CC BY
30УДК 633.11+633.14:631.524.7 http://dx.doi.Org/10.21498/2518-1017.13.1.2017.97257
Результати селекц11 гексапло1дних тритикале на зимоспйк1сть
Г. В. Щипак1*, В. Г. Матв1'ець2, Н. I. Рябчун1, В. Г. Щипак3
Чнститут рослинництва ¡мет В. Я. Юр'ева НААН, пр-т Московський, 142, м. Харюв, 61060, УкраТна, *е-таИ: evpatiypetrov@gmail.com
2Прикарпатська державна альськогосподарська доЫдна стан^я 1нституту альського господарства Карпатського регiонy НААН, вул. Степана Бандери, 21-А, м. 1вано-Франювськ, 76014, УкраТна
3Волинська державна альськогосподарська дослiдна стан^я НААН, вул. Шюльна, 2, смт Рокит, Луцький р-н, Волинська обл., 45626, УкраТна
Мета. Анал1'з процесу селекфТ гексаплоТдних тритикале на зимослйм'сть методом внутршньовидовоТ пбридизафТ з використанням системних еколопчних випробувань у контрастних умовах. Методи. Д1'алектичний, польовий, лабо-раторний, статистичний. Результати. Наведено результати селекц11 комплексно-ц'нних сорлв озимих 1 дворучок тритикале методом внутршньовидовоТ пбридизафТ форм р1зного типу розвитку з використанням системних еколопчних випробувань у контрастних умовах (Лкостеп - дуже посушливий Степ), а також на низькотемпературному фон1. Внасл1'док багатор1чних достджень (1980-2015 рр.) створено й передано на державне випробування 18 сорлв, з яких 17 зареестровано. Висновки. Таким чином, серед популяц'й, отриманих в1д схрещування гексаплоТдних тритикале з р1зним типом розвитку (озимих з ярими та дворучками) 1 контрастним р1внем морозозимослйкосл, мож-на зд1йснювати ефективний доб1р високопродуктивних генотитв з п1'двищеною й високою зимослймстю. Протягом 1980-2015 рр. створено середньорост й низькостеблов1 сорти тритикале - як озимих ('Амф1диплоТд 256', 'Гарне', 'Харроза', 'Раритет', 'Тимоф1й' та 1н.), так 1 дворучок ('Жканор', 'Ярослава', 'Пластун волинський'). Вони перевищують стандартн сорти пшениц м'якоТ озимоТ за слйкктю до критичноТ температури вимерзання на -0,5...-2,0 оС, характеризуются тдвищеною (до 9-12 т/га) врожайнктю зерна р1зноТ якосл залежно в1д призначення.
Ключов1 слова: багатолiнiйнi сорти, внутр!'шньовидова гiбридизацiя, гексаплоТднi тритикале, морозозимо-стiйкiсть.
Вступ
Гексапло'1'дш тритикале поширеш у свт як кормова, харчова й техшчна культура. Пло-щ1 !хшх пос1в1в досягають 3,8-4,0 млн га. В Укра!ш. тритикале вирощують на площ1 95-110 тис. га, валовий зб1р може досягати близько 350 тис. т. Прюритетними напря-мами селекци гексапло'1'дних тритикале е шдвищення врожайност1, п стаб1льност1 та якост1 зерна.
Питання зимо- та морозостшкосп озимих зернових культур е ключовими в економщ1 с1льського господарства, усшшне ¿х вирь шення, безумовно, сприятиме зб1льшенню зернового балансу в кра!ш.. Отже, перези-м1вля озимих хл1б1в е одшею з найважливь ших агроном1чних проблем у виробництв1 зерна, яку потр1бно завжди враховувати 1
Hennadii Shchypak
https://orcid.Org//0000-0001-7028-1977 Volodymyr Matviets
https://orcid.org/0000-0002-0926-047X Natalia Riabchun
https://orcid.org/0000-0002-3112-2284 Vasyl Shchypak
https://orcid.org/0000-0002-6964-511X
знаходити способи максимального зменшен-ня ïï шщдливих наслiдкiв. Насамперед вар-то визначитися з термiнологieю, оскшьки переважна бiльшiсть людей не розрiзняють термiни «морозостшксть» та «зимостш-ксть». Mорозостiйкiсть - це стiйкiсть рос-лин проти ди низьких негативних температур, а зимостшк^ть - стшксть зимуючих рослин проти всього комплексу несприятли-вих умов зимiвлi в осiннiй, зимовий i ран-ньовесняний перiоди ¿хнього життя. Моро-зостiйкiсть е основною складовою зимостш-костi рослин озимих культур.
Мета дослгджень - аналiз селекцiйного процесу гексапло'1дних тритикале на зимос-тшкгсть методом внутршньовидово'1 пбри-дизаци форм рiзного типу розвитку з використанням системних еколопчних випробу-вань у контрастних умовах.
Материали та методика досл1*джень
Bихiдний матерiал для селекцiï гексапло'вд-них тритикале створювали методами мiжви-дово'1 та внутршньовидово'1 габридизаци форм iз контрастним типом розвитку (яр^ озимi, дворучки). Дослвди закладали в Лiсостепу Институт рослинництва iменi B. Я. Юр'ева НААН (IP НААН)] i дуже посушливому Сте-
ISSN 2518-1017 PlaNT VtfRIETIEs StuDYING ЛЛО Protection, 2017, vol. 13, No 1
43
пу (Приморська ДСД, м. Мар!уполь). Створен! г!бридн! популяци, л!ни й сорти вивча-ли в умовах чергування весняно! с!вби з ос!нньою в р!зних зонах. У процес! конкурсного сортовипробування (Л!состеп) досл!дн! зразки вис!вали с!валкою ССФК-7 у чоти-рьох-шести повтореннях з нормою вис!ву 5,5 млн схожих нас!нин на гектар ! зал!ко-вою площею делянки 10 м2. П!д час еколо-г!чного випробування популяц!й ! сорив в обох зонах нас!ння вис!вали ручною с!вал-кою з нормою 3 млн/га на делянках площею 1 м2, повторн!сть - дворазова. Попередник - чорний пар. Зимост!йк!сть ощнювали в по-льових умовах, морозост!йк!сть - у камерах КНТ-1М [1]. Урожай на д!лянках сортовипробування збирали комбайном Сампо-130, еколог!чного випробування - вручну.
Кл!мат в П!вн!чно-Сх!дному Л!состепу Ук-раши змшюеться досить !нтенсивно. За да-ними Харк!вського г!дрометеоцентру, про-тягом останнього десятил!ття, пор!вняно з пер!одом 1972-1993 рр., середньодобова температура залежно в!д м!сяця зросла на 0,7-2,5 °С, що св!дчить про значне потепл!н-ня кл!мату. Найб!льше шдвищення спосте-р!гаеться в с!чн! та лютому (на 2,5-3,0 °С) ! в л!тньо-ос!нн!й пер!од - у червн!, липн!, серпн! (на 1,5-2,5 °С). За час конкурсних
сортовипробувань озимих тритикале (19722015 рр.) оптимальними за г!дротерм!чним режимом можна вважати 1974, 1984, 1991, 1995, 2000, 2005 та 2014 рр. 1нш! роки мали значн! в!дхилення (рис. 1). Таким чином, ильки 16,3% рок!в були оптимальними за ГТК для вирощування озимих культур.
На тл! загального потепл!ння пог!ршують-ся умови для одержання сход!в, перезим!вл! й вегетаци озимих культур. За останн! 20 рок!в несприятлив! погодн! умови восени спостер!галися в 1995, 1998, 1999, 2001 рр., особливо несприятлив! - в 1994 ! 2015 рр. Також зб!льшуеться к!льк!сть рок!в з тепли-ми зимами й частими тривалими в!длигами. Зростае частота формування притертих льо-дяних к!рок. Пом!тно п!двищилася к!льк!сть рок!в, коли в!дбуваеться перем!щення кр!о-генних навантажень !з зимового пер!оду на березень-кв!тень ! нав!ть першу декаду трав-ня у вигляд! сильних заморозк!в (2000, 2001, 2005, 2009 та 2010 рр.). У цих складних, дуже м!нливих умовах необх!дно використо-вувати специф!чн! методи селекци озимих культур, зокрема гексапло'1'дних тритикале.
Результати досл1'джень
Зимост!йк!сть тритикале залежить в!д р!в-ня пло!дност!, ст!йкост! компонент!в схрещу-
о.
5ч
♦ * -«Г * Г *
/ 1 / I \ * | \ / / \ V * >
1 / А А Г. / * 1 д . 1 М 1 > / у Т. 1 \ л
\ ч 1 / / / - / ♦ л. \ // 1 ■ ■ 1 'к \ \ / \ V- \
. / ♦ А » \! \! 1 4 *
*
1972 1973 ■ 1974 1975 1976 1977 1979 1980 1981 1982 1983 1984 1985 1986 1987 1988 1989 1990 1992 1993 а Й 8 1 | | 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 норма4
700 650
Е
600 Е т
550 '¡Ел го
500 о
>1
400 350
Температура, °С — ♦ - Сума опадтв, мм
Рис. 1. Середньор1'чна температура повпря, сума опад1*в та ГТК за 1972-2014 рр.
