CC BY
11УДК 633.11"321":631.82
ВПЛИВ МГНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ ТА НОРМ ВИС1ВУ НАС1ННЯ НА ВРОЖАЙН1СТЬ I ЯК1СТЬ ЗЕРНА ПШЕНИЦ ТВЕРДО1 ЯРО1 (ТгШкиш аеэйуиш Ь.)
О. В. Бараболя, старший викладач Полтавська державна аграрна академ1я
Пшениця яра - продовольча культура. З И зерна виготовляють продукти для дитячого та дiетичного харчування, макароннi вироби, високоякiснi крупи. Як сировина для макаронно! промисловостi тверда яра пшениця цшиться за великий ушст бiлка i клейковини, що забезпечують хорошi технологiчнi властивостi i харчову цiннiсть макаронних виробiв.
Незважаючи на значний успiх досягнутий вггчизняними селекцiонерами у створеннi сортiв твердо! пшенищ яро!, вони ще не одержали належного поширення, перш за все, iз-за вiдсутностi науково обгрунтовано! технологi! !! вирощування. Актуальним е розробка технологi!, яка б забезпечувала найповнiшу реалiзацiю потенцiалу рослин пшенищ твердо! яро! шляхом оптишзацп норм вишву насiння, доз мiнеральних добрив, зокрема азотних, залежно вiд попередниюв i погодних умов.
Згiдно з лггературними даними, найкращим попередником, який забезпечуе найбiльшу врожайнiсть i найкращу якiсть зерна пшеницi твердо! яро!, е чорний пар [1,2,3]. Проте одержати максимальний рiвень урожайностi i зерна найкращо! якостi можна лише за спрямованого регулювання живлення рослин з урахуванням законiв формування врожайноста, вимог культури, особливостей сорту. Процесом живлення рослин управляють шляхом диференцiацi! форм, доз, строюв, перiодичностi i способiв внесення органiчних i мiнеральних добрив, ураховуючи бiологiчнi i фiзiологiчнi особливостi рослин, з одного боку, i взаемодп зовнiшнього середовища - з шшого [4,5].
Правильний вибiр доз мшеральних добрив мае важливе значення: занижен призведуть до недобору врожаю й одержання
неповноцшного за яюстю зерна, а невиправдано висою - не лише до даремно! витрати добрив, але й негативного впливу на довкшля [6,7]. Достди проведено в навчально-дослiдному господарствi Ювiлейне, попередник горох.
Матерiали i методи досл1джень. Грунти — чорноземи ошдзолеш важкосуглинкового механiчного складу з такими хiмiчними показниками: рН сольове - 6,1; вмют гумусу (за Тюршим) - 3,15%; рухомого фосфору та обмшного калiю (за Чириковим) вiдповiдно 10 i 13 мг/100 г Грунту. Розмiр облжово! дшянки становив 50м2, повторнiсть - чотириразова. Облж урожайностi проводили методом подшянкового обмолоту комбайном «Сампо-500» з наступним очищенням зерна i перерахунком на 14% волопсть. Сорт - Харювська 27. Якiсть зерна визначали зпдно з прийнятими методиками.
Результати досл1джень та 1х обговорення. Як показали результати дослiдження, урожайнiсть та якiсть зерна суттево змiнювались залежно вiд доз азотних добрив у поеднаннi з фосфорно-калшними та норм висiву насшня (табл. 1).
Найменша врожайнiсть зерна була одержана за норми вимву З млн схожих насшин на гектар без унесення добрив - 2,43 т/га. Зi збiльшенням норми вимву врожайнiсть зерна зростала i максимальною була за норми вимву 6 млн намнин/га.
За внесення азотного добрива сумiсно з фосфорно-калшними урожайшсть iстотно збiльшувалась, достовiрний прирют яко! закiнчувався за дози К60 - Подальше збiльшення доз азотного добрива не справляло додаткового приросту врожайностг У той же час зi збшьшенням доз азотного добрива вщ 30 до 120 кг дж>чо! речовини на гектар зменшувались кiлькiсть i маса зерна в колом, маса 1000 зерен i натура (табл. 2).
Зi збшьшенням норм вимву насшня ютотно зменшуеться кiлькiсть зерен у колосi, маса зерна в колом, маса 1000 зерен та натура. Так, за норми вимву насшня 7 млн шт. на гектар зменшилась кшьюсть зерен у колом на вмх фонах вирощування вщ 3 до 5,2 штук порiвняно з нормою вимву 3 млн насшин на гектар. Маса зерна в колом також була найменшою за норми вимву 7 млн насшин на гектар.
У процем визначення якоста зерна твердо! пшенищ серед шших показниюв склоподiбностi надаеться одне з перших мюць. Це пов'язано з виходом крупи пiд час переробки зерна, хiмiчним складом, фiзико-хiмiчними i технологiчними властивостями зерна. Чим склоподiбнiше зерно, тим кращi показники.
Таблиця 1
Вплив мшералъних добрив та норм вис1ву насшня на врожайшстъ та фiзичнi показники якост1 зерна пшенищ твердо"! яро1 (середне за 2004-2007 рр.)
