CC BY
20СЕЛЕкцт та нлсшництво
УДК 633.11+633.14:631.527
| I V • > • •
Урожаин1Сть тритикале ярого та н стаб1льн1сть залежно в1д генотипу та умов середовища
В. К. Рябчун, кандидат б10Л0г1чних наук
В. С. Мельник, Т. Б. Капуст1на, кандидати а'льськогосподарських наук 0. £. Щеченко
1нститут рослинництва тмен! В. Я. Юр'ева НААН [email protected]
Мета. Оцинити стаби'льт'сть формування врожайности комплексно-цинних сортив 1 лтн1Й тритикале ярого в умовах ризних рокив вирощування та вид1'лити кращи генотипи за потенциалом урожайности, пластичн1'стю та стаб1'льнктю. Методи. Онтогенетичний, статистично-математичний анализ. Результати. Встановлено адаптивни властивости та селекцийну циннисть сортив 1 л1н1й тритикале ярого. Проанализовано методи створення та родоводи кращих генотипив. Пор1'вняння врожайности в умовах ризних рокив вирощування дало можливисть видилити генотипи з високим потенциалом урожайности - 'ЯТХ 38-14', 'ЯТХ 61-14', 'ЯТХ 62-14', зи стабильною врожайнистю - 'ЯТХ 17-14', 'Борив1'тер харкивський', 'ЯТХ 43-14', 'Гусар харкивський', посухостийки - 'ЯТХ 37-14', 'ЯТХ 43-14', 'ЯТХ-64-1'. Пластичнишими виявилися 'Леб1'дь харкивський', 'ЯТХ 38-14', 'ЯТХ 26-07', 'ЯТХ 62-14'. Висновки. Найперспективнишими генотипами для виробництва та селекциТ е линиТ 'ЯТХ 17-14', 'ЯТХ 64-14', 'ЯТХ 37-14', 'ЯТХ 43-14' (середня за роками врожайнисть - 4,27-4,48 т/га) та сор-ти 'Злит харкивський', 'Боривитер харкивський', 'Гусар харкивський', 'Дар хлиба харкивський' (урожайнисть - 4,27-4,45 т/га), яки поеднують високу адаптивну здатт'сть та врожайнисть. Вони е цинними для використання як вихидний материал в селекциТ на адаптивнисть.
Ключов1 слова: тритикале яре, врожайнисть, адаптивнисть, стабильнисть, посухостийкисть, сорт, линия.
Вступ. Вирощування тритикале ярого дае можлив1сть отримувати харчове, фуражне та техшчне зерно. Культуру використову-ють як основну, так 1 страхову. Для тритикале властиве ушкальне поеднання кращих господарсько-бюлоичних показник1в пшениц! та жита, високий потенщал урожай-ност1 зерна, висока ст1йк1сть до хвороб.
Шдвищення адаптивност1 сорт1в тритикале на цей час е одним з найважлив1ших на-прям1в у селекци тритикале. Селекщя на високу адаптивнсть е одним з ефективних засоб1в мш1мал1заци насл1дк1в глобальних змш кл1мату. Част1 посухи у степовш та л1-состеповш зонах Украши, де зосереджена б1льша частина пос1в1в ярих зернових культур, спричинюють постшт недобори врожа-1в. Впровадження у виробництво нових, б1льш посухостшких 1 широко адаптованих сорт1в тритикале ярого дасть змогу стаб^ль зувати виробництво зерна.
Сорт мае поеднувати посухост1йк1сть з хорошим в1дгуком на зволоження, мати шдви-щену врожайшсть 1 як1сть, ст1йк1сть проти вилягання, збудник1в хвороб, толерантшсть до пошкодження шкодниками та ш. 3 ще!
проблеми проведено багато досл1джень [1, 2]. Нов1, б1льш адаптован сорти тритикале, здатн1 забезпечувати стаб1льний урожай, впроваджують р1зними шляхами. А. Ооуа1, В. Berez, Н. Randhawa та ш. [3] вивчали ши-роке р1зноман1ття тритикале з р1зних кра1н св1ту в к1лькох агрокл1матичних зонах Ка-нади протягом ряду рок1в. Генотипи, як1 стабшьшше формували врожай за р1зних умов вирощування, були впроваджен у виробництво або включен! до селекцшно! про-грами. Заслуговуе на увагу досв1д селекщо-нер1в М1жнародного центру полшшення ку-курудзи та пшенищ (СIММYT, Мексика) з випробування зразк1в у к1лькох зонах з контрастними умовами вегетац11 завдяки розгалужен1й мереж1 випробувальних стан-ц1й 1 розсадник1в у багатьох кра1нах св1ту. Вони пор1внювали ефективн1сть використан-ня повнокомплектних та зам1щених тритикале в селекц11 на адаптивн1сть та довели, що обидв1 схеми е ефективними [4]. Робота з тритикале ярим в лаборатор11 адаптивно-еколоично! селекци Володимирського нау-ково-досл1дного 1нституту с1льського госпо-дарства (Рос1я) базуеться на використанш
вих!дного матер!алу з М!жнародного центру пол!пшення кукурудзи та пшениц! (CIMMYT), Всерос!йського науково-досл!дного !нститу-ту рослинництва !мен! М. I. Вавилова та ви-пробуванн! селекц!йного матер!алу в р!зних природно-кл!матичних зонах Рос!! [5]. В 1н-ститут! рослинництва !мен! В. Я. Юр'ева НААН працюють над створенням нового, б!льш адаптованого селекц!йного матер!алу з використанням р!зних схем г!бридизаци та залученням нових ц!нних сорт!в пшениц! та тритикале. Наголошуеться на доц!льност! залучення до схрещувань сорт!в пшениц! м'яко! та тритикале озимого [6].
Мета дослщжень полягала в оц!нц! ста-б!льност! формування врожайност! комп-лексно-ц!нних сорт!в ! л!н!й тритикале ярого за р!зних умов вирощування, вид!ленн! кращих генотип!в за потенц!алом урожай-ност!, пластичн!стю та стаб!льн!стю.
