CC BY
13сЕЛЕкщя та наанництво
УДК. 633. 112.1.631.527.2
Г. В. Щипак, кандидат с'льськогосподарських наук Ю. В. Цупко В. Г. Щипак
B. Г. Матв!ець, кандидат с'льськогосподарських наук [email protected]
1нститут рослинництва iMeHi В. Я. Юр'ева НААН
C. В. Васьмвська
УкраТнський iнститут експертизи сор^в рослин
Селекщя пшениц! твердо!' озимо'Г (Triticum durum Desf.) на шдвищення адаптивних властивостей
Представлено результати селекцй (1995-2013 рр.) багатолшшних сорт'в пшениц твердоL озимо'С ¿хн переваги порвняно i3 стандартами за зимо- й посухостшкктю, вро-жайнстю, стшкстю проти хвороб, макаронними властивостями. Наведено господар-сько-б'юлог'мну характеристику нового сорту пшениц твердо'¿ озимо'¿ Шулинднка.
Ключов! слова:
пшениця тверда озима, багатолнмы сорти пшеница врожайысть пшениц озимо''', зимостмюсть, стмюсть проти хвороб, якicть.
Вступ. Зерно пшениц твердоТ (Triticum durum Desf.) е незамiнним у виробницв висо-кoякicних макаронних виpoбiв. Використовують його досить широко в хлiбoпекаpcькiй, круп'я-нiй, кoндитеpcькiй галузях харчовоТ промисло-вocтi. Пopiвнянo з пшеницею м'якою (Triticum aestivum L.), тверда мае ктоты переваги - мен-ше уражуеться хворобами та шюдниками, не об-сипаеться, cтiйкiша до вилягання, на хорошому агpoфoнi забезпечуе стабшьно високу врожай-нicть. Проте, через тдвищеы вимоги до агро-1шматичних умов i'i пociвнi плoщi становлять у cвiтi всього 18-20 млн га, що забезпечуе 5,0% загальнocвiтoвoгo виробництва зерна пшени-цк За вpoжайнocтi 2,2 т/га пшениця тверда пе-ревищуе cеpеднiй показник у цшому на 0,5 т/га. Пов'язують цю тенденцiю з полтшенням селек-цмноТ роботи, що забезпечило щopiчний при-picт уpoжайнocтi за три десятил^тя в 1,7%, удвiчi бiльший пopiвнянo з пшеницею м'якою [1-3]. Провщы позицп у виробниф^ пшеницi твердоТ займають Канада (4,4 млн т), Iталiя (4,0 млн т), Туреччина (3,0 млн т), Сиpiя (2,6 млн т), США (2,4 млн т), 1спаыя (1,8 млн т), Франтя (1,5 млн т), Грещя (1,5 млн т), Мексика (1,4 млн т), краТни ^вычноТ Африки (4,4 млн т), Авcтpалiя (0,5 млн т). Основы плoщi пшениц твердоТ в Америц та
Австралп зайнято ярими сортами. У краТ'нах Се-редземномор'я, Чорного й Кастйського мopiв вирощують яpi, факультативнi та oзимi сорти. Значним виробником зерна пшениц твердоТ' е Росмська Федеpацiя, в краТн заготовляють 0,52,0 млн т [4, 5]. В УкраТн плoщi пociву пшеницi твердоТ не перевищують 20 тис. га. Менша врожайысть i холодо- та зимостмюсть пopiвнянo з пшеницею м'якою, вщсутысть сучасного борош-номельного виробництва обмежують поши-рення пшеницi твердоТ. Ринок макаронних виpoбiв заповнюеться iмпopтoм з 1талп, Роай-ськоТ Федерацп та нших краТн [4].
Селекцiю пшениц озимоТ твердоТ' уcпiшнo здiйcнюють у Селекцйно-генетичному шсти-тутi - Нацюнальному центpi наciннезнавcтва та сортовивчення [3] (УкраТ'на), Вcеpociйcькoму наукoвo-дocлiднoму iнcтитутi зернових культур iменi I. Г. Калиненка [6], Краснодарському науко-вo-дocлiднoму нститут ciльcькoгo господарства iменi П. П. Лук'яненка [5] (РФ). Потенцал продуктивной сучасних copтiв перевищив pубiж у 9-10 т/га. В еколопчному випpoбуваннi 2010 р. сорти пшениц м'якоТ й твердоТ' озимоТ' селекцй Селекцмно-генетичного iнcтитуту - Нацюналь-ного центру нааннезнавства та сортовивчення виявилися за врожайыстю на одному piвнi [3].
