CC BY
30
ISSN 2226-2830 В1СНИК МАРГУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНЮЕРСИТЕТУ СЕР1Я: 1СТОР1Я. ПОЛ1ТОЛОПЯ, 2015, ВИП. 13-14_
However, the UN faced a number of problems that require proper intervention by Member States. First, there is a need to strengthen the staff, expanding the number of experienced staff. Secondly, effective preventive diplomacy is needed of proper funding. Thirdly, cooperation and partnership of the United Nations with regional, sub-regional organizations and Member States in the field of conflict prevention is needed to pay more attention to. Strengthening number of measures, such as combination of information analysis, timely prevention, rapid response and partnership - will make possible to reduce the stress in terms of the escalation of the crisis. Accordingly, the Organization has devoted considerable energy over the past few years. We should remember that diplomacy is an intensely personal craft, and our most valuable resources are human.
In conclusion, the preventive diplomacy today is delivering concrete results, with relatively modest resources, in many regions of the world and helping to save lives, protect development gains. It will continue to face the uncertainty, risks and evolving challenges which, in a sense, come with terrain. Preventive diplomacy is not optional, it's necessary.
Key words: preventive diplomacy, United Nations Organization, conflict, conception, prevention, security.
РЕЦЕНЗЕНТИ: Лисак В.Ф., дл.н, проф.; Набока О.В., кл.н, доц.
УДК 323.172:332.1:005.591.452(8+73)
М.Ф. Заболотна
ВПЛИВ НОВОГО РЕГЮНАШЗМУ НА РОЗВИТОК КРАШ ЛАТИНСЪКО1 АМЕРИКИ
Сучасн мiжнароднi eidnocunu характеризуються поеднанням полтичних, eKOHOMi4HUX та соцюкультурних факторiв. Питання до^дження нового регiоналiзму на пряму пов 'язане з такими явищами як ттегращя та глобалiзацiя.
Для Латинськог Америки вiдкритий рeгiоналiзм означае neрeхiд на новий рiвeнь розвитку, як полтичного, так i eкономiчного. В першу чергу, щ змти спричинеш вiдходом вiд протекторату з боку США та пeрeорiентацiею на ведення незалежног полтики регюну, як самосттного актора мiжнародних вiдносин.
Ключовi слова: новий рeгiоналiзм, ттегращя, глобалiзацiя, Латинська Америка, МЕРКОСУР, УНАСУР.
Змша концепци свггово! политики, системи глобального управлшня i зростаючо'1 глобалiзацii наприкшщ ХХ ст.. являлася потужним генератором процеав мiжнародного ствробгтництва. Створення нового, глобалiзованого свпу не тшьки проходить в супроводi процесу штеграци, але також створюе середовище для iзоляцii, вщведення у перифершну зону вах, хто не в змозi приеднатися до мережi мiжнародних зв'язюв. На сучаснш мат свпу майже не залишилось краш, яю стоять осторонь процеав мiжнародного ствробпництва. Регiоналiзацiя, яка прийняла форму нового регiоналiзму, стала поштовхом полпичних шщатив в обласп регюнальних угод. Реалiзацiя нового регiоналiзму в Латинськш Америщ мае сильний вплив на полпичний процес. Принцип вщкритого регiоналiзму е новим стимулом для розвитку краш континенту.
Аналiз полпичного процесу становлення та розвитку латиноамериканського регiоналiзму важливий для дослщження зростаючого впливу регюну на свiтовi процеси. Регiоналiзацiя, що вщбуваеться на континенту мае принципово рiзнi характеристики, яю не притаманш для шших регюшв. У формуванш вщносно молодо'1' регюнально'1'
242
полггаки, розвитку нових концепцш та вибору вiдповiдних штеграцшних тенденцiй, краши Латинсько'1 Америки все часпше намагаються вiдiйти вiд впливу ззовш i вибрати свiй власний полггачний курс.
