CC BY
82
УДК 338.47:656.078.1 ФЕДОТОВА 1.В., канд. екон. наук,
Харювсъкий нацюналъний автомобтъно-дорожтй унгверситет КОНЦЕПТУ АЛЬН1 ОСНОВИ 1НТЕГР0ВАН01ЛОГ1СТИКИ
Анотащя. У статт1 розглядаютъся основт концепцИ чи парадигми ттегрованог логгстики. Основною метою досл1дження е розробка концептуальных основ ттегрованог логгстики. Удосконалено концептуалът положения ттегрованог логгстики, що базуютъся на використант ттегрального та системного тдходгв до формування логгстичних систем. Концепщя ттегрованог логгстики у сфер1 автотранспортних перевезенъ дозволяе об 'еднати зусилля керуючого персоналу тдприемства, його структурних тдроздш1в / ло-г/стичних партнергв для наскр1зного управлтня основними потоками ресурсгв. На щи ос-нов1 тдприемство може формувати в подалъшому власну ттегровану логжтичну систему. Базуючисъ на основних принципах логгстики, ттеграци процеав менеджменту та ттегрованог логгстики, були запропоноват основт принципи ттегрованог логгстики. На основ1 структурно-р1вневого та метасистемного тдходгв визначено основт р1вт та структуру ттегрованог логгстики. Для формування р1втв ттегрованог логгстики запро-поновано використовувати критерт диференщаци р1втв, який дозволяе в1дпов1дно до метасистемного тдходу видглити п 'ять р1втв ттегрованог логгстичног системи - еле-ментний, компонентний, субсистемний, системний та метасистемний. Концепция тте-грованог логгстики вимагае об 'еднання р1зних функщоналъних галузей та !х учаснитв на в&х р1внях у рамках едино! логжтичноХ системи з метою гг оптим1заци та може застосо-вуватися для будъ-яких тдприемств / оргатзащй. Запропоноват концептуалът основи дозволяютъ узгоджувати тот об 'екти управлтня в ттегровант логгстичтй системг, як взаемод1я учаснитв ланцюга, логютичт функцп, бгзнес-процеси та створювати Их певну структуру, визначати р1вт ттеграци.
Kлючoвi слова: концепщя, логгстика, ттегрована логгстика, логжтична система, принципи логгстики, ттегращя, метасистемний тдх1д, р1вт логгстичног системи.
ФЕДОТОВА И.В., канд. экон. наук,
Харьковский национальный автомобильно-дорожный университет
КОНЦЕПТУАЛЬНЫЕ ОСНОВЫ ИНТЕГРИРОВАННОЙ
ЛОГИСТИКИ
Аннотация. В статье рассматриваются основные концепции или парадигмы интегрированной логистики. Основной целью исследования является разработка концептуальных основ интегрированной логистики. Усовершенствованы концептуальные положения интегрированной логистики, основанные на использовании интегрального и системного подходов к формированию логистических систем. Концепция интегрированной логистики в сфере автотранспортных перевозок позволяет объединить усилия управляющего персонала предприятия, его структурных подразделений и логистических
партнеров для сквозного управления основными потоками ресурсов. На этой основе предприятие может формировать в дальнейшем собственную интегрированную логистическую систему. Основываясь на основных принципах логистики, интеграции процессов менеджмента и интегрированной логистики, были предложены основные принципы интегрированной логистики. На основе структурно-уровневого и метасистемного подходов определены основные уровни и структура интегрированной логистики. Для формирования уровней интегрированной логистики предложено использовать критерий дифференциации уровней, который позволяет в соответствии с метасистемным подходом выделить пять уровней интегрированной логистической системы - элементный, компонентный, субсистемний, системный и метасистемний. Концепция интегрированной логистики требует объединения различных функциональных областей и их участников на всех уровнях в рамках единой логистической системы с целью ее оптимизации и может применяться для любых предприятий и организаций. Предложенные концептуальные основы позволяют согласовывать такие объекты управления в интегрированной логистической системе, как взаимодействие участников цепи, логистические функции, бизнес-процессы и создавать их определенную структуру, определять уровни интеграции.
Ключевые слова: концепция, логистика, интегрированная логистика, логистическая система, принципы логистики, интеграция, метасистемный подход, уровни логистической системы.
I. FEDOTOVA, Cand. Sc. (Econ.),
Kharkiv National Automobile and Highway University
CONCEPTUAL BASES OF INTEGRATED LOGISTICS
Abstract. The article considers the basic concepts or paradigms of integrated logistics. The main purpose of the study is to develop the conceptual foundations of integrated logistics. The conceptual provisions of the integrated logistics based on the integral and system approaches to the formation of logistics systems have been improved. The concept of integrated logistics in the field of truck transport allows uniting the efforts of the managing staff of an enterprise, its structural divisions and logistics partners for end-to-end control over the main flows of resources. On this basis, the enterprise can further develop its own integrated logistics system. Considering the fundamental principles of logistics, the integration of management processes and integrated logistics, the basic principles of integrated logistics have been proposed. On the basis of structural-level and metasystem approaches, the main levels and the structure of integrated logistics have been defined. To create the levels of integrated logistics, the criterion of level differentiation has been suggested, which gives a possibility to distinguish, according to the metasystem approach, five levels of the integrated logistics system, namely elemental, component, subsystem, system and metasystem. The concept of integrated logistics requires the integration of different functional areas and their participants at all levels within a uniform logistics system for the purpose of its optimization, and it can be used for any enterprises and organizations. The proposed conceptual framework gives a possibility to coordinate such management objects of the integrated logistics system as the interaction of chain participants, logistic functions, business processes as well as to create their specific structure and determine the levels of integration.
Key words: concept, logistics, integrated logistics, logistics system, logistic principles, integration, metasystem approach, levels of logistics system.
