CC BY
51
ЗАГАЛЬНОЕКОНОМ1ЧН1 ПИТАННЯ РОЗВИТКУ ТРАНСПОРТНОГО КОМПЛЕКСУ
УДК 338.47:656.078.1 D01:10.30977/ETK.2225-2304.2019.33.0.5
ФОРМУВАННЯ БАГАТОР1ВНЕВО1 МОДЕЛ1 ЛОГ1СТИЧНО1 СИСТЕМИ
ФЕДОТОВА I. В., кандидат економiчних наук, доцент, кафедра управ-лiння та адмшютрування, Харкiвський нацiональний автомобiльно-дорожнiй ушверситет, вул. Я. Мудрого, 25, м. Харюв, Украша, 61002.
E-mail: [email protected], ORCID: 0000-0002-3277-0224
Анотаця. У cmammi розглядаються сруктура та види логгстичних систем з точки зору системного тдходу. До^дження формування лог^тичних систем е важливим як в теоретичному, так i в практичному вiдношеннi. Метою до^дження е вдосконалення те-оретичних засад формування багаторiвневоi моделi логттичног системи на основi конце-пци моделювання життездатних систем. Запропоновано модель логiстично'i системи на базi методичного апарату юбернетичного моделювання життездатних систем. Модель логiстично'i системи представлено у виглядi суб 'екта (метасистеми) та об 'екта управлтня (операцтного елемента), який запропонований у виглядi ланок-елементiв логiстичноi системи. Це дозволяе координувати матерiальнi та iншi потоки в лог^тичнт системi, забезпечити життездатн засоби розвитку та тдтримки довгострокових дтових вiдно-син, отримувати синергетичний ефект вiд взаемоди мiж ланками системи. Потоки в цт системi формуються в лог^тичний ланцюг, який у найзагальншому випадку об 'еднуе ви-робника, посередниюв, перевiзникiв та споживача. На основi структурно^вневого та метасистемного пiдходiв визначеш основн рiвнi та структура логiстично'i системи. Для формування багаторiвневоi моделi логiстично 'i системи запропоновано використову-вати критерт диференщаци рiвнiв, який дозволяе вiдповiдно до метасистемного тдходу-видтити п 'ять рiвнiв логiстичноi системи - елементний, компонентний, субсистемний, системний, метасистемний. Багаторiвнева модель iнтегрованоi логiстичноi системи ви-магае об 'еднання рiзних функцюнальних областей та Чх учасниюв на вЫх рiвнях у межах единог' логiстично 'i системи з метою ii оптимiзацli та може застосовуватися для будь-яких тдприемств i оргатзацт. Запропоноваш теоретичш основи дозволяють узгоджу-вати таю об'екти управлтня в лог^тичнт системi, як взаемодiя учасниюв ланцюга, лог^тичю функци, бiзнес-процеси та створювати Чх певну структуру, визначати рiвнi ттеграцИ.
Ключовi слова: лог^тика, лог^тична система, лог^тичний ланцюг, лог^тична ланка, система управлтня, життездатна система, багаторiвнева модель.
Постановка проблеми. Шд впливом глобамзаци свггового ринку та штенсивного розвитку науково-техшчного прогресу без-перервно змшюеться склад учасниюв ринку та ускладнюеться ме-
хашзм 1х дiяльностi. У тдприемств у рiзних галузях виникае потреба в нових шдходах до управлiння процесами фiзичного руху товару, що розширюе сферу застосування лопстики. Основний потенщ-ал логiстики закладений у ращоналiзащi' управлшня потоками матерiалiв, шформаци, енерги та фiнансiв. Логiстика ставить i ви-рiшуе завдання проектування гармоншних, узгоджених логiстичних систем iз заданими параметрами матерiальних потокiв на виходi. Вiдрiзняе цi системи високий ступiнь узгодженост логiстичних ланок з метою управлшня нас^зними матерiальними потоками.
Поняття лопстично'' системи е одним з базових понять лопстики. 1снують рiзноманiтнi системи, що забезпечують функщону-вання економiчного механiзму, тому необхщно видiляти саме лопс-тичнi системи з метою !х аналiзу та вдосконалення. Логiстична система е бшьш широкою категорiею, що охоплюе сферу виробниц-тва та сферу об^у матерiальних ресурсiв, управлiння матерiальними i супутнiми !м потоками та спрямовану на оптимiзацiю логiстичних функцiй i операцiй, забезпечуючи пiдвищення ефективностi оргаш-заци та управлiння торговим процесом [1].
Загальноприйнятним визначенням лопстично'' системи е таке: лопстична система - це адаптивна система зi зворотним зв'язком, що виконуе т чи iншi логiстичнi функци. Вона, як правило, склада-еться з кшькох пiдсистем i мае розвинутi зв'язки iз зовнiшнiм сере-довищем [2-4]. Це узагальнене визначення дозволяе представити лопстину систему у виглядi взаемопов'язаних тдсистем, що вико-нують певн логiстичнi функци.
З позицiй системного шдходу до оргашзаци бiзнесу автори ро-зглядають логiстичну систему з точки зору взаемоди рiзних тдсистем (ланок), яким необхщне управлшня. Розглянемо деяк з них. Лопстична система - це вщносно стшка сукупнiсть ланок (структу-рних / функщональних пiдроздiлiв компани, а також постачальни-кiв, споживачiв i лопстичних посередникiв), взаемопов'язаних i об'еднаних единим управлшням корпоративно'!' стратеги оргашзаци бiзнесу [5, с. 28]. Логiстична система - сукупшсть лопстично'' ме-режi й системи адмiнiстрування, яка формуеться компашею для ре-ашзаци свое'' лопстично'' стратеги (тактики) [5, с. 29]. Лопстична система - складна оргашзацшно-завершена (структурована) еконо-мiчна система, яка складаеться з елемеш^в-ланок (тдсистем), взае-
мопов'язаних у единому процесi управлшня матерiальними та супу-тшми потоками, сукупнiсть яких, межi та завдання функщонування поеднанi внутрiшнiми цшями оргашзаци бiзнесу та зовнiшнiми щ-лями [6]. Бiльшiсть авторiв розглядають логiстичну систему у ви-глядi сукупностi елементiв-ланок, мiж якими встановлеш певнi фу-нкцiональнi зв'язки i вiдносини, а також единий процес управлшня матерiальними та iншими потоками. Але серед авторiв немае еднос-тi думок щодо структури лопстично'' системи, й елементiв та рiвнiв, моделi формування та управлiння нею.
До^дження логiстичних систем у сучасних умовах ринку на-бувае особливо'' актуальност та значущостi, оскiльки на даний час !'х стан характеризуеться динамiчнiстю, складним механiзмом формування й розвитку, появою нових факторiв, що роблять iстотний i суперечливий вплив. Дослщження видiв лопстично'' системи на рiз-них рiвнях е досить перспективним дослщницьким напрямом, що дозволяе вивчати певш специфiчнi особливост кожного елемента (ланки) лопстично'' системи.
Аналiз останнiх дослiджень i публжацш. У роботах зарубiж-них i вiтчизняних учених найчастiше мiстяться рiзнi, часом супере-чливi, пiдходи до визначення структури лопстично'' системи та ос-новних засад управлiння нею. Для того щоб сформувати багаторiвневу модель лопстично'' системи, потрiбно спочатку зро-зумiти, як рiзнi автори розглядають сутшсть та структуру лопстич-но'' системи й визначають и рiвнi.
Найбiльш поширений погляд на модель логiстичноi' системи, тобто перелж пiдсистем, що формують систему й властивостей i зв'язкiв, орiентований на дiяльнiсть пiдприемства. Бiльшiсть авторiв розглядають тдприемство як певну логiстичну систему, не розгля-даючи iерархiчнiсть й рiвнiв.
Так, автори Б. Ашкш, О. Сумець, Т. Бабенкова [7, 8] пропону-ють розглядати класичну лопстичну систему (ЛС) у виглядi сукуп-ностi основних пiдсистем (елемеш!в Мs): М1 - закупiвля, М2 -склади (складське господарство), М3 - запаси, М4 - транспорт, М5 - виробництво, М6 - розподш, М7 - збут, М8 - iнформацiя, М9 - кадри. Щ пiдсистеми мають зв'язок у виглядi матерiального потоку. Принципова схема лопстично1 системи пiдприемства, яка запропонована в робо^ А. Гаджинського [9] показуе, що всi проце-
си взаемопов'язаш та займають у логiстичнiй системi певний ща-бель, на якому вiдбуваються операци, поeднанi з конкретним ета-пом виробничо'' дiяльностi. ЛС мiстить таю процеси: закушвля си-ровини, виробництво продукци, розподiл готово'' продукци, шсляпродажне обслуговування, утилiзацiя продукци та кадрове, ш-формацшне, виробниче, фшансово-кредитне, транспортно-експедицiйне обслуговування. Недолiком цих пiдходiв е те, що не вщображене управлiння наявними потоками пiдприемства, не розг-лянута взаемодiя iз зовшшшм середовищем. Крiм того, практично не розглянута iерархiчнiсть формування ЛС.