Вивчення ролi политично! концепци вiдкритого регiоналiзму i полГтичних процесiв в Латинськiй Америцi являе собою тривалий i складний процес. В укра'шськш науковiй лiтературнi вивченню вiдкритого регiоналiзму придiляеться дуже мало уваги. Це пов'язано з пщвищеним штересом до iнших регiонiв, яю е бiльш важливими партнерами в плаш геополiтичних прiоритетiв Украши. У радянськш лiтературi проблема регiоналiзму вщстежуеться в багатьох роботах, але бшьшють з них втратила свою актуальнють. Зарубiжнi вченi дане питання розкривають бiльш повноцiнно. Особливу увагу вивченню даного питання придшяють К. Агуерро [6] та Р. Бемал-Меза [5]. Вчеш всебiчно розглядають питання нового регiоналiзму та видiляють особливостi динамГки процесу регюнально'1 штеграци в Латинськш Америцi. Серед росiйських вчених вивченню регiоналiзму присвячують сво! роботи А. Пятаков [3] та З. Романова [4]. Вони придшяють увагу дослщженню латиноамерикансько! штеграци та перспективам ii подальшого розвитку на континентi.
На сучасному етат, проблеми перед державою у визначенш стратеги спiвробiтництва лежать за межами традицшно! зовшшньо'1 полГтики. Латинська Америка не е виключенням. Новi курси розглядаються в старих шституцшних контекстах, де домiнують старi ще'1 та концепци (в основному лiберально-рацiоналiстичнi). Тим не менш, рiзнi концепцiй стають необхiдними, щоб пояснити поточш перетворення.
Нинi актуальними е мехашзми реалГзаци принципiв iнституцiоналiзму та консенсусу або м'яко'1 штеграци. Важливють цих принципiв полягае в регулюванш вiдносин мiж учасниками з декшькох блокiв питань - економiчних, полГтичних i технiчних, а також лГбералГзаци та спрощення торгiвлi та швестицш. У центрi м'якого iнституцiйного характеру лежить свобода прийняття полiтичних ршень. На швидкiй лГбералГзаци торговельних вщносин наполягають розвиненi краши, що е сприятливим для активного розвитку '1'хнього ринку. Крiм того, "малi" краши отримують важливий стимул розвитку в економiчному, гуманiтарному i технiчному напрямках. Ди заснованi на добровiльнiй основг за взаемною згодою i на нацюнальних iнтересах [2, с. 49].
З полггачно'1 точки зору м'який реiоналiзм - це така взаемодiя мiж полiтичними суб'ектами, яка базуеться на принципах гнучкосп, переговорiв, консультацш, консенсусу i компромiсу. М'якiсть регiоналiзму е головною складовою консультацiйного характеру шститулв. Цi iнститути в основному характеризуються вщсутнютю наднацiональних повноважень, тобто 1'х рiшення не е обов'язковими для виконання. Ефективнiсть цих оргашв залежить тiльки вiд полггачно'1 волi кра'ш, що беруть участь в угодi та вiдстоюють сво'1 нацюнальш iнтереси. Жорсткий регiоналiзм, з шшого боку, базуеться на принципах, що вiдрiзняються вiд принципiв м'якого регiоналiзму. Iнституцiйнi структури, що носять жорсткий полггачний характер, використовуючи формат штеграцшних угод, надають сво'1'м постановам наднацюнальний характер. Безкомпромiсна сувора полiтика побудована на обов'язковому виконанш правил i впровадженнi санкцiй.
Латинська Америка - це один з лщерГв у штеграцшного процесу. Регiональнi асощаци, створеш на континентi задля змiцнення зв'язюв мГж крашами, перетворюють його в едину полггачну та економiчну структуру. 1нтегращя стала активно розвиватися тсля змши полггачного курсу урядами бшьшосп кра'ш. Ц змши в першу чергу стосувалися вщходу вщ полггачного та економГчного впливу США на латиноамериканський регюн. Процеси регюналГзаци змшилися тсля розпаду бшолярно'1 системи.