Постановка проблеми. За останш десятил1ття змют лопстики ютотно розширився, [ з допом1жного засобу забезпечення окремих господарських процес1в вона перетворилася на потужний шстру-мент оргашзаци й ведения б1знесу в цшому. Змши, що вщбулися в економщ1, привели до перегляду шдход1в до управлшня лопстич-ними системами р1зного р1вня, вщбувся перехщ вщ маркетингово'1 логютично'1 концепци до концепци штегровано'1 лопстики. На су-часному етат новим шдходом е управлшня на принципах штегро-ваного лопстичного тдходу. 1нтегроване управлшня мае грунтува-тися на синтез! моделей управлшня потоками матер1альних, шформацшних [ фшансових ресурс1в.
Перехщ компанш до нового типу штегровано'1 лопстики де-терм1нуе необхщшсть розробки концептуальних основ штегровано'1 лопстики тдприемства, спрямовано'1 на координацш д1яльност1 вс1х взаемодшчих суб'еклв для наскр1зного управлшня основними та супутшми потоками в штегрованш структур! б1знесу. Щ змши визначають необхщшсть формування теоретичних положень за-гального управлшня штегрованою лопстикою тдприемства, яка б пов'язувала весь комплекс взаемовщносин з ус1ма лопстичними суб'ектами певного тдприемства.
Анал1з останшх дослщжень I публжацш. У науковш л1тера-тур1 автори по-р1зному шдходили до концепци штегровано'1 лопстики. Професор Д. Дж. Бауерсокс [1] зазначае, що сам термш «ште-грована лопстика» виник в 1980-х [ набув широко!' популярност1 в 1990-х роках, [ пояснюе, що система штегровано'1 лопстики забез-печуе просування продукци через безперервний [ послщовний лан-цюг покрокового додавання вартост1 з придбанням товару [ послуг в необхщний час, в належнш кшькост1 й формг Додаткова вартють означае, що кожна сторона лопстичного ланцюга включае ди, що шдвищують вартють продукту або послуги для тих, хто буде отри-мувати товар. При цьому лопстика може штегрувати розподш, ви-робництво [ постачання так, щоб синхрошзувати ритми [ потоки.
1нтегральна парадигма лопстики вимагае уточнения [ частко-вого перегляду концептуальних положень лопстики. У лопстищ поняття «концепщя» мае два значения [2]: 1) концепщя як парадигма, кер1вна щея; 2) лопстична технолопя - стандартна послщов-нють виконання лопстичного процесу, що втшюе певну лопстичну парадигму.
Парадигми лопстики TicHO пов'язаш з етапами й еволюцшно-го розвитку. Однак серед автор1в немае едност1 думок стосовно ос-новних парадигм лопстики. Перший шдхщ [2, 3] видшяе чотири парадигми: аналггичну, шформацшну, маркетингову та штеграль-ну. Концепщя штегровано'1 лопстики вимагае об'еднання р1зних функцюнальних галузей та i'x учасниюв у рамках едино'1 лопстич -hoi системи з метою ii' оптим1зацп. 1нший шдхщ [4, 5] пропонуе розглядати таку еволюцш концепцш: 1) функцюнальна (фрагмен-тована) парадигма була пов'язана з тим, що протягом певного часу за лопстикою закршлювалися операцшш види д1яльност1, зокрема транспортування, складування, вантажопереробка, митне офор -мления i страхування вантаж1в; 2) ресурсна зводиться до «загаль-них витрат»; 3) штегрована (шновацшна) лопстика стала подаль-шим лопчним продовжениям ii' еволюцп в p03pi3i управлшня лаицюгами поставок. Тобто штегровану лопстику Bci автори про-поиують розглядати як нову шновацшну парадигму, яка прийшла на змшу ресурснш чи маркетинговш парадигм! лопстищ й шд-грунтям яко'1 е оргашзацшна, шформацшна й шфраструктурна ih-тегращя в ланцюгах постачань [4].
Сутн1сть лопстично'1 штеграцп полягае в забезпеченш страте-пчно'1 взаемодп й узгодженост1 д1яльност1 м1ж yciMa учасниками процесу створення, виробництва, збуту i обслуговування спожива-ч1в продукцп впродовж всього i"i життевого циклу.
Концепщя штегровано'1 лопстики полягае в розгляд1 лопстики як певного синтетичного шструменту менеджменту, штегрованого матер1альним потоком для досягнення щлей б1знесу. Вказана концепщя вщображае нове розумшня б1знесу, де окрем1 ф1рми, оргашзацп, системи розглядаються як центри лопстично'1 активнос-Ti, прямо або поб1чно пов'язаш в единий штегральний процес управлшня основними i супутшми потоками для найбшьш повного та яюсного задоволення попиту вщповщно до i'x специф1чних потреб i щлей б1знесу.
