with amiodarone significantly affect the correction of neuropsychological functions, improving the condition of patients with atrial fibrillation and quality of their life. Restoration of sinus rhythm in patients with atrial fibrillation is accompanied by decreased activity of systemic inflammation.
Key words: atrial fibrillation, cognitive dysfunction, proin-flammatory cytokines, pharmacological cardioversion.
