CC BY
14Рослинництво
УДК 633.1:632: 632.51:595.7: 576
Значения сорлв ТпЪ'^еса1е Wittmack ех А.Сатиз у формуванн видового р1'зноманггтя агроекосистем
В. В. Москалець, доктор а'льськогосподарських наук, Т. З. Москалець, кандидат б1олог1чних наук Б1-лоцерк1-вський нац'ональний аграрний ун'верситет moskalets78@rambler.ru
Мета. З'ясувати еколоп'чне значення сорт'в тритикале озимого у формувант видового р1'зномат'ття агроекосистем. Методи. Польов1, лабораторн досл'дження та математично-статистичний анал1'з. Результати. Досл'джено еколоп'чне значення сорлв тритикале озимого лкостепового й полкького екотот'в як детерм1'нант1'в агробюценозу в структурно-функц1'ональн1'й оргатзац11 видового р1'зноман1'ття. Встановлено, що малосприятливою еколоп'чною н1'шею для шк1'дник1'в-ф1'тофап'в е так' сорти й Я1н1"1 тритикале озимого, як 'Славетне', 'АД 256', 'Чаян', 'ДАУ 5', для еп1'ф1'топаразит1'в - 'В1'вате Нос1'вське', 'Пшеничне', 'Славетне пол1'пшене', 'Славетне', 'Ягуар' в1'дпов1'дно. З'ясовано, що сорти й лтн11 тритикале озимого 'АД 256', 'В1'вате Нос'вське', 'Пшеничне', 'Славетне пол1'пшене', 'Славетне' виявляють високу бклоп'чну здатн1'сть конкурувати з синантропною рослиннктю та формувати ч1'тко виражен асоцпацИ ф1'тосегетал1'в. Висновки. Встановлено, що агрофггоценози досл'джених сорт'в тритикале озимого в умовах л1'состепового, полкько-лкостепового й пол1'ського екотоп1'в у динамщ1 визначають структурно-функц1'ональну орган1'зац1'ю видового р1'зноманптя агроекосистем.
Ключов! слова: тритикале озиме, сорт, еколоп'чне значення, видове р1'зноманптя, агроекосистема.
Вступ. АгрофГтоценози сГльськогосподар-ських культур здатнГ впливати за популя-цГйними критерГями на стан видового рГз-номанГття в межах однородно! дГлянки поля сГвозмГни, якГ характеризуються динамГч-нГстю та взаемовпливом на рГвнГ екотопу й бГотопу та Гстотно залежать вГд антропогенного чинника [1, 2]. ОскГльки цГ штуч-нГ екосистеми е простГшими за структурою, бГльш короткочасними в своему розвитку, ГсторичнГ зв'язки в них слабшГ й потребу-ють додаткових витрат енергГ! порГвняно з природними для пГдтримки свое! стГйкостГ. Тритикале - еволюцГйно молода й маловив-чена, але перспективна культура [3]. Про-тягом останнього десятилГття в питаннях захисту тритикале вГд шкГдникГв, хвороб Г бур'янГв дедалГ частГше звертають увагу на еколого-бГоценотичну концепцГю адаптивного землеробства, яка передбачае посту-повий перехГд до створення стабГльних са-морегульованих агроекосистем, у яких чи-сельнГсть популяцГй шкГдливо! бГоти пере-бувае пГд контролем природних механГзмГв бГоценотично! регуляцГ! [4]. Отже, дослГ-дження екологГчного значення нових сортГв тритикале в структурно-функцГональнГй ор-ганГзацГ! бГологГчних груп комах-фГтофагГв,
збудникГв грибних хвороб, бур'янГв е акту-альним.
Мета дослщження — з'ясувати екологГч-не значення сортГв тритикале озимого у формуваннГ видового рГзноманГття агро-екосистем.
Матер1али та методика дослщжень. По-льовГ дослГди з вивчення агротехнологГ! вирощування тритикале озимого були про-веденГ на стацГонарах дослГдного поля на-вчально-наукового дослГдного центру БГ-лоцеркГвського нацГонального аграрного унГверситету, 2007-2014 рр. (лГсостеповий екотоп) та НосГвсько! селекцГйно-дослГцно! станцГ! 1нституту сГльськогосподарсько! мГкробГологГ! Г агропромислового розвитку НААН Украши (нинГ шдпорядкована 1нсти-туту пшеницГ ГменГ В. М. Ремесла НААН) та 1нституту сГльського господарства ПолГс-ся НААН (с. ГрозГне), 2008-2013 рр. (по-лГсько-лГсостеповий Г полГський екотопи).