Селекцiя пшеницi твердо! озимо! (ТгШсит Сигит йез!) на пiдвищення адаптивних властивостей
Такi результати зумовлен сприятливою перези-мiвлею. Зимостшюсть зареестрованих сортiв пшеницi твердо!' озимоТ залишаеться все ще не-достатньою для стабiльноТ' заготiвлi зерна ^е! культури в Степу та Лкостепу УкраТ'ни, що е ос-новним стримувальним чинником зростання площ i призводить до виробництва макаронних виробiв низькоТ' якостi iз зерна пшениц м'якоТ'.
Матерiали та методика дослщжень. Ро-боти зi створення та полiпшення вихiдного ма-терiалу пшениц твердо'' озимо'' здiйснювали в умовах гостропосушливого Степу [Приморсь-ка досл^но-селекцшна дiлянка (Приморська ДСД) при агроцеху № 24 «ВАТ Завод iм. 1лтча», м. Марiуполь] i Лкостепу [1нститут рослинниц-тва iменi В. Я. Юр'ева НААН (1Р НААН), м. Хар-кiв]. Схрещували мiжвидовi та внутрiшньовидовi сорти та лшп пшеницi з рiзним типом розвит-ку [7]. Для видiлення стабтьних, фенотипових однорiдних лiнiй використовували розроблений нами метод [8]. У селекцмному розсаднику При-морсько'' ДСД досшджували щорiчно 1,3-2,1 тис. нащадкiв. Контрольний розсадник (950-1250 лшш) i сортовипробування (19-250 номерiв) розмiщували у дво- й чотириразовм повторю-ваностi пкля чорного пару в дослiдному полi 1Р НААН. Облiкова площа дшянки - 5-10 м2. Сiвбу проводили на початку оптимальних строюв а-валкою ССФК-7. Урожай у селекцмному розсад-
нику збирали вручну, на дшянках сортовипробування - комбайном САМПО 130. Оцнку макаронних властивостей проводили у лабораторп якост зерна 1Р НААН вiдповiдно до державних стандар^в [9].
Результати дослщжень. Сорти пшеницi твердо' озимо'' Тур, Афта й Макар були створен поеднанням морфологiчно однорiдних лнм. Вони характеризуються високою потенцiйною продуктивного, посухостiйкiстю, середньою та вищою за середню зимостiйкiстю (таблицi 1 i 2). У державному випробуваннi врожайнсть зерна сортiв Афiна й Макар становила в середньому по Лкостепу 7,02-7,29 т/га, Степу - 3,95-6,33 т/га, максимальна - 9,40 т/га. У 2003 р. за екстре-мальними умовами перезимiвлi озимих культур серед високоврожайних сортв пшениц твердо'' озимо'' найбшьшою зимостмюстю вирiзнявся сорт Афта (табл. 2). На державних сортодосшд-них станцях кра'ни за сприятливих умов пере-зимiвлi (2007-2009 рр.) Афта й Макар значно' переваги за зимостмюстю та врожайнстю по-рiвняно зi стандартом Алий парус не виявили.
Проблема нестабтьно''' врожайност зерно-вих культур загострилася через глобальн змiни клiмату, до яких бiльшiсть сучасних високопро-дуктивних, екологiчно вузькоспецiалiзованих, чис-толiнiйних сортв пристосована погано, про що свщчить поглиблення розриву мiж потенцiйною
Таблиця 1
Урожайнкть сорт1в пшениц1 твердо!' озимо!' в конкурсному сортовипробуванн1 пкля чорного пару (1нститут рослинництва 1меж В. Я. Юр'ева НААН, 2000-2013 рр.)