Добрива Урожай нiсть, т/га Кшьюсть зерен у колос^ шт, Маса зерна в колос^ г Маса 1000 зерен, г Натура зерна, г/л
3 млн насшин/га
Без добрив 2,43 28,9 1,19 41,2 770
^60^60 2,56 27,9 1,21 42,1 773
^30*60^60 2,79 27,9 1,17 41,3 765
^60^60^60 3,00 27,3 1,17 40,6 758
^90^60^60 3,00 26,1 1,09 39,8 751
50^60 2,92 25,7 1,03 39,0 743
4 млн нас нин/га
Без добрив 2,55 26,5 1,11 42,5 765
^60^60 2,69 26,9 1,14 42,7 770
МзоРбоКбо 2,92 27,0 1,11 42,3 763
П60Р60К6а 3,15 26,0 1,12 41,7 754
50^60 3,14 25,4 1,04 40,5 750
50^60 3,07 24,2 0,98 39,8 743
5 млн насшин/га
Без добрив 2,71 25,8 ' 1,04 42,5 758
РбоКбо 2,83 26,2 1,10 42,8 767
^30*60^60 3,11 26,4 1,09 42,1 1 760
^60*60^60 3,28 24,5 1,06 41,3 753
^90^60^60 3,31 24,5 ' 1,00 40,2 743
^120^60^60 3,24 23,4 0,95 39,4 734
6 млн насшин/га
Без добрив 2,75 24,8 0,97 41,5 761
^60^60 2,87 25,4 1,02 42,1 761
^30^60^60 3,03 25,0 0,97 41,3 759
П60Р60К60 3,25 23,4 0,93 40,3 751
60^60 3,24 23,5 0,93 39,7 740
50^60 3,17 22,4 0,85 38,9 723
7 млн насiнин/га
Без добрив 2,65 23,8 0,88 40,9 752
РбоКбо 2,75 24,9 0,93 41,5 753
МзоРбоКбо 2,97 23,7 0,87 40,5 747
п60р60к60 3,17 22,5 0,86 39,8 737
N90?50^60 3,14 22,1 0,83 39,0 726
^120^50^60 3,07 20,9 0,77 38,3 711
Дослщженнями встановлено, що норми висiву насшня не впливали на змiну склоподiбностi зерна. Наприклад, азотнi добрива, починаючи з дози N30, сприяли збшьшенню склоподiбностi.
Таблиця 2
Вплив мшеральних добрив та норм вис1ву насшня на врожайшстъ та якiстъ зерна пшенищ твердоТ яро1 (середне за 2004-2007 рр.)
Добрива Склоподiб-шсть,°% Вмют,% Число падшня,
бшка 1 клейковини
3 млн насшин/га
Без добрив 67 12,03 26,4 365
^30*60^60 70 12,54 27,7 372
^60^60^60 79 13,55 29,7 393
^90^60^60 84 14,54 31,9 395
^120^60^60 91 14,95 32,7 398
4 млн насiнин/га
Без добрив 67 12,36 27,1 351
^30*60^60 73 13,03 28,3 379
П6вР60Кт 79 13,87 30,4 403
^90^60^60 85 14,75 32,5 401
^120^60^60 91 '15,23 33,4 415
5 млн насiнин/га
Без добрив 66 12,48 27,3 364
^30^60^60 73 12,81 28,3 389
П6вР60Кт 81 13,49 29,6 416
N90?60^60 87 14,05 31,3 420
60^60 92 14,99 32,9 415
6 млн насiнин/га
Без добрив 67 11,95 26,5 357
^30^60^60 70 12,41 27,3 377
П6ВР6ВК60 77 13,47 29,7 389
^90^60^60 87 14,63 31,7 417
^120^60^60 93 15,17 33,0 406
7 млн насiнин/га
Без добрив 61 12,22 26,5 369
^30*60^60 67 12,60 27,5 384
^60*60^60 76 13,80 30,3 385
^90^60^60 83 14,55 32Д 400
^120^60^60 90 15,11 33,4 403
Чим бiльша доза азоту, тим значнiше полiпшувався цей показник якостг За внесення N39 сумiсно з Р6оК60 склоподiбнiсть зерна
збшьшувалась на 8-11%, вщ N60 - на 15-17%, вщ N90 - на 21-26% i вщ N120 - на 27-31% порiвняно 3Í склоподiбнiстю зерна на дiлянках, де внесено лише
Рб0К60
Аналогiчно склоподiбностi змiнювалися вмiст бiлка i клейковини в зернi. 1хня кiлькiсть була практично на одному рiвнi незалежно вщ норм висiву насiння. 3i збiльшенням доз азотного добрива збшьшуеться рiвень значень цих показникiв. Так, ушст бiлка в зернi за норми вишву 3 млн насшин на гектар i внесення азотного добрива в дозi N30 збшьшився на 0,98%, N60 - на 1,99, N90 - на 2,98, N120 - на 3,39% порiвняно з умiстом бiлка в зерш з дiлянок, де було внесено лише фосфорно-калшш добрива.