Матер1али та методика дослщжень. Досл!-дження зд!йснювали в 2011-2015 рр. на екс-периментальн!й баз! 1нституту рослинництва !мен! В. Я. Юр'ева НААН в умовах сх!дно'1 частини Л!состепу Украши. С!вбу тритикале ярого проводили в ранньовесня-ний пер!од в м!ру дозр!вання Грунту на полях селекц!йно'1 с!возм!ни с!валкою МСНПП «Клен-1,5» на глибину 4-6 см, з нормою ви-с!ву 5 млн схожих зерен на 1 га. Попередник - горох. Досл!дн! д!лянки площею 10 м2 роз-м!щували методом посл!довних повторень у конкурсному сортовипробуванн!. Повтор-н!сть - чотириразова. Нац!ональний стандарт сорт 'Коровай харк!вський' вис!вали через кожн! 20 номер!в. Вивчали 25 зразк!в тритикале ярого, створених в 1нститут! рослинництва !мен! В. Я. Юр'ева НААН, серед яких - 11 сорт!в та 14 перспективних л!н!й.
Урожайн!сть визначали ваговим методом як середню за повтореннями. Для визначен-ня !стотност! та достов!рност! р!зниць уро-жайност! генотип!в у межах року проводили однофакторний, а для визначення ефект!в впливу генотип!в, середовища та взаемоди генотип-середовище на фенотипову м!нли-в!сть популяц!й - двофакторний дисперс!й-ний анал!з за Б. А. Доспеховым [7]. Загаль-ну адаптивну здатн!сть (ЗАЗ), вар!ансу спе-циф!чно'1 (САЗ) адаптивно! здатност!, в!д-носну стаб!льн!сть (Sgi), коеф!ц!ент компенсаций ефект!в взаемоди генотип-середовище (Kgi), селекц!йну ц!нн!сть генотипу (СЦГ) визначали за методикою, яку запропонува-ли А. В. Кильчевский, П. В. Хотылёва [8, 9]. Середню реакц!ю сорт!в на зм!ну умов середо-вища, яка вказуе на ¿хню пластичн!сть, визначали за коеф!ц!ентом регрес!! (Ы) зг!дно
з методикою S. О. ЕЪеЛаг^, W. О. Russel [10]. Агрометеоролог!чну !нформац!ю наведено за даними Харк!вського рег!онального центру з гидрометеорологи.
Нер!вном!рний розпод!л опад!в протягом вегетац!йного пер!оду в сукупност! з висо-кими температурами пов!тря часто призво-дить до весняно-л!тн!х посух. За роки до-сл!джень спостережено нер!вном!рн!сть ви-падання опад!в та значн! коливання темпе-ратури пор!вняно !з середн!ми багатор!чни-ми показниками.
За вегетац!йний пер!од 2011 р. погодн! умови були недосить сприятливими за воло-гозабезпечен!стю. За середньом!сячною нормою протягом вегетаци спостер!галось пере-зволоження - в!д +2,9 мм до +131,3 мм, але опади були дуже нер!вном!рними. Тимчасо-в! посухи, як! припадали на критичн! пер!-оди розвитку тритикале ярого, чергувалися з !нтенсивними зливами. Значна посуха у друг!й декад! травня та перш!й декад! черв-ня, яка припала на пер!од кущ!ння-коло-с!ння, негативно вплинула на формування вир!вняност! та густоти стеблостою, довжи-ни та багатокв!тковост! колоса, що в результат! призвело до зниження врожаю зерна. За температурним режимом умови вегета-ц!йного пер!оду в середньому на 2 оС переви-щували багатор!чн! показники.
Погодн! умови 2012 р. характеризувалися високою температурою пов!тря та пер!одич-ними посухами р!зно'1 тривалост!. Середньо-м!сячна температура пов!тря протягом веге-тац!йного пер!оду перевищувала багатор!чну - в!д 2,8 до 4,9 оС з максимумами в окрем! дн! у травн! (32 оС), червн! (34 оС), липн! (35 оС). П!сля пос!ву до друго! декади травня опад!в не спостер!галось. У друг!й та трет!й декадах травня, що в!дпов!дало фазам трубкування та колос!ння, стад!! мейозу, випала достатня к!льк!сть опад!в (48 мм) - на р!вн! багатор!ч-но! норми. Рослини сформували оптимальну висоту, довгий або середн!й колос залежно в!д генотипу. Пер!од з друго! декади червня по другу декаду липня, який припадав на налив зерна та достигання, характеризував-ся тривалою посухою. К!льк!сть опад!в за цей пер!од не перевищувала 2% норми, що припало на налив зерна та формування його якост!. Загалом, погодн! умови 2012 р. були задов!льними для формування врожайност!.
Умови 2013 р. були вкрай суворими й не-сприятливими для росту та розвитку тритикале ярого. Посуха тривала майже весь ве-гетац!йний пер!од. Особливо сильною була весняна посуха, яка припала на фазу сходи-трубкування, а також л!тн! посухи р!зно!
тривалост! в червн!, як! чергувалися з ко-роткочасними зливовими опадами. Це негативно вплинуло на стан пос!в!в: продуктив-ну кущист!сть, висоту рослин та формуван-ня колосу, що призвело до значного знижен-ня врожаю. К!льк!сть опад!в за цей пер!од становила 8-27 мм (22-56% норми). Серед-ньом!сячна температура пов!тря у кв!тн! була досить низькою (8,9 оС, що на 2,4 оС нижче за багатор!чн! показники), у травн!-липн! температура перевищувала багатор!ч-ну в!д 0,9 до 5,4 оС. Умови 2013 р. негативно вплинули на формування врожаю.
Погодн! умови 2014 р. п!д час вегетац!й-ного пер!оду тритикале ярого були сприят-ливими для росту й розвитку рослин, з оптимальною тривал!стю деяких фаз вегета-ц!!' рослин, що забезпечило найвищу вро-жайн!сть за пер!од селекц!! ц!е! культури. Опади протягом вегетац!! випадали р!вно-м!рно та становили у травн!-червн! 108238%, липн! - 66% пор!вняно з нормою. Температура пов!тря в червн! була близькою до середньобагатор!чно!, у травн! та липн! перевищувала !"! на 2-3 оС.
