CC BY
17
В.А. Романенко
ВПЛИВ КОНКУРЕНТНО1 ПОЛ1ТИКИ НА РОЗВИТОК МАШИНОБУДУВАННЯ В УКРА1Н1
Конкурентна пол^ика е важливою складовою економiчно! полiтики держави, И вплив на розвиток промисловост i, зокрема, машинобудування е незаперечним. Складнiсть питання полягае в тому, що саме машинобудування, значна частина якого вщносилась до виставково-промислового комплексу, найважче адаптувалося до нових ринкових реалiй. Разом iз тим машинобудування е стратепчно важливою галуззю для бiльшостi розвинених держав свiту, у коло яких Укра!на прагне попасти, або хоч наблизитись до них. Машинобудування сьогодш е каталiзатором iнновацiйного розвитку багатьох кра!н свiту. Таким чином, саме конкурентна пол^ика як складова економiчно! полiтики держави мае сприяти зростанню конкурентоспроможностi вiтчизняного машинобудування як на внутршньому, так i на зовшшшх ринках.
Незважаючи на такi очевидш речi, вплив конкурентно! полiтики на розвиток втизняного машинобудування був i е не од-нозначним. Саме з'ясування основних причин такого становища i е метою дано! статп.
Для того, щоб вщповюти на питання щодо впливу конкурентно! пол^ики на конкурентоспроможнiсть вiтчизняно!
промисловост загалом, слiд згадати перiод становлення в Укра!ш конкурентних вiдносин. Основш засадничi положення конкурентно! полiтики в Укра!ш були сформованi в Державнш програмi демонополiзацi! економiки i розвитку конкуренцп [1]. Метою демонополiзацi!, як стверджувалося у Програмi, е створення та посилення конкуренцi! на риках. Реалiзацiя цiе! мети передбачала, зокрема, виконання таких завдань: збшьшення кшькосп господарюючих суб'ектiв, якi конкурують на ринках. У зв'язку iз цим суб'ектами демонополiзацi! мали виступати керiвництво
i трудовi колективи пiдприeмств (об'еднань), як виходять з iнiцiативою щодо розукрупнення пiдприeмств (об'еднань), покупцi, як виявляють iнiцiативу щодо приватизацii структурних пiдроздiлiв пiдприемств, а також структурних одиниць об'еднань. Тобто не шдвищення ефективносп виробництва, його технiчне переозброення та шдвищення конкуренто-спроможностi ставилося за мету демонополiзацii. Ui питання, на думку розробниюв Програми, мали б виршуватись шляхом загострення конкуренци на ринку. Але не так сталося, як гадалося, позитивного впливу демонополiзацii на загальний стан промисловост i, зокрема, машинобудування виявлено не було. Та його й не могло бути у принциш. Якщо взяти юторда становлення промислового потенщалу провiдних держав свiту, а саме на стади становлення опинилась промисловють Украiни пiсля розпаду единого народногосподарського комплексу СРСР, та там цей процес вiдбувався якраз навпаки: в умовах протекщошстських заходiв, направлених на обмеження конкуренцп' з боку зарубiжних конкурентiв. А що ж Укра'на, вступивши на рейки вщкрито' ринково' економiки, протиставила потенцшним зарубiжним конкурентам?
Ось що пропонувалось у Державнiй програмi демонополiзацii економши i розвитку конкуренцii щодо
зовнiшньоекономiчноi дiяльностi: "... поетапному переходi переважно до тарифного регулювання та зниження митних тарифiв на iмпорт..." [1]. У Програмi передбачалося збiльшення на ринках Украши кiлькостi iноземних шдприемщв. Разом iз тим по вщношенню до нацiональних органiзацiйних структур передбачалося: "Поступова реорганiзацiя (лiквiдацiя) концернiв, корпорацш тощо..." [1]. I це
© Романенко Володимир Анатолшович - доктор економ1чних наук, професор. Кшвський нацюнальний торговельно-економ1чний утверситет.
ISSN 1562-109X
передбачалося робити в умовах, коли зарубiжнi конкурента, особливо у високотехшчних галузях, були представленi крупними транснацiональними
корпоращями. А в Укра!ш в цей час мала мюце децентралiзацiя управлшня як спосiб демонополiзацп.
То чи був у промисловосп Укра!ни й зокрема в машинобудуванш монополiзм i чи такий вiн був справжнш, як дехто стверджував?
