CC BY
17
Бюлог1чний eicrnni МДПУ iMeHi Богдана Хмельницького 6 (3) стор. 54—60, 2016
Biological Bulletin of Bogdan Chmelnitskiy Melitopol State Pedagogical University, 6 (3), pp. 54—60, 2016
ARTICLE УДК663.16.524
АГРОЕКОЛОГ1ЧНЕ ВИПРОБУВАННЯ СОРТ1В ЯРИХ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР
У П1ВН1ЧНОМУ СТЕПУ УКРА1НИ
А.Д. Гирка, 1.О. Кулик, О.О. Педаш, О.О. Вшюков, В.А. 1щенко Державна установа 1нститут зернових культур, м. Днтро, вул. В. Вернадського, 14. E-mail: [email protected]
Наведено результаты анализу сортових ресурав i врожайност ярих зернових культур (ячменю, в^вса, пшениц! та тритикале) в!дпов!дно !х агроеколопчно! пластичности та зерново! продуктивности залежно в!д мшливих пдротершчних умов. Видлено сорти, що характеризуются стаб!льною реал!защю генетичного потенщалу в широких межах вар!ювання середньодобових температур повгтря i умов вологозабезпечення. В умовах Швшчного Степу Укра!ни в 2011-2015 рр. високу врожайшсть зерна (3,60-3,64 т/га) формують так! сорти ярого ячменю як Галактик, Статок та Всесвгт. Серед сортов в!вса кращу врожайшсть (3,34-3,46 т/га) забезпечують сорти 1рен та Спурт i за цим показником наближаються до р!вня кращих сортов ячменю. 1з представлених сортов пшениц! яро! за врожайшстю кращ! результати показали сорти Спадщина та Харшвська 39 (1,74-1,81 т/га). Яре тритикале, в насл!док мало! маси 1000 зерен та недостатньо! озерненост! колоса, забезпечуе найнижчу врожайшсть зерна серед ярих культур (1,07-1,21 т/га).
Ключгж слова: ячмть ярий, овес, пшениця яра, тритикале яре, сорт, клмат, зерно,урожайнить.
АГРОЭКОЛОГИЧЕСКОЕ ИСПЫТАНИЕ СОРТОВ ЯРОВЫХ ЗЕРНОВЫХ КУЛЬТУР
В СЕВЕРНОЙ СТЕПИ УКРАИНЫ
А.Д. Гирька, И.А. Кулик, А.А. Педаш, А.А. Винюков, В.А. Ищенко
Государственное уучреждение Институт зерновых культур, г. Днепр,ул. В. Вернадского, 14.
Приведены результаты анализа сортовых ресурсов и урожайности яровых зерновых культур (ячменя, овса, пшеницы и тритикале) относительно их агроэкологической пластичности и зерновой продуктивности в зависимости от меняющихся гидротермических условий. Выделены сорта, характеризующиеся стабильной реализацией генетического потенциала в широких пределах варьирования среднесуточных температур воздуха и условий влагообеспеченности. В условиях Северной Степи Украины в 2011-2015 гг. высокие урожаи (3,60-3,64 т/га) формируют такие сорта ярового ячменя как Галактик, Статок и Всесвит. Среди сортов овса лучшую урожайность (3,34-3,46 т/га) обеспечивают сорта Ирэн и Спурт и по этому показателю приближаются к уровню лучших сортов ячменя. Из представленных сортов пшеницы яровой по урожайности лучшие результаты показали сорта Спадщина и Харьковская 39 (1,74-1,81 т/га). Яровое тритикале, вследствие малой массы 1000 зёрен и недостаточной озерненности колоса, обеспечивает самую низкую урожайность зерна среди яровых культур (1,07-1,21 т/га). Ключевые слова: ячмень яровой, овес, пшеница яровая, тритикале яровое, сорт, климат, зерно, урожайность.
Citation:
Gyrka, A.D., Kulyk, I.O., Pedash, O.O., Viniukov, O.O., Ischenko, V.A. (2016). Agroecological testing of spring cereal varieties in the northern steppe of Ukraine.
Biological Bulletin of Bogdan Chmelnitskiy Melitopol State Pedagogical University, 6 (3), 54-60. Поступило в редакцию / Submitted: 12.09.2016 Принято к публикации / Accepted: 19.10.2016 cros sref http: / /dx.doi.org/10.15421 /201671 © Gyrka, Kulyk, Pedash, Viniukov, Ischenko, 2016
Users are permitted to copy, use, distribute, transmit, and display the work publicly and to make and distribute derivative works, in any digital medium for any responsible purpose, subject to proper attribution of authorship.
