Научная статья на тему 'Идентификационные признаки генотипов вторичного тритикале для использования в селекции и растениеводстве'

Идентификационные признаки генотипов вторичного тритикале для использования в селекции и растениеводстве Текст научной статьи по специальности «Сельское хозяйство, лесное хозяйство, рыбное хозяйство»

CC BY
141
17
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
СЕЛЕКЦИЯ / ТРИТИКАЛЕ ОЗИМОЕ / ИДЕНТИФИКАЦИОННЫЕ ПРИЗНАКИ

Аннотация научной статьи по сельскому хозяйству, лесному хозяйству, рыбному хозяйству, автор научной работы — Москалец Т. З., Грынык И. В., Москалец В. И., Москалец В. В.

Цель. Создать и изучить генотипы вторичного тритикале гексаплоидного уровня для эффективного их использования в дальнейшей селекции и растениеводстве. Методы. Полевой, лабораторный, внутривидовая гибридизация с последующим индивидуальным отбором. Результаты. Созданы и охарактеризованы новые генотипы вторичного тритикале гексаплоидного уровня по селекционно-хозяй­с­т­венным и агроэкологическим признакам и свойствам. Серию низькостебельных сортов тритикале озимого пред­с­тавляют: ‘Пшеничное’, ‘Чаян’, которые адаптированы к условиям как интенсивного, так и органического земледелия. Они характеризуются высокой засухои зимостойкостью, устойчивостью к полеганию, осыпанию, прорастанию зерна в колосе и ломкости колоса, имеют иммунитет против комплекса грибных болезней и высокий уровень урожайности и технологического качества зерна. Среднестебель­ные константные растительные формы тритикале ‘ПС 1-12’, ‘ПС 2-12’, ‘ПС 3-12’, которые относят к полесско-лесостепному и лесостепному экотипам, демонстрируют высокую продуктивность и адаптивность при органическом земледелии, в частности в случае использования биологизированных элементов агротехнологии. Выводы. Для создания нового исходного материала при селекции гексаплоидных тритикале целесообразно использовать метод внутривидовой гибридизации с привлечением исходного материала, контрастного по эколого-географическому происхождению, и адаптированные местные формы с последующим индивидуальным отбором генотипов с желательными приз­наками и свойствами в расщепляющихся гибридных популяциях. Созданы и охарактеризованы новые генотипы вторичного тритикале по селекционно-генетическим и агроэкологическим признакам и свойствам. Рекомендуется в селекционной практике использовать качественно новый подход агроэкологической и генетической паспортизации генотипов для эффективного решения ряда теоретических и практических задач, которые стоят перед современной экологической и адаптивной селекцией. Предложен новый исходный материал вторичного тритикале озимого и научное сопровождение его выращивания для дальнейшей селекции и растениеводства.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по сельскому хозяйству, лесному хозяйству, рыбному хозяйству , автор научной работы — Москалец Т. З., Грынык И. В., Москалец В. И., Москалец В. В.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Identification traits of se­condary triticale genotypes for the use in breeding and plant growing

Purpose. To create and study genotypes of the secondary triticale of the hexaploid level for their effective use in further breeding and plant growing. Methods. Field study, laboratory analyses, intraspecific hybridization with subsequent individual selection. Results. New genotypes of the secon­dary triticale of the hexaploid level have been created and characterized for economic characters and agroecological traits and properties. Series of short-stem winter triticale was represented by ‘Pshenychne’, ‘Chaian’ to be adapted to the conditions of both intensive and organic farming. They are characterized by high drought resistance and winter hardiness, resistance to lodging, grain shedding, grain germination in the spike and spike fragility as well as by immunity to fungal diseases providing a high level of yield and technological quality of grain. The following new constant forms of triticale as ‘ПС_1-12’, ‘ПС_2-12’, ‘ПС_3-12’, that have an average height of the stem and belong to the Polissia-Forest-Steppe and Forest-Steppe ecotypes, demonstrated high productivity and adaptability in organic farming, particularly in case of the use of biologized elements of agrotechnology. Conclusions. For the creation a new parent material during breeding of hexaploid triticale, the method of intraspecific hybridization is desirable with the use of parent material to be contrasting for eco-geographical origin and adapted local forms, followed by individual selection of genotypes with the desired characteristics and properties in cleavable hybrid populations. New genotypes of the secondary triticale have been created and characterized for breeding, genetic and agroecological traits and properties. In breeding practice, it is advisable to use a whole new approach of agroecological and genetic certification of genotypes for the effective solution of a number of theoretical and practical tasks facing modern ecological and adaptive breeding. New parent material of the secondary winter triticale and scientific support for its cultivation is proposed for further breeding and plant growing.

Текст научной работы на тему «Идентификационные признаки генотипов вторичного тритикале для использования в селекции и растениеводстве»

Селекция та наа'нництво

УДК 633.11:633.527+631.529 http://dx.doi.Org/10.21498/2518-1017.13.3.2017.110707

V а • • V • •

1дентиф1кац1ин1 ознаки генотитв вторинного тритикале для використання в селекц11 та рослинництв1

Т. 3. Москалець1*, I. В. Гриник2, В. I. Москалець3, В. В. Москалець1

1Б1лоцерктвський нац!ональний аграрный университет, пл. Соборна, 8/1, м. Б1ла Церква, Кшвська обл., 09117, Украина, *е-таИ: тозка^з7819@1.иа

21нститут садтвництва НААН, вул. Садова, 23, смт Новоалки, м. Кшв, 03027, Украина, е-таИ: [email protected] 3Ноа'вська селекц'йно-дош'дна станця Миротвського iнституту пшениц iм. В. М. Ремесла НААН, вул. Миру, 1, с. ДоЫдне, Ноа'вський р-н, Чернiгiвська обл., 17131, Украина, е-таИ: [email protected]

Мета. Створити та вивчити генотипи вторинного тритикале гексаплоУдного р1'вня для ефективного Ух використання в подальш1Й селекф'У та рослинництв1. Методи. Польовий, лабораторний та метод внутршньовидово'У п'бридизафУ з подальшим 1ндив1'дуальним добором. Результати. Створено та охарактеризовано нов1 генотипи вторинного тритикале гексаплоУдного р1'вня за селекц'йно-господарськими та агроеколоп'чними ознаками та властивостями. Серш низько-стеблових сорт'в тритикале озимого репрезентують 'Пшеничне', 'Чаян', як1 адаптован' до умов як 1'нтенсивного, так 1 оргат'чного землеробства. Вони характеризуються високою посухо- та зимослйкктю, спйюстю проти вилягання, об-сипання, проростання зерна в колос' та ламкосп колоса, мають 1мут'тет проти комплексу грибних хвороб та високий р1вень урожайносп й технолоп'чно'У якост зерна. Середньостеблов1 константт рослинн1 форми тритикале, зокрема 'ПС_1-12', 'ПС_2-12', 'ПС_3-12', що належать до полкько-лкостепового й л1'состепового екотипу, демонструють високу продуктивнкть 1 адаптивн1'сть за оргат'чного землеробства, зокрема у раз1 використання бклоп'зованих елемент1'в агротехнолоп'У. Висновки. Для створення нового вих1'дного матер1'алу в процес селекцУУ гексапло'Уних тритикале доц1'льно використовувати метод внутр1'шньовидово'У п'бридизац'У 1'з залученням вих1'дного матер1'алу, контрастного за еколого-географ1'чним походженням, та адаптоват мкцев1 форми з подальшим 1'ндив1'дуальним добором генотип1'в з ба-жаними ознаками й властивостями в розщеплюваних п'бридних популяц'ях. Створено та охарактеризовано нов1 генотипи вторинного тритикале за селекц'йно-генетичними та агроеколоп'чними ознаками й властивостями. Рекомендовано в селекц1'йн1'й практиц' використовувати як1'сно новий т'дх'д агроеколоп'чно'У та генетично'У паспортизац'У генотип1'в для ефективного вир1'шення ряду теоретичних 1 практичних завдань, як1 стоять перед сучасною еколоп'чною та адаптивною селекцкю. Запропоновано новий вих1'дний матер1'ал вторинного тритикале озимого та науковий супров1'д його вирощування для подальшо'У селекц'У й рослинництва.

Ключов! слова: селекця, тритикале озиме, iдентифiкацiйнi ознаки.

Вступ

Селекцгя тритикале тривае десятки ро-кгв, за як1 було досягнуто значного прогре-су в селекцгйно-генетичному й господар-ському аспектах [1-6]. Створено ряд ко-мерцгйних сортгв з високою продуктивнгс-тю та адаптивнгстю, зокрема в зонг слабко! реалгзаци пшеницг, що зумовило по-гншому подивитись на цю культуру. Проте, вгднос-но короткий пергод гснування, вгдсутнгсть природних центргв походження та формо-утворення окремого ботангчного роду Triticosecale Wittm. зумовлюють певне об-

Tetiana Мoskalets

http://orcid.org/0000-0003-4373-4648 1дог Нгупук

http://orcid.org/0000-0002-5404-9673 Vitaliy Moskalets

http://orcid.org/0000-0003-1358-3228 Valentyn Moskalets

Ь^:// orcid.org/0000-0002-3786-297X

меження морфологгчного та бгологгчного ргзномангття в антропгчних екосистемах. Тому створення сорив, як1 повною мгрою вгдповгдали б умовам вирощування та ви-могам виробництва, нгколи не втратить свое! актуальностг.