Грунт дослГдних дГлянок у лГсостепово-му екотопГ - чорнозем типовий малогумус-ний легкосуглинковий на карбонатному лесГ, полГсько-лГсостеповому - чорнозем вилугуваний малогумусний легкосуглин-ковий, полГському - дерново-пГдзолистий глеюватий. Площа варГанта дослГду ста-
нoвилa 35 м2, oблiкoвa - 30 м2. Пoпepeд-ник для тpитикaлe - викo-вiвcянa cyмiш. Texнoлoгiя виpoщyвaння тpитикaлe oзи-мoгo бyлa зaгaльнoпpийнятoю для yмoв Лicocтeпy (Л) i ^л^я (П): nonepedíUKu: тоя й пpoco нa зepнo; doápuea: нiтpoaмo-фocкa N60P60K60 (для Л) i aмiaчнa ceлiтpa + cyпepфocфaт пpocтий + кaлiйнa ciль
- N90P120K120 (для П); oápoáimoK fpyímy: диcкyвaння + пepeдпociвнa кyльтивaцiя; зб^ання - oднoфaзнe. У дocлiдax 6ули ви-кopиcтaнi тaкi copти тpитикaлe oзимoгo: 'Cлaвeтнe', 'Biвaтe Hociвcькe', 'Cлaвeтнe пoлiпшeнe', 'Пшeничнe', 'Чaян', 'Ягyap', 'Aвгycтo', 'Eллaдa', 'Зepнoyкicнe', 'ДAУ 5'
- Hociвcькoï ceлeкцiï тa 'Aмфiдиплoïд 256' ('ДЦ 256') - ceлeкцiï Iнcтитyтy pocлинни-цтвa iмeнi B. Я. Юp'eвa HAAH. Зяклядян-ня дocлiдy, cпocтepeжeння, oблiк видoвoгo cклaдy тa пoвeдiнки шкiдникiв y динямь щ здiйcнювaли згiднo iз зaгaльнoпpийня-тою мeтoдикoю [5-7]. Mopфoлoгiчнi дocлi-джeння copтiв тpитикaлe викoнyвaли зa I. Г. Cepeбpякoвым [8] тa Ф. M. Kyпepмaн [9], aнaлiз cтpyктypи вpoжaю - зa H. A. Maйcypянoм [10]. Kiлькicнi пapaмeтpи якicнoгo cклaдy зepнa визнaчaли мeтoдoм кopeлятивнoï iнфpaчepвoнoï cra^pocêo-пп y ближнш IЧ-oблacтi cпeктpa зa дoпo-мoгoю aнaлiзaтopa NIR-4500. Чиceльнicть тa видoвий cклaд бyp'янiв визнaчaли зa A. Ф. Чeнкиным [11], B. A. Зaxapeнкoм [12] тa A. И. Maльцeвым [13]. Oблiк щДль-rocn пpoдyктивнoгo cтeблocтoю тpитикaлe oзимoгo ня oблiкoвиx дiлянкax пpoвoдили пepeд збиpaнням ypoжaю. Узaгaльнюючим y мeтoдoлoгiï дocлiджeнь бyлo викopиcтaн-ня мeтoдy eкocиcтeмнoгo пiдxoдy. Maтeмa-тичнo-cтaтиcтичнy O6PO6KÓ дaниx ви^ну-вaли зa Б. A. Дocпexoвым [14] тa в cepeд-oвищi пaкeтa Statistica-5.5 i Excel-2003.
Результати дослщжень. Дocлiджeння, пpoвeдeнi в yмoвax лicocтeпoвoгo, гол^ь-кo-лicocтeпoвoгo й гол^ь^го eкoтoпiв, дaли мoжливicть вивчити видoвe piзнoмa-нiття зa гопуляцшними кpитepiями в го-ciвax piзниx copтiв тpитикaлe oзимoгo, якi ^тотго piзнятьcя зa гeнoтипoвим i фeнo-типoвим пpoявaми oзнaк, a тaкoж зa типя-ми бioтичниx взaeмoдiй дaти oцiнкy cтaнy фiтoцeнoзiв тpитикaлe зa eкoмopфiчнoю тa гocпoдapcькoю xapaктepиcтикoю. Bcтaнoв-лeнo, щo пpoтягoм 2005-2013 pp. в гол^ь-кo-лicocтeпoвoмy, a в 2007-2013 pp. лico-cтeпoвoмy тa пoлicькoмy eкoтoпax, зaлeж-го вiд eкoлoгiчниx чинникiв тa eêoMop-фiчнoï пpинaлeжнocтi тpитикaлe oзимoгo, дoмiнyючими кoмaxaми-кoнcopтaми були:
клoп-шкiдливa чepeпaшкa (Eurygaster in-tegriceps Put.), xлiбнi жуки (Anisoplia), вe-ликa злaкoвa гоголи^ (Sitobion avenae F.), пшаничний тpипc (Haplothrips tritici Kurd.), блiшкa cмyгacтa xлiбнa (Phyllotreta vittula T.), xлiбнi п'явицi (Oulema lichenis L. i Oulema melanopus L.) тa ш. Зoкpeмa, видoвe piзнoмaнiття pядy Coleoptera зя-ймae дoмiнaнтнe мicцe (75%), дo якoгo нaлeжaть poдини: Carabidae - 25 видiв (20,9%), Curculionidae - 16 (16,3%), Ela-teridae - 10 (10,4%), Chrysomelidae - 8 (7,5%), Staphylinidae - 4 (5,2%), Tenebrio-nidae - 3 (6%), Silphidae - 2 (3%), Leio-didae i Histeridae - го 1,5 (2,2%), Mor-dellidae, Cicindelidae, Anthicidae, Cocci-nellidae, Leptinidae, Lathridiidae, Ceram-bicidae, Apionidae, Dermestidae - по 0,7%. З'яcoвaнo, щр xлiбнi жуки e чиcлeннiшими в eкoклiнax пociвiв зepнoвиx кyльтyp, ня-пpиклaд y пociвax пшeницi oзимoï m^koï, нeзaлeжнo ввд copтy, щiльнicть пoпyляцiй цьoгo œyêa в 1,2-2,3 paзa е вишрю, нiж y пociвax тpитикaлe oзимoгo copтiв лico-cтeпoвoгo й пoлicькoгo eкoтoпiв - 'ДAУ 5', 'Cлaвeтнe', 'Ягyap'. Boднoчac мeншe зяте-ляют^я xлiбними жукями Kopo^o^e-блoвi, oc^cn copти тpитикaлe oзимoгo з ви^^ю щiльнicтю кoлoca (пoнaд 26 KO-лocкiв/10 ch кoлoca). Пepioд льoтy iмaгo жукя-кузьки збiгaвcя з ^чят^м мoлoчнo-вocкoвoï cтиглocтi тpитикaлe oзимoгo, тoмy для змбншбння йoгo mé^^^ocn вaжливo вpaxoвyвaти гeнoтипoвi ocoбливocтi copтiв, yмoви клiмaтoпy тя eдaфoтoпy, кopeгyвaти aгpoтexнiчнi зaxoди, якi е виpiшaльними. Bиявлeнo, щo eкoмopфaм cкopocтиглиx copтiв тpитикaлe oзимoгo 'Пшeничнe', 'Bi-вaтe Hociвcькe' в oêpeMi poки (2011, 2013 pp.), пopiвнянo iз cepeдньocтиглими й шз-ньocтиглими copтaми - 'Cлaвeтнe', ^в-гycтo' тя 'Еллядя', пpaктичнo нe зявдявя-ли ш^ди xлiбнi жуки (r = 0,82-0,86, P = 0,95 пpи t - 2,57).
B пoлicькo-лicocтeпoвoмy eKoTOm (Hociв-cький тя Iчнянcький paйoни Чepнiгiвcькoï oбл.) пoкaзники тpaвмyвaння зepнa тpити-кaлe клoпoм e нижчими в cepeдньoмy ня 6% пopiвнянo з пшeницeю м'якoю oзимoю.
Пoтpiбнo зязнячити, щo пoшкoджeння, cпpичинeнi клoпoм-шкiдливoю чepeпaш-кoю, знижують пoльoвy cxoжicть зepнa тя зpiджyють cxoди ня 10-18%, змeншyють ypoжaйнicть зepнa тpитикaлe ня кpaяx го-ciвiв - ня 0,04-0,05 т/гя.
Eкoмopфи тpитикaлe oзимoгo лicocтeпo-вoгo тя пoлicькoгo eкoтoпiв вiдpiзняютьcя зя чиceльнicтю пoпeлицi. B Пoлicькoмy тя
пол1сько-степовому екотопах чисельшсть цього шщдника е б1льшою, н1ж в Л!состепо-вому екотош. У зв'язку з цим для перехвд-но'1 зони втрати Biä пошкодження попели-цею для середньоп1зн1х i п1зньостиглих сор-т1в становлять 4,2 i 10,6%, що на 3,6 i 7,8% менше, нiж для жита озимого й пшeницi озимо'1 м'якоц для Л!состепу вiдповiдно -1,5 i 5,4%, що на 5,4 i 16,3% менше. Отже, за результатами наших дослвджень вста-новлено, що екоморфи тритикале озимого е малосприятливою eкологiчною нiшeю для шкiдникiв, поpiвнюючи з пшеницею та житом. 3 огляду на це, ïx диференцшовано на:
- cna6ouMoeipni euoHirni - 'Славетне', 'АД 256', 'Чаян', 'ДАУ 5', 'Чорноостисте';
- ÜMoeipHi eKOHirni - 'Biватe Hосiвськe', 'Пшеничне', 'Августо', 'Ягуар';
- cuëbHoéMoeipHi eKOHirni - 'Еллада'.
3дiйснeно також екологчну оцiнку кон-
сортивно'1' pолi ешфггопаразипв у функщ-онуваннi посiвiв тритикале озимого, домь нуючими представниками яких е збудники снiговоï плiсняви (Microdochium nivale (Fr.) Samuels & I.C. Hallett, Typhula incarnate Lasch), борошнисто'1' роси (Blumeria graminis (DC.) f. sp. tritici Speer), буро'1' листково'1 ipœi (Puccinia recondite Dietel & Holw) та летю-чо'1 сажки (Ustilago tritici (Pers.) Rostr). У процеи дослiджeнь протягом 2007-2014 pp. було встановлено, що новi генотипи тритикале проявляють проти збудника Blumeria graminis (DC.) f. sp. tritici Speer як еколо-ичну толерантшсть i пластичнiсть, так i стаб^ьну стiйкiсть, що стало передумовою диференщаци нових дослiджуваниx сорив (лшш) за ймовipнiстю бути екологчною нь шею в умовах конкретних екотошв Украши (табл. 1).