Феномен вщкрито! форми нового регiоналiзму, що виник у зв'язку з переходом вщ бшолярного до багатополярного свпу, радикально протиставлясться старому, жорсткому або дискримiнацiйномy типу регiоналiзмy. Реалiзацiя старо! форми регiоналiзмy вiдбyвалась в деяких галузях i секторах дiяльностi. Його особливiстю стали: закрита форма реалГзацп i протекцюшстський характер. Панування дискримiнацiйного виду регюналГзацп було можливим в епоху тривалого протистояння мiж двома крашами. Новий регiоналiзм в умовах багатополярного свГтопорядку. реалiзyeться в багатьох сферах ствробгтництва держав. Основний принцип вiдкритого регiоналiзмy характеризуеться активiзацieю дiалогy та ствробгтництва, у тому чист шляхом усунення тарифних i нетарифних бар'ерiв. "Новий стратепчний регiоналiзмм е однiею з форм вщкритого регiоналiзмy, що з'явилася в процес полГтичних змш. Вш реалiзyеться на рГвн макро-регiонiв i проявляеться у спiвпрацi регiональних оргашзацш (Схiдна АзГя i Латинська Америка, Свропа i Пiвнiчна Америка). Новий регiоналiзм, в деяких аспектах, мае багато спшьного з регiоналiзмом вщкритого типу, але все ж такий перший мае ширше значення, шж останнш. Для вщкритого типу характерним являеться активна участь в рГзних областях науки, культури та шших. На вщмшу вщ нового регiоналiзмy, вщкритий регiоналiзм проявляеться в основному в полпичнш та економiчнiй сферах.
Политика вщкритого регiоналiзмy була домшуючою на континентi з 1990 по 2005 роки. Активащя ще! концепци вщбулася в 1994 роцГ Це було зумовлено низкою подш. По-перше, Економiчна комюя для Латинсько! Америки i Карибського басейну (ЕКЛАК) випустила доповщь, вщому як "Вщкритий регiоналiзм у Латинськiй Америцi i Карибському басейнГ економiчна iнтеграцiя в якост внеску в соцiальнy справедливiсть шляхом змши моделi виробництва" [7, с. 84]. Це сприяло остаточниму формуванню двох штеграцшних об'еднань - ПГвтчноамерикансько! угоди про вшьну торпвлю (НАФТА) i Пiвденноамериканського спГльного ринку (МЕРКОСУР). По-друге, членом АзГатсько-Тихоокеанського економГчного ствтовариства (АТЕС), (яке також здшснюе полГтику вщкритого регюналГзму) стае ЧилГ перша латиноамериканська краша, що стала членом асощацп. По-трете, перший Сами двох Америк вщбувся в МаямГ там же вперше були анонсоваш Где! «АЛКА» (FTAA) оргашзаци, що виступае за лГбералГзацш торпвлГ мГж двома континентами. МасштабнГсть регГоналГзму е визначальним фактором штенсивносп ГнГцГатив полГтичного характеру в рамках розвитку ствробгтництва.
РегюналГзм на латиноамериканському континентГ мае кшька видГв, яким характернГ певш рГвнГ: мГкро-, мезо-, макро- i мегарГвень регГоналГзму. Уряди краши звертають увагу на ряд показникГв, коли визначають найбГльш прийнятну для себе полГтику. НайголовнГшими з них е: культура та щеолопя, нацГональна щентичшсть та ГнтеграцГйний центр, кГлькГсть краш-учасниюв i показники розвитку, а також географГчне розташування. РегГоналГзм (як в закритш, так i у вщкритш формах) впливае на систему свГтового устрою в цГлому. Даний факт е показовим в контекст сучасного свГтопорядку. У той же час це е i захисною реакщею на нинГшнГ глобальнГ виклики.
