CC BY
30УДК 633.11+633.14:631.524.7
Селекфя гексапло1дних тритикале на посухоспиккть
Г. В. Щипак, кандидат а'льськогосподарських наук
evpatiypetrov@gmail.com
1нститут рослинництва 1'м. В. Я. Юр'ева НААН
В. Г. Матв1*ець, кандидат а'льськогосподарських наук
matviets2008@ukr.net
Прикарпатська державна альськогосподарська достдна станц1я
1нституту альського господарства Карпатського реп'ону НААН
В. М. Плакса, кандидат а'льськогосподарських наук
valeriyplaksa@rambler.ru
В. Г. Щипак
petrovfodor@mail.ru
Волинська державна а'льськогосподарська достдна станц1я 1нституту альського господарства Карпатського реп'ону НААН
Мета. Анал1'з процесу селекц11 гексаплощних тритикале на посухослйккть з використанням системних еколоп'чних випробувань у контрастних умовах (Лкостеп - гостропосушливий Степ). Методи. Д1'алектичний, польовий, лабора-торний, статистичний. Результати. Створено середньорост ('Амос', 'Нканор', 'Раритет', 'Ярослава') та низькостеблов1 ('ХАД 69', 'ХАД 86', 'ХАД 110', 'Тимоф1'й') багатол1'тйт сорти озимих 1 дворучок гексаплощних тритикале з тдвищеною адаптивн1'стю, потенц1'йною врожайн'стю 9-12 т/га й високими хл1'бопекарськими властивостями. Серед найб1'льш посухост1'йких генотитв кращ1 показники врожайност' пластичност та стаб1'льносп продемонстрували сорти 'Амос', 'Букет', 'Гарне', 'Марк1'ян', 'Харроза', 'Шаланда', 'Нканор' та 'Ярослава'. Висновки. Перех1'д у селекцИ" гексаплощних тритикале в1'д м1'жродово1 до внутршньовидово!' п'бридизац11 разом 1'з системними випробуваннями п'бридного матер1'алу в контрастних агроеколоп'чних зонах забезпечили створення багатол1'н1'йних конкурентоспроможних сорт1'в з опти-мальним поеднанням урожайних та адаптивних властивостей.
Ключов! слова: гексаплощт тритикале, внутр1'шньовидова п'бридизац1'я, багатолтнтйн' сорти, посухослйккть.
Вступ. Гексаплощт тритикале набули по-ширення у свш як кормова, харчова й тех-шчна культура. Площ1 пос1в1в тритикале досягають 3,8-4,0 млн га, з них близько 1 млн га в Польщу. Сорти тритикале, створе-ш в Мексищ, ПольшД, Шмеччиш, Франци, Угорщиш, Б1лорус1, Роси, Румуни та деяких шших крашах, випереджають пшеницю й жито за збором зерна з гектара на 20-35% [1]. Виробництво зерна тритикале загалом становить понад 14,6 млн т, у тому числ1 в Польш^ - 4,3 млн т, Шмеччиш - 2,6, Франци - 2,0, Б1лорус1 - 1,3, Роси - 0,58 млн т [2, 3]. На жаль, в Укра'1Ш статистичш даш про пло-щ1 пос1ву й валов! збори зерна поки що в1д-сутш, осшльки 1х враховують сшльно з пшеницею. Ор1ентовно, в нашш кра'1Ш тритикале вирощують на плошД 95-110 тис. га, вало-вий зб1р може досягати близько 350 тис. т.
Прюритетними напрямами селекци гекса-площних тритикале е шдвищення врожай-ност, 11 стаб1льност1 та якост!. Подальше зростання продуктивност! тритикале стри-муеться через 1х високорослкть, недостатню посухо- та жаростшшсть. Сорти 'Раритет', 'Маршян', 'Шканор', 'Ярослава' мають добру й ввдмшну яксть клейковини, тгста та хл1ба.
