CC BY
57
УДК 616.125-008.313:615.84:612.13-036
К. О. Писаревська
КЛ1Н1ЧНИЙ СТАН ТА ФУНКЦЮНАЛЬШ ПОКАЗНИКИ СЕРЦЯ ПАЩСНТШ
З ПЕРСИСТУЮЧОЮ Ф1БРИЛЯЦ1СЮ ПЕРЕДСЕРДЬ У В1ДДАЛЕНИЙ ТЕРМ1Н П1СЛЯ ЕЛЕКТРИЧНО1 КАРДЮВЕРСП
ДЗ «Днтропетровсъка медична академiя МОЗ УкраИни»
кафедра внутрiшнъоi медицини № 3
(зав. - академт НАМН Украши, д. мед. н., проф. Г. В. Дзяк)
вул. Дзержинсъкого, 9, Днтропетровсък, 49044, Украна
SE «Dnipropetrovsk medical academy of Health Ministry of Ukraine»
Department of Internal Medicine N 3
Dzerzhinsky str., 9, Dnipropetrovsk, 49044, Ukraine
e-mail: kirapisarevskaya@yandex. ru
Ключовi слова: персистуюча фiбриляцiя передсердъ, електрична кардювер^я, гемодинамка Key words: persistent atrial fibrillation, electrical cardioversion, hemodynamic
Реферат. Клиническое состояние и функциональные показатели сердца пациентов с персистирующей фибрилляцией предсердий в отдаленные сроки после электрической кардиоверсии. Писаревская К.А.
Фибрилляция предсердий (ФП) - одна из наиболее распространенных аритмий сердца, которая приводит к росту смертности, увеличению риска развития инсулъта, сердечной недостаточности, ухудшению качества жизни. Целъю исследования было изучитъ клиническое состояние и гемодинамические показатели сердца болъных с персистирующей неклапанной ФП до и через 6 месяцев после восстановления синусового ритма методом электрической кардиоверсии (ЭКВ). По резулътатам исследования было установлено, что основными заболеваниями, на фоне которых диагностирована персистирующая ФП, являются: гипертоническая болезнъ (87,7%), ожирение (60,5%) и их сочетание (33%). Удержание синусового ритма в течение 6 месяцев после ЕКВ сопровождается достоверным улучшением клинического состояния: количество болъных со значителъной одышкой (3 балла по шкале MRC) в три раза уменъшилосъ (12% пациентов против 34% на момент проведения ЕКВ) (р<0,01), одышка болъше не беспокоила 22% обследованных (р<0,05). Сердечная недостаточностъ III ФК оставаласъ толъко у 10% пациентов против 28% до ЕКВ (р<0,05). Длителъное сохранение синусового ритма улучшило функцию предсердий: фракция выброса ЛП увеличиласъ на 25,8% (р<0,01), ПП на 18% (р<0,05), уменъшилисъ индексированные показатели объема как в систолу (ЛП на 21,3%, ПП на 26,4%), так и в диастолу (ЛП на 12,4%, ПП на 21,6%) (р<0,001). Улучшиласъ сократителъная функция левого желудочка: ФВ возросла на 14,3%, УО на 13,7% (р<0,001), диастолический объем уменъшился на 20,7% (р<0,01). Несмотря на оптималъную медикаментозную терапию, клиническое состояние и гемодинамические параметры сердца у пациентов с рецидивом ФП не улучшилисъ.
Abstract. The clinical condition and functional performance of the heart in patients with persistent atrial fibrillation after electrical cardioversion. Pysarevska К.А. Atrial fibrillation (AF) - one of the most common cardiac arrhythmia, which leads to increased mortality, increased risk of stroke, heart failure, worsening of quality of life. The aim of the study was to examine the clinical condition and hemodynamic performance of the heart in patients with non-valvular persistent AF before and 6 months after the restoration of sinus rhythm by electrical cardioversion (ECV). According to the study, it was found that the major diseases against which persistent AF is diagnosed: hypertension (87.7%), obesity (60.5%) and a combination of these diseases (33%). Hold of sinus rhythm within 6 months after ECV is accompanied by a significant improvement in clinical condition: the number of patients with significant dyspnea (scale MRC=3) has decreased (12% ofpatients versus 34% at the time of the ECV) (p <0.01), dyspnea (scale MRC=1) - 22% of the patients (p <0.05). Heart failure IIIFC remained only in 10% ofpatients versus 28% t the time of the ECV (p <0.05). Long-term preservation of sinus rhythm improved atrial function: ejection fraction LA increased by 25.8% (p <0.01), RA by 18% (p <0.05), decreased volume of indexed parameters in systole (LA - 21.3 %, RA - 26.4%) and diastolic (LA - 12.4%, RA - 21.6%) (p <0.001). Contractile function of the left ventricle improved: ejection fraction increased by 14.3%, SV- 13.7% (p <0.001), diastolic volume decreased by 20.7% (p <0.01). Despite optimal medical therapy, clinical status and cardiac hemodynamic parameters in patients with recurrent AF have not improved.