Агроекологгчна та генетична паспортиза-цгя генотипгв та !х використання як екс-периментального матергалу е якгсно новим пгдходом у виргшеннг багатьох теоретичних 1 практичних завдань, що стоять перед сучасною екологгчною 1 адаптивною селекцгею [7].

Такий пгдхгд мае посгсти чгльне мгсце в селекцгйнгй практицг, оскгльки повна реалгзацгя бгологгчного потенцгалу рос-линних форм можлива лише в конкрет-них, комфортних для них агроекологгчних умовах.

Мета дослгджепъ - створити та вивчи-ти генотипи вторинного тритикале гекса-пло'1'дного ргвня для ефективного !х використання в подальшгй селекцп 1 рослин-ництвг.

Материали та методика досл1*джень

Дослвдження проводили на стащонарах HociBCbKoï селекщйно-дослвдно1' станци Ми-рошвського iнcтитyтy пшеницi iM. В. М. Ремесла HAAH Украши (1998-2012 рр.) i Bi-лоцер^вського нацioнальнoгo аграрного yнiверcитетy МОН Украши (2007-2016 рр.).

Дocлiдне поле Ноивсько' селекцшно-дос-лвдно1 станци рoзмiщенo в межах окремого екотону Дншровсько1 низовини, y cферi впливу двох фiзикo-геoграфiчних зон - По-лiccя та Лicocтепy, чiткo пoдiленo на двi половини: пiвденнy - Лicocтепoвy та шв-нiчнy - Пoлicькy, природна межа яких збь гаеться з Швшчною межею cyцiльнoгo по-ширення в Лicocтепoвiй зoнi верхньо'' тера-си р. Днiпра (вона проходить по лши на-селених пункпв Кобища, Hociвка, Hiжин). Грунт дослвдно1 дiлянки - чорнозем вилу-гуваний малогумусний легкосуглинковий. Характеризуеться такими агрoхiмiчними по-казниками: рHcoл - 5-5,5, идролмична кис-лoтнicть - 4,3 мг-екв/100 г Грунту, азот, що легко гiдрoлiзyeтьcя, - 119 мг/кг Грунту; шт-ратний та амоншний азот - 14 та 26 мг/кг Грунту вiдпoвiднo, Р2О5 (за Чиршовим) -109 мг/кг Грунту, К2О (за Чирiкoвим) -75,5 мг/кг Грунту; гумус - 2,5%, сума пог-линутих основ - 11,2 мг-екв/100 г Грунту, стушнь наcиченocтi основами - 72,4%.

Дослвдне поле Biлoцеркiвcькoгo HAy розташовано в центральнш чаcтинi Правобережного Л^остепу - в Вузько-Середньо-днiпрoвcькoмy oкрyзi Дшстровсько-Днш-ровсько1 лгсостепово1 провшцп в межах Под^ьсько1 та Придншровсько1 височин. Ландшафти в основному cфoрмoванi в умо-вах пiднеcенoгo рельефу на криcталiчних породах Украшського щита й достатнього зволоження (кoефiцieнт зволоження -2,0-1,4). У провшцп переважають плоск й cлабoхвиляcтi рiвнини з глибокими ма-логумусними чорноземами, сформованими шд степовими луками. Пoширенi також водод^ьш рiвниннo-хвиляcтi мicцевocтi з глибокими малогумусними чорноземами й

дoлиннo-балкoвi - з еродованими ^рими лicoвими Грунтами. Рельеф дослвдного поля - слабохвиляста рiвнина з незначним по-хилом поверхш з пiвдня та швденного заходу. Грунт - чорнозем типовий. Його аг-рoхiмiчнi показники е такими: рHcoл - 6,5, азот, що легко гiдрoлiзyeтьcя, - 140 мг/кг Грунту, нiтратний та амоншний азот - 21 та 76 мг/кг Грунту ввдповвдно, Р2О5 (за Чи-рiкoвим) - 120 мг/кг Грунту, К2О (за Чи-рiкoвим) - 90 мг/кг Грунту, гумус - 3,4%.

Клiмат перех^дно!' Полкько-Лкостепово1' та Лгсостепово1 зон - пoмiрнo континенталь-ний, теплий, м'який, з достатшм зволожен-ням. Характеристику пoгoднo-клiматичних умов перехвдно1 зони наведено в таблиц 1.

Загалом пoгoднo-клiматичнi умови про-тягом рoкiв дослщжень були строкатими. Hайбiльш аномальними за гiдрoтермiчни-ми показниками були 1999, 2003, 2008 рр. Hадзвичайнo посушливим був жовтень 2008, 2013 та 2014 рр., протягом яких у Л^остепу випало лише 6-15 мм, у Полгс^-Л^остепу - 6-24 мм oпадiв. Пoгoднi умови осен 2011 р. в умовах Пол^ся-Л^о-степу видалися менш сприятливими для росту й розвитку рослин озимих культур. Шдвищений температурний режим повгт-ря лгтньо-осшнього перioдy, який переви-щував cередньoбагатoрiчнy норму на 3-5 °С, та суховп за тривалого бездощо-вого перioдy (за серпень випало 50% нор-ми oпадiв) зумовили зменшення вoлoгocтi по^вного шару Грунту у передпociвний час.

Початок осеш 2012 р. в умовах Лмостепу характеризувався мiнливими погодними умовами. Критичними для вiргiнiльнoгo етапу розвитку рослин тритикале були умо-ви 2009, 2011 рр., коли спостершалася ^рун-това посуха, що призупиняло формування рiвнoмiрних cхoдiв та кущшня рослин. Про-те, за результатами осшнього та весняного кyщiння, поиви нових форм тритикале були пластичшшими до ди несприятливих абю-тичних чиннишв, пoрiвнянo з пшеницею (табл. 2).

Характеристика погодно-кл!*матичних умов район!*в досл1'джень

Таблиця 1

Зона Показники

юльюсть oпадiв, мм тривалкть, дiб ГТК сумарна pадiацiя, ккал/см2 сумарна ФАР за температури, МДж/м2

с/б за в/п в/п б/м > 5 °С > 10 °С

Л П-Л 538 575 300-340 350-400 200-210 200-205 160-170 155-165 0,9-1,2 1,5-1,6 95-112 90-95 1635-1770 1610-1690 1480-1515 1430-1480

Примпка. Л - Лкостеп, П-Л - Полкся-Лкостеп; с/б - середня багатор1'чна, в/п - вегетац'йний nepiofl, б/м - безморозний перкд.

Селекц'я ma нaciннuцmвo

Taблuця 2

Зaгaльнa вecнянa кущисткть pocлин тpитикaлe oзимoгo в p1зниx paИoнax дocл1джeнь (cepeднe зa poки дocл1джeнь)

CopL лит'я Кiлькicть cтeбeл нa pocлинi, шт.

л П-Л

Оа'нне кущпння

Ç 'Cлaвeтнe' 2,6±0,90 2,8±0,60

S 'Пшeничнe' 2,4±0,84 3,5±0,31

'ПC-1 12' 2,5±0,50 3,5±0,22

Ж-2 12' 2,3±0,67 3,4±0,38

'ПC-6 12' 3,8±0,62 4,3±0,55

Кpaщий copт пшeницi 2,1±0,84 2,2±0,40

Becнянe кущтння

$ 'Cлaвeтнe' 4,6±0,90 4,8±0,60

S 'Пшeничнe' 4,4±0,84 4,5±0,31

'ПC-1 12' 4,5±0,50 4,5±0,22

Ж-2 12' 4,3±0,67 4,4±0,38

'ПC-6 12' 4,7±0,35 4,6±0,50

Кpaщий copт пшeницi 4,1±0,84 4,2±0,40

Cepeдньoмicячнa тeмпepaтypa жoвтня y дoc-лiджyвaниx parörnx cтaнoвилa 5,4-10,5 °C, xoч мeнш cпpиятливим для pocтy pocлин зa кiлькicтю вoлoги (6 мм) y Лicocтeпy 6ув 2013 p., y ^pexi^m зoнi - 2014 p. Bce ^ вплинyлo нa тpивaлicть oнтoгeнeтичнoгo poз-витку тa зyмoвилo пpипинeння вeгeтaцiï y дocлiджyвaниx pocлин.

Haдмipнo тeплий 2010 p. дaв мoжливicть виявити aдaптивнy здaтнicть pocлин дo те-peзимiвлi, ypaжeння збудни^ми eпiфiтoтiй внacлiдoк пepepocтaння pocлин.

nio^ra^a тeмпepaтypa тpaвня (щo зaзнa-чeнo зa пepioд 2009-2014 pp., пopiвнянo з бa-гaтopiчнoю нopмoю) i чepвня (2008-2013 pp.) лiмiтyвaлa пpoxoджeння фeнoфaз кoлociння тa цвiтiння pocлин, зyмoвилa тepмaльнy ro-cyxy, я^ чacтo пpигнiчye poзвитoк pocлин, шр пoзнaчaeтьcя нa бioмeтpичниx пoкaзни-^x лиcткiв, мaci cyxoï peчoвини, витои i, в кiнцeвoмy пiдcyмкy, ^гатив^ впливae нa кiлькicнi пoкaзники eлeмeнтiв нaciннeвoï пpoдyктивнocтi pocлин (кiлькicть квггок, кiлькicть i мaca зepeн з гoлoвнoгo кoлocy, зaгaльнa нaciннeвa пpoдyктивнicть тoщo). Зaгaлoм, зa дocлiджyвaний пepioд poзвитoк кyльтypниx pocлин y тpaвнi вiдбyвaвcя зi знaчним випepeджeнням cepeднix бaгaтopiч-ниx cтpoкiв внacлiдoк пiдвищeнoгo тeплoзa-бeзпeчeння, зyмoвлeнoгo знaчнo вищим зa нopмy тeмпepaтypним peжимoм (як y тpaвнi, тaк i в квггш). Пpoтягoм квiтня-тpaвня мaйжe в ycix дocлiджyвaниx paйoнax, дe пpoвoдили eкoлoгiчнe випpoбyвaння, cro-cтepiгaвcя дeфiцит oпaдiв.

