CC BY
42
УДК 338.3
СТРАТЕГ1ЧН1 НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ МАШИНОБУДУВАННЯ В КОНТЕКСТ ЕКОНОМ1ЧНИХ РЕФОРМ В УКРА1Н1
Чукурна О.П., к.е.н., доцент
Одеський нацюнальний полгтехтчний унгверситет, Одеса, Украта
Чукурна О.П. Стратеггчт напрямки розвитку машинобудування в контекстг економгчних реформ в Украж.
В стати розглянуто особливост розвитку машинобудiвного комплексу Укра1ни в контекстi реформування економiки Укра1ни. Визначено низьку фактс^в, якi впливають на не конкурентоспроможтсть продукцп машинобудiвноl галузi. Розглянуто тенденцй становлення машинобудiвного комплексу в перюд СРСР та сучасно1 Укра1ни. Розглянуто причини експортоорiштованностi машинобудiвного комплексу Укра1ни. Визначенi основнi стратегiчнi напрямки розвитку машинобудування Укра1ни.
Ключовi слова: машинобудування, реформування економши, конкурентоспроможнiсть машинобудiвноl галуз^ стратегiчнi напрямки
Чукурна Е.П. Стратегические направления развития машиностроения в контексте экономических реформ в Украине.
В статье рассмотрены особенности развития машиностроительного комплекса Украины в контексте реформирования экономики Украины. Определен ряд факторов, которые влияют на неконкурентоспособность продукции машиностроительной отрасли. Рассмотрены тенденции становления машиностроительного комплекса в период СССР и современной Украины. Рассмотрены причины экспортоориентированности машиностроительного комплекса Украины. Определены основные стратегические направления развития машиностроения Украины.
Ключевые слова: машиностроение, реформирование экономики, стратегические направления,
конкурентоспособность машиностроительной отрасли
Chukurna O.P. Strategic directions of development of engineer in the context of economic reforms in Ukraine.
In the article the features of development of machinebuilding complex of Ukraine are considered in the context of reformation of economy of Ukraine. The row of factors that influence on the uncompetitiveness of products of machine-building industry is certain. The tendencies of becoming of machine-building complex are considered in the period of the USSR and modern Ukraine. Reasons of exports of machine-building complex of Ukraine are considered. Basic strategic directions of development of engineer of Ukraine are certain.
Keywords: engineer, reformation of economy, competitiveness of machine-building industry, strategic directions
Вумовах реформування економiки Укра1-ни постае питання модершзацп промис-ловосп, як стратепчного напрямку розвитку краши. Зпдно з державною програ-мою активiзацil розвитку економiки на 2013-2014 роки, були запропоноваш напрямки розвитку машинобудування за рахунок впровадження поль тики iмпортозамiщення. Розвиток внутршнього ринку держави визначае стан економiчного розвитку краши та значною мiрою залежить вщ повноцшного функцюнування промисловосп. Володшчи потужним штелектуальним i техно-логiчним потенцiалом, промисловють е тим фундаментом, основою розвитку не тшьки внутрiшнього ринку Украши, але й розширенням зовнiшнього. Саме тому, вщповщно до Програми економiчних реформ на 2010-2014 рр. «Заможне суспiльство, конкурентоспроможна економiка, ефективна держава» вщ 02.06.2010 р. [6] сформовано принципи та етапи довгострокового еконо-мiчного зростання на основi реформування та модершзацп економiчноl полiтики у державi та розвитку функцiонування и системи. Одним з основних органiзацiйно-економiчних заходiв про-ведення цих реформ повинна стати модершзашя та технолопчне оновлення машинобудiвельноl галузi Украши, що сприятиме пожвавленню в економiцi. Крiм того, стратегiчний розвиток машинобудування сприятиме тдвищенню конку-рентоспроможностi И продукцп на внутрiшньому на зовнiшньому ринках, що призведе до меншо! залежносп економiки Украши вiд iмпортних товарiв.
Аналiз останнiх дослiджень i публжацш
В Укра1т проблемами модершзацп промисловосп та розвитку внутрiшнього ринку низьку праць О. Амошi [1], В. Вишневського, Л. Зба-разсько! [1], В. Гейця, М. Чумаченко, В.Ляшенко [2], I. Оддюка, В. Пустовойта, О. Собкевич, В. То-чилiна та багатьох iнших. Разом iз тим слiд зазначити, що стратепчш напрямки розвитку машинобудування за рахунок використання резервiв внутршнього ринку дослiджено непов-ною мiрою.