Але через схильшсть до вилягання при висо-т1 рослин 130-160 см знижують урожайность на високому агрофош та в роки з аномальною шльшстю опад1в. Сорти нашвштенсив-ного типу 'Амфвдиплощ 256', 'Гарне', 'Ратне', 'Раритет', що набули поширення у виробниц-тв1, не можуть гарантувати стаб1льно висок! збори зерна у раз! внесення великих доз м1-неральних ! оргашчних добрив. Для таких умов необхвдш генотипи з висотою рослин до 100 см. Низькоросл! сорти тритикале створено в Польшу Словаччиш, Румуни й Роси. Але в посушливих зонах Степу й Лмсостепу Укра1-ни вони поступаються мкцевим середньо-рослим ! високорослим сортам за врожайшс-тю та якстю зерна.
У зв'язку з р1зким пог1ршенням стану дов-к1лля ускладнюеться завдання щодо створення вихвдного матер1алу з1 стаб1льно високими адаптивними властивостями. Виведення сорив озимих тритикале, стшких до комплексу несприятливих умов, е дуже актуальним. Шдвищений штерес до ще! проблеми зумов-лений тим, що сильн тривал! посухи, аномально сувор! умови перезим1вл1 та в зв'язку з цим масова загибель озимих культур часто повторюються в Укра'1'ш на швдш, особливо
в швшчно-схвдному репою, що завдае чис-ленних матер1альних збитк1в аграрному ви-робництву, послаблюе економ1чний добробут краши. За даними ФАО, в усьому св1т1 за пе-р1од 2003-2013 рр. середньор1чна к1льк1сть випадк1в стихшних лих, пов'язаних з1 зм1на-ми кл1мату, майже подвошася пор1вняно з 1980 р., а загалью економ1чн1 збитки оцшю-ють у 1,5 трлн долар1в США.
Мета дослщжень - анал1з селекцшного процесу гексаплощних тритикале на посухо-ст1йк1сть методом внутр1шньовидово'1 г1бри-дизаци форм р1зного типу розвитку з вико-ристанням системних еколоичних випробу-вань у контрастних умовах.
Матер1али та методика дослщжень. Ви-х1дний матер1ал для селекци гексаплощних тритикале створювали методами м1жродово'1 та внутр1шньовидово'1 пбридизаци форм з контрастним типом розвитку (яров1, озим1, дворучки). Дослщи закладали в Л1состепу (1нститут рослинництва 1м. В. Я. Юр'ева, м. Харк1в; Волинська державна с1льськогос-подарська дослщна станц1я, смт Рокию) 1 гостропосушливому Степу (Приморська дос-лщно-селекцшна д1лянка, м. Мар1уполь). Створеш г1бридн1 популяци, лши й сорти вивчали, чергуючи весняю пос1ви з осшюми у р1зних зонах. С1вбу насшня в дослщах сор-товипробування (Л1состеп) здшснювали с1-валкою ССФК-7 у чотирьох-шести повторен-нях з нормою вис1ву 5,5 млн схожих насшин на гектар 1 облшовою площею д1лянки 10 м2. У дослщах еколог1чного випробування попу-ляцш 1 сорт1в в обох зонах насшня вис1вали ручною с1валкою з нормою вис1ву 3 млн на-сшин/га на д1лянках 1 м2, повторюсть - дво-разова. Попередник - чорний пар, ^рунти -чорнозем (Л1состеп) 1 супсок (гостропосуш-ливий Степ). Посухост1йк1сть оц1нювали на природному фон1 1 в засушнику площею 100 м2. Морфоанатом1чн1 вим1рювання й п1д-рахунки зд1йснювали на 20-100 рослинах в1дпов1дно до загальноприйнятих методик (м1кроскоп Biolam, з1 зб1льшення у 18-96 ра-з1в). Збирали врожай в умовах сортовипро-бування комбайном Сампо-130, еколог1чного - вручну. Кор1ння 1з суп1ску вибирали тран-шейним способом. 1ндекси посухост1йкост1 розраховували як в1дношення величини ознаки в засушнику до природного фону, го-меостатичн1сть - в1дпов1дно до методики В. В. Хангильдина [4]. Оцшку еколог1чно'1 пластичности й стабильности селекщйно! оз-наки проводили зг1дно 1з загальноприйня-тими методиками [5, 6]. Статистичну оброб-ку результатов досл1джень виконували за Б. А. Доспеховым [7].