Умови 2015 р. були посушливими й не-сприятливими для розвитку рослин. У травн! к!льк!сть опад!в становила 71% норми. З тре-тьо! декади травня до друго! декади червня опад!в не спостер!галось. Посушливий пер!од зб!гався з критичною фазою розвитку рослин - колос!нням, що негативно позначилося на розвитку рослин та формуванн! врожаю.
Таким чином, погодн! умови в роки досл!-джень були контрастними за температурою пов!тря та к!льк!стю опад!в, що дало можли-в!сть оц!нити стаб!льн!сть формування вро-жайност! п!д впливом умов середовища.
Результати дослщжень. Методы створен-ня селекцшного матерЬалу. Л!н!!' були створен! р!зними методами г!бридизац!!'. Б!льшу частину л!н!й отримано внасл!док складно! г!бридизац!!' л!н!й тритикале ярого, у тому числ! сорти 'Лег!нь харк!вський', 'Хл!бодар харк!вський', 'Обер!г харк!вський' та 'Хар-к!в АВ1АС' (всього 13 зразк!в, або 52%). Методом парно! м!жл!н!йно! г!бридизац!!' створено 8 л!н!й (32%), в тому числ! сорти 'Соловей харк!вський' ! 'Коровай харк!вський'. Три сорти тритикале ярого (12 %) - 'Сонце-дар харк!вський', 'Леб!дь харк!вський' ! 'Гусар харк!вський' - були створен! методом м!жродово! г!бридизац!! тритикале ярого з пшеницею м'якою ярою за схемою тритикале яре/пшениця м'яка яра//тритикале яре. Сорт 'А!ст харк!вський' створено б!олог!ч-ним методом за схемою м!жродово! г!бриди-зац!!' пшениця м'яка яра/жито яре//трити-
кале яре. До г!бридизац!!' як батьк!вськ! компоненти тритикале ярого залучали кра-щ! комплексно-ц!нн! л!н!!' 'ЖнГБ1', 'Х81пМС1', 'Х10ПГСвТ6б', 'Х10ГАС2', 'СЛ4-3+8р1', 'С46Х8РМ', 'С52ХГХ3', 'ЖЗРА11', 'Х2ПГАС29Пр' та !нш!. Вони, в свою чергу, були створен! б!олог!чним методом. У м!ж-родов!й г!бридизац!! п!д час створення ви-х!дних л!н!й п!двищеного р!вня врожайност! та прояву багатьох !нших ц!нних господар-ських ознак було досягнуто шляхом залу-чення сорт!в пшениць м'яких ярих - 'Хар-к!вська 2', 'Харк!вська 8', 'Харк!вська 10', 'Саратовская 29', 'Саратовская 46', 'Саратовская 52', 'Жница', 'Жемчужина Заволжья' та !н. У родоводах зразк!в, як! вивчали серед батьк!вських компонент!в ярого тритикале, част!ше траплявся сорт 'Жайворонок хар-к!вський' (у дев'яти л!н!й), який в!др!зня-еться крупним, добре виповненим, гладеньким зерном та стаб!льно проявляв донорськ! властивост! за цими ознаками. У дев'яти зразк!в як батьк!вський компонент була ви-користана л!н!я 'Х10ПГСвТ6б'. Л!н!ю 'Х81пСЛ23' використано як вих!дний ма-тер!ал п!д час створення п'яти зразк!в, л!-н!ю 'СЛ4-3+8р1' - чотирьох. Л!н!! 'Х10ГАС8', 'Х10ГАС21', 'С46ГХ8РМ18-15', 'С46Х8РМ18-15' та 'СвТ2' е в родоводах трьох зразк!в.
Таким чином, сорти та селекц!йн! л!н!! тритикале ярого мають складн! родоводи, як! включають переважно спадковий мате-р!ал к!лькох кращих пшениць, мають по-силений прояв ц!нних господарських ознак за рахунок схрещування м!ж собою вих!д-них л!н!й тритикале, позбавлених небажа-них ознак, властивих батьк!вським сортам пшениц!, шляхом ретельних добор!в на кожному етап! вивчення. Вс! л!н!! проявля-ють ст!йк!сть проти борошнисто! роси та сажкових хвороб, мають вир!вняний сте-блост!й, п!двищену або середню ст!йк!сть проти ураження збудниками септор!озу лис-тя та буро! листково! !рж!.
Урожайтстъ сортов I лтш тритикале ярого. Середня врожайн!сть за генотипами залеж-но в!д року коливалась в!д 2,26 т/га у найменш сприятливих умовах 2013 р. до 6,00 т/га у сприятлив!ших умовах 2014 р. (табл. 1).
У 2011 р. в умовах весняно-л!тньо!' посухи середньо! !нтенсивност! врожайн!сть коли-валася в!д 2,78 до 4,65 т/га. Кращими за врожайн!стю були сорти 'Борив!тер харк!в-ський' (4,65 т/га), 'Дархл!ба харк!вський' (4,36 т/га) та 'Зл!т харк!вський' (4,28 т/га). Менш ст!йкими до цих умов були сорти 'Ле-г!нь харк!вський' та 'Коровай харк!вський'
Таблиця 1
Урожайнкть сорп'в 1 лт'т'й тритикале ярого, т/га (2011-2015 рр.)
