CC BY
35
УРБАНОВИЧ А.М.
Льв'тський нацональний медичний унверситет¡м. Данила Галицького
ВПЛИВ ЛкУВАННЯ МЕТФОРМНОМ НА BMiCT ДЕЯКИХ ГОРМОЫВ ЖИРОВО1 ТКАНИНИ ТА МЕДiАТОРiВ ГЕНЕРА^ЗОВАНОГО НЕСПЕЦИФiЧНОГО ЗАПАЛЕННЯ В ПАЦieНТiВ З УПЕРШЕ ВИЯВЛЕНИМ ЦУКРОВИМ ДiАБЕТОМ 2-го ТИПУ
Резюме. Метою досл'!дження було вивчення впливу препарату метформiн на рiвень деяких гормошв жирово! тканини та медiаторiв генерал'зованого неспецифiчного запалення при цукровому дабет 2-го типу. Обстежено 38 па^енпв з уперше виявленим цукровим дiабетом 2-го типу перед початком / псля 12 м'сящв цукрознижувально! монотерапп Глюкофажем. Отриманi результати св'щчать, що нормалiзацiя показниюв вуглеводного обмiну, зниження маси тла па^ен~пв на тлi проведеного лiкування спричинено не лише прямим впливом метформiну на полiпшення поглинання глюкози периферичними тканинами, а / його здатнстю модулювати секрещю адипоцитокiнiв.
Ключовi слова: цукровий д1абет 2-го типу, лептин, резистин, 1Л-2,1Л-6, TNF-a.
о в p ® Оригинальные исследования
/Original Researches/
International journal of endocrinology
Цукровий дiабет (ЦД) 2-го типу — це гетерогенне захворювання, на тш якого високою е частота розвитку серцево-судинних ускладнень, що часто спричинюють ранню швалщизацш та високу летальнють ще! кате-гори пащентав. Недостатня компенсащя вуглеводного обмшу, хрошчна гiперглiкемiя — одна з головних причин розвитку цих ускладнень.
Останшми роками уявлення про патогенез ЦД 2-го типу дещо змшилися. Велику юльысть дослщжень присвячено вивченню ролi гормошв жирово! тканини та медiаторiв генератзованого неспецифiчного запалення в розвитку як ЦД 2-го типу, так i серцево-судин-них ускладнень ще! патологи.
Резистин належить до класу багатих цисте!ном бiлкiв — резистиноподiбних молекул, виробляеть-ся адипоцитами та макрофагами. Резистин при-гнiчуе шсулш-опосередкований захват глюкози тканинами-мiшенями (е антагошстом iнсулiну). Наявнi сьогоднi данi дозволяють припустити, що резистин вiдiграе певну роль у розвитку ожиршня та гомеостазi глюкози через регулювання метабо-лiзму глюкози та мае прозапальш властивостi. Але роль резистину в людському органiзмi остаточно не вивчена [1].
Лептин — гормон жирово! тканини, що модулюе концентрацш прозапальних i протизапальних цито-кiнiв, оскшьки активуе такi клiтини, як макрофаги, нейтрофшьш гранулоцити, Т-лiмфоцити. Згiдно з результатами дослщжень, лептин пов'язаний iз син-
тезом та активацieю таких MapKepiB генералiзованого неспецифiчного запалення, як фактор некрозу пух-лини a (TNF-a), iнтерлейкiн (1Л) 6, 1Л-12, 1Л-10, С-реактивний бiлок (СРБ). Встановлено прямий ко-реляцiйний зв'язок мiж рiвнями TNF-a, СРБ, 1Л-6 i лептином у здорових осiб. Лептин, TNF-a, 1Л-6, 1Л-2 та iншi цитокiни безпосередньо пов'язанi мiж собою, i регулюються вони тими ж мехашзмами — через PPAR-y (peroxisome proliferator-activated receptor у) активоваш рецептори. Ймовiрно, лептин прямо або опосередковано через iмунну систему може змшюва-ти активацiю та синтез цитоышв, що роблять внесок у виникнення та прогресування ЦД 2-го типу та сер-цево-судинно! патологи [2—5].