Кл1мат у П1вн1чно-Сх1дному Л1состепу Украши змшюеться досить интенсивно. За даними Харк1вського г1дрометцентру, за останн1 роки середньодобова температура за-лежно в1д м1сяця зросла на 0,7-2,5 °С пор1в-няно з периодом 1972-1993 рр., що св1дчить про значне потеплшня климату. Найб1льше п1двищення спостер1гаеться в с1чн1 та лютому (2,5-3,0 °С) 1 в линьо-осшюй период - у червю, липю, серпн1 (на 1,5-2,5 °С).
Аридизац1я климату зростае стрибкопод1б-но: в 50-х рр. ХХ ст. 1з 10 рок1в два були посушлив1 в период вегетаци, в 60-х - 4; 70-х - 3; 80-х - 4; 90-х - 3; 2000-2010 рр. - 5. За останю 22 роки (1993-2015 рр.) аномальне зволоження спостер1галось дв1ч1 (9,1%), нор-мальне й пом1рне зволоження - п'ять рок1в (22,7%), пом1рно посушлив1 умови склались у семи випадках (31,8%), дуже посушлив1 -у восьми (36,4%). Загальна к1льк1сть посуш-ливих 1 дуже посушливих рок1в становить 68,2%.
За пер1од конкурсних сортовипробувань озимих тритикале (1972-2015 рр.) до опти-мальних можна в1днести т1льки с1м рок1в: 1974, 1984, 1991, 1995, 2000, 2005 та 2014. 1нш1 роки мали значн1 в1дхилення. Таким чином, лише 16,3% рок1в були оптимальни-ми за ГТК для вирощування озимих культур. На тл1 загального потеплшня попршу-ються умови для появи сход1в, перезим1вл1 й вегетаци озимих культур.
У цих складних, дуже м1нливих умовах необх1дно використовувати специф1чн1 мето-ди селекци озимих культур, зокрема гексаплощних тритикале.
Результати дослщжень. Адаптивна влас-тивост1 кращих амфщиплощДв функц1ональ-но зумовлен1 способом одержання вих1дного матер1алу, ступенем селекц1йного опрацю-вання та особливостями технологи створен-ня сортових популяц1й [8]. Багатор1чне ви-пробування г1брид1в 1 л1н1й у гостропосушливому Степу в природних умовах 1 в засушнику дало можлив1сть створити лши та сорти гексаплощних тритикале з п1двищеним р1внем посухост1йкост1. Бракування вих1д-ного матер1алу зд1йснювали з урахуванням загального стану рослин протягом вегетаци, маси 1000 насшин, виповненост1 зерна шсля тривалого перестою, врожайност1 [9, 10].
У засушнику, починаючи з фази колосшня, п1двищення температури пов1тря пор1вняно з природним фоном досягало 8-20 °С, що при-скорювало розвиток рослин 1 впливало на ¿хню продуктивн1сть та структуру врожаю. Пер1од колос1ння-повна стигл1сть за вар1ю-вання в межах 36-48 д1б у середньому стано-
№ 2 (31) '2016
35
вив 42 доби, що на micTb д1б менше пор1вняно з контролем. У сорту пшенищ м'яко'' озимо! 'Одеська 267' вегетацшний перiод скорочував-ся на 3-5 дiб. Зниження продуктивно! ку-щиcтоcтi cортiв тритикале становило 20,3%, пшенищ - 17,6%. Висота рослин тритикале зменшувалась на 11,8% з вартванням в1д 4,9 ('Амфвдипло'д 52') до 14,5% ('Lamberto'), пшенищ 'Одеська 267' - 6,3%. Маса сухих корешв одше! рослини в середньому по 15 сортах тритикале в природних умовах досяг-ла 1,475 г. У засушнику значення ознаки зб1ль-шилося на 17,1% i варивало в межах в1д 1,703 г ('Амфвдипло'д 52') до 2,014 г ('Раритет'). На 28,1-31,0% шдвищилась маса корешв у сорпв 'АД 256', 'Каприз', 'Гарне', 'Раритет' i 'Одеська 267'. 'Амфвдипло'д 52', 'Ратне', 'Шаланда' характеризувались значно меншим приростом коренiв (16,8-18,3%). За шдексом поcухоcтiйкоcтi (1П) коренево'' системи видь лились 'Раритет', 'Харроза', 'Донець' i 'Одесь-ка 267' (0,70-0,75).