Елементи антимонопольно! пол^ики в Укра!ш почали формуватися ще до початку ринкових трансформацш. Зокрема, деякими фахiвцями в той час стверджувалося: "Найбшьш поширеною формою
монополiзацil економiки Укра!ни е оргашзацшна... II змiстом е об'еднання, як правило, однакових за профiлем вцщв дiяльностi пiдприемств з метою зменшення кiлькостi об'ектiв управлшня" [2].
Так, дшсно, був вiдомчий монополiзм загальносоюзних мiнiстерств, коли вiдомчi бар'ери ставали тормозом у розвитку продуктивних сил. Не можна сказати, що цього не розумша тогочасна влада, для вирiшенняi назрiлих проблем почали створюватися мiжгалузевi державнi виробничi об'еднання, зокрема в машинобудуванш.
Полггика щодо розукрупнення, подрiбнення iснувавших органiзацiйних структур вже в умовах не командно-адмшютративно!, а вщкрито! ринково! економши з широким проникненням на внутршнш ринок зарубiжних
товаровиробникiв, мала катастрофiчнi наслiдки для промисловостi, особливо для технолопчно-складних виробництв, яким е машинобудування.
Негативш наслiдки подiбноI полiтики посилювалися i тим, що в Укра!ш частка виробництв загальносоюзного призначення перевищувала 70,0%. Зокрема, усi шдприемства машинобудування
пiдпорядковувалися близько 10
загальносоюзним мiнiстерствам. Виходячи зi стану виробничо-кооперативних зв'язкiв, пiдприемства машинобудування були взаемозалежш вiд загальносоюзного комплексу приблизно 50 на 50. У такш
галуз^ як електронна промисловiсть, ситуацiя ускладнювалася тим, що майже 80,0%, вироблених на пiдприeмствах Укра!ни, були зорiентованi на потреби пiдприeмств в шших республiках СРСР. Разом i3 тим шдприемства
радюпромисловосп, промисловостi засобiв зв'язку, приладобудування до 80% сво!х потреб в електрошщ задовольняли за рахунок надходжень з iнших республiк СРСР. О^м того, виробництво високотехнолопчно! наукоемно! продукцп в Украiнi не мало достатньою мiрою наукового i проектно-конструкторського забезпечення, багато провiдних установ знаходилось за межами Укра!ни.
У цих умовах пол^ика децентралiзацii управлiння фактично означала повну дезорганiзацiю виробництва, особливо в такш складнш галузi, як машинобудування.
Пропозици щодо демонополiзацii мютились у Програмi переходу до ринку (Альтернативний варiант) В. Ланового: "Розукрупнюються штучно
(адмiнiстративно) створенi господарськi об'еднання (трести, НВО, науково-техшчш комплекси)" [3].
Автор ставить знак рiвностi мiж штучними й адмiнiстративними, що е не зовшм коректно, оскiльки вс органiзацiйнi утворення в умовах радянсько! економiки були створенi адмiнiстративно. Серед них дшсно були штучш утворення, коли, наприклад, до складу Кшвського ВО "Червоний ескаватор" був деякий час включений Галичський ескаваторний завод (Володимирська обл. Росп). Але функщонування бшьшосп об'еднань, особливо науково-виробничих було доцшьне як з економiчноi, так i з оргашзацшно! площини. Таю виробнич^ науково-виробничi об'еднання лише у м. Киев^ як iм. Артема, iм. С.П. Корольова, Електронмаш,
Точелектроприлад, Реле i автоматики, Бшьшовик i багато iнших, були високоефективними оргашзацшними
утвореннями. Вони мiстили у сво!й структурi науковi, конструкторськi, технолопчш пiдроздiли, головнi виробничi майданчики i цiлу мережу фiлiалiв, розташованих у ближшх регiонах i областях. Таким чином,
виршувалось i важливе соцiальне питання -створення робочих мiсць на територп.
У цей перiод створюеться перелiк пiдприeмств-монополiстiв. Спираючись на данi спещальних спостережень [2] стверджувалося, що по 774 видах промислово' продукцп Украши 340 пiдприемств займають монопольно-домшуюче становище у !х випуску. Указувалося на високий рiвень монополiзацii виробництва продукци важкого
машинобудування (вагони, тепловози, генератори, трансформатори тощо). Абсолютно монополiзованими були виробництва пересувних електростанцiй, крокуючих ескаваторiв, двокамерних холодильникiв, торговельних автома^в, хлiбопекарських печей, кормозбиральних комбайнiв тощо.
