CC BY
61
Ю.Б. 1ванов, А.А. Пилипенко
КОНЦЕПЦ1Я ТА ОНТОЛОГ1Я ПРЕДМЕТНО1 ОБЛАСТ1 УПРАВЛ1ННЯ 1НТЕГРАЦ1ЙНИМ РОЗВИТКОМ ПЩПРИСМСТВА
Послiдовний перехiд до високорозвинено'1 соцiально opieHTOBaHOi ринково! економжи iнтенсивнoгo типу викликае paдикaльнi змши в стратеги упpaвлiння i плануванш дiяльнoстi пiдпpиeмств ycix форм власносп. В умовах поширення пpoцесiв глoбaлiзaцii активно використовуються методи стpaтегiчнoгo менеджменту, що opieнтyють пiдпpиeмствo на
довгострокове перебування на ринках, пiдвищення ефективносп господарювання та повне використання власного пoтенцiaлy. Разом i3 тим виявилася певна обмеженють тpaдицiйнoгo пщходу до стpaтегiчнoгo yпpaвлiння, зopieнтoвaнoгo на управлшня лише окремим пiдпpиeмствoм та не враховуючого таких pезеpвiв пщвищення ефективнoстi, як синхpoнiзaцiя основних бiзнес-пpoцесiв й моделей планування, yпpaвлiння на oснoвi единих iнфopмaцiйних кaнaлiв i3 постачальниками та споживачами вздовж лoгiстичнoгo ланцюга, спецiaлiзaцiя на ключових кoмпетенцiях, поширення партнерських взаемин для пщвищення загального piвня
кoнкypентoспpoмoжнoстi.
Саме тому консолщащя влaснoстi, тpивaлi процеси концентрацп
aкцioнеpнoгo кaпiтaлy, об'еднання тдприемств й pеopгaнiзaцiя вже створених бiзнес-гpyп, мiжгaлyзевa експaнсiя стають нaйпoшиpенiшими тенденщями iнститyцioнaльнoгo
розвитку нaцioнaльнoi екoнoмiки. Разом i3 тим спpoмoжнiсть пiдпpиeмствa досягнути устху в кoнкypентнiй бopoтьбi значною мipoю залежить вiд
розробки й pеaлiзaцii дieвoi стратеги розвитку, яка передбачае постшне здiйснення iннoвaцiйних процеав у всiх сферах свое! життeдiяльнoстi.
Тенденцiя пoстiйнoгo зростання мiжфipмoвoi коопераци вiдзнaчaeться у значному пеpелiкy дослщжень. Так, наприклад, О.А. Третяк [1] та I.A. Лазарев [2] зробили певний вклад у поширення уявлень про меpежевi форми взаемоди та координаци тдприемств, розвиток яких може призвести до виникнення цших ствтовариств створення вартосп, про що згадуеться в [3]. 1нтеграцшш тенденцп викликали навпъ появлення нових наукових концепцш, до основних з яких можна вщнести маркетинг партнерських вiднoсин [4], кооперацшну лoгiстикy [5] та оргашзацшну екoлoгiю [6]. Водночас значний штерес являють дoслiдження C.I. Пapiнoвa [7], зopieнтoвaнi саме на побудову мехашзму yпpaвлiння новими об'еднаннями пiдпpиeмств шляхом побудови мультиагентських систем; розробки В.В. Радаева [8] вщносно iнститyцioнaлiзaцii нових об'еднань тдприемств, що виникають у paзi зaкpiплення iнтегpaцiйних пpoцесiв, та вщповщш пропозици Н. Флiнгстiнa [9] щодо побудови пoлiв взаемоди агеш^в, де пiдпpиeмствa вибудовують свою поведшку по вiднoшенню один до одного.
Разом iз тим в означених дослщженнях бiльше уваги пpидiленo оперативним аспектам управлшня та ведення взaeмoпoв'язaнoi дiяльнoстi мереж пiдпpиeмств, а низка завдань,
© 1ванов Юрш Борисович - доктор економ1чних наук, професор; Пилипенко Андрш Анатолшович - кандидат економ1чних наук. Нацюнальний економ1чний ушверситет, Харшв.