(дан Харк'вського п'дрометеоцентру)
вання, особливостей мгсця досл1джень селек-цшного матер1алу. Зразки тритикале Зах1д-но1 бвропи характеризуються слабкою зи-мостшмстю. В угорських гексапло1дних тритикале навггь у м'яку зиму 1972/73 р. вижи-ло лише 42% рослин, збережешсть шведсь-кого зразка 'AD 119' шсля багатор1чних добо-р1в становила 70-75%. В1дом1 польськ сорти 'Lasco', 'Grado', 'Dagro' характеризуються ви-сокою врожайшстю, стшшстю до хвороб, пластичшстю, але е недостатньо зимостшкими. В роки з холодною зимою 'Lasco' поступався за врожайшстю 'Амф1дипло1ду 206' [2]. За да-ними B. D. Mc Kensie, L. A. Hunt, A. V. Pous [3], серед 75 сорпв озимого жита, пшенищ й тритикале найстшкшими були жито 'Frontir' (критична температура -17,4 oC, щдекс витри-валосп до льодяно! крки - 122 за середньо! стшкосп для вс1х сорпв, яка становить 100, шдекс витривалосп до затоплення - 76), озима пшениця 'Альбидум 114' (-15,6 oC, 143 i 142, ввдповвдно), 'Альбидум 11' (-15,4 oC, 139 i 128), 'Краснодарская 39' (-15,1 oC, 109 i 150), 'Fredric' (-12,0 oC, 62 i 60) та тритикале 'DAC Bintri' (-12,9 oC, 78 i 63) [3]. Таким чином, на початок 80-х рр. XX ст. у виробнищв серед сорпв озимих тритикале переважали геноти-пи iз середньою зимостiйкiстю i лише деякi з них мали критичну температуру вимерзання нижче -17 oC.
Вiдсутнiсть ефекту п1двищення зимостш-костi тритикале, який очшували отримати у разi залучення високозимостшких форм жита й пшенищ, пояснюють по-рiзному [2]. Hайiмовiрнiше, причиною е генетична су-пресiя ввдповвдних генiв жита в геномi пшениц! та ввдсутшсть у гексапло'1'дних тритикале геному D. Накопичеш факти шдтверджу-ють полiгенний характер генетичного контролю морозозимостшкосп, пов'язаного з хромосомами 7А, 1В, 2В, 4В, 1D, 4D i 5D [4], що е вагомою шдставою для можливого поси-лення р!вня витривалостi тритикале до низь-ких температур шляхом синтетично! селекци.
Для створення вих1дного матерiалу тритикале з щдвищеними врожайними та адап-тивними властивостями застосовують понад 20 методiв. Eфективнiсть 1х е р!зною i за-лежить ввд добору батькiвських форм, умов i особливостей досл1джень селекцiйного ма-терiалу [5]. Поряд з методами, що базуються на м:1жродовш i м!жвидовш пбридизаци, на початку 80-х рр. XX ст. зб^ьшилася к1ль-ксть повiдомлень ефективного застосуван-ня внутршньовидово! пбридизаци, в тому числ! схрещувань ярих форм з озимими. Значних усюхв у поеднанш високо! продуктивности зимостшкосп, скоростиглосп,
ctíükoctí до хвороб було досягнуто в Болга-piï п1д час схрещування озимих тритикале з колишнього СРСР i мексиканських ярих амф1дипло']щв. Гексапло'1дний тритикале 'T-AD-582-88', створений з використанням озимого сорту 'АД 206' i яpoï форми 'Mapache', характеризувався б1льшою, шж у 'АД 206', мopoзoстiйкiстю, високою продук-тивнiстю та pанньoстиглiстю [8].
На першому етапi (1980-1985 рр.) досл^ джень були викopистанi лши, вiдiбpанi з ярих тритикале, отриманих вiд Б. Ч. Джен-кшса (США), та oзимi тритикале мiсцевoï селекцïï з piзним piвнем зимостшкостъ Мета полягала у вивченнi мшливосп морозози-мoстiйкoстi озимо-ярих гiбpидних популя-цiй i лiнiй та вид1ленш бioтипiв, що найоп-тимальнiше сполучають ознаки високо'1' про-дуктивнoстi та зимостшкосп.
M0p0303UM0cmiüKicmb озимо-ярих eiôpudie F—F3 тритикале. Шд час вивчення в 19811983 pp. мopoзoстiйкoстi ярих i озимих бать-кiвських форм було виявлено piзну витрива-лгсть ¿х до низьких температур. 0зимi сорти 'Амфвдипло'1д 3/5', 'Амфвдиплощ МХ', 'НАД 308', 'Амф1дипло1'д 206' ввдповвдали гpупi з пiдвищенoю стiйкiстю. Сорт 'Амфвдиплощ 280' мав середню морозостшкгсть. Hpi тритикале були б^ьш мopoзoстiйкими, нiж яра пшениця 'Харшвська 2'. Пiдвищенoю вит-pивалiстю вiдpiзнялись лши '3687-3' i 'Л-5'. При -10 oC у них виживало 34,4-54,4% рослин, що сприяло 1'х часткoвiй збеpеженoстi i в польових умовах (24,2-48,1% у серед-ньому за три роки).
Багатopазoвi проморожування виявили пряму залежнiсть морозостшкосп рослин F1-F3 вiд ïï piвня у батькiвських форм тритикале i природних умов загартування. Мо-poзoстiйкiсть гiбpидiв в1д схрещування озимих тритикале з щдвищеною витривал^тю з ярою лiнieю 'Л-5' перевищувала показни-ки гiбpидiв, створених iз середньозимостш-ким озимим сортом 'Амфвдиплощ 280' i не-хoлoдoстiйкoю ярою лшею '2059'.
3 використанням озимих тритикале як материнських форм морозостшклть озимо-ярих гiбpидiв була вищою i залежала вiд комбшаци схрещувань i температурного на-вантаження. На фош вище за критичний (-12...-14 oC) материнський ефект е незнач-ним i статистично недoстoвipним. У критич-них умовах проморожування (-16 oC i нижче), коли в F1 в1дбувалася масова загибель рослин, реципрокний ефект пiдвищився в середньому до 3,35% з вартванням по ком-бiнацiях у межах 1,0-8,3%. Визначення ступеня дoмiнування сввдчить, що в усi роки
ISSN 2518-1017 PbrtNT VrtRIETIEs StuDYING ftND Protection, 2017, vol. 13, No 1
45
дocлiджeнь гiбpиди F1 вiд cxpeщyвaння oзи-миx тpитикaлe з яpими ycпaдкoвyвaли мo-poзocтiйкicть зa пpoмiжним типoм.
Гiбpиди F1 вiд cxpeщyвaння oзимиx тpи-тикaлe з яpими нopмaльнo зaгapтoвyютьcя з ocern, щo дae 1м змoгy дocягти cepeдньoгo-вищoгo зa cepeднiй piвня мopoзoзимocтiй-кocтi (-14...-16 oC) тa зaбeзпeчye pocлинaм дoбpy пepeзимiвлю в нecyвopиx yмoвax.
У F2, oтpимaниx шляxoм cxpeщyвaння oзи-миx тpитикaлe з яpими, y cпpиятливиx yмo-вax (-4...-6 oC та вyзлi кущшня,1982-1983 pp.) пepeзимyвaлo Heime pocлин, нiж y F1, щр пoв'язaнo з пpoцecaми poзщeплeння зa ти-пoм poзвиткy i мopoзoзимocтiйкicтю. Заги-бeль гiбpидниx pocлин дocягaлa 55,0%.
Ha збepeжeння pocлин тpитикaлe в зимo-вий пepioд вплинули тaкoж cпeцифiчнi oco6-ливocтi дeякиx кoмбiнaцiй, пoв'язaнi з yro-вiльнeними тeмпaми ociнньoгo pocтy, вна-^ia;oK чoгo вoни виявилиcя нecтiйкими дo випиpaння, якe cпocтepiгaeтьcя в poки з чacтими глибoкими вiдлигaми й cпpичинюe зpiджeння пociвiв. Bитpивaлими дo циx yмoв е бioтипи з oптимaльними тeмпaми poзвиткy [7]. У F2 cпocтepiгaлиcь icтoтнi ввд-мiннocтi мiж пpямими i звopoтними ^мб^ нaцiями. Пoкaзник пepeзимiвлi pocлин був вищим y 31,3-43,8% випaдкiв, ^ли ви^-pиcтoвyвaли oзимий copт як мaтepинcькy фopмy, нaйнижчим - y paзi кoмбiнaцiй яpi/ oзимi з нexoлoдocтiйкими лiнiями тpитикa-лe '2059' i '6TA418'.
Bиживaння пoпyляцiй Fg дocягaлo 87,099,7%, щo в бiльшocтi пepeвищyвaлo гоказ-ники F2. Ц пoяcнюeтьcя eлiмiнaцieю части-ни гeнoтипiв в пoпepeдню зимiвлю i вищр-плeнням тpaнcгpecивниx фopм. B^rodo тeплi зими бaжaнi для poзмнoжeння oзимo-яpиx гiбpидiв panix го^лть. Якщo випpo-бyвaння вiдбyвaeтьcя в кpитичниx yмoвax, чиcлeннa зaгибeль гeтepoзигoтниx pocлин cпpичинить знижeння чacтoти тpaнcгpeciй.