Фiбриляцiя передсердь (ФП) - одна з най- с^чаетъся в популяци з частотою 1-2 на 100 бшьш розповсюджених аритмш серця, яка зу- oci6. Спостертасться пряма залежшсть частоти
16/ Том XXI/1
27
розвитку ФП вщ вшу - якщо серед людей 5060 роюв лише в 1% виявлясться ФП, то до 70-80 роюв вона вiдзначаeться в кожного десятого [1,3]. На сьогодшшнш день цей вид аритми виявляють у понад 6 мiльйонiв европей-щв, у 8 млн китайцiв та до 6 млн американщв i, як виявилось, захворюванiсть на ФП зросла на 13% за остант 20 роив. Очшуегься, що за наступи 50 рокiв цей показник збiльшиться принаймнi yдвiчi, враховуючи старiння населення [4, 9, 10].
Клшчна та соцiальна значyщiсть ФП визна-чаеться зростанням смертностi у 2 рази, тдви-щенням ризику розвитку шсульту в 5 разiв, сер-цево! недостатностi yтричi, погiршенням якост життя та зниженням толерантностi до фiзичного навантаження [2, 9]. Надзвичайно важливим е те, що в першi 4 мiсяцi пiсля дiагностyвання ФП смертнiсть збiльшyеться аж у 9 разiв.
Найбiльш значущими факторами ризику аритми, о^м вiкy та артерiальноl гшертензи, е ожирiння, цукровий дiабет, гiпертиреоз, апное yвi сш, кyрiння, зловживання алкоголем [5, 8, 11]. У великому мета-аналiзi, який провiв Franz Messerli (Columbia University of Physicians and Surgeons, Нью-Йорк, США), встановлено, що надлишкова вага асощюеться зi збiльшенням ризику розвитку ФП на 39%, а наявтсть ожи-рiння - на 87% [6].
Вибiр тактики лiкyвання ФП залишаеться надзвичайно актуальним. Видiляють двi основнi стратеги: вiдновлення синусового ритму за до-помогою медикаментозно! чи електрично! кардюверси (ЕКВ) з наступною профiлактикою рецидивiв (rhythm control) та контроль частоти скорочення серця медикаментозними засобами (rate control) [2, 4, 9].
За рекомендащями GPAC (Guidelines and Protocols and Advisory Committee) з дiагностики та ведення хворих на ФП 2015 року ршення про вибiр тактики вщновлення синусового ритму грунтуеться на таких ктшчних параметрах: вперше дiагностована або пароксизмальна ФП, вiк менше 65 роюв, контрольована гiпертензiя, значна виразнють симптомiв та розвиток серце-во! недостатностi (СН) на фонi аритми, при збереженш на фонi лшування тахiаритмi! >110 уд/хв., при низькому ризику тромбо-емболiчних ускладнень тсля кардюверси та бажаннi самого пащента [7].
Метою дослiдження було вивчити ктшчний стан та гемодинамiчнi показники серця хворих на персистуючу неклапанну фiбриляцiю пе-редсердь (ПФП) до та через 6 мюящв тсля вщновлення синусового ритму методом електрично1 кардюверси.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
До дослiдження включено 81 пащент з пер-систуючою формою неклапанно! фiбрилящ! передсердь, яким було вщновлено синусовий ритм методом електрично! кардюверси (ЕКВ). BiK хворих становив вщ 40 до 79 роюв (середнiй вiк - 63,3+1,1 року), з них 52 (64,2%) чоловши та 29 (35,8%) жшок. Тривалють останнього епiзоду фiбрилящ! передсердь близько 6 мюящв (5,6±0,4 мiсяця). Анамнез аритми у середньому 3 роки (3,0+0,4 року): в 11 (13,6%) пащеипв фiбриляцiя передсердь була дiагностована бшьше п'яти рокiв тому, у 12 (14,8%) - вщ 3 до 5 роюв, вiд одного до 3 роюв - 30 (37%) хворих, 29 (35,8%) пащенпв хвордать менше одного року. 12 (14,8%) пащеипв в анамнезi мали одну процедуру ЕКВ, бшьше одше! - у 7 (8,6%) хворих.