Бшьш широка схема лопстично'' системи шдприемства наведена в роботi [10], яка враховуе суб'егав зовнiшнього середовища. Ця система мiстить три ланки ЛС: постачальник, пiдприемство та споживач. Лопстична система пiдприемства мае таю елементи: закушвля, складування, оброблення, фшанси, збут, що пов'язанi мiж собою матерiальними та фiнансовими потоками. Позитивним моментом е те, що в модель ЛС включено як зовшшнш, так i внутршнш рiвнi системи. Однак управлiння потоками в розробленш моделi ло-пстично'' системи практично не представлене, хоча в бшьшосп ви-значень термша «лопстична система» автори згадують про необ-хiдiсть управлiння.
Деякi автори робили спроби ввести лопстичне управлшня в модель лопстично'' системи тдприемства. Так, Н. Валькова [11] за-пропонувала трирiвневу модель управлiння лопстичною системою. Модель ЛС наведена в горизонтальному та вертикальному вимiрi. У горизонтальному вимiрi автор виокремлюе стади постачання, ви-робництва та збуту, а також транспортно-складське обслуговування. Автор пише, що за основу вертикального подшу лопстично'' системи на тдсистеми логiстичного управлiння, потрiбно здшснювати трирiвневу градацiю на стратегiчному, тактичному й операцшному рiвнях, воно мае стосуватися довготермшових, середньотермiнових i короткотермшових завдань, бути локалiзованим щодо окремих ло-гiстичних рiшень у певнш фазi виробництва [11]. Недолiком ще'' моделi ЛС пiдприемства е вщсутнють системного пiдходу до побу-дови модель
Розвиток моделi лопстично'' системи на основi системного ш-дходу у виглядi формування системи управлшня отримало в роботi
В. Шинкаренко [12]. Автор пропонуе лопстичну систему шдприем-ства представити, як i систему будь-якого виду дiяльностi шдпри-емства, що складаеться з керовано' та керувально' пiдсистем. Остання призначена для забезпечення процесiв формування та руху матерiальних ресурсiв, незавершеного виробництва й готово'' про-дукци вiд постачальника до кшцевого споживача. Керована тдсис-тема призначена для оптимiзацii протiкання цих процесiв у забезпе-ченнi доставки матерiального потоку в потрiбному асортимент1, кiлькостi та якостi, у потрiбне мiсце й потрiбний час з мтмумом витрат ресурсiв. Керувальна тдсистема формуе управлiнський вплив на трьох рiвнях - стратегiчному, тактичному й оперативному. Керована тдсистема вщображае процес формування та руху мате-рiального потоку, що передбачае виконання таких операцш: заку-пiвельна логiстика, розподшьна логiстика, збутова логiстика, транс-портна лопстика, логiстика запасiв, складська лопстика. Але запропонована система логiстики стосуеться лише формування й управлшня матерiальним потоком пiдприемства. Автором не роз-глянуто можливiсть побудови багаторiвневоi ЛС, яка враховувала взаемозв'язки не тшьки в серединi пiдприемства, а й у зовшшньому середовищi в процесi формування логiстичного ланцюга.
У лопстищ пiд час побудови логiстичних систем часто зустрь чаеться об'еднання рiзних функцiональних областей та 'х учасниюв на мета-, макро-, мезо- та мiкрорiвнi в межах едино'' лопстично'' си-стеми з метою й оптимiзацii [13-15], рiвнi логiстики видiлялися за масштабом та залежно вщ рiвня суб'ектiв, що входять до лопстич-но'' системи.
Мiкрологiстична система охоплюе сферу дiяльностi окремого шдприемства, будуеться з позицiй стратегiчних цшей фiрм i оптимi-зацй основних оперативних процесiв, забезпечуе вирiшення локаль-них питань у межах окремих функщональних елементiв логiстич-них систем.
Мезолопстична система створюеться об'еднаними зусиллями контрагент, пов'язаних господарськими договорами. Елементами мезолопстичних систем, як i макролопстичних, е окремi органiза-цй. Мезолопстична система забезпечуе просування потоюв конкретно'' продукци через ланцюг оргашзацш, пов'язаних мiж собою конкретними договорами.
Макролопстична система - це велика система управлшня ма-терiальними потоками, що охоплюе пiдприемства й оргашзаци про-мисловостi, посередницькi, торговельш та транспортнi оргашзаци рiзних вщомств, розташованих у рiзних регiонах кра'ни або в рiзних кра'нах. Макрологiстична система е певною iнфраструктурою еко-номiки регiону, кра'ни або групи кра'н.
Металогiстичнi системи тiльки з'являються, виходячи з розу-мiння глобально'' економжи як господарсько'' системи, що створюе елементи додано'' вартост^ розподшено'' в рiзних кра'нах. Масштаби 'х дiяльностi охоплюють кiлька кра'н, пов'язаних мiж собою единою мережею потоюв i спiльною iнфраструктурою, наприклад, ло-гiстичне формування Свропейського Союзу.
Тобто лопстична система представлена у виглядi сукупностi логiстичних ланок, пов'язаних мiж собою матерiальними та шшими потоками. Ланкою лопстично'' системи називаеться деякий еконо-мiчно i (або) функцюнально вiдокремлений об'ект, що не шдлягае подальшiй декомпозици в межах поставленого завдання аналiзу або побудови лопстично'' системи, що виконуе свою локальну мету, пов'язану з певними лопстичними операцiями або функцiями [5]. Однак щ системи здебiльшого розглядаються у виглядi певних кла-сифжацш, та практично вiдсутнi моделi ЛС з точки зору системного тдходу.
Iншi автори С. Нагорний, В. Наумов, А. 1ванченко [16] запро-понували представити модель функцiонування ЛС у виглядi кiбер-
• • ' т г 'о • ^ •
нетичнох моделi. У цiй моделi зазвичай видiляються показники, що описують вхщш фактори (регульованi параметри), групу вихщних показникiв (функц^' мети), а також групу показниюв, що описують випадковi впливи зовнiшнього середовища на систему. Вщповщно, видiляеться три типи потоюв, що циркулюють у системi: матерiаль-нi, фiнансовi й iнформацiйнi. У процесi розгляду ЛС доставки ван-тажiв у мiжнародному сполученнi автори запропонували видiлення двох пiдсистем: лопстично'', що е сукупнютю транспортних, торго-вельних i посередницьких органiзацiй одше'' держави, а також вiд-повщно'' логiстично' пiдсистеми пiдприемств держави шшо''. Були виокремленi такi елементи ЛС:
1) вантажовласники: можуть бути видшеш двi пiдгрупи: вiдп-равники вантажу й вантажоодержувачц
2) пepeвiзники: можуть бути вид^ш двi пiдгpупи: peгiональнi й мiжнаpоднi пepeвiзники;
3) вантажнi тepмiнали (3PL логicтичнi опepатоpи): надають влаcну шфраетруктуру для peалiзацiï пpоцecу пpоcування матepiа-лопотоку;
4) eкcпeдитоpи (4PL логicтичнi отератори): e оpганiзатоpами пpоцecу пpоcування матepiалопотоку, формують логicтичнi ланцю-ги, оптимiзуючи пpоцec доcтавки;
5) митнi пункти: e типом eлeмeнтiв, влаcтивиx для ЛС доставки вантажiв у мiжнаpодному cполучeннi.
Згiдно з цieю модeллю ЛС автори розглядають багато ланок pi-зниx взаeмодiючиx логicтичниx cиcтeм, пpотe нe зpозумiло, як вони взаeмопов'язанi мiж cобою, як пpоxодить кepування потоками на piвняx кожно'1' лопстично'1' пiдcиcтeми.
Для бшьш дeтального вивчeння лопстично'1' cиcтeми автори [17-19] пропонують розглянути ïï структуру й дeкомпозицiю piвнiв, яку можна пpeдcтавити як cукупнicть пeвниx eлeмeнтiв та зв'язкiв, що забeзпeчують цiлicнicть лопстично'1' cиcтeми i ïï взаeмозв'язок iз зовнiшнiм cepeдовищeм. У науковш лiтepатуpi [17, 18] формують об^ктну дeкомпозицiю логicтичниx cиcтeм з точки зору двоx шд-xодiв. Вщповщно до пepшого пiдxоду логicтична cиcтeма ^лада-eтьcя з пiдcиcтeм, ланок та eлeмeнтiв. Другий пiдxiд видiляe такi pi-внi ЛС: мepeжа, канал, ланцюг. Цi пiдxоди дозволяють розглядати логicтичну cиcтeму з точки зору iepаpxiчниx piвнiв формування.
