CC BY
14
удк 658.114.12.3
моделювання орган1защ1 управл1ння 1нтегрованими корпоративними структурами
Морозова Л.В., ст. викладач (НА НГУ)
У cmammi на основ1 екософських позицт розглянуто особливост1 оргашзацИ управлтня розвитком ттеграцтних структур на niótpyHmi сполучення метоЫв проектного менеджменту й концепци управлтня змтами. Розроблено референтну модель регламентацп ттеграцтних процеЫв. Обхрунтовано рекурсивну взаемозалежтсть ттеграцп й дезттеграцп в процеЫ розвитку тдприемств та Их об'еднань. До^джено, що умовою устху ттеграцтного розвитку виступае управлтня ятсними трансформащями заснованими на концепцИ менеджменту змт.
Ключовi слова: ттеграцтна корпоративна структура, розвиток, референтна модель, управлтня взаемодiею агентiв, концепщя менеджменту змт.
моделирование организации управления интегрированными корпоративными структурами
Морозова Л.В., ста. преподаватель (НА НГУ)
В статье на основе екософских позиций рассмотрены особенности организации управления развитием интеграционных структур на основе сочетания методов проектного менеджмента и концепции управления изменениями. Разработана референтная модель регламентации интеграционных процессов. Обоснованно рекурсивной взаимозависимость интеграции и дезинтеграции в процессе развития предприятий и их объединений. Исследовано, что условием успеха интеграционного развитие выступает управление качественными трансформациями основанными на концепции менеджмента изменений.
Ключевые слова: интеграционная корпоративная структура, развитие, референтная модель, управления взаимодействием агентов, концепция менеджмента изменений.
the simulation of management integrated corporate structures
Morozova L. V., senior lecturer (National Academy of the National Guard of Ukraine)
Tough competitive conditions of modern economic environment dictate terms on the expansion of integration relations between enterprises of different level and scale. In traditional logistic processes the delayed reaction of the management on relevant challenges of the external environment and the needs of the target segment. As a result of these processes is pertinent to the establishment of integration structures of the enterprises and manage the development of such structures based on the combination of methods of project management and the concept of change management.
© Морозова Л.В.
eíchhk економпки транспорту i промисловост № 58, 2017
165
You should note that most existing developments in management organization do not allow simultaneous consideration of the integrated corporate structures in multiple projections.
G the complexity of the management a distinct process necessitated the development of appropriate reference model (efficient business process). Such a model would represent a collection of logically interrelated processes and functions, each of which is specified by the input and output documents, or information objects, as well as the necessary references. The proposed model reflects different options of the integration dynamics. So, if internal integration control objects will be separate units or a dedicated branch of the company. With an external counterparty, this proposes to establish partnership agreements or to merge into a new structure. In addition, the vary will be the subject of management. It will change from the top management of one of the participants of the integration, a dedicated coordination centre, issued in the form of a separate legal entity. It should be noted that since any form of integration involves limiting the freedom of action of enterprises through voluntary delegation by them of their functions and rights to integrated education, the correct choice of development of integration structures is determined not only by the cumulative, progressive changes in a plant and considers various models of institutional equilibrium and depends on the chosen strategic alternatives counterparties and subcontractors. The development process involves a consistent movement from the simple intention of rapprochement of objects to the point where it is difficult to distinguish between integrated objects, that is, until, until you create a new improved system.
Keywords, integration of corporate structure, the development of the reference model to control the interaction of agents, the concept of change management.
Постановка проблеми та íí зв'язки з науковими чи практичними завданнями. Жорстю конкуренты умови сучасного eK0H0MÍ4H0r0 середовища диктують умови стосовно розширення штеграцшних зв'язюв мiж
пщприемствами рiзного рiвня та масштабу. В умовах традицшних лопстичних процеав затзнюеться реакщя менеджменту пщприемства на вщповщш виклики зовшшнього середовища та потреби цшьового сегменту. Внаслщок цих процеав актуального значення набувае створення штеграцшних структур пщприемств i управлшня розвитком таких структур на тдгруш! сполучення методiв проектного менеджменту й концепци управлшня змшами.
Аналiз останшх дослщжень i публжацш та видшення невир1шени\ частин загальноУ проблеми.
Дослiдженню питань формування штегрованих об'еднань господарюючих суб'ектiв присвячеш роботи таких
дослiдникiв як Д. Старк [5], О.А. Третьяк [6], В.В. Радаев [4]. Роботи зазначених aBTopiB змщають аспекти уваги менеджерiв на rpynoBi об'еднання пiдприeмств атьового типу, якi характеризуються наявнiстю системи внутршшх ринкiв, гетерархичной структурою й гнучким складом учасниюв. У той же час, хоча особливосп функщонування таких об'еднань досить повно розглянуп в роботах [1, 2], проблеми розробки й впровадження вщповщних систем стратегiчного yправлiння залишаються недостатньо проробленими в теоретичному й практичному аспектах.