1деолопя штеграцп та взаемодп партнер1в у ланцюгах поставок визначила появу i розвиток нових концепщй/технологш, зокрема таких, як [4, 6, 7, 8]:
- JIT (Just-in-time) - «точно у строк», концепщя (технолопя) побудови лопстично'1 системи в окремш функцюнальнш галуз1, що забезпечуе доставку матер1альних pecypciB чи готово! продукцп в
noTpiÓHiñ кшькост1 в певне мюце i точно у визначений термш. Кон-цепщя JIT послужила для розвитку таких лопстичиих коицепцш, як LP, Value added logistics, KANBAN та шших;
- LP (Lean Production) - «струнке/плоске виробництво», поля-rae в поеднаиш певних складових: bhcokoí якост1, висококвамфжо-ваного персоналу, др1бних p03MÍpÍB виробничих партш, низького р1вня 3anacÍB i гнучкого обладнання. При цьому збер^аеться перевага масового виробиицтва: «велию обсяги - иизька соб1варт1сть»;
- SCM (Supply chain management) - «управлшия ланцюгом (лаицюгами) поставок», полягае в штегруванш ключових 6Í3Hec-npou,ecÍB, що охоплюють bcíx постачальниюв товар1в, послуг та íh-формацп, яю додають цшшсть для bcíx защкавлених oció;
- TBL (Time-based logistics) - «лопстика в реальному масштаб! часу», спрямована на оптим1зацш bcíx стадш життевого циклу товару в 4aci: науково-дослщиих i коиструкторських розробок, поставок сировиии i MarepiariB, виробиицтва, обробки замовлення та доставки готово'1 продукцп споживачам, виконання тсляпродажного cepBicy тощо;
- VAD (Value added Logistics) - «лопстика додано!' вартостЬ», що базуеться на переконанш в тому, що кожна лопстичиа операщя додае BapTOCTi продукту або послузц
- KANBAN (вщ яп. Kanban - «карта») е способом реал1заци на практищ лопстично'1 концепцп «точно у строк» i полягае в тому, що bcí виробнич1 шдроздши, включаючи лши кшцевого складаиня, за-безпечуються матер1альними ресурсами 4Ítko за графжом виробиицтва i тшьки в тш KrnbKOCTi й до такого терм1ну, яю необхщш для виконання замовлення;
- RP (Requirements / Resourse planning) - «планування потреб / pecypciB». На концепци RP базуеться побудова лопстичиих техио-логш «штовхаючого» типу. Базов1 тдсистеми концепци RP: MRP1, MRP2;
- MRP (Materials / manufacturing requirements / resource planning) - «Система планування потреб у матер1алах / планування потреб виробиицтва в ресурсах». Система планування потреб у ма-тер1алах складаеться з ряду пов'язаних процедур, правил i вимог, синхрошзованих у 4aci, та запланованого покриття цих вимог для кожно1 одинищ споживаних матер1альних pecypciB, необхщних для графжа виробиицтва;
- ERP (Enterprise Resource Planning) - система штегрованого планування pecypciB, що дае можливють планувати всю д1яльшсть шдприемства. Ця система включае модул1 управлшня проектами, витратами, фшансовою д1яльнютю, кадрами, прогнозування попиту тощо;
- CSRP (Customer synchronized resource planning) - система планування pecypciB, синхрошзована 3i споживачем, що користу-еться функцюнальнютю ERP та ор1ентуе планування вщ виробницт-ва до кшцевого покупця;
- DDT (Demand-driven Technques / Logistics) - «Лопстика, opi-ентована на попит»; розроблялася як модифжащя концепци RP з метою полшшення реакцп системи дистрибуцп ф1рми на зм1ну споживчого попиту. Система DDT включае таю концепци: 1) концепцш «RULES BASED REORDER» (ROP) - «точки замов-лення»: методика управлшня запасами; 2) концепцш «QUICK RESPONSE» (QR) - «швидкого реагування»: е лопстичною координацию м1ж роздр1бними торговцями й оптовиками, що спрямована на полшшення просування продукцп в розподшьних мережах; 3) концепцш «CONTINUOUS REPLENISHMENT» (CR) - «безпе-рервного поповнення запас1в» готово1 продукцп у роздр1бних про-давщв; 4) концепцш «AUTOMATIC REPLENISHMENT» (AR) -«автоматичного поповнення запас1в»: постачання товаровиробниюв шформащею для поповнення запас1в товар1в швидко'1 реалюаци (без мошторингу продаж1в);
- ECR (Effective Customer Response) - «Ефективна реакщя на запити споживач1в»; е застосуванням концепци «Точно у строк» в дистрибуцп готово! продукцп, зокрема споживчих товар1в. С роз-витком методу «Швидкого реагування» (QR) на запити споживач1в i передбачае використання товаровиробниками i роздр1бними магазинами комп'ютеризованих систем для автоматично'1 обробки за-мовлень. ECR е вдосконаленою верс1ею системи DDT;
- VMI (Vendor Managed Inventory) - «Управлшня запасами по-стачальником»; мае на уваз1 управлшня запасами у споживача за допомогою обмшу шформащею з постачальником. Ця шформащя м1стить вщомост1 про фактичний попит або продаж продукцп спо-живачем-продавцем i наявш запаси у постачальника-продавця на даний момент;
- CALS (Continuous Acquisitions and Life cycle Support) - без-перервна пщгримка життевого циклу товару (послуги). Останшм часом за кордоном поряд з CALS використовуеться також термш «Product Lifecycle Management» (PLM);
- VL (Virtual logistics) - «В1ртуальна лопстика», шструмент штеграци суб'еклв 6Í3Hecy в сучасному економ1чному середовищ1 засобами 1нтернет. Управлшня в1ртуальною лопстичною системою здшснюеться лопстичиими центрами, яю за допомогою спещально-го програмного забезиечення координують роботу Bcieï траиспорт-но-лопстичио'1 мережг
Подаш ochobhí лопстичш концепцн (технологи) охоплюють pÍ3HÍ напрями лопстики шдприемства, а також взаемовщносини ni-дириемства з иостачальниками i споживачами; KpiM того, в лопсти-щ застосовуються концепци загального управлшня якютю (TQM -Total Quality Management) та управлшня взаемовщносинами 3Í споживачами (CRM - Customer Relationship Management), з постачаль-никами (SRM - Supplier Relationship Management) та iHrni.
Анал1з науково'1 л1тератури [1-19] свщчить про достатньо ва-гоме теоретико-методолопчие обгрунтуваиня коицепцш та конкрет-иих технологш лопстичио1 д1яльност1 в pÍ3HHx сферах, але серед ав-TOpiB немае едност1 думок стосовно теоретичних иоложень концепцн штегровано'1 лопстики.
Формулювання щлей статть Метою статл е удосконалеиня коицептуальиих положень штегровано'1 лопстики, що базуються на використанш штегрального та системного шдход1в до формування лопстичних систем.