У 2015 p. piвeнь rTK змeншивcя дo 0,40,7, щр xapaктepизye yмoви як пocyшливi тa гocтpoпocyшливi. Taкий кpитичний для

фopмyвaння вpoжaйнocтi oзимиx кyльтyp пoкaзник rTK cпocтepeжeнo в дeякиx perio-нax Укpaïни в yмoвax 1998-2000, 2002, 2003, 2005-2007, 2009, 2010, 2012 pp. Дo того ж в Укpaïнi пoчacтiшaли ociннi rocyx^ якi cтвopили нecпpиятливi yмoви для шд-гoтoвки tpymy, ciвби тa пoчaткoвoгo pocтy oзимиx кyльтyp.

Bиcoкoзимocтiйкi нoвi лiнiï тpитикaлe, якi вивчaли, здaтнi дo iнтeнcивнoгo кyщiння й caмopeгyлювaння гycтoти cтeблocтoю зa шз-нix cтpoкiв ciвби пicля гipшиx пoпepeдни-кiв, тoмy ïx пoтpiбнo виciвaти з нopмoю 5,0-5,5 млн шт./га. Hopмa виciвy нaciння бiльшocтi copтiв, лiнiй пepeбyвaлa в мeжax 4,0-4,5 млн шт./гa, зa пoтpeби ïï мoжнa шд-вищyвaти м 10-15%. Зaпacи пpoдyктивнoï вoлoги були мiзepними мaйжe нa вcix го-пepeдникax, i нa ocтaнню дeкaдy вepecня в пociвнoмy mapi tpymy cтaнoвили 3-4 мм, в opнoмy - 6-12 мм. Зa poки дocлiджeнь, y зв'язку з пocyшливими yмoвaм ociнньoгo пepioдy тa шзшми cтpoкaми ciвби тpитикa-лe, ocoбливy нeбeзпeкy cтaнoвили здeбiль-шoгo tpyнтoвi шк1дники (личинки xлiбнoгo жyкa, товки) тa блiшки. B ociннiй пepioд нa фoнi вiднocнo низькиx тeмпepaтyp (нижчe нiж 10 °C) i нeдocтaтньoï вoлoгocтi tpymy cпocтepiгaли poзвитoк кopeнeвиx гнилeй, xapaктepнoю oзнaкoю якиx е ypaжeння rop-винниx i втopинниx кopeнiв пiдзeмнoгo тa кopeнeвиднoгo мiжвyзлiв тa ocнoви cтeблa (oзнaки: пoбypiння тa poзм'якшeння й зaг-нивaння ypaжeниx ткaнин).

Taким чигом, пpoтягoм вeгeтaцiï pocлин тpитикaлe м cтaцioнapax, дe пpoвoдили дoc-лiджeння, cклaлиcя нeзaдoвiльнi пoгoднi yмoви для подготовки tpymy тa ciвби, щр пpизвeлo дo зaтpимки пoяви cxoдiв, ïxньoï нepiвнoмipнoï гycтoти тa зpiджeння.

Bиxiдний мaтepiaл cтвopювaли мeтoдoм внyтpiшньoвидoвoï (мiжcopтoвoï, мiжлiнiй-нoï, copтoлiнiйнoï) ri^p^roa^'i' pocлинниx фopм тpитикaлe piзнoгo eкoлoгo-гeoгpaфiч-нoгo пoxoджeння з aдaптoвaними м^^вими фopмaми тa пoдaльшим iндивiдyaльним дo-бopoм бaжaниx гeнoтипiв y poзщeплювaниx гiбpидниx пoпyляцiяx. Iндивiдyaльний дo-6íp eлiтниx pocлин i кoлoccя пpoвoдили cпo-чaткy в F2, пoвтopнi дoбopи викoнyвaли в F3-F4, a в ocoбливo цiнниx кoмбiнaцiяx -джepeлax бypxливoгo фopмoтвopчoгo пpoцe-cy, i в F6-F , якi пpoxoдили бaгaтopiчнe ви-пpoбyвaння й зaзнaвaли пpиpoднoгo тa штyчнoгo дoбopiв. Зa yчacтю тaкиx copтiв i лшш тpитикaлe oзимoгo, як 'K 9844/93', 'NE 312', 'ЛД 3/5', 'ЛД 60', 'ЛД 201', 'ЛД 206', ^ДМ 8', 'AДM 11', ^Д 52', 'Aвгycтo',

'Eaaa^a', 'Hryap', 'CëaBeTHe', 'BiBaTe HociB-ctKe', '3eHiT oflectKHé', 'YparaH' Ta iH. ctbo-peHo mnpoKHH, pi3H0nëaH0BHH BnxiflHHé Ma-Tepiaë, aKHH npoémoB BnnpoôyBaHHa b piç-hhx ëaHKax ceëeK^éHoro npon;ecy.

CTpyKTypy Bpoœaro aHaëiçyBaëH ça MeToflH-Koro M. O. MaécypaHa [8], npoxoflœeHHa ôe-Hoëori^HHx ôa3 poçBHTKy - ça Ô. M. Kynep-MaH [9]. 3HMocTiHKicTt copTiâ y flocëiflax o^-HroBaëH nopiBHaHo 3 flaHHMH ociHHtoro Ta BecHaHoro oôëiêiâ cTaHy nociâiâ y KoœHoMy noBTopeHHi [10]. Ôiçioëori^Hi noêa3HHKH no-cyxocTiéKocTi é 3HMocTiéKocTi BHBiaëH Ha ceëeK^ÏHHoMy MaTepiaëi, BHpoùeHoMy b no-ëtoBHx yMoBax, ça 3araëtHoBH3HaHHMH MeTo-AHKaMH [11, 12]. floBKZHy KoëeonTHëa, cnëH no^aTKoBoro po3BHTKy b yMoBax pi3HHx eêo-ToniB BH3HaiaëH 3a M. O. MaécypaHoM [8], KiëtKicHi napaMeTpH aêicHoro cKëafly 3epHa - MeTo^oM KopeëaTHBHoï iHÔpa^epBoHoï cneK-TpocKoniï y ôëHœHié IH-o6ëacTi cneKTpa 3a flonoMororo aHaëi3aTopa NIR-4500. MaTeMa-TH^Ho-cTaTHcTH^He oô^ncëeHHa flaHHx npoBe-fleHo 3a B. A. flocnexoBHM [13] 3 BHKopncTaH-HaM KoMn'roTepHHx nporpaM Excel 2003 i Statistica 6.0.

PeçyëbTaTM flocëiflœeHb

Ha HociBctêié ceëeK^éiié flocëiflHié cTaH-^ï Bnepme ceëe^iéHa poôoTa 3 TpHTHKaëe po3no^aëaca b 1992 p. y npo^ci cTBopeHHa btophhhhx TpHTHKaëe reKcanëoïflHoro piBHa BHBiaëH mHpoKHH reHoôoHfl nepBHHHoro é BTopHHHoro TpHTHKaëe flëa BKëroieHHa b cxe-mh cxpemyBaHt; cTBoproBaëH poôo^i KoëeK^ï 3a pe3HcTeHTHicTro flo HecnpnaTëHBnx îhhhh-êiâ floBêiëëa, BpoœaéiicTro Ta aêicTro 3epHa, a Taêoœ iHmHMH rocnoflapctKo-^HHHMH é ceëeK^éHHMH o3HaêaMH Ta BëacTHBocTaMH. 3 BHKopHcTaHHaM MeTofly ri6pHflH3a^ï 6yëo oflepœaHo pi3HonëaHoBHé BnxiflHHé MaTepiaë BTopHHHoro TpHTHKaëe reKcanëoïflHoro piBHa, ùo flae mnpoêi MoœëHBocTi flëa BHKoHaHHa floôopiâ y pi3HHx ceëeK^éHHx HanpaMax Ta BHKopHcTaHHa y BnpoÔHH^Bi. 3a pe3yëtTaTa-mh flocëiflœeHt 6yëo 3'acoBaHo, ùo Haéôiët-my npaKTH^Hy ^HHicTt MaroTt ôopMH, b re-HoTHni aKHx e reHH BnxiflHoro MaTepiaëy Ihc-THTyTy pocëHHHH^Ba iM. B. H. JDp'eBa HAAH yêpaïHH, 3oêpeMa 'Aft 3/5', 'Aft 201', 'Aft 206', 'Aft 60', '№ 1364/93', 'Aft 285'. y 3B'a3Ky 3 цнм KoëeKTHBy ceëe^ioHepiB Ho-ciBctKoï ceëeK^éHo-flocëiflHié cTaH^ï Bflaëo-ca po3B'a3aTH pafl BaœëHBHx HayKoBHx i npaKTHiHHx nHTaHt: ctbophth hobhe BnxiflHHé MaTepiaë 3 KoMnëeKcHoro pe3ncTeHTHicTro npoTH HecnpHaTëHBHx ôioTH^HHx cTpeciâ; nifl-bhùhth piâeHt 3HMo-, Mopo3o- Ta nocyxocTié-