ISSN 1562-109X
пов'язаних iз формуванням мехашзму управлiння розвитком нових
штеграцшних структур, залишилася недостатньо розробленою як у теоретичному, так i в практичному аспектах. Саме тому метою написання статл е теоретико-методологiчне обгрунтування концепци управлiння штеграцшним розвитком пiдприемств та 1'х об'еднань. Досягнення ж мети дослщження вимагае розробки вщповщно'1' онтологи предметно'1' область Термiн монтологiям, запозичений з фшософи, означае вчення про буття, у якому дослщжуються загальнi основи, принципи, структура й закономiрностi устрою реального мiру та
передбачаеться, зокрема, подш реального миру на складовi й класи об'екпв [10]. Результатом такого розподшу е онтологiя системи, або ж сукупнють термiнiв i взаемозалежних визначень, що вiдносяться до деяко'1' предметно'1' областi й виконують нормативну функцш [11]. Отже, онтологiя формуе загальне уявлення про об'ект дослщження та фшсуе категорiальний апарат концепци. Для пiдтримки процесу побудови онтологш iснують спецiальнi онтологiчнi мови, найбшьш розповсюдженою з яких е стандарт IDEF5 [12], вiдповiдно до якого на рис. 1 представлено схему штеграцшного розвитку.
Рис. 1. Агрегована композицшна схема штеграцшного розвитку
Онтолопя являе собою ту частину знань предметно'1' обласл, щодо яко'1 передбачаеться п незмiннiсть, та виступае явно заданою зовнiшньою апроксимацiею неявно задано'1' концептуалiзацii. Модель онтологп повинна мютити як формальнi елементи, так i 1хне змiстовне тлумачення, отримати яке можливо лише на основi процедури концептуального аналiзу отриманих знань або структурування (створення напiвформалiзованого опису предметно'1 областi) й формування поля знань. Поле знань (РХ) звичайно створюеться в графiчнiй формi. Також поле знань можна описати як (Рх = SF}) поеднання концептуально! ^к) та функцiональноi (£р) структури предметноi областi. Саме концептуальна структура, або модель предметноi обласл = {А, R}), дозволяе описати вс об'екти та вщносини мiж ними. За для цього задаеться множина об'еклв предметноi обласл ({А}) та множина вiдносин, що зв'язують об'екти ({К}).
Для розробки концепци управлшня iнтеграцiйним розвитком доцшьно використання поданого в [13, 9-12] тдходу, вiдповiдно до якого можна видшити сiм видiв вщносин К^р К]-вiдносини структуризаци ("входить до", "належить"); К2 - причины зв'язки ("характеризуе"); К3 - квазипричинш зв'язки-обмеження (вiдображають такий функцiональний взаемозв'язок, коли одна змшна виступае у якосп верхньох або нижньо'1 межi для шшо!); К4 -визначальш вiдносини (вiдповiдае переводу змшно!' в шшу одиницю вимiру); К5 - кореляцшш зв'язки (наявнiсть математичнох залежносп без причинно-наслiдкових зв'язкiв); К6 -квазшричинш визначальнi
багатопараметричнi вiдносини (лшшш вiдношення мiж змiнними)
К7 - зв'язки залежносп ("залежить вiд") Мережева структурна модель предметноi областi з прийнятими позначеннями вщносин-зв'язюв мiж об'ектами та структура множини {А} представлена на рис. 2.
Представлена структура предметноi обласп дозволяе провести подальше теоретико-методологiчне обгрунтування необхiдностi створення й використання мехашзму управлiння iнтеграцiйним
розвитком пiдприемства. В основу виршення означеноi проблеми
пропонуеться покласти наступнi концептуальнi положення:
Положення 1. 1нтегращю пропонуеться розглядати у статичному та динамiчному аспектах, тобто i як стан зв'язаностi окремих диференцiйованих частин в едине цше, i як процес, що веде до цшсного стану. По вщношенню до пiдприемства iнтеграцiя може
розглядатися як процес взаемного пристосування, розширення економiчного й виробничого ствробггництва, утворення об'еднань та груп.