Виклад основного матер1алу дослщження. Концепщя ште-гровано'1 лопстики передбачае об'еднаиня функцюнальних галузей лопстики в едину систему з метою ïï оптим1зацн. Передумовами иояви ще'1 концепцн стали розвиток шформацшно-комп'ютерних технологш, поширення фшософн загального управлшня яюстю, зростания партнерства та глобал1защя ринку. 1нтеграцшна мю1я лопстики зумовлена ироявом иричинно-наслщкових зв'язюв лопс-тики i виробиицтва, лопстики та маркетингу, лопстики та менеджменту тощо. Концепщя штегровано'1 лопстики е не тшьки шстру-ментом лопстики, а й своерщним штегратором р1зних коицепцш i не суиеречить жоднш з них (рис. 1).
Рис. 1. Основш лопстичш концепцп
Концепщя штегровано'1 лопстики у сфер1 автотранспортних перевезень дозволяе об'еднати зусилля керуючого персоналу шдп-риемства, його структурних тдроздшв [ лопстичних партнер1в для наскр1зного управлшня основними потоками - потоками матер1аль-них, шформацшних, фшансових та людських ресурс1в, сервюними [ супутшми 1м потоками в штегрованш структур! б1знесу: «проекту-вания - закушвля - виробництво - розподш - продаж - шсляпрода-жие обслуговування», що включае методику алгоршшзаци та ш-струмеити ефективиого управлшня потоковими процесами надаиня автотранспортних послуг, з метою тдвищення прибутку автотранспортного тдприемства шляхом оптим1заци витрат.
Немае едност1 серед автор1в також щодо основних принцитв штегровано'1 лопстики, що формують 11 концептуальш основи. Так, автор [9] запропонував основш принципи штегровано'1 лопстики: системиий шдхщ; принцип загальних лопстичиих витрат; принцип глобально'1 оптим1заци; принцип лопстично'1 коордииаци та оптимь заци; принцип моделювання й шформащйно-комп'ютерно'1 тд-тримки; принцип видшеиня комплексу шдсистем, що забезпечують процес лопстичного менеджменту: техшчно'!, економ1чно'1, органь
зацшно'1, правово1, кадрово'1, еколопчно'1 та iH.; принцип комплексного уиравлшня яюстю; принцип гумашзаци Bcix функцш i техно-лопчних р1шень; принцип ст1йкост1 й адаптивность
Принципи лопстично'1 штеграцн, з точки зору автора [12], ба-гато в чому зб1гаються i3 загальними принципами лопстичних систем i можуть бути иодаш в такому виглядг принцип рацюнальностц принцип емерджентностц принцип системности принцип единого шформацшного простору; принцип ефективност1 лопстично'1 штеграцн; принцип виключеиня економ1чно невипдних посередниюв; принцип економ1чно'1 дощльностц принцип ст1йкост1 й адаптивнос-Ti. Схожим е тдхщ у po6oTi [15], де було видшено концеитуальш положения штегровано'1 лопстики у сфер1 иослуг: системний шдхщ, принцип загальних лопстичних витрат, принцип глобально!' оптимь заци, принцип координаци, принцип моделювання та шформацшно-комп'ютерно! тдтримки, принцип видшення комплексу забезиечу-вальиих тдсистем, принцип TQM, принцип гумашзаци, принцип ст1йкост1 та принцип науковостг
Базуючись на основних принципах лопстики [20, 21], штегра-цй процес1в менеджменту [22] та штегровано! лопстики [9, 12, 15], що грунтуеться на анал1з1 кращого заруб1жного i впчизняного дос-вщу, можна щентифжувати ochobhI принципи штегровано! лопсти-ки таким чином:
- принцип системного тдходу - максимальний ефект оптим1-заци матер1ального потоку можна одержати, оитим1зуючи матерь альний пот1к на всьому протяз! вщ первинного джерела сировини до кшцевого споживача, а не в рамках окремого шдприемства або шд-роздшу. При цьому Bci ланки ЛЦ повииш ирацювати як единий зла-годжений мехашзм. Тому Bci ланки ЛЦ необхщно розглядати як цшсну систему, щоб узгодити екоиом!чш штереси окремих !!' еле-менпв, техшчш питания, технолопчш ироцеси тощо;
- принцип стшкост! й адаптивност! - поява велико! кшькост! р1зних товар1в i послуг тдвищуе ступшь невизначеност! попиту на них, зумовлюе pi3Ki коливання якюних i кшькюних характеристик матер1альних иотоюв, що проходять через лопстичш системи. У цих умовах здатшсть лопстичних систем до пристосування вщ-повщно до зм1н зовшшнього середовища е ютотним чинником стш-кого становища на ринку;
- принцип логютично'1 координаци та оптим1заци - у процес1 лопстичиого менеджменту е потреба у досягненш узгоджено'1, ште-грально'1 участ1 вс1х ланок лопстично'1 системи (ЛС) або лопстичио-го ланцюга (ЛЛ) вщ 11 початку [ до кшця в управлшш вс1ма видами потоюв при реал1заци щльово'1 функци, а у процес1 оптим1заци структури або управлшня ЛС иеобхщне узгодження приватиих щ-лей функцюнувания окремих елеменлв системи для досягнення глобального оптимуму;
- принцип единого шформацшного простору - ухвалення управлшських ршень вимагае точно'1 та вичерпно'1 шформаци про хщ вс1х процес1в з урахуваиням внутршшх [ зовшшшх чинниюв на момент прийияття р1шения. Доступшсть реально'1 узагальнено'1 ш-формаци про стан оргашзаци та шших суб'еклв логютично'1 системи е можливою тшьки на основ1 штеграци шформацшних потоюв;