Клейковина в макаронному виробнищга виконуе двi основш функцп: е пластифiкатором, тобто виконуе роль своерщного мастила, яке надае маш крохмальних зерен текучостi, i зв'язуючою речовиною, що з'еднуе крохмальт зерна в едину масу. Оптимальне спiввiдношення мiж цими властивостями спостершаеться коли рiвень клейковини сягае 28% [8]. У достдах такий рiвень забезпечувало внесення N30-60 умiсно з Р60 К60.
Показник падiння, який характеризуе яюсть клейковини, також збшьшувався вiд збiльшення доз азотного добрива i не залежав в^ норми вимву насiння.
Висновки. 1. 3i збiльшенням доз азотного добрива збшьшуеться склоподiбнiсть зерна, вмiст бiлка та клейковини в ньому, норми вишву насшня не впливають на щ показники.
2. Максимальна врожайнiсть зерна формувалась за норми висiву 56 млн схожих насiнин на гектар.
3. Найбшьша врожайнiсть зерна пшенищ твердо1 яро1 за вирощування пiсля гороху була при внесенш мiнеральних добрив пiд передпосiвну культиващю з розрахунку N6()P60K60 за усх норм висiву насiння.
Використана лггература:
1. Рекомендацп по вирощуванню яро1 пшеницi в Лiсостепу Укра1ни. - X., 2006. - 20 с.
2. Голж, В. С. Каталог сорпв яро1 пшеницi селекцп 1нституту рослинництва iм. В. Я. Юр'ева. / В. С. Голiк, О. В. Голж. - X., 2006. - 22 с.
3. Чуб, М. П. Влияние удобрений на качество зерна яровой пшеницы. / М. П. Чуб. - М.: Россельхозиздат, 1980. - 69 с.
4. Кулаковская, Т. Н. Оптимизация агрохимической системы почвенного питания растений. / Кулаковская Т. Н. // Рекомендацп по
вирощуванню яро! пшенищ в Люостепу. - М.: Агропромиздат, 1990, -219с.
5. Дегодюк, Е. Г. Удобрення зернових, круп'яних, зернобобових культур та кукурудзи. // HayTOBi основи ведення зернового господарства / Е. Г. Дегодюк, О. I. Предко. - К.: Урожай, 1994,-С. 149-179.
6. Аникст, Д. М. Удобрение яровой пшеницы / Д. М. Аникст. - М.: Россельхозиздат, 1986. - 142 с.
7. Борисоник, 3. Б. Технология возделывания яровой пшеницы. / 3. Б. Борисоник, В. С. Голик // Пшеница. - К., 1977. - С. 362-368.
8. Жемела, Г. П. Технолопя збершання та переробки продукщ! рослинництва. / Г. П. Жемела, В. I. Шемавньов, О. М. Олексик. - Полтава, 2003. - 420 с.
УДК 633.11"321 ": 631.82
Бараболя О. В. Вплив мшеральних добрив та норм вишву насшня на врожайшсть i яюсть зерна пшенищ твердо! яро! (Tritikum aestivum L.) // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - К., 2007. - № 6. - С. 96102.
Вивчався вплив мшеральних добрив та норм вишву насшня на врожайшсть i яюсть зерна пшенищ твердо! яро!. 3i збшьшенням доз азотного добрива ( до N6oP6oK6o) збшьшуеться склоподiбнiсть зерна, вм^т бшка та клейковини в ньому, максимальна врожайшсть зерна формувалась за норми вииву 5-6 млн схожих насшин на гектар.
Ключовi слова: сорти пшенищ твердо! яро!, врожайшсть i яюсть зерна пшенищ, попередник пшенищ, дози мшеральних добрив, норма вишву насшня пшенищ. УДК633.11"321":631.82
Бараболя О. В. Влияние минеральных удобрений и норм высева семян на урожайность и качество зерна пшеницы твердой яровой (Tritikum aestivum L.) // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - К., 2007. - № 6. - С. 96-102.
Изучалось влияние минеральных удобрений и норм высева семян на урожайность и качество зерна пшеницы твердой яровой. С увеличением доз азотных удобрений ( до NegPgoKgo ) увеличивается стекловидность зерна, содержание белка и клейковины в нем, максимальная урожайность семян формировалась при норме высева 5-6 млн всхожих семян на гектар. УДК 633.11"321":631.82
О. Barabolia, Impact of mineral fertilizers and seeding rates on the crop yield and seed quality of spring durum wheat grains (Tritikum aestivum L.)
//CopTOBHBHeHM Ta oxopoHa npaB Ha copra pocnm. - K, 2007. - № 6. - C. 96-102.
Impact of mineral fertilizers and seedling rates on the crop yield and seed quality of spring durum wheat grains. With the increase of mineral fertilizers amounts ( up to N60P6oK6o) glassiness of grains is increasing, as well as protein and cellulose content in it, maximum wheat yield was achieved at seedling rates of 5-6 mln. germinable wheat per hectare.