Iнтеграцiя характеризуеться як процес i результат створення нерозривно зв'язаного та використаеться в рiзних сферах знання, у кожнш з яких мае певну специфжу. Можна видшити три етапи штеграцшного процесу: виникнення системи зв'язюв мiж частинами; втрата частинами сво'х первiсних
iдентифiкацiйних якостей при входженш до складу цшого; поява у виникаючоi цiлiсностi нових властивостей. Поняття iнтеграцii за сво'1'м значенням тiсно пов'язано з цшим рядом понять, що також значною мiрою впливають на онтологiю предметноi областi. Зазначений взаемозв'язок подано на рис. 3.
Рис. 3. Cmadoei поняття 'Чнтегращя
Для проведения подальшого дослщжеиия оитологи предметио'1' областi iитеграцiйиого розвиту пропоиуеться штегращю розподiляти на виутрiшию та зовшшию по вiдиошеиию до пiдприeмства, кожну з яких можна розглядати як окрему предметиу область та встаиовити склад вiдповiдиих форм реалiзацГi ({!_в,} та {1Зу}).
У такому випадку виутрiшия iитеграцiя буде спрямована на коордииацiю дiй окремих структурних елемеитiв пiдприeмства та виступатиме засобом виршения
виутрiшиьооргаиiзацiйиих коифлiктiв. П можна розподiлити на два рiзиовиди: {1В1} - пiдвищеиия рiвия штегрованосп виутрiшиiх пiдсистем пiдприeмств, або штегращя до його структури нових елемеипв, та {1В2} - iитеграцiя до ринкового середовища шляхом розробки програм лояльносп клieитам. Вiдповiдио для зовшшиьо'1' iитеграцГi можна запропонувати наступну типологiю: {1З1} - розвиток фшально'1" мережi, створення оболонкових фiрм, франчайзинг; {1З2} -зливання, поглинання, утворення структури холдингового типу; {133} -мережевi пщприемства та коицепщя маркетингу партнерських вiдиосии.
Зазначена типологiя вимагае формування вiдповiдиого шструмеитарш
iитеграцГi, який можна зв'язати з наступним рiвием класифшаци форм штеграци. Так, наприклад, виутрiшию iитеграцiю, вщповщио до [5], можна розподiлити на: 1В11 - iитеграцiя даних -едина шформацшиа база пiдприемства на лопчиому та фiзичиому рiвиях; 1В12 -штегращя функцш - об'еднання й логiчие узгодження раиiш роздшених фуикцiй; 1В13 - iитеграцiя процеав -оргаиiзацiя та управлiиия бiзиес-процесами; 1В14 - iитеграцiя моделей -узгодження й застосування единих методiв та моделей планування й управлiиия; 1В15 - штегращя програм -штегращя програмного забезпечення; 1В16 - iитеграцiя структур - об'еднання й узгодження бiзнес-процесiв iз
партнерами та клiеитами.
Разом iз тим слiд зазначити, що внутршня iитеграцiя тiсио пов'язана з зовшшиьою. Так, встановлення партнерських вiдиосии зi споживачами, або вертикальна iитеграцiя назад, потребуе додавання певних елемеитiв у систему управлшня тдприемством, що також потребуе вщповщио'1' виутршиьо'1' iитеграцГi. Аналопчио елемент 1В16 бiльше вiдиоситься до ствпращ з контрагентами. Зазначений дiалектичний зв'язок представлено на рис. 4.
Внут-рiшия iигег-рацiя
Зростання траисфор-мацiйиого потеицiалу
Потреба розши-реиия дiяльиостi
Зов-иiшия ^ег-рацiя
Усклад-нення системи управлiиия
Необхщшсть додаи-ия нових структур й елемеипв у систему управлiиия
Рис. 4. Д1алектичний зв 'язок внутршньог та зовмшньог штеграци
Положения 2. 1итеграцшиий розвиток пщприемства - це погоджений розвиток, взаемне доповнення агеипв в штересах бшьш ефективиого використання ресурав i бшьш повиого задоволення власних потреб. 1итеграцшиий розвиток
визначаеться не лише кумулятивними прогресивиими змшами одного пщприемства, а враховуе рiзиi моделi шститущонально'1' рiвиоваги та залежить вiд обраних стратепчних альтернатив коитрагеитiв i субпщрядииюв.
