CC BY
13
Бюлоггчний вгсник МДПУ iмет Богдана Хмельницького 6 (2), стор. 246-252, 2016 Biological Bulletin of Bogdan Chmelnitskiy Melitopol State Pedagogical University, 6 (2), pp. 246-252, 2016
ARTICLE УДК 633.13:633.16:631.816.12
ВПЛИВ НОРМИ ВИС1ВУ НАС1ННЯ, СТРОКУ С1ВБИ ТА РЕЖИМУ М1НЕРАЛЬНОГО ЖИВЛЕННЯ НА ПРОДУКТИВН1СТЬ ПШЕНИЦ1 ЯРО1 В
П1ВН1ЧНОМУ СТЕПУ УКРА1НИ
А.Д. Гирка, 1.О.Кулик
Державна установа 1нститут зерновых культур, м. Днтропетровськ, вул. Дзержынського, 14
Email: [email protected]
Дослщжено вплив норми виаву та режиму живлення при pi3Hm строках авби на picT i розвиток рослин пшеницi яро!. Спостереження за ростом i розвитком пшеницi яро! показали, що загущення поciвiв до 6 млн шт./га сприяло кращому росту, але гipшому розвитку рослин. За рахунок кращо! вологозабезпеченоcтi, вплив доз добрив на бюметричт показники пшениц яро! був cильнiшим за авби культури в перший строк. Коренева система i надземна частина рослин на фонi внесення N40P20K20 була бiльш розвинутою, шж на контpолi. Встановлено, що за внесення N40P20K20 норма виciву насшня 5,0 млн шт./га е оптимальною за авби в перший строк, а в другий строк - зi зб№шенням норми виciву до 6 млн шт./га. Даш ваpiанти забезпечили урожайшсть зерна пшеницi яро! в Швшчному Степу на piвнi 2,04 та 1,97 т/га, ввдповщно. Застосування добрив забезпечило в поpiвняннi з контролем прибавку вpожайноcтi при вах нормах виciву на piвнi 0,41-0,45 т/га при першому i 0,44-0,52 т/га - при другому строках авби.
Ключовi слова: пшеныця яра, строк Ывбы, норма выЫву, пожывный режим, урожайшсть.
ВЛИЯНИЕ НОРМЫ ВЫСЕВА СЕМЯН, СРОКА СЕВА И РЕЖИМА МИНЕРАЛЬНОГО ПИТАНИЯ НА ПРОДУКТИВНОСТЬ ПШЕНИЦЫ ЯРОВОЙ В
СЕВЕРНОЙ СТЕПИ УКРАИНЫ
А.Д. Гирька, И.А. Кулик
Государственное учрежденые Инстытут зерновых культур
Исследовано влияние нормы высева и режима питания при различных сроках сева на рост и развитие растений пшеницы яровой. Наблюдение за ростом и развитием пшеницы яровой показали, что загущение посевов до 6 млн шт./га способствовало лучшему росту, но худшем развитию растений. За счет лучшей вла-гообеспеченности, влияние доз удобрений на биометрические показатели пшеницы яровой было сильнее при севе культуры в первый срок. Корневая система и надземная часть растений на фоне внесения N40P20K20 была более развитой, чем на контроле. Установлено, что при внесении N P К^, норма высева семян 5,0 млн шт./га является оптимальной при посеве в первый срок, а в другой срок - с увеличением нормы высева до 6 млн шт./ га. Данные варианты обеспечили урожайность зерна пшеницы яровой в Северной Степи на уровне 2,04 и 1,97 т/га, соответственно. Применение удобрений обеспечило по сравнению с контролем прибавку урожайности при всех нормах высева на уровне 0,41-0,45 т/га при первом и 0,44-0,52 т/га - при втором сроках сева.
Ключевые слова: пшеныца яровая, срок сева, норма высева, пытательный режым, урожайность.
Citation:
Gyrka, A.D., Kulyk, I.O. (2016). Effect of seeding rate, sowing time and mineral nutrition regime on spring wheat productivity in the northern steppe of Ukraine. Biological Bulletin of Bogdan Chmelnitskiy Melitopol State Pedagogical University, 6 (2), 246-252.
