CC BY
77
УДК 661.65
ВПЛИВ ЛОПСТИЧНО1 1НТЕГРАЦП НА СТАНОВЛЕННЯ СИСТЕМНИХ I МЕРЕЖЕВИХ ПЩПРИеМСТВ
1ванова М.1.
Предмет досл'дження - теоретичн та методичн пдходи до визначення впливу логстичноУ '¡нтеграц'УУ на становлення системних / мережевих п1'дприемств. Метою статт/ е визначення впливу логстичноУ '¡нтеграц'УУ на становлення системних / мережевих п1'дприемств. Для досягнення поставленоУ мети були вирiшенi так завдання: по-перше, порiвняти логстичну систему (системне пдприемство) та логстичну мережу (мережеве пдприемство); по-друге, довести необх'дшсть перегляду учасникв /нтегрованоУ системи, спираючись на Ух ункальн компетенцУ; по-трете, розкрити зв'язок м'ж iнтеграцiйними процесами й формами снування пдприемств. В досл'дженн'! використанi загальнонауков/ та спецiальнi методи: абстрагування - при визначенн сутност/ категорй «мережева логстична система» та «нтегрована логстична система»; структурно-генетичного аналзу для виявлення й удосконалення циклу перегляду складу учасникв нтегрованоУ логстичноУ системи; порiвняння - для визначення в'дмЫностей мiж системним та мережевим пiдприемствами. Логстична /нтеграця забезпечуе стратегчну взаемодю та узгодженсть м'ж вс'ша учасниками процесу формування, виробництва, збуту та обслуговування споживач'т протягом усього життевого циклу продукцИ. Ключовими властивостями, що в'др'зняють логстичну систему (системне пдприемство) в'д логстичноУ мережi (мережеве пдприемство) е оргашзацшна структура, розподл функцш, юридична незалежнсть (автономнсть), взаемод'я мiж суб'ектами, цлепокладання та методи управл'1ння потоками. Спираючись на ц властивост'!, доведено, що логстична мережа мае горизонтальну структуру, заснована на спецiалiзацiУ / розвитку ключових компетенцш. При цьому цикл перегляду складу учасникв логстичноУ системи повинен базуватися на наявност/ ункальних ключових компетенцш. Вдтак, мережева логстична система (¡нтегрована логстична система) - це довгострокове р'тноправне партнерство юридично незалежних п1'дприемств шляхом об'еднання Ух ключових компетенцш з метою перем1'щення матер'альних i супутнх потокв в межах логстичноУ д 'яльност'!. Результати даного дослдження можуть бути використанi науковцями / практикуючими логстами при формуваннi системних / мережевих пдприемств, переглядi складу учасниюв логстичноУ системи та вибор/ форми нтеграцУ. Перспективою подальшого дослдження е встановлення показникв ефективностi функцюнування мережевоУлогстичноУ системи.
Ключов'1 слова: логстична система, системне пдприемство, логстична мережа, мережеве пдприемство, унiкальнi ключов/ компетенцУ, цикл перегляду складу учасникв логстичноУ системи.
ВЛИЯНИЕ ЛОГИСТИЧЕСКОЙ ИНТЕГРАЦИИ НА РАЗВИТИЕ СИСТЕМНЫХ И СЕТЕВЫХ ПРЕДПРИЯТИЙ
Иванова М.И.
Предмет исследования - теоретические и методические подходы к определению влияния логистической интеграции на развитие системных и сетевых предприятий. Целью статьи является определение влияния логистической интеграции на становление системных и сетевых предприятий. Для достижения поставленной цели были решены следующие задачи: во-первых, сравнить
© 1ванова М.1., 2016
Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 30/1
7
логистическую систему (системное предприятие) и логистическую сеть (сетевое предприятие); во-вторых, доказать необходимость пересмотра участников интегрированной системы, опираясь на их уникальные компетенции; в-третьих, раскрыть связь между интеграционными процессами и формами существования предприятий. В исследовании применены общенаучные и специальные методы: абстрагирование - при определении сущности категорий «сетевая логистическая система» и «интегрированная логистическая система»; структурно-генетического анализа для улучшения цикла пересмотра состава участников интегрированной логистической системы; сравнения - для определения отличий между системным и сетевым предприятиями. Логистическая интеграция обеспечивает стратегическое взаимодействие и согласованность между всеми участниками процесса формирования, производства, сбыта и обслуживания потребителей в течение всего жизненного цикла продукции. Ключевыми свойствами, отличающими логистическую систему (системное предприятие) от логистической сети (сетевое предприятие) являются организационная структура, распределение функций, юридическая независимость (автономность), взаимодействие между субъектами, целеполагание и методы управления потоками. Опираясь на эти свойства, доказано, что логистическая сеть имеет горизонтальную структуру, основанная на специализации и развития ключевых компетенций. При этом цикл пересмотра состава участников логистической системы должен опираться на наличии уникальных ключевых компетенций. Поэтому сетевая логистическая система (интегрированная логистическая система) - это долгосрочное равноправное партнерство юридически независимых предприятий путем объединения их ключевых компетенций с целью перемещения материальных и сопутствующих потоков в рамках логистической деятельности. Результаты данного исследования могут быть использованы учеными и практикующими логистами при формировании системных и сетевых предприятий, пересмотре состава участников логистической системы и выборе формы интеграции. Перспективой дальнейшего исследования является установление показателей эффективности функционирования сетевой логистической системы.