Сорт Орип-натор Урожайнiсть зерна за роками випробування, т/га Се-редне Вщхи-лення вщ стандарту
2000 2001 2002 2003 2004 2005 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013
Харквська 32, стандарт 1Р 5,76 3,05 4,83 0,83 3,53 5,66 4,02 3,15 5,90 0,33 3,83 4,13 4,55 3,81 0
тур 1Р 5,84 4,25 5,25 1,26 4,75 5,62 4,51 4,73 7,33 0,73 4,38 4,57 4,67 4,45 + 0,64
Афша 1Р 5,61 3,37 5,25 1,43 4,50 5,97 4,20 4,92 6,55 0,85 4,30 4,88 5,10 4,38 + 0,57
Макар 1Р 5,97 3,33 6,60 0,89 5,63 5,61 4,37 5,10 7,15 0,88 3,90 4,88 5,15 4,57 + 0,76
Шулиндшка 1Р - - - - - 5,79 4,49 5,86 7,48 0,63 3,90 5,20 5,60 4,87 + 0,06
Приазовська 1Р - - - - - 5,61 4,63 5,71 7,84 0,96 4,30 5,50 5,63 5,02 + 1,21
Айсберг одеський СГ1 5,52 1,54 3,75 0 4,00 4,68 3,10 4,31 6,75 0,22 2,58 3,50 4,70 3,44 -0,34
Бурштин СГ1 0,41 3,26 3,88 4,61 3,04 -0,77
Лагуна СГ1 3,58 5,70 4,64 + 0,83
Континент СГ1 4,95 7,20 0,25 2,50 3,63 5,28 3,97 + 0,16
Гелюс ВН11СЗК 5,75 6,98 0,30 4,00 4,15 3,90 4,18 + 0,37
Жемчужина Дону ВН11СЗК 4,80 5,35 0,25 3,78 3,67 5,17 3,84 + 0,03
Донской янтарь* ВН11СЗК 4,90 5,13 0,63 4,28 3,08 4,31 3,72 -0,09
Крупинка КН11СХ 4,48 6,08 0,20 2,88 3,89 5,30 3,81 0
Пшениця м'яка озима** 5,84 4,12 4,82 0,34 4,20 5,50 4,96 6,53 6,01 0,91 6,20 4,75 5,09 4,56 + 0,75
Н1Р05 0,46 0,61 0,54 - 0,57 0,44 0,53 0,50 0,39 - 0,42 0,44 0,46 0,49
* ТгШсит №гд1(3ит
** Донецька 48 - до 2005 р., Одеська 267 - з 2006 р.
Селекцiя пшеницi твердо! озимо! (ТгШсит Сигит йез!) на пiдвищення адаптивних властивостей
Таблиця 2
Господарсько-бюлопчна характеристика сортiв пшеницi твердо!' озимо!' (2000-2013 рр.)
Сорт Пер1од вивчення, роки Урожайысть, т/га Зимостш-юсть, бал Вегета-ц|инии перюд, ды Висота рослин, см Кыьюсть продук-тивних стебел на 1 м2, шт. К1ль-юсть зерен у колоа, шт. Середня маса зерна з колоса, г Маса 1000 зерен*, г Вм1ст быка в зеры, %
X в|дхи-лення в1д стандарту
X штер-вал
Харювська 32, стандарт 13 3,81 0 6,6 4 - 9 284 83 335 31,8 1,28 46,9 15,3
Тур 13 4,45 + 0,64 7,5 5 - 9 284 87 345 37,8 1,36 45,9 14,9
Афша 13 4,38 + 0,57 7,7 6 - 9 287 90 371 41,6 1,48 44,8 15,0
Макар 13 4,57 + 0,76 7,5 5 - 9 283 88 344 37,4 1,36 45,7 14,7
Шулиндшка 8 4,87 + 0,06 7,5 5 - 9 284 88 356 39,5 1,42 47,9 14,3
Приазовська 8 5,02 + 1,21 8,1 7 - 9 284 88 335 41,0 1,42 47,7 14,5
Айсберг одеський 13 3,44 -0,34 6,2 0 - 9 284 84 348 32,7 1,20 43,6 15,2
Бурштин 4 3,04 -0,77 6,8 1 - 9 284 88 326 38,1 1,35 45,5 14,5
Лагуна 2 4,64 + 0,83 7,0 7 282 90 362 39,9 1,37 45,8 14,3
Континент 6 3,97 + 0,16 6,8 3 - 9 283 86 301 33,5 1,40 49,0 14,0
Гелиос 6 4,18 + 0,37 7,2 4 - 9 284 77 319 37,5 1,25 42,1 14,8
Жемчужина Дона 6 3,84 + 0,03 6,3 3 - 8 282 81 301 32,5 1,07 43,7 14,5
Донской янтарь 6 3,72 -0,09 6,7 5 - 8 284 83 344 34,2 1,19 42,4 15,0
Крупинка 6 3,81 0 5,6 2 - 7 282 78 326 39,7 1,46 47,2 14,7
Пшениця м'яка озима 13 4,56 + 0,75 7,9 2 - 9 286 101 408 44,3 1,43 41,2 13,2
Н1Р05 0,49
* Без урахування аномально низьких показнимв ознаки за 2010 рк (18,4-23,5 г) через масове пошкодження клопом шюдливою черепашкою у першiй декадi травня.