Маса 1000 насшин cортiв тритикале змен-шилася в умовах засушника на 16,1%, озимо' пшенищ 'Одеська 267' - на 6,4%. Сорти тритикале 'Амфвдипло'д 256', 'Амос', 'Раритет', 'Каприз', 'Валентин 90' знизили масу 1000 насшин на 5,0-7,3% (1П становить 1,111,16). Зморшкувате, легковаге й дрiбне зерно формували 'Амфвдипло'д 51', 'Степан', 'Lamberto', 'Pawo', 'Moderato' i 'Secundo'.
Урожай зерна сортв тритикале в засушнику становив у середньому 348 г/м2, що на 26,3% нижче порiвняно з контролем. 'Одеська 267', збiр зерна яко'' становить 384 г/м2, поступилась сортам тритикале 'Амфвдипло-¿д 256', 'Гарне', 'Донець', 'Каприз' i 'Ярослава' на 18,3-31,0%.
Сорти озимих гексапло'дних тритикале з високою посухостшкстю - 'Амфвдипло'д 44', 'Амфвдипло'д 256', 'Гарне', 'Букет', 'Маркян' (загальний iндекc поcухоcтiйкоcтi (1Пз) ста-
новить 1,13-1,25) - сформовано як багатол^ ншш, вихiднi генотипи яких пройшли через багаторiчнi добори в гостропосушливих умовах Приморсько' дослвдно-селекщйно" дшян-ки. Сорт озимого тритикале 'Каприз' (1Пз = 1,20) виведено в посушливих умовах Ростов-сько' облаcтi (Роciйcька Федерацiя). Висока посухостшшсть дворучки 'Ярослава' досяг-нута завдяки багаторiчним доборам на ви-тривалють до посухи рiзного типу з чергу-ванням оciннiх i весняних поciвiв. Середнiм рiвнем поcухоcтiйкоcтi характеризуются сорти 'Амфвдипло'д 51', 'Ратне', 'Степан', 'Lamberto', 'Pawo', 'Moderato', 'Woltario', що вия-вилися чутливими до високо'' температури й дефщиту вологи. Зниження продуктивност1 у сортв ще" групи на 22,1-30,8% пов'язано з недостатньою водоутримувальною здаттс-тю рослин i уразливicтю "хньо' генеративно'' системи в екстремальних умовах, що при-зводить до зб^ьшення череззерницi й фор-мування зморшкуватого зерна.
Залежносп мiж урожайнicтю, посухостш-кicтю й розмiрами листових пластинок у наших дослвдженнях не виявлено. Площа пра-порцевого листка cортiв тритикале в середньому становила 24,8 см2; у пшенищ 'Одеська 267' - 18,3 см2, в озимого жита 'Хасто' -всього 8,5 см2. За винятком шорайонного сорту 'Каприз' (18,6 см2), генотипи, що проявляли вищу продуктивность незалежно ввд умов, мали велике темно-зелене листя з по-тужним восковим шаром: 'Амфвдипло'д 256' - 28,3 см2, 'Гарне' - 26,9, 'Раритет' - 27,9, 'Ярослава' - 29,0 см2.
За клькстю великих судинно-волокнис-тих пучшв у соломит дослвджеш тритикале е неоднорвдними, розмах вартвання - шир-шим, нж у батьквських культур (див. табл.). Виcокороcлi тритикале 'Амфвдипло'д 3/5', 'Амфвдипло'д 44', 'Ладне' й середньостеблов1 виcокопродуктивнi сорти 'Букет', 'Гарне',
Таблиця
Анатомо-морфолопчш показники, водоутримувальна здатнкть i врожайт'сть сорп'в озимих тритикале
та пшениф (КСВ, пар, 2007-2015 рр.)