KocTi, cTiéêocTi npoTH BHëaraHHa, ocnnaHHa é npopocTaHHa 3epHa b Koëoci; côopMyBaTH BHcoKonpoflyKTHBHi copTH flëa iHTeHcHBHoro, opraHi^Horo Ta aflanTHBHoro 3eMëepo6cTBa. HacëiflKoM cTaëo Te, ùo Ha AepœaBHe copTo-BHnpoôyBaHHa 6yëo nepeflaHo 7 copTiâ, flBa 3 aKHx 6yëH 3aHeceHi flo AepœaBHoro peecTpy copTiâ pocëHH, npHflaTHHx flëa nomnpeHHa b yKpaïHi ('CëaBeTHe', 2004; 'AAy 5', 2008), Ha copT 'BiâaTe HociâctKe' oflepœaHo câiflo^ tbo npo aBTopcTBo; flBa copTH oô^iéHo BH3Ha-ho nepcneKTHBHHMH b HepHiriBctKié oôëacTi ('AârycTo' i 'Hryap'); flâi ôopMH ('HaaH' i 'nmeHH^He') BKëroieHo flo reHeTH^Horo 6aHKy pocëHH yKpaïHH, aKi BHKopHcToByroTt aK bh-xiflHHé MaTepiaë b ceëeкцiï b iHcTHTyTi poc-ëннннцтвa iM. B. H. Mp'eBa HAAH yKpaïHH Ta yMaHctKoMy нaцioнaëвнoмy yHiâepcHTeTi ca-fliвннцтвa MOH yKpaïHH. 3 2000 no 2016 pp. cTBopeHo nepcneKTHBHi KoHcTaHTHi ôopMH flëa BHKopHcTaHHa b noflaëtmié ceëeK^ï ('nC_1-12'; 'nC_2-12'; 'ÏC_3-12'; 'ÏC_4-12'; 'nC_5-12'; 'HopHoKoëoce', '3epHoyKicHe', 'CëaBeTHe noëinmeHe', 'ÏC_6-12'; 'yn_1-12'; 'ËH/97' Ta iH.). CTHcëy xapaKTepècTHKy fleaKHx i3 3a3Ha^eHHx reHoTHniâ TpHTHKaëe (2n = 42)

3a ceëeK^éHHMH é гocnoflapcвкoгo-цiннн-mh o3HaKaMH Ta BëacTHBocTaMH BHKëafleHo Hiœie.

CopT 'nmeHH^He' 6yB BHBefleHHé mëaxoM iH-flHBiflyaëtHoro floôopy 3 riôpHflHoï nonyëaцiï ('AârycTo' X 'NE 312') X 'K 9844/93' (aBTopè: B. I. MocKaëe^, B. B. MocKaëe^), thï nëoïfl-HocTi aKoro - reKcanëoïfl, pi3HoBHfl - erythrosper-mum, cepeflHtopaHHié, o3HMoro THny po3BHTKy. Î3HaKH ifleнтнôiкaцiï pocëHH copTy: Kyù Ha-niâpo3ëorHé, KoëeonTHët i ëHcTKH MaroTt flyœe cëaÔKe aнтoцiaнoвe 3a6apBëeHHa, ëHcTa TeMHo-3eëeHoro Koëtopy, BiflcyTHe aHTo^aHoBe 3a-ôapBëeHHa BymoK Ta ocTroKiâ, BocKoBHé HaëiT Ha nixâi npanop^Boro ëHcTKa; floBœHHa ëHcT-koboï nëacTHHKH npanopцeвoгo ëHcTKa - cepefl-Ha (12-15 cm), mnpHHa - cepeflHa (1,2-1,3 cm); floBœHHa flpyroro ëHcTKa - 18-21 cm, mnpHHa - 1,1 cm; BiflcyTHié cH3Hé BocKoBHé HaëiT Ha Koëoci (pnc. 1).

iHTeHcnBHicTt onymeHHa cTeôëa nifl Koëo-com - noMipHa. PocëHHa cepeflHtoï bhcoth (b yMoBax Цeнтpaëвнoгo ËicocTeny é CxiflHoro noëicca - 95-97 cm, HH3tKocTe6ëoBa; b yMoBax niBHi^Horo ËicocTeny é nepexiflHoï 3ohh noëicca-ËicocTen - 105-110 cm, cepeflHto-cTeôëoBa).

OcTroKH Ha Koëoci po3MiùeHi no Bcié éoro floBœnHi; ocTroKH BiflHocHo Koëoca - floBri (4,8-6,5 cm); floBœnHa KiëtoBoro зy6цa HHœHtoï KoëocKoBoï ëycKH - 2,6-3,3 mm; flpyrné зy6eцв HHœHtoï ko^ockoboï ëycKH

Селекц'я та наа'нництво

достигання - напгвпоникле. У колосг - се-редня кглькгсть квгток (3-4) г, зазвичай, 2-3 з них - фертильнг. Зернгвка за формою видовжена, свгтло-коричневого ко-льору, слабко зморшкувата, середньо! крупност1 (рис. 3).

Маса 1000 зерен становить 42-48 г, натура зерна - 690-712 г/л. Сорт 'Пшеничне' вид1лено за такими ознаками, як висока продуктивнгсть, виповненгсть зерна, пше-ничний тип розвитку рослин, ст1йк1сть проти вилягання та грибних хвороб, висо-ка морозо- та зимост1йк1сть, посухост1й-кгсть (8-9 балгв). Потенцгйна врожайнгсть - 6,5-7,5 т/га (середня врожайнгсть зерна в умовах виробництва за екстенсивного та гнтенсивного землеробства: для умов пере-хгдно! зони Лгсостеп-Полгсся - 5,3-5,4 г 6,5-7,5 т/га; умов Лгсостепу - 4,5-4,6 г близько 6,5 т/га; Полгсся - 2,7-2,8 г 3,3 т/га вгдповгдно).

- вгдсутнгй; кгль нижньо! колосково! луски

- чгткий до 11 основи; опушення зовнгшньо! поверхнг нижньо1 колосково1 луски - вгд-сутне.

Колос бглого кольору (з коричневим вгд-тгнком перед повною стиглгстю), щгльнгсть

- середня; довжина без остюкгв - середня (9-11 см); ширина - середня (1,2-1,4 см), пграмгдально1 форми (рис. 2). За виповне-нгстю соломина у поперечному перергзг е порожнистою, шд колосом - мщна без зи^-за^у, положення колоса в просторг у фазг Рис. 4. Хл1бц1 тритикале озимого сорту

Рис. 1. Рослини сорту 'Пшеничне'

У лаборатори якосп зерна 1нституту рос-линництва iMeii В. Я. Юр'ева НААН Укра'1-ни проведено аналiзи з визначення якостi зерна та технолог1чних показникiв якостi xлiба. Виявлено, що для сорту загальна склоподiбнiсть становить 38%; вмкт бiлка в зерш i борошнi - близько 7%; сиро'1 клей-ковини в борошш - 14,5%; група якостi клейковини - II i ВДК - 85; об'емний виxiд xлiба зi 100 г борошна - 480 мм; загальна оцшка зовнiшнього вигляду xлiба (поверхня, форма, колiр к1рки) - 9 балiв; м'якуш за еластичшстю, пористiстю, кольором - 9 ба-лiв, загальна xлiбопeкарська оцшка - 9 балiв (рис. 4).

Варто зазначити, що за електрофоретич-ним спектром запасниx бiлкiв - глiадинiв сорт 'Пшеничне' мае компонентний блок 1В3, що св1дчить про слабку й середню якiсть борошна, високу стшксть проти збудникiв грибниx xвороб наземно'1 частини рослин; генотипи з таким блоком часто xарактeри-зуються мщним стеблом, iнтeнсивно-зeлe-ним забарвленням, що властиве цьому сорту. Загалом, блок 1В3, яким над1лений сорт 'Пшеничне', е позитивним щодо високо'1 якосп кроxмало-амiлазного комплексу зерна для виготовлення бюетанолу (рис. 5). Цю молекулярно-генетичну ознаку можна вико-ристовувати як маркер у подальшш селек-ц11 тритикале на якiсть [5, 6, 15].