This work is licensed under a Creative Commons Attribution 3.0. License
AGROECOLOGICAL TESTING OF SPRING CEREAL VARIETIES IN THE NORTHERN STEPPE OF UKRAINE
A.D. Gyrka, I.O. Kulyk, O.O. Pedash, O.O. Viniukov, V.A. Ischenko
State institution The Institute of grain crops, Dnipro, V. Vernadskyi st, 14
Here are presented the results of the analysis of available variety assortment and grain yields of different varieties of spring small cereals: barley, oat, wheat and triticale towards their agroecological genetic flexibility and grain productivity in changing hydrothermal conditions. We marked the varieties, which characterized by high genetic potential of grain yield in a wide range of variation of average air temperatures and conditions of water provision. In the conditions of the Northern Steppe of Ukraine in 2011-2015 the high crop yields (3.60-3.64 t/ha) formed varieties of spring barley: Galaktyk, Statok and Vsesvit. Among the oats varieties the best crop yields (3.34-3.46 t/ha) provided Iren and Spurt and it was specified as almost the best barley variety according to this indicator. The Spadschyna and Kharkivs'ka-39 varieites had the best crop yield among the spring wheat (1.74-1.81 t/ha). Spring triticale had the lowest grain yield among spring crops (1,07-1,21 t/ha) due to the low weight of 1000 grains and insufficient grain yield per ear. Keywords: spring barley, oats, spring wheat, spring triticale, variety, climate, grain, crop yield.
ВСТУП
ОстаннД роки в умовах входження Укра!ни до ринкових систем европейського та свДтового спДвтовариства виникае потреба в пДдвищеннД конкурентоспроможностД вДтчизняно! сДльськогосподарсько! галузД, а саме зростання валового виробництва якДсно! продукцД! з одночасним пДдвищенням !! рентабельного (Постанова..., 2005). Тому закономiрно, що така ДнтенсифДкацДя потребуе не лише зростання посДвних площ вирощування та забезпечення основними засобами виробництва, а й наявнДсть високоякДсного насшня вДтчизняно! та Дноземно! селекцД! (Закон Укра!ни..., 1995).
Ринок насшня европейських держав оцДнюеться у бДльш шж 5 млрд доларiв США, що становить 21% свггового ринку. ФранцДя, НДдерланди, ДанДя i НДмеччина е провДдними експортерами насшня, при цьому бДльш шж четверту частину займають французькД виробники (Benhassi et al., 2014). ДослДджено, що ринок посiвного матерiалу зернових культур складае лише 3% вДд загально! свДтово! торгiвлi насiнням i садивним матерiалом. Набагато бiльшi обсяги мають такi культури, як картопля — 9%, цукровий буряк — 8%, як також поширенД в Укра!нД (Oleksiak, 2013; Демидов и др., 2016).
В УкрашД впродовж останнього десятилДття створення нових сорив ярих колосових культур здДйснюеться згДдно з розробленою концепцiею селекцД! на пДдвищену адаптивнiсть до мiнливих умов вирощування з метою зростання й стабДлДзацД! врожа!в у виробництвi (Козаченко, 2010). Необхiднiсть цДе! роботи виникла тому, що протягом тривалого часу в нашДй державi головною метою селекцД! було нарощування врожайного потенцДалу сортДв. Зараз бДльшДсть !х за сприятливих умов здатнД давати 8,0-10,0 т/га зерна (Державний реестр сортДв рослин..., 2015). I такД врожа! часто одержують у наукових установах i на сортодДльницях. Але коли справа доходить до виробництва, сорти значно знижують врожа!, що пояснюеться технологДчною незабезпеченДстю виробництва, яка не дозволяе вирощувати ярД: ячмДнь, овес, пшеницю та тритикале вДдповДдно до рекомендованих технологДй. Усе це призвело до того, що потенцДал урожайностД сортДв використовуеться в Укра!нД в середньому на 30-50%, знижуючись в окремД роки до 2426%, а в деяких областях — навДть до 20%. Для порДвняння, в розвинених европейських кра!нах потенцДал сортДв використовуеться на 60-70% (Борисоник, 1975; Чекалин, 2008).
ПосушливД умови степово! зони Укра!ни досить складнД. Не даремно, двД третини земель Укра!ни, за даними ФАО, вДдносять до зони ризикованого землеробства, тож очДкувати тут високого постДйного коефДцДента використання потенцДалу сортДв не доводиться (Маслак, 2009).