Основними захворюваннями, на rai яких дiагностовано ФП, були: гшертотчна хвороба (ГХ) - 87,7% пащеипв, iшемiчна хвороба серця (1ХС) - 25,9%, ожиршня - у 60,5% хворих (I стутнь - 33,3%, II стутнь - 19,8%, III стутнь - 7,4%). Серед цих хворих поеднання ГХ, IXC та ожиршня було в 14,8% обстежених, у 33% пащенпв дiагностована комбшащя ГХ та ожи-рiння, десятеро (12,3%) не мали кардiальних захворювань (табл. 1). Надлишкова вага тша виявлена у 30,9% хворих. Серед пащеипв, якi мали IXC, у 18% пащеипв була стабiльна стено-кардiя напруги II-III функцiонального класу, у 7,4% в анамнезi шфаркт мiокарда (IM), серед них 1 пащенту було проведено реваскуляризацiю методом АКШ, стентування виконано 3 хворим.
При включенш у дослiдження нормальний систолiчний АТ (менше 140 мм.рт.ст.) був у 39 (48,1%) пащеипв, його тдвищення у межах 1 ступеня АГ спостерiгали у 27 ошб, що становить 33,3%, 2 ступеня АГ вщповщала у 16 (19,8%) хворих. Дiастолiчний АТ менше 89 мм рт.ст. був у 41 (50,6%) пащента, тдвищення 1 ступеня - у 21 (25,9%), 2 ступеня - у 19 (23,5%) хворих. Середня ЧШС у пащеипв з персистуючою ФП до проведення ЕКВ становила 90 уд/хв (89,5±2,0 уд/хв). 50 (61,7%) обстежених мали нормосисто-лiчну форму ФП, а у 31 (38,3%) зареестрована ЧШС бшьше 100 уд/хв.
Серед основних ктшчних проявiв ФП па-щенти вiдмiчали вiдчуття серцебиття - 35,8%, «перебо!» у роботi серця - 25,9%, дискомфорт у д^нщ серця непоко!в 18,5% хворих, кашель був у 9,9%, набряки нижшх кшщвок - 43,2% па-цiентiв. Для ощнки впливу задишки на повсяк-денну активнiсть хворих використовували шкалу MRC (Medical Research Council Scale): у 43,2% пащенпв тяжкють задишки ощнено у 3 бали
(тяжка), 25,9% хворих скаржились на середню задишку (2 бали), 17,3% мали 1 бал та 13,6% oci6 вщчували задишку лише при значних наван-таженнях (0 балiв).
Тяжкють OTMmoMiB, що пов'язанi з наявнютю ФП, оцiнювали за шкалою EHRA: у 21 (25,9%) пащента був I функщональний клас (ФК), у 27
(33,3%) хворих - II ФК, у 33 (40,7%) - III ФК. 32 (39,5%) пащенти мали симптоми хрошчно! серцево! недостатносп (ХСН), яю вiдповiдали III ФК за класифшащею Нью-Йорксько! кардю-лопчно! асощацп (NYHA), у 31 (38,3%) хворого -II ФК, у 18 (22,2%) - I ФК.