1

2 3 4 5 6

Рис. 5. Електрофореграма: пор1'вняння блом'в компоненп'в гл1'адину пшениц', жита та тритикале:

1 - пшениця тверда сорт 'Безоста 1' [3]; 2 - тритикале озиме сорт 'Пшеничне' [15]; 3 - жито озиме сорт '1нтен-сивне 95'; 4 - ТпЪсит ^гд^сСит 1_; 5 - пшениця м'яка сорт 'Юв1'вата 60'; 6 - тритикале озиме сорт 'Пшеничне'

Чутлнв!сть сорту 'Пшеничне' на елементи технологи вирощування:

- глибина загортання насшня е б1льшою, нiж для зeрновиx культур першо'1 групи, за низько'1 культури землеробства глибину загортання насшня тритикале потрiбно зб^ь-шувати до 5 см;

- норма вииву насiння пiсля кращиx по-пeрeдникiв i в умоваx достатнього зволожен-ня становить 5 млн шт./га, пiсля гiршиx по-пeрeдникiв - 6 млн шт./га;

- строк свби для цього сорту е найкращим тодi, коли в1д сiвби до припинення осшньо'1 вегетаци сума eфeктивниx сeрeдньодобовиx температур (понад +5 °С) становить близько 500 °С, а тривалiсть осшнього пeрiоду - 50-60 дiб. За результатами досл1дження кращим строком свби в зонi Лiсостeпу е друга-початок третьо'1 декади вересня, Полмся - початок друго'1 декади вересня (особливмтю сорту е те, що посви не переростають восени й слабко розвиваються рано навeснi, натомсть форму-ють потужну вторинну кореневу систему);

- попередники - цей сорт тритикале е ви-могливим до попереднишв, але менше, шж пшениця озима, важливо, щоб попередники не зумовили розвиток корeнeвиx xвороб. За результатами досл1джень для сорту 'Пшеничне' кращими попередниками е зернобо-бовi (в т. ч. ранньостиглi й сeрeдньораннi сорти со'1 на зерно), просапнi культури, од-норiчнi бобово-злаковi трави, якi рано зв^ь-няють поле й дають змогу якiсно пiдготува-ти ^рунт для своечасно'1 сiвби;

- своечасне внесення добрив - оптимальна норма мiнeральниx добрив для умов Лмо-

степу - N120P90K90, Полiсся - N120P120K120 (азотнi добрива рекомендовано вносити дрiб-но (50-60%) - рано навесш, решту - про-тягом вегетаци - на початку колосшня та молочно'1 стиглостi; на Полки азотш добрива доцiльно вносити восени п1д час сiвби);

- своечасна пeрeдпосiвна iнокуляцiя мiк-робними препаратами - Дiазобактeрином, бiоагeнтом якого е азотфiксуючi бактерИ" Azospirillum brasilense, та Альбобактерином, бiоагeнт якого - фосфатмобiлiзуючi мiкро-органiзми Achromobacter album 1122. Це по-лiпшуe азотне й фосфорне живлення рослин, забезпечуе адитивний ефект у систeмi «рос-лини-мiкроорганiзми Грунту», що позитивно позначаеться на сxожостi насiння, прирост! суxоï вегетативно'1 маси, ктотно пол!п-шуе як!сн! параметри кiлькiсниx i якiсниx xарактeристик зерна. Витрати бюпрепарату на норму насiння на 1 га становлять 150 мл. Рекомендовано проводити передпоивну комплексну шокулящю зазначеними препаратами, що ктотно шдвищуе активнiсть i eфeктивнiсть алоxтонниx бiоагeнтiв [14];

- зacтocyвaння бioлoгiчниx зacoбiв зaxиcгy - в дeякi poки нa гepигoplï Чepнlгlвcькoï, Житoмиpcькoï гa Kиïвcькoï oблacгeй Укpaï-ни пpoти бlлoï плямиcгocгl, cпpичинeнoï Bacillus megaterium pv. cerealis, ^и цьoмy eфeкгивним e бloлoгlчний пpeпapaг Aгaт 25 K (oбpoбкa нaclння aбo oбпpиcкyвaння pocлин дo фaзи тpyбкyвaння).

Copг 'Чaян', вивeдeний шляxoм 1ндив1ду-aльнoгo дoбopy з гlбpиднoï ^пуля^! F3 ('Ab-гycгo' x 'ßiyap') x 'K-9844/93' [aвгopи: B. I. Mocкaлeць, B. B. Mocкaлeць, T. З. 0ycTC-pyк (Mocкaлeць)], тип плoïднocтi якoгo -гeкcaплoïд, piзнoвид erythrospermum, cepeд-ньocгиглий, oзимoгo типу poзвиткy. Oзнaки

lдeнгифlкaцlï pocлин copтy: кущ нaпlвpoз-

лoгий, кoлeoпгиль 1 ли^ки мaюгь пoмlpнe aнгoцlaнoвe зaбapвлeння, лиcгя гeмнo-зeлe-нoгo кoльopy, пpaпopцeвий лиcгoк шиpo-кий, вlдcyгнl aнтoцiaнoвe зaбapвлeння ву-шйк гa ocтюкiв, вocкoвий нaлlг нa пlxвl пpa-пopцeвoгo лиcгкa; дoвжинa лиcгкoвoï ^nac-тинки пpaпopцeвoгo лиcгкa - cepeдня (1218 cм), шиpинa - cepeдня (1,5-1,7 cм); дoв-жи^ дpyгoгo лиcгкa - 18-27 cм, шиpинa -1,5 cм; вlдcyгнlй cизий вocкoвий нaлlг нa кoлoci. Iнгeнcивнlcгь oпyшeння cгeблa п1д кoлocoм - пoмlpнa (pиc. 6).

Pocлинa зa виcoгoю - cepeдня (95-97 cм, низькocгeблoвa). Ocгюки нa кoлoci poзмlшe-н1 пo вclй ^то дoвжинl; ocгюки вlднocнo лoca - дoвгl; дoвжинa кlльoвoгo зубця ниж-ньoï кoлocкoвoï лycки - 9-13 мм; вiдcyтнiй дpyгий зyбeць нижньoï кoлocкoвoï лycки; к1ль нижньoï кoлocкoвoï лycки - ч1ткий дo ïï ocнoви; вlдcyгнe oпyшeння зoвнlшньoï то-вepxнl нижньoï кoлocкoвoï лу^и; кoлoc 6lho-гo кoльopy (з кopичнeвим вlдгlнкoм пepeд пoвнoю ^игл^ю), щ1льний; дoвжинa бeз ocгюкlв - cepeдня (12-14 cм); шиpинa - ce-peдня (1,5-1,7 cм), пlpaмlдaльнoï фopми; зa

випoвнeнlcгю coлoминa y пoпepeчнoмy mpe-plзl e пopoжниcтoю, п1д кoлocoм - мlцнa бeз зигзaгy.

У кoлocl - cepeдня кlлькlcгь квlгoк (3-4) 1 зaзвичaй 2-3 з ниx - фepгильнl. Зepнlвкa зa фopмoю видoвжeнa, cвiтлo-кopичнeвoгo кс-льopy, cлaбкo змopшкyвaгa, cepeдньoï ^уп^-cгl. Maca 1000 зepeн cгaнoвигь 42-48 г, ^ту-pa зepнa - 612 г/л. Copт 'Чaян' видlлeнo зa гaкими oзнaкaми, як виcoкa пpoдyкгивнlcгь, випoвнeнlcгь зepнa, пшeничний типу poзвиг-ку pocлин, cгlйкlcгь пpoги вилягaння, ^иб-ниx xвopoб, виcoкa мopoзo- гa зимocтiйкicть, пocyxocгlйкlcгь (8-9 бaлlв). Пoгeнцlйнa вpo-жaйнlcгь - 7,5-8,5 г/гa (cepeдня вpoжaй-нlcгь зepнa в yмoвax виpoбницгвa зa e^TC^ cивнoгo тa lнгeнcивнoгo зeмлepoбcгвa: для yмoв пepexiднoï зoни Лlcocгeп-Пoлlccя -5-5,4 1 6-7 т/га; yмoв Лlcocгeпy - 4,5-4,7 1 близью 8 т/га; ^л^я - 3-3,2 1 4,5 т/га в1д-пoвlднo).

Для copтy 'Чaян' зaгaльнa cклoпoдlбнlcгь cгaнoвигь 10%; вм^т бlлкa в зepнl й 6opo0-н1 - близькo 9,64%; ^poï клeйкoвини в 6o-pornrn - 7,5%; гpyпa якocгl клeйкoвини -III 1 BДK - 120; пpyжнlcгь гlcгa - 52 мм; poзгяжнlcгь гlcгa - 47 мм; cилa бopoшнa -72 o. a.; i^e^ eлacгичнocгl - 33; oб'eмний виxlд xлlбa з1 100 г бopoшнa - 390 мм; зa-гaльнa oцlнкa зa зoвнlшнlм виглядoм xлlбa

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

- 4,3 бaлa; зaгaльнa xлlбoпeкapcькa oцlнкa

- 4,9 бaлa (pиc. 7).