- принцип комплексного управлшня якютю - забезпечення на-дШносл функцюнування [ високо'1 якост1 роботи кожного елемента ЛС для забезпечення загально'1 якост1 товар1в [ сервюу, що постав-ляються кшцевим споживачам;
- принцип ефективност1 штеграци спрямований на вивчення ш-теграцшних властивостей [ законом1рностей в лопстичних системах. 1нтегративш властивост1 будуть наявними в результат! поеднання елеменлв до щлого, поеднання функцш в час1 та просторг Лопстич-на система як упорядкована сукуинють елеменлв з певними зв'язками мае особлив1 системш властивост1, що не е властивими окремим елементам [ дозволяють отримати синергетичний ефект;
- принцип моделювання й шформащйно-коми'ютерно'1 тдт-римки - при анал1з1, синтез! й оптим1заци об'еклв [ процес1в у ЛС широко використовуються р1зш моделг математичш, граф1чш, ф1зичш, ¿млацшш та ¿и. Реал1защя лопстичиого менеджменту в наш час не можлива без вщиовщно1 шформащйно-коми'ютерно'1 т-дтримки;
- принцип облжу загальних лопстичних витрат протягом усього лопстичиого ланцюга та економ1чно'1 дощльност1 - мш1м1за-щя витрат з перемщення матер1ального потоку вщ первинного джерела сировиии до кшцевого споживача;
- принцип гумашзацп техиолопчних процес1в - створения су-часиих умов пращ, що мають шдкршлювати суспшьну зиачущють
д1яльност1 у сфер! управлшня матер1альними та шшими потоками, створення об'ективних передумов для залучення кадр1в, що володь ють бшьш високим трудовим потенщалом; при цьому адекватно повинш удосконалюватися [ умови пращ;
- принцип емерджентност1 - у м1ру об'еднання компоиенлв, або пщмножин, в бшьш велик! функцюнальш одинищ у цих нових оди-ниць виникають нов! властивост!, вщсутш на попередньому р!внц
- принцип штегрованого щлого - визиачаеться конкретшстю вихщно! шформаци одше! шдсистеми (завдаиня), що передаеться на вхщ шшо! шдсистеми (завдаиня). Принцип штегрованого щлого передбачае юнування ¿зоморф1зму керуючо! й керовано! систем;
- принцип едност! та штеграци метод1в передбачае, що в методичному вщношенш вс1 р1вш едит та взаемопов'язаш сшльною метою управлшня;
- принцип паритетност! - вс1 р!вш управлшня та шдроздши аиарату е р1вними м1ж собою з точки зору визначення штегровано! лопстично! системи, тобто вдосконалення управлшня обов'язково иоширюеться на вс1 р!внц
- принцип розробки необхщного комплексу тдсистем, що за-безпечують процес лопстичиого менеджменту: техшчио!, еконо-м1чно'1, оргашзацшно!, правово!, кадрово!, еколопчно! та ш.;
- принцип гармошзацн економ1чних штерес!в (компромюу) -суб'екти ЛС працюють на единий економ1чний результат, иого-джують технолопчш нормативи [ режими роботи !х взаемоди, на-дають один одному необхщну шформащю на принципах дов1ри [ бшьш-менш справедливо розподшяють досягнут! результата сшль-но! пращ. У цьому явно простежуеться курс на гармошзацш зусиль учасниюв б1зиесу.
Концепщя штегровано! лопстики вимагае об'еднання р1зних функцюнальних областей та !х учасниюв на мета-, макро-, мезо- та мжрор1вш у рамках едино! лопстично! системи з метою !! оитим!за-ци [12, 23, 24]; р!вн! лопстики вид!лялись за масштабом та залежно в!д р!вня суб'ект!в, що входять до лопстично! системи.
В концеицн штеграцшно! лог!стики иропонуеться вид!лити так! р!вн! [4, с. 29]:
1-й р!вень - ор!ентований на узгодження !нтерес!в ! формуван-ня ст!йких умов взаемоди в розр!з! окремих лог!стичних функц!й:
постачання, транспортування, створення i управлшня запасами, та-рування, реал1защя та шшц
2-й р1вень - стосуеться взаемного узгодження безл1ч1 функцш в лаицюгу постачань, оргашзованих за принципом Just-in-Time;
3-й р1вень - ор1ентований на розвиток ланцюпв постачань, що охоплюють кшька тдприемств, як попередшх, так i наступних ступе -HiB у систем! створення вартост1, а також суб'ектами лопстично'1 шфраструктури (експедиторами, диспетчерами, перев1зниками тощо);
А ' ' ' *•• * w __*
4-и ртень - р1вень 1итеграци, ор1еитовании на оперативне i стратепчие управлшня рухом товар1в з ор1ентиром на ¿ерархш i функцюнальшсть штеграци. При цьому узгодження inrepeciB е не тшьки заданою вимогою до штегровано'1 системи, а виступае стра-тепчним шструментом, який визиачаеться конкуренщею.
В науковш л1тератур1 [21] також розр1зняють зовшшню i вну-тршню лопстичну штеграцш. Внутр1шня лопстична штегращя -штегращя лопстичних вид1в д1яльност1 i потоюв всередиш окремо-го шдприемства. Воиа пов'язана i3 взаемод1ею м1ж шдроздшами ni-дприемства i передбачае кращу коордииацш функцюиальних сфер, загальний контроль i анал1з.
Зовшшия лопстична штегращя - штегращя лопстично'1 д1яль-HOCTi i поток1в р1зних суб'еклв-ланок единого ланцюга постачань. Зовшшня штегращя вимагае TicHoi взаемодп м1ж самостшиими шд-приемствами.