Сорт, линия Урожайнисть, т/га
2011 р. 2012 р. 2013 р. 2014 р. 2015 р. середне за роками
'Коровай харкивський', st 2,79 4,30 1,35 5,71 3,77 3,58
'Аист харкивський' 3,02 3,99 1,41 5,13 3,56 3,42
'Хлибодар харкивський' 2,95 3,97 2,261) 6,051) 3,68 3,78
'Леп'нь харкивський' 2,78 4,42 1,45 5,45 3,70 3,56
'Обериг харкивський' 3,034 3,90 1,701) 5,83 3,66 3,62
'Сонцедар харкивський' 3,324 4,744 1,931) 6,021) 3,83 3,974
'Лебидь харкивський' 3,071) 4,954 1,731) 6,362) 3,88 4,001)
'Дархлиба харкивський' 4,362) 4,914 2,214 5,88 4,011) 4,274
'Боривитер харкивський' 4,652) 5,442) 2,181) 5,99 4,001) 4,452)
'Гусар харкивський' 4,112) 5,782) 2,321) 5,98 3,82 4,402)
'Злит харкивський' 4,282) 5,682) 2,451) 5,41 4,102) 4,382)
'ЯТХ 17-14' 4,002) 5,272) 2,594 6,194 4,332) 4,482)
'ЯТХ 18-14' 3,861) 5,221) 2,471) 5,71 3,72 4,201)
'ЯТХ 23-14' 3,671) 4,944 2,411) 5,93 3,60 4,114
'ЯТХ 30-14' 3,551) 5,071) 2,361) 6,322) 3,94 4,254
'ЯТХ 37-14' 3,541) 4,964 2,742) 5,88 4,222) 4,274
'ЯТХ 38-14' 2,90 4,851) 2,524 6,932) 3,93 4,231)
'ЯТХ 41-14' 3,551) 4,934 2,401) 5,97 3,87 4,141)
'ЯТХ 43-14' 3,561) 5,642) 2,802) 5,90 4,142) 4,412)
'ЯТХ 46-14' 3,551) 4,904 2,722) 6,011) 3,71 4,184
'ЯТХ 51-14' 3,931) 4,964 2,231) 6,111) 3,89 4,224
'ЯТХ 60-14' 3,381) 4,30 2,651) 5,86 3,85 4,014
'ЯТХ 61-14' 3,811) 4,30 2,742) 6,402) 4,232) 4,301)
'ЯТХ 62-14' 3,791) 4,04 2,081) 6,832) 4,041) 4,164
'ЯТХ 64-14' 3,931) 4,824 2,832) 6,174 3,88 4,331)
Середне за генотипами 3,58 4,81 2,26 6,00 3,89 4,114
Н1РП|; загальна 05 0,23 0,32 0,29 0,29 0,22 0,33
Н1Р05 за фактором генотип 0,15
Н1Р05 за фактором умови року 0,08
Н1Р05 за взаемодиею чинникив генотип та умови року 0,05
Примпка: 4 Урожайнисть истотно перевищуе стандарт Коровай харкивський на 5% ривни значущости; 2) Вища серед дослиджуваних генотипив урожайнисть у цьому роцт.
(2,78-2,79 т/га), як е б1льш ранньостигли-ми, до того ж посуха наприкшщ травня -початку червня припала на критичн перю-ди розвитку рослин цих сорт1в.
Урожайшсть зразк1в у 2012 р. була серед-ньою 1 коливалася залежно в:1д генотипу в1д 3,90 до 5,78 т/га. Умови року складались таким чином, що для б1льшост1 генотишв не вистачало вологи для формування високого врожаю. Але сорти 'Гусар харк1вський', 'Зл1т харк1вський' та лш1я 'ЯТХ 43-14' мали високий р1вень урожайност1 (5,64-5,78 т/га), що св1дчить про ¿хню здатнсть ефективно використовувати навггь недостатню к1ль-к1сть вологи.
Дуже посушливим виявився 2013 р. Було вид1лено генотипи, придатшш1 до вирощу-вання в умовах посухи, яка тривала протягом всього вегетац1йного пер1оду, врожайн1сть коливалася в1д 1,35 до 2,83 т/га. У кращих
лшш вона становила 2,72-2,83 т/га - 'ЯТХ 6414' (2,83 т/га), 'ЯТХ 43-14' (2,80 т/га), 'ЯТХ 37-14', 'ЯТХ 61-14' (2,74 т/га) та 'ЯТХ 46-14' (2,72 т/га). У наведених лшш, кр1м останньо!, серед батьк1вських компонент1в був сорт 'Жайворонок харквський'. Лш:1я 'Х10ПГСвТ6б' ('ЯТХ 63-14') була батьк1в-ським компонентом трьох посухостшких л1-н1й. Серед зразк1в з нижчою врожайн1стю, под1бно до 2011 р., були б:1льш ранньостигл1 сорти 'А1ст харк1вський', 'Коровай харк1в-ський', 'Легшь харк1вський' (1,35-1,45 т/га).
Сприятлив1 умови 2014 р. дали можли-в1сть генотипам значною м1рою реал1зувати свш потенщал урожайности., яка була б1ль-шою у лшш 'ЯТХ 38-14' (6,93 т/га) та 'ЯТХ 62-14' (6,83 т/га) 1 перевищувала стандарт 'Коровай харшвський' (5,71 т/га) на 1,22 та 1,12 т/га в1дпов1дно. Серед зарее-строваних сорт1в вищу врожайшсть форму-
вав 'Лебедь харк1вський' (6,36 т/га), нижчу - 'Акт харывський' (5,13 т/га) та 'ЯТХ 6514' (5,17 т/га).
Урожайшсть сорт1в у 2015 р., внаслвдок посушливого перюду шд час фаз кущшня та колосшня рослин, була нижчою за середню багатор1чну. В середньому за сортами вона становила 3,89 т/га. Вищу врожайнсть мали зразки 'ЯТХ 17-14' (4,33 т/га), 'ЯТХ 61-14' (4,23 т/га), 'ЯТХ 37-14' (4,22 т/га), серед сорив - 'Дархл1ба харКвський' (4,01 т/га) та 'Боривггер харк1вський' (4,00 т/га).