Чутлив^ть copгy 'Чaян' нa eлeмeнги tcx-нoлoгlï виpoшyвaння:

- глибинa зaгopтaння нaclння е бlльшoю, н1ж для зepнoвиx кyльгyp пepшoï гpyпи, зa низькoï кyльгypи зeмлepoбcгвa глибину зa-гopгaння нaclння гpигикaлe пoгplбнo зб1ль-шyвaги дo 6 cм;

- нopмa виclвy нaclння пlcля кpaшиx то-пepeдникlв 1 в yмoвax дocгaгньoгo звoлo-

Pиc. 6. Pocлинa, кoлoc, нac1ння тpитикaлe oзимoгo copïy 'Чaян'

Pmc. 7. Xëi6 1*3 3epHa Ta eëeKTpo$operpaMa 6ëOKÏB KOMnoHeHTÏB rëiaflMHy TpMTMKaëe oçuMoro 'Hani'

œeHHa ct&hobhtb 4,5 MëH mT./ra, nicëa rip-max nonepeflHHKiâ - 5,5 MëH mT./ra;

- ctpok ciâÔH flëa n;Boro copTy e HaHKpa^HM TOfli, KOëH Bifl ciâÔH flo npnnHHeHHa ociHHBoï BereTan;iï cyMa eôeKTHBHHx cepeflHBOfloôoBHx TeMnepaTyp (noHafl +5 °C) CTaHOBHTB npnô-ëH3HO 500 °C, a TpHBaëicTB ociHHBoro nepiofly

- 50-60 fliô; ça pe3yëBTaTaMH flocëiflœeHHa Kpa^HM CTpoKOM ciBÔH b 3OHi ËicocTeny e no-"aTOK TpeTBOï fleKaflH BepecHa, noëicca - flpy-ra fleKafla BepecHa;

- nonepeflHHKH - ^é copT TpHTHKaëe e MeHm BHMorëHBHM flo nonepeflHHKiâ, Hiœ nraeннцa O3HMa, BaœëHBO, rnpô nonepeflHHKH He çyMOBHëH po3bhtok npHKopeHeBHx xBopoô. 3a peçyëBTaTaMH Hamnx flocëiflœeHB flëa cop-Ty 'HaaH' Kpa^HMH nonepeflHHKaMH e çepHO-Bi flpyroï rpynH, 3epHo6o6oâi (paHHBOCTHrëi é cepeflHBopaHHi copTH coï Ha 3epHo), npocanHi KyëBTypn, oflHopi^Hi TpaBH, aêi paHO 3BiëB-HaroTB noëe é flaroTB 3Mory aêicHO niflroTyBa-th tpyHT flëa CBoe^acHo'ï ciâôn;

- BHeceHHa floôpHB - onTHMaëBHa HopMa Mi-HepaëBHèx floôpHB flëa yMOB ËicocTeny -N P K nOëiCCa - N P K •

90-120^ 90XV90' 120 120 120'

nepeflnociBHa iHOKyëa^a MiêpoÔHHM npena-paTOM noëiMiêcoôaKTepHHOM, ôioareHTOM aêoro e ôocôaTMo6iëi3yro^i ôaKTepiï Paenibacillus po-lymyxa KB, 6ioëori"HHM ôocôophhm floôpHBOM, aêe Biflirpae TaKoœ poëB CTHMyëaTopa œèBëeH-Ha; BHTpaTH npenapaTy Ha HopMy HaciHHa Ha 1 ra CTaHOBëaTB 150 Më [14];

- 3acTOcyBaHHa 3aco6iB 3axèCTy - b OKpeMi poKH Ha TepHTopiï HepHiriBCBKoï, ^htomhp-cbkoï oôëacTeé KpaïHH npoTH 6iëoï nëaMHC-TocTi, cnpè^HHeHoï Bacillus megaterium pv. cerealis, eôeKTHBHHM e 6ioëori"HHé npenapaT AraT 25 K (oôpoôêa HaciHHa a6o oônpèCKyBaH-Ha pocëHH flo ôa3è TpyÔKyBaHHa); npoTH 3ÔyflHHKa ôypoï ipœi Puccinia triticina Erikss

- AëBÔa-Te6y3Oë, CHCTeMHHé ôyHr^Hfl npe-BeHTHBHOï Ta KypaTHBHOï fliï, HOpMa BHTpaTH aêoro CTaHOBHTB 0,8-1 ë/ra.

3 riôpHflHoï KOMÔiHa^ï 'CëaBeTHe' X 'ïïme-HH^He' mëaxoM iHflHBiflyaëBHoro floôopy 6yëo BifliôpaHO KOHCTaHTHi ëiHiï ('nC_1-12', 'nC_2-12', 'nC_3-12', 'nC_4-12', 'ÏC_5-12', 'nC_6-12' i 'nC_6-1-12'), aêi icTOTHO Biflpi3-Haëèca Bifl ôaTBKiBCBKHx ôopM 3a Mopôoëo-ri^HHMH rocnoflapcвкo-цiнннмн O3HaKaMH. Xa-paKTepHHM ôeHOTHnoBHM npoaBOM O3HaK цнx ëiiié e: BiflcyTHe a6o flyœe Cëaôêe aHTO^iaHO-Be 3a6apBëeHHa KOëeonTHëK y ôa3i npopoc-TaHHa; ôopMa Ky^a pocëHH - Bifl Haniânpa-Moro flo Haniâpo3ëororo; pocëHHH b nociâax -3 noxèëHMH npanop^BHMH ëHCTKaMH; BiflcyTHe aнтoцiaнoвe 3a6apBëeHHa BymoK npa-nopцeвoro ëHCTKa, BymKa ùiëBHO npèëara-roTB flo CTeôëa; n0"aT0K KOëociHHa - paHHié (npè6ëH3HO npanaflae Ha кiнeцв nepmoï-no-"aTOK flpyroï fleêaflè TpaBHa), Ha flâi-Tpa floôn ni3Hime, Hiœ y œHTa (nopiBHaHO 3 copTaMH 'BopoTBÔa', 'CèHTeTHK 38', 'XëiÔHe'); KOëip CTeôëa é ëHCTêiâ 3eëeHèé, Koëoca - caëaTO-Bèé; BiflcyTHié BOCKOBèé HaëiT Ha nixâi npa-nopцeвoro ëHCTKa; aHTO^aHOBe 3a6apBëeHHa ocTroêiâ e noMipHHM; npa цвoмy nèëaKH œoB-Ti, 6e3 aнтoцiaнy• flOBœHHa ëHCTKOBOï nëac-

thhkh npanop^Boro ëHCTKa - cepeflHa (15/-» \ u • o o

16 cm), npoTe b nocymëHBHé вereтaцiéннé nepiofl (2015, 2016 pp.) ïxHa flOBœHHa He ne-peBHùyBaëa 12 cm; 3a mapHHOK ëHCTKOBOï nëacTHHKH npanopцeвнé ëHCTOK TaKoœ e ce-peflHiM (6ëH3BKO 1,3 cm); BiflcyTHié BOCKOBèé HaëiT Ha Koëoci; iHTeHCHBHicTB onymeHHa CTeôëa nifl KOëocoM e noMipHoro; 3a BècoToro pocëHHH HOBi ëiHiï e cepeflHBOCTeôëOBHMH

(110-113 cm); po3MiùeHHa ocTroêiâ Ha Koëoci hobhx ëiiié BHaBëeHO y BepxHié éoro noëo-BHHi, flOBœHHa ocTroêiâ BiflHOCHO Koëoca - ce-peflHa; KiëBOBèé зy6eцв hhhhbo'i K0ë0CK0B0ï ëycKH e flOBrHM, 3a po3MipoM flpyroro зy6цa Miœ ëiiiaMH e icTOTHa piзннцa: flëa 'nC_1-12'

- KiëBOBèé зy6eцв y cepeflHié ^acTHHi Koëoca

- KopoTKèé, flëa iHmax ëiiié - cepeflHié ('nC_2-12' - 'ÏC_5-12') Ta flOBraé ('nC_6-12' i 'nC_6-1-12'); BiflcyTHe onymeHHa 30BHim-HBOï nOBepxHi HHffiHBOï KOëOCKOBOï ëyCKH. Ko-ëoc flëa Bcix ëiiié - "rcpBOHoro KOëBopy, cepeflHié 3a ùiëBHicTro, mapHHOK é flOBœHHoro (11-14 cm); nipaMiflaëBHoï ôopMH; KiëBKicTB KBiTOK y K0ë0CKy - cepeflHa (3-4 kbîtkh); ko-ëoc y npocTopi - HaniBnoHHKëèé (pac. 8).

ÇepHO hobhx ëiiié xapaKTepH3yeTBca Kpyn-HicTro, aëe 3a KOëBopoM i xapaKTepoM noBepx-Hi Miœ hhmh e 3Ha"Ha piзннцa. flëa tphth-Kaëe 'ÏC_1-12', 'ÏC_3-12' i 'ÏC_5-12' 3ep-HiBKa e KopH"HeBoro, rëafleHBKoro, 3 kopot-khm "yÔKOM, HerëHÔOKoro 6opo3eHKoro; flëa 'nC_2-12' i 'nC_4-12' - CBiTëo-KopH"HeBa, rëafleHBKa; flëa 'nC_6-12' - TaKoœ CBiTë0-K0-

issn 2518-1017 Plant Varietîes Studying and protection, 2017, vol. 13, no 3

259

1 2 З 4 5

6

7

Pиc. S. I^oc зa дoвжинoю нoвиx гeнoтип1в втopиннoгo тpитикaлe oзимoгo пop1внянo з бaтьк1вcькими фopмaми:

1 - 'ПC - 1-12', 2 - Ж_2-12', З - 'ПC_3-12', 4 - Ж_4-12', 5 - 'ПC_5-12', 6 -'ПC_6-12', 7 - 'ПC_6/1'

Пoтpiбнo зayвaжити, щo фopми 'ПC_2-12', 'ПC_3-12', 'Ж_6-12', i 'ПC_6-1-12' icтoтнo пepeвищyють бaтькiвcькi фopми зa мacoю 1000 зepeн i вpoжaйнicтю зepнa.

Bapтo зaзнaчити, щo, як i copт 'Пшeнич-нe', нoвi фopми тpитикaлe мaють блoк 1B3, який е гозитивним щoдo виcoкoï якocтi кpoxмaлo-aмiлaзнoгo кoмплeкcy зepнa для вигoтoвлeння бioeтaнoлy (p^. 10).