Так, логютичну cиcтeму можна пpeдcтавити у виглядi iepаpxi-чно'1' cтpуктуpи: терший piвeнь дeкомпозицiï - пiдcиcтeми та модул^ другий - логicтичнi тexнологiï, тpeтiй - бiзнec-пpоцecи, далi - логю-тичнi функци та найнижчий piвeнь - логicтичнi о^ращ'!' [18]. Пози-тивним момeнтом циx розробок e розгляд iepаpxiчниx piвнiв формування ЛС, пpотe вci модeлi занадто узагальнeнi та вiдcутнe використання cиcтeмного пiдxоду.
Автори А. Кан^ та I. Кошeвая [19] розглядають ЛС у виглядi багатоpiвнeвоï OTCTm^ Пepший piвeнь - логicтичнi п^ист^ми -подiляeтьcя на два напрями: функцюнальну пiдcиcтeму й ту, що за-бeзпeчуe. Функцiональними пiдcиcтeмами e постачання, виробниц-тво та розподш (тpанcпоpтування, cкладування, вантажопepepоб-лeння, пакування, управлшня запаcами i т. д.). Пiдcиcтeма, що
забезпечуе, традицшно мютить органiзацiйно-економiчну, правову та iнформацiйно-комп'ютерну пiдтримку, еколопчне та ергономiч-не забезпечення лопстики. На другому рiвнi видiляються ланки ло-пстично'' системи, що здебшьшого пов'язано з наявнiстю в оргаш-зацiйнiй структурi управлiння функцiонально-вiдокремлених шдроздшв щодо основних i супутнiх потоюв, а також партнерiв 1 контрагент в оргашзаци логiстики компани. Видшення лопстич-них елементiв визначаеться нижчим рiвнем декомпозици лопстич-но'' системи й викликано необхщшстю вiдокремлення операци або 'х сукупностi з метою оптимiзацii ресурсiв, побудови моделi шдп-риемства або його структурних шдроздшв, моделювання бiзнес-процесiв, закрiплення за операщею конкретного виконавця або тех-нiчного пристрою, формування системи облжу, контролю та мош-торингу лопстичного плану. Запропонована модель досить щкава, але вона узагальнена, у нш вiдсутнi взаемозв'язки мiж тдсистема-ми, не розглянуто управлшня рiзними потоками.
1нша група авторiв [20] розширили структуру лопстично'' системи, що в деталiзованому виглядi мiстить таю складов^ шфрастру-ктуру логiстичних процесiв; логiстичнi потоки; логiстичнi ланцюги; лопстичний менеджмент; правове, iнформацiйне, кадрове та шше забезпечення.
Суб'екти господарювання та шдроздши пiдприемств, через якi послiдовно проходить лопстичний потж, становлять логiстичний ланцюг, а сукупшсть ланцюгiв - лопстичну мережу. Тобто автори пропонують включати в систему не тшьки менеджмент, а й лопстичну шфраструктуру. Проте немае чггко'' запропоновано'' моделi ЛС, а також не розглянуто ''' багаторiвневiсть.
Аналiз лiтературних джерел показав, що рiзнi науковцi розгля-дають структуру лопстично'' системи з точку зору обраного об'екта до^дження, рiвня ЛС та визначення сутност цього поняття вщно-сно функцюнального роздiлу логiстики. Крiм того, у бшьшост ви-значень цього поняття шдкреслюеться необхiднiсть управлiння потоками, але велика кшьюсть дослiдникiв не враховують управлшня у процесi моделювання ЛС. Тобто в лiтературi немае едино'' точки зору на склад, структуру, управлшня та рiвнi лопстично'' системи.
Невиршеш складовi загально!' проблеми. Вщсутнють единого пiдходу до формування моделi ЛС у розглянутих роботах [1-20]
визначаe нeобxiднicть доcлiджeння цього питання з позицш управ-лшня логicтичною cиcтeмою. Можна зробити втеновок, що e теоб-xiднicть узгоджeння такиx об'eктiв упpавлiння в iнтeгpованiй логю-тичнiй cиcтeмi, як ланки ЛС (учаотики ланцюга), логicтичнi функци, бiзнec-пpоцecи, потоки, та cтвоpeння ïx тевно'1' cтpуктуpи, визначeння взаeмодiï та piвнiв iнтeгpацiï.
Глобалiзацiя eкономiчного розвитку та TOpex^ компанiй до нового типу мepeжниx взаeмин дeтepмiнуe нeобxiднicть pозpоблeн-ня модeлi упpавлiння логютичною cиcтeмою, cпpямованоï на коор-динацш дiяльноcтi вcix ланок та потоюв мiж ними. Цi змiни визна-чають нeобxiднicть формування ново'1 cиcтeми загального упpавлiння логicтичною cиcтeмою, яка б пов'язувала вecь комплeкc eлeмeнтiв ЛС на piзниx piвняx.
^до^оная^ь наявниx пiдxодiв до формування модeлeй ЛС визначають нeобxiднicть удоcконалeння тeоpeтичниx оcнов щодо формування багатоpiвнeвоï модeлi лопстично'1 cиcтeми. Визначив-ши структуру ЛС, нeобxiдно cфоpмувати cиcтeму управлшня логю-тичною cиcтeмою таким чином, щоб уpаxувати piзнi piвнi ïï будови, як у cepeдинi п^пр^м^^а, так i в зовнiшньому оточeннi. В^ут-нicть cиcтeмного пiдxоду до формування багатоpiвнeвоï модeлi ЛС те дозволяe повною мipою викоpиcтовувати наявш в ниx можливо-cтi для оргашзаци eфeктивноï взаeмодiï вcix ланок ^ct^^
Сиcтeмний пiдxiд - те мeтодологiя наукового пiзнання, в о^ новi яко'1 лeжить розгляд об^к^в як cиcтeм, що дозволяe побачити до^джуваний об'eкт як комплeкc взаeмопов'язаниx пiдcиcтeм, об'eднаниx cпiльною мeтою, розкрити його iнтeгpацiйнi влаcтивоc-тi, а також внутршш та зовнiшнi зв'язки. Зпдно з мeтодологieю cи-^темного пiдxоду кожна cиcтeма e iнтeгpованим цiлим навiть тодi, коли вона cкладаeтьcя з окpeмиx pоз'eднаниx пiдcиcтeм.
Логicтичнi cиcтeми включаютьcя в загальнопpийнятe поняття «cиcтeми», так як cкладаютьcя з cиcтeмоутвоpювальниx eлeмeнтiв, тicно взаeмопов'язаниx i взаeмозалeжниx мiж cобою, яю мають упоpядкованi зв'язки й утворюють тевну cтpуктуpу iз заздалeгiдь заданими ошбливостями. Вiдpiзняютьcя цi cиcтeми втеоким cтупe-нeм узгоджeноcтi eлeмeнтiв-ланок з мeтою упpавлiння наcкpiзними матepiальними та шшими видами потокiв.
Складш системи управлшня характеризуються явно вираже-ною iерархiею i на верхнiх рiвнях неминуче виходять на безлiч ло-кальних систем управлшня. Будучи формою вщображення процесiв взаемозв'язку i взаемозумовленостi системних об'егав, концепцiя структурних рiвнiв дозволяе глибше й органiчнiше вiдобразити зв'язок процесiв системностi та розвитку, генезис до^джуваного об'екта з його органiзацiею. Така особливють концепци структурних рiвнiв реалiзуеться в ''' спрямованостi на дослщження внутрш-ньо'' диференцiйованостi системи, видшення в не'' якiсно рiзноманi-тних зв'язкiв i взаемодiй, як виступають одним з моментiв мехашзму функцiонування та розвитку об'екта до^дження.
Разом з тим завдання повно'' реалiзацi' структурно-рiвневого пiдходу щодо моделi лопстично'' системи все ще дуже далеке вiд свого рiшення. Це завдання дозволить виршити розробка принципу структурно^вневого системного пiдходу до лопстично'' системи.
Формулювання мети статтi. Метою статл е вдосконалення теоретичних засад формування багаторiвневоi моделi лопстично'' системи на основi концепци моделювання життездатних систем, структурно-рiвневого та системного пiдходiв.
Виклад основного матерiалу дослiдження. В умовах постш-но'' змiни зовшшнього середовища особливу увагу необхiдно придь ляти побудовi багаторiвнево' життездатно'' лопстично'' системи на принципах самооргашзаци. Дотримання цього принципу дозволяе втiлити саме концепщя життездатно'' системи.