Поступило в редакцию / Submitted: 18.06.2016 Принято к публикации / Accepted: 15.08.2016
http://dx.doi.org/10.15421/201654
© Gyrka & Kulyk, 2016
Users are permitted to copy, use, distribute, transmit, and display the work publicly and to make and distribute derivative works, in any digital medium for any responsible purpose, subject to proper attribution of authorship.
This work is licensed under a Creative Commons Attribution 3.0 License
EFFECT OF SEEDING RATE, SOWING TIME AND MINERAL NUTRITION REGIME ON SPRING WHEAT PRODUCTIVITY IN THE NORTHERN STEPPE OF UKRAINE
A.D. Gyrka, I.O. Kulyk
State institution Institute of grain crops, Dnipropetrovsk
We investigated the effect of seeding rate and nutrition regime on the growth and development of spring wheat plants on different seeding dates. By monitoring the growth and development of spring wheat we determined that increasing of stand density of crops up to 6 million/ha contributed to better growth, but the worst development of plants. Due to higher moisturizing, the effect of fertilizers on biometric indicators of spring wheat was stronger, than the seeding of culture in the first period. The root system and aboveground part of plants on the background of N40P20K20 was more developed than in control variants. It is established that the seeding rate of 5.0 million/ha is optimal for sowing in the first period with fertilizing by N40P20K20 the seeding rate up to 6 million/ha was optimal for the second period -with increasing seeding rate to 6 million pcs./ha. These options provide the yield of spring wheat in the Northern Steppe at 2.04 and 1.97 t/ha, respectively. The use of fertilizers has ensured the increase in all seeding rate at 0,41-0,45 t/ha at the first period and 0,44-0,52 t/ha at the second seeding time compared with the control yields.
Key words: spring wheat, sowing time, seeding rate, nutrient regime, productivity.
ВСТУП
Збшьшення виробництва зерна i шдвищення його якост залишасться основною проблемою сшьськогосподарського виробництва в Укра!ш. Виршити щ завдання можна лише на основi ращонального використання земельних ресуршв, впроваджуючи в кожному господарсга науково обгрунтовану систему землеробства, шдвищуючи родючють грунту, i застосовуючи ращональш технологи вирощування зернових культур, зокрема пшенищ яро! (Сайко, 1994).
Найвища врожайшсть та якють зерна пшенищ формусться шд впливом складного комплексу як природно-ктматичних, так i агротехшчних умов. Покращуючи умови росту рослини - водний, по-живний, свггловий та iншi необхщш фактори, а також змшюючи тривалють та штенсившсть впливу цих факторiв на рослини, можна формувати кшьюсш та яюсш ознаки !х продуктивносп за рахунок коригування рiзних елеменпв структури (таких як довжина колосу, кшьюсть зерен в колош, продук-тивне кущшня, маса 1000 зерен).
Використання пшенищ яро! в сшьськогосподарському виробнищи i особливо як страхово! культури створюе реальш передумови для стабшзащ! виробництва яюсного продовольчого зерна, багатого на бшок, клейковину, вгамши, мшеральш солi та iншi поживнi речовини. Вiдомо, що рослини пшеницi яро! досить вибагливi як до водоспоживання, так i до родючостi грунту, особливо на раншх етапах розвитку, тому потребують значно! кiлькостi поживних речовин, зокрема, азоту, який суттево впливае на рiст i розвиток, фотосинтетичну дiяльнiсть листкового апарату та формування рiвня зерново! продуктивностi (Шевченко, 2006).
В будь-якш технологi! вирощування велика увага придшяеться строкам сiвби, яю безпосеред-ньо впливають не тшьки на кiлькiсть i якiсть врожаю, але i на формування стшкосп рослин до багатьох несприятливих факторiв. Правильний вибiр строку сiвби е вкрай важливим завданням при вирощуванш пшеницi яро!, оскiльки за ощнками рiзних вчених, змiщення на одну добу вщ оптимального строку швби призводить до зниження врожайносп на 18-120 кг/га (Тараненко, 1999). Крiм того, дослiджуючи питання строюв сiвби слiд враховувати той факт, що швба в оптимальний строк, як правило, не вимагае додаткових витрат - потрiбна лише технолопчна дисциплша.