Отже, метою статп е теоретико-методологiчне обгрунтування
особливостей процесу управлшня штеграцшними процесами нацiональних пiдприемств i формування вщповщно! референтно! моделi його оргашзаци.
Виклад основного матер1алу дослщження. Слiд звернути увагу, що
В1сник економжи транспорту i промисловостi № 58, 2017
166
бiльшiсть наявних розробок з оргашзацп управлiння не допускае одночасного розгляду штегровано! корпоративно! структури у декшькох проекцiях. Вирiшення такого протирiччя можливо на основi використання холархiчних моделей, якi найкращому образом пщходять для управлiння субцiлiсними об'ектами (вкладеними iерархiями), якими здебiльшого виявляються корпоративш структури. Вiдповiдно до такого тдходу, пiдприемство, що входить до складу штегрованого утворення, одночасно являе собою як суму частин, так i частину системи бшьше високого рiвня. Корпорацiя ж в цiлому виступае субцшюним об'ектом верхнього рiвня, що задае цiльовi настанови для об'екпв нижнього рiвня (пiдприемств, якi формують базову структуру) й координують процес !хнього досягнення. Такий пiдхiд й пропонуеться розглядати як тдгрунтя реашзаци мети дослiдження. Вiдповiдно й формована система управлтня поширюватиметься в межах одного рiвня холархп, а кожний член штегровано! структури матиме власш цiлi, завдання й логiку функцюнування. Джерелом розвитку у такому випадку стае кооперацшна взаемодiя й системний сшерпзм, що виникае саме на основi розширення iнтеграцiйних можливостей окремих пщприемства.
Отже, розвиток штеграцшних структур визначаеться не тшьки кумулятивними прогресивними змiнами одного пiдприемства, а враховуе рiзнi моделi шституцюнально! рiвноваги й залежить вщ вибраних стратегiчних альтернатив контрагенпв i субпiдрядникiв. При цьому процес розвитку припускае послiдовний рух вiд простого намiру зближення об'екпв до того моменту, коли важко розрiзнити iнтегрованi об'екти, тобто доти, поки не буде створена нова вдосконалена система.
Складнють оргашзацп управлiння означеним процесом обумовила необхiднiсть розробки вщповщно!
референтно! моделi (моделi ефективного дшового процесу). Така модель являтиме собою сукупшсть логiчно взаемозалежних процесiв i функцiй, для кожно! з яких вказуеться виконавець, вхщш й вихщш документи або iнформацiйнi об'екти, а також необхщш посилання.
Запропонована модель вщбивае рiзнi варiанти штеграцшно! динамши. Так, у випадку внутршньо! штеграцп об'ектами управлiння виступатимуть окремi тдроздши або видiленi фш! пiдприемства. При зовшшнш -контрагенти, з якими пропонуеться встановити партнерськi угоди або здшснити злиття в нову структуру. Крiм того, варiюватися буде й суб'ект управлтня. Вш змшюватиметься вiд вищого керiвництва одного з учасниюв iнтеграцii, до спецiально видшеного координацiйного центра, оформленого у виглядi окремо! юридично! особи. Слiд зазначити, що оскшьки будь-яка форма штеграцп припускае обмеження свободи дш тдприемств через добровшьне делегування ними частини сво!х функцiй й прав штегрованому утворенню, правильнiсть вибору суб'екта й методiв управлiння набувають особливого значення.
У якосп iнструментарiю для реалiзацii наведених положень
пропонуеться використання мереж Петрi [3], основаних на побудовi двочасткового орiентованого мультиграфу N = (P, T, I, O, fJc), де P - кшцева непуста множина елемешив, називаних позицiями; T -кшцева непуста множина елемешив, називаних переходами; I:PxT{0,1,2...} й O:PxT^{0,1,2...} - функци iнцидентностi; ¡ив :P— {0,1,2...} - початкова розмггка. Моделювання в мережах Петрi здiйснюеться на рiвнi подiй, послщовшсть яких утворюе необхiдну модель процесу. Така модель, розроблена за допомогою пакету програм Time Petri Net Analizer Toolbox, в поеднанш з розкриття логiки переходiв представлена на рис. 1.