(8-13 т/га) та фактичною продуктивною. За даними М. А. Литвиненка [10], реал1зац1я гене-тичного потенц1алу сорт1в пшениц1 неухильно зменшуеться. В пер1од 2001-2010 рр. середня врожайысть пшениц1 у виробництв1 знизилася до 2,35 т/га, що становить 31,5% и можливого р1вня. Аналог1чн1 показники отримано й за пе-р1од 1947-1967 рр., коли середня врожайысть пшениц1 у виробництв1 була 1,82-2,42 т/га, що становило 55,4-52,3% и генетичного потенц1алу.
Думка, що утвердилася в селекцп самоза-пильних культур, про вир1шальне значення видатного генотипу як родоначальника сорту, призвела до дедал1 зростаючоТ генетичноТ одно-р1дност1 пос1в1в, з чим безпосередньо пов'язана Тхня б1олог1чна вразлив1сть I зниження стабшь-ност1 врожайност1. На важлив1сть синтезу орга-н1змоцентристського та популяцмного п1дход1в у селекцп вказували М. I. Вавилов, Г. К. Мейстер, Е. Н. Синська, I. М. Мовчан [11]. На нашу думку, в рамках еколопчного, енерго- й ресурсоощад-ного землеробства потр1бний саме такий п1дх1д. 1гнорування рол1 бюценогенетичних принцип1в у селекцп та популяцмних процес1в м1ж росли-нами, прямолшшне прагнення до генетичноТ одномаытност1, безпосередньо пов'язан1 з1 зни-
женням адаптивних можливостей сорт1в, в екс-тремальних умовах (еп1ф1тотп, сувор1 зими, три-вал1 посухи) призводяить до колосальних втрат стьськогосподарськоТ продукц1Т. Багатол1ыйы сорти пшениц1, ячменю, в1вса використовували у виробництв1 таких краТн, як Ангшя, 1нд1я, США, колишн1й СРСР [4, 12, 13]. Найяскрав1шими е приклади з пшеницею м'якою озимою - Миро-ывською 808, твердою ярою - Харювською 46. Популяц1йна основа цих сорт1в забезпечила Тм стаб1льно високий р1вень адаптивних, урожай-них I як1сних показник1в, великий ареал та пдне подиву довгол1ття.
Опрацювання г1бридних популяц1й у кон-трастних агроеколог1чних умовах I багатор1чы добори морфолог1чно однор1дних л1н1й з1 спе-циф1чним р1внем прояву основних господар-сько-б1олог1чних ознак дають змогу сформувати синтетичы сорти з набагато кращою адаптив-н1стю [7, 8]. У цьому аспект! сутысть сорту ви-ходить за рамки бюлопчного поняття як сукуп-ност1 генотитв, що е нащадками одыеТ ел1тноТ рослини. Реальну структуру культурного рос-линного угруповання можна охарактеризувати господарсько-бюлопчним визначенням сорту як популяц1Т цшеспрямовано в1дселектованих I
Селекцiя пшеницi твердо! озимо! (Triticum durum Desf.) на пщвищення адаптивних властивостей
штучно об'еднаних, вщносно однорщних, комп-лiментарних за лiмiтуючими фiзiолого-бiологiч-ними ознаками лнм спорiдненого походження. Збалансована, морфологiчно досить однорщна, стабiльна та водночас складна, динамiчна (не-лiнiйна) гетерогенна система забезпечуе висо-ку буфернiсть i пластичнiсть популяцiй в умовах середовища, що непередбачувано змiнюеться. Варто зазначити, що саме такими е сорти пшениц твердо'' озимо'' Шулинднка й Приазовська.