Ключевые слова: логистическая система, системное предприятие, логистическая сеть, сетевое предприятие, уникальные ключевые компетенции, цикл пересмотра состава участников логистической системы.
IMPACT OF LOGISTICS INTEGRATION ON THE FORMATION OF SYSTEM AND NETWORK ENTERPRISES
Ivanova M.I.
Subject of research is theoretical and methodological approaches to the revealing the impact of logistics integration on the formation of system and network businesses. The purpose of the article is to assess the impact of logistics integration on the formation of system and network businesses. To achieve the object, the following tasks were set: firstly, to compare the logistics system (system company) with the logistics network (network company); secondly, to prove the importance of re-assessment of the participants of the integrated system, based on their unique competences; thirdly, to reveal the relationship between integration processes and forms of existence of enterprises. The study used general scientific and special methods: abstraction was applied in determining the nature of the categories of «network logistics system» and «integrated logistics system»; structural and genetic analysis was used to identify and improve the re-assessment cycle for the participants of the integrated logistics system; through comparison, the differences between the system and network companies were determined. Logistics integration provides strategic cooperation and coordination between all participants in the process of formation, production, sales and customer service throughout the product life cycle. The key properties that distinguish the logistics system (system company) from the logistics network (network company) are the organizational structure, allocation of responsibilities, legal independence (autonomy), the interaction between the subjects, goal orientation and methods of flow control. Proceeding from these properties, the author has proved that the logistics network has a horizontal structure based on specialization and development of key competencies. Therefore, the re-assessment cycle for the participants of the logistics system should be based on their unique core competencies. Hence, the network logistics system (integrated logistics system) is a long-term equal partnership of legally independent companies by combining their core competencies with the purpose of transferring material and related flows within the frame of logistics activities. The results of the investigation may be used by researchers and practical logisticians in the formation of system and network companies, in reassessment of the membership of the logistics system and choosing a form of integration. The prospect of further research is defining performance efficiency indices for the network logistics system.
Keywords: logistics system, a system enterprise, logistics network, network enterprise, unique core competencies, re-assessment cycle for the participants of logistics system.
Актуальнсть. Розвиток, становлення й проблематика системних i мережевих пщприемств залишаеться недостатньо розкритою та малодослщженою. Саме тому наша увага у цьому дослщженш буде зосереджена на особливостях лопстично'Т штеграци, що призвела до утворення системних та мережевих пщприемств. Лопстична штегра^я забезпечуе стратепчну взаемодш та узгодженють мiж вама учасниками процесу формування, виробництва, збуту та обслуговування споживачiв протягом усього життевого циклу продукци.
CTyniHb дослщження дано! проблеми вченими. Особливостi лопстично! штеграци, формування й розбудову системних i мережевих пiдприeмств дослiджували таю росшсьм B4eHi як Д.Т. Новков [4], Т.е. eвтодieва [2], бторуський науковець С.1. Барановськiй [1] та украТнськ фахiвцi А.А. Пилипенко [3] й А.В. Ткачова [5]. При цьому недостатньо уваги придтено теоретичним засадам визначення категори «мережеве пщприемство», виокремленню вiдмiнностей мiж системними i мережевими пiдприeмствами. Саме цi факти позначилися на формуванн предмета дослщження - теоретичн та методичнi пщходи до визначення впливу лопстично! штеграци на становлення системних i мережевих пщприемств.
Мета й завдання дослщження. Метою дослщження е визначення впливу лопстично! штеграци на становлення системних i мережевих пiдприемств. Для досягнення поставлено! мети у статл були виршеш такi завдання: по-перше, порiвняти логiстичну систему (системне пiдприемство) та лопстичну мережу (мережеве пiдприемство); по-друге, довести необхщнють перегляду учасникiв штегровано! системи, спираючись на Тх ушкальш компетенции по-трете, розкрити зв'язок мiж iнтеграцiйними процесами й формами юнування пiдприемств.
Методи дослiдження. В дослщженш використанi загальнонауковi та спецiальнi методи: абстрагування - при визначенн сутност категорiй «мережева логiстична система та «штегрована логiстична система»; структурно-генетичного аналiзу для виявлення й удосконалення циклу перегляду складу учаснимв iнтегрованоТ лопстично! системи; порiвняння для визначення вщмшностей мiж системним та мережевим пщприемством.
Результати дослiдження. Бiлоруський науковець С.1. Барановськiй доводить наявнiсть двобiчного трактування поняття «лопстична система»: з одного боку, це лопстична мережа, що складаеться з ланцюпв поставок, пщприемств, посередникiв, метою функцiонування яко! е повне задоволення попиту за рахунок надання товарiв з максимальною споживчою цшнютю i рацiональними логiстичними витратами, а з шшого -штегрована система, що об'еднуе вс лопстичш операци в органiзацiях i з найбтьшою ефективнiстю забезпечуе рух матерiального та iнформацiйного потокiв, починаючи вщ закупiвлi сировини i комплектуючих i закiнчуючи розподiлом готово! продукцiТ [1, с.8].