Зараз в екоиомiчиiй лiтературi наявш
рiзнi концептуальш пiдходи до опису розвитку систем рiзного класу [14, 15]. Розвиток трактуеться починаючи вiд просто!' змши умов iснування оргатзаци в час або придбання потенцiалу для полшшення до трактування його як процесу переходу в бшьш досконалий стан чи необоротно!', спрямовано!', закономiрноi змiни матерiальних й iдеальних об'екпв. У будь-якому разi розвиток пов'язують з певними трансформацшними процесами. Разом iз тим всi зазначенi трактування вщносяться лише до внутрiшнього середовища окремого пiдприемства та пов'язанi бшьше з технологiчними аспектами його розвитку, а отже й не торкаються середовища штеграци. Саме тому розвиток з точки зору означено'! проблематики пропонуеться
щентифжувати як сукупну змшу у взаемозв'язку кiлькiсних, якюних i структурних категорiй, що вщбуваються на пiдгрунтi недискретних граничних адаптацш шституцюнально!' системи. Бiльш докладно авторське тлумачення розвитку пiдприемства розкрито в [16].
Розвиток пщприемства тiсно пов'язаний з поняттям рiвноважного стану, який з точки зору подано!' проблематики розглядаеться як динамiчний процес, обумовлений процесами
шституцюнальних трансформацш.
Iнтеграцiйний розвиток у такому випадку передбачатиме перехщ пiдприемства з одного рiвноважного становища до шшого. В процесi такого переходу буде вщбуватися змiна внутрiшнього становища штеграцшно!' системи та !'!' вiдносин iз середовищем. У такому випад-ку спiральний характер розвитку тюно пов'язаний з усвiдомленням того, що будь-яка iнтеграцiя мiстить в собi дезiнтеграцiйнi моменти.
Дезiнтеграцiя виражае момент розпаду системи, що е необхщною передумовою !"! переходу до нового
якюного стану. Якщо штегращя передбачае рух, пiд час якого зростае кшькють й iнтенсивнiсть взаемодп елементiв, зменшуеться !'х вiдносна самостшнють по вiдношенню один до одного, то дезштегращя може виступати як протилежний процес зменшення числа й штенсивносп взаемодiй. Водночас дезiнтеграцiя може виступати
передумовою процеав iнтеграцiйного розвитку, коли, наприклад, пiдприемство децентралiзуе дiяльнiсть за для бiльш глибоко!' штеграци до ринку або розвиток вщбуваеться за рахунок розукрупнення конгломерату тдприемств. Таким чином, головною умовою розвитку пщприемства стае нерозривний зв'язок штеграцшних та дезштеграцшних процеав.
Положення 3. Умовою устху iнтеграцiйного розвитку е управлшня змiнами та якiсними трансформащями, яке повинно бути науково обгрунтованим i базуватися на теоретичних положеннях, що враховують як загальш теоретичш основи управлiння органiзацiями, так i наявнi концепцГ! менеджменту змiн.
1нтеграцшний розвиток передбачае зближення об'ектiв до тих тр, доки не буде створено нову бшьш складну систему. При цьому вщбуваеться послщов-ний рух вщ простого намiру зближення об'ектiв, через повну форму взаемопов'язаносп об'ектiв, до того моменту, коли важко розрiзнити штегроваш об'екти. Тiльки у такому випадку можна стверджувати про виникнення ново!' цiлiсностi. При такому поглинанш частин цiлим вiдбуваеться деградацiя рашш властивих частинам ознак, замiсть чого виникають новi ознаки, що вщносяться до ново!' системи. Проте на цьому штеграцшний процес не завершуеться. Всередиш кожного об'екту вiдбуваеться накопичення деструктивних тенденцш, якi призводять до вщторгнення iнших об'ектiв i нового циклу
штеграцшного розвитку.
Таким чином, основою концепцп штеграцшного розвитку е "пульсарне" п пояснення, що передбачае наявнiсть, з одного боку, диференцшованих перiодiв, а з шшого - iнтеграцiйних процеав переходу у нову якiсть. Слщ зазначити, що це нерiвномiрний та асиметричний процес, який вимагае розробки науково обгрунтованих пiдходiв до управлшня плином змiн. Бажано, щоб таю змши призводили до постiйного упорядкування й покращення об'ектiв штеграцп та зв'язюв мiж ними, призводили до вщновлення втрачено'1 цiлiсностi.