Одним з найбшьш перспективних пiдходiв до формування ба-гаторiвневоi моделi логiстично' системи е використання концепцй життездатно'' системи (VSM) Стаффорда Бiра [21]. С. Бiр запропо-нував модель оргашзацшно'' структури будь-якого життездатного органiзму або автономно'' системи. Життездатна система - це будь-яка система оргашзована таким чином, щоб задовольняти вимогам виживання в умовах мшливого оточення. Модель життездатно'' системи (VSM) пропонуе можливють науково проектувати будь-яку оргашзацш як систему з регулювальними, навчальними й адаптив-ними здiбностями, що необхiднi для забезпечення ''' виживання (життездатностi) в умовах змш, якi можуть статися в '"' середовищi з плином часу, хоча вони не були передбачеш в '"' дизайнi. Для досяг-нення ще'' життездатностi VSM пропонуе iнварiантну системну
структуру, заотовану на визначeннi п'яти функцш, так званиx otc-тeм, якi вважаютьcя нeобxiдними й достатшми умовами, щоб впо-pатиcя зi cкладнicтю cpeдовища, у якiй пpацюe загальна cиcтeма.
Життeздатна cиcтeма cкладаeтьcя з п'яти взаeмодiючиx тдод-ст^м, що можуть бути вiдобpажeнi як аcпeкти оргашзацшно'1" струк-тури. Система 1 в модeлi життeздатноï од^теми пpeдcтавляe отера-тивнi (автономнi) одинищ упpавлiння piзними eлeмeнтами виробництва. Кожна Система 1 наcампepeд cама e життeздатною cиcтeмою згiдно з peкуpcивним xаpактepом cиcтeми. Сиcтeма 2 ви-конуe важливу роль координаци iншиx пiдcиcтeм, забeзпeчуe шфо-pмацiйнi канали й органи, якi дозволяють пiдcиcтeмам у Сиcтeмi 1 cпiлкуватиcя мiж cобою та iз Сиcтeмою 3. Система 3 вiдповiдаe за контроль piвня пpодуктивноcтi кожно'1 опepацiйноï одинищ, за ви-значeння диpeктив, розподш pecуpciв, прав i обов'язкiв одиниць Систти 1, а також для виявлeння потeнцiйноï ra^prii' та забeзпe-чeння взаeмодiï iз Сиcтeмами 4 i 5. Поруч iз Системою 3 знаxодить-cя Сиcтeма 3*, що ^ce вiдповiдальнicть за виконання аудитор^ко'!' дiяльноcтi в опepативниx одиницдо Сиcтeми 1.
Органи, що вxодять у Сиcтeму 4, вщповщають за croCTepe-жeння за навколишшм cepeдовищeм, пepeдбачeння майбутнього та визначeння потeнцiйниx pизикiв з мeтою контролювати, яким чином оpганiзацiя повинна адаптуватиcя, щоб залишатиcя життeздат-ною. Hаpeштi, Сиcтeма 5 фоpмулюe принципи й цш cиcтeми, вщг-раючи ключову роль у збepeжeннi cвоeï iдeнтичноcтi, вiдповiдаe за полiтичнi piшeння в мeжаx оpганiзацiï загалом, щоб збалатеувати потpeби й запити piзниx чаcтин оpганiзацiï та упpавлiння оргашза-цieю в цiлому.
Цiла життeздатна cиcтeма можe бути пpeдcтавлeна як частина життeздатноï cиcтeми (чаcтини, яю cтановлять опepацiï або Сиcтe-му 1). Кожна життeздатна cиcтeма e частиною щe бiльшоï життeзда-тно'1' cиcтeми. Рeкуpciя пpопонуe новий ctocí6 прояви пpизначeння пiдпpиeмcтва бiзнecу або оргашзаци. Вepтикальнe розгортання cиc-тeми пiдтpимуe peкуpciю опepативниx одиниць на бшьш дpiбнi пiд-cиcтeми. Meта полягаe в тому, щоб змeншити piзноманiтнicть, з якою cтикаeтьcя кожна частина гаст^ми (cкладнicть cиcтeми змeн-шуeтьcя).
Модель життeздaтноï системи склaдaeться з тpьоx гpyп елеме-нтiв: опеpaцiйниx елементiв, метaсистеми й сеpедовищa. ^жта си-стемa мae певнi договipнi повновaження пpо свою aвтономнiсть i пpaцюe в межax своeï компетенции Потiк iнфоpмaцiï йде знизу вго-py, плaвно пpофiльтpовyючи зaйвi дpiбницi. Системи тa piвнi yпpaвлiння встутають в pоботy зaлежно вiд необxiдностi. Якщо пе-вний piвень yпpaвлiння не знaxодить piшення пpоблеми, то до pобо-ту pозпочинae веpxнiй piвень.
Iнтеpес викликae pоботa aвтоpiв [22], у якiй викоpистовyeться концепщя життeздaтноï системи (VSM) для yпpaвлiння лaнцюгом постaчaнь (Supply Chain Management). До лaнцюгa постaчaнь (об'eктa yпpaвлiння) aвтоpи включили: виpобникa, оптового ^о-дaвця, дистpиб'ютоpa, pоздpiбного пpодaвця. ^жний опеpaцiйний елемент лaнцюгa e о^емою pекypсивною системою, тому можнa дaлi визнaчaти попеpеднi ^pai™, континенти i т. д.) i таступш (вщ-дiли, виpобничi лши тощо) piвнi pекypсiï (веpтикaльне pозгоpтaн-ня). Oднaк зaпpопоновaнa модель не мiстить yd лaнки лопстичнох системи, у нш не вiдобpaженi основнi потоки мiж системaми, пове-pxнево pозглянyто iepapxiчнiсть тa pекypсивнiсть системи.
Для фоpмyвaння моделi логiстичноï системи нa основi концеп-ци життeздaтниx систем дощльно виxодити з основниx елементiв ^нок) логiстичноï системи. Лaнки лопстичнох системи ид^^мс-твa подiляють нa вну^ши (його пiдpоздiли) тa зовнiшнi (шд^и-eмствa-постaчaльники, посеpедники, тpaнспоpтнi пiдпpиeмствa то-що) [19, 20].
Розглянемо спочaткy логiстичнy систему, що склaдaeться з зовнiшнix лaнок ЛС, тобто модель лопстично! системи, якa вщо-бpaжae елементи логiстичного лaнцюгa чи меpежi.
У пpоцесi моделювaння життeздaтноï лопстичнох системи для нaочностi ïï вiдобpaження викоpистовyють гpaфiчний метод, який дозволяe пpедстaвити модель бiльш цiлiсно фис. 1).
Ha pисyнкy пpедстaвленi тpи елементи - сеpедовище, опеpa-цшний елемент тa метaсистемa, a тaкож piзнi зв'язки (взaeмодiï) мiж ними.
Oпеpaцiйний елемент пpедстaвлений системaми 1.1, ...1.N, якi пpедстaвленi як лaнки - окpемi пiдпpиeмствa, що фоpмyють ЛС.
И
ГАЧАЛЬНИК
ординащя
Рдоунок 1 - Модель життездатно'1 лоНстично*1 системи
Ланками лопстично'' системи виступають шдприемства-постачальники матерiальних ресурсiв, виробничi пiдприемства та 'х пiдроздiли, посередницью оргашзаци рiзного рiвня, збутовi, торгов^ транспортнi й експедицiйнi пiдприемства, бiржi, банки та iншi фь нансовi установи, страховi компани, пiдприемства шформацшно-комп'ютерного сервiсу та зв'язку i т. д. Для прикладу на рис. 1 наведено чотири шдприемства, але 'х значно бшьше, кiлькiсть зале-жить вiд конф^ураци ЛС. Система 1 вiдповiдае за розподш та про-сування матерiального, фiнансового та iнформацiйного потокiв мiж пiдприемствами ЛС.
Метасистема складаеться з п'яти систем (Системи 2-5), що за-безпечують управлшня операцiйним елементом. Модель VSM видь ляе основш ланки лопстично'' системи, визначае зв'язки мiж цими ланками та шшими чотирма функцiями управлiння, якi 'х обслуго-вують: координаци, контролю, планування i вироблення полiтики. Завдання метасистеми полягае в забезпеченш едностi, взаемоди, оп-тимiзацii, стабiльностi та адаптаци лопстично'' системи до динамiч-ного середовища. Саме в метасистемi формуеться политика лопстично'' системи, ''' стратегiя й тактика. Головна роль Системи 2 - це тарантя гармошчного функцiонування ланок ЛС, що становлять Систему 1. Кожна iз Систем 2.1 - 2^ координуе дiяльнiсть пiдпри-емств ЛС (вщповщно до систем 1.1, .„1.N), забезпечуе шформацш-нi канали мiж ними. Для збереження життездатнос^ й виконання свого призначення логiстична система повинна шдтримувати свою цiлiснiсть i оптимiзувати роботу елементiв з позицй едино'' мети.