ж Прапорцевий лист ж М1'жвузля
Культура • £ -И ¡1 и К S I го и £ = £ * * р- - друге колосоносне к'льк'сть Урожай
ГО ^ О с р и го -- Ж с 1Л ио^. в. у. з. е с ж с ж ж иГ ж с WW '"а великих пучк'в, середне, шт. зерна, т/га
Тритикале X 121,3 14,9 24,8 184 117 6,0 11,3 5,0 30,3 3,7 49 6,34
17 1'нтервал 58- 11- 16- 137- 90- 4- 8- 4-6 18- 2- 38-62 1,68-
138 19 36 206 134 8 19 43 5 10,93**
Пшениця X 85,7 13,8 22,9 178 110 4,9 8,2 4,6 23,2 2,8 45 5,33
15 1'нтервал 74- 11- 16- 141- 93- 4- 7- 4-5 21- 2- 40-47 0,91-
93 14 28 191 125 6 12 25 3 8,23**
* Водоутримувальна здатн1сть, в1дносних одиниць; ** min - 2010 р.; max - 2014 р.
'Xappoзa' фopмyють готужну пpoвiднy ^CTe-му з 53-62 вeликиx пyчкiв. Copти ^мф^и-плoïд 60', 'Paтнe', 'Papитeт', 'Aмoc' мaли тiльки 38-40 пyчкiв. У cepeдньoмy y 17 cop-тiв тpитикaлe нaлiчyвaли 49, пшeницi oзи-мoï м'якoï (15 copтiв) - 45, œrna (2 copти) -48-56 вeликиx пyчкiв. 3a чиceльнicтю устя-чoк y пoлi зopy мiкpocкoпa нa вepxнiй ro-вepxнi пpaпopцeвoгo лиcткa copтiв пшeницi м'якoï й тpитикaлe icтoтнoï piзницi нe ви-явлeнo. Ha звopoтнoмy бoцi лист^ y тpити-кaлe в cepeдньoмy нapaxoвyвaли 150, y cop-пв пшeницi - лишe 136 ycтячoк.
Cлaбкий poзвитoк oKpeHMx мopфocтpyк-тypниx eлeмeнтiв кoмпeнcyeтьcя пocилeн-ням inmMx opгaнiв i cиcтeм aдaптивнocтi, шр пpoявляeтьcя в ocoбливocтяx нoвиx зep-нoвиx copтiв тpитикaлe з виcoкoю rocyxo-cтiйкicтю. 'Xappoзa' (зapeecтpoвaнo з 2011 p.) виpiзняeтьcя низькoю oблиcтянicтю pocлин, aлe пoтyжнoю пpoвiднoю cиcтeмoю. Copти 'Papитeт' i 'Aмoc' (y peerapi, вiдпoвiднo, з 2008 i 2014 pp.) мaють вeликy плещу листя, пoтyжнy кopeнeвy cиcтeмy, п^^ищ^ну вoдo-yтpимyвaльнy здaтнicть, якa пocилюeтьcя фopмyвaнням вocкoвoгo mapy нa вий poc-линi.
Oцiнкoю вeличини pea^ii oзимиx copтiв тpитикaлe нa yмoви виpoщyвaння мeтoдoм визнaчeння eкoлoгiчнoï плacтичнocтi (b) тa cтaбiльнocтi (s.) вcтaнoвлeнo (див. pиcyнoк), щo cepeд вдйб^ьш пocyxocтiйкиx гeнoти-пiв виcoкi го^зники ypoжaйнocтi, плac-тичнocтi тa cтaбiльнocтi мaли copти 'Aмoc', 'Бyкeт', Tapra', 'Mapкiян', 'Xappoзa', '0a-лaндa', 'HiKarop' тa 'Яpocлaвa' (b = 1,602,38; s. = 0,59-1,23).