У середньому за п'ять роКв урожайшсть тритикале ярого коливалась в1д 3,21 т/га до 4,27 т/га. Врожайшсть стандарту 'Коровай харк1вський' становила 3,38 т/га. Достов1р-но перевищувала стандарт за врожайнстю 21 лш1я. Кращими були лши та сорти 'ЯТХ 17-14' (4,48 т/га), 'Боривггер харывський' (4,45 т/га), 'ЯТХ 43-14' (4,41 т/га) та 'Гусар харшвський' (4,40 т/га), 'ЯТХ 64-14', 'Дарх-
л1ба харк1вський' (4,11 т/га). Врожайшш1 зразки 'ЯТХ 17-14' та 'Боривггер' мктять у родовод1 лш:1ю 'Х10ПГСвТ6б' - у першому випадку як материнську, в другому - як батьывську форми.
Таким чином, пор1вняння врожайност1 в р1зних умовах дало змогу вид:1лити геноти-пи з високим 11 потенщалом - 'ЯТХ 38-14', 'ЯТХ 61-14', 'ЯТХ 62-14', як в умовах 2015 р. формували найвищу врожайшсть. Посу-хостшм 'ЯТХ 37-14', 'ЯТХ 43-14', 'ЯТХ 6414' були врожайшшими в умовах сильно! посухи 2013 р., з шдвищеною врожайнстю - 'ЯТХ 17-14', 'Боривггер харк1вський', 'ЯТХ 43-14', 'Гусар харк1вський'.
Адаптивна здаттстъ, екологЬчна плас-тичтстъ та стабшътстъ сортЬв I лтш тритикале ярого. Адаптившсть сорту до умов середовища визначаеться переважно такими параметрами, як адаптивна здат-шсть, пластичнсть 1 стаб1льн1сть.
а : о • |= ь т ь
Урожайт'сть, т/га 1- < I и :г о '-& £ с 'Е ° -О т и 1 ^
ть с 1= т го '—' ЧО <-П •р и ^ —
Сорт, Л1Н1Я середня тлп-тах Е т с а ^ дь ат го .У ьт ^ й-£ £ а т з т 1= £ & т го ГО ---- & ^ Го 3 I 1- со О I □5 Селекц'йна генотипу
'Коровай харк'вський', st 3,42 13,5-57,1 1,16 -5,25 16,3 45,4 13,0
'Акт харк'вський' 4,45 14,1-51,3 0,96 -6,87 13,6 39,7 15,2
'Хл'бодар харк'вський' 3,78 22,6-60,5 0,98 -3,27 14,2 37,7 17,9
'Леп'нь харк'вський' 3,56 14,5-54,5 1,08 -5,49 15,3 42,9 14,2
'Обертг харк'вський' 3,62 17,0-58,3 1,05 -4,85 14,9 41,2 15,3
'Сонцедар харк1'вський' 3,97 19,3-60,2 1,10 -1,41 15,3 38,5 18,3
'Леб1'дь харк1'вський' 4,00 17,3-63,6 1,26 -1,11 17,6 44,1 15,3
'Дархл1'ба харк1'вський' 3,58 22,1-58,8 0,93 1,65 13,5 31,5 23,9
'Борив1'тер харк1'вський' 4,40 21,8-59,9 1,00 3,43 14,7 33,1 23,9
'Гусар харк'вський' 4,27 23,2-59,8 1,03 2,93 15,1 34,2 22,9
'Зл1'т харк1'вський' 4,38 24,5-56,8 0,84 2,75 12,7 29,0 26,0
'ЯТХ 17-14' 4,48 25,9-61,9 0,97 3,67 13,5 30,2 25,9
'ЯТХ 18-14' 4,20 24,7-57,1 0,90 0,87 12,8 30,6 24,0
'ЯТХ 23-14' 4,11 24,1-59,3 0,96 0,01 13,5 32,8 22,2
'ЯТХ 30-14' 4,25 23,6-63,2 1,08 1,39 15,0 35,4 21,4
'ЯТХ 37-14' 4,27 27,4-58,8 0,86 1,59 12,1 28,4 25,7
'ЯТХ 38-14' 4,23 25,2-69,3 1,21 1,17 17,6 41,6 17,6
'ЯТХ 41-14' 4,14 24,0-59,7 0,97 0,35 13,5 32,7 22,5
'ЯТХ 43-14' 4,41 28,0-59,0 0,92 2,99 13,3 30,1 25,5
'ЯТХ 46-14' 4,18 27,2-60,1 0,91 0,69 12,8 30,6 23,9
'ЯТХ 51-14' 4,22 22,3-61,1 1,02 1,15 14,3 33,9 22,2
'ЯТХ 60-14' 4,01 26,5-58,6 0,84 -1,01 11,9 29,8 23,4
'ЯТХ 61-14' 4,30 27,4-64,0 0,91 1,87 13,2 30,8 24,4
'ЯТХ 62-14' 4,16 20,8-68,3 1,16 0,47 17,0 40,9 17,8
'ЯТХ 64-14' 4,33 28,3-61,7 0,88 2,17 12,4 28,7 25,9
Таблиця 2
Параметри адаптивно1 здатносп* сорп'в 1* л1н1й тритикале ярого за врожайтстю
(2011-2015 рр.)
Eфeкт зaгaльнoï aдaптивнoï здaтнocтi (ЗAЗ) дae мoжливicть вид1лити гeнoтипи, щo зaбeзпeчyють мaкcимaльний cepeднiй ypoжaй зa piзниx yмoв [9]. Haйвищi eфeкти ЗAЗ мaють copra тpитикaлe яpoгo Toprni-тep xapкiвcький', Tycap xapкiвcький', 'Дapxлiбa xapкiвcький', 'Злгг xapкiвcький' тa лш11 'ЯTX 17-14', ^TX 43-14', 'ЯTX 6114' тa 'ЯTX 64-14' (тaбл. 2). Aлe, якщo ге-нoтипи зa виcoкoгo piвня ЗAЗ мaють витоку вapiaнcy CAЗ, вoни нe мoжyть зaбeзпeчити гapaнтoвaнo виcoкий ypoжaй зa бyдь-якиx yмoв. Пoкaзник cпeцифiчнoï aдaптивнoï здaтнocтi CAЗ xapaктepизye вiдxилeння в1д ЗAЗ y кoжнoмy oкpeмoмy cepeдoвищi, тoмy вiн е пoкaзникoм cтaбiльнocтi гeнoтипy.