Система 3 вщповщае за управлшня поточною дiяльнiстю, роз-роблення тактики, контроль розподшу потокiв та оптимiзацiю фун-кцiонування всiх ланок, що входять до Системи 1, а також забезпечуе взаемодш iз Системами 4 i 5. Система 3* несе вщповщальшсть за виконання аудиторсько'' дiяльностi в елементах Системи 1. Система 4 вщповщае за мониторинг зовнiшнього середовища, визначае його вимоги, передбачае майбутш змши та формуе рiзнi стратеги ЛС залежно вiд рiзних можливих сценарив, щоб залишатися житте-здатною. Система 5 формулюе принципи й цш ЛС, вщповщае за впроваджувану полiтику та загальнi рiшення, яю вiдповiдають iдеа-лу, баченню загального розвитку ЛС. Комунiкацiйнi канали довзво-ляють взаемодiяти всiм системам мiж собою та зовнiшнiм середо-вищем. Алгедошчний сигнал дозволяе отримати зворотнш зв'язок,
його роль полягае у збиранш та передачi до Системи 5 шформаци, що е критичною для життездатност ЛС.
Наявнiсть зовшшнього середовища вiдображае в моделi область ди системи, без яко'1 неможливо врахувати базу внутрiшнiх взаемодш лопстично' системи. Середовище представлене у виглядi рiзних суб'ектiв вземоди лопстично' системи, якi сгрупованi в ринки споживачiв, постачальникiв, посередникiв та ш. Кожне шдпри-емство лопстично' системи постiйно взаемодiе з ними через сво' операцiйнi елементи, визначае вимоги ринюв та прогнозуе потен-цiйне майбутне за допомогою метаситеми.
На рис. 1 можна бачити, що операцшний елемент також мае структуру у виглядi певних лопстичних ланок (систем 1.1, схожих на щлу життездатну систему. Кожна життездатна система е частиною ще бшьшо' життездатно' системи. Це шюструе принцип рекурси, де системи складаються з бiльш дрiбних життездатних систем, що включен у велику життездатну систему. У ланках лопсти-чно' системи (системи 1.1 - 1N матерiальнi та iншi супутнi потоки можуть сходитися, розгалужуватися, дробитися, змiнювати свiй змiст, параметри, iнтенсивнiсть i т. п. Ланки лопстично' системи можуть бути трьох типiв: генерувальнi, перетворювальнi та погли-нальнi.
Ланки ЛС у силу свое' автономностi можуть робити все, що завгодно в межах единого обмеження: вони повинш збер^ати нале-жнiсть данiй ЛС (тобто працювати вiдповiдно до мети всiеi' ЛС, дiя-ти в координацiйних межах Системи 2, 3* i шдкорятися управлiнню Системи 3).
Потоки в цш системi формуються в лопстичний ланцюг (лан-цюг постачань), який у найзагальшшому випадку об'еднуе вироб-ника, посередникiв, перевiзникiв та споживача. Лопстичний ланцюг - це система потокових бiзнес-процесiв, що реалiзуються в системi вiдносин взаемодiючих пiдприемств-партнерiв, штегрова-них у напрямку потоку вщ джерел сировини до кшцевого споживача. У зв'язку з цим управлшня ланцюгом постачань в останш роки набувае все бшьшого значення. Управлiння ланцюгом постачань означае управлшня глобальним потоком (матерiалами, товарами, послугами) i забезпечення ефективно' штеграци та координаци пос-тачальникiв, виробниюв, логiстичних, торгових компанiй i спожи-
Ba4iB. Системи 1.1 - 1.N у процес дiяльностi використовують neBHi ресурси, взаeмодiють з piзними частинами MaTepianbHoro потоку та оточення, тому операцшний зв'язок мiж ними позначаеться на рисунку «гармошкою».
Оргашзатором цього piвня може виступати лoгiстичний оператор, який обслуговуе виробництво конкретно' продукци.
У сучаснш пpaктицi отримують розвиток чотири основш класи лoгiстичних oпepaтopiв:
1) вузькофункщональш лoгiстичнi посередники (тpaнспopтнi компани, експедитори, склади загального користування, вaнтaжнi термшали i т. п.) - займають дiлянку ринку класичних лoгiстичних послуг - транспортування, вантажоперероблення та складування;
2) BPL-провайдери (third party logistics, фipми, якi надають комплексний лопстичний сepвiс) - розширюють спектр послуг на адресу кмента за рахунок об'еднання декшькох (або переважно' 6i-льшoстi) лoгiстичних функцiй i координацй 'х у межах единого оператора;
3) 4РL-пpoвaйдepи (fourth party logistics, системш лoгiстичнi iнтeгpaтopи) - здшснюють системний пiдхiд до упpaвлiння ключо-вими лoгiстичними бiзнeс-пpoцeсaми, iнтeгpaцiю та координацш дiй учaсникiв лопстично' системи, включаючи формування ефекти-вного ланцюга постачань i oбмiн даними мiж контрагентами ланцю-га в реальному мaсштaбi часу з допомогою сучасних шформацшних систем i тeхнoлoгiй;
4) у зв'язку з розвитком електронного бiзнeсу вiдбулися змiни в лопстищ й виник наступний клас - 5РL-пpoвaйдepи (fifth party logistics) - вipтуaльнi iнтeгpoвaнi лoгiстичнi оператори.
Основш напрями розвитку штеграцшних, системоутворюваль-них пpoцeсiв спoстepiгaються на лiнiях взаемодй господарчих суб'ектiв - пoтeнцiйних ланок лопстично' системи. Вертикальна ш-тегращя обумовлюеться eкoнoмiчнoю дoцiльнiстю забезпечення цд-лiснoстi тeхнoлoгiчних пpoцeсiв. I' протилежшстю е горизонтальна iнтeгpaцiя, eкoнoмiчнa доцшьшсть яко' сходить до виконання допо-мiжних i обслуговувальних oпepaцiй на шдтримку основного тех-нoлoгiчнoгo процесу; можлива також горизонтальна штегращя де-кiлькoх автономних тeхнoлoгiчних пpoцeсiв.
1нтегративш якост логiстичних систем забезпечуються за до-помогою реалiзацii координацшно'' функци управлiння - узгоджен-ня лопстичних процесiв, упорядкування операцiй i синхрошзаци логiстичних потокiв.
Таким чином, щоб вщобразити рекурсивнiсть запропоновано'' моделi лопстично'' системи, потрiбно розглянути декомпозицш ло-гiстичних систем на рiзних структурних рiвнях.
Складнi системи управлшня характеризуються явно вираже-ною iерархiею i на верхнiх рiвнях неминуче виходять на безлiч ло-кальних систем управлiння. Кожному рiвню управлшня притаманш сво'' особливi взаемини.
Для цшей управлiння, дослiдження та проектування логiстична система може бути роздшена на пiдсистеми, ланки та елементи [18].
Шдсистема лопстично'' системи - це частина лопстично'' системи, видшена вiдповiдно до оргашзацшно'' структури для того, щоб вирiшувати завдання управлшня як лопстичною системою за-галом, так i (або) комплексом лопстичних функцш в окремiй сферi бiзнесу пiдприемства.
Ланка лопстично'' системи - певний економiчний i (або) функ-цiонально вiдокремлений об'ект (тдроздш компанй або юридично самостiйне шдприемство), що виконуе свою локальну мету, пов'язану з реалiзацiею одного або декшькох видiв логiстичноi дiя-льность Ланки одно'' логiстичноi системи повинш мати едине управлiння логiстичним процесом. Як приклади ланок лопстично'' системи можна назвати постачальниюв, споживачiв i логiстичних посередникiв. Промисловi або торговi пiдприемства часто назива-ються центральною компашею, щодо яко'' першою i другою сторонами е постачальники i споживачi, а третьою стороною - лопстичш посередники.
Елемент лопстично'' системи - неподшьна в межах поставле-ного завдання управлiння або проектування частина ланки лопстично'' системи (шдсистеми). Видшення елемента визначаеться ниж-чим рiвнем декомпозиц^' лопстично'' системи й викликано необхщнютю вщокремлення операц^' або 'х сукупностi з метою оп-тимiзацii ресурсiв, побудови моделi пiдприемства або його структурних тдроздшв, моделювання бiзнес-процесiв, закршлення за опера-цiею конкретного виконавця або технiчного пристрою (наприклад, автоматизованого робочого мюця), формування системи облжу, контролю та монiторингу лопстичного плану.
Але цей подш на три рiвнi iерархi'i ЛС не вщповщае запропо-нованiй рекурсивнiй модели лопстично!' системи (рис. 1), тому що не вiдображае можливi рiвнi рекурси системи.