Вихщну для обох сортв пбридну популяцiю було отримано схрещуванням твердих пшениць - яро'' Харювсько' 23 з озимою л^ею мiжродо-вого походження Леукурум 1963 (див. рис.).
Fi х Украшська
(Ракета ул. х Харювська 5) х Харювська
Кандиканс 1996/4 х Харювська
Рис. Родовщ сорту пшениц твердо!' озимо!' Шулиндiнка
Яра батьквська форма характеризуеться ви-сокою якстю зерна, стабiльною врожайнiстю, успадкованими вщ сорту Харкiвська 46, озима - нащадок пшенично-житнього гiбрида - пд-вищеною зимостiйкiстю та високою стйкстю проти хвороб. Сорт Шулиндiнка вдало поеднуе цнн ознаки обох батькв. Останне схрещуван-ня було проведено у 2001 р. Для випробувань в умовах пвдня Донецько' област (Примор-ська ДСД) у 2002 р. були вобран гiбриди П. У 2003 р. на фон масово' загибелi пшеницi озимо'' в Укра'ы в цiй комбiнацiТ' перезимували окремi рослини, якi в подальшому вивчали одночасно в Лiсостепу та гостропосушливому Степу. Шляхом багаторазових доборiв на комплекс госпо-дарсько-цнних ознак видiлено 112 низькорос-
лих константних лнм озимого типу розвитку, що характеризуются вищою за середню та се-редньою зимостiйкiстю, енергйним кущiнням, сланким типом куща, уповтьненими темпами осiннього росту й розвитку, стмкктю проти хвороб (0-20%), високою продуктивного, крупним зерном високо'' якостi. ЕколоНчне та конкурсне випробування пдтвердили перевагу цих лiнiй порiвняно зi стандартними сортами пшеницi твердо' за найважлившими господарсько-цн-ними ознаками (таблиц 2 i 3), що стало основою для об'еднання кращих з них i передачi в 2008 р. на державну експертизу сорту Шулиндшка, в 2013 р. - сорту Приазовська.
З 2013 р. Шулинднку було внесено до Державного реестру сортв рослин, придатних для поширення в Укра'ы в лкостеповм i степовiй агро^матичних зонах. Рiзновид hordeiforme. Колос призматичний, середньо' довжини (89 см), щщльний. Колоскова луска видовжена, зубець короткий, середньозкнутий, плече пд-несене, вузьке. Остюки довгi, зазубренi, жорстк, свiтло-червонi. У гостропосушливi роки зрщка спостеркаеться почорнiння остюкiв i подекуди колосу. Зершвка - бурштинова, подовжена, крупна. Маса 1000 зерен - 48-55 г. Форма куща - сланка, злегка пднесена. Листок середньо'' ши-рини - широкий, неопушений, з сильним воско-вим нальотом. Висота рослин - 90-100 см. Соломина середньо'' товщини, помiрно виповнена, високостйка проти вилягання.
Сорт вщносять до степово'' еколоНчно'' гру-пи. Середньостиглий, вегетацiйний перiод - 266271 доба. Зимостiйкiсть - вища за середню або середня. Мае високу стшккть до ранньовес-няно' та лiтньоT посух. Нав^ь у посушливi роки формуе крупне, високояксне зерно.
Сорт Шулиндiнка виявляе високу стмккть до хвороб, не уражуеться рiзними видами сажки, високотолерантний до iржi, септорiозу, борош-нисто'' роси (7-8 балiв), середньосприйнятливий до снково'' плiсняви.
Шулиндiнка мае перевагу i за якiстю зерна (табл. 4). Колiр макаронiв оцiнено в 7 балiв, ва-рильнi властивост - 7-8 балiв, загальна оцнка -7,8 бала, що на 1,0-2,3 бала перевищуе стандар-ти Бурштин i Харкiвська 32.
Потенцал продуктивностi нового сорту е високим. У середньому за 8 рокв конкурс-них випробувань урожай зерна становив 4,87 т/га. За винятком даних за 2010 рк [фактична заги-бель посiвiв у першм декадi травня вiд клопа шщливо'' черепашки (Eurygaster integriceps Put.)],
_СЕЛЕКЦ1Я ТА НАС1ННИЦТВО_
Селекця пшеницi твердо! озимоУ (ТгШсит ёигит йез!) на пiдвищення адаптивних властивостей
Таблиця 3
Характеристика лiнiй пшениц твердо!' озимо'Г багатолшшного сорту Шулиндшка за найважливiшими господарсько-цiнними ознаками ( X за 2007-2011 рр.)