Cepeд видiлeниx зa ЗAЗ зpaзкiв 'Злiт xap-кiвcький' тa 'ЯTX 64-14' мaли мeншi з^-чeння вapiaнcи CAЗ, щo cвiдчить пpo виcoкy cтaбiльнicть фopмyвaння пiдвищeнoï вpo-жaйнocтi в piзниx yмoвax.
Taêi copти е вибaгливими дo виcoкoгo piв-ня aгpoтexнiки тa cпpиятливиx пoгoдниx yмoв, т1льки в цьoмy paзi вoни мaкcимaльнo peaлiзyють cвiй пoтeнцiaл. У випaдкy bi < 1 copт peaгye cлaбшe нa змiнy yмoв, нiж в ce-peдньoмy вecь нaбip дocлiджyвaниx reTO™-пiв. Taêi copти êparn;e викopиcтoвyвaти нa eкcтeнcивнoмy фoнi, дe вoни зaбeзпeчaть мaкcимaльнy вiддaчy зa мiнiмaльниx зaтpaт.
Bизнaчeння кoeфiцieнтa pe^ecu copтiв i лiнiй тpитикaлe яpoгo дaлo мажлив1еть виявити peaкцiю ге^ти^в нa пoлiпшeння yмoв cepeдoвищa. Haйбiльш плacтичними (bi > 1), тобто здaтними знaчнo пiдвищyвa-ти вpoжaйнicть зa cпpиятливиx yмoв, е copra 'Лeбiдь xapкiвcький' (bi = 1,26), 'Kopoвaй xapкiвcький' (bi = 1,16) тa лши 'ЯTX 38-14' (bi = 1,21), ^TX 62-14' (bi = 1,16). Boни мaють витокий пoтeнцiaл ypo-жaйнocтi тa здaтнi мaкcимaльнo peaлiзo-вyвaти йoгo y cпpиятливиx yмoвax. Щ зpaзки мoжyть бути викopиcтaнi в ^p^ дизaцïï для пiдвищeння вpoжaйнocтi. Hизькa вiднocнa cтaбiльнicть циx гeнoти-пiв cвiдчить пpo тe, щo в oкpeмi poки вoни нe мaють пepeвaги нaд 1ншими гeнoтипa-ми. ^му copти 'Лeбiдь xapкiвcький' тa 'Kopoвaй xapкiвcький' дoцiльнo виpoщyвa-ти в yмoвax з мвншим pизикoм rocyx -цeнтpaльнoмy тa зaxiднoмy Лicocтeпy, Пo-лicci, нa виcoкoмy aбo cepeдньoмy aгpoфo-нi для oдepжaння cтaбiльнoï вpoжaйнocтi. Cepeд зapeecтpoвaниx cop^i^ бiльшy CTa-бiльнicть ypoжaйнocтi зa ^a^m^o'i' плac-тичнocтi (bi > 1) мaв 'Coнцeдap xapкiв-^кий'. Йoгo мoжнa виpoщyвaти нa в^й тepитopïï Укpaïни, зaбeзпeчyючи пpи ^o-
му виcoкy вpoжaйнicть, a в paзi нecпpият-ливиx yмoв cepeдoвищa - cepeдню.
Для пoшyкy виcoкoaдaптивниx гeнoтипiв з oптимaльним пoeднaнням пpoдyктивнocтi тa eкoлoгiчнoï cтaбiльнocтi визнaчaли ceлeк-цiйнy цiннicть гeнoтипiв (CЦГ). Cepeд ycix дocлiджyвaниx гeнoтипiв цeй пoкaзник ливaвcя в1д 13,0 дo 26,0. Haйпepcпeктивнi-шими гeнoтипaми е copт 'Злiт xapкiвcький' (CЦГ = 26,0) тa лiнïï 'ЯTX 17-14', 'ЯTX 6414' (25,9), ^TX 37-14' (25,7), 'ЯTX 43-14' (25,5), ям пoeднyють знaчнy aдaптивнy здaтнicть з виcoкoю вpoжaйнicтю. Лiнiя ^TX 17-14' мaлa нaйвищy cepeд ycix Tero-типiв cepeдню вpoжaйнicть 4,48 т/га з ^ли-вaнням ввд 2,59 дo 6,99 т/гa. Cepeд copтiв виcoкy CЦГ мaють 'Зли xapкiвcький', який фopмyвaв в cepeдньoмy зa п'ять poкiв ypo-жaйнicть 4,38 т/гa, щo кoливaлacя в1д 2,45 дo 5,68 т/гa, Toprnwep xapкiвcький', 'Дap xлiбa xapкiвcький' (2,39 т/га) тa Tycap xap-вдвздкий' (2,29 т/гa).
Copт 'Бopивiтep xapкiвcький' тa лши 'ЯTX 17-14', ^TX 37-14', 'ЯTX 64-14' мa-ють y poдoвoдi як oдин з бaтькiвcькиx кoм-пoнeнтiв лiнiю 'X10ПГCвT6б', якa xapaктe-pизyeтьcя пiдвищeнoю пocyxocтiйкicтю тa кoмбiнaцiйнoю здaтнicтю. Cepeд iншиx бaтькiвcькиx кoмпoнeнтiв циx зpaзкiв е 'Жaйвopoнoк xapкiвcький', 'Xлiбoдap xap-кв^кий', 'X10ГAC7', 'ЖЗPA11', 'X8CЛ4-3', ^29ГП'. Copти 'Дapxлiбa xapкiвcький' тa Злгт xapкiвcький' мaють як бaтькiвcький кoмпoнeнт лiнiю 'CЛ 4-3+8 p1'. Copт Tycap xapкiвcький' cтвopeнo мeтoдoм мiжpoдoвoï гiбpидизaцiï тpитикaлe 'X10ГA21/C46ГX8' з пшeницeю м'якoю 'Пpoxopoвкa' тa copтoм тpитикaлe 'Жaйвopoнoк xapкiвcький'.