У cepeдньoмy зa 2013-2016 pp. для циx лшш мaca 1000 зepeн cтaнoвилa 60,3, 62,4, 64,5 i 66,0 г зa cepeдньoï вpoжaйнocтi зepнa 805, 779, 1106 i 914 г/м2 вiдпoвiднo, пpи

2

З

4

5

6

Pиc. 9. Зepн1вкa зa кoльopoм нoвиx гeнoтип1в втopиннoгo тpитикaлe oзимoгo пop1внянo з бaтьк1вcькими фopмaми:

1 - 'ПC - 1'; 2 - Ж - 2'; З - 'ПC - З'; 4 - 'ПC - 4'; 5 - Ж - 5'; 6 - 'ПC - 6'; 7 - Ж - 6/1'

pичнeвa, aлe змopшкyвaтa; для ^C_6-1-12' -жoвтo-бiлa, тpoxи змopшкyвaтa (pиc. 9). Для бaтькiвcькoï ('Пшeничнe') й мaтepинcькoï ('Cлaвeтнe') фopм зepнiвкa е cвiтлo-кopичнe-вoю й жoвтo-бiлoю, зa xapaктepoм пoвepxнi - cлaбкoзмopшкyвaтoю тa змopшкyвaтoю вiдпoвiднo.

1 2 З 4 5 6 7 8 9

Pиc. 10. Eлeктpoфopeгpaмa блoк1в кoмпoнeнт1в гл1aдинy втopиннoгo тpитикaлe:

1 - 'CëaâeTHe' ($); 2 - 'Пшеничне' (б1); З - Ж_1-12'; 4 - 'ПC_2-12'; 5 - 'ПC_3-12'; 6 - Ж_4-12'; 7 -Ж_5-12'; 8 - 'ПC_6-12'; 9 - 'nC_6/1'

цьoмy для бaтькiвcькиx фopм cepeднi т^з-ники зa цими oзнaкaми cтaнoвлять: для мa-тepинcькoï фopми copтy Cлaвeтнe - 55,4 г i 761 г/м2, бaтькiвcькoï - 'Пшeничнe' - 50,2 г i 684 г/м2 вiдпoвiднo. Для лшш 'ПC_1-12', ^C_4-12' i 'ПC_5-12' пoкaзники вpoжaйнoc-т1 пepeбyвaють нa piвнi бaтькiвcькиx фopм.

Bиcнoвки

Taким чинoм, cтвopeнo фopми вто-

pиннoгo тpитикaлe (2n = 42) лicocтeпoвoгo eкoтипy тa oxapaктepизoвaнo ïx зa ceлeкцiй-ними тa гocпoдapcькo-цiнними oзнaкaми для викopиcтaння цьoгo мaтepiaлy в ceлeк-ци тa pocлинництвi. Hoвi гeнoтипи втopин-нoгo тpитикaлe oзимoгo 'Пшeничнe', 'Чaян' е aдaптoвaними дo yмoв як i^e^^TOro, тaк i opгaнiчнoгo зeмлepoбcтвa й xapa^ep^ зyютьcя виcoкoю rocyxo- й зимocтiйкicтю (9 бaлiв), стшк^тю пpoти вилягaння (9 бaлiв), пpopocтaння й oбcипaння зepнa в кoлoci тa лaмкocтi кoлoca (9 бaлiв), е cтiйкими пpoти кoмплeкcy гpибниx xвopoб (8-9 бaлiв), мaють витокий piвeнь ypoжaйнocтi (7-8 т/гa зa ш-тeнcивнoï тexнoлoгiï виpoш;yвaння; 5-6 т/га - зa opгaнiчнoгo виpoбництвa) i тexнoлoгiч-нoï якocтi зepнa (вмicт бiлкa - 14-15 i 1213% вiдпoвiднo). Cepeдньocтeблoвi кoнcтaнт-н1 pocлиннi фopми тpитикaлe ^^1-12', 'ПC_2-12', 'ПC_3-12', 'ПC_4-12'; 'ПC_5-12', ^C_6-12' i 'ПC_6/1', щo нaлeжaть дo пoлi-cькo-лicocтeпoвoгo й лicocтeпoвoгo e^ram^,

1

7

формують високу та середню врожайшсть зерна (805-1106 г/м2) i адаптившсть за ор-гашчного землеробства, зокрема у разi ви-користання бiологiзованиx елементiв агро-технологи.

Використана литература

1. Шулындин А. Ф., Наумова Л. Н. Амфидиплоиды, полученные от скрещивания озимой твердой пшеницы с рожью. Селекция и семеноводство. 1965. № 1. C. 34-55.

2. Щипак Г. В., Рябчун В. К., Шатох"н В. I. Результати та перспек-тиви селекц"Т тритикале. Селекщя i наанництво: м"жв"д. те-мат. наук. зб. Харк"в, 2000. Вип. 84. С. 17-25.

3. Г"рко В. С., Волощук С. I. Життездатна альтернатива - чи мар-г"нальна культура? Наанництво. 2010. № 8. С. 2-3.

4. Грабовец А. И., Фоменко М. А. Создание и внедрение сортов пшеницы и тритикале с широкой экологической адаптацией. Зернобобовые и крупяные культуры. 2013. № 2. С. 41-47.

5. Москалець Т. 3., Гриник I. В., Тарасюк С. I. та "н. Модиф"кац"й-на м"нлив"сть нового сорту пшенично-житнього амф"диплоТ-ду за еколопчними, господарсько-ц"нними та молекулярно-генетичнми маркерами. Проблеми екологiчноi бiотеxнологii. 2015. № 2. URL: http://ecobio.nau.edu.ua/index.php/ecobio-tech/article/view/9623

6. Moskalets T. Z., Vasylkivskyi S. P., Morgun B. V. et al. New genotypes and technological indicators of winter triticale. Biotechnologia Acta. 2016. Vol. 9, No. 1. P. 79-86. doi: 10.15407/biotech9.01.079

7. Гордей И. А., Люсиков 0. М., Белько Н. Б. и др. Тритикале. Генетические основы селекции растений : в 4 т. Т. 2 : Частная генетика растений / науч. ред. : А. В. Кильчевский, Л. В. Хотылева. Минск : Белоруская навука, 2010. C. 52-110.

8. Майсурян Н. А. Практикум по растениеводству. 6-е изд. Москва : Колос, 1970. C. 44-76.

9. Куперман Ф. М. Морфофизиология растений. Морфофизио-логический анализ этапов органогенеза различных жизненных форм покрытосеменных растений. 3-е изд., пе-рераб. и доп. Москва : Высш. школа, 1977. C. 28-88.

10. Методика державного сортовипробування с"льськогоспо-дарських культур / за ред. В. В. Волкодава. КиТв : Алефа, 2000. Вип. 1. Загальна частина. C. 10-50.

11. Удовенко Г. В., Кожушко Н. Н., Барашкова Э. А. и др. Методы оценки устойчивости растений к неблагоприятным условия среды. Ленинград : Колос, 1976. С. 31-88.

12. Мединец В. Д. Полевой метод оценки зимостойкости сортов Селекция и семеноводство. 1972. Вып. 20. С. 10-13.

13. Доспехов Б. А. Методика полевого опыта (с основами статистической обработки результатов исследований). 5-е изд., доп. и перераб. Москва : Агропромиздат, 1985. 351 с.

14. Москалець Т. 3. Адитивний прояв б"оценотичних зв'язк"в у систем" «м"кроорган"зми ризосфери фунту - рослини триби Шкеае». Вкник 0НУ. Бiологiя. 2015. Т. 20, Вип. 2. С. 41-50.

15. Москалець Т. 3., Москалець В. I., Москалець В. В., Вдовичен-ко Ж. В. Сорт вторинного тритикале 'Пшеничне': селекц"й-но-господарськ" ознаки, агроеколопчний паспорт. Наукове забезпечення iнновацiйного розвитку агропромислового комплексу в умовах зм1'н Ымату : тези допов"дей М"жнар. наук.-практ. конф. молодих вчених " спец"ал"спв (м. Дн"про, 25-26 травня 2017 р.). В"нниця, 2017. - С. 44-46.

References

1. Shulyndin, A. F., & Naumova, L. N. (1965). Amphidiploids produced by crossing of winter hard wheat and rye. Selektsiya i semenovodstvo [Plant Breeding and Seed Production], 1, 34-55. [in Russian]

2. Shchypak, H. V., Riabchun, V. K., & Shatokhin, V. I. (2000). Results and prospects of triticale breeding. Selektsia I Nasinnit-stvo [Plant Breeding and Seed Production], 84, 17-25. [in Ukrainian]

3. Hirko, V. S., & Voloshchuk, S. I. (2010). A viable alternative - is it a marginal culture? Nasinnytstvo [Seed Production], 8, 2-3. [in Ukrainian]

4. Grabovets, A. I., & Fomenko, M. A. (2013). Sozdanie i vnedrenie sortov pshenitsy i tritikale s shirokoy ekologicheskoy adap-tatsiey. Zernobobovye i krupenye kul'tury [Leguminous and Croat Crops], 2, 41-47. [in Russian]

5. Moskalets, T. Z., Hrynyk, I. V., Tarasiuk, S. I., Moskalets, V. V., Buniak, N. M., Moskalets, V. I., & Rybalchenko, V. K. (2015). Modification variability of a new variety of wheat-rye amphi-diplod for ecological, economic and molecular genetic markers. Problemy ekolohichnoibiotekhnolohii [Problems of Environmental Biotechnology], 2. Retrieved from http://ecobio.nau.edu. ua/index.php/ecobiotech/article/view/9623