На початковому етат розвитку концепци вщкритого регГоналГзму, вш розумГвся як економГчна i полГтична ГнтеграцГя [6, с. 58]. У подальшому визначилось кГлька пГдходГв до вГдкритого регГоналГзму. Перший пщхщ розкривае традицГйний погляд i прГоритетне мГсце вГддае економГчним угодам, як способу реалГзаци вГдкритого регГоналГзму. Прихильники другого пщходу бГльшу увагу придшяють соцГальному компоненту в новому регюналГзмГ При третьому пГдходГ головна роль вщведена геополГтичному фактору (подГл стратегГчних сфер впливу). Головними крашами, якГ впроваджують цю концепцГю на практищ е Аргентина, БразилГя та ЧилГ.
Новий регГоналГзм е свщченням трансформаци мГжнародно! полпично! системи. Новому або вщкритому регГоналГзму характернГ два етапи розвитку: багатовимГрний i
244
полГвекторний. Вщкритий регюналГзм прийшов на змшу старому типу регюналГзму. Старий тип характеризуеться багатьма обмеженнями, наприклад в сферГ вшськово-стратепчно! ствпрацг Важливою особливютю нового регюналГзму е наявнють двох титв регюналГзму (твшчного i твденного). Участь краш у регюнальних угодах з розвиненою економГкою i економГкою, що розвиваеться, е основою для 1'х типолопзацп. Основними напрямками мГжнародного ствробГтництва стали економГка, культура, i в першу чергу полгтична сфера та питання регионально! безпеки. Ключовим складовим аспектом регюналГзаци вважаеться зростання регюнально! свщомостг
Новий регюналГзм мае схожють з лГбералГзащею торпвлг При цьому головною вщмшнютю е те, що вш включае в себе пшьговий елемент, а штеграцшш угоди виступають основою для його поширення [7, с. 32]. Дана концепщя в першу чергу вщповщала геополгтичним штересам США по вщношенню до латиноамериканських краш. Вона була спрямована разом з посиленням впливу субрегюнальних груп латиноамериканських держав на об'еднання 1'х на останньому етат з НАФТА та в подальшому злиття вах оргашзацш на латиноамериканському континент - МЕРКОСУР, Андская група, Центрально-Американська система штеграци та Карибське ствтовариство. Новий регюналГзм побудований на основГ формалГзацп, яка проявляеться у формГ двостороншх i багатостороншх угод. Щоб збшьшити географГчш масштаби поширення цього принципу приймалися бшьш лояльш вимоги по вщношенню до нових члешв, а шоземним швесторам пропонувалися т ж умови, що й нащональним. Було запропоновано новГ форми залучення швестицш з боку держав, якГ перебували поза межами американського регюну.
Головними формами нового регюналГзму е:
- штегращя в регюш, яка стала причиною створення тако! економГчно! оргашзаци, як МЕРКОСУ;
- залучення шоземних швесторГв, в основному з €С, Роси, Китаю та шших краш.
Важливим етапом в розвитку регюнально! штеграци став переговорний процес
(почався з 1995 року), щодо пщписання угоди мГж МЕРКОСУР i Свропейським Союзом (СС) про вГльну торпвлю, що пГдштовхнула США до активГзаци дГй у напрямку формування зони вшьно! торгГвлГ двох Америк.
Для Швденно!' Америки вГдкритий регГоналГзм - це результат полГтичних дГй лщерГв регГону та дипломатичного впливу. Концепцш вГдкритого регГоналГзму можна розглядати як полГтичний феномен. ПГдтвердженням цього е те, що кра'ни, якГ шщшвали створення регГональних об'еднань (МЕРКОСУР, УНАСУР) i краши, якГ е членами даних оргашзацш, розглядають концепцГ! вГдкритого регГоналГзму як частину зовшшньо! полгтики i як головний принцип розвитку оргашзацш.
Полгтичне значення концепцГ! полягае в тому, що вщбуваеться певне дистанцшвання вГд зовнГшньополГтичного курсу США та одночасно переглядаеться концепщя регГоналГзму в сторону нацюнально-орГентовано! направленносл штеграци [1, с. 17].