BrnoKi пoкaзники мacи 1000 нaciнин, плac-тичнocтi тa cтaбiльнocтi виявлeнo y copnE 'ЛД 42', 'Papитeт', 'ЛД 3/5', 'ЛД 44' тa 'ЛД 206' (b = 1,83-2,61; s. = 4,35-6,68), нaтypнoï мacи - 'ДД 3/5', 'ДД 1206', 'ДД 44', 'ДД 60' i 'Яpocлaвa' (b = 2,67-11,63; s. = 9,2-20,5).
Taким чинoм, y peзyльтaтi бaгaтopiчниx дoбopiв нa кoмплeкc гocпoдapcькo-цiнниx oз-нaк y вiднocнo cпpиятливиx i гocтpoпocyш-ливиx yмoвax cтвopeнo витpивaлi дo пocyxи бaгaтoлiнiйнi copra тpитикaлe з пoтeнцiй-нoю вpoжaйнicтю зepнa 9,0-12,0 т/гa, здaтнi eфeктивнiшe, н:1ж пшeниця м'якa oзимa, ви-кopиcтoвyвaти вoдy в пocyшливi й вoлoгi po-ки. Для cтвopeння нoвиx copтiв, дocкoнaлiшиx зa вpoжaйнicтю тa aдaптивними влacтивoc-тями, пoтpiбнi вiдпoвiднi мacштaби ^aK-
Cepeдня вpoжaйнicть, т/гa Кoeфiцieнт плacтичнocтi, bi Bapi^ca cтaбiльнocтi
ст;
tu т CJ Ю im Ю Sf т
н c sf 0 / LTl sf c
т a <и Д Cd m Cd Д a,
О- a к Д Д Д s
и з
Pиc. Ópomaémcib (т/ra), плacтичн1cть тa cтaб1льн1cть copтoзpaзк1в тpитикaлe oзимoгo (1972-2013 pp.) № 2 (31) '2016 37
тично'1 селекци й теоретичних дослвджень та принципово шший р1вень матер1ально-тех-шчного забезпечення.
Висновки. Перехiд у селекцiï гексапло'1'дних тритикале в1д мiжродовоï до внутр1шньови-дово'1 ибридизаци разом iç широкими, сис-темними випробуваннями вихiдного ибрид-ного матерiалу в контрастних агроекологiч-них зонах забезпечили створення конкурен-тоспроможних сортiв з оптимальним поед-нанням урожайних та адаптивних власти-востей.
Cередньорослi сорти 'Раритет', 'Амос', 'Шка-нор', 'Ярослава' (дворучка) й низькостеблов1 'ХАД 69', 'ХАД 86', 'ХАД 110', 'Тимофш' ви-рiзняються високими адаптивними властивос-тями та потенцiйною врожайшстю 9-12 т/га.
Серед найбiльш посухостшких генотипiв кращi показники врожайностi, пластичност1 та стабiльностi мали сорти 'Амос', 'Букет', 'Гар-не', 'Mаркiян', 'Харроза', 'Шаланда', 'Hiка-нор' та 'Ярослава'.
Використана литература
1. Грабовец А. И. Методы и результаты селекции озимого тритикале на Дону / А. И. Грабовец // Тритикале. Генетика, селекция, агротехника, использование зерна и кормов : матер. Межд. науч.-практ. конф. - Ростов-на-Дону : [б. и.], 2010. -Вып. 4. - С. 66-74.
2. Marciniak A. Technological and nutritional aspects of utilization of triticale for extruded food production [Електронний ресурс] / A. Marciniak, W. Obuchowski, A. Makowska // Electronic Journal of Polish Agricultural Universities. - 2008.
- Vol. 11, No. 4. - Режим доступу : http://www.ejpau.media.pl/ volume11/issue4/art-04.html
3. CIMMYT Annual Report 2013: Agricultural Research for Development to Improve Food and Nutritional Security. - Mexico, DF : CIMMYT Int., 2014. - 136 p. - (Series : CIMMYT Annual Report).
4. Хангильдин В. В. 0 принципах моделирования сортов интенсивного типа / В. В. Хангильдин // Генетика количественных признаков сельскохозяйственных растений. - М. : Наука, 1978. - С. 111-116.
5. Eberhart S. A. Stability parameters for comparing varieties / S. A. Eberhart, W. A. Russel // Crop Sci. - 1966. - Vol. 6, No. 1.