Також видшяють три piBHi лопстично'1 штеграци [21]: перший р1вень - виконуються окрем1 лопстичш функци на шдприемствц другий - вщбуваеться внутр1шня штегращя, коли лопстичш функци об'еднуються тд единим уиравлшням в межах шдприемства; третш р1вень - вщбуваеться зовшшия штегращя, коли pi3Hi шдприемства штегрують свою лопстичну д1яльшсть у бшьшш частиш ланцюга постачань, шдприемства конкурують не одне з одним, а з шдирием-ствами, що дшть в шших ланцюгах постачань.
Таким чином, можна зробити висновок, що е необхщшсть узгодження таких об'еклв управлшня в штегрованш лопстичнш систем!, як взаемод1я учасниюв ланцюга, лопстичш функци, б1знес-ироцеси, та створити i'x певну структуру, визначити piBHi штеграци. Разом з тим, завдання повно'1 реал1зацп структурио-р1вневого тдхо-ду щодо штегровано! лопстики все ще дуже далеке вщ свого
р1шення. Так, по-перше, не визначено чпта критери диференщацн р1вшв; по-друге, значш труднощ1 розкриття структурно-р1внево'1 ор-гашзаци штегровано'1 логютично'1 системи в щлому [ лопстичних функцш зокрема пов'язаш з тим, що в не'1 входять ком-поненти, надзвичайно гетерогенш за своею природою [ змютом. Ключовим моментом у подоланш вс1х труднощ1в е питания про ви-значеиня критерш диференщацн р1вшв.
Це завдання дозволить вир1шити розробка принципу р1внево-го системного тдходу до логютично'1 штеграци. Складш системи уиравлшня характеризуються явно вираженою ¿ерарх1ею [ на верх-шх р1внях неминуче виходять на деяку множину локальних систем уиравлшня. Вщповщно до системологн юнуе два способи штегру-вання систем: створеиня структуровано'1 системи або метасистеми. У першому вииадку система розбиваеться на тдсистеми, яю, у свою чергу, подшяються на шдсистеми другого р1вня, третього р1в-ия [ так далг У другому вииадку система формуеться на тдстав1 правила замши, коли з деякого набору систем у кожей момент оби-раеться одна або деяка група функцюнуючих систем.
У методологи системного шдходу, як вщомо, юнуе важливе ионяття метасистемного р1вня оргашзаци, поняття метасистемност1 в щлому. Метасистемиий р1вень е не тшьки ¿ерарх1чно вищим, а й через нього система взаемод1е з шшими системами [ розвиваеться в таких взаемод1ях. Системний тдхщ поступово трансформуеться в метасистемиий шдхщ [25, 26].
У загальному вигляд1 це багатор1внева конструкщя ¿з взае-модшчих елеменлв конкретно! предметно'1 галуз1, об'еднаних у шдсистеми и'яти р1вшв для досягнення едино'1 мети (щльово'1 фу-нкцп), вищим з яких е метасистемиий р1вень. Метасистемиий шд-хщ не обмежуеться розглядом явища як окремо'1 системи. Вш пе-редбачае анал1з тих систем, яю розташоваш поряд з даиою або вище не'1 за р1внем, у взаемод1ях з якими знаходиться дослщ-жувана система.
Для формування р1вшв штегровано'1 логютики заиропоновано використовувати критерш диференщацн р1вшв, який дозволяе вщ-повщно до метасистемного тдходу [27, с. 224-237] видшити и'ять р1вшв характеристики дослщжуваного явища - елемеитний, компо-иентиий, субсистемний, системний та метасистемиий. Цей критерш
носить загальний характер, I його необхщно розглядати як ушвер-сальний, що дозволяе цшсно [ багатопланово дослщжувати ште-гровану лопстику. Вщиовщно до цього шдходу у структур! складного щлого видшяються штегративш р1вш лопстично'1 системи:
- Елементний, який включае в себе структурш складов! ком-поненпв. Особливють елеменлв полягае в тому, що вони не мютять в соб1 якюну характеристику щлого, будучи його складовими, тобто включае найпрост1ш1 складов! елементи системи, яю не мають яюс-ного розма'птя [ можуть юнувати в будь-якш системг Складовим елементом вистуиае лопстична операщя, яка е вщособленою не шдлягае иодальшш декомпозици, сукупшсть дш, спрямована на перетворення матер1ального \ / або шформацшиого потоку. Опера-щями, що иайбшьш часто зустр1чаються, е: складування; транспор-туваиня; навантаження; розвантаження транспортних засоб1в; упаковка; маркування; комплектащя; виутр1шне перемщения. Оргашзатором цього р1вня можуть виступати роб1тники, що вико-нують певш лопстичш операци.
- Компонентний - компонеити складаються з елеменлв, що володшть специф1чними властивостями вказано'1 системи. В дано-му вииадку компонентами вистуиають лопстичш функци або б1з-нес-процеси. Лопстична функщя е укрупнеиою групою лопстичних оиерацш, яка спрямована на реамзацш щлей лопстично'1 системи. Цей р1вень штегруе окрем1 операци у лопстичш функци плануван-ия, виробництва, збуту \ иостачання, транспортно-складсью та ван-тажно-розвантажувальш й шш1 види робл всередиш шдприемства. Оргашзатором цього р1вня можуть виступати кер1вники виробиичих (структурних) шдроздшв тдприемства (цеху, дшьиищ, робочого мюця).
- Субсистемний - компонеити об'еднуються в субсистеми як складов! частини системи, вони можуть ставати самостшними системами, мають якюну специф1чшсть, функцюиальну вщповщшсть; за рахунок змш на цьому р1вш вщбуваеться траисформащя вс1е'1 системи в щлому. На цьому р1вш формуеться штегращя лопстич-них фуикцш, вид1в д1яльност1 й потоюв у рамках логютично'1 системи тдприемства, тобто у внутршньолопстичну д1яльнють. Виу-тр1шия штегращя лопстично'1 системи вщбуваеться на основ1 ироцесного шдходу. Оргашзатором цього р1вня може виступати власник тдприемства, менеджмент оргашзаци.