У лiтературi [23] уже юнують спроби розглянути рiвнi iерархii життездатно'' системи з токи зору окремо'' оргашзаци. Пропонуеться розгортання VSM у горизонтальному та вертикальному напрямках. У горизонтальному вимiрi система може мати рiзнi рiвнi, на яких оргашзащя розгортаеться у зовшшньому середовищi. Наприклад, певний рiвень мае включати видiлену частку зовнiшнього середо-вища та певний оранiзацiйний шдроздш, що дiе на ньому. У вертикальному вимiрi органiзацiя розгортаеться на певш частини - меншi структурнi одиницi. Кожна структурна одиниця вищого рiвня подь ляеться на деюлька одиниць нижчого рiвня, що повшстю вiдповiдае рiзним рiвням рекурси системи.
Модель життездатно'' лопстично!' системи потребуе уточнення 1"' структурно^внево!' оргашзаци. Для цього найбiльше пiдходить системний шдхщ, який поступово трансформуеться в метасистем-ний пiдхiд [24]. Метасистемний шдхщ передбачае iнше розумiння взаемоди системи й метасiстеми. З позици метасистемного пiдходу в змiстi системи може юнувати такий рiвень, який одночасно е i рь внем, що виходить за й межi (метарiвня), i й власним рiвнем, тобто вiн мае подвiйну локалiзацiю - як поза, так i всерединi системи.
Для визначення рiвнiв логiстичних систем запропоновано ви-користовувати критерш диференщаци рiвнiв вiдповiдно до метасистемного шдходу [24]. Вщповщно до цього пiдходу в структурi складного цiлого видiлимо iнтегративнi рiвнi логiстичних систем: елементний, компонентний, субсистемний, системний, метасистемний. Цей розподш ЛС на п'ять рiвнiв автор уже пропонувала у сво'й робот [25], коли були розглянутi рiвнi штегровано!' лопстично' системи.
Розглянемо структурно^вневу модель лопстично!' системи, базуючись на рекурсивному представленнi концепци життездатних систем. Кожний рiвень рекурси представляе собою життездатну систему, яка е складовою частиною життездатно' системи вищого рiвня.
У процесi розгортання вертикально'' складност лопстично' системи менш складнi рiвнi оргашзаци взаемодшть з вiдповiдними частинами зовнiшнього середовища. Тобто зовшшне середовище
подiляeться та пiдсеpедовищa, як e певними логiстичними лaнкaми. Веpтикaльне pозгоpтaння буде визнaчaти, з яким типом пiдсеpедо-вищa стикaeться лопстичта лaнкa тa фоpмye взaeмини.
Ha pTO. 2 нaведено веpтикaльне pозгоpтaння лопстичнох сис-теми тa pозподiлення ïx нa стpyктypнi piвнi, що e piвнями pекypсiï моделi VSM.
Рисунок 2 - Рекурсивна структурно-р1внева модель лог1стично*1 системи
Розглятемо бшьш дeтально запpопонованi piвнi лопетично1 cиcтeми вiд низу до вepxу:
- eлeмeнтний piвeнь лопетично'1 cиcтeми e найнижчим piвнeм pe^pcií. Oпepацiйним eлeмeнтом виcтупаe логicтична отеращя, яка нe пiдлягаe подальшiй дeкомпозицiï, тобто cукупнicть дiй, отрямо-ваниx на пepeтвоpeння матepiального, фiнанcового та шформацш-ного потокiв. Логicтичними отеращями можуть бути збip, збepiган-ня, пepeдача шформаци про матepiальний потж, прийом i пepeдача замовлeння шформацшними каналами, pозpаxунки з поетачальни-ками, покупцями товаpiв i логicтичними поcepeдниками, cтpаxуван-ня вантажу, о^ращ! митного офоpмлeння вантажiв, навантажeння чи pозвантажeння тpанcпоpтниx заcобiв, упакування, маркування, збepiгання та iн. Opганiзатоpом цього piвня можуть бути pобiтники, що виконують тевш логicтичнi опepацiï, взаeмодiя фоpмуeтьcя мiж окpeмими виконавцями пeвниx отерацш чи дiй, як у cepeдинi тев-ного пiдпpиeмcтва, так i з тершналом паpтнepiв;
- компо^итний piвeнь лопетично1 cиcтeми e cукупнicтю ком-понeнтiв, що cкладаютьcя з eлeмeнтiв та володiють cпeцифiчними влаетивоетями дано'1 cиcтeми. Компонeнтами можуть бути тевш cтpуктуpнi пiдpоздiли пiдпpиeмcтва, що виконують piзнi логicтичнi функци або бiзнec-пpоцecи. Логicтична функцiя e укруптеною гру-пою логicтичниx опepацiй, яка отрямована на peалiзацiю цiлeй логь етично1 cиcтeми. Цeй piвeнь iнтeгpуe окpeмi опepацiï в логicтичнi функци планування, виробництва, збуту й поетачання, тpанcпоpтно-cкладcькиx i навантажувально-pозвантажувальниx та iншиx pобiт уcepeдинi пiдпpиeмcтва. На цьому piвнi можна видiлити таю ланки лопетично'1' cиcтeми: cклад матepiальниx pecуpciв, виpобничi пiд-pоздiли, ^лад готово'1' пpодукцiï i т. п. Наприклад, якщо ^лад розг-лядати як ланку лопетично'1 cиcтeми, то зони комплeктацiï, прий-мання, палeтування, вiдвантажeння - цe eлeмeнти лопетично'1 cиcтeми. Opганiзатоpом цього piвня можуть бути кepiвники пeвниx cтpуктуpниx шдроздшв пiдпpиeмcтва;
- cубcиcтeмний piвeнь e логютичною cиcтeмою пeвного пiдп-р^м^^а. Компонeнти об'eднуютьcя в cубcиcтeми як cкладовi чаc-тини cиcтeми, вони можуть етавати cамоcтiйними cиcтeмами. На цьому piвнi фоpмуeтьcя iнтeгpацiя cтpуктуpниx пiдpоздiлiв, ло-гicтичниx функцiй, видiв дiяльноcтi й потокiв piзниx видiв pecуpciв у мeжаx логicтичноï cиcтeми окpeмого пiдпpиeмcтва, тобто у внут-
ршньолопстичну дiяльнiсть, яка може функцюнувати як самостш-на вщкрита система. Опepaцiйними елементами можуть бути про-цеси, що вiдпoвiдaльнi за формування та рух пoтoкiв peсуpсiв тдп-риемства й oб'еднaнi в единий комплекс лопстики, а саме: закушвельна, poзпoдiльнa, збутова, транспортна, складська та лопс-тика зaпaсiв. Оргашзатором цього piвня можуть бути власники та кepiвництвo пiдпpиемствa;
- системний piвeнь е складною лoгiстичнoю системою, яка фо-рмуеться або в межах лопстичного ланцюга, каналу або лопстично' мepeжi (piзних форм штеграци). Лoгiстичний ланцюг peaлiзуеться в систeмi вiднoсин взaемoдiючих пiдпpиемств-пapтнepiв, штегрова-них у напрямку потоку вщ джерел сировини до кiнцeвoгo спожива-ча. Лопстичш ланцюги й канали е складовими частинами лопстично' мереж^ яку вибудовуе зазвичай центральна компашя -«господар» лoгiстичнoгo процесу або замовник ЛС. Приклад лопстично' системи цього piвня наведений на рис. 1. Системний piвeнь формуе велику систему управлшня мaтepiaльними потоками, що охоплюе шдприемства й оргашзаци, тepитopiaльнo-виpoбничi ком-плекси, пoсepeдницькi, тopгoвi та тpaнспopтнi оргашзаци piзних вь домств, iнфpaстpуктуpу. Потоки в цш систeмi формуються в лопс-тичний ланцюг, який в найзагальшшому випадку об'еднуе виробника, посередниюв, пepeвiзникiв та споживача. У лопстичнш систeмi формуються стшю зв'язки мiж пiдпpиемствaми, що об'еднуються для досягнення сумюних цшей. Таким чином, на цьо-му piвнi представлена взaемoдiя мiж субсистемами - шдприемства-ми лoгiстичнoгo ланцюга, каналу чи мepeжi (клiентaми, постачаль-никами, посередниками та iн.). Оргашзатором цього piвня може бути лопстичний оператор або iншa фокусна центральна компашя чи замовник ЛС;
- метасистемний piвeнь досягаеться глобальною лопстичною системою, коли вона виявляе себе на xni ди видобувних, перероб-них, транспортних та iнших господарських систем, об'еднаних для бшьш ефективного розподшу свiтoвих peсуpсiв i управлшня штег-рованим бiзнeсoм, або взаемодй piзних лoгiстичних мереж у мiжнa-родному мaсштaбi. Метасистемний piвeнь дозволяе виршувати по-тoчнi й дoвгoстpoкoвi завдання гapмoнiзaцi'' всiе'' сукупнoстi взаемовщносин лoгiстичних лaнцюгiв мiж собою, обеднаних у логь
стичш мереж^ поступово переходячи в логiстичнi системи бiльш високого piBM мiж галузями краши, рiзними крашами на нацюна-льному та мiждеpжавному piвнi. Наприклад, упpавлiння мережами глобальних логiстичних систем тpанснацiональних корпорацш (ТНК), а також мiжнаpодними глобальними логiстичними проектами та програмами. Це означае створення единого шформацшного, правового, тpанспоpтно-логiстичного та експедицiйного простору для всiх учасникiв процесу транзитного вантажопотоку. Оргашза-торами цього piвня можуть бути уpядовi iнститути, мiжнаpоднi шд-приемства, об'еднання, ТНК, а також iншi структури на територи двох i бiльше краш.