З метою вивчення сукупного впливу факторiв зовнiшнього середовища науковщ 1нституту зернових культур НААН Укра!ни впродовж 2009-2012 рр. проводили еколопчне випробування 8 сортiв пшенищ яро! селекщ! провiдних селекцiйних центрiв (рис. 1).
Як видно з дiаграми, урожайнiсть пшеницi яро! значно вардавала залежно вiд сортових осо-бливостей культури. В середньому ж за роки випробувань найбшьшу продуктившсть i комплексну стiйкiсть до посушливих умов Степу забезпечили сорти Нащадок, Спадщина, Улюблена, Харкiвська 30 та Чадо - врожайшсть становила 1,68-1,89 т/га. Разом з тим варто вщм^ити, що такий рiвень врожайносп пшенищ яро! свщчить про низьку адаптацiйну здатнiсть рослин цiе! культури в умовах швшчного Степу Укра!ни.
Рис. 1. Диапазон вapiювaння вpожaйностi зеpнa соpтiв пшениц яpоï, т/га (сеpеднe за 2009-2012 pp.).
Тому постае необxiднiсть встановити оптимaльнy ноpмy вишву нaсiння пшеницi яpоï пpи piзниx стpокax сiвби та ноpмax мiнеpaльного живлення, що пiдвищить aдaптaцiйнy здатнють pослин.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Польовий дослiд закладали в лaбоpaтоpiï aгpобiологiчниx pесypсiв яpиx зеpновиx та зеp-нобобовиx кyльтyp на бaзi Еpaстiвськоï дослiдноï стaнцiï I3K HAAH (П'ятиxaтський paйон, Днiпpопетpовськa обл.). Геогpaфiчне положення 48°39' пiвнiчноï шиpоти i 33°51' сxiдноï довготи. По aгpоклiмaтичномy paйонyвaнню Укpaïни теpитоpiя стaнцiï вщноситься до пiвнiчноï частини Cтепy У^аши. Гpyнт дослiдниx дiлянок - чоpнозем звичайний мaлогyмyсний вaжкосyглинковий. Bмiст гумусу 4,0-4,5 %, aзотy - 0,23-0,26 %, фосфоpy - 0,11-0,16 %, кaлiю - 2,0-2,5 %, pH - 6,5-7,0. Обpобiток rpyнтy включав зяблеву оpaнкy на 25-27 см, paнньовесняне боpонyвaння i пеpедпосiвнy культиващю. Bисiвaли пшеницю яpy соpтy ^адщина. Hоpми висiвy нaсiння становили 4, 5 i 6 млн сxожиx насшин/га. Pеaкцiю соpтy на густоту вивчали на двоx фонax мiнеpaльного живлення: без до-бpив (кошроль) i N40P20K20. Ciвбy пшеницi доводили у два стpоки: пеpший - ^и фiзичнiй стиглостi rpyнтy, дpyгий - чеpез 5 дiб тсля пеpшого. Попеpедник - пшениця озима. Овбу пpоводили сiвaлкою CH-16. Cro^ сiвби - звичайний pядковий з мiжpяддями 15 см. Площа д^нок 80 м2, повтоpнiсть -тpиpaзовa (Циков, 1983).
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ
Агpометеоpологiчнi умови завжди iстотно впливають на pеaкцiю пшеницi яpоï залежно вщ piзниx aгpотеxнiчниx зaxодiв - змшюють тpивaлiсть вегетaцiйного пеpiодy, впливають на швидюсть i спpямовaнiсть бiоxiмiчниx пpоцесiв, що вiдбyвaються в pослинax, впливають на xлiбопекapськi та пошвш якостi, впливають на piст i pозвиток pослин i багато шшж покaзникiв. Пpив'язкa до гiдpотеpмiчниx особливостей pокy е необxiдною умовою пpaвильноï оцiнки pеaкцiï пшеницi на за-стосування тиx чи iншиx aгpотеxнiчниx зaxодiв (Шевнiков, 2005; Kостиpя, 2009).