3pозумiло, що така диференщащя не е абсолютно досконалою з фiтопатогeнного погляду, але градащя гeнотипiв культур-них видiв рослин з еколого-бюлопчно'1' позици е важливою, оскiльки дае можли-вiсть ввдобразити синeкологiчнi особливос-
тi фyнкцioнyвaння видoвoгo piзнoмaнiття aгpoeкocиcтeм.
Aнaлiз дaниx дocлiджeнь cвiдчить, щo y cтiйкиx ^o™ cнiгoвoï плicняви copтiв тpи-тикaлe oзимoгo 'Cлaвeтнe', 'Cлaвeтнe голш-me^' cтyпiнь ypaжeння cтaнoвив 8 i 10%, aбo 9-8 бaлiв, вмгст зaгaльниx цyкpiв y вуз-лi кyщeння 6УВ нa 10-15% б^ьшим, нiж y cлaбo- тa cпpийнятливиx дo ще'1 xвopoби copтiв 'Eллaдa', 'Aвгycтo', 'Пшeничнe'.
Пpoяв збyдникa бypoï лиcткoвoï ipœi (Puccinia recóndita Dietel & Holw.) НЯ roci-вax нoвиx copтiв i лiнiй тpитикaлe oзимo-гo мae cтpoкaтий xapa^ep i зaлeжить вiд pядy aгpoeкoлoгiчниx чинникiв [15], y т. ч. в1д гeнoтипoвoï й фeнoтипoвoï мiнливocтi copтiв, yмoв eкoтoпy. Taê, cepeдньopaннi copти - 'Biвaтe Hociвcькe', 'Пшeничнe' тa cepeдньocтиглi - 'Cлaвeтнe', 'Cлaвeтнe го-лiпшeнe' тoщo е ви^^^^кими й стшки-ми (8 i 7 бaлiв) пpoти бypoï лиcткoвoï ipœi, ocкiльки в yмoвax Лicocтeпy тa ^pexi^o!' зoни Лicocтeп-Пoлiccя poзвитoк xвopoби нa пociвax нe пepeвищyвaв 6%, тoдi як нa Пoлicci - пoнaд 10% зaгaльнoгo ypaжeння фiтoцeнoзiв циx copтiв (щiльнicть ПУСТУЛ нa вepxнix лиcкax зaзнaчeниx гeнoтипiв cтaнoвилa 1,5-3 шт./cм2). Cepeдньoпiзнiй copт тpитикaлe oзимoгo 'Eллaдa' пpoявляв ceбe як cпpийнятливий (4 бaли) дo збyдникa Puccinia recóndita Dietel & Holw. Ha пociвax цьoгo copтy poзвитoк ipœi y 2008-2011 pp. дocягaв 43%, y 2013 p. - гоняд 60 y Л^-cтeпy тa 80% - y Пoлicci, щiльнicть ypeди-нioпycтyл якиx пepeвищyвaлa 100 шт./ем2.
Ha ocнoвi oтpимaниx дaниx copтoвий cклaд тpитикaлe бyлo дифepeнцiйoвaнo зa piвнeм cпpийнятливocтi дo бypoï лиcткoвoï ipœi для пeвнoгo eкoтoпy, зoкpeмa:
для лicocтeпoвoгo й пoлicькo-лicocтeпoвo-гo eкoтoпiв ня:
- вucoкocmiйкi eкoмopфu, aбo мaлoймoвip-т eкoлoгiчнi rnrni ('Biвaтe Hociвcькe', 'ïïme-ничнe', 'Cлaвeтнe пoлiпшeнe', 'Cлaвeтнe', 'Ягyap', 'ЛД 256');
Crié^'c™ пpoти збyдникa, бaл Bлacтивicть eкoлoпчнol н1Ш1 6УТИ зaйнятoю Eкoтoп
лicocтeпoвий пoлicькo-лicocтeпoвий пoлicький
9-8 мaлoймoвipнa Haзвa copтy
'Cлaвeтнe пoлiпшeнe', 'Пшeничнe', 'Biвaтe Hociвcькe', 'AД 25б', ^ян', 'Чopнoocтиcтe' 'Cлaвeтнe пoлiпшeнe', 'Пшeничнe', 'Biвaтe Hociвcькe', 'ДAУ 5', ^ян', 'Чopнoocтиcтe' 'Cлaвeтнe пoлiпшeнe', 'ДAУ 5', 'Чaян'
7-б ймoвipнa 'Cлaвeтнe', 'Aвгycтo', 'ДAУ 5', 'flTyap', 'Eллaдa' 'Cлaвeтнe', 'Aвгycтo', 'flTyap', 'AД 25б', 'Eллaдa' 'Пшeничнe', 'Cлaвeтнe', 'Biвaтe Hociвcькe', 'AД 25б', 'Eллaдa'
Taблuця1
Xapaктepиcтикa мoжливocтí пoшиpeння збyдникoм Blumeria graminis (DC.) f. sp. tritici Speer eкoлoгíчниx тш aгpoфíтoцeнoзíв píзниx cop™ тpитикaлe oзимoгo
- стшт екоморфи, або ймовЬрнЬ екологЬч-т тш1 ('Августе', 'Чаян', 'ДАУ 5', 'Зерно-ук1сне');
для пол1ського екотопу на:
- помЬрносприйнятливЬ екоморфи (бал ура-ження 6 1 5), або середнъоймовЬрт екологЬчт тш1 ('В1вате Нос1вське', 'Славетне', 'ДАУ 5, 'Августо');
- сприйнятливЬ (бал ураження 4), або силъноймовЬрнЬ екологЬчт тшЬ ('Чаян', 'Чор-ноостисте', 'Еллада').