Таким чином, на основi метасистемного шдходу визначенi ос-новнi piвнi та структура лопстично'1 системи. Чим крупшша та си-льнiша логiстична система, чим бшьше елементiв, ланок та взае-мозв'язкiв вона мае, тим складн^ вiдносини вона формуе та шдшмаеться на вищi piвнi рекурси. Елементний, компонентний та субсистемний piвнi вiдобpажають в бiльшому ступенi лопстичну систему пiдпpиемства. Iншi piвнi лопстично'1 системи бiльш оpiен-тованi на формування лопстично'1" системи в зовшшньому середо-вищi.
Висновки. Запропонована багатоpiвнева модель лопстично'1 системи розроблена з використанням принцишв побудови житте-здатних систем, дозволяе зютавити потреби й можливост лопстич-но'1' системи та pеалiзувати ii потенцiал, забезпечити стабшьшсть функцiонування та адаптацiю до умов мшливого зовнiшнього сере-довища. А також на основi стpуктуpно-piвневого та метасистемного шдходу визначеш основнi piвнi рекурси лопстично'1" системи.
Л1тература
1. Бухтиярова Т. И., Федорова Е. В. Подходы и принципы построения логистической системы розничного торгового предприятия. Современные проблемы науки и образования. 2012. № 5. URL: http://www.science-education.ru/ru/article/view?id=7170 (дата обращения: 14.03.2019).
2. Альбеков А. У., Митько О. А. Коммерческая логистика. Серия «Учебники, учебные пособия». Ростов-на-Дону: Феникс, 2002. 416 с.
3. Миротин Л. Б., Ташбаев И. Э. Логистика для предпринимателя: основные понятия, положения, процедуры: учеб. пособие. Москва: Инфра-М, 2002. 252 с.
4. Кальченко А. Г. Логютика: пiдручник. Кшв: КНЕУ, 2004. 284 с.
5. Корпоративная логистика. 300 ответов на вопросы профессионалов / под общ. и науч. ред. проф. В. И. Сергеева. Москва: ИНФРА-М, 2005. 976 с.
6. Смирнов И. Г. Проблемы и методы эффективного управления запасами в логистических системах. Дистрибуция и логистика. 2003. № 4. С. 6-22.
7. Аникин Б. А. Логистика. Москва: Проспект, 2013. 406 с.
8. Сумець О. М., Бабенкова Т. Ю. Лопстичш системи i ланцюги поставок: навчальний по^бник. Кшв: Хай-Тек-Прес, 2012. 220 с.
9. Гаджинский А. М. Основы логистики: учеб. пособие. Москва: Маркетинг, 1995. 124 с.
10. Аникин Б. А. Логистика: учебное пособие / под ред. Б. А. Аникина, Т. А. Родкиной. Москва: Велби; Проспект, 2007. 408 с.
11. Валькова Н. В. Лопстичш системи: визначення, класифшащя та роль на рiзних рiвнях управлшня. Молодий вчений. 2015. № 2 (17). С. 146150.
12. Шинкаренко В. Г. Управлшня логютичними процесами на шдпри-емств^ Економша транспортного комплексу: 36íphuk наукових праць. 2018. Вип. 31. С. 5-26. DOI: https://doi.Org/10.30977/ETK.2225-2304.2018.31.0.5
13. Кузьменко Ю. Г. Методология логистической интеграции систем торгового обслуживания: автореф. дисс. на соиск. учен. степени докт. экон. наук: спец. 08.00.05 «Экономика и управление народным хозяйством (логистика)». Екатеринбург, 2014. 41 с.
14. Демченко А. И. О согласовании категорий «поток» и «процесс» в логистическом управлении. Вестник Южно-Уральского государственного университета. Серия: Экономика и менеджмент. 2014. № 2. С. 161-166.
15. Быковский В. В. Причины и условия интегрирования микро-, мета-и мезологистических систем в макрологистические инфрасистемы. Успехи современной науки и образования. 2015. № 1. С. 20-25.
16. Нагорний С. В., Наумов B. C., 1ванченко А. В. Модель логютично1 системи доставки вантажiв в мiжнародному сполученш. Автомобшьний транспорт. 2011. Вип. 29. С. 258-263.
17. Сергеев В. И. Корпоративная логистика в вопросах и ответах. Изд. 2-е, перераб. и доп. Москва: ИНФРА-М, 2014. 634 с.
18. Сергеев В. И. Логистика в бизнесе: учебник. Москва: ИНФРА-М, 2001. 608 с.
19. Канке А. А., Кошевая И. П. Логистика. Изд. 2-е, испр. и доп. Москва: ИД ФОРУМ: НИЦ ИНФРА-М, 2015. 384 с.
20. Тюрша Н. М., Гой I. В., Бабш I. В. Логютика: навч. посiб. Кшв: Центр навчально1 лггератури, 2015. 392 с.
21. Бир Ст. Мозг фирмы. Москва: УРСС, 2005. 416 с.
22. Puche Julio, Ponte Borja, Costas José, Pino Raúl, de la Fuente David. Systemic approach to supply chain management through the viable system model
and the theory of constraints. Production Planning & Control. 2016. № 27 (5). Р. 421-430. DOI: 10.1080/09537287.2015.1132349.
23. Peres Rios J. Models of organizational cybernetics for diagnosis and design. Kybernetes. 2010. Vol 39. № 9/10. Р. 1529-1550. DOI: http://doi.org /10.1108/03684921011081150.
24. Карпов А. В. Психология сознания: Метасистемный подход. Москва: РАО, 2011. 1088 с.
25. Федотова I. В. Концептуальш основи штегровано1 лопстики. Еко-HOMiKa транспортного комплексу: 36ipHUK наукових праць. 2017. Вип. 30. С. 15-32. DOI: https://doi.org/10.30977/ETK.2225-2304.2017.30.0.15
References
1. Buhtiyarova, T. I. & Fedorova, E.V. (2012). Podkhody i printsipy postroeniya logisticheskoy sistemy roznichnogo torgovogo predpriyatiya [Approaches and principles of logistics system trading company]. Sovremennye prob-lemy nauki i obrazovaniya - Modern problems of science and education, 5. Retrieved from: http://www.science-education.ru/ru/article/view?id=7170 [in Russian].
2. Al'bekov, A. U. & Mit'ko, O. A. (2002). Kommercheskaya logistika. [CommercialLogistics]. Rostov-na-Donu: Feniks [in Russian].
3. Mirotin, L. B. & Tashbaev, I. E. (2002). Logistika dlyapredprinimatelya: osnovnye ponyatiya, polozheniya, protsedury [Logistics for an entrepreneur: basic concepts, regulations, procedures]. Moscow: Infra-M. [in Russian].
4. Kalchenko, A. H. (2004). Lohistyka [Logistics]. Kyiv: KNEU. [in Ukrainian] .
5. Sergeev, V. I. (Eds.) (2005). Korporativnaya logistika. 300 otvetov na voprosy professionalov [Corporate logistics. The 300 answers to the questions of professionals]. Moscow: INFRA-M. [in Russian].
6. Smirnov, I. G. (2003). Problemy i metody effektivnogo upravleniya za-pasami v logisticheskikh sistemakh [Problems and methods of effective inventory control in logistics systems]. Distributsiya i logistika - Distribution and logistics, 4, 6-22 [in Russian].
7. Anikin, B. A. (2013). Logistika [Logistics]. Moscow: Prospekt. [in Russian].
8. Sumets, O. M. & Babenkova, T. Yu. (2012). Lohistychni systemy i lantsiuhy postavok [Logistics systems and supply chains]. Kyiv: Khai-Tek-Pres. [in Ukrainian].
9. Gadzhinskiy, A. M. (1995). Osnovy logistiki [Basics of logistics]. Moscow: Marketing. [in Russian].
10. Anikin, B. A. (2007). Logistika [Logistics]. Moscow: Velbi; Prospekt. [in Russian].
11. Valkova, N. V. (2015). Lohistychni systemy: vyznachennia, klasyfikatsi-ia ta rol na riznykh rivniakh upravlinnia [Logistic systems: definition, classification and role at different levels of management]. Molodyi vchenyi - Young scientist, 2 (17), 146-150. [in Ukrainian].