- P. 36-40.
6. Пакудин В. 3. Оценка экологической пластичности и стабильности сортов сельскохозяйственных культур / В. 3. Пакудин, Л. М. Лопатина // Сельскохозяйственная биология. - 1984.
- № 40. - С. 109-113.
7. Доспехов Б. А. Методика полевого опыта (с основами статистической обработки результатов исследований) / Б. А. Доспехов.
- 5-е изд., доп. и перераб. - М. : Агропромиздат, 1985. - 351 с.
8. Щипак Г. В. 0 селекции озимых гексаплоидных тритикале на адаптивность к неблагоприятным факторам среды / Г. В. Щипак // Сельскохозяйственная биология. - 1994-. - № 5. -С. 38-42.
9. BK^afl ce.eK^M b M3MeHeHMe 03mmmx reKcan.OMflHbix tpmtm-Ka.e / r. B. lHnnaK, E. №. CyBopoBa, n. B. lHnnaK [m flp.]. // OaKTopM eKcnepMMeHTa.bHo'i eBo.ro^'i' opram'3MiB : 36. HayK. npaub. - K. : ^oroc, 2008. - T. 5. - C. 191-195.
10. Ce.eK^fl reKcan.noMflHbix TpMTMKa.e Ha ynynweHMe Bbino.-HeHHocTM 3epHa / T. B. l^MnaK, B. T. l^MnaK, B. T. MaTBwe^ B. H. n.aKca // BicHMK l|eHTpy HayKOBoro 3a6e3neneHHA AnB XapKiBcbKo'i o6.nacri : HayK.-BMpo6. 36. - XapKiB : [6. b.], 2014.
- Bwn. 16. - C. 257-272.
References
1. Grabovets, A. I. (2010). Metody i rezul'taty selektsii ozimogo tritikale na Donu [Methods and results of breeding winter triticale at the Don region]. In Tritikale. Genetika, selektsiya, agrotekhnika, ispol'zovanie zerna i kormov: mater. Mezhd. nauchno-prakt. konf. [Triticale. Genetics, breeding, agricultural machinery, the use of grains and feed: Proceedings of the International Scientific and Practical Conference]. (Vol. 4, pp. 66-74). Rostov-on-Don, Russia. [in Russian]
2. Marciniak A., Obuchowski W., & Makowska, A. (2008). Technological and nutritional aspects of utilization of triticale for extruded food production. Electronic Journal of Polish Agricultural Universities, 11(4). Retrieved from http://www. ejpau.media.pl/volume11/issue4/art-04.html
3. CIMMYT Int. (2014). CIMMYT Annual Report 2013: Agricultural Research for Development to Improve Food and Nutritional Security. Mexico, DF: CIMMYT Int.
4. Khangil'din, V. V. (1978). 0 printsipakh modelirovaniya sortov intensivnogo tipa [On principles of modeling intensive type varieties]. In Genetika kolichestvennykh priznakov sel'skokho-zyaystvennykh rasteniy [Genetics of quantitative traits of agricultural plants]. (pp. 111-116). Moscow: Nauka. [in Russian]