Зa мopoзocтiйкicтю кoмбiнaцiï F2 ic'romo ж-peвaжaли пoпepeднe пoкoлiння. Значга зpoc-тання cтiйкocтi дo низькиx тeмпepaтyp cro-cтepiгaлocя вжв в Fg. Якщo в F2 за -18 oC збepeглocя в cepeдньoмy 19,9% живиx poc-лин, то в тpeтьoмy пoкoлiннi - втpичi б1ль-me. Пo oкpeмиx кoмбiнaцiяx з 'AД 206',
Cклaд пoпуляц1й F, i F, в1д cxpeщувaння oзимиx
'AД 3/5' i 'HAД 308' мopoзocтiйкicть пpи зaдaнiй тeмпepaтypi (-18 oC) нaближaлacь дo piвня oзимиx бaтькiвcькиx фopм. Пoпyляцiï F2, oтpимaнi за ociнньoгo cтpoкy ciвби, мяли кpaщi пoкaзники зимocтiйкocтi завдяки ви-мepзaнню нecтiйкиx фopм i збiльшeнню oзи-миx бioтипiв вна^^а^ мyтaцiйниx пpoцeciв змiни типу poзвиткy pocлин.
Taким чигом, y F2 i F3 oзимo-яpиx rißp^ дiв вiдбyвaeтьcя icтoтнe пiдвищeння мopoзo-зимocтiйкocтi, ocoбливo y pocлин, якi виpo-щували в пociвax з ociннiм cтpoкoм ciвби. У paзi ceлeкцiï на зимocтiйкicть гiбpиди F1 те-бажаго poзмнoжyвaти y пociвax з вecняним cтpoкoм ciвби, кoли кoмплeкc фoтoтepмiч-ниx yмoв впливае на pocлини y звopoтнoмy нaпpямi, зб1льшуючи виxiд pocлин з яpoвим титом poзвиткy.
MiHëueicmb MopoçoçuMocmiéêocmi в oçu-Mo-apux nonyëaôiax mpumuêaëe F3-F6. Eфeк-тившсть дoбopiв цiнниx pocлин визначаеть-cя знанням ocoбливocтeй poзщeплeння та cтaбiлiзaцiï гiбpидниx нaщaдкiв за бioлo-гiчними й гocпoдapcькими oзнaкaми. О^шь-ки в пoльoвиx yмoвax дocлiдити oб'eктивнo зимocтiйкicть вдaeтьcя нe ^жгого poêy, значну увагу пpидiляли пpoмopoжyвaнню лiнiй F3-F0, вiдiбpaниx за кoмплeкcoм oзнaк cepeд нaйпepcпeктивнiшиx пoпyляцiй.
Шеля пpoмopoжyвaння (-18^-19 oC), в1д-pocтaння та oцiнки виживання лiнiï pa!œy-вали на гpyпи: близькi за мopoзocтiйкicтю дo яpoï бaтькiвcькoï фopми, нижчi за oзимy бaтькiвcькy фopмy, тoтoжнi ocтaннiй та вищi за (табл. 1).
Cпiввiднoшeння лшш piзниx гpyп мopo-зocтiйкocтi тpoxи змiнювaлocь зaлeжнo вiд yмoв зaгapтyвaння, aлe, бeзcyмнiвнo, y F3 значго пepeвaжaли фopми з низькoю мopo-зocтiйкicтю (59,7-87,1%). Пpeвaлювaння в F2-F3 pocлин з яpoвим типoм poзвиткy п1д-твepджeнo й y пociвax з вecняним cтpoкoм ciвби. TpyM з пpoмiжнoю мopoзocтiйкicтю cтaнoвилa 6,5-28,7%, на piвнi oзимoï бать-кiвcькoï фopми нaлiчyвaли 4,3-9,9% лiнiй. У тpaнcгpecивниx за мopoзocтiйкicтю фopм виявили пльки 1,7-2,1% нaщaдкiв.
У F4 дocлiджeнo мopoзocтiйкicть лiнiй, вi-дiбpaниx iз кoмбiнaцiï '3687 26'/'Aмфiди-плoïд 3/5'. Пoкaзник пepeзимiвлi в тpeтьo-
Таблиця 1
тpитикaлe з яpими зa p1внeм мopoзocт1йкocт1
Пoкoлiння Дата пpoмopoжyвaння Kiлькicть Ю'льккть dмeй за piвнeм мopoзocтiйкocтi cтocoвнo бaтькiвcькиx фopм, %
dмeй, шт. близью äo яpиx нижч1 за oзимi к^жт oзимим вищ1 за oзимi
F3 ciчeнь 1983 p. 93 87,1 6,5 4,3 2,1
F3 а^нь 1984 p. 181 59,7 28,7 9,9 1,7
F4 а^нь 1984 p. 110 7,3 12,7 70,9 9,1
My noKoaiHHi n;ieï KOM6iHan;iï ct&hobhb 70%, ùo cnpHaëo niflBHùeHHro 3araëtHOï CTiéêocTÏ npoTH hh3bkhx TeMnepaTyp. KiëBKÏCTB ëiHié 3 MopoçocTiËKicTro, 6ëH3tKoro flo oçHMoro 'AMÔiflHnëoïfl 3/5', flocarëa 70,7%, TpaHcrpe-chbhhx - 9,1%.
TaKHM îzhom, npoMopoœyBaHHa ëiHié F3 i F4 BHSBEëo CKëaflHHé xapaKTep po3ùenëeHHa i mèpoKHH cneKTp MÏHëHBocTi ça Mopo3ocTié-KÏCTro - Bifl ôioTHniâ 3 flyœe HH3tKoro BHTpHBaëicTro 3 nepexofloM flo TpaHcrpecHBHHX ÔopM, ùo nepeBHùyroTt piBeHB o3hmoï 6aTt-kïbcbkoï ôopMH.
TpaHcrpecHBHi 3a Mopo3ocTÏéKicTro ëiHiï é copTH nmeннцi 6yëH oTpHMaHi ôaraTtMa flo-cëiflHHKaMH [8, 9]. 3a flaHHMH A. H. rpaôoB^ [10], Ha aBHùi TpaHcrpecHBHoï MÏHëHBocTi Mopo3o3HMocTiéKocTi, npoflyKTHBHocTi Ta ïh-mHX rocnoflapctKo-^ÎHHHX o3HaK 6a3yeTtca ceëe^ia o3HMoro TpHTHKaëe Ha niBHraHo-^o-He^êié ciëBCBKorocnoflapctKié flocëiflHié cтaнцïï. B flocëiflœeHHax flocToâipHÏ TpaHC-rpeciï b KoMÔiHa^ax TpHTHKaëe api/o3HMi BHaBëaëHCt He^acTo i TiëtKH b fleaKHX 3 hhx. Cepefl Haùaflêiâ 28 riôpHflHHX KoMÔiHa^é
ÔopMH 3 Mopo3ocTiéKicTro, bhùok 3a o3hmï ôaTBKiBCtKi ôopMH, BHaBëeHo b TOTHPBOX, npHTOMy ëème b flBox i3 hhx ('AMÔiflHnëoïfl 3/5'/'Ë-5' i 'AMÔiflHnëoïfl 280'/'2059') Bfla-ëoca BHfliëHTH TpaHcrpecHBHi 3a BHTpHBaëicTro flo hh3bkhx TeMnepaTyp ëiHiï 3 KoMnëeK-com rocnoflapctKo-^HHHX o3HaK [11, 12].
Pe3yëtTaTHBHicTt ceëeK^ï Ha Mopo3o3HMo-ctïhkïctb niflBHùyeTtca y pa3i BHKopHCTaHHa HafliéHHX ôohïb flëa floôopiâ i oцiнкн ceëeK-^HHoro MaTepiaëy. npoMopoœyBaHHa riôpHfl-hhx nonyëa^é npè TeMnepaTypax, hh^^hx 3a KpHTH^Hi, flaëo MoœëHBÏCTt BHfliëHTH ôop-mh TpHTHKaëe 3 niflBHùeHoro Mopo3ocTiéKÏc-Tro. ^oôopè BHKoHyBaëH b F2-F0, BpaxoByro^H TpHBaëimi, Hiœ y nmeннцi, npo^CH po3ùen-ëeHHa é CTa6iëi3a^ï reHoTHniâ b o3HMo-apHX nonyëa^ax TpHTHKaëe. B^ëiëi nicëa npoMo-poœyBaHHa pocëHHH TpaHcrpecHBHHX 3a mo-po3ocTiéêicTro ëiHié BHpomyBaëH b TenëH^ ÔiToTpoHy flo noBHoro flo3piâaHHa [12]. y no-flaëtmoMy ïx po3MHoœyBaëH b noatoBHX yMo-Bax 3 MeToro nepeâipKH ïx 3HMocTiéKocTÏ Ta KoHKypeHTocnpoMoœHocTi 3a KoMnëeKcoM rocnoflapctKo-^HHHX o3HaK.