Вважаеться, бiльшою мiрою теоретично, що деяю цукрознижувальнi препарати можуть справляти вплив на концентрацш гормошв жирово! тканини та медь аторiв неспецифiчного запалення. Натомiсть наявш данi е суперечливими, що обумовлюе необхiднiсть по-дальших дослiджень [6—8].
Метформш рекомендовано ADA i EASD, Уш-фiкованим клiнiчним протоколом первинно! та вторинно! (спецiалiзовано!) медично! допомоги
Адреса для листування з автором Урбанович А.М.
79010, Украша, м. Львгв, вул. Пекарська, 69 Львiвський нацюнальний медичний утверситет iм. Данила Галицького E-mail: alinaur@dr.com
iE!
Оригинальные исследования /Original Researches/
«Цукровий дiабет 2-го типу» (2012 р.) як препарат першо! лшп медикаментозно! терапй у хворих i3 вперше дiагностованим ЦД 2-го типу, звичайно, за вщсутносп протипоказань. BiH використовуеться для лiкування ЦД 2-го типу понад 50 роыв, але ви-значення механiзму його дп i сьогоднi залишаеться метою iнтенсивних експериментальних, клшчних i фармакологiчних дослiджень, переглядаеться його значущють у лiкуваннi ЦД 2-го типу. Вщомо, що вш справляе захисну дiю на ендотелш судин, чим пояс-нюють потенцшну серцево-судинну перевагу цього препарату [9—11].
Метою роботи було дослщження впливу препарату метформiн (Глюкофаж) на рiвень деяких гормонiв жирово! тканини та медiаторiв генералiзованого неспе-цифiчного запалення, зокрема лептину та резистину, TNF-a, 1Л-2, 1Л-6 у пащенпв з уперше виявленим ЦД 2-го типу.
Мaтерiaли та методи
Обстежено 38 пащенпв з уперше виявленим ЦД 2-го типу, яш звернулися по консультатив-ну допомогу на кафедру ендокринологп Львiв-ського нащонального медичного унiверситету iм. Данила Галицького. Уим пацiентам проведено клшшо-лабораторне обстеження, визначено рiвнi глiкозильованого шсулшу (HbAlc), шсуль ну, С-пептиду, лептину, резистину, TNF-a, 1Л-2, 1Л-6 перед початком i через 12 мюящв терапй'. Цi пацiенти пiсля обстеження та шдтвердження дiа-гнозу за вщсутносп протипоказань i неперено-симост препарату приймали метформiн (Глюкофаж) протягом 12 мюящв у добовш дозi вiд 1000 до 2500 мг. 1нших цукрознижувальних препаратiв цим пащентам не призначали. Дiагноз ЦД 2-го типу визначали зпдно з рекомендащями експертiв ВООЗ.
Взяття кровi для аналiзу здiйснювали натще, шс-ля 12 годин голодування. Рiвень резистину в кро-вi визначали iмуноферментним методом (ELISA) за допомогою набору реактивiв фiрми Bio Vendor (Шмеччина), рiвнi iнсулiну, С-пептиду, лептину в кровi — iмуноферментним методом (ELISA) за допомогою наборiв реактивiв фiрми DRG (Шмеччи-на), рiвнi TNF-a, 1Л-2 та 1Л-6 — iмуноферментним методом (ELISA) за допомогою наборiв реактивiв фiрми Diaclone (Францiя), рiвень HbA1c — методом катюнообмшно!' хроматографп високого тиску за допомогою автоматичного аналiзатора Biorad D-10 у кшшчнш лабораторп Львiвського обласного ендо-кринологiчного диспансеру.