Пояснюе наявнiсть такого трактування у С.1. Барановского, росiйська дослщниця Т.е. евтодiева, яка стверджуе, що юнуе пiдхiд, який розглядае лопстичш системи з точки зору економки мережу яка належить одному пщприемству чи групi пiдприемств, що мають спiльну мету. А логiстичнi мережу у свою чергу, подiляються на мережi внутрiшньоТ логiстики та мережi зовнiшньоТ логiстики, i орiентованi на довгострокову цшнють споживачiв, а не на одноразову транзакцш з ними [2, c.169]
А.А. Пилипенко виокремлюе два види побудови логiстичних систем з позицш корпоративно! iнтеграцiТ - це фшансовий холдинг (включае пщприемства рiзних галузей, в якому власники орiентуються на прибутковiсть учасникiв та не контролюють поточну дiяльнiсть) та операцшний холдинг (вертикально або горизонтально штегрований ланцюг з централiзованою фшансовою й органiзацiйною структурою та обмеженими повноваженнями учасниш) [3, с.132]. Дослщник також торкнувся питання фiнансування формування лопстично! системи та виокремив лише два шляхи: по-перше, самостшне оновлення виробничо-техшчноТ, складсько! та збутово! бази й фшансування розвитку за рахунок власних кош^в; подруге, використання зовшшшх iнвестицiй, включаючи процедуру первинного розмщення акцiй - Initial Public Offering (1РО) [3, с.132].
Так, Д.Т. Новков, аналiзуючи iнтеграцiйний процес, виокремлюе два взаемопов'язан види штеграци -системний i мережевий. Так, за думкою росшського науковця, для системного пщприемства характерним е об'еднання спорщнених видiв дiяльностi або роздтених функцiй торгово-виробничо! дiяльностi в рамках дiяльностi одного пiдприемства на противагу розподту цих функцiй мiж рiзними пiдприемствами з подальшою Тх синхрошза^ею через угоди про партнерство (мережi пiдприемств). Системне пiдприемство передбачае об'еднання функцш або основних (стрижневих) компетенцш комерцiйного циклу всерединi одного пщприемства, а мережа пщприемств - об'еднання стрижневих компетенцш рiзних пщприемств на основi партнерства. Так, автор видтяе: 1) стабтьш мережi, що працюють на стiйких ринках, кожен елемент яких пщтримуе свою конкурентоспроможнiсть за допомогою обслуговування ^ен^в поза мережею; 2) внутр^ш мережi, що функцюнують на внутрiшнiх ринках, в яких учасники мережi продають i купують товари i послуги один у одного за цшами, якi встановилися на ринку; 3) динамiчнi мережу коли адаптивнiсть досягаеться шляхом орiентацi! незалежних пiдроздiлiв на окремi, але пов'язаш ринки [4, с.136-137].
Тобто основними характеристиками мережевого пщприемства е [2, с. 170; 5, с.99]:
- вщмова вщ iерархiчноТ оргашзацшно! структури з жорстким закрiпленням функцш за структурними елементами;
- наявнють значно! кiлькостi суб'ектiв, якi функцiонують у вщносинах рiвноправного партнерства;
- взаемовщносини мiж партнерами базуються на координацп (органiзацiТ' дiй), а не на прописаних бiзнес-процесах;
- при взаемодп враховуються iнтереси кожного учасника та вмшня управляти взаемовiдносинами;
- перевага вщдаеться ринковому механiзму, а ш адмiнiстративним процесам управлiння потоками ресурав;
- використання колективних активiв ктькох пiдприемств, що розташованi на рiзних стадiях вартiсного ланцюга;
- учасники зосереджують увагу лише на ключових компетен^ях.
Росiйський науковець П.А. Бензенко надае таке визначення лопстично' мережi - це значна кiлькiсть елеменпв лопстично''' системи, що взаемопов'язанi мiж собою за допомогою матерiального i супутнiх йому потокiв [6, с.90].
Т.е. eвтодiева та А.В. Ткачова, у свою чергу, доводять, що лопстична мережа мае там основы ознаки: мережа поеднуе як м^мум три контрагенти, ям узгоджують, але не об'еднують власнi функци', та встановлюють довгостроковi взаемозв'язки на пiдставi укладених мiж ними контрактiв. Тобто лопстична мережа е сукупнютю рiвноправних i незалежних партнерiв, якi взаемопов'язан економiчними потоками, дотримуються взаемних зобов'язань i вщповщальносп, функцiонують використовуючи загальну ресурсну базу [2, с. 170; 5, с.98].
К.1. Савчук стверджуе, що iнтегрована логiстика пiдтримуе системну стшкють промислово' компанiï на ринку, узгоджуе внутрiшньо-фiрмовi протирiччя мiж закушвлями, маркетингом, фiнансами i продажем та оптимiзуе мiжорганiзацiйнi взаемозв'язки iз лопстичними посередниками [7].
В межах утворення штегровано''' логiстичноï системи вiдбуваеться штегра^я семи ключових бiзнес-процесiв: управлшня взаемовiдносинами iз споживачами; логiстичне обслуговування споживачiв; управлiння виконанням замовлень; лопстична шдтримка виробничих процесiв; управлiння матерiально-технiчним забезпеченням; логiстичне управлiння розробкою продукцп i ïï доведення до комерцшного застосування; управлiння зворотними матерiальними потоками (рециклшг вiдходiв) [8, с. 132].
Ми згодш, що логiстична мережа мае горизонтальну структуру, заснована на спецiалiзацiï i розвитку ключових компетенцш.
У табл. 1 наведено порiвняння лопстично''' системи (системне пщприемство) та лопстично' мережi (мережеве пiдприемство).