BicHHK економ1ки транспорту i промисловостi № 58, 2017
Аналiз фактiв, що-
забезпечують сприятимуть органiчному об'еднанню
можливiсть штеграциГ\^/^~1
► Встановлення тих властивостей, яю [тимуть органiчному об'едн окремих частин в едину 1С
Р1 ь Р2 г2 р4
—у—о-
о
Встановлення вiдповiдностi 1С ^ середовищу, вiдстеження
внутрiшнiх протирiч й щентифшащя потреби переходу в нове яюсне становище
Р10
4
-сч—он
¡10
оч^очон Р16 112 Р15 ¡11 р14 |
'/4 Г),а II? 1
г19
Р19 Г14 р18 ¡13
Утворення тотожност майже однакових елементiв (закiнчення циклу штеграци)
Виникнення зв'язюв мiж частинами системи
Втрата частинами початкових якостей через входження в нове цше
4
г
8
Рис. 1. Референтна модель
Важливою перевагою
запропоновано! модел1 е й ор1ентац1я на методи проектного менеджменту й пульсарний характер штеграцшних процеав. Таке припущення передбачае, що при трансформащях корпоративш структури часто повторно проходять стани, у яких вони вже рашше були. Результатом реал1зацп проекпв е правила виконання функцш у форм1 р1зних внутршшх регламент, як1 будуть використатися на наступному витку штеграцшного розвитку. Вщбиття такого процесу реал1зуеться наступними под1ями й спрацюванням переход1в: р1 -1н1ц1ал1зац1я проекту створення або реструктуризацй штеграцшнох' структури, визначень цшей, завдань 1 принцитв штеграцшного розвитку; 11 -предпроектное обстеження юнуючих можливостей та умов штеграцй; р2 -тдготовка концептуальних пропозицш щодо особливостей ^терра^йно^ структури; г2 - проведення пор!вняльно'1
оргатзацп управлтня 1нтеграц1ею
оцшки вар!анпв й в1д61р найкращого; рз -перелш потенцiйних учасникiв ^терра^йно^ структури (1С); р4 -попередньо сформований вар!ант оргашзацй; Iз - розробка необхщно'! установчо'1 документацй' й проведення техшко-економ!чного обгрунтування проекту; ¡4, р5, - перехiд на новий цикл через неможливiсть узгодження проекту; рб - пiдготовка до практично!' реал!зацй проекту.
кр1м того, пщ час реалзаци проекту штеграци необхщно враховувати положення, що д1яльн1сть пщприемства (що входить у 1С) може вважатися ефективноi лише в тому випадку, якщо, кр1м забезпечення власних цiлей, вона одночасно сприяе досягненню цiлей хоча б деяких шших пiдприемств. У противному випадку можливе виникнення дезiнтеграцiйних процеав, що призводять до внутр1шньо системних конфл!кпв та можливого розпаду отриманоi структури. Саме тому розроблена модель припускае постшний перегляд складу учасникiв
В1сник економ1ки транспорту i промисловостi № 58, 2017
iнтеграцiйного процесу, тобто вщповщно з принципом iнтегративiзму вiдбуваються "пульсащя" мiж процесами штеграцп й диференщаци (чергування в часi й у прост^ динамiки зближення й вщторгнення рiзних об'eктiв). Узгодження ж цшей учасниюв 1С моделюеться наступним образом: t5 -обгрунтування необхiдносгi змш й дез^еграци поточних зв'язюв; р7 - завдання на доробку проекту; tб - узгодження цiлей окремих учасниюв; р8 - масив власних уподобань окремих агенпв; ря - узгоджеш принципи та правила кооперативноi дiяльносгi; t7 - оцiнка вщповщносп правил спiвпрацi умовам середовища; t8, рю -iнiцiалiзацiя нового циклу через невщповщнють та прогнозованi внутршш конфлiкти.
У такий спосiб в штеграцшному розвитку варто розрiзняти еволюцш зближення об'ектiв доти, поки не буде створена бшьше складна система. При цьому допускаеться ци^чне повторення перiодiв диференщаци (дезштеграцп) та штеграцп, коли напрямок i форма штеграцп попадае в залежшсть вiд чинносп дезiнтеграцiйних причин. Такий пiдхiд передбачае нескшченшсть iнтеграцiйних процесiв, оскiльки вщразу ж пiсля створення ново!' штеграцшно'1' структури, усерединi кожного складового п об'екта починаеться поступове нагромадження якихось руйшвних тенденцiй, у наслiдку вивщних на новий цикл розвитку.
Бiльш того, можна наголосити на неможливосл единого вибору
оптимально'!' штеграцшно'1' структуру й складу елемешив, що беруть участь у нш (пiдприемств) [8]. Саме виникнення внутршшх протирiч буде виступати основним джерелом розвитку. Таким чином, умовою успiху iнтеграцiйного розвитку виступае управлшня якiсними трансформацiями заснованими на концепцп менеджменту змiн. В юнуючш лiтературi представлена досить велика кшьюсть пiдходiв до управлiння
трансформацiйними процесами, але Bci вони грунтуються й тсею чи iншою мiрою розвивають концепцiю К. Левина: "розморожування системи - рух системи -заморозожування системи". Саме виконання основного блоку створення цшсносп (iнiцiалiзуеться позицiею pii та переходом tç) приводить до остаточного виникнення ново'1 цшсносп й початку дезштеграцшних процесiв.