Погодш умови (за даними Kомiсapiвськоï метеостaнцiï, яка pозтaшовaнa на вщсташ чотиpьоx кiлометpiв вiд мiсця закладки i ^оведення польовиx дослiджень) вегетaцiйниx пеpiодiв у pоки дослiджень виявились досить кошрастними. Весна 2013 p. виявилась paнньою та дуже тpивaлою. Пpотягом весняного сезону, yтpимyвaвся тдвищений темпеpaтypний pежим, опади пpaктично були вщсутш. Cеpедня темпеpaтypa повiтpя за лггнш сезон виявилась на 2,0°C вищою за сеpедню
Бiологiчний eicHUK МДПУ iMeHi Богдана Хмельницького 6 (2), 2016
багаторiчну i становила 21,5°С. Опади протягом лпнього перiоду розподiлялись дуже нерiвномiрно як по територи, так i в часi. Дуже вологою була перша декада липня - 48 мм (227% декадно! норми).
Протягом весни 2014 р., вiдмiчали тдвищений температурний режим. Середня за сезон температура повпря виявилась на 3,5°С вищою з середню багаторiчну i становила 8°С. Сума опадiв за сезон склала 90 мм (90% норми). Середня температура повпря за лггнш сезон виявилась на 2,5°С вищою за середню багаторiчну. Опади протягом лiтнього перюду розподiлялись дуже нерiвномiрно.
В умовах весни 2015 р. спостерпалося надмiрне насичення посiвного шару грунту вологою (за квпень мiсяць випало 128,5 мм опадiв, або 3,7 середньобагаторiчних мiсячних норми), яка, за зни-жених температур, унеможливлювала вiльний доступ повпря до коренево! системи та уповшьнила перебiг процесiв штрифшаци. Протягом червня 2015 р. встановилася волога, тепла з перепадами холодних дшв погода. Температура повпря, яка знижалась в окремi днi до 15-17°С, i добра вологозабезпеченiсть грунту позитивно вплинули на налив зерна пшениц яро!.
Отже, погоднi умови 2013-2015 рр. дослщжень характеризувалися суттевим варiюванням агроклiматичних показникiв, але загалом були сприятливими, оскiльки !х позитивний розподш дав змогу встановити реакщю рослин пшеницi яро! на ус прояви погодних умов, якi характерш для Пiвнiчного Степу.
Спостереження за ростом i розвитком пшеницi яро! показали, що загущення посiвiв до 6 млн шт./га за вшх строкiв сiвби i доз добрив сприяло кращому росту, але пршому розвитку рослин (табл. 1).
Таблиця 1. Бюметричш показники рослин пшениц! яроТ сорту Спадщина залежно вiд строку ивби, норми висiву нас1ння та удобрення (середне за 2013-2015 рр.)
Доза добрив Норма виаву, млн/ га Висота росл., см К-ть, шт./росл. Коеф. заг. кущшня
вузл. корешв прод. стебел
I строк авби (27.03-12.04)
Без добрив (контроль) 4 61,4 2,6 1,20 1,93
5 64,6 2,2 1,10 1,69
6 68,7 2,0 1,07 1,40
N40P20K20 4 67,4 4,0 1,99 2,39
5 68,7 2,9 1,61 2,10
6 72,1 2,2 1,50 1,63
II строк авби (3.04-17.04)
Без добрив (контроль) 4 54,0 2,3 1,12 2,22
5 56,0 2,0 0,90 2,12
6 58,1 1,9 0,87 2,10
N40P20K20 4 58,4 2,6 1,21 2,25
5 62,2 2,0 1,10 1,80
6 64,6 2,0 1,04 1,47
Н1Р05, для: строку авби дози добрив норми виаву взаемоди 3,3 0,15 0,05 0,15
3,8 0,20 0,20 0,31
0,9 0,05 0,04 0,09
7,1 0,23 0,25 0,35
Результати лабораторних аналiзiв рослинних проб, вщбраних у фазi колосiння свiдчить про те, що в зв'язку з тдвищенням конкуренци, рослини менше кущаться i утворюють меншу кiлькiсть вузлових коренiв та продуктивних стебел.
При зашзненш з сiвбою погiршувався гiдротермiчний режим середовища, що гальмуе штенсившсть кущiння рiст надземно! частини рослин та формування !х вторинно! коренево! системи, хоча деяю вщхилення спостерiгались також пiд дieю добрив. Так, за швби в перший строк на фон природно! родючост кiлькiсть вузлових коренiв, сформованих на 1 рослиш була бiльшою на 5,3-13,0%, кшьюсть продуктивних стебел - на 7,1-23,0% порiвняно з швбою в другий строк, а на фош N40P20K20 - на 10,0-53,8 та 44,2-64,5% вщповщно.