Таблиця 1. Порiвняльна характеристика лопстично! системи (системне пщприемство) та лопстично! мережi (мережеве пiдприeмство)_
Кпючовi властивостi Лопстична система (системне пщприемство) Логiстична мережа (мережеве пщприемство)
Органiзацiйна структура iерархiчна мережева, горизонтальна
Розподт функцiй жорсткий розподт узгодження функцш
Юридична незалежнiсть (автономнiсть) вщсутня; об'еднання функцш та компетенцiй структурних пщрозд^в в рамках одного пiдприемства наявш рiвноправнi i взаемозалежнi партнерсью вiдносини
Взаемодiя мiж суб'ектами за правилами, що визначаються процедурами з використанням влади; жорстка взаемозалежнють за моделлю координацiï шляхом оргашзацп взаемодiï на умовах сшвпраф; постановка загальних цiлей
Цiлепокладання кожний структурний об'ект мае власш критери оптимальносп розвиток й посилення ключових компетенцш
Методи управлшня потоками адмiнiстративнi за ринковим мехашзмом
Джерело: розробка автора
С.М. Пилипенко визначае цтьову орiентацiю життедiяльностi штегровано' корпоративно'' лопстично''' системи як максимальне залучення запи^в споживачiв до виходiв бiзнес-процесiв або, шшими словами, максимiзацiя задоволення запи^в споживачiв шляхом збiльшення долi ринку за рахунок стратепчних зон господарювання конкурент. Науковець пропонуе здiйснювати таке збтьшення долi ринку за рахунок залучення нових учасниюв з новими видами дiяльностi, що мають принципово вщмшш компетенци', до структури наявно'' лопстично'' системи [9, с.74].
Цикл перегляду складу учасниш логiстичноï системи (ЛС) на ведений на рис. 1.
Осктьки запропонований С.М. Пилипенко пщхщ базуеться на наборi компетенцш, що забезпечуе перерозподт попиту на користь дано'' лопстично''' системи, науковець виокремлюе три моменти, як необхщно враховувати при оцшюваны компетенцiй [9, с.74-75]: по-перше, в основу технологи необхщно покласти визначений контекст, що вщображае вщповщнють компетенцГ'' стади' життевого циклу споживчо'' цiнностi; а компетенци, що не пов'язан iз основним видом дiяльностi, необхiдно виключити з оцшювання; по-друге, необхiдне врахування двох видiв конфлiктiв - корпоративних, що пов'язан iз неспiвпадiнням iнтересiв окремих учасниш лопстично''' системи, та лопстичних, що виникають при перетинанн цтей ланок лопстично'' системи; по-трете, проведення типологзаци компетенцiй за складнiстю, ступенем iерархiчностi тощо.
Вiдмiтимо, що Ю.Г. Кузменко виокремила такi ключовi компетенци, що повины враховуватися в рамках лопстично''' штеграци: логiстична iнфраструктура, шформацшний обмiн, транспортування, управлiння запасами, складське господарство, пакування [10, с.153]. 1нший пiдхiд до вибору складу учасниш лопстично''' системи запропонований К.М. Таньковим. Дослщник стверджуе, що управлшня виробничо-лопстичними ланцюгами спрямоване на формування кооперацшних зв'язш на основi iнтеграцiï й адаптаци внутрiшнiх й
зовнiшнiх сукупних потокових процеав, елементiв, pecypciB для забезпечення високоТ' конкурентоспроможностi [11, с.63]. Структуру виробничо-логiстичного ланцюга науковець пропонуе обирати за допомогою матричноТ' моделi визначення типiв кооперацiйних зв'язкiв, де основними параметрами е ефективнють використання активiв учасникiв виробничо-логiстичного ланцюга та загальн внутрiшньо системнi видатки. В залежност вiд цього виокремлюються три типи виробничо-лопстичних ланцюгiв [11, с.63-65]:
Рисунок 1. Цикл перегляду складу учасниКв штегровано'!' лопстично'|' системи
Джерело: удосконалено автором за [9, с. 75]
1) квазкоопероваш виробничо-лопстичш ланцюги iз наявними квазiзбалансованими кооперацiйними зв'язками (потребують змiни структури): корпоративнi ц^ основного пiдприeмства i партнерiв зб^аються тiльки частково; пiдприeмства-партнери надають власн ресурси для виконання обмеженоТ ктькосп замовлень, забезпечуючи достатнiй рiвень ефективност на короткостроковий перiод; наявна диферен^а^я за окремими традицiйними видами дiяльностi; рiвень коопераци мiнiмальний;
2) кооперован виробничо-логiстичнi ланцюги iз збалансованими кооперацмними зв'язками (потребують змiни структури й перегляду рiвня видаткiв): партнери надають головному пщприемству бтьше 50% промiжних послуг, готовоТ продукцп тощо, ведеться активний пошук способiв бiльш повного задоволення потреб i вимог виробника шцевоТ готовоТ продукцiТ за очкуваними цiнами, вiдповiдно до вимог i потреб кiнцевого споживача;
3) пперкоопероваш виробничо-логiстичнi ланцюги iз наявними пперзбалансованими кооперацiйними зв'язками (потребують перегляду рiвня видаткiв): стратегiчнi цiлi бiзнес-партнерiв сшвпадають iз метою основного пiдприемства; утворення довгострокового партнерства за умови виключення дублювання окремих операцiй i процеав, що не приносять додано!' вартосп; рiвень кооперацiï досягае 75-80%.