Таблиця 1
Розподш хворих з персистуючою ФП за наявшстю коморбщнот патологи, %
тмт Пациенти з персистуючою ФП,
n=81 (%)
АГ+1ХС Норма вага т1ла 2,5
Надлишкова вага 8,6
Ожиршня 14,8
АГ Норма вага тша 2,5
Надлишкова вага 18,5
Ожиртия 33
Пащенти, яю включеш в дослщження, роз-подiленi вiдповiдно до клшчних показань для вiдновлення синусового ритму: 40,7% пащентам було рекомендовано проведення ЕКВ у зв'язку з попршенням симптоматики та прогресування СН на rai аритми; 58% хворих були молодше 65 рокiв, у 38,3% стратепя контролю частоти сер-
цевих скорочень себе не виправдала (тахiкардiя залишалась вище 110 уд/хв); у 14,8% обстежених ФП вперше дiагностована, тому тактика вщ-новлення синусового ритму була найбшьш обгрунтованою. Всi хворi отримували ефективну антикоагулянтну терапiю та мали низький ризик ТЕУ пiсля ЕКВ (табл. 2).
Таблиця 2
Розподш хворих з ФП неклапанного генезу залежио вщ показань для вщновлення синусового ритму, абс. (%)
Параметр
Пащенти з персистуючою ФП, n=81 (%)
Вперше даагностована ФП BiK < 65 роюв
Значна симптоматика та розвиток СН, пов'язаний з ФП Ввдсуттсть гтертензи Низький ризик ТЕУ тсля кардюверси Неефектпвтсть контролю частоти серцевих скорочень Бажання хворого
12 (14,8%) 47 (58%) 33 (40,7%) 10 (12,3%) 81 (100%) 31 (38,3%) 9 (11,1%)
У дослщження не включали пащенпв з кла-панними вадами серця, кардюмюпапею, кон-стриктивним перикардитом, пацiентiв, яким було виконано транскатетерну модифiкацiю прове-
дення в передсердях, хворих з СН II-Б або III стади, СН IV ФК за класифiкацiею NYHA, ФВ ЛШ нижче 40%, з артерiальною гiпертензiею 3-го ступеня (АТ >180/110 мм.рт.ст.), перенесеним
16/ Том XXI/1
29
протягом останшх 3 мюящв гострим коронарним синдромом або гострим порушенням мозкового кровооб^у, декомпенсованим гшо- або пперти-реозом.
Всiм хворим, включеним у дослiдження, проводили загальноклшчне обстеження: збiр скарг, даних анамнезу, фiзикальне обстеження, оцiнка фоново! хвороби серця, наявнють ожи-рiння, цукрового дiабету, вимiрювання АТ,
визначення лабораторних показниюв (загальний аналiз кровi i сечi, бiохiмiчне дослiдження кровi, аналiз кровi на гормони щитоподiбно! залози), реeстрацiя ЕКГ у 12 вщведеннях зi стандарти-зованим розрахунком частоти серцевих ско-рочень (ЧСС), проведення трансторакально! ехо-кардюграфи (ТТЕхо). Повторний огляд пащенпв проводили через 6 мюящв (табл. 3).
Таблиця 3
Загальна схема дослщження
Перюд спостереження
В1зит
Пер1од часу
КритерН включення / виключення Ф1зикальне обстеження Електрокардюграф1я ТТЕхоКГ
I
Перед процедурою ЕКВ
+
+ +
II
Через 6 Miioiuiit
Лабораторн1 досл1дження
+
+
+
+
Перед проведенням ЕКВ в якостi медика-ментозно! пiдготовки пацieнтам призначали амюдарон у середнiй добовiй дозi 600-1200 мг, в 11 хворих амюдарон використовували разом з Р-адреноблокатором. Bci, без виключення, одержу-вали антикоагулянтну терапiю - новi пероральш антикоагулянти (7,4% хворих) або варфарин тд контролем МНО з щльовими значеннями вiд 2,0 до 3,0 (95,6%). Пюля вiдновлення синусового ритму пащентам рекомендовано продовжили лiкування амюдароном у пiдтримуючiй дозi (200 до 400 мг на добу) та антикоагулянтну тератю без обмеження термшу. Вщповщно до реко-мендацiй Свропейсько! асощаци кардiологiв (2012) пацiенти одержували «upstream therapy» ФП, терапiю для контролю АГ та зменшення симптомiв ХСН. Хворих повiдомили про важ-ливiсть дотримання призначено! терапп.
Пащенти були розподiленi на 2 групи вщ-повiдно до наявностi рецидиву фiбрилящ! пе-редсердь протягом 6 мюящв пюля електрично! кардюверси. До першо! групи ввiйшли 50 (61,7%) пащенпв, у яких синусовий ритм збе-рiгався всi 6 мюящв, 2-у групу склали хворi з рецидивом фiбриляцil передсердь - 31 (38,3%) пащент.