Таким чином, за рахунок кращо! вологозабезпеченосп, вплив доз добрив на бюметричш показ-ники пшеницi яро! був сильшшим за сiвби культури в перший строк. Коренева система i надземна частина рослин на фош внесення N40P20K20 була бiльш розвинутою, нiж на контролi.
Запiзнення з авбою негативно впливало на рют i розвиток пшеницi яро!: зменшувалась висота рослин, коефiцieнт кущiння та розвиток коренево! системи. Вказанi вщмшносп у ростi й розвит-ку рослин збершалися впродовж всього перюду вегетаци культури, аж до повно! стиглостi зерна (табл. 2).
Таблиця 2. Вплив строку ивби, норми виаву нас1ння та режиму живлення на структуру урожайност пшениц! яроТ сорту Спадщина (середне за 2013-2015 рр.)
Доза добрив Норма виаву, млн/га Висота росл., см Довжина колосу,см К-ть зерен в колоа, шт. Коеф. прод. кущшня Маса 1000 зерен, г
I строк авби (27.03-12.04)
Без добрив (контроль) 4 69,2 3,8 15,5 1,15 26,4
5 70,8 3,7 15,5 1,15 26,4
6 65,7 3,4 13,4 1,10 24,7
4 86,6 5,5 19,1 1,20 35,1
N40^0 5 87,4 5,5 18,4 1,18 34,2
6 85,8 4,9 17,3 1,13 33,2
II строк авби (3.04-17.04)
Без добрив (контроль) 4 67,4 3,8 15,2 1,14 25,8
5 64,9 3,6 15,2 1,14 25,2
6 64,4 3,1 12,9 1,00 24,4
4 85,8 5,4 16,2 1,19 35,1
N40^0 5 86,0 5,3 15,9 1,17 33,9
6 82,6 4,9 14,8 1,13 33,2
Н1Р05, для: строку авби 1,5 0,1 0,2 0,01 0,2
дози добрив 5,0 0,9 2,5 0,03 7,9
норми виаву 2,5 0,2 0,3 0,03 2,1
взаемоди 7,5 1,1 2,8 0,05 8,3
Висота рослин вардавала в межах 64,4-87,4 см i була бшьшою при нормi висiву насшня 5 млн/ га. В загущених посiвах, через посилення конкуренци, рослини мали низьку продуктивнiсть. За обох строюв сiвби внесення N40P20K20 сприяло збiльшенню коефiцieнта кущiння, довжини колосу, маси i кiлькостi зерен з колосу, зростала маса зерна з одше! рослини i крупнiсть зерна.
Рослини першого строку сiвби, порiвняно з другим, формували також вищi показники продуктивностi. Так, за авби в перший строк у варiантi без застосування добрив довжина колосу рослин була бшьшою на 0,1-9,7%, кшьюсть зерен з колоса - на 2,0-3,9%, коефщент продуктивного кущшня - на 0,9-10,0%, а маса 1000 зерен - на 1,2-4,8% порiвняно з авбою в другий строк, а на фош ^0Р20К20 вщповщно - на 0,1-3,8; 15,7-17,9; 0,1-0,9; 0,1-0,9%, набуваючи при цьому найбшьших значень. Разом з цим, варто вщзначити, що в зв'язку з особливостями погоди мiж показниками коефщента продуктивного кущшня i крупносп зерна на фонi внесення мшеральних добрив була мiнiмальна рiзниця.
Рiвень врожайностi залежав вiд кiлькостi продуктивних стебел на площi i маси зерна з колосу. Тому, в середньому за роки проведення дослщжень авба в раннiй строк забезпечила вищу врожайнiсть зерна (1,51-2,04 т/га), шж при сiвбi шзшше, через 5 дiб (1,45-1,97 т/га) (табл. 3).
Норма виаву насшня 5,0 млн шт./га за внесення ^0Р20К виявилась оптимальною за авби в перший строк, а в другий строк - зi збшьшенням норми висiву до 6 млн шт./га.
Застосування добрив забезпечило в порiвняннi з контролем прибавку врожайносп при вах нормах виаву на рiвнi 0,41-0,45 т/га при першому i 0,44-0,52 т/га - при другому строках авби.