Сл1д зазначити, що паразитування збуд-ника буро! 1рж1 на посевах пом1рно- та сприйнятливих сортов в умовах л1состе-пового й пол1сько-л1состепового екотошв призводить до зменшення врожайност1 зерна на 6 1 11%, пол1ського - до 17 1 22% в1дпов1дно.
З огляду на це, було вивчено певн1 елемен-ти агротехн1чних заходов, як1 е д1евими для зменшення паразитуючого впливу грибних хвороб на уражен1сть пос1в1в менш резис-тентних сортов. Для сорту 'ДАУ 5', 'В1вате Нос1вське' ефективним е застосування мше-ральних добрив та б1опрепарат1в пол1функ-ц1онально! ди. В умовах пол1ського екотопу формула добрив 1 микробного препарату е
таКоЮ: М120Р120К120 та М90Р90К90 + д1азобаК-
терин; перех1дно! зони Л1состеп-Пол1сся та
Ё1состепу - М00Рв0К00 та ^60Р90К90 + д1аз°-
бактерин в1дпов1дно (рис. 1).
Агроф1тоценози тритикале озимого в динам1ц1 формують багатовидове р1знома-н1ття сегетально! рослинност1. З'ясовано, що в умовах перех1дно! зони Л1состеп-По-л1сся, Центрального Л1состепу, Сходного Пол1сся флороценотип синантропно! рос-
линност1 пос1в1в тритикале озимого представлений близько 33-40 видами бур'ян1в. Зб1льшення дози м1неральних добрив зу-мовлюе 1стотне шдвищення щ1льност1 сте-блостою не лише для тритикале озимого, а й для сегетально! рослинност1. Проте по-казники щ1льност1 бур'ян1в не завжди ко-релюють з показниками !х сиро! маси, що заф1ксовано в умовах пол1ського екотопу (табл. 2).
У посевах середньорослих сортов ('АД 256', 'Славетне', 'Августо') ступень покриття ста-новить 3-15 бур'ян1в/м2, що в1дпов1дае 2 1 3 балам забур'яненост1; короткостеблових ('В1вате Нос1вське', 'ДАУ 5', 'Пшеничне' та 1н.) - 15-30 бур'ян1в/м2, що в1дпов1дае 3 1 4 балам забур'яненост1.
Диференщащя сегетально! рослиннос-т1 агроф1тоценоз1в тритикале озимого за еколого-б1оморфолог1чними ознаками дала можлив1сть установити в1дсоткову градацию. Зокрема, на частку терофглв припадае 50-55%, гем1криптоф1т1в - 30-38, крипто-ф1т1в - 7-11, геоф1т1в - 1,8-3,1 та ¡вших - 1,2-2,2% загально! чисельност1 бур'ян1в. З'ясовано, що в посевах середньорослих тритикале озимого незалежно в1д сорту, фор-муються ч1тко виражен1 асоц1ац1! ф1тосеге-тал1в (за Браун-Бланке): пир1йно-ф1алкова; п1дмареннико-мокрицева; осотно-кульбаб-кова; ромашково-кульбабкова; талабаново-подорожникова; березково-сокиркова. Ц1 асощаци диференц1юються за типом по-пуляц1йно! стратег1! на так1 ф1тоценотипи: вюлентт, або сильно конкурентна, якими е пир1йно-ф1алкова та березково-сокиркова асощаци; патЬентш (пом1рн1) - шдмарен-
5 12
I 8
\о
^ / \о 4
;5 о
О
о
Без добрив
М60Р6оК6о
Без добрив
N РК
90-120 90-120 90-120
£ Лкостеп Пол1ССя
■ ДАУ 5 □ В1'вате Ноа'вське
Рис. 1. Вплив М1'неральних добрив на резистентшсть пос1'в1в тритикале озимого проти збудника буро11*рж1*
(середне за 2010-2013 рр., вуса - диспера'я)
Таблиця 2
Характеристика продуктивносл фпоценоз1*в тритикале озимого залежно в1'д забур'янення
(середне за 2007-2013 рр.)