Статистичнi методики. Статистична обробка матерiалiв дослiджень проводилась на персональному комп'ютерi з використанням про-грамно! системи "Excel for Windows-7" i пакета програм статистичного аналiзу "Statistica 6.0". Вираховувалися значення середньо! величини (М), стандартна похибка середньо! величини (m), середньо-квадратичного вiдхилення (SD), вщ-носнi показники (iнтенсивнi, екстенсивш, наоч-ностi). Для оцiнки значущосп вiдмiнностей мiж вибiрками використовували параметричш мето-ди (t-критерiй Стьюдента). Характер та щшьнють взаемозв'язку мiж рiзними показниками визна-чали за допомогою коефiцieнта лшшно! коре-лящ! Ирсона (r). Вiдмiнностi вважали статис-тично значущими при p<0,05, тенденцiю визна-чали при p<0,10.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
У пацieнтiв першо! групи, яю протягом 6 м> сяцiв пiсля ЕКВ утримували синусовий ритм, зменшилась виразнiсть задишки: 22% хворих скарги не пред'являли, 30% мали легку задишку (1 бал за шкалою MRC) проти 16%, що були на момент проведення кардюверси (p<0,05), а тяжка задишка (3 бали за шкалою MRC) непоко!ла
лише 12% хворих проти 34%, що були на фош ЕКВ (2-а група), виявлено, що вплив задишки на ФП (p<0,01) (рис. 1). При аналiзi скарг пацiентiв, повсякденну працездатнiсть хворих залишився у яких вiдбувся рецидив протягом 6 мюящв пiсля на тому ж рiвнi.
40% 30% 20% 10% 0% 0% 10% 20% 30% 40%
□ ДоEKB ВЧерезб Mic шсля EKB
Рис. 1. Виразшсть задишки в балах за шкалою MRC до та через 6 мкящв шсля ЕКВ на тлi утримання синусового ритму, %
У 1-й груш головними скаргами, яю пред'являли пащенти зi збереженим синусовим ритмом, були «перебо!» в роботi серця - у 32% хворих та набряки нижшх кшщвок - у 12%. При цьому в пащенпв з рецидивом ФП (2-а група) скарги до та через 6 мюящв шсля проведення ЕКВ достовiрно не вiдрiзнялись: непоко!ло вiдчуття серцебиття (у 45,8%) та «перебо!» в робот серця (16,1%), набряки нижшх кшщвок (58,1%). Рiвень систолiчного та дiастолiчного АТ у пацiентiв обох груп достовiрно не змiнився. Середня ЧСС у пащенпв зi збереженим синусовим ритмом становила - 72,3±5,0 уд/хв., у 2-! групи ЧШС - 98,5±6,0 уд/хв.
При повторному дослщженш пацiентiв 1-! групи через 6 мюящв шсля ЕКВ виявлено, що на фош збереженого синусового ритму лише в 10% пащенпв тяжкють серцево! недостатност вщ-повщала III ФК за класифiкацiею NYHA, до вiдновлення ритму III ФК мали 28% пацiентiв (р<0,05). Клшчний стан 48% пацiентiв покра-щився та вiдповiдав I ФК СН (28% до ЕКВ; р<0,05). Кшькють пацiентiв з II ФК СН досто-вiрно не змiнилась (до ЕКВ - 44%, шсля - 42%) (рис. 2). У пащенпв 2-! групи через 6 мюящв шсля ЕКВ серцева недостатнють залишалась того ж функщонально класу, що й до ЕКВ.