Значний внесок до онтологи' предметно! обласп iнтеграцiï був зроблений украшськими дослщниками Ю.Б. 1вановим та А.А. Пилипенко [12]. Ми пщтримуемо авторiв, що модель онтологи повинна мютити як формальн елементи, так i 1'хне змiстовне тлумачення, отримати яке можливо лише на основi процедури концептуального аналiзу отриманих знань або структурування (створення напiвформалiзованого опису предметно!' обласп) й формування поля знань в графiчнiй формi [12, с.163]. Науковцями була запропонована мережева структурна модель предметно! обласп штеграци, яка включае таю складовi [12, с.164]:
- агрегування - укрупнення частин без взаемного впливу;
- об'еднання - у якосл процесу являе собою створення едино! оргашзаци, единого цтого;
- коопера^я - розглядаеться як синоым iнтеграцiï, але за винятком активно! взаемоди' похiдних елементiв;
- цтюнють - однорiднiсть, самодостатнiсть частин, сторш й елементiв системи, !х протиставлення оточенню та наявнiсть внутршньоТ активностi;
- координацiя - реалiзуеться в рамках iнтеграцiï та передбачае встановлення доцтьного спiввiдношення мiж дiями або явищами;
- централiзацiя - е одним iз механiзмiв проведення штеграци та передбачае зосередження влади в единому центру
- гармошя - струнка погодженють цiлого та вхщних у нього частин, компоненлв. Кожен елемент мае можливiсть повно! реалiзацiï сво!х можливостей.
Однак дiеве використання механiзму iнтеграцiйного розвитку передбачае, за думкою Ю.Б. 1ванова й А.А. Пилипенко, дотримання таких концептуальних положень.
По-перше, штеграцш необхщно розглядати у статичному та динамiчному аспектах, тобто i як стан зв'язаност окремих диференцмованих частин в едине цте, i як процес, що веде до цтюного стану: процес взаемного пристосування, розширення економiчного й виробничого ствробп"ництва, утворення об'еднань та груп. 1нтегра^я характеризуеться як процес i результат створення нерозривно зв'язаного та використовуеться в рiзних сферах знання, у кожнм з яких мае певну специфку. Видтяють три етапи штеграцшного процесу: виникнення системи зв'язш мiж частинами; втрата частинами сво!х первiсних iдентифiкацiйних якостей при входженн до складу цiлого; поява у виникаючо! цiлiсностi нових властивостей. При цьому видтяють внутршню штеграцю (координацiя дiй окремих структурних елеметчв пiдприемства, засiб вирiшення внутрiшньоорганiзацiйних конфл^в), яка подiляеться на iнтеграцiю до структури пщприемства нових елеметчв та штеграцш до ринкового середовища; та зовышню iнтеграцiю, яка може бути трьох видiв: 1) фiлiальна мережа, оболонковi фiрми, франчайзинг; 2) зливання поглинання, утворення холдингу; 3) мережевi пщприемства. Мiж внутрiшньою та зовышньою iнтеграцiею простежуеться дiалектичний зв'язок [12, с.164-165].
За С.G. Стьопiною внутршня iнтеграцiя об'еднуе внутрiшнi види дiяльностi й процеси в рамках одного пщприемства, а зовшшня - зовшшш ланки ланцюга постачань та здшснюеться мiж кiлькома пiдприемствами, що поеднан у ланцюгу створення цiнностi з метою пщвищення ефективностi сумiсного функцюнування за рахунок оптимiзацiï параметрiв ствпрац при реалiзацiï потокових процесiв [13, с.78]. Тобто зовнiшня iнтеграцiя допускае участь постачальниш у розробцi нових затребуваних ринком продук^в зокрема та загальних стратегш розвитку взагалi, тодi як внутрiшня iнтеграцiя зосереджена на питаннях внутршнього розвитку пiдприемства [14, с.55].
По-друге, iнтеграцiйний розвиток пщприемства - це погоджений розвиток, взаемне доповнення агетчв в штересах бтьш ефективного використання ресурсiв i бтьш повного задоволення власних потреб [12, с.165].
По-трете, iнтеграцiйний розвиток передбачае управлшня змiнами та якiсними трансформа^ями, тобто зближення об'ектiв вiдбуваеться до моменту створення ново!' бтьш складно! системи. При цьому вщбуваеться деграда^я рашш властивих частинам ознак, замють чого виникають новi ознаки, що вщносяться до ново! системи. Однак, всередин кожного об'екту вiдбуваеться накопичення деструктивних тенденцш, якi призводять до вщторгнення iнших об'ектiв i нового циклу. Саме на цьому етап необхщно розробляти таку систему параметрiв: узгодженють iнтеграцiï (узгоджена, дружня та неузгоджена, ворожа); напрям штеграци (горизонтальна, вертикальна, паралельна, кругова, асортиментна, об'емна, висхщна, спадна тощо); вартють штеграци (можливють створення додано!' вартосп або отриманих прав власносп); розмiр штеграци (обсяги дiяльностi та ринкова вартють учасниюв процесу iнтеграцiйного розвитку) та тривалють процесу iнтеграцiï (в межах одного переходу мiж рiвноважними станами) [12, с.166-167].
У табл. 2 наведений взаемозв'язок штеграцшних форм та параметрiв розвитку.