Пащентам проводили добовий мониторинг артерь ального тиску (АТ) за допомогою електронного автоматичного вимiрювача артерiального тиску ВАТ 41-2, аналiз результатiв виконували за допомогою програми «АРИАДА» (з автоматичним розрахунком стандартних показникiв).
Отримаш результати наведено у виглядi середнього арифметичного значення ± стандартне вiдхилення вiд
середнього значення. Статистичну обробку результа-тiв здiйснювали за допомогою параметричних методiв тесту Стьюдента. Критерieм вiрогiдностi вiдмiнностей або зв'язюв мiж групами даних визнавали коефiцieнт статистично! значущостi р < 0,05.
Шд час клiнiчного дослiдження дотримувались передбачених у таких випадках заходiв безпеки для здоров'я пащента, захисту його прав, людсько! пднос-тi та морально-етичних норм вiдповiдно до принцитв Гельсшсько! деклараци прав людини, Конвенци Ради бвропи про права людини та бюмедицини, вщповщ-них закошв Укра!ни.
Результати та Тх обговорення
Змши пaрaметрiв обстежених пацieнтiв наведено в табл. 1.
Таблиця 1. Характеристики обстеженого контингенту перед початком i псля л1кування метформшом
Параметр Перед початком лшування Пiсля лшуван-ня
BiK (роки) 50,79 ± 1,12 51,79 ± 1,12
Стать (n; ж/ч) 18/20 18/20
1МТ (кг/м2) 35,84 ± 0,94 34,11 ± 0,96**
КТС (см) 0,99 ± 0,02 0,95 ± 0,01*
HbAlc(%) 10,05 ± 0,64 7,56 ± 0,34**
САТ (мм рт.ст.) 132,50 ± 3,40 131,30 ± 2,16
ДАТ (мм рт.ст.) 79,32 ± 3,31 77,25 ± 1,71
Примтки: * — р < 0,05; ** — p < 0,001.
Виявлено вiрогiдне зменшення шдексу маси тта (1МТ) (35,84 ± 0,94 уз. 34,11 ± 0,96, р = 0,0039) та ко-ефщента тaлiя/стегно (КТС) (0,90 ± 0,02 уз. 0,95 ± ± 0,01, р = 0,021). Терaпiя метформшом супроводжу-валася зниженням маси тта за рахунок зменшення ктькосп жирово! тканини. Крiм того, можна при-пустити, що зменшення маси тта в цих пащенпв до-сягалося також завдяки зниженню рiвня лептину в процеш лiкувaння метформiном, що статистично шд-тверджено в даному дослщженш.
Пiдтверджено високу цукрознижувальну ефек-тивнiсть препарату: рiвень НЬА1с шсля 12 мiсяцiв лiкувaння Глюкофажем знизився практично на 2,5 %. Можна припустити, що нормaлiзaцiя по-казнишв компенсащ! вуглеводневого обмiну на ™ приймання метформiну вiдбувaeться не лише вна-слiдок прямого впливу на полшшення поглинання глюкози периферичними тканинами, а й за рахунок змш вмюту деяких гормонiв жирово! тканини та мaркерiв неспецифiчного запалення, зокрема лептину та резистину, TNF-a, що встановлено в цьому дослщженш.
6 вiдомостi, що терапiя метформшом призводить до зниження АТ [9, 12, 13]. У даному дослщженш виявлено тенденцш до зниження як систолiчного АТ (САТ), так i дiaстолiчного (ДАТ), але щ змiни вияви-лись статистично невiрогiдними.
Оригинальные исследования /Original Researches/
У груш пащенпв тсля лшування метформiном ви-явлено вiрогiдне зменшення рiвнiв лептину та резистину; збтьшення рiвня TNF-a. Результати наведено в табл. 2.
Вмiст шсулшу та С-пептиду пiсля лiкування дещо зменшився, але цi змiни виявились невiро-гiдними. Метформiн не справляе безпосереднього впливу на секрецш шсулшу, у присутност iнсулiну вiн посилюе периферичну утилiзацiю глюкози, зменшуе глюконеогенез, посилюе утилiзацiю глю-кози кишечником.