Разом iз тим iнтеграцiйний розвиток повинен шщшватися тiльки у разi створення необхщних передумов для його проведення, що й буде визначати масштаб (М) й радикальнють (Р) майбутнiх змш, потенцiал трансформаци (П) й структурну шерцш (С). Окрiм того, управлшня
штеграцшними трансформацiями вимагае розробки системи параметрiв, що характеризуватимуть плин та
ефективнiсть процесу. До головних iз них пропонуеться вщнести: узгодженiсть штеграци (узгоджена, дружня та неузгоджена, ворожа); напрям штеграцп (горизонтальна, вертикальна, паралельна, кругова, асортиментна, об'емна, висхщна, спадна тощо); вартiсть (В) штеграцп (можливiсть створення додано'1 вартостi або отриманих прав власносп); розмiр (Д штеграци (обсяги дiяльностi та ринкова вартiсть учасниюв процесу iнтеграцiйного розвитку) та тривалють (Т) процесу штеграци (в межах одного переходу мiж рiвноважними станами). Взаемозв'язок мiж поданими
характеристиками та розробленою типологiею штеграцшних процесiв показано в табл. 1.
Таблиця 1. Взаемозв 'язок складових поняття "ттеграцтнийрозвиток"
Форми штеграци
Пара-метри розвитку Внутрiшня iнтеграцiя (Ibi ^ 1в2) Розвиток фшiальноi мережi (IB2 ^ Isi) Iнтеграцiйнi структури холдингового типу (1З2) Мережевi об'еднання тдприемств (1З^)
Кшь- Збiльшення або зменшення кшькосп Змша кiлькостi nf Зростання кiлькостi
KiCHi однорiдних елементiв системи певного складу елементiв членiв, що входять
змiни виду без змши якюних ознак здатносп при збереженш до складу мережу
кожного з них виконувати покладеш природи та кооперащя з
на нього функцп характеру зв'язкiв рештою агентiв
Струк- Перетворення Дезiнтеграцiйнi Iнтеграцiя в систему управлшня та до
туры природи та процеси, створення ERP систем класу SCM та CRM.
змiни характеру оболонкових фiрм, 1нтегращя внутршшх середовищ й
взаемовщносин передавання частки шформацшних систем членiв
елементiв системи, процесiв у iнтеграцiйноi структури.
виникнення нових аутсорсшг, Трансформащя цiльових ключових
зв'язкiв мiж ними децентралiзацiя, настанов на взаемоузгоджене
реiнжинiринг (тдпорядковане^ | функщонування
Якюш Перетворення 1нтегроване Виникнення нових Зростання
змiни сутностi та змiсту управлiння елементiв, що потенцiалу
виконуваних лопстичною виконують новi груповоi Ciнергii,
функцш, кооперацieю. функцп, змiна змiна внутршшх
виникнення нових елеменпв, що виконують новi функцп Бшьше охоплення стратепчних зон господарювання способiв виробництва та взаемоди, штегращя завдань шститупв та переорiентацiя полiв взаемоди учасниюв мережi
Харак-терис-тики М & 0 ; Р & 0 П &0 ; В — тт С &0 ; Т— тт Д— тах ; Р— тах П — тах ; В— тах С— тах ; Т— тт Д— тт ; Р— тах П— тт ; В—тт С &0; Т — тт М & 0 ; Р & 0 П — тт ; В — тт С — тт ; Т — тах
Положения 4. Управлшня штеграцшним розвитком необхщно здiйснювати на основi процесного тдходу та застосуваннi концепцп розширення лопстично! взаeмодГi в ланцюгах створення вартост й на цiй основi формувати шститущональну культуру, яка складатиметься з визначення правил ствпращ окремих елеменпв нового iнтегрованого утворення.
Управлiння розвитком повинно бути спрямовано на безперервний процес визначення й створення нових цшностей для вах об'eктiв, що складають нову iнтеграцiйну структуру для подальшого спiльного отримання й розподшу вигоди вiд щеi дiяльностi мiж всiма п учасниками. При цьому в рамках утворено'1 структури, особливо у разi мережевого типу штеграци (133), будуть формуватися рiзнi моделi взаемоди та виникати новi шститущональш обмеження.