• Урожайтсть Перед збиранням
Сорт основноТ Ю'льюсть продуктивних стебел Ю'льюсть Маса бур'ят'в,
культури, т/га культурно! рослини, шт./м2 бур'ят'в, шт./м2 г/м2
Центральний Лкостеп
Без добрив 'АД 256' 5,4 423,4 9,4±1,2 54,2±7,2
(контроль) 'Славетне' 5,7 410,5 6,9±1,7 39,8±9,8
'Августо' 4,8 435,6 3,5±4,1 20,2±3,6
'В1'вате Нос'вське' 4,7 414,6 11,7±1,5 67,4±8,9
'Пшеничне' 4,5 422,4 14,8±0,4 85,3±2,3
'Чаян' 4,2 432,6 15,6±2,1 89,9±11,8
^0Р60К60 'АД 256' 6,5 438,7 19,7±3,1 113,5±17,1
'Славетне' 6,9 436,5 13,5±2,1 77,8±11,8
'Августо' 5,5 447,8 17,6±3,3 101,4±16,3
'В1'вате Нос'вське' 5,6 423,8 23,6±3,8 136,0±22,1
'Пшеничне' 5,8 429,2 31,3±1,9 180,3±10,1
'Чаян' 6,2 439,5 27,5±1,7 158,5±9,7
Н1Р0,05 0,1 18,2
Житомирське Полкся
Без добрив 'АД 256' 3,6 414,5 12,3±1,1 55,8±5,7
(контроль) 'Славетне' 3,4 409,6 10,1±0,3 45,8±1,4
'Августо' 3,6 430,1 10,7±1,9 48,6±8,8
'В1'вате Ноа'вське' 2,7 389,2 19,6±1,9 66,3±6,3
'Пшеничне' 2,8 377,6 18,4±1,4 83,5±10,9
'Чаян' 3,3 424,4 26,2±2,4 96,2±2,9
N Р К 90 120 120 'АД 256' 4,2 419,7 16,4±0,6 74,4±17,7
'Славетне' 4,4 421,5 17,7±3,9 80,3±12,9
'Августо' 3,9 439,1 25,5±2,8 115,7±13,2
'В1'вате Нос1'вське' 3,4 402,5 31,2±5,7 141,6±11,2
'Пшеничне' 3,1 394,2 29,8±2,4 135,2±10,5
'Чаян' 3,6 445,7 34,6±2,1 167,7±7,3
Н1Р 0,05 0,2 14,6
нико-мокрицева; експлерентнЬ (слабы, або нев1дчутн1) - осотно-кульбабкова, талабано-во-подорожникова та ромашково-кульбаб-кова. Доведено, що середне проективне по-криття вюлентами-бур'янами у фггоценозах тритикале озимого е найб1льшим. Зокрема, в агроф1тоценозах короткостеблових гено-тип1в 'ДАУ 5' 1 'Чаян' чисельн1сть бур'ян1в-в1олент1в е вищою, н1ж у посевах середньо-стиглих сортов 'Славетне пол1пшене' 1 'Сла-ветне', що визначае обсяг нагромадження сухо! речовини бур'янами, але структура в1олентно! асощацп залишаеться сталою -включае пир1йно-ф1алкову й березково-со-киркову компоненту.
Отже, стратегия поведшки сегетально! рослинност1 та сорт1в тритикале озимого мае ч1тко виражений виб1рковий характер, зм1нюеться залежно в1д еколого-географ1ч-них, агротехн1чних та ф1тоценотичних особ-ливостей.
Таким чином, формування високопро-дуктивних агроф1тоценоз1в тритикале озимого, як1 проявляють високу ст1йк1сть 1 конкурентоспроможн1сть проти ряду
несприятливих б1олог1чних чинник1в в умовах певного екотопу залежить в1д конкретного сорту й способ1в його вирощу-вання.
Висновки. Встановлено, що агроф1тоце-нози досл1джених сорт1в тритикале озимого в умовах л1состепового, пол1сько-л1со-степового й пол1ського екотоп1в у динам1ц1 визначають структурно-функц1ональну ор-ган1зац1ю видового р1зноман1ття агроеко-систем.
Екоморфи тритикале озимого е мало-сприятливою еколог1чною н1шею для шк1дник1в-ф1тофаг1в, пор1вняно з пшеницею та житом, у зв'язку з чим !х диферен-ц1йовано на:
- слабоймовЬрнЬ екон1ш1 - 'Славетне', 'АД 256', 'Чаян', 'ДАУ 5', 'Чорноостисте';
- ймовЬрнЬ еконЬшЬ - 'В1вате Нос1вське', 'Пшеничне', 'Августо', 'Ягуар';
- силъноймовЬрнЬ еконЬшЬ - 'Еллада'.
З'ясовано еколог1чне значення агроф1то-
ценоз1в тритикале озимого у функц1онуван-н1 еп1ф1топаразит1в, причому прояв збудни-к1в грибних хвороб рослин мае строкатий
характер i залежить В1д ряду агроеколоич-них чинник1в, у т. ч. в1д генотипово! й фе-нотипово! м1нливост1 конкретного сорту.