В умовах значно! диференцДацД! товаровиробникДв за рДвнем забезпечення матерДально-технДчними ресурсами, значення сорту, як фактора пДдвищення ефективностД виробництва, досить велика. Впровадження новДтнДх сортДв, якД поряд з високою врожайнДстю i якДстю зерна, характеризуються рацДональним використанням елементДв живлення, а також пДдвищеною стДйкДстю до стресових умов середовища, дае можливДсть суттево зменшити виробничД витрати працД та ресурсДв при вирощуваннД культури i пДдвищити сталДсть виробництва зерна. Вирощування високопродуктивних, добре адаптованих сортДв — один Дз найдешевших способДв вирДшення завдань заощадження, так як дае можливДсть пДдвищити врожай i полДпшити його якДсть майже без додаткових витрат.
Щороку в УкрашД створюеться i рееструеться багато цДнних сортДв i гДбридДв сДльськогосподарських культур, якД повнДстю можуть забезпечити виробництво продовольчим та фуражним зерном, а також сировиною для промисловостД. СучаснД сорти здатнД формувати вагомД врожа!, а при чДткому дотриманнД технологи вирощування середнД врожа! ярих колосових культур в Укра!нД можуть сягати 4,0-6,0 т/га, як це е в бвропейських державах (Welch, 1995; Zajova, 2008; Raumjit, 2011; Lepekhov & Korobeynikov, 2013; Sapega & Tursumbekova, 2013). Характерною рисою виробництва зерна ярих: ячменю, вДвса, пшеницД та тритикале в Укра!нД завжди були варДювання рДвня врожа!в i валових зборДв зерна через несталДсть умов
Оугка а1.
56
вирощування. Тому, в центрi уваги селекцiйних i технологiчних програм по культурi ячменю ярого завжди переважали завдання, спрямоваш на пiдвищення i стабiлiзацiю врожаш. Важливого значення при цьому набувають демонстрацiйнi полiгони ярих колосових культур, яш закладаються щорiчно установами i органiзацiями рiзних форм власностi (Кириленко, 2002; Лисенко, 2005).
Метою наших дослДжень було виявити вплив погодно-клiматичних умов на стушнь реалiзацil генетичного потенщалу продуктивност рiзних сортiв ярих зернових культур. Об'ектом дослiдження були бюлопчш властивостi, господарсько-цiннi ознаки та адаптивний потенщал сортiв ярих: ячменю, вiвса, пшеницi та тритикале.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ.
Дослiдження проводили впродовж 2011-2015 рр. за загальновДомими методиками (Циков, 1983; Методика..., 2001) в лаборатори агробiологiчних ресурсiв ярих зернових та зернобобових культур на базi Ерастосько! дослДно^ станцп ДУ 1ЗК НААН (П'ятихатський район, Дншропетровська обл.). За агроклiматичним районуванням Украши територiя станци вiдноситься до твшчно!' частини Степу Украши. Ррунт дослДних Длянок — чорнозем звичайний малогумусний важкосуглинковий. Вмiст гумусу в орному шарi грунту (0-30 см) — 4,0-4,5%; загального азоту — 0,23-0,26%; фосфору — 0,11-0,16%; кал^ — 2,0-2,5%; рН водно! витяжки — 6,5-7,0.
Польовi дослiди закладали шсля попередника озима пшениця, яку розмщували по чорному пару, на фош внесення N45Р45К45. Норма висiву ячменю i вiвса становила 4,5 млн, а тритикале i пшеницi — 5 млн схожих зерен/га. В дослДах виавали сорти ярих зернових культур рiзних селекцiйних центрiв. Подготовку грунту, сiвбу, догляд за поавами та збирання врожаю здiйснювали згДно з iснуючими зональними рекомендацiями. Розмщення варiантiв у польовому дослiдi систематичне, повторшсть триразова. Облiкова площа Длянок 25 м2. Характеристика погодних умов подана на основi даних Комiсарiвськоl метеостанцп, яка розташована в П'ятихатському райош бiля центральной садиби господарства, що знаходиться на вiдстанi чотирьох кiлометрiв вiд мiсця закладки i проведення польових дослiджень. З матерiалiв спостережень метеостанцп використовували данi про вартовання температурного режиму. Для вимiрювання опаДв на дослiдному полi встановлювали додатковий опадомiр.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ.