Висновки. Copти тa ceлeкцiйнi лiнïï тpи-тикaлe яpoгo мaють cклaднi poдoвoди, якi пepeвaжнo включaють cпaдкoвий мaтepiaл кiлькox ^arn^x пшeниць, мaють пocилe-ний пpoяв цiнниx гocпoдapcькиx oзнaк зa paxyнoк cxpeщyвaння мiж coбoю виxiдниx лшш тpитикaлe. Для пoeднaння в oднoмy гeнoтипi пoтeнцiaлy вpoжaйнocтi, плacтич-нocтi тa cтaбiльнocтi дoцiльнo пpoвoдити мiжpoдoвy гiбpидизaцiю iз зaлyчeнням ви-coкoвpoжaйниx пшeниць, cтвopeниx y мic-цeвиx aбo пocyшливиx yмoвax, a тaкoж ви-coкoaдaптивнi лiнiï тpитикaлe.
Пopiвняння вpoжaйнocтi в poки з piзними yмoвaми дaлo мoжливicть вид1лити reTO™-пи з виcoким ïï пoтeнцiaлoм - 'ЯTX 38-14', 'ЯTX 61-14', ^TX 62-14', якi y ^arn^x yмo-вax 2015 p. фopмyвaли нaйвищy вpoжaй-нicть; пocyxocтiйкi - ^TX 37-14', 'ЯTX 4314', ^TX-64-14', rn;o були вpoжaйнiшими в
умовах сильно! посухи 2013 p., 3i стаб1ль-ною вpожайнiстю - 'ЯТХ 17-14, 'Боривмер хаpкiвський', 'ЯТХ 43-14', 'Гусар харКв-ський', як в середньому за роками переви-щували всi дослвджуваш генотипи.
Плaстичнiшими е сорти 'Лебедь харшв-ський' (bi = 1,26), 'Коровай харКвський' (bi = 1,16) та лши 'ЯТХ 38-14' (bi = 1,21), 'ЯТХ 62-14' (bi = 1,16). Вони мають високий по-тенцiaл уpожaйностi та здатш максимально pеaлiзовувaти його за сприятливих умов.
Haйпеpспективнiшими генотипами для виробництва та селекцГ! е лши 'ЯТХ 36-13' (СЦГ = 26,0), 'ЯТХ 17-14', 'ЯТХ 64-14' (25,9), 'ЯТХ 37-14' (25,7), 'ЯТХ 43-14' (25,5), як. поеднують високу адаптивну здатшсть та вpожaйнiсть.
Використана литература
1. Грабовец А. И. Создание и внедрение сортов пшеницы и тритикале с широкой экологической адаптацией / А. И. Грабовец, М. А. Фоменко // Зернобобовые и крупяные культуры. -2013. - № 2 (6). - С. 41-47.
2. Гриб С. И. Оценка белорусских сортов озимой тритикале по адаптивности и продуктивности / С. И. Гриб, С. Н. Пономарев // Научные приоритеты инновационного развития отрасли растениеводства: результаты и перспективы : материалы Междунар. науч.-практ. конф. (23-24 июня 2011 г., г. Жоди-но). - Жодино, 2011. - С. 171-175.
3. GoyaL A. Yield stability analysis of broadly adaptive triticale germplasm in southern and central Alberta, Canada, for industrial end-use suitability / A. Goyal, B. L. Beres, H. S. Randhawa [et. al.] // Can. J. Plant Sci. - 2011. - Vol. 91, No. 1. - P. 125-135.
4. Fox P. N. Yield and adaptation of hexaploid spring triticale / P. N. Fox, B. Skovmand, B. K. Thompson [et. al.] // Euphytica. -1990. - Vol. 47, No. 1. - P. 57-64.
5. Владимирский НИИСХ ФАНО России (официальный сайт). Лаборатория адаптивно-экологической селекции [Електро-нний ресурс]. - Режим доступу : http://vnish.org/ laboratoriya-adaptivno-ekologicheskoj-selektsii.
6. Рябчун В. К. Методи створення вих1'дного матер''алу тритикале ярого, адаптованого до несприятливих умов вирощування / В. К. Рябчун, Т. Б. Капуслна, В. С. Мельник // Селекц'я i наа'нництво. - 2012. - Вип. 102. - С. 41-50.
7. Доспехов Б. А. Методика полевого опыта (с основами статистической обработки результатов исследований) / Б. А. Доспехов. - 5-е изд., перераб. и доп. - М. : Агропромиздат, 1985. - 351 с.
8. Кильчевский А. В. Генотип и среда в селекции растений / А. В. Кильчевский, Л. В. Хотылева. - Минск : Наука и техника, 1989. - 191 с.
9. Kw^bHeBCKMM A. B. reHeTMK0-3K0^0rMHecKMe OCHOBW ce.eK^M pacTeHMM / A. B. Kw.bHeBCKMM // BecTHMK BOTmC. - 2005. - T. 9, № 4. - C. 518-529.
10. Eberhart S. A. Stability parameters for comparing varieties / S. A. Eberhart, W. A. Russel // Crop Sci. - 1966. - Vol. 6, No 1. - P. 36-40.
References
1. Grabovets A. I., & Fomenko, M. A. (2013). Sozdanie i vnedrenie sortov pshenitsy i tritikale s shirokoy ekologicheskoy adaptatsiey [Release and introduction of varieties of wheat and triticale with wide ecological adaptation]. Zernobobovye i krupyanye kul'tury [Leguminous and groat crops], 2, 41-47 [in Russian].
2. Grib, S. I., & Ponomarev, S. N. (2011). Otsenka belorusskikh sortov ozimoy tritikale po adaptivnosti i produktivnosti [Assessment of the Belarusian varieties of winter triticale varieties for their adaptivility and productivity]. Nauchnye prioritety innovatsionnogo razvitiya otrasli rastenievodstva: rezultaty i perspektivy: materialy Mezhdunar. nauch.-prakt. konf. [Research priorities for the innovative development of plant industry: results and prospects: Proceedings of the International Scientific and Practical Conference]. (pp. 171-175). Zhodino: N.p. [in Russian].