Досл1джено, що паразитування збудника буро! 1рж1 на пос1вах пом1рно- та сприй-нятливих сорт1в в умовах л1состепового й пол1сько-л1состепового екотоп1в призводить до зменшення врожайност1 зерна на 6 1 11%, пол1ського - до 17 1 22%. За р1внем сприй-нятливост1 до буро! листково! 1рж1 сортовий склад тритикале було диференц1йовано: для л1состепового й пол1сько-л1состепового еко-топ1в на: eucoKoemiÜKi екоморфи, або мало-ÜMoeipni екoлoгiчнi Hirni ('В1вате Нос1вське', 'Пшеничне', 'Славетне пол1пшене', 'Славет-не', 'Ягуар', 'АД 256'); cmiÜKi екoмoрфu, або ÜMoeipíi екoлoгiчнi Hirni ('Августо', 'Чаян', 'ДАУ 5', 'Зерноук1сне'); для пол1ського еко-топу на: пом1рносприйнятлив1 екоморфи (бал ураження 6 1 5), або cepedHboÜMoeipHi eкoлoгiчнi Hirni ('В1вате Нос1вське', 'Славетне', 'ДАУ 5', 'Августо'); cnpuйняmлuвi (бал ураження 4), або c^bHoÜMoeipHi eкoлoгiчнi Hirni ('Чаян', 'Чорноостисте', 'Еллада').
Для оздоровлення ф1тосан1тарного стану агроф1тоценоз1в тритикале озимого потр1бно впроваджувати пол1морфн1 за генами ст1йкост1 проти хвороб генотипи, що можливо т1льки на баз1 широкого ге-нетичного р1зноман1ття вих1дного мате-р1алу з урахуванням внутр1шньовидово! диференц1ац1! збудник1в 1 б1олог1чного контролю патогена на пос1вах резистент-них сорт1в.
Результати досл1джень св1дчать, що сор-ти 'В1вате Нос1вське', 'Пшеничне', 'ДАУ 5', 'Чаян', 'Чорноостисте', як1 в1днесен1 до групи мегатроф, на зб1днених на орган1чну речовину Грунтах формують низьку вро-жайн1сть та як1сть зерна менш толерант-ними до збудник1в грибних захворювань (цю ситуац1ю вдаеться н1велювати добором 1нших генотип1в або шляхом застосуван-ня м1неральних добрив, м1кробних препа-рат1в).
З'ясовано, що застосування м1нераль-них добрив на пос1вах тритикале озимого й бур'ян1в у дозах NeoP0OK0O (для л1состепового екотопу) 1 N90P120K120 (пол1ського) зумовлюе зб1льшення чисельност1 й маси бур'ян1в на одиницю площ1, зокрема 1стотн1ше на по-с1вах короткостеблових сорт1в. Встановле-но, що в умовах л1состепового й пол1ського екотоп1в середньоросл1, середньостигл1 сор-ти 'Славетне' 1 'АД 256' е висококонкурент-ними пор1вняно з 1ншими средньорослими та нашвкарликовими сортами ('Августо', 'В1вате Нос1вське', 'Пшеничне', 'Чаян') як
контроль без добрив, так 1 на фон1 застосу-вання м1неральних добрив.
Одним з ефективних 1 економ1чно-до-ц1льних заход1в щодо зменшення конку-руючого впливу сегетально! рослинност1 на пос1вах короткостеблових сорт1в ('Пшеничне', 'В1вате Нос1вське', 'Чаян', 'Чорноостисте', 'Еллада', 'ДАУ 5') е науково об^рунтоване використання високих доз м1неральних добрив: для умов л1состепо-вого екотопу - у доз1 N120P120K120, пол1сь-
кого - N150P150K150.
Використана литература
1. Москалець Т. 3. Вплив мозаТчного розмщення сорп'в озимоТ пшениц"" на агрор'зноматття / Т. 3. Москалець // Б'ол. в'сник МДПУ 1м. Б. Хмельницького. - Мел'тополь : Люкс, 2015. - № 2.
- С. 31-43.
2. Москалець В. В. Triticosecale Wittmack ex. A. Camus: екосис-темний niflxifl досл1'дження для формування сталих урожа-Тв : монограф'я / В. В. Москалець. - Донецьк : Ноул'дж, 2014.
- 601 с.
3. Бштюк А. П. Агротехнолопчт основи вирощування тритикале в УкраТт : монограф'я / А. П. Бштюк. - К. : Колоб", 2005. - 248 с.
4. Шпанев А. М. Концепция саморегуляции биоценотических процессов в агроэкосистеме / А. М. Шпанев, С. В. Голубев, А. Ф. Зубков // Вестник защиты растений. - 2007. - № 4. -С. 3-27.
5. Методика державного сортовипробування с'льськогоспо-дарських культур / ред. В. В. Волкодав ; Держ. ком'а'я УкраТ-ни по випробуванню та охорот сорп'в рослин. - К. : Алефа, 2000. - Вип. 1. - 100 с.
6. Методолопя оц'нювання сп'йкосп' сорп'в пшениц' проти шюдниюв i збудник'в хвороб / С. 0. Трибель, М. В. Гетьман, 0. 0. Стригун [та 1'н.] ; за ред. С. 0. Трибеля. - К. : Колооб'г, 2010. - 392 с.
7. Определитель сельскохозяйственных вредителей по повреждениям культурных растений / М. Б. Ахремович, И. Д. Батиашвили, Г. Я. Бей-Биенко [и др.] ; под. ред. Г. Е. Осмоловского. - Л. : Колос, 1976. - 696 с.