Без сумшву, цей перелiк можна було б продовжити, додавши до нього виробництво транспортних лгаюв та шшо! високотехнолопчно' продукцп'. Але при чому тут монополiзм, та ще й в умовах вщкрито' ринково! економiки. Чомусь у Голланди шкого не
турбуе, що там виробництво вше' радiоелектронiки сконцентровано в однш корпораци "Philips", у Францп електронна промисловють представлена единою компанiею "Tomson", у Швеци вiдповiдно "Ericson", у Фшлянди - "Nokia", i таких прикладiв безлiч. Не турбуе тому, що на 'х ринках представлена продукщя iнших свiтових виробникiв, дiяльнiсть таких компанiй-монополiстiв всiляко стимулюеться i пiдтримуеться з боку вiдповiдних держав. Тобто на риках цих кра'н при наявностi единого виробника, жодного монополiзму немае.
Пов'язування монополiзму iз крупним виробництвом можливо було в умовах закрито' командно-адмiнiстративноi системи, але ж стояла мета побороти монополiзм як одну з умов переходу до ринково' економши, у якш, до речi, майже сто роюв панують крупнi монополiстичнi утворення.
Пояснити подiбнi трактування монополiзму можна частково тим, що концепщя переходу Украши до ринково' економши базувалася на засадах ринкового
фундамешашзму. Суть цього шдходу в галузi конкурентно! пол^ики розкрито у працях видатного вченого М. Портера. Так, аналiзуючи конкуренщю на внутрiшньому ринку автор стверджуе: "В стране, достигшей ведущих мировых позиций в определенной отрасли, часто имеется ряд сильных местных конкурентов. Ни в одной стране нет болем сильной конкуренции на внутреннем рынке, чем в
Японии.конкурения между группами фирм на внутреннем рынке часто более благоприятна для страны, чем конкуренщя с с иностранными фирмами" [4].
Не зовшм можна погодитись iз маститими вченими. Так, конкурентна пол^ика у Япони була спрямована, з одного боку, на стимулювання змагання мiж японськими
фiрмами всередиш кра!ни, а з шшого - на обмеження доступу на внутршнш ринок продукци обробних пiдприемств iнших кра!н. 1ноземним компашям практично неможливо проникнути в т сектори, якi держава обрала прюритетними з позици довгострокових перспектив кра!ни. Цьому сприяють також усталенi господарсью зв'язки мiж японськими компанiями та !х неформальна солiдарнiсть у протиди iноземним конкурентам [5].
У пол^ичних умовах вiдбувалося становлення сучасних
конкурентоспроможних компанiй в Англи, США, Нiмеччинi, iнших провiдних кра!нах. Тобто конкуренцiя на внутршньому ринку це добре, але в умовах обмеження доступу iноземних конкурентiв. 1накше виходить ситуащя, коли дрiбну рибу випустили у водоймище, де вiльно плавають акули. Або запропонувати вiльно конкурувати, змагатися групi осiб у подоланш певно! дiлянки дороги в умовах, коли одш !дуть на автомобш, другi на велосипедах, а треп взагалi пiшки.
Як засвiдчують даш статистики, у промисловостi Украши переважають невелик пiдприемства: "...велию
пiдприемства становили всього 1,0% до загально! кшькост пiдприемств, середнi 17,6%, а малi 8,4%. При цьому найвища питома вага великих шдприемств у таких
гaлyзяx тa виpобництвax, як виробництво тa pозподiл гaзy (17,6%), виробництво тру6 (15,5%), виробництво чaвyнy, cтaлi тa феpоcплaвiв (15%), виробництво тa розподшення електpоенеpгiï (10,7%), добyвaння пaливно-енеpгетичниx коpиcниx копaлин (7,8%), метaлypгiя (7,0%), виробництво кольоpовиx метaлiв (6,0%)... У мaшинобyдyвaннi нa великi пiдпpиeмcтвa пpипaдae лише 1,2%.
3a кiлькicтю пеpcонaлy (2005 р.) нaйбiльшими yкpaïнcькими пiдпpиeмcтвaми були: ВАТ Мapiyпольcький метaлypгiйний комбат iменi Iллiчa (77649 чол.), ВАТ "Minan Стiл Кривий Pir' (55367 чол.), ВАТ "Мотор ач" (24815 чол.).
У cвiтi зa кшькютю зaйнятиx нaйбiльшими нефiнaнcовими коpпоpaцiями e Daimler Chrysler AG (362,1 тиа чол.), Ford Motor Company (327,5 тж. чол.), General Electric (305,0 rac. чол.), General Motors (294,0 rac. чол." [6].