Починаючи з 2001 року вщбуваеться вщхщ вщ нового регГоналГзму. Поштовхом до цього стало зменшення активносп США в латиноамериканському регюш. Новий напрямок розвитку став називатися «постберальний регГоналГзм». Дана полгтика послужила пГдставою для створення таких штеграцшних об'еднань, як АЛБА i УНАСУР. Основними напрямками ствпращ були обранГ торгова сфера i сфера безпеки (запобГгання внутрГшнГх i зовнГшнГх загроз), яка е дуже актуальною для континенту.
Основш вщмшносл мГж новим регГоналГзмом i политикою постлГберального регГоналГзму полягають в наступному [4, с.89]:
- Основний акцент робиться на полГтичну сферу, менша увага придГляеться економГцГ. Це пов'язано з тим, що в бшьшосп краш до влади приходять лГвГ парти та вагомГшою у регюш стае роль Бразилп;
- Провщна роль надаеться акторам державно'' влади, що якюно вГдрГзняеться вГд попереднього регГоналГзму, в якому головна роль належала приватним суб'ектам;
- Велика увага придшяеться формуванню шститупв i едностГ полГтичних принципГв, активГзаци взаемодГ' в неекономГчнГй сферГ в рамках регюну та акцентування уваги на питаннях безпеки Латинсько'' Америки;
- Виршення питань сощального забезпечення та нерГвност рГвнГв розвитку. При цьому ключовим питанням залишаеться зниження показниюв бГдностГ за допомогою штеграци в регюш;
- Пошук способГв вирГвнювання показникГв розвитку Гнфраструктури континенту i сприяння спГвробГтництву i коопераци, кшцева мета - ГноземнГ ринки збуту товарГв;
- КооперацГя з питань енергетичного розвитку i безпеки;
- Розширення повноважень штеграцшного впливу на континенту легГтимГзацГя та пГдтримка штеграцшних проекпв.
ВГдкритий регГоналГзм являв собою форму кардинально нового, ширшого пщходу до торгових процесГв. У першу чергу це означало прюритетне становище регюнальних органГзацГй у ЛатинськГй Америщ (в першу чергу МЕРКОСУР) i вГдмова вГд проамериканського курсу. Головним показником вщходу вГд протекторату Вашингтона стало створення УНАСУР (ринок твденноамериканських держав як альтернатива проекту США з побудови единого ринку обох Америк - АЛКА), СЕЛАК (Ствтовариство краш Латинсько'' Америки i Карибського басейну). Таким чином, були охоплеш основш областГ: економГчна i полГтична. Зокрема, формування СЕЛАК в 2011 рощ стало викликом США, так як дана оргашзащя створювалася в якост альтернативи ОАД (Оргашзаци американських держав), але при цьому без участ США [5, с. 179]. УНАСУР повинна була виступити як головна противага НАФТА, оскГльки вплив дано'' оргашзацп стае на континент все бшьш вщчутним. Основними цГлями оргашзаци е: об'еднання i едина спрямованють зовшшньо'' полГтики кра'н-учасниць з метою посилення впливу регюну як впливового актора свГтових процесГв, координащя зовшшньополгтичних курсГв учасникГв для перетворення Латинсько'' Америки в самостГйний суб'ект на мГжнароднш аренГ, формування едино'' зони вГльно'' торгГвлГ, ГнтеграцГя в плаш комунГкацГй , транспортних сполучень, енергетики та Гнфраструктури [3]. Не дивлячись на активну ствпрацю в рГзних сферах, в 2013 рощ з'явилася щея створити Швденноамериканський парламент. Це е свщченням усвГдомлення необхщносп посилення полГтичного чинника в регюш. У свою чергу в економГчнш сферГ було запропоновано створити Швденноамериканську зону вшьно' торгГвлГ, Банк ПГвдня, Великий газопровГд ПГвдня (Gasur) та шшГ проекти. Розвиток регГональних блоюв в ЛатинськГй АмерицГ вГдбуваеться швидкими темпами. Але не дивлячись на ствпрацю i кооперащю, Гснуе ряд перешкод для активного розвитку регГональних органГзацГй. Основними з ни е:
- НерГвнють ресурсних потенщалГв держав;
- Вщсутня еднють всерединГ блокГв, що стосуеться вибору стратег^' розвитку в цГлому. Це насамперед пов'язано з суб'ективними, економГчними Гнтересами кра'н-учасниць;
- 1сторично сформований вплив з боку Вашингтона, в першу чергу в полгтичнш сферГ та економГчнш за рахунок здшснення контролю пщприемств.