- Системный - шакше пропонуеться називати його р1внем щ-люност1, де дослщжуване явище подане в ycift свош повнот1. Цей р1вень формуе велику систему управлшня матер1альними потоками, що охоплюе тдприемства i оргашзаци, територ1ально-виробнич1 комплекси, посередницью, торгов! i транспортш оргашзаци р1зних вщомств, шфраструктуру економжи окремо'1 краши або групи краш. Потоки в цш систем! формуються в лопстичний ланцюг, який, в найзагальшшому випадку, об'еднуе виробника, иосередниюв, иере-в1зниюв та споживача. Лопстичний ланцюг - це система иотокових б1знес-процес1в, що реамзуються в систем! вщносин взаемодшчих шдприемств-иартнер1в, штегрованих в иапрямку потоку вщ джерел сировиии до кшцевого споживача. Оргашзатором цього р1вня може вистуиати лопстичний оператор, який обслуговуе виробиицтво конкретно! продукцн.
- Метасистемний - до нього входять системи, яю розташова-Hi иоряд з даною або вище не'1 за р1внем; м1ж цими системами вщ-буваеться взаемод1я i взаемовилив. Метасистемний р1вень дозво-ляе вир1шувати поточш й довгостроков1 завдання гармошзацн вс1е'1 сукупност1 иотоюв життед1яльност1 в суспшьств1 й держав1 в рамках едино'1 методологи ушверсально'1 концепцн лопстики, яка визиачае оитимальш цш та прюритети розвитку формуваиня стшких макролопстичних систем на регюнальному, нацюнально-му та м1ждержавному piBHi. Уиравлшня ланцюгами глобальних лопстичних систем транснацюнальних кориорацш, а також м1ж-народних глобальних лопстичних проеклв та програм означае об'еднання складсько'1, транспортно'1, виробиичо'1 лопстики в еди-ну систему, так само, як i в територ1альному, - створення единого шформацшиого, правового, транспортно-лопстичиого та експе-дицшиого простору для Bcix учасниюв процесу транзитного ван-тажопотоку. Оргашзатором цього р1вня може вистуиати лопстич-ний центр, який координуе взаемодш р1зних вид1в транспорту, термшал1в. BiH покликаний гармошзувати д1яльшсть перев1зии-к1в, складських i лопстичних оиератор1в з обслуговування кл1ен-тури з найбшьш прийнятними для Bcix умовами оргашзаци до -ставки вантаж1в.
Висновки. Таким чином, удосконалено концептуальш положения штегроваио! лопстики, що базуються на використанш ште-
трального та системного тдходу до формування лопстичних систем, а також на основ1 структурно-р1вневого та метасистемного шд-ходу визначено основш р1вш та структуру штегровано'1 лопстики.
Лггература
1. Бауэрсокс Д.Дж. Логистика. Интегрированная цепь поставок / Д.Дж. Бауэрсокс, Д.Дж. Клосс. - Олимп-Бизнес, 2006. - 640 с.
2. Репич Т. А. Логистические стратегии управления материальными потоками / Т. А. Репич // Мясной бизнес. - 2007. - № 4. - С. 92-94. - Режим доступу до журн. : http://dspace.nuft.edu.ua/jspui/handle/123456789/15821.
3. Левкин Г.Г. Основы логистики / Г.Г. Левкин. - Режим доступу до журн. : https://profilib.com/chtenie/84900/grigoriy-levkin-osnovy-logistiki.php.
4. Пустынникова Е.В. Интегрированная логистика: электронное издание / Е.В. Пустынникова. - Ульяновск : УлГУ, 2016. - 130 с.
5. Морейская С.Б. Эволюция логистики и подходы к сущности понятия логистики как экономической и управленческой деятельности / С.Б. Морейская // Вестник Воронежского института экономики и социального управления. - 2017. - № 1. - С. 45-49.
6. Логистика: интеграция и оптимизация логистических бизнес-процессов в цепях поставок : учебник (полный курс МБА) / В.В. Дыбская, Е.И. Зайцев, В.И. Сергеев, А.Н. Стерлигова. - М. : Эксмо, 2009 - 940 с.
7. Шиндина ТА. Классификация логистических концепций и технологий / ТА. Шиндина // Вестник Южно-Уральского государственного университета. Серия: Экономика и менеджмент. - 2014. - № 1 (Том 8). - С. 189-191. - Режим доступу до журн. : http://cyberleninka.ru/article/n/klassifikatsiya-logisticheskih-kontseptsiy-i-tehnologiy.
8. Неруш Ю.М. Логистика : учебник для вузов / Ю.М. Неруш. - 2-е изд., перераб. и доп. - М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2000. - 392 с.
9. Корпоративная логистика. 300 ответов на вопросы профессионалов / под общ. и науч. ред. проф. В. И. Сергеева. - М. : ИНФРА-М, 2005. - 976 с.
10. Алесинская Т.В. Основы логистики. Общие вопросы логистического управления / Т.В. Алесинская. - Таганрог : Изд-во ТРТУ, 2005. - 120 с.
11. Кристофер М. Логистика и управление пенями поставок : пер. с англ. / М. Кристофер. - С.Пб. : Питер, 2004. - 316 с.
12. Кузьменко ЮТ. Методология логистической интеграции систем торгового обслуживания : автореф. дисс. на соиск. учен. степени докт. экон. наук : спец. 08.00.05 «Экономика и управление народным хозяйством (логистика)» / Ю.Г. Кузьменко. - Екатеринбург, 2014. - 41 с.
13. Шульженко Т.Г. Управление логистическими функциями в цепях поставок: теория и методология : автореф. дисс. на соиск. учен. степени докт.
экон. наук : спец. 08.00.05 «Экономика и управление народным хозяйством (логистика)» / Т.Г. Шульженко. - Санкт-Петербург, 2012. - 40 с.