В-четвертих, управлiння штеграцшним розвитком необхiдно здiйснювати на основi процесного пiдходу та застосуваннi концепци розширення логiстичноï взаемодiï в ланцюгах створення вартосп й на цш основi формувати iнституцiональну культуру, яка повинна складатися з визначення правил сшвпра^ окремих елемен^в нового штегрованого утворення [12, с.168].
По-п'яте, основною передумовою для iнiцiалiзацiï процесiв штеграцшного розвитку повинш бути прогнози зростання потен^алу утвореноТ структури, збiльшення рiвня конкурентоспроможностi логiстичноï системи та ïï виходiв, появлення синергетичного ефекту [12, с.168].
Таблиця 2. Взаемозв'язок iнтеграцiйних форм та napaMeTpiB розвитку
Параметри розвитку Форми штеграци
Внутршня iнтеграцiя Розвиток ф^ально'' мережi 1нтеграцшш структури холдингового типу Мережевi об'еднання пiдприeмств
Кiлькiснi змши Збiльшення або зменшення кiлькостi однорiдних елементiв системи певного виду без змши якюних ознак здатност кожного з них виконувати покладен на нього функци Змiна кiлькостi та складу елемен^в при збереженнi природи та характеру зв'язмв Зростання кiлькостi члешв, що входять до складу мережу коопера^я з рештою агентiв
Структурнi змiни Перетворення природи та характеру взаемовщносин елементiв системи, виникнення нових зв'язмв мiж ними Дезiнтеграцiйнi процеси, створення оболонкових фiрм,передавання частки процеав у аутсорсинг, децентралiзацiя, реiнжинiринг lнтеграцiя в систему управлшня. 1нтегра^я внутрiшнiх середовищ й шформацшних систем члешв iнтеграцiйноТ структури. Трансформа^я цiльових ключових настанов на взаемоузгоджене (пщпорядковане) функцiонування
Якiснi змiни Перетворення сутносп та змiсту виконуваних функцiй, виникнення нових елеменпв, що виконують новi функци 1нтегроване управлiння логiстичною кооперацiею. Бiльше охоплення стратепчних зон господарювання Виникнення нових елементiв, що виконують новi функци, змiна способiв виробництва та взаемодй, iнтеграцiя завдань Зростання потен^алу групово''' синерги, змiна внутршшх iнститутiв та переорieнтацiя полiв взаемодй учасниш мережi
Характеристики М - 0; Р - 0 П - 0; В ^ min С - 0; Т ^ min Д^тэх; Р^тэх П^тэх; В^тэх С^тэх; Т^тю Д^т 'т; Р^ max n^min; В^ min С - 0; Т ^ min М - 0; Р - 0 n^min; B^min C^min; T^max
Примака: М - масштаб майбутшх змiн, Р - радикальнють майбутнiх змiн, П - потен^ал трансформаций С - структурна шер^я, В - вартiсть iнтеграцiТ (можливють створення доданоТ вартостi або отриманих прав власносп), Д - розмiр iнтеграцiТ (обсяги дiяльностi та ринкова вартють учасникiв процесу iнтеграцiйного розвитку), Т - тривалють процесу штеграци (в межах одного переходу мiж рiвноважними станами)
Джерело: [12, с.167-168]
Ю.Г. Кузменко успiх штеграци бачить у поеднанн чотирьох функцiональних областей: по-перше, iнтеграцiя iнформацiйного обмiну (забезпечення необхщноТ швидкостi, точностi i повноти шформаци для зменшення ризикiв неякiсного шформацшного обмiну мiж контрагентами, врахування шдивщуальних вимог споживачiв, скорочення витрат на прогнозування i управлiння запасами, узгодженого планування й зменшення часу на прийняття ршень): по-друге, штегра^я функцш транспортування (оптимiзацiя параметрiв транспортного процесу через утворення об'еднаного парку автотранспортних засобiв з метою зростання коефiцiента завантаження транспорту, мiнiмiзацiТ часу поставки, скорочення кшькосп транспортних засобiв, максимального завантаження транспорту, перевезення сумюних партш вантажiв, скорочення витрат на транспортування); по-трете, штегра^я функцiй зберiгання продукцп (оптимiзацiя розмiру складiв з метою скорочення площi та витрат на ТТ утримання); в-четвертих, iнтеграцiя управлшня товарними запасами (оптимiзацiя розмiру, складу й структури запаав з метою скорочення витрат на утворення, утримання, перерозподт запаав) [10, с.155-157].
Авторське бачення зводиться до того, що ми будемо вважати мережевою лопстичною системою (iнтегрована логiстична система) довгострокове рiвноправне партнерство юридично незалежних пщприемств шляхом об'еднання Тх ключових компетенцiй з метою перемiщення матерiальних i супутнiх потокiв в межах лопстичноТ' дiяльностi.
Вiдтак, впровадження штегрованих логiстичних систем спрямоване [15, с.82]:
- на ефективне управлiння ланцюгами постачань i iнтегрованим потоком лопстичних послуг;
- аналiз, регламентацiю й оптимiзацiю логiстичних бiзнес-процесiв;
- можливють впровадження сучасних методiв керування логютичними бiзнес-процесами («ощадливе виробництво», «шiсть сигм», «тотальне управлiння якiстю», статистичне управлшня процесами тощо), штегрованих на базi шформацшних технологiй;
- пiдвищення стандарт логiстичного обслуговування на основi визначення параметрiв якостi й тривалостi здшснення логiстичних послуг, сегментацп клiентiв вщповщно до Т'х вимог, оцiнки надаваних послуг у розрiзi заявлених параметрiв;
- монiторинг ефективностi логiстичного сервюу;
- аутсорсинг неефективних або непрофтьних для пiдприемства послуг;
- скорочення тривалост логiстичного циклу;
- оптимiзацiю запасiв усiх видiв ресурсiв i готовоТ продукцп;
- пiдвищення продуктивност потокових процесiв;
оптимiзацiю ланцюга постачань.