Ознаки та показники Оди-ниця вимiру Назва лши Сорт Шулиндшка
119 131 2006 2007 2008 2019 2023 2024 2026 2027 2029 2030 2038 2040 2080 2084
Урожай зерна т/га 2,89 3,42 3,17 3,36 3,36 3,84 3,32 3,38 3,38 3,68 3,10 3,65 3,65 3,56 4,31 3,86 4,47
Зимостшюсть бал 7,5 6,3 6,1 6,7 6,3 6,8 6,8 6,5 5,9 7,1 5,9 6,7 6.4 6,5 5,9 6,4 7,4
Посухоспйюсть бал 7,2 7,0 7,0 7,3 7,0 7,3 7,0 8,5 7,5 7,0 7,4 7,2 7,8 7,1 8,3 7,5 8,1
Ураження хворобами % 10-20 0-5 5-10 0-15 15-20 0-5 15-20 0 0-5 0-5 0-5 0-5 0-5 0-5 0 0-5 0-15
Висота рослин см 79 81 83 84 86 84 86 83 84 88 87 84 83 87 84 81 88
Вегетацшний перюд дб 285 284 283 284 284 284 284 284 284 284 283 284 284 283 284 284 284
Продуктивна кущистсть шт. 1,28 1,50 1,38 1,34 1,33 1,43 1,35 1,35 1,47 1,50 1,37 1,55 1,60 1,54 1,60 1,60 1,51
Кiлькiсть продуктивних стебел з 1 м2 шт. 296 309 334 341 324 350 323 341 352 365 337 358 346 357 345 353 356
Кiлькiсь зерен у колос шт. 34,7 33,9 32,0 32,6 33,4 36,1 34,9 33,7 33,1 36,6 34,5 38,1 39,0 33,6 39,7 40,8 39,5
Маса зерна з колоса г 1,37 1,38 1,15 1,24 1,32 1,36 1,37 1,39 1,28 1,46 1,32 1,39 1,41 1,21 1,33 1,39 1,42
Маса 1000 зерен г 43,9 42,5 42,4 42,0 43,7 44,5 42,2 42,6 42,7 43,5 42,5 43,2 42,3 41,7 42,1 42,7 42,9
Частка лши у сортовш популяцп % 5,0 3,8 3,8 3,8 3,8 10,0 3,8 5,0 3,8 10,0 3,8 10,0 3,8 4,6 15,0 10,0 100
Таблиця 4
Макаронж властивост1 сорт1в пшениц твердо!' озимо!' (КСВ, 2012 р.)
Сорт Колiр, бал Коефщент розварюваност Оцшка розварюваност, бал Втрата сухих речовин, бал Середнш бал
борошно макарони за об'емом за масою за об'емом за масою
Харквська 32, стандарт 7,0 7,0 4,25 3,48 3,0 7,0 5,0 5,5
Тур 7,0 7,0 4,25 3,60 3,0 6,0 1,0 4,3
Афша 8,0 8,0 4,00 3,36 5,0 7,0 3,0 5,8
Макар 6,0 6,0 4,50 3,75 2,0 5,0 3,0 4,0
Шулиндшка 7,0 7,0 3,75 3,26 7,0 8,0 9,0 7,8
Приазовська 8,0 7,5 4,25 3,52 3,0 6,0 7,0 5,8
Айсберг одеський 5,0 5,0 4,50 3,78 2,0 5,0 3,0 3,8
Бурштин 6,0 6,0 4,00 3,28 5,0 8,0 8,0 6,8
Донской янтарь 8,0 8,0 3,75 3,25 7,0 8,0 7,0 7,5
Спадщина* 8,0 8,0 4,25 3,45 3,0 7,0 3,0 5,3
* Пшениця тверда яра.
у середньому за 7 рокв показник урожайност становив 5,47 т/га, що на 1,01 т/га перевищуе стандарт Харквська 32. За результатами державно'' експертизи (2010-2012 рр.), урожайнсть нового сорту в Степу становила 4,57 т/га, в Лкосте-пу - 6,53 т/га. Перевищення показника стандартного сорту Алий парус у Лкостепу становило
0,51 т/га, в середньому по двох зонах - 0,16 т/га. Максимальну врожайнсть зерна сорту Шулин-днка (9,43 т/га) зафксовано в 2011 р. у ВЫниць-кому держекспертцентрi за рiвня стандарту Алий парус - 8,73 т/га.