Також не виявлено вiрогiдних змiн у вмюта 1Л-2 та 1Л-6.
За даними деяких дослщжень, метформiн знижуе резистентшсть до лептину, зменшуе концентрацiю лептину в кровi в пацiентiв як з ожиршням [14], так i з нормальною масою тiла [15]. Основною функцiею лептину е зниження апетиту, що досягаеться впливом на нейропептид Y, що секретуеться гшоталамусом. Лептин також перешкоджае накопиченню лiпiдiв у пе-риферичних тканинах. Вiдомо, що лептин впливае на розвиток iнсулiнорезистентностi, знижуючи гшерпро-дукцiю глюкози печiнкою та шдвищуючи елiмiнацiю глюкози м'язами. Секрещя лептину та iнсулiну тiсно взаемозв'язана. 1нсулш стимулюе секрецiю лептину, а лептин, у свою чергу, знижуе секрецш шсулшу [16]. Так, за даними дослщжень, метформш безпосередньо знижуе секрецш лептину, стимулюючи р44/р42 бток, що активуеться мiтогеном, на рiвнi адипоцита [17]. Отже, зниження рiвня лептину на тлi терапи метфор-мiном може свiдчити про зменшення лептинорези-стентностi, лiпотоксичностi, гiперiнсулiнемii, сприяти нормалiзацif маси тiла.
Таблиця 2. Дан про вмстлептину, резистину та циток1н1в перед початком i тсля л'1кування метформном
Параметр Перед початком лшування Пюля лшування
Лептин (нг/мл) 23,63 ± 5,29 16,72 ± 4,20**
Резистин (нг/мл) 2,53 ± 0,20 2,04 ± 0,22*
TNF-a (нг/мл) 5,11 ± 0,76 6,77 ± 0,82**
1Л-6 (нг/мл) 2,32 ± 0,66 1,75 ± 0,21
1Л-2 (нг/мл) 5,27 ± 0,57 5,86 ± 0,51
1нсулш (мкОд/мл) 22,82 ± 2,19 19,93 ± 2,26
С-пептид (нг/мл) 4,08 ± 0,42 3,79 ± 0,51
Прим'пки: * — р < 0,05; ** — p < 0,001.
Результати даного дослщження показують, що лшування метформшом також спричиняе зменшення концентрацп резистину. Даш про вплив метфор-мшу на адипоцитокiни та маркери неспецифiчного запалення е суперечливими [7, 18—21]. Наявш сьо-годш дослiдження доводять, що резистин вщграе як пряму роль у розвитку ожиршня та гомеостазi глюкози, регулюючи метаболiзм глюкози, так i вторин-ну, шляхом модуляцп запального процесу. С. ЗИе^
i сшвавт. стверджують, що в opraHi3Mi людини резистин спричиняе резистентнiсть до шсулшу в гепато-цитах, блокуючи два сигнальнi шляхи передачi ш-сулiну, а приймання метформiну швелюе цей ефект резистину [22]. Деяы iншi автори також виявили пдвищену резистентнiсть до iнсулiну у вщповщь на резистин i позитивну кореляцш мiж рiвнями резистину, шсулшу та глюкози [1, 7, 23]. 6 припущення, що резистин дiе як прозапальний агент, i, можли-во, в органiзмi людини ця дiя бiльш виражена, нiж вплив на резистентшсть до шсулшу [24, 25]. Також е повщомлення, що рекомбшантний резистин ак-тивуе в органiзмi людини ендотелiальнi клiтини за рахунок збшьшення вмiсту ендотелiну-1, молекул адгезп' та хемокiнiв, а також шдукуе продукцiю СРБ адипоцитами та вившьнення IL-6 i TNF-a з адипо-цитiв та одноядерних клггин периферично! кровi [26-28].