У межах таких полiв взаемоди однi учасники лопстично! мережi починають домiнувати та нав'язувати набори правил i вiдносин iншим учасникам. Iнодi в межах iнтеграцiйноi структури це призводить до формування певно'1 коалщп з метою переговорiв iз приводу умов, яю забезпечать правила, вигщш 11 учасникам. Якщо ринкова ситуащя досить мiнлива та з'являеться безлiч рiзних груп (об'еднань мiж постачальником i споживачем), не
виключено, що найбшьш квалiфiкованi соцiальнi агенти допоможуть перебороти iснуючi мiж окремими ланками лопстично! системи розходження, запропонувавши новi правила взаемин для даного поля. Разом iз тим iнституцiональне будiвництво й iнтеграцiйний розвиток можуть виявитися невдалими: розрiзненi iнтереси можуть перешкодити появi стабiльних iнститутiв.
Положения 5. Основною передумовою для шщашзацп процеав iнтеграцiйного розвитку повиннi бути прогнози зростання потенцiалу утворенох структури, збшьшення рiвня
конкурентоспроможностi лопстично! системи та й виходiв, появлення сiнергетичного ефекту. Пщгрунтям для цього мають стати управлшня знаннями й спроможнiстю iнтеграцiйноi системи до навчання та самооргашзацй, що стануть складовими системи управлшня штеграцшним розвитком.
Планування та реалiзацiю штеграцшного розвитку пропонуеться основувати на запропонованш у [17] концепцй горизошив розвитку, яка передбачае постiйний процес створення нових напрямiв дiяльностi тдприемства таким чином, щоб пiдготувати новi механiзми зростання на той час, коли iснуючi перестануть вiдповiдати вимогам ринку. З цiеi точки зору стратепя розвитку полягатиме в прогнозуванш й вiдборi об'ектiв для майбутньоi штеграцп та пiдсиленнi всiх змш i можливостей, наданих ринковим середовищем.
Загальну схему управлшня штеграцшним розвитком подано на рис. 5.
В основу оргашзацп системи управлшня штеграцшним розвитком пропонуеться покласти принципи, згруповаш вщповщно у табл. 2.
Практична реалiзацiя розглянутих принцитв та подано! на рис. 5 схеми повинна орiентувати систему управлшня штеграцшним розвитком на виникнення комбшаторних конкурентних переваг, акумулювання знань, обмш досвiдом й
навчання. Для цього регулювання процесiв розвитку слщ здшснювати на основi позитивних зворотних зв'язюв та утворено'1 в процес штеграци дiевоi шформацшно-управлшсько! системи. Вона повинна бути зорiентована не лише на збирання контрольно! шформаци, а й на шформацшне забезпечення пщтримки процесiв створення, поширення, обробки й використання знань усередиш утворено'1 штеграцшно'! структури.