5. Eberhart, S. A., & Russell, W. A. (1966). Stability Parameters for Comparing Varieties. Crop Sci., 6(1), 36-40.
6. Pakudin, V. Z., & Lopatina, L. M. (1984). Otsenka ekologicheskoy plastichnosti i stabil'nosti sortov sel'skokhozyaystvennykh kul'tur [Assessment of the ecological plasticity and stability of agricultural crops varieties]. Sel'skokhozyaistvennaya biologiya [Agricultural Biology], 40, 109-113. [in Russian]
7. Dospekhov, B. A. (1985). Metodika polevogo opyta (s osnovami statisticheskoy obrabotki rezul'tatov issledovaniy) [Methods of field experiment (with the basics of statistical processing of research results)]. (5nd ed., rev.). Moscow: Agropromizdat. [in Russian]
8. Shchipak, G. V. (1994). 0 selektsii ozimykh geksaploidnykh tritikale na adaptivnost' k neblagopriyatnym faktoram sredy [On selection of winter hexaploid triticale for adaptability to adverse environmental factors]. Sel'skokhozyaistvennaya biologiya [Agricultural Biology], 5, 38-42. [in Russian]
9. Shchipak, G. V., Suvorova, E. Yu, Shchypak, P. V., Shchipak, V. G., Sotnikov, D. A., & Grin>, V. O. (2008). Vklad selektsii v izmenenie ozimykh geksaploidnykh tritikale [Contribution of breeding to the change in winter hexaploid triticale]. Faktory eksperymen-talnoievoliutsiiorhanizmiv [Factors in Experimental Evolution of Organisms], 5, 191-195. [in Russian]
10. Shchipak, G. V., Shchipak, V. G., Matviets, V. G., Plaksa, V. N. (2014). Selektsiya geksaploidnykh tritikale na uluchshenie vypolnennostizerna [Hexaploid triticale breeding for improving the grain fillness]. Visnyk centru naukovogo zabez-pechennja APV Harkivs'koi' oblasti [Bulletin of Center for Science Provision of Agribusiness in the Kharkiv region], 16, 257-272. [in Russian]
УДК 633.11+633.14:631.524.7
Г. В. Щипак, В. Г. Матвиец, В. Н. Плакса, В. Г. Щипак. Селекция гексаплоидных тритикале на засухоустойчивость
Цель. Анализ процесса селекции гексаплоидных тритикале на засухоустойчивость с использованием системных экологических испытаний в контрастных условиях (Лесостепь - острозасушливая Степь). Методы. Диалектический, полевой, лабораторный, статистический. Результаты. Созданы среднерослые ('Амос', 'Никанор', 'Раритет', 'Ярослава') и низкостебельные ('ХАД 69', 'ХАД 86', 'ХАД 110', 'Тимофей') многолинейные сорта озимых и двуручек гексаплоидных тритикале, отличающиеся повышенной адаптивностью, потенциальной урожайностью 9-12 т/га и высокими хлебопекарными свойствами. Среди наиболее засухоустойчивых генотипов лучшие пока-
затели урожайности, пластичности и стабильности продемонстрировали сорта 'Амос', 'Букет', 'Гарнэ', 'Маркиян', 'Харроза', 'Шаланда', 'Никанор' и 'Ярослава'. Выводы. Переход в селекции гексаплоидных тритикале от межродовой к внутривидовой гибридизации вместе с системными испытаниями гибридного материала в контрастных агроэ-кологических зонах обеспечили создание на многолинейной основе конкурентоспособных сортов с оптимальным сочетанием урожайных и адаптивных свойств.
Ключевые слова: гексаплоидные тритикале, внутривидовая гибридизация, многолинейные сорта, засухоустойчивость.
UDC 633.11+633.14:631.524.7
H. V. Shchypak, V. H. Matviets, V. M. Plaksa, V. H. Shchypak. Breeding of hexaploid triticale for drought resistance
Purpose. Analysis of hexaploid triticale breeding process for drought resistance through the use of systemic ecological tests in contrasting conditions. Methods. Dialectical, field, laboratory and statistical ones. Results. Medium-grown ('Amos', 'Nikanoi7, 'Rarytet', Yaroslava') and low-stem ('HAD 69', 'HAD 86', 'HAD 110', 'Timofei') multiline varieties of winter and alternate hexaploid triticale were developed with higher adaptability, potential yield of 9-12 tons per ha and high bread-making properties. Among the most drought resistant genotypes, such varieties as 'Amos', 'Buket', 'Harne', 'Markiian',
'Kharroza', 'ShaLanda', 'Nicanor' and 'Yaroslava' showed high values of yield, plasticity and stability. Conclusions. The use of interspecific hybridization instead of intergeneric one in hexaploid triticale breeding, together with systemic testing of the hybrid material in contrasting agro-ecological zones, ensured the creation of multiline competitive varieties with an optimal combination of yield and adaptive properties.
Keywords: hexaploid triticale, interspecific hybridization, multiline varieties, drought resistance.
HadiuuiAa 23.03.2016
№ 2 (31) '2016
39