Погодш умови в роки проведення дослДжень були рiзними, що дало змогу всебiчно оцiнити !х вплив на реалiзацiю потенцiалу зерновой продуктивност ярих зернових культур. (табл. 1). Таблиця 1. Погодш параметри впродовж вегетацшного перiоду ярих колосових культур
Ик Надход-ження тепла i вологи Сiвба — сходи Сходи — кущшня Кущшня — вихД в трубку Мжфазш перюди ВихД в трубку — колосшня/викидання волота Колосшня/ викидання волот — повна стиглкть Овба — повна стиглкть
2011 Фактично 0.4* 14,8 16,5 12,2 90 18,7 12,4 20,8 207,0 21,9 245,3 17,7
Вiдхилення -9,6 -3,5 -21,0 -47,6 +107,0 +25,3
вД норми, ± +2,8 +1,2 +2,7 +4,8 +2,9 +2,7
2012 Фактично 6Д 13,1 58 20,6 49,1 20,7 32,3 19,9 16,8 22,5 110,3 19,4
Вiдхилення -3,7 -14,2 +19,1 -27,7 -83,2 -109,7
вiд норми, ± +1,1 +9,6 +4,7 +3,9 +3,5 +4,4
2013 Фактично 11,3 10,6 0 16,2 0 18,1 67,4 19,9 62,5 23,2 141,2 17,6
Вiдхилення +1,3 -20,0 -30,0 +7,4 -37,5 -78,8
вiд норми, ± -1,4 +5,2 +2,1 +3,9 +4,2 +2,6
2014 Фактично 34,5 10,5 14,0 16,6 38,6 19,1 95,7 20,4 55,3 20,5 238,1 17,4
Вiдхилення +24,5 -6,0 +8,6 +25,7 -44,7 +18,1
вiд норми, ± -1,5 +5,6 +2,1 +4,4 +1,5 +2,4
2015 Фактично 26,4 10,8 26,4 15,8 33 18,6 34,5 19,9 163,2 20,4 253,8 17,1
ВДхилення +16,4 +6,4 -26,7 -25,5 +63,2 +33,8
вiд норми, ± -1,5 +5,6 +2,1 +4,4 +1,5 +2,4
Середньобагато- 10,0 20,0 30,0 60,0 100,0 220,0
рiчна норма 12,0 11,0 16,0 16,0 19,0 15,0
* У чисельнику наведена середня температура повгтря (°С), у знаменнику — ильисть опадв (мм).
Так, у 2011 р. за вегетацшний перюд випало 245 мм опадiв, що на 25 мм б^ьше за середню багаторiчну норму, середня температура повгтря склала +17,7°С, ГТК за перюд вегетаци становив 1,33. Гостро посушливим був 2012 р. (ГТК=0,61), який характеризувався вищою температурою повiтря (+19,4°С, що на 4,4°С бiльше за норму) та дефщитом атмосферних опаддв (за вегетацiю випало 110,3 мм, що на 109,7 мм менше за норму). Погодш умови 2013 р. включали в себе як засушливi перюди, так i перюди з надлишковим зволоженням (ГТК=0,77). Сумарна тльтсть опаддв за перiод вегетаци 2013 р. склала 141,2 мм, а середня температура повгтря — +17,6°С. У 2014 р. за вегетацшний перюд випало 238 мм опадв, що на 19 мм больше за середню багаторiчну норму, середня температура пов^я склала +17,4°С, ГТК за перюд вегетаци становив 1,28. Помiрно вологим був 2015 р. (ГТК=1,35), який характеризувався вищою температурою повпря (+24,1°С, що на 9,1°С б^ьше за норму) та дефщитом атмосферних опаддв (за вегетащю випало 172 мм, що на 50 мм менше за норму).
Адаптивний потенцiал сорив ярих: ячменю, вiвса, пшеницi та тритикале, як !х здатнiсть до виживання i вiдтворення через постшне пiдвищення пристосованостi до абiотичних i бiотичних факторiв довтлля визначався на основi даних порiвняльно! характеристики бюлопчних властивостей i господарсько-цiнних ознак, що наведен в Державному реeстрi сорив рослин придатних до поширення в Укра!ш (далi — Реестр). Вибiр сортiв ярих колосових культур досить широкий i з кожним роком поповнюеться значною тльтстю перспективних новинок. Так, на 2015 рж до Реестру внесено 133 сорти ячменю ярого, 27 — вiвса, 45 — пшенищ яро! та 12 сорив тритикале ярого (рис. 1).