До ЕКВ
Через 6 м^ящв шсля ЕКВ
III ФК СН
28%
I ФК СН 28%
II ФК
СН
Рис. 2. Функщональний клас серцевот недостатносп за класифжащею NYHA до та через 6 мкящв шсля ЕКВ на ^i утримання синусового ритму (I група), %
16/ Том XXI/1
31
За параметрами внутршньосерцево' гемоди-намши на момент вiдновлення синусового ритму порiвнювальнi групи достовiрно не в^^знялись. На фонi утримання синусового ритму протягом 6 мiсяцiв тсля ЕКВ у пацieнтiв 1 - i' групи досто-вiрно зменшились показники площi та об'ему лiвого (ЛП) i правого (1111) передсердь. 1ндек-сованi показники передсердь покращились: об'ем у систолу ЛП зменшився в середньому на 21,3% (p<0,001), в дiастолу на 12,3% (p<0,05),
об'ем у систолу ПП зменшився на 26,4% (p<0,001), в дiастолу на 21,6% (p<0,001). Досто-вiрно збiльшилась фракци викиду (ФВ) передсердь: ФВ ЛП покращилась на 25,8% (p<0,01), ПП - на 18,0% (p<0,05), систолiчний iндекс випо-рожнення (С1В) ЛП зрiс на 34,9% (p<0,001), ПП на 26,4% (p<0,01) (табл. 4, 5). У груш пащенпв з рецидивом аритми ехокардiографiчнi показники лiвого та правого передсердь достовiрно не змiнились.
Таблиця 4
Ехокардюграф1чш показники л1вого передсердя до та через 6 мкящв тсля ЕКВ на тл1 утримання синусового ритму, M±m або абс. (%)
Показник До проведения ЕКВ (n=50) Через 6 мкяцш п1сля ЕКВ (n=50) Динамжа (%) р
1нд площ1 д1астол1чно1 11,0±0,3 (SD =2,2) 9,2±0,3 (SD=2,0) -16,0% <0,001
1нд площ1 систол1чно1 13,2±0,3 (SD =2,3) 12,0±0,3 (SD=2,1) -9,3% <0,01
1нд об'ему д1астол1чн. 46,9±1,9 (SD= =13,0) 41,0±1,6 (SD=11,0) -12,4% <0,05
1нд об'ему систол1чн. 34,7±1,7 (SD= =11,4) 27,3±1,4 (SD=9,1) -21,3% <0,001
Систол1чний 1ндекс випорожнення (С1В) 0,17±0,01 (SD =0,06) 0,24±0,01 (SD=0,09) +34,9% <0,001
Ударний об'ем ЛП 25,2±1,8 (SD= 12,1) 28,1±1,9 (SD=12,9) +11,6% н/д
Фракщя викиду ЛП 26,5±1,5 (SD= 10,7) 33,3±2,0 (SD=13,6) +25,8 <0,01
КондуКтний об'ем (КО) 53,3±2,7 (SD= 18,4) 60,5±3,0 (SD=20,5) +13,5 <0,1
Внесок кондуКтного об'ему (ВКО) в ударний об'ем ЛШ 0,67±0,02 (SD =0,16) 0,67±0,02 (SD=0,16) +0,5 н/д
З боку показниюв лiвого шлуночка (ЛШ) (р<0,001), що свщчить про покращення скоро-
вiдмiчено достовiрне зменшення кiнцево-дiасто- чувально' функци лiвого шлуночка на тлi трива-
лiчного об'ему на 20,7% (р<0,01), кшцево-сис- лого утримання синусового ритму протягом 6
толiчного розмiру на 8,4% (р<0,01). ФВ ЛШ мiсяцiв (табл. 6).
збшьшилась на 19% (р<0,001), УО ЛШ на 17,8%
Таблиця 5
Ехокардюграф1чш показники правого передсердя до та через 6 мкящв тсля ЕКВ на тл1 утримання синусового ритму, M±m або абс. (%)
Показник До проведення ЕКВ (n=50) Через 6 м1сяц1в п1сля ЕКВ (n=50) Динамжа (%) р
1нд площ1 даастолчн. 8,2±0,2 (SD= 1,5) 6,8±0,2 (SD= 1,5) -17,4% <0,001
1нд площ1 систолино-! 10,3±0,2 (SD =1,7) 9,1±0,2 (SD= 1,6) -12,0% <0,001
1нд об'ему даастолчн. 34,3±1,4 (SD =9,6) 27,0±1,1 (SD =7,5) -21,6% <0,001
1нд об'ему систол1чн. 24,6±1,1 (SD =7,7) 18,7±0,9 (SD =5,9) -26,4% <0,001