Механiзм, вщповщальний за вплив метформiну на рiвень резистину, не вивчено. М. Zurawska-Klis зi спiвавт. у своему дослщженш не знайшли коре-ляцп' мiж зниженням рiвня резистину та рiвнем HbAlc [29]. Данi деяких шших дослiджень теж показують, що вплив метформшу на резистин не залежить вщ його цукрознижувальних властиво-стей [7].
Рiвень TNF-a вiрогiдно збтьшився пiсля 12 мiсяцiв терапи' метформшом. Ще 1993 року було вперше опу-блiковано данi про те, що TNF-a продукуеться жиро-вими клгганами, бере участь в енергетичному обмЩ та знижуе масу тла [30]. Ймовiрно, зниження 1МТ за 12 мюящв приймання Глюкофажу у пащентав iз вперше виявленим ЦД 2-го типу частково спричинено i пдви-щенням вмiсту TNF-a.
Висновки
1. Проведене дослщження пiдтверджуе виражену антигiперглiкемiчну дiю Глюкофажу.
2. За 12 мюящв терапи' Глюкофажем в пащентав iз уперше виявленим ЦД 2-го типу з'ясувалося вiрогiдне зниження рiвня лептину та резистину, i це свщчить, що метформiн може мати додатковi протизапальнi власти-воста, якi сприяють зниженню лептинорезистентностi, лшотоксичносл та гiперiнсулiнемiï. Виявлено регуля-торш ефекти метформiну щодо регуляци' секреци' ади-поцитокiнiв та адипокiн-опосередкованого впливу на зниження маси тта пащентав.
3. Щоб остаточно прояснити щ додатковi ефекти метформiну (модуляцiя цитоышв), необхiдно прове-дення додаткових поглиблених дослщжень iз бiльшою кiлькiстю пащентав.
Список лiтератури
1. Gomez-Ambrosi J., Frohbeck G. Evidence for the involvement of resistin in inflammation and cardiovascular disease // Diabetes Rev. - 2005. - 1. - 227-234.
2. Su S.C., Pei D, Hsieh C.H. Circulating proinflammatory cytokines and adiponectin in young men with type 2 diabetes // Acta Diabetol. - 2011. - 48, № 2. - 113-119.
3. Shoelson S.E., Lee J., Goldfine A.B. Inflammation and insulin resistance // J. Clin. Invest. — 2006. — 116. — 17931801.
4. Tilg H, Moschen A.R. Inflammatory mechanisms in the regulation of insulin resistance // Mol. Med. — 2008. — 14, № 3-4. — 222-231.
5. Fantuzzi G, Mazzone T. Adipose tissue and atherosclerosis: Exploring the connection // Arterioscler. Thromb. Vasc. Biol. — 2007. — 27. — 996-903.
6. Nakano K, Hasegawa G, Fukui M. et al. Effect of pioglitazone on various parameters of insulin resistance including lipoprotein subclass according to particle size by a gel-permeation high-performance liquid chromatography in newly diagnosed patients with type 2 diabetes // Endocr. J. — 2010. — 57. — 423430.
7. Jung H.S., Youn B.S., Cho Y.M. et al. The effects of rosiglitazone and metformin on the plasma concentrations of resistin in patients with type 2 diabetes mellitus//Metabolism. — 2005. — 54. — 314-420.
8. Pradhan A.D., Everett B.M., Cook N.R. et al. Effects of initiating insulin and metformin on glycemic control and inflammatory biomarkers among patients with type 2 diabetes: the LANCET randomized trial // JAMA. — 2009. — 302. — 11861194.
9. Cicero A.F., Tartagni E, Ertek S. Metformin and its clinical use: new insights for an old drug in clinical practice // Arch. Med. Sci. — 2012. — 8. — 907-917.
10. Inzucchi S.E. Oral antihyperglycemic therapy for type 2 diabetes — scientific review // Journal of the American Medical Association. — 2002. — 287. — 360-372.