Для одержання високих урожа'в зерна не-обхщно дотримуватися агротехнчних вимог до
Селекцiя пшеницi твердо! озимо! (Triticum durum Desf.) на пщвищення адаптивних властивостей
вирощування сорлв пшениц1 твердоТ озимоТ. Кращими попередниками е чист1 й зайнят1 пари, а в роки з достатым зволоженням - горох, бага-тор1чн1 трави, картопля, кукурудза на силос. Сл1д враховувати пов1льний розвиток сорту в оаннм пер1од. Тому авбу необх1дно проводити на початку оптимального терм1ну, встановленого для кожноТ фунтово-к^матичноТ зони. Норма ви-авання нас1ння у раз1 вирощування Шулиндн-ки на чистих удобрених парових ланах - 4,0-4,5 млн, на зайнятих - 4,5-5,0 млн, пкля нших по-передник1в - 5,0-5,5 млн схожих наанин на гектар. Коткування пос1в1в е обов'язковим. Сорт Шулинднка добре реагуе на тдживлення азотом. Залежно в1д родючост1 Грунту оптимальна доза добрив становитиме М60_90 кг/га.
П1д урожай 2014 р. поави нового сорту роз-м1щен1 в Донецьк1й, Запор1зьюй, КиТвсьюй, Пол-тавськ1й та Харювсьюй областях.
Висновки. За допомогою метод1в м1жвидо-
1. Pfeiffer W. H. Enhancing genetic grain yield potential in durum wheat and triticale / W. H. Pfeiffer, K. D. Sayre, M. Mergoum // In increasing Yield Potential in Wheat: Breaking the Barriers; eds. M. P. Reynolds, S. Rajaram and A. McNab. Mexico City, Mexico, D F : CIMMIT, 1996, Р. 208-213.
2. Calderini D. F. Genetic gains in wheat yield and main physiological changes associated with them during the twentieth century / D. F. Calderini, M. P. Reynolds, G. A. Slafer // In Wheat: Ecology and Physiology of Yield Determination // eds. T. H. Satorre, G. A. Slafer. Binghamton, NY : Food Products Press, 1999, Р. 351-377.
3. Паламарчук А. I. Методи i результати селекци твердо!' озимо!' пшениц для умов Степу та Лко-степу Укра'!'ни / А. I. Паламарчук // Поаб. укр. хли бороба. - 2012. -Т. 2. - С. 168-171.
4. Голик В. С. Селекция Triticum durum Desf. / В. С. Го -лик, О. В. Голик. - Харьков : Магда ЛТД, 2008. - 519 с.
5. Мудрова А. А. Селекция озимой твёрдой пшеницы на Кубани / А. А. Мудрова. - Краснодар : КНИИСХ, 2014. - 190 с.
6. Самофалова Н. Е. Результаты селекции озимой тургидной пшеницы на продуктивность в условиях Дона / Н. Е. Самофалова, Н. А. Иличкина, Л. Н. Ковтун // Пшеница и тритикале : матер. науч.-практ. конф. «Зеленая революция П. П. Лу-кьяненко». - Краснодар : Советская Кубань, 2001. -С. 287-293.
7. Щипак Г. В. Селекция озимой твёрдой пшеницы на повышение адаптивного потенциала и урожайность / Г. В. Щипак, Р. А. Недоступов, В. Г. Щипак // Вавиловский журнал генетики и селекции.-
воТ та внутр1шньовидовоТ пбридизацп у 19952013 рр. створено цшний вих1дний матер1ал для селекци пшениц1 твердоТ озимоТ. Шляхом багаторазових добор1в у контрастних агроеко-лопчних умовах з пбридних популяцм видшено високопродуктивн низькостеблов1 лнп з р1з-ним потенц1алом зимостшкосл (5,0-7,5 бала), ст1йкост1 проти хвороб (7-9 бал1в), хорошими та в1дм1нними макаронними властивостями. На Тх-н1й основ1 сформовано багатол1н1йн1 сорти пшениц! твердоТ озимоТ Аф1на, Макар, Шулинднка й Приазовська, що характеризуються пщвищени-ми показниками адаптивности врожайност та якост1 продукцп.