Висновки. Пщбиваючи висновки до даного дослщження вщмп"имо, що логiстична штегра^я забезпечуе стратегiчну взаемодiю та узгодженють мiж всiма учасниками процесу формування, виробництва, збуту та обслуговування споживачiв протягом усього життевого циклу продукци. Ключовими властивостями, що вiдрiзняють логютичну систему (системне пiдприемство) вiд лопстично''' мережi (мережеве пiдприемство) е оргаызацмна структура, розподiл функцiй, юридична незалежнють (автономнiсть), взаемодiя мiж суб'ектами, цтепокпадання та методи управлiння потоками. Спираючись на цi властивостi, зауважимо, що лопстична мережа мае горизонтальну структуру, заснована на спецiалiзацN i розвитку ключових компетенцiй. При цьому цикл перегляду складу учасниюв лопстично''' системи повинен базуватися на наявност уыкальних ключових компетенцiй. Вiдтак, мережева лопстична система (штегрована лопстична система) - це довгострокове рiвноправне партнерство юридично незалежних пiдприемств шляхом об'еднання Тх ключових компетенцм з метою перемщення матерiальних i супутнiх потокiв в межах лопстично''' дiяльностi.
Список використаних джерел
1. Baranowski S. Directions of Development of the Logistic Systems in the Forest Complex of Belarus / S. Baranowski, E. Busko, S. Shishlo, W. Tanas, M. Szymanek // Journal of Research and Applications in Agricultural Engineering. - 2013. - Vol. 58(2), pp. 6-12.
2. Евтодиева Т.Е. Сравнительная характеристика системной и сетевой форм организации логистики / Т.Е. Евтодиева //Проблемы современной экономики. - 2011. - №1(37). - С. 169-171.
3. Пилипенко А.А. Каптал'заця й первинне розмiщення акцй як стратег'1чний iмператив розвитку нацональних суб'ект'в господарювання та iнтегрованих корпоративних лог'1стичних систем / А.А. Пилипенко, С.М. Пилипеко, Д.Р. Пилипенко //Бизнес Информ. - 2011. - №3. - С. 132 - 134.
4. Новиков Д.Т. Характер использования стратегической логистики в сервисной экономике / Д.Т. Новиков, Ф.Д. Новиков // Вестник рязанского государственного университета им. С.А. Есенина. 2009. - № 25. - С. 127-138.
5. Ткачова А. В. Економiчний механiзм управл'1ння логстичною д'яльн'ютю металургшних пiдприемств [Електронний ресурс] / А. В. Ткачова // Ефективна економка. - 2011. - № 5. Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=563 (дата звернення: 12.07.2016 р.).
6. Бензенко П.А. Формирование и развитие региональных логистических центров / П.А. Бензенко // Вестник Сибирской государственной автомобильно-дорожной академии. - 2015. - №2 (42) - С.90-95.
7. Савчук К.1. 1нтегрована логстика в управлння пдприемством [Електронний ресурс] / К.1. Савчук - Режим доступу: http:// www.intkonf.org/savchuk-ki-integrovana-logistika-v-upravlinnya-pidpriemstvom (дата звернення: 12.07.2016 р.).
8. Посилкна О. В. Специфiчнi аспекти фармацевтичноУ логстики / О. В. Посилкiна, А. Г. Хромих // Логстика: теор'я та практика - 2012. - № 1(2). С. 130-136.
9. Пилипенко С.М. Оценка компетенций корпоративных логистических систем как основа их конкурентного позиционирования/С.М. Пилипенко, Д.Р. Пилипенко //Бизнес Информ. - 2010. - № 3 (1). - С. 73-76.
10. Кузменко Ю.Г. Генезис и современное состояние логистической интеграции в условиях глобализации экономики / Ю.Г. Кузменко, А.Б. Левина, А.В. Шмидт // Вестник Южно-Уральского государственного университета. Серия: Экономика и менеджмент. - 2014. - Т. 8. - № 3. - С. 148-161.
11. Таньков К.Н. Типология производственно-логистических цепей в условиях внутрисистемной кооперации /К.Н. Таньков, О.В. Бахурец //Бизнес-Информ. - 2010. - № 8. - С. 61-65.
12.1ванов Ю.Б. Концепця та онтологiя предметноУ областi управл'1ння iнтеграцiйнuм розвитком пдприемства /Ю.Б. 1ванов, А.А. Пилипенко //Економка пром-ст'1. — 2006. — № 1. — С. 162-171.
13. Степина С.Е. Основы формирования интегрированной логистики как эффективного инструмента управления предприятием / С.Е. Степина // Вестник Самарского государственного экономического университета. - 2011. - № 2 (76). - С. 77-82.
14.1ванова М.1. Формування д/'ево'У системи логстики постачання з використанням методики оперативного управлння виробничими запасами / М.1.1ванова // Економка та держава - 2014. - № 12. -С. 52-58.