Як бaчимо, cеpед нaйбiльшиx компaнiй пеpевaжaють caме мaшинобyдiвнi. Ситyaцiя в Укpaïнi e протилежною. Як cвiдчить icтоpiя, пректично в ycix кpaïнax cвiтy в перюд cтaновлення нaцiонaльноï пpомиcловоcтi, ошбливо зa умов пaнyвaння кpyпниx rnpropa^^ деpжaвнa економiчнa полiтикa бyлa cпpямовaнa нa фоpмyвaння i пiдтpимкy крупнж iнтегpовaниx cтpyктyp оcобливо в кaпiтaлicтичниx i теxнологiчно cклaдниx гaлyзяx. В Укpaïнi економiчнa полiтикa в цьому вщношенш ноcилa протилежний xapaктеp: розукрупнення i подpiбнення вже icнyючиx структур. Icнyючi нa cьогоднi кpyпнi утворення були cтвоpенi ще зa чaciв CPCP. 3a вci роки незaлежноcтi Укpaïни не було жодного проекту зi cтвоpення iнтегpовaниx cтpyктyp у тaкiй cтpaтегiчно вaжливiй гaлyзi, як мaшинобyдyвaння (зa винятком xiбa що ^propa^ï Антонов). Хочa в iншиx поcтpaдянcькиx деpжaвax подiбнi cтpyктypи ^тибно cтвоpювaлиcя: у Pоciï об'eднaнa aвiaцiйнa коpпоpaцiя, об'eднaнa
cyднобyдiвнa тощо, у Kasaxcram iнтегpовaнa cтpyктypa в ciльгоcпмaшинобyдyвaннi.
Не можнa cкaзaти, що в Укpaïнi не було cпpоб створити подiбнi cтpyктypи в
ciльгоcпмaшинобyдyвaннi, електроннш
пpомиcловоcтi, cтaнкоiнcтpyментaльнiй.
Це можнa й потpiбно було зробити коли бшьшють пiдпpиeмcтв
мaшинобyдyвaння пеpебyвaли в деpжaвнiй влacноcтi.
"Aнaлiз cвiтового доcвiдy дae змогу зробити виcновок про те, що уряди бiльшоcтi pозвинениx кршн зaймaли доволi м'яку позицiю щодо концентpaцiï, дозволяючи нaцiонaльним компaнiям дiяти як монополiям i ycyвaти з ринку зapyбiжниx конкypентiв. Змiцнення мiжнapодниx позицiй економiк зaxiдноeвpопейcькиx кpaïн вiдбyлоcя одночacно з пpиcкоpеною концентpaцieю ^п^лу тa монополiзaцieю. Taк, зокpемa, тaкa полiтикa у Великiй Бpитaнiï тa Фpaнцiï пpивелa до утворення тшьки однieï чи двоx головниx комтнш у пpовiдниx гaлyзяx економiки, що дaло 1м змогу конкypyвaти та cвiтовиx pинкax. Kеpiвництво GC не cтвоpюe перешкод для утворення монополш, ввaжaючи пiдвищення piвня концентpaцiï позитивним явищем й apгyментyючи це тим, що створення монополи не веде до зготaння конкуренци, a лише змiнюe ïï форму" [6, 631].
Taким чином, в Укpaïнi одщ не лише cкоpигyвaти конкурентну пол^ику, a й розробити зacaди тa здiйcнити пpaктичнi кроки зi створення кpyпниx оpгaнiзaцiйниx cтpyктyp, нacaмпеpед, у мaшинобyдyвaннi.
Ha cьогоднi, окpiм вже ддачо! Kоpпоpaцiï Антонов, e roCTpa потpебa в об'eднaннi пiдпpиeмcтв енергетичного тa електpотеxнiчного мaшинобyдyвaння. Taк, ^огодш зaвод "Електpовaжмaш" веде вaжкy конкурентну боротьбу шодинщ з тaкими игат^ми, як Siemens, General Electric, Alstom IBB, Mitsubishi. I, щоб вистояти в конкypентнiй боpотьбi, вимушений для виxодy нa зовнiшнi ринки пpaцювaти пiд пpaпоpом коpпоpaцiй Pоciйcькоï Федеpaцiï. Але нaвiщо йти в обxiд через iншi деpжaви, втpaчaючи чacтинy пpибyткiв, коли e вci п^ст^ви для cтвоpення потyжноï коpпоpaцiï в Укpaïнi, бiльшicть пiдпpиeмcтв, що мaють yвiйти до ïï cклaдy, пеpебyвaють в одному мicтi - Хapковi. Taкi об'eднaння необxiднi в шшж гaлyзяx. Taк, нa бaзi xapкiвcького мaшинобyдiвного "3aводy iменi Maлишевa",
конструкторського бюро iменi Морозова, що розробляе спецтехшку, i КБ з двигунобудування також просто необхiдно створити Концерн бронетехшки, який об'еднав би вс пiдприемства, здатнi створювати i виготовляти високояюсну та високолiквiдну бронетехнiку, яка коштуе чимало i е дуже дохвдним виробництвом [7].