Не дивлячись на дат перешкоди на шляху до розвитку регюну, Гснуе велика ймовГрнють виходу Латинсько'' Америки з-пщ впливу США як самостшного актора мГжнародно'' полГтики. З шшого боку, постГйний тиск з боку твшчноамериканського
246
континенту слугував хорошим стимулом для формування подальшо'х' зовшшньополГтично'х' стратеги Латинсько'х' Америки, яка будуеться на нацюнальнш свГдомостГ та прюритетносп нацГонального Гнтересу.
Виходячи з ситуацГх', що склалася, Гснуе ймовГрнГсть того, що не дивлячись на труднощГ, розбГжносп мГж державами i вплив шших акторГв, ГнтеграцГя в Латинськш АмерицГ продовжуватиметься i матиме незворотнш характер.
СоцГально полГтичний i економГчний розвиток держав ПГвденно'х' Америки пройшов довгий i непростий шлях - починаючи вщ колонГй i до незалежних крахи, в яких все ще присутня сощально-економГчна нерГвнють i рГзний рГвень впливу в регюш. Регюнальний полГтичний проект СЕЛАК був побудований на основГ постлГберального регГоналГзму. Головною причиною для його формування стало те, що в мГру зростання антиамериканських настро'х'в, збгльшувалися амбщи лГдерГв крахн латиноамериканського континенту. Якщо враховувати свГт-системну теорГю, то Латинська Америка традицшно виступае периферГею. Це стало каталГзатором для мобшзаци зусиль i активного розвитку регГону. На даний момент в Латинськш АмерицГ Гснуе три провщш держави: Аргентина, БразилГя та Мексика. В основному за рахунок цих краш, виходячи з показникГв економГчного i сощально-полГтичного розвитку континент прийнято вважати промГжним мГж пГвденними державами, що розвиваються i розвиненими кранами ПГвночГ. ЕкономГчш показники трьох латиноамериканських гГгантГв (2/3 ВВП регГону) найбгльше впливають на динамГку макроекономГчних показникГв в Латинськш АмерицГ [3].
Таким чином, на основГ постлГберального регГоналГзму створюються штеграцшш проекти в багатьох сферах. Важливе мюце займае в цих процесах концепщя болГварГанського сощалГзму. З'явившись на основГ антиамерикашзму i критики недолшв лГбералГзму, вона стала ГдеологГчною базою для об'еднання лГвих урядГв з невеликими економГками. Рухаючись у векторГ полГтики дистанцГювання вГд США, кра'х'нами було засновано полГтичне об'еднання МЕРКОСУР. Головними цглями даного об'еднання стала полгтика едностГ регГону, що мала на метГ перетворення Латинсько'х Америки в свГтовий полюс у мГжнароднш системГ [1, с. 15]. ПолГтична та економГчна дестабГлГзацГя 80-х рр. ХХ ст. стала для Латинсько'х Америки «втраченим десятилпгям». У той же час це стало каталГзатором для урядГв латиноамериканського регГону пошуку нових полгтичних рГшень. Нова штеграцшна полГтика якГсно вГдрГзнялася i мала сво'х' особливостГ. Самою основною вщмшнютю став розвиток штеграци, що базуеться на принцип вГдкритого регГоналГзму. 1нтегращя на континентГ вплинула на змши i в самому суспГльствГ. ЕкономГка регГону грунтувалася на багатовекторностГ та гнучкосл способГв ГнтеграцГ'х'. АктуальностГ набула тенденщя перегляду старих угод та укладання 1'х на нових умовах. Це призвело до розвитку нових груп, зокрема МЕРКОСУР. Латиноамериканська економГчна система прагнула до якюно нового рГвня та вщповщносп стандартам ГАТТ / СОТ. На латиноамериканському континентГ вщкритий регГоналГзм грунтувався на синтезГ регюнально'х та субрегюнально'х ГнтеграцГх'. Разом з тим, важливим завжди залишався розвиток вщносин мГж органГзацГями. Державам дозволялося бути членами кглькох оргашзацш, що е показовим i для азГатсько-тихоокеансько'х ГнтеграцГх' (АзГйсько-Тихоокеанське економГчне спГвробГтництво). Тому, вГдкритий регГоналГзм характерний не тшьки для латиноамериканського континенту.