Систол1чний шдекс вииорожмеммя (С1В) 0,2±0,01 (SD= 0,08) 0,25±0,01 (SD =0,08) +26,4% <0,01
Ударний об'ем ПП 20,0±1,8 (SD= 12,8) 18,2±1,2 (SD =7,8) -9,37% н/д
Фракщя викиду ПП 28,0±1,9 (SD= 13,1) 33,0±1,5 (SD= 10,3) +18,0% <0,05
Таблиця 6
Ехокардюграф1чш показники л1вого шлуночка до та через 6 мпсящв шсля ЕКВ на тл1 утримання синусового ритму, M±m або абс. (%)
Показник До проведення ЕКВ (n=50) Через 6 мкицш п1сля ЕКВ (n=50) Динамика (%) р
Юнцево-дааст розм1р (КДР) 5,3±0,09 SD= =0,6 5,3±0,07 SD= 0,46 н/з н/д
Юнцево-сист розм1р (КСР) 3,6±0,1 SD= 0,7 3,3±0,07 SD =0,5 -8,4% <0,01
Юнцево-дааст об'см (КДО) 137,5±5,5 SD= =38,5 136,1±4,0 SD =28,3 н/з н/д
1ндекс КДО 66,9±2,4 SD= 17,0 66,1±1,6 SD= 11,1 н/з н/д
К1нцево-сист об'см (КСО) 59,0±3,7 SD= 26,3 46,8±2,4 SD= 16,7 -20,7% <0,01
Ударний об'см ЛШ 78,5±2,5 SD= 17,9 89,3±2,4 SD= 16,8 +13,7% <0,001
Дельта С 31,2±0,9 (SD= =6,2) 37,1±0,7 (SD =5,2) +19,0% <0,001
Фракщя викиду ЛШ 57,9±1,3 (SD= =9,0) 66,3±0,9 (SD =6,8) +14,3% <0,001
У rpyni пацieнтiв з рецидивом фiбрилящl лишились незмiнними. Наведеш данi графiчно передсердь показники гемодинамши ЛШ за- зображенi на рисунку 3.
Група I (утримання СР) ФВ ЛП
□ До ЕКВ
Рис. 3. Змши гемодинам1чних моказмикчв ВИСНОВКИ
1. Встановлено, що основними захворюван-нями, на тлi яких дiагностовано персистуючу форму фiбриляцil передсердь неклапанного генезу, е гiпертонiчна хвороба - 87,7% хворих, ожирiння - 60,5% та поеднання цих хвороб у 33% пащенпв.
2. Утримання синусового ритму протягом 6 мiсяцiв шсля ЕКВ у пацiентiв з неклапанною персистуючою ФП супроводжуеться достовiр-
Грума II (рецидив ФП) ФВ ЛП
□ Шсля ЕКВ
серця до та через 6 мкящв шсля ЕКВ, %
ним покращенням ктшчного стану: кшьюсть хворих зi значною задишкою (3 бали за шкалою MRC) yтричi зменшилась - 12% хворих проти 34% на момент проведення ЕКВ (р<0,01), задиш-ка бшьше не турбувала 22% обстежених (р<0,05). Серцева недостатность III ФК залиша-лась тiльки в 10% пащенпв проти 28% до ЕКВ (р<0,05).
3. Довготривале збереження синусового ритму шсля ЕКВ достовiрно покращило функщю
16/ Том XXI/1
33
передсердь: фракщя викиду ЛП збшьшилась на 25,8% (р<0,01), ПП на 18% (р<0,05), зменшились !ндексоваш показники об'ему як у систолу (ЛП на 21,3%, ПП на 26,4%) так i в д!астолу (ЛП на 12,4%, ПП на 21,6%) (р<0,001). Покращилась скоротлива функщя л1вого шлуночка: ФB зросла
на 14,3%, УО на 13,7% (р<0,001), дiастолiчний об'ем зменшився на 20,7% (р<0,01).
4. Незважаючи на оптимальну медикаментоз-ну теpапiю, кл1н1чний стан та гемодинам1чш параметри серця у пащенпв з рецидивом ФП не покращились.
СПИСOK ЛIТEРAТУРИ
1. Дзяк r.B. Ф16риляц1я передсердь I T.B. Дзяк, О.Й. Жар1нов. - Кшв: Четверта хвиля, 2011. - 192 с.
2. Рекомендацп робочо! групи з порушень ритму серця Асощаци кард1олог1в Украни «Д1агностика та л1кування фlбpиляцlï передсердь» I п1д ред. B.M. Ко-валенка та О.С. Сичова. - Кив, 2015. - 167 с.