6. Moskalets, T. Z.,Vasylkivskyi, S. P., Morgun, B. V., Moskalets. V. I., Moskalets, V. V., & Rybalchenko, V. K. (2016). New genotypes and technological indicators of winter triticale. Biotechnologia Acta, 9(1). 79-86. doi: 10.15407/biotech9.01.079

7. Gordey, I. A., Lyusikov, 0. M., Bel'ko, N. B., Khotyleva, L. V., Kaminskaya, L. N., Koren, L.V., & Bushtevich, V. N. (2010). Tritikale. Geneticheskie osnovy selektsii rasteniy. T. 2: Chastnaya genetika rasteniy [Tritikale. Genetic bases of plant breeding Vol. 2: Particular plant genetics]. A. V. Kil'chevskiy, & L. V. Khotyleva (Eds.). (pp. 52-110). Minsk: Beloruskaya navuka. [in Russian]

8. Maysuryan, N. A. (1970). Praktikum po rastenievodstvu [Work book on plant growing]. (6nd ed.). (pp. 44-76). Moscow: Kolos. [in Russian]

9. Kuperman, F. M. (1977). Morfofiziologiya rasteniy. Morfofizio-logicheskiy analiz etapovorganogeneza razlichnykh zhiznennykh form pokrytosemennykh rasteniy [Plant morphophysiology. Morphophysiological analysis of organogenesis stages of various life forms of angiosperms]. (3nd ed., rev.). Moscow: Vys-shaya shkola. [in Russian]

10. Volkodav, V. V. (Ed.). (2000). Metodyka derzhavnoho sortovy-probuvannia silskohospodarskykh kultur. Vypusk 1. Zahalna chastyna [Methods of State variety testing of agricultural crops. Issue 1. General part] (pp. 10-50). Kyiv: Alefa. [in Ukrainian]

11. Udovenko, G. V., Kozhushko, N. N., Barashkova, E. A., Vinogrado-va, V. V., Volkova, A. M., Saakov, B. C., ... Zhebrak, E. A. (1976). Metody otsenki ustoychivosti rasteniy k neblagopriyatnym us-loviyam sredy [Methods to assess plant resistance to adverse environmental conditions] (pp. 31-88). Leningrad: Kolos. [in Russian]

12. Medinets, V. D. (1972). Field method for estimating winter hardiness of varieties. Selektsiya isemenovodstvo [Plant Breeding and Seed Production], 20, 10-13. [in Russian]

13. Dospekhov, B. A. (1985). Metodika polevogo opyta (s osnovami statisticheskoy obrabotki rezul'tatov issledovaniy) [Methods of field experiment (with the basics of statistical processing of research results)]. (5th ed., rev.). Moscow: Agropromizdat. [in Russian]

14. Moskalets, T. Z. (2015). Additive manifestation of biocenotic relations in the "microorganisms of the soil rhizosphere -plant tribe Triticeae" system. Visnyk ONU. Biolohiia [Odesa National University Herald. Biology], 20(2), 41-50. [in Ukrainian]

15. Moskalets, T. Z., Moskalets, V. I., Moskalets, V. V., & Vdovy-chenko, Zh. V. (2016). Secondary triticale variety "Psh-enychne": breeding and economic characters, agroeco-logical certificate. Naukove zabezpechennia innovatsiinoho rozvytku ahropromyslovoho kompleksu v umovakh zmin klimatu: tezy dopovideiMizhnar. nauk.-prakt. konf. molodykh vchenykh i spetsialistiv [Scientific support of innovative development of agroindustrial complex in the context of climate change: Int. science-to-practice conf. of young scientists and specialists] (pp. 44-46). May 25-26, 2017, Dnipro, Ukraine. [in Ukrainian]

Селекция та наанництво

УДК 633.11:633.527+631.529

Москалец Т. З.1*, Грынык И. В.2, Москалец В. И.3, Москалец В. В.1 Идентификационные признаки генотипов вторичного тритикале для использования в селекции и растениеводстве // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. 2017. Т. 13, № 3. С. 252-262. http://dx.doi.Org/10.21498/2518-1017.13.3.2017.110707

1Белоцерковский национальный аграрный университет М0Н Украины, пл. Соборная, 8/1, г. Белая Церковь, Киевская обл., 09117, Украина, *e-mail: [email protected]

2Институт садоводства НААН, ул. Садовая, 23, пгт Новоселки, г. Киев, 03027, Украина, e-mail: [email protected] 3Носовская селекционно-опытная станция Мироновского института пшеницы им. В. Н. Ремесла НААН, ул. Мира, 1, п. Опытное, Носовский р-н, Черниговская обл., 17131, Украина, e-mail: [email protected]

Цель. Создать и изучить генотипы вторичного тритикале элементов агротехнологии. Выводы. Для создания ново-гексаплоидного уровня для эффективного их использова- го исходного материала при селекции гексаплоидных три-ния в дальнейшей селекции и растениеводстве. Методы. тикале целесообразно использовать метод внутривидовой

Полевой, лабораторный, внутривидовая гибридизация с последующим индивидуальным отбором. Результаты. Созданы и охарактеризованы новые генотипы вторичного тритикале гексаплоидного уровня по селекционно-хозяйственным и агроэкологическим признакам и свойствам. Серию низькостебельных сортов тритикале озимого представляют: 'Пшеничное', 'Чаян', которые адаптированы к условиям как интенсивного, так и органического земледелия. Они характеризуются высокой засухо- и зимостойкостью, устойчивостью к полеганию, осыпанию, прорастанию зерна в колосе и ломкости колоса, имеют иммунитет против комплекса грибных болезней и высокий уровень урожайности и технологического качества зерна. Среднестебель-ные константные растительные формы тритикале 'ПС 1-12', 'ПС 2-12', 'ПС 3-12', которые относят к полесско-лесостепно-му и лесостепному экотипам, демонстрируют высокую продуктивность и адаптивность при органическом земледелии, в частности в случае использования биологизированных

гибридизации с привлечением исходного материала, контрастного по эколого-географическому происхождению, и адаптированные местные формы с последующим индивидуальным отбором генотипов с желательными признаками и свойствами в расщепляющихся гибридных популяциях. Созданы и охарактеризованы новые генотипы вторичного тритикале по селекционно-генетическим и агроэкологическим признакам и свойствам. Рекомендуется в селекционной практике использовать качественно новый подход агроэкологической и генетической паспортизации генотипов для эффективного решения ряда теоретических и практических задач, которые стоят перед современной экологической и адаптивной селекцией. Предложен новый исходный материал вторичного тритикале озимого и научное сопровождение его выращивания для дальнейшей селекции и растениеводства.

Ключевые слова: селекция, тритикале озимое, идентификационные признаки.

UDC 633.11:633.527+631.529

Moskalets, T. Z.1*, Hrynyk, I. V.2, Moskalets, V. I.3, & Moskalets, V. V.1 (2017). Identification traits of secondary triticale genotypes for the use in breeding and plant growing. Plant Varieties Studying and Protection, 13(3), 252-262. http://dx.doi.org/10.21498/2518-1017.13.3.2017.110707

1Bila Tserkva National Agrarian University of the Ministry of Education and Science of Ukraine, 8/1 Soborna Sq., Bila Tserkva, Kyiv region, 09117, Ukraine, *e-mail: [email protected]

2Institute of Horticulture of the National Academy of Sciences of Ukraine, 23 Sadova Str., Novosilky, Kyiv, 03027, Ukraine, e-mail: [email protected]

3Nosivka selection-experimental station of the V. M. Remeslo Myronivka Institute of Wheat of the National Academy of Agrarian Sciences of Ukraine, 1 Myru Str., Doslidne, Nosivka region, Chernihiv region, 17131, Ukraine, e-mail: [email protected]

Purpose. To create and study genotypes of the secondary triticale of the hexaploid Level for their effective use in further breeding and plant growing. Methods. Field study, laboratory analyses, intraspecific hybridization with subsequent individual selection. Results. New genotypes of the secondary triticale of the hexaploid level have been created and characterized for economic characters and agroecological traits and properties. Series of short-stem winter triticale was represented by 'Pshenychne', 'Chaian' to be adapted to the conditions of both intensive and organic farming. They are characterized by high drought resistance and winter hardiness, resistance to lodging, grain shedding, grain germination in the spike and spike fragility as well as by immunity to fungal diseases providing a high level of yield and technological quality of grain. The following new constant forms of triticale as TIC_1-12', 'nC_2-12', 'nC_3-12', that have an average height of the stem and belong to the Polissia-Forest-Steppe and Forest-Steppe ecotypes, demonstrated high productivity and adaptability in organic farm-

ing, particularly in case of the use of biologized elements of agrotechnology. Conclusions. For the creation a new parent material during breeding of hexaploid triticale, the method of intraspecific hybridization is desirable with the use of parent material to be contrasting for eco-geographical origin and adapted local forms, followed by individual selection of genotypes with the desired characteristics and properties in cleavable hybrid populations. New genotypes of the secondary triticale have been created and characterized for breeding, genetic and agroecological traits and properties. In breeding practice, it is advisable to use a whole new approach of agroecological and genetic certification of genotypes for the effective solution of a number of theoretical and practical tasks facing modern ecological and adaptive breeding. New parent material of the secondary winter triticale and scientific support for its cultivation is proposed for further breeding and plant growing.

Keywords: selection, triticale of winter, identification signs.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Hadiuwna / Received 22.05.2017 nozodxeHO do dpyKy/ Accepted 09.08.2017

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.