TaKHM îhhom, ^HCëeHHi npoMopoœyBaHHa riôpèflHHX o3HMo-apHX nonyëa^é Ta Bifliôpa-hhx 3 hhx ëiHié Fg-F0 CBifl^aTt npo mèpoKHé i TpHBaëèé ôopMoTBipHHé npoцec 3a Mopo3o-CTiéKicTro b iHTepBaëi, ùo bhxoahtl 3a Meœi ôaTBKiBCtKHX KoMnoHeHTiB. y fleaKHX komôï-Ha^ax BHxifl TpaHcrpecHBHHX ëiHié CTaHoBHB
1,7-9,1%.
M0p030cmiuKicmb ëiiiu mpumuKaëe 3 piç-hum munoM poçeumKy. Cepefl nonyëa^é Bifl cxpeùyBaHHa o3hmhx TpHTHKaëe 3 apHMH, aêi BHBiaëH 3a ocïhhboï Ta BecHaHoï cïbôh, 6yëo BiflceëeKToBaHo noHafl 760 ëiHié o3hmo-ro, aporo THny po3BHTKy i flBopyTOK 3 pi3Horo Mopo3o3HMocTiéKicTro Ta KoMnëeKcoM rocno-flapctKo-^HHHX o3HaK [5, 13].
BifloMo, ùo y riôpHfliâ M'aKoï nmeннцi mo-po3o3HMocTiéKicTt noâ'a3aHa 3 ocoôëHBocTa-mh oHToreHeTH^Horo po3BHTKy pocëHH. Cko-pocTHrëi 3pa3KH 3 KopoTKoro TpHBaëicTro apo-внзaцiï, cëaÔKHM piBHeM ôoTo^yTëHBocTi, apHM thïom po3BHTKy MaëH HHœièé piâeHt Mopo3o3HMocTiéKocTi [14].
npoMopoœyBaHHa npoTaroM 1983-2011 pp. CTBopeHHX ëiiié TpHTHKaëe, 3flaTHHX flo ko-ëociHHa é flo3piâaHHa 3a BecHaHoï cïbôh, BHa-BHëo ïx mèpoêy MiHëHBicTt 3a Mopo3o3HMo-CTiéêicTro. Bèôip peœHMy é CTpoKy nepmoro npoMopoœyBaHHa (-14 oC, 5-6 rpyflHa 1983 p.) 3yMoBëeHHé BiflcyTHicTro flaHHX ctocobho bh-TpHBaëocTi apHX i flBopy^oK TpHTHKaëe flo He-raTHBHHX TeMnepaTyp, ocoôëHBo thx i3 hhx, ùo BifliôpaHi 3 o3HMo-apHX riôpHflHHX nony-ëaцié nociâiB 3 BecHaHoro ciâôoro. CnHparo-^hcb Ha pe3yëtTaTH nepe3HMiâëi 3pa3êiB i3 cepeflHtoro 3HMocTiéKicTro b noëtoBHX yMoBax i BpaxoByro^H CTyniHt Mopo3ocTiéKocTi apHX ôaTBKiBCtKHX ôopM, o^iêyBaëH, ùo aêact ^acTHHa hobhx ôioTHniâ (apHX, flBopy^oê) 3flaTHa BHTpHMaTH TeMnepaTypy -12^-14 oC. OflHaK ôaKTH^HHé piâeHt Mopo3ocTiéKocTi ëi-Hié, aêi npoMopoœyBaëH 3a TeMnepaTypH -14 oC, BHaBHBca ïctotho bhùhm. y 28 ëiiié 3 34 3Ôeperëoca 67,0-100% pocëHH. BèxiflHi api TpHTHKaëe 3arHHyëH 3a BHHaTKoM 'Ë-5', y aKoï BHœHëo 9,0% pocëHH. Î3HMi ôaTtKiâ-cbkï ôopMH Bifl BnëHBy цieï TeMnepaTypH He nocTpaœflaëH (Ta6ë. 2).
Cepefl ëiiié, BifliôpaHHX nifl ^ac BecHaHoro nepeciâaHHa nonyëaцiï Bifl ocïhhïx nociâiB, He 3HaéfleHo HaùaflêiB i3 Mopo3ocTiéKicTro Ha piâ-hï apHX ôaTBKiBCtKHX ôopM. Taêi ôïothïh rH-HyTt y 3HMoBHé nepiofl. y riôpHflHHX nonyëa-цiax, aêi BHpoùyBaëH TiëtKH y nociâax BecHaHoro CTpoKy cïbôh, 3ÔepiraroTtca é pocëHHH 3 HH3tKoro BHTpHBaëicTro. HanpHKëafl, y ëiHié '38/2', '38/4', '38/7', BHfliëeHHX 3 кoм6iнaцiï '6TA 418'/'AMÔiflHnëoïfl 3/5', Mopo3ocTié-kïctb CTaHoBHëa BCtoro 8,2-23,9%. CTBopeHi TpHTHKaëe flBopy^KH '^7', '^77', '^90' Ta ÏHmi nepeBHùyBaëH 3a Mopo3ocTÏéKicTro api ôaTtKÏBCBKi ëiHiï '6TA 418', '3687-26', 'Ë-5' i hobï ëiHiï '^31/1', '^38/7'. Haéôiëtm Mopo-3ocTiéKa flBopy^Ka '^62' 3a BHTpHBaëicTro flo HeraTHBHHX TeMnepaTyp HaôëHœaëact flo o3H-Moro ôaTBKÏBCtKoro copTy 'AMÔiflHnëoïfl 3/5'.
Таблиця 2
Морозост1йк1сть батьк1вських форм 1* дворучок тритикале F5-F6 (% живих рослин)
Л1Н1Я, сорт Походження Л1Н1Й Жив1 рослини т'сля проморожування, %
05-06.12. 1983 15-16.01. 1985 17-19.01. 1986 04-05.02. 1986
-14 оС -17 оС -16 оС -18 оС -20 оС
'6ТА 418', '3687-26' Яре тритикале, США 0 0 0 0 0
'Д7' '6ТА418' / 'НАД 308' 100 61,13 67,92 52,54 -
'Д38/7' '6ТА418' / 'АД 3/5' 8,2 - - - -
Д90' 'АД 3/5' / '6ТА418' - - 98,64 90,31 59,63
'Д31/1' '3687-26' / 'АД 280' 66,70 - - - -
Д38' 'НАД 308' / '3687-26' - - 70,0 33,92 10,24
'Л-5' '6ТА418' / 'АД 206' (яре тритикале) 9,0 0 0 0 0
'Д5' 'Л-5' / 'АД 3/5' 100 40,00 98,42 65,07 -
'Д62' 'Л-5' / 'АД 3/5' - - 95,81 90,50 88,91
'Д77' 'Л-5' / 'АД 3/5' 100 74,30 95,32 66,69 -
'АД 3/5' Озиме тритикале 100 88,40 98,45 95,60 79,90
Внасл1док подальших дво- й триразових добора з дворучок 'Д44' 1 'Д77' було вид1лено високопродуктивн1 л1ни 'ХАД44-17-17', 'ХАД77-2-20', 'ХАД77-5-27' та 1нш1 з серед-ньою та вищою за середню морозост1йк1стю.
Л1ни 'ХАД7', 'ХАД77' 1 'ХАД77/75', залучен! до схрещування в 1985-1986 рр. з озимими 1 ярими тритикале, ув!йшли у ро-доводи (рис. 2) озимих сорт!в з шдвищеною-високою морозозимост1йк1стю 'Амф1дипло-¿д 256', 'Степан', 'Раритет', 'Тимоф1й' та дворучок 'Н1канор', 'Ярослава' 1 'Пластун волинський' з вищою за середню-п1двище-ною витривал1стю й потенц1йною врожай-н1стю високояк1сного зерна 9,0-12,0 т/га.
Дворучки з вищою за середню морозози-мост1йк1стю характеризуються сильною ре-акц1ею на короткий ос1нн1й день, оск1льки е нос1ями рецесивно! системи ген1в ppd, що зумовлюе таку саму затримку в ¿хньому роз-витку за ос1нньо'1 с1вби, як 1 в озимих форм тритикале, 1 усп1шну перезим1влю на другому етап1 органогенезу [5, 12].
0зим1 л1ни тритикале з п1двищеною мо-розост1йк1стю вид1ляли шляхом промо-рожування нащадк1в F2-Fg у холодильних
камерах на низькотемпературному фон1. Л1ни F5, як1 вирощували без добор1в на ви-тривал1сть до низьких температур, п1сля проморожування при -19...-21 оС зр1джува-лись до 2,2-7,9%. Деяк1 озим1 тритикале, як1 проморожували в F3 (-18.-20 оС), п1д-твердили високий р1вень морозост1йкост1 в подальших випробуваннях. Вих1д трансгре-сивних генотип1в в F5 становив 8,57% за загально! б1льшост1 нащадк1в з низькою 1 середньою витривал1стю, чисельн1сть яких досягала 74,28% (табл. 3).
В F5-F9 п1двищуеться ймов1рн1сть добор1в зимост1йких, константних за комплексом господарсько-ц1нних ознак л1н1й тритикале. Трансгресивними за морозозимост1йк1стю 1 стаб1льно високоврожайними виявилися л1-ни F9 ('98', '146', '559', '614' та 1н.), в1д1бра-н1 з комб1нац1'1 'Амф1дипло'1'д 280'/ '2059', як1 в подальшому щор1чно досягали витри-валост1 у межах вища за середню-п1двище-на-висока (табл. 4). На основ1 цих морфоло-г1чно однор1дних генотип1в сформовано багатол1н1йний сорт озимого тритикале 'Амф1дипло'1д 44', зареестрований в Роси та Украш1 з 1993 року.