140 120 100 80 60 40 20 0
133
112
101
25
I
76 81
59
35 39
14 I 13 1
1 1 5 1ШШ
18
12
50
I
21
17
48
I
24
15
45
I
27
ш
12
2000 р. 2005 р. 2007 р.
■ Пшениця яра □ Ячмшь ярий
2010 р.
и Овес
2013 р. 2015 р.
ПИ Тритикале яре
Рис. 1. Кгльшсть сорив ярих зернових культур, внесених до Реестру (2000-2015 рр.)
Сорти ярих колосових культур рiзняться мiж собою за бюлопчними особливостями та господарсько-щнними ознаками (сийшсть до посухи, вилягання, осипання, ураження хворобами i шкодниками, скоростиглштю, продуктившстю, хiмiчним складом зерна). Поширення найбгльш адаптованих сорив, !х повноцiнне використання у виробництвi е одним iз головних резервiв пiдвищення урожайностi i збiльшення обсяпв виробництва зерна.
Для вивчення сукупного впливу факторiв зовнiшнього середовища у ДУ 1нститут зернових культур НААН постiйно закладаються польовi дослiди з випробування агроеколопчно! пластичностi та зерново! продуктивностi внесених до Реестру та перспективних сорив ярих культур: ячменю, вiвса, пшенищ та тритикале провДних вгтчизняних селекцiйних центрiв (1нститут рослинництва iм. В. Я. Юр'ева, Селекцшно-генетичний iнститут — Нацiональний центр насшнезнавства та сортовивчення, Кiровоградська та Донецька ДСГДС, ДУ 1нститут зернових культур НААН та ш.).
Сiвбу ярих колосових культур у 2011 р. провели 19 квгтня, в 2012 р. — 13 квгтня, у 2013 р. — 12 квгтня, а у 2014 та 2015 рр. — 27 березня. Запаси продуктивно! вологи перед авбою ярих культур 2011-2015 рр. були задов^ьними для одержання дружних сходдв. В 2011 р в поавному шaрi грунту (0-10 см) 11 було 19,0 мм, в орному (0-30 см) — 55,9, а в метровому (0-100 см) — 195,1 мм. У 2012 р. запаси продуктивно! вологи перед авбою були дещо нижчими, шж у 2011 р. — 15,6; 49,1 i 139,3 мм, вДповДно; У 2013 р. — 18,8; 52,2 i 148,1 мм, у 2014 р. — 16,1; 47,9 та 125,0 мм, а в 2015 р. — 16,9 мм, 51,9 i 157,0 мм, вДповДно. В середньому за роки до^джень сходи вах сорив ячменю, тритикале, пшенищ i вiвсa з'явились через 9-11 ддб тсля авби, фаза кушщня також наставала одночасно. ВихД в трубку рослин сорив ячменю рiзнився лише на 2-3 доби. Фаза колосшня у рiзних сорив ячменю також рiзнилaсь по строках настання. Найшвидше виколошувався сорт
Оугка е! а1.
58
Адапт, Созошвський, СН-28, на 2 доби шзшше — Сталкер, Еней, Совiра, 1лот та сорти тритикале ярого, а пшениц яро! — ще через 2 доби. Найтзшше викидали волоть росини сорив вiвса. Подальший ршт i розвиток ярих культур проходив залежно вiд !х бiологiчних та сортових особливостей i тому повна стиглшть зерна у рiзних сорив наставала в рiзнi строки. Найшвидше визрiло зерно у сортiв ячменю Адапт, Сталкер, Созошвський, СН-28, Совiра та 1лот, а найпiзнiше — у шестирядних ячменiв Вакула та Гелюс.
Недостатня кiлькiсть опаДв та пДвищений температурний режим наприкiнцi травня — на початку червня помггно погiршували стан посiвiв ярих культур. Як показав аналiз структури врожаю коефiцieнт продуктивного кущiння, в середньому за 2011-2015 рр. був найвищим у сорив ячменю Гелюс, Статок, Донецький 12, Донецький 14 та Партнер (1,69-1,90), а найнижчим (1,19-1,37) у сорив Всесвгг, Донецький 15, СхДний, а також тритикале i пшениц ярих — 1,12-1,44. Довжина колосу ячменю ярого залежно вД сорту становила 4,50-6,96 см, тритикале ярого — 7,40-11,55 см, пшениц яро! — 7,08-10,50 см, а волои вiвса — 18,4023,15 см (табл. 2).
Таблиця 2. Формування елеменив структури врожайноси сорив ярих зернових культур (середне за 20112015 рр.)