15. Курносова-Юркова О.А. Современные информационные технологии в системе логистического сервиса предприятий / О.А. Курносова-Юркова // Вюник Днпропетровського унверситету. Сер. : Економка. - 2014. - Т. 22, вип. 8(1). - С. 73-83.
References
1. Baranowski, S. Busko. E. Shishlo, S. Tanas, W. and Szymanek, M. (2013), «Development of the Logistic Systems in the Forest Complex of Belarus», Journal of Research and Applications in Agricultural Engineering, vol. 58(2), pp. 6-12.
2. Evtodieva, T.E. (2011), «Comparative characteristics of the system and network forms of organization of logistics», Problemy sovremennoj jekonomiki, vol. 1(37), pp. 169-171.
3. Pylypenko, A.A. Pylypeko, S.M. and Pylypenko, D.R. (2011), «Capitalization and IPO as a strategic imperative of national entities and integrated corporate logistics systems», Byznes Ynform, vol. 3, pp. 132-134.
4. Novikov, D.T. and Novikov, F.D. (2009), «The nature of the strategic use of logistics in the service economy», Vestnik rjazanskogo gosudarstvennogo universiteta im. S.A. Esenina, vol. 25, pp. 127-138.
5. Tkachova, A.V. (2011), «The economic mechanism of logistic activity of metallurgical enterprises», Efektyvna ekonomika, [Online], vol. 5, available at: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=563 (Accessed 12 July 2016).
6. Benzenko, P.A. (2015), «Formation and development of regional logistics centers», Vestnik Sibirskoj gosudarstvennoj avtomobil'no-dorozhnoj akademii, vol. 2 (42), pp. 90-95.
7. Savchuk, K.I. «Integrated logistics in business management» [Online], available at: www.intkonf.org/savchuk-ki-integrovana-logistika-v-upravlinnya-pidpriemstvom (Accessed 12 July 2016).
8. Posylkina, O.V., and Khromykh, A.H (2012), «Specific aspects of pharmaceutical logistics», Lohistyka: teoriia ta praktyka, vol. 1(2), pp. 130-136.
9. Pilipenko, S.M. and Pilipenko, D.R. (2010), «Evaluation of corporate logistics systems competencies as the basis of their competitive positioning», Biznes Inform, vol. 3 (1), pp. 73-76.
10. Kuzmenko, Ju.G. Levina, A.B. and Shmidt, A.V. (2014), «The genesis and the current state of logistics integration into a globalized economy», Vestnik Juzhno-Ural'skogo gosudarstvennogo universiteta. Serija: Jekonomika i menedzhment, vol. 8, № 3, pp. 148-161.
11. Tan'kov, K.N. and Bahurecand, O.V. (2010), «Typology of production and supply chains in terms of cooperation intra», Biznes-Inform, vol. 8, pp. 61-65.
12. Ivanov, Yu.B. and Pylypenko, A.A. (2006), «Concept and ontology management integration enterprise development», Ekonomika promyslovosti, vol. 1, pp. 162-171.
13. Stepina, S.E. (2011), «Bases of formation of integrated logistics as an effective business management tool», Vestnik Samarskogo gosudarstvennogo jekonomicheskogo universiteta, vol. 2 (76), pp. 77-82.
14. Ivanova, M.I. (2014), «Establishing efficient logistic supply using the technique of operational management of inventory», Ekonomika ta derzhava, vol. 12, pp. 52-58.
15. Kurnosova-Yurkova, O.A. (2014), «Modern Information Technology in the system lohystycheskoho enterprises Tools», Visnyk Dnipropetrovs'koho universytetu. Ser.: Ekonomika, vol. 8 (1), № 22, pp. 73-83.
ДАНI ПРО АВТОРА
1ванова Марина ^iBHa, кандидат eKOHOMÎ4HMx наук, доцент, доцент кафедри менеджменту виробничоТ сфери
Державний ВНЗ «Нацюнальний прничий ушверситет» пр. Д. Яворницького, 19, м. Днтро, 49000, Украша e-mail: ma [email protected]
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Иванова Марина Ильинична, кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры менеджмента производственной сферы
Государственное ВУЗ «Национальный горный университет» пр. Д. Яворницкого, 19, г. Днипро, 49000, Украина e-mail: ma [email protected]
DATA ABOUT THE AUTHOR
Ivanova Marina Illivna, Ph.D. in Economical Science, Associate Professor, Department of Productive Sphere Management
State Higher Education Institution «National Mining University» 19, D. Yavornyts'koho prospekt, Dnipro, 49000, Ukraine e-mail: ivanov i [email protected]
Рецензент:
Бардась Артем Володимирович, декан факультету менеджменту Державного ВНЗ «Нацюнальний прничий ушверситет», професор, д.е.н.
1ННОВАЦ1ЙНА ТА ТЕХНОЛОГ1ЧНА ПОЛ1ТИКА ДЕРЖАВ
Мельник Л.Ю.
У статтi наведено основы характеристики ¡нновацшно)' полтики, як економ'чно)' категори. З урахуванням розглянутих трактувань запропоновано власне визначення поняття «державна iнновацiйна полтика». Розглянуто етапи становлення iнновацйноï полiтики. Узагальнено особливостi iнновацйноï та технолог'чно)' полiтики окремих краУн.
© Мельник Л.Ю., 2016
Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 30/1
15