11. UK Prospective Diabetes Study (UKPDS) Group. Effect of intensive blood-glucose control with metformin on complications in overweight patients with type 2 diabetes (UKPDS 34) // Lancet. — 1998. — 352. — 854-86.
12. Sundaresan P., Lykos D, Daher A. et al. Comparative effects of glibenclamide and metformin on ambulatory blood pressure and cardiovascular reactivity in NIDDM // Diabetes Care. — 1997. — 20. — 692-697.
13. Wulffel M.G., Kooy A., de Zeeuw D. et al. The effect of metformin on blood pressure, plasma cholesterol and triglycerides in type 2 diabetes mellitus: a systematic review// J. Intern. Med. — 2004. — 256. — 1-14.
14. Glueck C.J, Fontaine R.N., Wang P. et al. Metformin reduces weight, centropedal obesity, insulin, leptin, and low-density lipoprotein cholesterol in non-diabetic, morbidly obese subjects with body mass index greater than 30// Metabolism. — 2001. — 50. — 856-861.
15. Fruehwald-Schultes B., Oltmanns K.M., Toschek B. et al. Shortterm treatment with metformin decreases serum leptin concentration without affecting body weight and body fat content in normal-weight healthy men //Metabolism. — 2002. — 51. — 531536.
16. yp6anoem A.M. Pieehb nenmuny e Kpoei xeopux Ha u,yKpo-euu diadem i3 pi3H0K> mpueanicmrn 3axeoprneanna // npo6neMU endoKpunnoi namомогií. — 2013. — № 4. — 25-30.
17. Klein J., Westphal S., Kraus D. et al. Metformin inhibits leptin secretion via a mitogen-activated protein kinase signalling pathway in brown adipocytes // J. Endocrinology. — 2004. — 183. — 299-307.
Оригинальные исследования /Original Researches/
18. Derosa G, Maffioli P., Salvadeo S.A. et al. Effects of sitagliptin or metformin added to pioglitazone monotherapy in poorly controlled type 2 diabetes mellitus patients // Metabolism. — 2010. — 59. — 887-895.
19. Kadoglou N.P., Kapelouz.ou A., Tsanikidis H. et al. Effects of rosiglitazone/metformin fixed-dose combination therapy and metformin monotherapy on serum vaspin, adiponectin and IL-6 levels in drug-nave patients with type 2 diabetes // Exp. Clin. Endocrinol. Diabetes. — 2011. — 119. — 63-68.
20. Adamia N, Virsaladze D., Charkviani N. et al. Effect of metformin therapy on plasma adiponectin and leptin levels in obese and insulin resistant postmenopausal females with type 2 diabetes// Georgian Med. News. — 2007. — 145. — 52-55.
21. Caballero A.E., Delgado A., Aguilar-Salinas C.A. et al. The differential effects of metformin on markers of endothelial activation and inflammation in subjects with impaired glucose tolerance: a placebo-controlled, randomized clinical trial// J. Clin. Endocrinol. Metab. — 2004. — 89. — 3943-3948.
22. Sheng C.H., Di J., Jin Y. et al. Resistin is expressed in human hepatocytes and induces insulin resistance // Endocrine. — 2008. — 33. — 135-143.
23. Rajala M.W., Qi Y, Patel H.R. et al. Regulation of resistin expression and circulating levels in obesity, diabetes, and fasting// Diabetes. — 2004. — 53. — 1671-1679.
24. Calabro P., Golia E, Maddaloni V. et al. Adipose tissue-mediated inflammation: the missing link between obesity and cardiovascular disease?//Intern. Emerg. Med. — 2009. — 4. — 25-34.
25. Karbowska A., Boratynska M., Klinger M. Resistin: a pathogenic factor or a biomarker of metabolic disorders and inflammation? //Postepy Hig. Med. Dosw. — 2009. — 63. — 485491.