Висота Коеф. Довжина Кльюсть зерен Маса Урожай-
Сорт рослин, продукт. колоса/ у колоа/ 1000 шсть зерна,
см кущшня волои, см волоД шт. зерен, г т/га
Ячмшь ярий
Адапт 64,32 1,67 6,96 21,30 47,94 3,39
Водограй 59,32 1,55 6,54 21,22 50,06 3,55
Сталкер 61,92 1,65 6,48 22,62 51,72 3,61
Гетьман 59,32 1,43 5,66 19,36 43,96 3,10
Галактик 61,36 1,57 6,26 20,60 48,94 3,52
Святогор 63,04 1,59 6,66 22,70 44,68 3,51
Вакула 57,20 1,41 5,28 32,22 41,78 3,10
Гелюс 58,88 1,69 4,50 26,30 38,03 3,12
Всесвп- 60,12 1,19 6,44 21,52 43,26 3,64
Еней 61,00 1,53 6,38 21,70 46,26 3,50
Созошвський 63,24 1,62 6,34 21,22 52,06 3,50
СН - 28 66,48 1,63 6,28 20,00 48,76 3,37
Статок 65,92 1,71 6,84 20,38 47,60 3,60
Совiра 58,66 1,58 5,92 18,70 45,66 3,20
1лот 59,06 1,53 5,68 18,30 46,26 3,23
Донецький 12 65,47 1,87 5,50 17,00 47,63 3,10
Донецький 14 62,40 1,90 5,77 20,37 48,97 3,47
Донецький 15 61,17 1,37 5,17 18,50 52,00 3,46
СхДний 59,50 1,37 5,63 18,00 51,80 3,43
Партнер 67,63 1,73 5,60 18,33 50,13 3,22
Модерн 64,40 1,47 6,63 20,33 45,60 3,42
Н1Р05 4,1-5,5 0,12-0,20 1,3-2,1 3,8-5,2 4,4-5,8 0,13-0,21
Овес
Синельниювський 1321 69,85 1,30 18,40 12,70 30,15 3,21
Бусол 69,65 1,40 19,70 15,75 30,85 3,27
Спурт 73,05 1,25 23,15 16,10 30,35 3,34
Стерно 71,15 1,25 21,15 16,15 30,30 3,26
1рен 81,20 1,35 22,65 17,10 30,75 3,43
Н1Р05 6,2-7,5 0,11-0,19 2,3-2,9 3,1-6,4 0,2-0,5 0,11-0,20
Пшениця яра
Харювська 30 73,40 1,14 7,08 12,35 31,08 1,43
Харювська 39 82,23 1,23 10,50 13,27 37,27 1,74
Нащадок 74,63 1,12 9,57 9,97 30,57 1,39
Спадщина 83,75 1,28 9,35 14,33 36,90 1,81
Н1Р05 5,1-5,9 0,10-0,18 1,0-2,4 2,5-3,2 4,1-5,9 0,15-0,24
Тр: итикале яре
ЛебДь Харювський 84,30 1,30 11,55 13,10 26,05 1,07
Легiнь Харювський 89,03 1,30 8,77 16,47 26,90 1,14
Хлебодар харювський 91,00 1,44 9,60 14,55 27,65 1,11
Авiас Харювський 85,55 1,31 7,40 22,05 30,80 1,21
Н1Р05 2,2-3,6 0,10-0,15 1,8-2,6 3,2-4,3 1,3-2,8 0,10-0,15
За тлькктю зерен у колос вирГзнялися багаторядш ячмеш Вакула i Гелюс — (26,30-32,22 шт.), тод як у сорив з дворядною будовою колосу — вГд 17,0 до 22,7 штук. Найменше зерен у колосi (волои) утворилось у вiвса сорту Синельнишвський 1321 (12,7 шт.), тритикале ярого сорту Лебгдь Хартвський (13,1 шт.) i пшениц яро! сорту Нащадок (14,2 шт.), найменшою була i ïx маса 1000 зерен, вiдповiдно — 30,15; 26,05 i 30,57 грам. Найбiльшу масу 1000 зерен формували рослини ячменю ярого сорту Созошвський i Донецький 15 (52,06 i 52,00 г), а найменшу — сорт Гелюс (38,03 г).
НайбГльший рiвень урожайностi зерна у дослщ з випробування агроекологiчноï пластичноси та зерново!' продуктивностi сучасних сортозразшв ярих зернових культур на мшеральному фонi N45P45K45 забезпечили сорти ячменю: Всесвгт — 3,64 т/га, Сталкер — 3,61, Водограй — 3,55, Галактик —3,52 т/га (Селекцшно-генетичний шститут — Нацiональний центр насiннeзнавства та сортовивчення), Статок — 3,60 т/га та Созошвський — 3,50 т/га (КГровоградська ДСГДС).