'6ТА 418' США
'АД 206'
"Хармвський 41'
'Амф1дипл01д 547'
'Л-5'
Украина
Л
'АмфтдиплоТд 3/5' 1980 р.
'Дворучка 77' 1985 р.
'Дворучка 77/75' 1986 р.
'Дворучка 8/192' 1986 р.
'Амф^диплоТд 206'
'АТстхарювський'
'Раритет7 (2004 р.)
-ХАД7'
'Валентин 90'
'Амос' (2009 р.)
'Марюян' (2010 р.) 'Жканор' (2012 р.)
'Ярослава' (2013 р.) 'Пластун волинський' (2014 р.)
Тимофт'й' (2015 р.)
Рис. 2. Родов1д сорт1в озимого тритикале 'Раритет', 'Амос', 'Марк1ян', 'Н1канор', 'Ярослава',
'Пластун волинський', 'Тимоф1й'
Таблиця 3
Морозослйккть озимих ëirn'é тритикале F5 В1'д схрещування ярих форм з озимими (с'чень 1985 р., -21 °С )
Група морозоспйкосп Ю'льккть лтнтй, повторень Ю'льккть проморожених рослин, шт. Ю'льккть ж тсля промо ивих рослин рожування, %
шт. % середне интервал
Висока 3 8,57 182 97,80 95,65-100
ГИдвищена 5 14,29 231 78,95 70,00-83,33
Вища за середню 1 2,86 46 65,22 65,22
Середня 6 17,14 291 43,30 34,69-51,06
Нижча за середню-низька 20 57,14 945 7,72 0-22,89
Всього 35 100 1695 34,69 0-100
'Амф1'дипло'1д 3/5', St. 8 - 449 75,28 69,05-80,00
Таблиця 4
Зимоспйккть сорт1'в озимих тритикале, створених шляхом внутр1'шньовидово1 пбридизацн (1990 р.)
Ю'льккть живих рослин
№ сорту в КСВ Гоходження Гоко- тсля проморожування, % Герезим1вля, % (26.03. 1990) Група зимостойкости
л1ння 26.01.1990 09.02.1990 X
-19 оС -21 оС -18 оС
10 'АД 3/5'/'АД 201' * 11 22,13 5,10 69,83 32,35 95,11 середня
28 'АД 60'/'АД 206' * Г10 24,70 7,13 77,65 36,49 95,00 вища за середню
311 'АД 32'/'АД 206' * 4 60,04 8,00 78,24 48,76 95,43 вища за середню
145 'АД 206'/'АД 3/5' * Г8 43,37 24,18 85,30 50,95 90,00 п1двищена
670 'АД 3/5'/'АД 32' * 4 29,90 42,10 78,35 50,11 90,45 п1двищена
236 'АД 206'/'Кубанец' // 'АD 24781-78' ** Г5 35,18 24,34 65,00 41,51 95,30 вища за середню
264 'АД 206'/'Кубанец' // 'АD 24781-78' ** 5 30,48 18,26 70,00 39,58 95,30 вища за середню
98 'АД 280'/'2059' *** У 25,38 12,43 80,00 39,27 85,40 вища за середню
146 'АД 280'/'2059' *** Г9 45,18 21,08 78,35 48,80 95,08 п1двищена
559 'АД 280'/'2059' *** Г9 38,26 14,00 78,20 43,49 95,15 вища за середню
614 'АД 280'/'2059' *** Г9 30,16 32,18 81,79 48,04 90,00 п1двищена
Озиме жито 'Харк1'вське 55' St. 87,50 24,93 80,20 64,21 95,00 п1двищена-висока
* 0зим1/озим1; ** 0зим1'/озим1'//озим1; *** Озими/яри.
Анал1з морозостшкосп сорив тритикале озимого конкурсного сортовипробування, створених шляхом внутршньовидово' ri6-ридизаци, cвiдчить про ¿хнш icтoтнo piзний piвень, який змшювався вiд середнього до пiдвищенoгo. Серед сорив, створених схре-щуванням озимих батьмвських форм за схемою високозимостшкий/високозимостш-кий, у copтoвипpoбуваннi були генотипи пе-реважно з вищою за середню i п1двищеною витpивалicтю до низьких температур.
Використання у схрещуваннях озимих сорив iз контрастною зимостшмстю у pазi сту-шнчасто'1 гiбpидизацiï високозимостшкий/се-pедньoзимocтiйкий//низькoзимocтiйкий та-кож не виключае ймoвipнocтi створення гено-типiв iз п1двищеною мopoзocтiйкicтю. Але в польових умовах за температури на вузлi ку-щ1иня, вищо'1 за кpитичнi (-2...-12 оС), тобто за в1дсутносп диференщаци, перевагу отри-мують виcoкoпpoдуктивнi сорти з середньою-вищою за середню мopoзocтiйкicтю. 3 комб^
наци 'Амф1дипло'1д 206'/'Кубанец'//'АБ 24781-78', в якш двi ocтаннi батьк1вськ фор-ми 'Кубанец' (Pociя) i 'AD 24781-78' (Шмеч-чина) мають середню й низьку зимocтiйкicть, вид1лили 280 низькостеблових лiнiй, серед яких лише двi ('236' i '264') характеризуются вищою за середню морозостшмстю.
Всього за 1980-2011 pp. проморожено в камерах 1367 зразк1в тритикале piзнoгo по-ходження. Серед них - 692 лши й сорти, створеш методом мiжpoдoвoï пбридизаци [F1 (пшениця м'яка/жито)//тритикале], та 675 лшш, вiдiбpаних iз гiбpидних комбша-цiй вiд внутpiшньoвидoвих схрещувань озимих, ярих i дворучок гексапло'дних тритикале. Середня критична температура ви-мерзання нащадмв мiжpoдoвoï пбридизаци становила -18,50 оС i виявилася нижчою на 0,51 оС, шж у лiнiй 2n=42/2n=42 (табл. 5).
3а складом груп морозостшкосп найб^ь-mi вiдмiннocтi cпocтеpiгалиcь у двох iз п'я-ти: високо' та нижчо' за середню-низько'.
ISSN 2518-1017 РьЛШТ VARIETIES STUDYING ЛПО PROTECTION, 2017, Vol 13, No 1
49
Таблиця 5
Морозост1йк1сть сорп'в 1* Л1Н1Й тритикале, створених р1*зними методами (за результатами проморожувань у 1980-2011 рр.)
Показник Всього, X Група морозоспйкосп
всього, X висока тдвищена вища за середню середня нижча за середню-низька
М1жродова пбридизац'я
К1ЛЬК1СТЬ зразк'в шт. 1367 692 98 189 200 203 2
% 100 100 14,16 27,31 28,90 29,34 0,29
Критична температура вимерзання 18,09 18,50 19,48 18,84 18,28 17,46 16,00
Перезим1'вля, % 83,14 84,43 90,54 87,67 80,86 77,40 34,00
Внутршньовидова пбридизац'я
К1ЛЬК1СТЬ зразк1в шт. 1367 675 41 151 184 177 122
% 100 100 6,07 22,37 27,26 26,22 18,08
Критична температура вимерзання 18,09 17,99 19,20 18,66 18,17 17,20 15,03
Перезим1вля, % 83,14 82,85 88,82 87,32 84,77 77,74 69,28
Серед нащадк1в ввд складно! м1жродово! г1б-ридизаци нал1чували 14,16% лшш з висо-кою морозост1йк1стю, а з нижчою за серед-ню-низькою - всього 0,29%. Частка сортов тритикале внутр1шньовидового походження з високою морозост1йк1стю становила лише 6,07%, тод1 як з нижчою за середню-низь-кою - 18,08%, що в1дпов1дно у 2,3 раза мен-ше 1 майже в 60 раз1в больше пор1вняно 1з середн1ми показниками морозост1йкост1 сортов межродового походження. Склад 1н-ших груп морозост1йкост1 (тдвищена, вища за середню та середня) зм1нювався в межах 27,31-22,37%, 28,90-27,26 1 29,34-26,22%, з минимальною перевагою генотишв м1жро-дового походження на 1,64-4,94%.
У польових умовах середш показники пе-резим1вл1 сортов 1 лшш разного походження за 1980-2011 рр. в1др1знялися незначною м1-рою 1 становили 84,43% (м1жродов1 нащад-ки) та 82,85% - у сортов в1д 2п=42/2п=42. 1нш1 групи морозост1йкост1, за винятком нижчо! за середню-низько!, в1др1знялися не-1стотно (у межах 0,34-3,91%). Перевага внут-р1шньовидових г1брид1в пор1вняно з м1жро-довими за середн1м показником перезим1вл1 в груп1 нижча за середню-низька зумовлена нечисленн1стю виб1рки останн1х.