Бiологiчний вкник МДПУ iменi Богдана Хмельницького 6 (2), 2016
Таблиця 3. Урожайшсть зерна пшенищ яроТ сорту Спадщина залежно вщ строку сiвби, норми висiву насшня та режиму живлення, т/га
Доза добрив Норма виаву, млн/га 2013 р. 2014 р. 2015 р. Середне за 20132015 рр.
I строк авби (27.03-12.04)
Без добрив (контроль) 4 1,39 1,71 1,42 1,51
5 1,45 1,86 1,45 1,59
6 1,23 1,82 1,54 1,53
N40P20K20 4 1,65 2,18 2,06 1,96
5 1,69 2,32 2,11 2,04
6 1,54 2,20 2,08 1,94
II строк авби (3.04-17.04)
Без добрив (контроль) 4 1,43 1,64 1,38 1,48
5 1,42 1,68 1,50 1,53
6 1,33 1,53 1,48 1,45
N40P20K20 4 1,63 2,15 1,94 1,91
5 1,68 2,21 2,03 1,97
6 1,64 2,18 2,09 1,97
HIP05, т/га для: строку авби дози добрив норми виаву взаемоди 0,04 0,07 0,05 -
0,07 0,12 0,10 -
0,03 0,06 0,04 -
0,11 0,15 0,13 -
ВИСНОВКИ
Отже, за результатами проведених дослщжень i спостережень можна зробити висновок, що
сiяти пшеницю яру необхщно на початку весняно-польових робiт, на фош обов'язкового внесен-
ня мшеральних добрив N40P20K20, оптимальна норма виаву насiння становить 5 млн зерен/га. При
зашзненш з сiвбою на 4-7 дiб норму висiву слщ збiльшувати до 6 млн шт./га.
СПИСОК ВИКОРИСТАНО1 Л1ТЕРАТУРИ
Сайко В.Ф., Лобас М. Г., Яновський I. В. (1994). HayKoei системы введения зернового господарства. Ки!в: Вища школа.
Шевченко O.I. (2006). Особлuвостi в агротехнологИяро'1 пшеницi. Тези 3-о! Мгжнародно! науково! конференцп Шновацшш напрямки науково! дгяльносп молодих вчених в галуз1 рослинництва. (1нститут рослинницт-ва ш. В.Я. Юр'ева 20-22 червня 2006 р.), Харшв.
Тараненко В.В. (1999). Продуктившсть м'яко! i твердо! яро! пшенищ залежно ввд строку та норми виаву насшня. Тавртський науковий вкник, 11, 75-77.
Цыков В.С., Пикуш Г.Р. (1983) Методические рекомендации по проведению полевых опытов с зерновыми, зернобобовими и кормовими культурами. Днепропетровск.
Шевшков М.Я. (2005). Свггов1 агротехнологи : навчальний поабник. Полтава.
Костиря 1.В. (2009). Оптим1за^я прuйомiв технологи вирощування озимое пшениц вумовах пiвденного Степу Укра'ти: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук : спец. 06.01.09 - «Рослинництво». Дшпропетровськ.
REFERENCES
Saiko, V.F., Lobas, M.G., Yanovsky I.V. (1994). Scientific input system of grain farming. Kyiv: Vyshcha Shkola.
Shevchenko, A.I. (2006). Features of agricultural technologies in spring wheat. Proceed. 3rd International Conference Innovative scientific activities of young scientists in the field of horticulture. Kharkiv.
Taranenko, VV (1999). Performance soft and hard spring wheat depending on the term and rules seeding Tavria Scientific Bulletin, 11, 75-77.
Tsikov, V.S., Pikush, G.R. (1983) Methodic recommendations for conducting of field experiments with cereals, legumes and fodder crops. Dnepropetrovsk.
252 TnpKa A.fl., KyjiHK 1.0.
Shevnikov M.J. (2005). Global agricultural technologies: a tutorial. Poltava.
Kostyrya I.V. (2009). Optimization techniques of growing technology of winter wheat in the conditions of southern Steppe of Ukraine. Thesis of Doctoral Dissertation. Dnepropetrovsk.
Ewnогiцниü bîchuk MffnYÎMSHÎ Eогдана Хмеnbницbкого 6 (2), 2016