1з сортiв вiвса кращi показники врожайностi були у сорту Спурт — 3,34 т/га та 1рен — 3,43 т/га (ДУ 1нститут зернових культур). Тритикале i пшениця ярi мали найнижчий рiвень врожайностi серед ярих зернових культур, а найвищу врожайнiсть серед них сформували сорти Спадщина — 1,81 т/га та Авiас Харшвський — 1,21 т/га (1нститут рослинництва iм. В. Я. Юр'ева). ВИСНОВКИ
Погодш умови рокiв дослiджень по рiзному впливали на формування структурних показнитв урожайностi рослин ярих культур i в щлому на рiвень врожайностi висiяниx сортiв. Бiльш висок врожа!' формували так сорти ярого ячменю як Сталкер (3,61 т/га), Статок (3,60 т/га) та Всесвгг (3,64 т/га). Серед сорив вiвса кращу врожайшсть забезпечував сорт 1рен — 3,46 т/га. 1з представлених сорив пшеницi яро! за врожайшстю кращi результати показували сорти Спадщина (1,81т/га) та Харкiвська 39 (1,74 т/га). Яре тритикале, в наслДок мало! маси 1000 зерен та недостатньо! озерненостi колоса, вiдзначалося найнижчою врожайнiстю зерна серед ярих культур: сорт Ашас Харкiвський забезпечив врожайшсть 1,21 т/га.
Приймаючи до уваги все вищезазначене, варто вГдмгшти, що для максимально! реалiзацiï генетичного потенщалу сорив, який сприятиме формуванню стабгльно високих урожаï'в зерна, необxiдно збГльшувати плошд поавГв високопродуктивних ярих колосових культур, прискорювати впровадження у виробництво сорив нового поколшня, адаптованих до агроеколопчних умов вирощування з цшними господарськими властивостями i ознаками. Лише правильний шдхД у органiзацiï вирощування ячменю, вiвса, пшеницi й тритикале ярих буде сприяти шдвищенню стшкоси культур до впливу несприятливих умов зовшшнього середовища та збiльшенню обсяпв виробництва зерна з вДповДною яшстю продукцп у Степу та Укра'ш в щлому.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОÏ Л1ТЕРАТУРИ
Behnassi, M., Syomiti Muteng'e, M., Ramachandran, G., Nanubhai Shelat, K. (2014). Vulnerability of Agriculture,
Water and Fisheries to Climate Change: Toward Sustainable Adaptation Strategies. (2014)., Springer Verlag,
Lepekhov S.B., Korobeynikov N.I. (2013). Siberian Herald of Agriculture Science. A model of high-yielding spring
soft wheat variety for the steppe zone of Altai Territory 1, 23-28
Oleksiak T., 2013. Rynek srodkow produkcji dla rolnictwa. Analizy Rynkowe 40, 39 -43
Research in Organic Farming. (2011). R. Nokkoul (Ed.). InTech.
Sapega, V.A., Tursumbekova, G.S. (2013). Estimation of spring wheat varieties in terms of yield and
adaptability parameters. Russ. Agricult. Sci., 39, 403. doi:10.3103/S1068367413050145
Welch R.W. (1995) The Oat Crop: Production and Utilization. UK.
Zajova A. (2012) Produktivnost klasov psenice. Acta fytotechnica, 40, 45-52.
Борисоник З.Б. (1975) ЯрГ колосовГ культури. Кшв: Урожай.
Демидов О., Хоменко С., Федоренко I., Близнюк Р., Кузьменко С. (2016). Assessment of adaptive capacity of spring wheat lines under conditions of Forest-Steppe zone of Ukraine. Plant Varieties Studying And Protection, 1(30), 57-61. doi: http://dx.doi.org/10.21498/2518-1017.1(30).2016.61778
Державний реестр сорив рослин, придатних для поширення в Украш на 2015 рж. (2015). Кив: Державна ветеринарна i фггосаштарна служба Украши.
Кириленко В.В., Костромтн В.М., Корчинський А.А. (2002) Формування сортово!' структури зернових колосових культур за агроеколопчним принципом. Вкник аграрно!' науки, 4, 26-28.