Протягом 1980-2015 рр. найсувор1ш1 умо-ви перезим1вл1 склалися в 2003 р.: температура на поверхн1 Грунту досягала -32.-34 оС, на вузл1 кущ1ння -17 оС за повно! в1дсутнос-т1 сн1гу з подальшим формуванням потуж-но! льодяно! к1рки. В цих умовах отримано чггку диференщащю озимих тритикале в1т-чизняно! та шоземно! селекци. Загинули або сильно розр1дилися сорти пшеница м'я-ко! озимо! (0-1,5 бал1в). Досить добре (7,07,5 бал1в) збереглися сорти тритикале 'Амф1-дипло!д 52', 'Амф1дипло'1д 256', 'Гарне', 'Хар-
роза', 'Букет' з шдвищеною-високою зи-мост1йк1стю (табл. 6). Сорти з Болгари, Чехи, Н1меччини, Польщ1, як 1 в 1986 р., пов-н1стю вимерзли. Деяк1 сорти з Украши й Роси ('Антей', 'Тандем', 'АдП 2', 'Снегирёв-ская зернокормовая', 'Авангард', 'Прорыв') також загинули, а 'Краснодарская зернокормовая', 'Союз', 'Ладне', 'Пол1ський 10', 'Ро-з1вське 6', 'Алк1д' розр1дилися на 34-80%. 0зимо-яр1 г1бриди F1 перезимували дуже погано. Збереглись окрем1 рослини в комбинациях з найб1льш зимостойкими батьк1вськи-ми сортами 'Гарне', 'Амф1дипло'1'д 52', 'Амф1-дипло'1'д 256'. У F2 живих рослин залишилось больше, н1ж у F1 (14,3-38,6%). Серед л1н1й, в1д1браних у F2, перевагу за к1льк1стю л1н1й з вищою за середню (33,50-79,48) 1 високою зимост1йк1стю (1,35-12,50%) мали комб1на-ци озим1/озим1 та дворучки/озим1 (табл. 7).
Найб1льший вих1д трансгресивних за зимо-ст1йк1стю форм заф1ксовано в комб1нац1ях озимих сорт1в з вищою за середню 1 середньою витривал1стю 'Раритет'/^ерг^е' - 12,50%.
0зимо-яр1 лши F3 мали переважно нижчу за середню-низьку (48,59-90,90%) та середню зимостойкость (6,06-29,58%). До вищо! за середню та п1двищено! групи потрапило 3,03-21,13% л1н1й. Трансгреси (0,70-2,16%) виявили т1льки в деяких комб1нац1ях.
Екстремальн1 умови, що склалися в 2003 р., сприяли доборам трансгресивних за зимост1йк1стю комплексно-ц1нних л1н1й з озимо-ярих комбшацш 'Сок1л'/'Амф1ди-пло'1'д 52', 'АD 992' (Мексика)/'Амф1дипло'1'д 52', 'ХАД 2584' (дворучка)/'Гарне', озимих сортов 'Амф1дипло1д 206'/'Раритет'. На ос-нов1 створених л1н1й сформовано багатол1-ншш сорти 'Амос', 'Букет', 'Марк1ян', 'Хар-роза', 'Шаланда' з вищою за середню-шдви-щеною 1 високою зимост1йк1стю.
,EaEi/3odt{, 00 8,56 | i i ,0 7,
;dOH ЕЖЦ, oj h 8,58 i i ,5 7,
/HUL»dEW, m h 8,58 i ,0 7, ,5 7,
/Eb'HEl/Efn, h xf 8 i ,5 6, ,0 7,
"Ej /1э»Лд, m h 8,58 i ,5 6, ,5 7,
en s ^ s . vo /30WV, sf h sf m 8, i ,3 5, ,5 7,
i i . о cû 1- o о 1- s го cû о s /EE0ddEX, m h sf 8 i oj 7, ,0 7,
о _û 3 /18indEcj, m oj 8, i ,0 5, ,0 7,
1. eu s s СП о о; m /8H!Ecj, h oj sf ,5 8, i ,3 6, ,0 7,
o a ro . £ го ^ s 1- s & /HEU813, oj oj 8,70 i ,5 7, ,0 8
£ /8HdEJ, h 8,38 i ,0 7, ,5 7,
,992 tfv. oj oj 6 8 i ,3 7, ,5 7,
№ ÏÏV, h m 8 8, 7, ,0 5, ,5 6,
ro •>- tfv, о oj 8,33 1 ,0 7, ,5 7,
М1ЖР0Д0В пбридизаи zv tfv, m oj 8,30 1 ,5 5, ,0 7,
,902 ÏÏV, ю m 6 8, ,0 7, ,0 6, ,5 7,
si/ehmndi ln m 5 0 0 0 0
^^KhMHsmu ю m 8 ,3 7, ,5 xf ,0 1, ,0 6,
ю m 8,57 ,6 8, 4,0-7,5 ,5 7,
кнн^пЛн li/еЛа ен ullu oi 'LliaLWM£9d9U иаоыд 1-0,5^-17,0 0C -13,0 0C -17,0 0C C0 ,0 1, 1 -
ининеенои 4Ld Роки ix 11986 | 12003 | 0 1 0 2
*
ГО
00 v-i
2 2 .o .a
^Юго ou ^ го =
го
p. L
I ¿.¡s .^ro^S^
haa-û1^^ !Xroro5Я5Я i<XX< F
d d d d а а
. . . . . . .
a; 4+ 00 ю 00 1 n m LTI
^00 ai fTi fTi о
и fTi CTi fTi fTi о о о
O.I ou ou
H in fTi fTi Ю
I- œ ai ai fTi fTi о T 1
CTi fTi fTi fTi fTi о о
* T 1 T 1 T 1 T 1 T 1 ou ou
3 £
&
m о о pj x re m о £
x
.0
re £
Ф &
i-u 5й Ф
Ф ^
re îé
m
'5
vo
ï f 4 s
.0 и
.m
'ЕЕ
.о ire vo
m
Ф &
Ф
.0 s
m Ф Q.
•f=
и î1—
О nz
4 2
'f=
(%98 tfEHOU) вхозиа
(%S8-9S) внэ^иаЬЧи-снн -tfsdsD ЕЕ ehina
(%99"92) UHtfadaa
(%92-o)
ЕНЯЕИН -CHHtfadaa ЕЕ ЕЬЖИН
о
00 00 00 1^00^
CÛCÛCÛCO
•g g -Ç
rororo^roro
XXX -a><F
. aa^a^û. ; ci ci cim ci ci : T-) ou un m LTI ^lOO 'oo
T-HOUOU ^OUOU
tooùm m uD^t
ЗсООТООО*-! ¿t^i^iOOOO т-Чт-HOUOUOUOU
Критична температура вимерзання, вста-новлена протягом багатьох рокв для сорив шдвищено'1-високо'1 групи зимостшкоси 'Амф1дипло'1д 44', 'Амф!дипло'1'д 52', 'Амф1-дипло'1'д 256', 'Гарне', 'Степан', 'Шаланда' (ви IP НААН), була -18,36...-18,95 оС (табл. 8); -17,75...-18,13 оС - для сорив з вищою за середню-шдвищеною зимостшмстю 'Ратне', 'Раритет' (IP НААН), 'Каприз', 'Дон', 'Це-кад 90', 'Сирс 57' (Роия); -16,75...-17,50 оС
- для сорив 1з середньою-вищою за середню зимостшмстю 'Ярослава' (дворучка, IP НААН), 'Woltario' (Danko, Польща); -16,00...-16,25 оС
- для сорив 1з середньою зимосиймстю 'Про-
ISSN 2518-1017 РьЛШТ VARIETIES STUDYING ЛЛО PROTECTION, 2017, Vol 13, No 1
51
_ Таблиця 8
Морозо- та зимост!*йк1*сть сорпв озимого тритикале, створених у рт'зних установах (X, 1986-2015 pp.)
Сорт Орипнатор Р1'к вивчен-ня Ю'льккть проморо-жувань Критична температура вимерзання, оС Загальна оци'нка зимоспйкосп Група зимоспйкосп
1'нтервал X % бал
'Амф1'диплоУд 256', St. 1Р НААН, УкраУна 19982012 24 -17,5. -20,5 -18,79 91,71 8,38 п1двищена-висока
'Амф1'диплоУд 44' 1Р НААН, УкраУна 19862003 26 -17,0... -22,0 -18,93 86,29 8,38 п1двищена
'Амф1'диплоУд 52' 1Р НААН, УкраУна 19922002 10 -17,0. -20,5 -18,95 87,00 8,10 п1двищена
'Ратне' 1Р НААН, УкраУна 19972008 16 -16,0. -19,5 -18,13 86,25 7,84 вища за середню
'Степан' 1Р НААН, УкраУна 20002005 4 -17,5. -20,0 -18,85 90,00 8,30 п1двищена-висока
'Гарне' 1Р НААН, УкраУна 20002007 14 -17,0. -20,0 -18,36 90,57 8,39 п1двищена-висока
'Раритет' 1Р НААН, УкраУна 19982010 19 -17,0. -19,0 -17,79 82,60 7,70 вища за середню
'Шаланда' 1Р НААН, УкраУна 20062011 8 -17,5. -19,0 -18,25 88,80 8,10 п1двищена
'Ярослава' 1Р НААН, УкраУна 20092010 2 -16,5. -17,0 -16,75 72,00 6,50 середня-вища за середню
'Прорыв' КНД1 1м. П. П. Лук'яненка, РФ 20042010 4 -14,0. -17,0 -16,25 60,67 5,33 середня
'Сотник' КНД1 1м. П. П. Лук'яненка, РФ 2011 1 -14,0 -14,00 27,00 3,00 нижчесередня
'Дон' ПДСГДС, РФ 20072008 4 -16,5. -18,0 -17,13 78,50 7,00 вища за середню
'Каприз' ПДСГДС, РФ 2004 2 -17,5. -18,5 -18,00 85,00 7,50 вища за середню-т'двищена
'Цекад 90' СНД1Р1С, РФ 2007 2 -17,5. -18,0 -17,75 90,00 8,00 п1двищена
'Сирс 57' СНД1Р1С, РФ 2012 1 -19,0 -19,0 87,00 8,00 п1двищена
'Кастусь' РУП ИПЦ, Б1'лорусь 2007 1 -17,0 -17,00 75,00 7,00 вища за середню
'Мара' РУП ИПЦ, Б1'лорусь 2007 1 -17,0 -17,00 77,00 7,00 вища за середню
'WoLtario' Danko, Польща 20042006 4 -17,0. -18,0 -17,50 69,00 6,50 середня-вища за середню
'Secundo' Danko, Польща 20082010 3 -13,5. -16,0 -15,17 35,50 3,25 нижча за середню-низька
'Moderato' Danko, Польща 20082010 3 -15,0. -17,0 -16,00 52,50 5,00 середня
'Pawo' Danko, Польща 2012 1 -14,5 -14,50 31,00 3,00 нижча за середню
рыв' (Pocifl), 'Moderato' (Польща); -15,17 °С - для copTiâ з нижчою за середню-низькою 3HM°cTÍéKÍcTro 'Secundo' (Danko, Польща) [15].