Таким чином, можна зробити висновок, що як для Латинсько'х Америки, так i для шших регюшв свГту притаманний новий регГоналГзм. Розвиток дано!' концепцГх на континентГ був обумовлений об'ективними геополгтичними факторами, наслщками лГберальних реформ на континентГ, що проявилися в економщ, змГнами полгтичних правлячих елГт. Кра'х'ни регГону пройшли не простий шлях розвитку як полгтичного, так i соцГально-економГчного. Для латиноамериканського континенту вГдкритий регГоналГзм
247
став засобом змщнення зв'язюв у perioHi, при цьому максимально враховуючи iнтереси bcíx сторш. У майбутньому, вiдкритий регiоналiзм мае bcí шанси стати основою для перетворення репону на единого впливового актора светового процесу.
Список використано1 л1тератури
1. Мартынов Б. Ф. Многополярный или многоцивилизационный мир? / Б. Ф. Мартынов // Международные процессы. - 2009. - Т. 7, № 21. - С. 13-31 ; Martynov B. F. Mnogopolyarnyy ili mnogotsivilizatsionnyy mir? / B. F. Martynov // Mezhdunarodnye protsessy. - 2009. - T. 7, № 21. - S. 13-31
2. Михеев В. В. Проблемы глобализации / В. В. Михеев // Pro et contra. - 1999. -Т. 4, №4. - С. 49 ; Mikheev V. V. Problemy globalizatsii / V. V. Mikheev // Pro et contra. -1999. - T. 4, № 4. - S. 49
3. Пятаков А. UNASUR: прагматичная мечта о единой Южной Америке [Электронный ресурс] / А. Пятаков. - Москва, 2012. - Режим доступа : http://russiancouncil.ru/inner/?id_4=4227#top ; Pyatakov A. UNASUR: pragmatichnaya mechta o edinoy Yuzhnoy Amerike [Elektronnyy resurs] / A. Pyatakov. - Moskva, 2012. -Rezhim dostupa: http://russiancouncil.ru/inner/?id_4=4227#top
4. Романова 3. Латиноамериканский вариант региональной интеграции / 3. Романова // Экономист. - 1999. - № 10. - С. 88-89 ; Romanova 3. Latinoamerikanskiy variant regionalnoy integratsii / 3. Romanova // Ekonomist. - 1999. - № 10. - S. 88-89
5. Bernal-Meza R. Cadernos El Retorno del Regionalismo. Aspectos Políticos y Económicos en Los Procesos de Integración Internacional / R. Bernal-Meza, G. A. Masera // PROLAM/USP. - 2008. - Vol. 1. - № 8. - Р. 173-198
6. Guerrero C. Construcción del concepto de "regionalismo abierto" en el ABC: el período 1990-2010 / C. Guerrero // Tesis para optar algrado de Magíster en Estudios Internacionales. - Santiago: Universidad de Chile. - 2012. - 136 р.
7. Open Regionalism in Latin America and the Caribbean. Economic Integration as a Contribution to Changing Productions Patterns with Social Equity // ECLAC books (LC/G.1801/Rev. 1 -P/I). - 1994. - 103 р.
Стаття надшшла до редакци 30.10.2015 р.
M. Zabolotna
THE IMPACT OF THE NEW REGIONALISM ON LATIN AMERICA
DEVELOPMENT
Modern international relations are a combination of relatively autonomous species, especially political, economic and cultural relations. Regionalization is a multifaceted and complex phenomenon. It is quite difficult process which does not have definitive typology. This research is relevant because Latin American countries have an important place in the international political system.