Козаченко М.Р. (2010) Селекщя i насшництво ячменю ярого. Спещальна селекщя i насшництво польових культур. Харкiв: 1н-т рослинництва
Лисенко С.П., Чайка В.Г. (2005). Оригшальне та елгтне насiння, Насшництво, 4, 6-7. Маслак О. (2009) Зерновi перспективи Украши. Пропозищя, 2, 34—37.
Методика державного сортовипробування альськогосподарських культур (2001). Зернов^ круп'яш та зернобобовг Кив.
Про приеднання до МГжнародно!' конвенцiï по охорош нових сорив рослин : Закон Украши, вГд 2 черв. 1995 р. № 209 (1995). Вгдомост Верховно!' Ради.
Gyrka et al.
60
Про схвалення Концепци нацюнальних сортових рослинних ресурав на 2006-2011 роки : Постанова
Кабшету Мiнiстрiв Украши вiд 2 серп. 2005 р. № 302 (2005). Офщшний вшник Украши.
Цыков В. С., Пикуш Г. Р. (1983) Методические рекомендации по проведению полевых опытов с
зерновыми, зернобобовими и кормовими культурами. Днепропетровск.
Чекалин Н. М., Тищенко В. Н., Баташова М. Е. (2008). Селекция и генетика отдельных культур. Полтава :
ФОП Говоров С. В.
REFERENCES
Behnassi, M., Syomiti Muteng'e, M., Ramachandran, G., Nanubhai Shelat, K. (2014). Vulnerability of Agriculture, Water and Fisheries to Climate Change: Toward Sustainable Adaptation Strategies. Springer, Verlag.
Borysonyk, Z.B. (1975). Spring small cereals. Kyiv: Urojay (in Ukrainian).
Chekalin, N.M., Tischenko, V.N., Batashov, M.E. (2008). Breeding and genetics of individual cultures. Poltava: IE Govorov S.V. (in Ukrainian).
Demidov, О., Khomenko, S., Fedorenko, I., Bliznyuk, P., Kuzmenko, Ye. (2016). Assessment of adaptive capacity of spring wheat lines under conditions of Forest-Steppe zone of Ukraine. Plant Varieties Studying And Protection, 1(30), 57-61. doi: http://dx.doi.org/10.21498/2518-1017.1(30).2016.61778
Kirilenko, V.V., Kostromitin, V.M., Korchynskyi, A.A. (2002) Formation of variety structure cereals at agroecological principles. Journal of Agricultural Science, 4, 26-28. (in Ukraianian).
Kozachenko, M.R. (2010). Breeding and seed production of spring barley. Special breeding and seed production offield crops. Kharkov: Institute of Plants (in Ukrainian).
Lepekhov, S.B., Korobeynikov, N.I. (2013). A model of high-yielding spring soft wheat variety for the steppe zone of Altai Territory. Siberian Herald of Agriculture Science, 1, 23-28.
Lysenko, S.P., Chaika, V.G. (2005). The original and elite seeds. Seeds Breeding, 4, 6-7 (in Ukrainian).
Maslak, A. (2009) Cereal prospects of Ukraine. Proposal, 2, 34-37 (in Ukrainian).
Methodology of state varietal trials crops. (2001). Grains, cereals and legumes. Kiev (in Ukrainian).
Oleksiak, T., 2013. Rynek srodkow produkcji dla rolnictwa. Analizy Rynkowe 40, 39-43.
On accession to the International Convention for the Protection of New Varieties of Plants. (1995). State Law of Ukraine. Number 209(1995). Supreme Council of Ukraine (in Ukrainian).
On approval of the concept of national high-quality plant resources in 2006-2011. (2005). Cabinet of Ministers of Ukraine. Number 302(2005). Official Bulletin of Ukraine (in Ukrainian).
Register of plant varieties suitable for dissemination in Ukraine in 2015. (2015). Kyiv: State Veterinary and Phytosanitary Service of Ukraine (in Ukrainian).
Research in Organic Farming. (2011). R. Nokkoul (Ed.). InTech.
Sapega, V.A., Tursumbekova, G.S. (2013). Estimation of spring wheat varieties in terms of yield and adaptability parameters. Russ. Agricult. Sci, 39, 403. doi:10.3103/S1068367413050145
Tsikov, V.S., Pikush, G.R. (1983) Methodic recommendationsfor conducting of field experiments with cereals, legumes andfodder crops. Dnepropetrovsk (in Ukrainian).
Welch, R.W. (1995). The Oat Crop: Production and Utilization. UK.
Zajova, A. (2012) Produktivnost klasov psenice. Actafytotechnica, 40, 45-52.