У польових умовах 2003 р., з найсуворь шою зимою за останш 35 poкiв, крашД сорти тритикале озимого, cтвopенi методами Miœ-родово! та внутршньовидово! ибридизаци ('Амф1диплощ 52', 'АмфвдиплоХд 256', 'Гар-не', 'Раритет', 'Букет', 'Шаланда'), подтвердили cвiй пiдвищений-виcoкий piвень зи-мocтiйкocтi, вcтанoвлений у пpoцеci промо-рожувань у холодильних камерах. Щ copти
iз cеpедньoбагатopiчнoю критичною температурою вимерзання -17,8.-19,0 оС переви-щували cтандаpтнi copти озимо! м'яко! пшениц! та -0,5...-2,0 оС й уcпiшнo перезимову-вали в уих зонах Украши.
Висновки
Таким чином, теред популяцш, отрима-них ввд cхpещування гекcаплoïдних тритикале з р!зним типом розвитку (озимих з ярими та дворучками) i контрастним р!в^м мopoзoзимocтiйкocтi, можна зд^^ювати
52
СОРТОВИВЧЕННЯ ТА ОХОРОНА ПРАВ НА сорти РОСЛИН, 2017, T. 13, № 1
ефективний доб1р високопродуктивних ге-нотишв з шдвищеною i високою зимостш-кстю. Протягом 1980-2015 рр. створено середньорослi й низькостебловi сорти тритикале як озимих ('Амфвдиплощ 256', 'Гарне', 'Харроза', 'Раритет', 'Tимофiй' та iн.), так i дворучок ('Hiканор', 'Ярослава', 'Пластун волинський'). Вони перевищують стандарт-ш сорти пшеницi м'яко! озимо! за критичною температурою стшкоси до вимерзання на -0,5...-2,0 оС, характеризуются шдвище-ною (до 9-12 т/га) врожайшстю зерна рiзноi якостi залежно в1д призначення.
Використана литература
1. Пшениця озима. Метод визначання морозосл'йкосл сорлв : ДСТУ 4749:2007. - [Чинний В1'д 2009.01.01]. - К. : Держспо-живстандарт, 2008. - 8 с. - (Нацюнальт стандарти УкраТни)
2. Сечняк Л. К. Тритикале / Л. К. Сечняк, Ю. Г. Сулима. - М. : Колос, 1984. - 317 с.
3. McKersie В. D. Winter-hardiness in wheat and triticale / B. D. McKersie, L. A. Hunt, V. Poysa // Highlights of Agricultural Research in Ontario. - 1984. - Vol. 7, Iss. 2. - P. 5-8.
4. Пучков Ю. М. Прогресс в селекции зимостойких сортов озимой пшеницы на Кубани / Ю. М. Пучков, Г. Д. Набоков // Пшеница и тритикале : матер. науч.-практ. конф. «Зелёная революция П. П. Лукьяненко» (Краснодар, 28-30 мая 2001 г.).
- Краснодар : Советская Кубань, 2001. - С. 43-59.
5. Щипак Г. В. Селекц'я сорлв озимоТ твердоТ пшениц' i тритикале з т'двищеними адаптивними i урожайними властивос-тями / Г. В. Щипак // Селекц'я польових культур : зб. наук. пр. - X., 2008. - С. 42-88.
6. Tsvetkov S. Winter triticale variety Vihren for grain / S. Tsvet-kov // Cereal research communications. - 1985. - Vol. 13, No. 4.
- P. 405-412.
7. Щипак Г. В. Расщепление гибридов озимых и яровых тритикале F2-F3 по типу развития / Г. В. Щипак // Сельскохозяйственная биология. - 1986. - № 3. - С. 75-79.
8. Грабовец А. И. Селекция озимой пшеницы на высокую адаптивность и продуктивность на Дону и её результаты / А. И. Грабовец, М. А. Фоменко // Пшеница и тритикале : матер. науч.-практ. конф. «Зелёная революция П. П. Лукьяненко» (Краснодар, 28-30 мая 2001 г.). - Краснодар : Советская Кубань, 2001. - С. 230-238.
9. Ковтун В. И. Селекция озимой мягкой пшеницы на морозо-зимостойкость на Дону / В. И. Ковтун, Т. А. Гричаникова // Пшеница и тритикале : матер. науч.-практ. конф. «Зелёная революция П. П. Лукьяненко» (Краснодар, 28-30 мая 2001 г.).
- Краснодар : Советская Кубань, 2001. - С. 224-229.
10. Грабовец А. И. Методы и результаты селекции озимого тритикале на Дону / А. И. Грабовец // Тритикале. Вып. 4 : Генетика, селекция, агротехника, использование зерна и кормов : матер. Междунар. науч.-практ. конф. «Роль тритикале в стабилизации и увеличении производства зерна и кормов» и секции тритикале отделения растениеводства РАСХН (Ростов-на-Дону, 7-11 июня 2010 г.). - Ростов н/Д : Юг, 2010. - С. 66-74.
11. Щипак Г. В. 0 селекции озимых гексаплоидных тритикале на адаптивность к неблагоприятным факторам среды / Г. В. Щипак // Сельскохозяйственная биология. - 1994. - № 5. - С. 38-42.
12. Щипак Г. В. Создание морозостойких линий озимого типа и двуручек тритикале путем отбора на низкотемпературном фоне / Г. В. Щипак, Р. Г. Пархоменко // Селекция и семеноводство : сб. науч. тр. - К., 1987. - Вып. 62. - С. 32-34.
13. Щипак Г. В. Создание исходного материала гексаплоидных тритикале гибридизацией озимых форм с яровыми : дис. ... канд. с.-х. наук : спец. 06.01.05 «Селекция и семеновод-
ство» / Щипак Геннадий Васильевич ; Ин-т растениеводства им. В. Я. Юрьева. - X., 1987. - 177 с.
14. Стельмах А. Ф. Яровизационная потребность и фоточувствительность современных генотипов озимой мягкой пшеницы / А. Ф. Стельмах, Н. А. Литвиненко, В. И. Файт // Сб. науч. трудов СГИ-НЦСС. - Одесса, 2004. - Вып. 5. - С. 118-127.
15. Каталог зразк'в озимого тритикале Нац'онального центру генетичних ресура'в рослин Украши / В. К. Рябчун, I. В. Сивок'нь, Н. I. Рябчун [та 1'н.]. - X. : 1н-т рослинництва 1'м. В. Я. Юр'ева, 2014. - Вип. 2. - 54 с.
References
1. Pshenytsia ozyma. Metod vyznachannia morozostiikosti sortiv: DSTU 4749:2007 [Winter wheat. Method of defining frost tolerance of varieties: State Standard of Ukraine 4749:200 7]. (2008). Kyiv: Derzhspozhyvstandart. [in Ukrainian]
2. Sechnyak, L. К., & Sulima, Yu. H. (1984). Tritikale [Triticale]. Moscow: Kolos. [in Russian]
3. McKersie, B. D., Hunt, L. A., & Pousa, V. (1984). Winter-hardiness in wheat and triticale. Highlights of Agricultural Research in Ontario, 7(2), 5-8.