14. Демченко А.И. Концептуальные основы системного управления в интегрированных логистических цепях / А.И. Демченко // Проблемы современной экономики. - 2015. - № 1 (53). - С. 193-197.
15. Одинцова Т.Н. Методологические основы управления системой туристического обслуживания : автореф. дисс. на соиск. учен. степени докт. экон. наук : спец. 08.00.05 «Экономика и управление народным хозяйством (логистика)» / Т.Н. Одинцова. - Санкт-Петербург, 2011. - 42 с.
16. Карпунин С.А. Модели интегрированного управления потоками в цепях поставок : автореф. дисс. на соиск. учен. степени канд. экон. наук : спец. 08.00.05 «Экономика и управление народным хозяйством (логистика)» / С.А. Карпунин. - Санкт-Петербург, 2012. - 18 с.
17. Эмирова А.Е. Интеграция логистических систем: функциональный и ресурсный аспекты : автореф. дисс. на соиск. учен. степени канд. экон. наук : спец. 08.00.05 «Экономика и управление народным хозяйством (логистика)» / А.Е. Эмирова. - Санкт-Петербург, 2004. - 20 с.
18. Молина А.В. Формирование и развитие интегрированной системы логистики на промышленных предприятиях : автореф. дисс. на соиск. учен. степени канд. экон. наук : спец. 08.00.05 «Экономика и управление народным хозяйством (логистика)» / А.В. Молина. - Саранск, 2003. - 17 с.
19. Посилкша О.В. Актуальшсть впровадження штегровано1 лопстики в фармацп / О.В. Посилкша, А.Е. Хромих // Управлшня, економка та забезпе-чення якост1 в фармацп. - 2011. - № 5 (19). - С. 36-42.
20. Прохоров В.М. Логистика : учебное пособие / В.М. Прохоров. -С.Пб. : Изд-во СЗТУ, 2008. - 211 с.
21. Тюрша Н.М. Лопстика : навч. noci6. / Н.М. Тюрша, I.B. Еой, I.B. Бабш. - К. : Центр учбово!' л1тератури, 2015. - 392 с.
22. Родина ЕЕ. Эволюция подходов к интеграции систем управления / ЕЕ. Родина // Вестник Волжского университета им. В.Н. Татищева. - 2013. -№ 1 (27). - Режим доступу до журн.: http://cyberleninka.ru/article/n/evolyutsiya-podhodov-k-integratsii-sistem-upravleniya.
23. Демченко А.И. О согласовании категорий «поток» и «процесс» в логистическом управлении / А.И. Демченко // Вестник Южно-Уральского государственного университета. Серия: Экономика и менеджмент. - 2014. - № 2. - С. 161-166.
24. Быковский В.В. Причины и условия интегрирования микро-, мета- и мезологистических систем в макрологистические инфрасистемы / В.В. Быковский // Успехи современной науки и образования. - 2015. - № 1. - С. 20-25.
25. Миронов C.B. Метасистемный поход в управлении : монография / C.B. Миронов, A.M. Пищухин. - Оренбург : ЕОУ ОЕУ, 2004. - 338 с. - Режим доступа до журн. : http://kosstu.kz/static/uploads/library/econom/gosregul/e-g-14.pdf.
26. Звягин Л.С. Метасистемный подход в экономике и управлении / Л.С. Звягин // Вопросы экономики и управления. - 2016. - № 4. - С. 6-11.
27. Карпов A.B. Психология сознания: Метасистемный подход / A.B. Карпов. - М. : РАО, 2011. - 1088 с.
Рецензент: В. Г. Шинкаренко, докт. екон. наук, проф., ХНАДУ.
УДК 657.6
ВЕРБИЦЬКА В.1., канд. екон. наук,
Харювсъкий нацюналъний автомобтъно-дорожтй унгверситет
ОБГРУНТУВАННЯ 1НФ0РМАЦ1ЙН01 БАЗИ ОЦ1НКИ 1ННОВАЦ1ЙНОГО ПОТЕНЦ1АЛУ П1ДПРИСМСТВА
Анотащя. У статт1 проанал1зовано комплекс чиннитв, що е оцткою тновацтного потенщалу тдприемства, /', зокрема, зазначено, що головним з них виступае забезпече-шстъ тдприемства фтансово-економ1чними ресурсами, основним джерелом аналгзу яког е бухгалтерсъка звттстъ. 1нформащя, що м1ститься у бухгалтерсъкт звтност1, скла-детй в1дпов1дно до вимог чинного законодавства, не в повтй м1р1 в1дпов1дае щлям анал1зу тновацтного потенщалу. Зазначено, що при проведент анал1зу тновацтного потенщалу тдприемства необх1дно враховувати в1дпов1дтстъ тформащйного наповнення звтност1 його щлям. Зокрема це стосуетъся оцтки вартост1 катталу для анал1зу платоспромож-ностг та оцтки ризику залежност1 тдприемства в1д залучених джерел фтансування. Стаття мжтитъ ряд рекомендащй, що дозволяютъ скорегувати та розширити тфор-мащйну мюттстъ бухгалтерсъког звтност1 для оцтки тновацтного потенщалу тдприемства.
Kлючoвi слова: тдприемство, тноващйний потенщал, бухгалтерсъка звттстъ, фтансово-економ1чт ресурси, тформащйне забезпечення.
ВЕРБИЦКАЯ В.И., канд. экон. наук,
Харьковский национальный автомобильно-дорожный университет
ОБОСНОВАНИЕ ИНФОРМАЦИОННОЙ БАЗЫ ОЦЕНКИ ИННОВАЦИОННОГО ПОТЕНЦИАЛА ПРЕДПРИЯТИЯ
Аннотация. В статье проанализирован комплекс факторов, являющихся оценкой инновационного потенциала предприятия, и, в частности, указано, что главным из них