С потреба у створенш об'еднання в затзничному машинобудуваннi, де Укра!на мае потужш висококласнi пiдприемства i тодi непотрiбно буде закуповувати за кордоном швидюсш потяги, ми й самi !х зможемо виробляти. Давно вже перезршим е питання про об'еднання зусиль у такш страпчно важливш галузi, як сiльськогосподарське машинобудування. Необхщно зробити висновки iз ситуацп, коли в Укра!ш бралися за виробництво зернозбиральних комбайнiв близько п'яти шдприемств, а конкурентоспроможного комбайна до цього часу так i не створено.
Для запобтання остаточно! руйнаци радiоелектронного комплексу та
приладобудування доцшьно створити едину корпорацiю, включивши до И складу науковi пiдроздiли вщповщного спрямування. Це дало можливiсть вщвоювати хоча б частину внутрiшнього ринку електропобутових товарiв, радiоелектронних виробiв, на якому зараз монопольно панують зарубiжнi (переважно китайськi) конкуренти.
Необхiдна координащя зусиль i в автомобiлебудуваннi. Так, сьогодш в Укра!ш е три найбiльшi виробники автобусiв: Львiвський автобусний завод, корпораци "Богдан" та "Еталон". Ц структури е конкурентами, оскшьки кожен прагне випускати весь спектр автобушв. Для боротьби мiж собою вони об'еднуються iз зарубiжними виробниками вщповщно! технiки. Так, ЗАТ "Чершпвський автозавод" (Корпорацiя "Еталон") веде переговори з "Белкомунмаш" (Республiка Бiлорусь) про спшьне виробництво тролейбусiв. I це робиться в умовах, коли в Укра!ш вже налагоджено виробництво тролейбушв на 4-5 шдприемствах.
Зменшити нездорову конкуренщю можна шляхом спецiалiзацп виробниюв на певному класi автобусiв, шакше не за горами
той час, коли на наш ринок прийдуть китайсью виробники aBTo6yciB (а вони вже сьогодш представлен на укра'нському ринку) i протистояти ïm поодинщ буде неможливо.
Реалiзацiю проектiв створення iнтегрованих об'еднань у машинобyдyваннi надзвичайно важко здшснити без прямоï або опосередкованоï yчастi держави.
Реалiзацiя цих проектов мае базуватися на принципах системного шдходу. Так, якщо, наприклад, стоïть завдання створення конкурентоспроможного комбайна, до нього мають бути залучеш виробники металу, найважливiших комплектуючих, розробники двигyнiв, електротехнiчних та електронних компонент. Вирiшення проблеми виробництва конкретного виду
конкyрентноспроможноï машинобyдiвноï продyкцiï потребуе в першу чергу виршення питання розвитку машинобудування загалом, особливо його базових галузей: станкошструментально' промисловостi, машинобудування, електротехнiки та мшроелектрошки, а також виробництва сучасних конструкцшних матерiалiв.
Лiтература
1. Вiдомостi Верховно1' Ради Укра1-ни. - 1994. - № 9. - С. 221-243.
2. Мних M. Монополiзацiя економши Укра!ни i можливосп проведення антимонопольно!' полiтики / М. Мних // Економша Украши.- 1993. - № 3. - С. 35.
3. Лановий В. Програма переходу Украши до ринку (Альтернативний варiант) / В. Лановий // Економша Радянсько' Укра'-ни. - 1992.-№ 2.-С. 12-13.
4. Портер М. Международная конкуренция: пер. с англ. / под ред. и с предисл. В.Д. Щетинина. - М.: Междунар. отношения, 1993. - С. 139-140.
5. Кшдерський Ю. Економiчний розвиток i трансформацiя промислово' полiтики у свiтi: уроки для Украши / Ю. Кiндерський. // Економша Укра'ни. - 2010. -№5.-С. 13.
6. Кшдерський Ю.В. Потенщал нацiональноï промисловостi: цiлi та мехашзми ефективного розвитку / Ю.В. Юндерський, М.М. Якубовський,
1.О. Галиця та iн.; НАН Укра!ни, 1н-т екон. та прогнозув. - К., 2009. - С. 518-519.
7. Один у полi - також во!н! // Голос Укра!ни. - 2010. - 29 груд. (№ 248). - С. 13.