Новий сорт пшениц1 твердоТ озимоТ Шулин-дшка внесено до Державного реестру сорлв рослин, придатних для поширення в УкраТш в 2013 р. та рекомендовано для вирощування в лкостеповм та степовм агрокл1матичних зонах УкраТни.
2012 - Т. 16, № 2. - С. 455-463.
8. Пат. №449091 УкраТна. Споаб створення сорлв озимого тритикале з гндвищеними технолопчни-ми показниками якосп зерна / Щипак Г. В., Суворова К. Ю., Панченко I. А., Чернобаб Р. А.; заяв-ник I патентовласник 1нститут рослинництва ¡м. В. Я. Юр'ева НААН - № и 2009 01832; заявл. 02.03.2009 р.; опубл. 26.10.2009 р., Бюл. № 20/2009.
9. Методика визначення показниюв якосп рослин-ноТ продукци / Держ. комiсiя УкраТни по випро-буванню та охороы сорлв рослин; Держ. центр сертифкаци, щентифкаци та якосп сорлв рослин / за ред. О. М. Гончара. - К. : Алефа, 2000. - Вип. 7. -С. 6-41.
10. Литвиненко М. А. Сортова полкика як важливий фактор тдвищення ефективносл виробництва зерна озимоТ пшениц / М. А. Литвиненко // Поаб. укр. хлiборобa. - 2012. - № 2. - С. 168-171.
11. Молчан И. М. О проблеме сортовых популяций и методические вопросы селекции / И. М. Молчан, Е. Н. Синская // Селекция и семеноводство. -1990. - № 4. - С. 35-37.
12. Володин В. Г. Создание синтетических популяций яровой пшеницы с использованием аллельных мутантов / В. Г. Володин, Ж. Н. Фомина, Б. И. Ав-раменко // Генетические методы ускорения селекционного процесса : сб. науч. трудов. - Кишинев : «Штиинца», 1986. - С. 83-91.
13. Кривченко В. И. Современные стратегии селекции растений на устойчивость к болезням / В. И. Кривченко, И. Г. Одинцова // Селекция и семеноводство. - 1990. - № 1. - С. 2-6.
ВИКОРИСТАНА Л1ТЕРАТУРА
_СЕЛЕКЦ1Я ТА НАС1ННИЦТВО_
Селекця пшеницi твердо! озимо! (Triticum durum Desf.) на пщвищення адаптивних властивостей
УДК 633.112.1.631.527.2 Г. В. Щипак, Ю. В. Цупко, В. Г. Щипак, В. Г. Матвиец, С. В. Васькивська. Селекция пшеницы твердой озимой на повышение адаптивных свойств // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин : наук.-практ. журн. - 2014. -№ 3 (24). - С. 25-31.
Представлены результаты селекции (19952013 гг.) многолинейных сортов пшеницы твёрдой озимой, их преимущества по сравнению со стандартами по зимо- и засухоустойчивости, урожайности, устойчивости к болезням, макаронным свойствам. Приведена хозяйственно-биологическая характеристика нового сорта пшеницы твёрдой озимой Шулындинка.
Ключевые слова: пшеница твёрдая озимая, многолинейные сорта пшеницы, урожайность пшеницы озимой, зимоустойчивость, устойчивость к болезням, качество.
UDC 633.112.1.631.527.2 H. V. Shchypak, Yu. V. Tsupko, V. H. Shchypak, V. H. Matviiets, S. V. Vaskivska. Breeding durum winter wheat for adaptive properties improvement // Sortovyvchenni a ta okhorona prav na sorty roslyn : naukovo-praktychnyi zhurnal (Plant Varieties Studying and Protection : journal of applied research). - 2014. - № 3 (24). - P. 25-31.
The results of breeding (1995-2013) multiline varieties of durum winter wheat are presented: their advantages as compared with standards for winter hardiness and drought resistance, yield, disease resistance, macaroni properties. The economic and biological properties of the new variety of winter durum wheat Shulyndinka are given.
Keywords: durum winter wheat, multiline wheat varieties, winter wheat yield, winter hardiness, disease resistance, quality.
Hagmw^a 27.12.2013 p.