У цьому контекст управлiння iнтеграцiею може розглядатися як споаб упорядкування економiчних вщносин, вiдновлення втрачено'1 цiлiсностi. Для його реалiзацп необхiдне проходження ряду етатв. Цi етапи значно розрiзнятимуться в залежносп вiд умов конкретно1 штеграцшно1 структури. Отже й наступний блок можна вважати варiацiйною частиною референтно'' моделi. Саме тому для ïï спрощення видiлимо лише напрямки утворення цшсносп. Перший напрямок (pi2 tio, pi3) -штегращя бачення й корпоративноï культури; другий напрямок (pi4, tii, pi5, ti2, pie) - створення единоï шституцюнально-iнформацiйноï iнфраструктури; третiй напрямок (pi7, ti3, pis, ti4, pi9) - створення технолопчних взаемозв'язкiв.
Остання частина моделi являе собою процедуру монiторингу вщповщносп виробленоï структури умовам середовища. Ïï головним завданням е вiдстеження моменту початку процедури реконф^урацп 1С. За для цього видшяють наступнi елементи: ti5 -реалiзацiя процедури нормативно-правовоï й iнституцiональноï
регламентацп результат циклу штеграцп; р20 - закршлення ново1 органiзацiйноï практики; ti - iнiцiалiзацiя процедури монiторингу вiдповiдностi внутрiшньоï корпоративно1 оргашзацп умовам середовища; p2i - перелiк параметрiв для мошторингу; ti -безпосередня реалiзацiя процедури мошторингу; р22 - параметри й показники середовища, необхщш для ствставлення;
BicHHK економ1ки транспорту i промисловостi № 58, 2017
Р23 - результати мошторингу; tis - перехiд на новий цикл ре конф^урацп через невщповщнють; ti9 - продовження функцiонування за заздалепдь
узгодженими параметрами.
Висновки. Таким чином, у даному дослщженш представлена референтна модель, яка дозволяе на основi сполучення методiв проектного менеджменту й концепцп управлiння змiнами тдвищити ефективнiсть й забезпечити рекурсивний взаемозв'язок процеав штеграцп й диференщацп, що вiдбуваються в корпоративних структурах.
ПЕРЕЛ1К ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Гарретт Б.Стратегические альянсы: Пер. с англ./ Б. Гарретт, П. Дюсоож . - М.: ИНФРА-М, 2002. - 332 с.
2. Паринов С.И. К теории сетевой экономики/ С.И. Паринов. - Новосибирск: ИЭОППСО РАН, 2002. - 168 с.
3. Питерсон Дж. Теория сетей Петри и моделирование систем: Пер. с англ./ Дж. Питерсон. - М.: Мир, 1984. -264 с.
4. Радаев В.В. Социология рынков: к формированию нового направления. -М.: ГУ-ВШЭ, 2003. - 324 с.
5. Старк Д. Гетерархия: неоднозначность активов и организация разнообразия / Д. Старк// Экономическая социология. - 2001. - №2. - С. 115 - 132
6. Третьяк О.А/ Сетевые формы межфирменной кооперации / О.А. Третьяк, М.А. Румянцева // Российский журнал менеджмента. - 2003. - №2. - т.1. - С. 25 - 50
7. Каличева Н.С. Лопстичш тдходи, як основа рацюнально'1' оргашзацп виробничого процесу на тдприемсга/ Н.С. Каличева , В.О. Маслова// Вюник економши транспорту i промисловосп. Збiр наук. праць - Харюв, УкрДАЗТ, 2014. - № 47. - С. 83 - 86.
удк 631.15.3
напрями покращення мотивацп персоналу пвдприемства в сучасних умовах
Черкашина М.В., к.е.н., доцент, Науменко М.О., д.фт. економ. напр., професор (НА НГУ)
У статт1 проанал1зовано сучасний стан мотивацп персоналу тдприемства харчування. Обтрунтована необх1дн1сть конкретизацп шлях1в тдвищення ефективностг мотивацп працгвникгв. Виявленг проблеми, як1 пов'язанг з низьким ргвнем мотивацп робтнитв тдприемства харчування. Окрему увагу надыено систем1 бонус1в як засобу справедливог диференщацп доход1в прац1вник1в на тдприемств1 харчування, мотивацп гх до продуктивног регламентованог та творчог пращ.
Ключов1 слова: мотиващя, контроль, бонуси, прем1я, норма вироб1тки.
© Черкашина М.В., Науменко МО.
Вкник економжи транспорту i промисловосп № 58, 2017