12. Shinkarenko, V. G. (2018). Upravlenie logisticheskimi protsessami na predpriyatii [Management of logistics systems at the enterprise]. Ekonomika transportnoho kompleksu - Economics of the transport complex, 31, 5-26. DOI: https://doi.org/10.30977/ETK.2225-2304.2018.31.0.5 [in Russian].
13. Kuz'menko, Yu. G. (2014). Metodologiya logisticheskoy integratsii sis-tem torgovogo obsluzhivaniya [Methodology of logistic integration of trading service systems]. Extended abstract of Doctor's thesis. Ekaterinburg. [in Russian].
14. Demchenko, A. I. (2014). O soglasovanii kategoriy «potok» i «protsess» v logisticheskom upravlenii [On coordination of the categories «flow» and «process» in logistic management]. Vestnik Yuzhno-Ural'skogo gosudarstvennogo uni-versiteta. Seriya: Ekonomika i menedzhment - Bulletin of South Ural State University. Series "Economics and Management", 2, 161-166 [in Russian].
15. Bykovskiy, V. V. (2015). Prichiny i usloviya integrirovaniya mikro-, meta- i mezologisticheskikh sistem v makrologisticheskie infrasistemy [Causes and conditions for the integration of micro-, meta- and mesologistic systems in mac-rologistic infrasystems]. Uspekhi sovremennoy nauki i obrazovaniya - Successes of modern science and education, 1, 20-25 [in Russian].
16. Nahornyi, Ye. V., Naumov, B. C. & Ivanchenko, A. V. (2011). Model lohistychnoi systemy dostavky vantazhiv v mizhnarodnomu spoluchenni [The model of logistics system of cargo delivery in international traffic]. Avtomobilnyi transport - Automobile Transport, 29, 258-263. [in Ukrainian].
17. Sergeev, V. I. (2014). Korporativnaya logistika v voprosakh i otvetakh [Corporate logistics in questions and answers]. Moscow: INFRA-M. [in Russian].
18. Sergeev, V. I. (2001). Logistika v biznese [Logistics in business]. Moscow: INFRA-M. [in Russian].
19. Kanke, A. A. & Koshevaya, I. P. (2015). Logistika [Logistics]. Moscow: ID FORUM: NITs INFRA-M. [in Russian].
20. Tiurina, N. M., Hoi, I. V. & Babii, I. V. (2015). Lohistyka [Logistics]. Kyiv: Tsentr uchbovoi literatury. [in Ukrainian].
21. Beer, S. (2005). Mozg firmy [The Brain of the Firm]. Moscow: URSS. [in Russian].
22. Puche, J., Ponte Blanco, B., Costas, J., Pino, R. & de la Fuente, D. (2016). Systemic approach to supply chain management through the viable system model and the theory of constraints. Production Planning & Control, 27 (5), 421430. [in English].
23. Rios, J. P. (2010). Models of organizational cybernetics for diagnosis and design. Kybernetes, 39, 9/10, 1529-1550. [in English].
24. Karpov, A. V. (2011). Psikhologiya soznaniya: Metasistemnyy podkhod [Psychology of consciousness: Metasystem approach]. Moscow: RAO. [in Russian].
25. Fedotova, I. V. (2017). Kontseptualni osnovy intehrovanoi lohistyky [Conceptual bases of integrated logistics]. Ekonomika transportnoho kompleksu -Economics of the transport complex, 30, 15-32. DOI: https://doi.org/10.30977/ETK.2225-2304.2017.30.0.15 [in Ukrainian].
FORMING THE MULTILEVEL MODEL OF LOGISTIC SYSTEM
FEDOTOVA I., Candidate of Economic Sciences (PhD), Associate Professor, Department of Management and Administration, Kharkiv National Automobile and Highway University, Ya. Mudrogo str., 25, Kharkiv, Ukraine, 61002.
E-mail: [email protected], ORCID: 0000-0002-3277-0224
Abstract. The article deals with the structure and types of logistics systems in terms of the system approach. The study of the formation of logistics systems is important both in the theoretical and in practical terms. The aim of the research is to improve the theoretical foundations of the formation of a multi-level model of the logistic system based on the concept of modeling of viable systems. The model of logistic system based on the methodical apparatus of cybernetic modeling of viable systems is offered. The model of the logistic system is represented as a subject (metasystem) and an object of control (operational element), which is proposed in the form of elemental elements of the logistics system. It allows to coordinate material and other flows in the logistics system, provide viable means of development and support long-term business relations, obtain a synergistic effect from the interaction between the links of the system. Flows in this system are formed in the logistics chain, which in the most general case combines manufacturer, middleware, carriers and consumer. On the basis of structural-level and metasystem-based approaches, the main levels and structure of the logistics system are determined. To form a multilevel model of the logistic system, it is suggested to use a level differentiation criterion, which allows, in accordance with the metasystem approach, to allocate five levels of the logistics system - elemental, component, subsystem, system, meta-system. The multi-level model of the integrated logistics system requires the unification of different functional areas and their participants at all levels within the framework of a single logistics system in order to optimize it and can be applied to any enterprises and organizations. The proposed theoretical bases allow us to coordinate such control objects in the logistic system as the interaction of the participants of the chain, logistic functions, business processes and create their specific structure, determine the levels of integration.
Key words: logistics, logistic system, logistics chain, logistic link, control system, viable system, multilevel model.
ФОРМИРОВАНИЕ МНОГОУРОВНЕВОЙ МОДЕЛИ ЛОГИСТИЧЕСКОЙ СИСТЕМЫ
ФЕДОТОВА И.В., кандидат экономических наук, доцент, кафедра управления и администрирования, Харьковский национальный автомобильно-дорожный университет, ул. Я. Мудрого, 25, г. Харьков, Украина, 61002.
E-mail: [email protected], ORCID: 0000-0002-3277-0224
Аннотация. В статье рассматриваются сруктура и виды логистических систем с точки зрения системного подхода. Целью исследования является совершенствование те-оретичних основ формирования многоуровневой модели логистической системы. Предложена модель логистической системы на базе методического аппарата кибернетического моделирования жизнеспособных систем. На основе структурно-уровневого и мета-системного подходов определена структура логистической системы, выделены пять уровней - элементный, компонентный, субсистемний, системный, метасистемный. Разработанная модель позволяет согласовывать такие объекты управления в логистической системе, как взаимодействие участников цепи, логистические функции, бизнес-процессы и создавать их определенную структуру, определять уровни интеграции.
Ключевые слова: логистика, логистическая система, логистическая цепь, логистическая звено, система управления, жизнеспособная система, многоуровневая модель.
УДК 65.012.34:517.977.5 D01:10.30977/ETK.2225-2304.2019.33.0.31
ПОНЯТТЯ «ЛОГ1СТИЧНИЙ СЕРВ1С» I «ЛОГ1СТИЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ»
КРИВОРУЧКО О. М., доктор еконо]шчних наук, професор, кафедра управлшня та адмшютрування, Харювський нацюнальний автомобшьно-дорожнш ушверситет, вул. Я. Мудрого, 25, м. Харюв, Укра'на, 61002.
E-mail: [email protected], Scopus AU-ID 36069526800; ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-0967-7379
Анотаця. З метою найбшьш повного задоволення потреб та запитгв споживачгв застосовують та розвивають лог1стичний cepeic або лог1стичне обслуговування. Однак у сучаснт лiтepатуpi та практичнт дiяльноcтi вiдcутнe едине визначення цих понять, мае м^це 1х ототожнення або розмежування. Це ускладнюе роботи з формування системи лог^тичного сервс (лог^тичного обслуговування), вироблення рекомендацт щодо забез-печення якоcтi лог^тичних послуг та т. У pоботi проведено критичний аналiз наукових та практичних пiдходiв до визначення понять «лог^тичний сервio> та «лог^тичне обслуговування», доведено нeобхiднicть 1х розмежовування. Термт «лог^тичне обслуговування» пропонуеться використовувати у випадку cпpямованоcтi дiяльноcтi на конкретного споживача, його потреби, запити тощо; у протилежному, коли мова йде в цшому про по-тенцтну та реальну можлив^ть оргатзацИ (сервтног та т.) надавати лог^тичт послу-ги - термт «лог^тичний сервic». Одночасно лог^тичне обслуговування визначаеться як оргатзована дiяльнicть персоналу в певному матepiальному cepeдовищi, пов 'язана з про-позищею та наданням лог^тичних послуг, що задовольняють конкретш потреби та ви-моги cпоживачiв. Лог^тичний сервic - комплекс лог^тичних послуг, що пропонуються та надаються споживачам серв^ною або тшою оргатзащею з метою максимального задоволення 1х потреб, найбшьш оптимальним з точки зору витрат способом. Як правило, по-няття «лог^тичний сервic» доцшьно застосовувати для окреслення сфери надання логс тичних послуг зовншньому споживачу на комерцтнт оcновi. Перспективи подальших