26. Verma S., Li S.H., Wang C.H. et al. Resistin promotes endothelial cell activation: further evidence of adipokine-endothelial interaction // Circulation. — 2003. — 108. — 736740.
27. Calabro P., Chang D.W., Willerson J.T, Yeh E.T. Release of C-reactive protein in response to inflammatory cytokines by human adipocytes: linking obesity to vascular inflammation // J. Am. Coll. Cardiol. — 2005. — 46. — 11121113.
28. Nagaev I., Bokarewa M., Tarkowski A., Smith U. Human resistin is a systemic immune-derived proinflammatory cytokine targeting both leukocytes and adipocytes // PLoS One. — 2006. — 1. — e31.
29. Zurawska-Klis M., Kosmalski M., Andrz,ejcz,ak D., Drzewoski J. Metformin lowers resistin, while insulin decreases C-reactive protein and elevates adiponectin concentrations in patients with type 2 diabetes mellitus//Diabetologia Doswiadczalna i Kliniczna. — 2011. — 11, № 1. — 8-13.
30. Hotamisligil G.S., ShargillN.S., Spiegelman B.M. Adipose expression of tumor necrosis factor: direct role in obesity — linked insulin resistance// Science. — 1993. — 259. — 87-91.
OmpuMaHO 28.04.15 M GLUC-PUB-052015-38
Оригинальные исследования /Original Researches/ SEI
Урбанович А.М.
Львовский национальный медицинский университет им. Данила Галицкого
ВЛИЯНИЕ ЛЕЧЕНИЯ МЕТФОРМИНОМ НА СОДЕРЖАНИЕ НЕКОТОРЫХ ГОРМОНОВ ЖИРОВОЙ ТКАНИ И МЕДИАТОРОВ ГЕНЕРАЛИЗОВАННОГО НЕСПЕЦИФИЧЕСКОГО ВОСПАЛЕНИЯ У ПАЦИЕНТОВ С ВПЕРВЫЕ
ВЫЯВЛЕННЫМ САХАРНЫМ ДИАБЕТОМ 2-го ТИПА
Резюме. Целью исследования было изучение влияния препарата метформин на уровень некоторых гормонов жировой ткани и медиаторов генерализованного неспецифического воспаления при сахарном диабете 2-го типа. Обследовано 38 пациентов с впервые выявленным сахарным диабетом 2-го типа до и после 12 месяцев сахароснижающей монотерапии Глюкофажем. Полученные результаты свидетельствуют, что нормализация показателей углеводного обмена, снижение массы тела пациентов на фоне проводимого лечения вызваны не только прямым влиянием метформина на улучшение поглощения глюкозы периферическими тканями, а и его способностью модулировать секрецию адипоцитокинов.
Ключевые слова: сахарный диабет 2-го типа, лептин, резистин, ИЛ-2, ИЛ-6, TNF-a.
Urbanovych A.M.
Danylo Galytsky Lviv National Medical University, Ukraine
EFFECT OF METFORMIN THERAPY ON THE LEVELS OF CERTAIN ADIPOSE TISSUE HORMONES AND MEDIATORS OF NONSPECIFIC GENERALIZED INFLAMMATION IN PATIENTS WITH NEWLY DIAGNOSED TYPE 2 DIABETES
Summary. The aim of the study was to investigate the influence of the drug metformin on the levels of adipose tissue hormones and generalized nonspecific mediators ofinflammation in type 2 diabetes. 38 patients with newly diagnosed type 2 diabetes were followed up before and after 12 months of hypoglycemic monotherapy with glucophage. The results indicate that the normalization of carbohydrate metabolism indices and decreased body weight of patients in the presence of the therapy is due not only to direct effects of metformin in improving glucose uptake by peripheral tissues, but by the ability of the drug to modulate adipocytokine secretion.
Key words: type 2 diabetes mellitus, leptin, resistin, IL-2, IL-6, TNF-a.