4. Puchkov, Yu. M., & Nabokov, G. D. (2001). Progress in breeding of winter-hardy varieties of winter wheat in the conditions of the Kuban Region. In Pshenitsa i tritikale: materialy nauchno-prakticheskoy konferentsii "Zelenaya revolyutsiya P. P. Lu-kyanenko" [Wheat and triticale: mater. scientific-practical conf. "Green Revolution of P. P. Lukyanenko"] (рр. 43-59). May 28-30, Krasnodar, Russia: Sovetskaya Kuban. [in Russian]
5. Shchipak, H. V. (2008). Breeding of winter durum wheat and triticale varieties with increased adaptive and productive properties. In Selektsiiapolovykh kultur [Field crops breeding]. (pp. 42-88). Kharkiv: N.p. [in Ukrainian]
6. Tsvetkov, S. (1985). Winter triticale variety Vihren for grain. Cereal research communications, 3(4), 405-412.
7. Shchipak, H. V. (1986). Splitting F2-F3 hybrids of winter and spring triticale according to the type of development. Sel'skokhozyaistvennaya biologiya [Agricultural В^^у], 3, 75-79. [in Russian]
8. Grabovets, A. I., & Fomenko, M. A. (2001). Winter wheat breeding for high adaptability and productivity under the conditions of the Don Region and its results. In Pshenitsa i tritikale: materialy nauchno-prakticheskoy konferentsii
"Zelenaya revolyutsiya P. P. Lukyanenko" [Wheat and triticale: Proc. scientific-practical. conf. "Green Revolution of P. P. Lu-kyanenko"] (рр. 230-237). May 28-30, Krasnodar, Russia: Sovetskaya Kuban. [in Russian]
9. Kovtun, V. I., & Grichanikova, T. A. (2001). Soft winter wheat breeding for the frost and cold hardiness under the conditions of the Don Region. In Pshenitsa i tritikale: materialy nauchno-prakticheskoy konferentsii "Zelenaya revolyutsiya P. P. Lukyanenko" [Wheat and triticale: Proc. scientific-practical conf.
"Green Revolution of P. P. Lukyanenko"] (рр. 224-229). May 28-30, Krasnodar, Russia: Sovetskaya Kuban. [in Russian]
10. Grabovets, A. I. (2010). Methods and results of winter triticale breeding in the Don Region. In Tritikale. Vyp. 4: Genetika, selektsiya, agrotekhnika, ispol'zovanie zerna i kormov: materialy Mezhdunarodnoy nauchno-prakticheskoy konferentsii "Rol tritikale vstabilizatsii i uvelicheniiproizvodstva zerna i kormov" isekt-sii tritikale otdeleniya rastenievodstva RASKhN [Triticale. Iss. 4: Genetics, breeding, agricultural technology, the use of grains and feed: Proc. Int. scientific and practical conf. "The role of triticale in stabilization and increase of grain and forage production" and the triticale section of the Department of plant growing of the Russian Academy of Agrarian Sciences]. (pp. 6674). June 7-11, 2010, Rostov-on-Don, Russia: Yug. [in Russian]
11. Shchipak, G. V. (1994). On selection of winter hexaploid triticale for adaptability to adverse environmental factors. Sel'skokhozyaistvennaya biologiya [Agricultural Вю^у], 5, 38-42. [in Russian]
12. Shchypak, G. V., & Parkhomenko, R. G. (1987). Creation of frost-hardy winter type lines and alternate triticale by selection at low temperatures. Selektsiya i semenovodstvo [Plant Breeding and Seed Production], 62, 32-34. [in Russian]
13. Shchipak, G. V. (1987). Sozdanie iskhodnogo materiala geksaploidnykh tritikalegibridizatsiey ozimykh form syarovymi [Creation of initial material of hexaploid triticale by hybridization of winter and spring forms] (Cand. Agric. Sci. Diss.). Plant Production Institute nd. a. V. Ya. Yuryev, Kharkiv, Ukraine. [in Russian]
14. Stelmakh, A. F., Litvinenko, N. A., & Fayt, V. I. (2004). Vernalization requirement and photosensitivity of modern genotypes of soft winter wheat. Sbornik nauchnykh trudovSGI-NTsSS [Collection of research papers of PBGI-NCSCI], 5, 118127. [in Russian]
15. Riabchun, V. K., Syvokin, V. I., Riabchun, N. I., Bohuslavskyi, R. L., Leonov, O. Yu., Ilchenko, N. K., & Sheliakina, T. A. (2014). Catalogue of winter triticale samples of the National Center of Plant Genetic Resources of Ukraine. (Vol. 2). Kharkiv: Plant Production Institute nd. a. V. Ya. Yuryev. [in Ukrainian]
УДК 633.11+633.14:631.524.7
Щипак Г. В.1*, Матвиец В. Г.2, Рябчун Н. И.1, Щипак В. Г.3 Результаты селекции гексаплоидных тритикале на зимостойкость // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - 2017. - Т. 13, № 1. - С. 43-54. http://dx.doi.Org/10.21498/2518-1017.13.1.2017.97257
1Институт растениеводства имени В. Я. Юрьева НААН, пр. Московский, 142, г. Харьков, 61060, Украина, *е-таН: evpatiypetrov@gmail.com
2Прикарпатская государственная сельскохозяйственная опытная станция Института сельского хозяйства Карпатского региона НААН, ул. Степана Бендеры, 21-А, г. Ивано-Франковск, 76014, Украина
3Волынская государственная сельскохозяйственная опытная станция НААН, ул. Школьная, 2, пгт Рокыни, Луцкий р-н, Волынская обл., 45626, Украина
Цель. Анализ процесса селекции гексаплоидных тритикале на зимостойкость методом внутривидовой гибридизации с использованием системных экологических испытаний в контрастных условиях. Методы. Диалектический, полевой, лабораторный, статистический. Результаты. Приведены результаты селекции комплексно-ценных сортов озимых и двуручек гексаплоидных тритикале методом внутривидовой гибридизации форм различного типа развития с использованием системных экологических испытаний в контрастных условиях (Лесостепь - острозасушливая Степь), а также на низкотемпературном фоне. Вследствие многолетних исследований (1980-2015 гг.) создано и передано на государственное испытание 18 сортов, из которых 17 - зарегистрировано. Выводы. Таким образом, среди популяций, полученных от скрещивания гексаплоидных тритикале с
разным типом развития (озимых с яровыми и двухручка-ми) и контрастным уровнем морозозимостойкости, возможен эффективный отбор высокопродуктивных генотипов с повышенной и высокой зимостойкостью. На протяжении 1980-2015 гг. созданы среднерослые и низкостебельные сорта тритикале - как озимых ('Амфидиплоид 256', 'Гарнэ', 'Харроза', 'Раритет', 'Тимофей' и др.), так и двухручек ('Ни-канор', 'Ярослава', 'Пластун волынский'). Они превосходят стандартные сорта озимой мягкой пшеницы по критической температуре стойкости к вымерзания на -0,5...-2,0 оС, характеризуются повышенной (до 9-12 т/га) урожайностью зерна разного качества в зависимости от назначения.
Ключевые слова: многолинейные сорта, внутривидовая гибридизация, гексаплоидные тритикале, морозози-мостойкость.
UDC 633.11+633.14:631.524.7
Shchypak, H. V.1*, Matviets, V. H.2, Riabchun, N. I.1, & Shchypak, V. H.3 (2017). The results of hexaploid triticale breeding for winter hardiness. Plant Varieties Studying and Protection, 13(1), 43-54. http://dx.doi.Org/10.21498/2518-1017.13.1.2017.97257
1Plant Production Institute nd. a. V. Ya. Yuryev of NAAS, 142 Moskovskyi ave., Kharkov, 61060, Ukraine, *e-mail: evpatiypetrov@gmail.com 2Precarpathian State Agricultural Experimental Station of the Agricultural Institute in Carpatian Region of NAAS, 21a Stepana Bandery Str., Ivano-Frankivsk, 76014, Ukraine
3Volyn State Agricultural Experimental Station of NAAS, 2 Shkilna Str., Rokyni, Lutskyi district, Volynska region, 45626, Ukraine
Purpose. Analysis of the process of hexaploid triticale breeding for winter hardiness by intraspecific hybridization method using systemic ecological tests under contrasting conditions. Methods. Dialectical investigation, field experiments, laboratory testing and statistical evaluation. Results. The results of breeding winter and alternate triticale varieties possessing a complex of valuable traits by the method of intraspecific hybridization of forms of different types of development using systemic ecological tests under contrasting conditions (Forest-Steppe - extremely arid Steppe) and at low temperatures were presented. During the years of research (1980-2005), 18 varieties were developed and transferred to the state testing, 17 of them were registered. Conclusions. Thus, the effective selection of highly produc-
tive genotypes with increased and high winter hardiness is possible from populations obtained by crossing hexaploid triticale of different types of development (winter triticale with spring and alternate ones) and contrasting level of frost and winter hardiness. During the period of 1980-2015, medium-tall and dwarf varieties of winter ('Amfidyploid 256', 'Game', 'Kharroza', 'Rarytet', 'Timofey', etc.) and alternate ('Ni-kanor/, 'Yaroslava', 'Plastun Volynskyi') triticales were developed. They are superior to the standard varieties of soft winter wheat for the critical temperature of freezing by -0.5...- 2.0 °C, characterized by increased (up to 9-12 t/ha) grain yield of various quality depending on the purpose of use.
Keywords: multiline varieties, intraspecific hybridization, hexaploid triticale, frost and winter hardiness.
Hadiurnxa 14.12.2016 nozodxeHQ do dpyny 10.01.2017
54
СОРТОВИВЧЕННЯ та ОХОРОНА ПРАВ Hfl сорти РОСЛИН, 2017, T. 13, № 1