3. Руководство по кардиологии I под ред. B.H. Коваленко. - Киев: Морион, 2008. - 1424 с.
4. 2014 AHAIACCIHRS guideline for the management of patients with atrial fibrillation: a report of the American College of CardiologyIAmerican Heart Association Task Force on practice guidelines and the Heart Rhythm Society I C.T. January [et al.] II Circulation. -2014. - Vol. 130. - P. 199-267.
5. Absolute and attributable risks of atrial fibrillation in relation to optimal and borderline risk factors: the Atherosclerosis Risk in Communities (ARIC) study I R.R. Huxley [et al.] II Circulation. - 2011. - Vol. 123. - P. 1501-8.
6. Atrial fibrillation and obesity—results of a metaanalysis I M.D. Wanahita, F. H. Messerli [et al.] II Am. Heart J. - 2008. - Vol. 155. - P. 310-315.
7. Canadian Cardiovascular Society Atrial Fibrillation Guidelines 2010: Rate and Rhythm Management / A.M. Gillis [et al.] // Canad. J. Card. - 2011. - Vol. 27. -P. 47-59.
8. Cutugno C.L. Atrial Fibrillation: Updated Management Guidelines and Nursing Implication / C.L. Cutugno // A.J.N. - 2015. - Vol. 115. - P. 26-38.
9. Guidelines for the management of atrial fibrillation: the Task Force for the Management of Atrial Fibrillation of the European Society of Cardiology (ESC) / J. Camm, P. Kirchhof, G. Lip [et al.] // Eur. Heart. J. -2010. - Vol. 31. - P. 2369-2429.
10. Increasing prevalence of atrial fibrillation and flutter in the United States / G.V. Naccarelli [et al.] // Am. J. Cardiol. - 2009. - Vol. 104. - P. 1534-1539.
11. The long- and short-term impact of elevated body mass index on the risk of new atrial fibrillation: the WHS (Women's Health Study) / U.B. Tedrow, D. Conen, P.M. Ridker [et al.] // J. Am. Coll. Cardiol. - 2010. - Vol. 55. - P. 2319-2327.
REFERENCES
1. Dzjak GV, Zharinov OJ. [Atrial fibrillation]. Kiïv: Chetverta hvilja. 2011;192. Ukrainian.
2. Kovalenko VM, Sichov OS. [Recommendation of the working group of arrhythmias of Ukrainian Association of Cardiology «Diagnosis and treatment of atrial fibrillation»]. Kiïv, 2015;167. Ukrainian.
3. Kovalenko VM et al. [Guidelines of Cardiology]. Kiev: Morion. 2008;1424. Russian.
4. January CT et al. 2014 AHA/ACC/HRS guideline for the management of patients with atrial fibrillation: a report of the American College of Cardiology/American Heart Association Task Force on practice guidelines and the Heart Rhythm Society. Circulation 2014;130(23):e199-e267.
5. Huxley RR, et al. Absolute and attributable risks of atrial fibrillation in relation to optimal and borderline risk factors: the Atherosclerosis Risk in Communities (ARIC) study. Circulation 2011;123:1501-8.
6. Wanahita MD, Messerli FH et al. Atrial fibrillation and obesity—results of a meta-analysis. Am Heart J 2008;155:310-5.
7. Gillis AM, et al. Canadian Cardiovascular Society Atrial Fibrillation Guidelines 2010: Rate and Rhythm Management. Canad J Card. 2011;27:47-59.
8. Cutugno CL. Atrial Fibrillation: Updated Management Guidelines and Nursing Implication. AJN 2015;115:26-38.
9. European Heart Rhythm Association, et al. Guidelines for the management of atrial fibrillation: the Task Force for the Management of Atrial Fibrillation of the European Society of Cardiology (ESC). Eur Heart J. 2010;31(19):2369-429.
10. Naccarelli GV, et al. Increasing prevalence of atrial fibrillation and flutter in the United States. Am J Cardiol 2009;104(11):1534-9.
11. Tedrow UB, Conen D, Ridker PM et al. The long-and short-term impact of elevated body mass index on the risk of new atrial fibrillation: the WHS (Women's Health Study). J Am Coll Cardiol. 2010; 5:2319-27.
Стаття надшшла до редакцп 24.11.2015