The main purpose is to determine the role of the new regionalism in Latin America.
New Regionalism is very important for the study. It characterizes the features of the modern political system and international relations in general. The new regionalism in Latin America has a great influence.
The research was conducted using the historical method, method of comparison and prediction. The issue of new regionalism in Latin America research directly related to the integration processes in the real world, which identifies general trends, causes, conditions and basic features of this phenomenon.
Regionalism in Latin American has several levels: micro, meso, macro and megalevel of the regionalism. Governments of the countries pay attention to a number of indicators when determine the most appropriate factors for a policy.
The most important factors are: culture and ideology, national identity and integration center, the number of participating countries and factors of development and geographical
248
ISSN 2226-2830 В1СНИК МАРГУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ _СЕР1Я: 1СТОР1Я. ПОЛ1ТОЛОГ1Я, 2015, ВИП. 13-14
location. Regionalism (in closed and in open forms) affects the system of world order in general. At the same time it is also a protective response to current global challenges. Latin American continent has a number of features.
Regionalization determines patterns of development of the modern world, because it influences on the global structure, global governance. At present, the new regionalism is an important element of political cooperation.
New regionalism structure should ensure an active human development in general. This is the main criteria and principles of the modern world, and according to this criteria, it is also an institutional functional mechanism.
The new regionalism becomes more popular in the modern political system of Latin America. Thus, the new regionalism determines an innovative strategy of the political development of the continent.
Key words: new regionalism, integration, globalization, Latin America, Mercosur, Unasur.
РЕЦЕНЗЕНТИ: Балабанов К.В., д.полггн, проф.; Ктдратець О.М., д.полт.н, проф.
УДК 341.1-054.7(094.2)
М.М. Касьянова
ПОЛ1ТИКО-ПРАВОВЕ ПОЛОЖЕННЯ ТРУДОВОГО М1ГРАНТА В М1ЖНАРОДНИХ ДОКУМЕНТАХ
В po6omi на ocHoei конвенщй та рекомендащй Мiжнародноi оргатзацИ пращ, европейськог конвенци про правовий статус трудящих-мiгрантiв, Мiжнародного кодексу пращ аналiзуeться визначення статусу «трудiвниm-мiгранта». На omoei аналiзу мiжнародних документiв у статтi зазначеш та проаналiзованi категори трудящих-мiгрантiв та врахован особливостi ix правового статусу.
Ключовi слова: марант, трудiвник-мiгрант, мiжнародна оргатзащя пращ, мiжнародне законодавство.
Глобалiзацiя е одшею з головних тенденцш у розвитку сучасного свггу, яка ютотно впливае на економiчне життя, практично Bcix краш свггу. Основними наслщками цього процесу е мiжнародний подш пращ, м^ращя в масштабах уае'1 планети катталу, людських та виробничих ресурав, стандартизащя законодавства, економiчних та техшчних процеав, а також зближення культур рiзних краш. Таю зрушення вимагають нагального розвитку мiжнародно-правових докуменлв стосовно м^ранлв, а отже потребують тюного мiжнародного ствробгтництва. Якщо рашше м^ращя була наслщком переважно вшськових i колошальних переселень, то в умовах формування економiчних зв'язюв у свгшвому господарста посилюеться м^ращя робочо'' сили. Сформувався свгговий ринок працi та поняття, характерш для глобального процесу м^раци робочо'1 сили, а саме: «^жнародна праця», «^ждержавне перемiщення населення», «експорт i iмпорт робочо'1 сили», «трудова м^ращя», «гостi-робiтники», «пращвники-шоземщ», «трудiвник-мiгрант».
Трудова м^ращя як iсторичне явище i феномен все часлше привертае увагу дослщниюв. Питанню вивчення статусу трудiвника маранта присвяченi роботи О. Ки'вець [1], СБ. Чеховича [2], К.Н. Гусова [2], М.Н. Курилша [2] та шших [3].
249