8. Серебряков И. Г. Морфология вегетативных органов высших растений / И. Г. Серебряков. - М. : Советская наука, 1952. -391 с.
9. Куперман Ф. М. Морфофизиология растений. Морфофизио-логический анализ этапов органогенеза различных жизненных форм покрытосеменных растений : учеб. пособие для студ. биол. спец. ун-тов / Ф. М. Куперман. - Изд. 3-е.
- М. : Высш. школа, 1977. - 288 с.
10. Майсурян Н. А. Практикум по растениеводству / Н. А. Майсу-рян. - Изд. 6-е. - М. : Колос, 1970. - 446 с.
11. Методы учета и прогноз засоренности посевов. Фитосани-тарная диагностика / под ред. А. Ф. Ченкина. - М. : Колос, 1994. - С. 294-313.
12. Методы учета сорных растений // Сб. метод. рекомендаций по защите растений / под ред. В. А. Захаренко, К. В. Новожилова, Н. Р. Гончарова. - СПб., 1998. - С. 31-35.
13. Мальцев А. И. Сорная растительность СССР / А. И. Мальцев. -М. ; Л. : Сельхозиздат, 1933. - 295 с.
14. Доспехов Б. А. Методика полевого опыта (с основами статистической обработки результатов исследований) / Б. А. Доспехов. - 5-е изд., доп. и перераб. - М. : Агропромиздат, 1985. - 351 с.
15. Москалець Т. 3. Слйюсть озимих тритикале i пшениц" м'якоТ проти Puccinia recóndita Dietel&Holw. / Т. 3. Москалець, М. М. Ключевич, В. В. Москалець // Карантин i захист рослин. -2015. - № 6. - С. 1-3.
УДК 633.1:632: 632.51:595.7: 576
В. В. Москалец, Т. 3. Москалец. Значение сортов Triticosecale Wittmack ex A.Camus в формировании видового разнообразия агроэкосистем // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - 2015. - No 3-4 (28-29). - С. 45-51.
Цель. Выяснить экологическое значение сортов тритикале озимого в формировании видового разнообразия агроэкосистем. Методики. Полевые, лабораторные исследования и математически-статистический анализ. Результаты. Исследовано экологическое значение сортов тритикале озимого лесостепного и полесского эко-топов как детерминантов агробиоценоза в структурно-функциональной организации видового разнообразия. Установлено, что малоблагоприятной экологической нишей для вредителей-фитофагов являются такие сорта и линии тритикале озимого, как: 'Славэтнэ', 'АД 256', 'Чаян', 'ДАУ 5', для эпифитопаразитов - 'Виватэ Носовское', 'Пшеничное', 'Славэтнэ улучшенное', 'Славэтнэ', 'Ягуар' со-
ответственно. Установлено, что сорта и линии тритикале озимого 'АД 256', 'Виватэ Носовское', 'Пшеничное', 'Славэтнэ улучшенное', 'Славэтнэ' проявляют высокую биологическую способность конкурировать с синантропной растительностью и формировать четко выраженные ассоциаций фитосегеталов. Выводы. Установлено, что агрофитоценозы исследованных сортов тритикале озимого в условиях лесостепного, полесско-лесостепного и полесского экотопов в динамике определяют структурно-функциональную организацию видового разнообразия агроэкосистем.
Ключевые слова: тритикале озимое, сорт, экологическое значение, видовое разнообразие, агроэкосистема.
UDC 633.1:632: 632.51:595.7: 576
V. V. Moskalets, T. Z. Moskalets. Importance of Triticosecale Wittmack ex A.Camus varieties in the formation of species diversity of agro-ecosystems // Sortovyvchennia ta okhorona prav na sorty roslyn (Plant Varieties
P. 45-51.
Studying and Protection). - 2015. - No 3-4 (28-29).
Purpose. To find out the ecological importance of winter triticale varieties in the formation of species diversity of agro-ecosystems. Methods. Field, laboratoryones and mathematical and statistical analysis. Results. The authors studied ecological importance of winter triticale varieties of forest-steppe and Polissia ecotopes as determinants of agro-biocenosis in the structural and functional organization of species diversity. It was found that less favourable ecological niche for pests-phytophags is such winter triticale varieties and lines as 'Slavetne', 'AD 256', 'Chaian', 'DAU 5', for epiphy-toparasites - 'Vivate Nosivske', 'Pshenychne', 'Slavetne po-lipshene', 'Slavetne', 'Yaguar', respectively. It is determined
that varieties and lines of winter triticale such as 'AD 256', 'Vivate Nosivske', 'Pshenychne', 'Slavetne polipshene', 'Slavetne' show high biological ability to compete with synan-thropic vegetation and form distinct associations of segetal plants. Conclusions. It was found that agrophytocenoses of the studied varieties of winter triticale under the conditions of forest-steppe, Polissia-forest-steppe and Polissia ecotops determined in movements structural and functional organization of species diversity of agroecosystems.
Keywords: winter triticale, variety, ecological importance, species variety, agroecosystem.
Hadiuuina 18.03.2015