3. Goyal, A., Beres, B. L., Randhawa, H. S., et. al. (2011). Yield stability analysis of broadly adaptive triticale germplasm in southern and central Alberta, Canada, for industrial end-use suitability. Can. J. Plant Sci., 91(1), 125-135.
4. Fox, P. N., Skovmand, B., Thompson, B. K., Braun, H.-J., Cormier, R. (1990). Yield and adaptation of hexaploid spring triticale. Euphytica, 47(1), 57-64.
5. Vladimirskiy NIISKh FANO Rossii (ofitsialnyy sayt). Laboratoriya adaptivno-ekologicheskoy selektsii [Vladimir Agricultural Research Institute (official website). Laboratory of Ecological and Adaptive Breeding]. Retrieved from: http://vnish.org/ laboratoriya-adaptivno-ekologicheskoj-selektsii.
6. Riabchun, V. K., Kapustina, T. B., & Melnyk, V. S. (2012). Metody stvorennia vykhidnoho materialu trytykale yaroho, adaptovanoho do nespryiatlyvykh umov vyroshchuvannia [Methods for creating source material of spring triticale adapted to unfavourable growing conditions]. Selektsia i nasinnitstvo [Selection and Seed Industry], 102, 41-50 [in Ukrainian].
7. Dospekhov, B. A. (1985). Metodika polevogo opyta (s osnovami statisticheskoyobrabotkirezul'tatovissledovaniy) [Methods of field experiment (with the basics of statistical processing of research results)]. (5nd ed., rev.). Moscow: Agropromizdat [in Russian].
8. Kilchevskiy, A. V., & Khotyleva, L. V. (1989). Genotip i sreda v selektsii rasteniy [Genotype and Environment in Plant Breeding]. Minsk: Nauka i tekhnika Publ. [in Russian].
9. Kilchevskiy, A. V. (2005). Genetiko-ekologicheskie osnovy selektsii rasteniy [Genetic and Environmental Basics of Plant Breeding]. Vestnik Vavilovskogo Obshchestva Genetikov i Selektsionerov [Bulletin of Vavilov Society of Geneticists and Breeders], 9(4), 518-529 [in Russian].
10. Eberhart, S. A., & Russell, W. A. (1966). Stability parameters for comparing varieties. Crop. Sci., 6(1), 36-40.
УДК 633.11+633.14:631.527
В. К. Рябчун, В. С. Мельник, Т. Б. Капустина, 0. Е
бильность в зависимости от генотипа и условий среды
Цель. Оценить стабильность формирования урожайности комплексно-ценных сортов и линий тритикале ярового в условиях разных лет выращивания и выделить лучшие генотипы по потенциалу урожайности, пластичности и стабильности. Методы. Онтогенетический, стати-стико-математический анализ. Результаты. Установлены адаптивные свойства и селекционная ценность сортов и линий тритикале ярового. Проанализированы методы
, Щеченко. Урожайность тритикале ярового и ее ста-
создания и родословные лучших генотипов. Сравнение урожайности в условиях разных лет выращивания позволило выделить генотипы с высоким потенциалом урожайности - 'ЯТХ 38-14', 'ЯТХ 61-14', 'ЯТХ 62-14', со стабильной урожайностью - 'ЯТХ 17-14', 'Борив'тер харк'вський', 'ЯТХ 43-14', 'Гусар харк'вський', засухоустойчивые - 'ЯТХ 37-14', 'ЯТХ 43-14', 'ЯТХ-64-1'. Более пластичными оказались 'Леб'дь харк'вський', 'ЯТХ 38-14', 'ЯТХ 26-07', 'ЯТХ
62-14'. Выводы. Наиболее перспективными генотипами для производства и селекции являются линии 'ЯТХ 1714', 'ЯТХ 64-14', 'ЯТХ 37-14', 'ЯТХ 43-14' (средняя по годам урожайность - 4,27-4,48 т/га) и сорта 'Злит харкивський', 'Бориви'тер харкивський', 'Гусар харкивський', 'Дархлиба харкивський' (урожайность 4,27-4,45 т/га), которые сочетают высокую адаптивную способность и урожайность.
Они являются ценными для использования в качестве исходного материала в селекции на адаптивность.
Ключевые слова: тритикале яровое, урожайность, адаптивность, стабильность, засухоустойчивость, сорт, линия.
UDC 633.11+633.14:631.527
V. K. Riabchun, V. S. Melnyk, T. B. Kapustina, O. Ye. Shchechenko. Spring triticale yield and its stability depending on the genotype and environmental conditions
Purpose. Assessing stability of yield formation of complex-valued varieties and lines of spring triticale under conditions and of different years of their growing. Identifying the best genotypes for yield potential, plasticity and stability. Methods. Ontogenetic, statistical and mathematical analyses. Results. Adaptive capacity and breeding value of spring triticale varieties and lines was established. Methods of breeding and parentage of the best samples were analyzed. Comparison of yields under conditions in of different years of growing allowed to identify genotypes with high yield potential - 'ATX 38-14', 'ATX 61-14', 'ATX 62-14', with stable yields - 'ATX 17-14', 'Boryviter kharkivskyi', 'ATX 4314', 'Gusar kharkivskyi', drought resistance ones - 'ATX 37-14',
'ATX 43-14', 'ATX-64-14'. The genotypes 'Lebid kharkivskyi', 'ATX 38-14', 'ATX 62-14' appeared to be more plastic. These samples may be used of hybridization to improve yield. Conclusions. The most promising to production and breeding are the lines 'ATX 17-14', 'ATX 64-14', 'ATX 37-14', 'ATX 43-14' (their average yield 4,27-4,48 t/ha) and varieties 'Zlit kharkivskyi', 'Boryviter kharkivskyi', 'Gusar kharkivskyi', 'Darkhliba kharkivskyi', which have high adaptive capacity combined with high productivity. They are valuable for use as a starting material in breeding for adaptability.
Keywords: spring triticale, yield, adaptability, stability, drought resistance, variety, line.
Hadiuuixa 21.12.2015