Рис. 5. Юбернетична схема управлшня штеграцшним розвитком
Таблиця 2. Принципи управлшня штеграцшним розвитком тдприемства
Група Перелш принцитв у складi групи
Загальш принципи Системтсть, постшна адаптацiя, проблемна орiентацiя, пропорцiйнiсть, безперервнiсть, iнформацiйна вщкритють, випереджальне вiдображення, системоутворюючi вiдносини, шерцшнють, багатофункцiональнiсть, комплекснiсть, об'ективнiсть дослiдження, динамiчнiсть оцiнок, цiлiснiсть, оптимальнiсть
Принципи оргашзацп процесу управлшня штеграцшним Невтручання в оперативне управлшня об'екпв iнтеграцii, воля вибору партнера для взаемоди, прозорють та максимальна вiдкритiсть, справедливiсть, постшний перегляд й удосконалення, взаемовигiднiсть ствробггництва, дотримання iнтересiв кожного члена штеграцшно! структури, максимальна самостiйнiсть об'ектiв
розвитком штеграци, единоначальнють, обмежена самостшнють члешв штеграцшно'1 структури, процесшгу
Юбернетичш та сшерге-тичш принципи Рефлексивне регулювання за зворотшм зв'язком, зовшшне доповнення, гомеостатичнють, становлення, комушкативнють, додатковють, подвшнють або еднють зовшшнього та внутршнього, локальна непередбачуванють, ускладнення системи в процеа розвитку, згортання складного, пульсуюче об'еднання, корекщя, об'еднання складних структур
Принципи оргашзацп штеграцшних структур Зменшення iерарxiчниx рiвнiв, виключення дублювання, аутсор-сингова оргашзащя дiяльностi й управлшня, придбання переваг, гомогеннють, iерарxiчнiсть, вузька спецiалiзацiя, окупнють, мережева оргашзащя, вiртуалiзацiя, достатнють, сполучення централiзацii i децентралiзацii
Таким чином, наведено
концептуальш положення управлшня штеграцшним розвитком пщприемства, спрямоваш на теоретико-методолопчне обгрунтування рекомендацiй 3i створення й використання системи управлшня штеграцшним розвитком пщприемств та ix об'еднань в умовах структурно-шнова-цiйниx змш нацюнально'1 економiки. Разом i3 тим потребуе подальших дослiджень розробка онтолопчного словника термiнiв, застосування якого дозволить побудувати систему ситуацшного управлiння процесами iнтеграцiйного розвитку. Також необхщно встановити причинно-наслiдковi зв'язки мiж параметрами трансформацiйниx змiн пщ час iнтеграцiйного розвитку та елементами мережево'1 структурно'1 моделi предметно'1 область
Л1тература
1. Третьяк О.А., Румянцева М.А. Сетевые формы межфирменной кооперации // Российский журнал менеджмента. - 2003. - №2. - Т. 1. - С. 25 -50.
2. Лазарев И.А., Хижа Г.С., Лазарев К.И. Новая информационная экономика и сетевые механизмы развития. - М.: "Дашков и К°", 2005 . - 240 с.
3. Минс Г., Шнайдер Д. Метакапитализм и революция в
электронном бизнесе: какими будут компании и рынки в XXI веке. - М.: Альбина Паблишер, 2001. - 280 с.
4. Гордон Я. X. Маркетинг партнерских отношений / Пер. с англ. под ред. О.А. Третьяк. - СПб: Питер, 2001. - 384 с.
5. Иванов Д.А. Логистика. Стратегическая кооперация. - М.: Вершина, 2006. - 176 с.
6. Валитова Л. А., Тамбовцев В. Л. Организационная экология: взгляд экономиста // Российский журнал менеджмента. - 2005. - № 2. - Т. 3.- С. 109-118.
7. Паринов С.И. К теории сетевой экономики. - Новосибирск: ИЭОППСО РАН, 2002. - 168 с.
8. Радаев В.В. Экономическая социология. - М.: ГУ-ВШЭ, 2005. - 438 с.
9. Флингстин Н. Поля, власть и социальные навыки: критический анализ новых институциональных течений // Экономическая социология. - 2001. - № 4. -С. 28 - 55.
10. Сухов С.В. Онтология управления организациями // Менеджмент в России и за рубежом. -2003. - №5. - С. 61 - 69.
11. Клещев А.С., Артемьева И.Л. Математические модели онтологий предметных областей // Информационные процессы и системы. - 2001. -№ 2. - С. 20 -
12. IDEF5 Method Report // http:// www. idef. com/pdf/Idef5.pdf.
13. Пономаренко В.С., Пушкар А.И. Методы и модели финансового обеспечения развития предприятий: Монография. - Харьков: ХГЭУ, 1997. -160 с.
14. Акофф Р. Планирование будущего корпорации. - М.: Прогресс, 1985. -328 с.
15. Кучин Б.Л., Якушева Е.В. Управление развитием экономических систем: технический прогресс, устойчивость. - М.: Экономика, 1990. -157 с.
16. Пилипенко А.А. Управлшня розвитком на основi поширення процеав самооргашзаци // Вюник економжи транспорту i промисловостi. - 2005. - №11. - С. 84 - 89.
17. Бахай М., Коули С., Уайт Д. Алхимия роста // http://www.cfin.ru/mana-gement/ strategy/ plan/alchemy.shtml.