Метою статтi е формування стратепчних напрямк1в розвитку машинобудiвноl галузi Украши.
Виклад основного матерiалу дослiдження
Машинобудування е однieю з провщних ланок важко! промисловостi. Створюючи найбшьш активну частину основних виробничих фондiв, машинобудiвна галузь iстотно впливае на темпи i напрямки науково-техшчного прогресу в рiзних галузях народного господарства, зростання продуктивностi пращ, iншi економiчнi показники, як1 визначають ефективнiсть розвитку громадсь-кого виробництва.
В Укра1т цей комплекс - один з найбшьш розвинених. Якщо розглянути розвиток машино-будiвного комплексу Украши, починаючи з моменту його активного освоения, а саме з 1940 по 1990 рш ХХ столитя, то обсяг його продукцп вирiс в 95 разiв. З к1нця 70-х рошв ХХ столiття машинобудування стае провшною галуззю промисловостi. На його частку доводиться бшьше 40% всього промислово-виробничого потенцiалу iндустрiального виробництва Украши. Частка продукцп комплексу в загальному обсязi продукцп промисловостi в щ роки складала близько 29% [8].
Роль машинобудування в розвитку краши визначаеться його обслуговуючою функщею в усiх мiжгалузевих комплексах (паливному, агро-промисловому, будiвельному), а також участю в територiальному розподiлi пращ (внутршньо-державному i мiждержавному). Саме вш частки машинобудiвноl продукцп в експортному секторi залежить статус краши, 11 мiсце в мiжнародних економiчних iнтеграцiйних процесах. Особливо велику роль грае машинобудування Украши в економiчнiй штеграцп держав колишнього СРСР. Наприклад, в 1990 м. Украша виробляла вiд 95% до 100% роторних екскаваторiв, вугiльних, кукурудзозбиральних, бурякозбиральних комбай-нiв, 40% доменного i сталеплавильного устатку-вання, майже 50% силових трансформаторiв i 30% екскаваторiв. В структурi експорту 1995 р., коли обсяги продукцп ще! галузi знизилися майже на 50% порiвняно з 1990 р., машинобудування i
металообробка все ж займали значне мiсце (на них доводилося 13% експорту).
В сьогоденш в Укра!ш склалася модель експортоорiентованоl економiки, що е наслiдком iсторичного розвитку промисловосп кра1ни. Машинобудiвна галузь промисловосп Украши почала активно розвиватися з середини 60-х рр. ХХ столитя в рамках промислово-економiчного полiтики СРСР. При чому, промислова полiтика радянського союзу була нацiлена на створення загальносоюзних зв'язшв мiж пiдприемствами промисловосп. Внаслiдок такого пiдходу, в Украь нi частка виробництва загальносоюзного призна-чення перевищувала 70%. Зокрема, ва тдпри-емства машинобудування пiдпорядковувалися близько 10 загальносоюзним мшстерствам. Вихо-дячи зi стану виробничо-кооперативних зв'язшв, тдприемства машинобудування були взаемо-залежнi вш загальносоюзного комплексу приблиз-но на 50%. Наприклад, в такш галуз^ як електрон-на промисловiсть, ситуащя ускладнювалась тим, що майже на 80% продукцп украшських пiдприемств були орiентованi на потреби пiдприемств шших республiк СРСР. Разом з тим, тдприемства радюпромисловосп, промисловостi засобiв зв'язку, приладобудування до 80% сво1х потреб в електрошщ задовольняли за рахунок надходжень з iнших республiк СРСР. О^м того, виробництво високотехнолопчно1 наукоемно1 продукцп в Укра1т не мало достатньою мiрою наукового i проектно-конструкторського забез-печення, багато провiдних установ знаходилось за межами Украши [4].
Ц причини обумовили орiентацiю сучасного промислового виробництва Украши на зовшшш ринки, велика частка яких належить кра1нам СНД. Якщо розглядати загальну структуру експорту, то обсяги експорту товарiв з Украши в до кра1н СНД в 2012 рощ становили 36,8% вш загального обсягу експорту, Азп - 25,7%, Свропи - 25,3%, у тому чи^ до кра1н Свропейського Союзу - 24,8%, Африки - 8,2%, Америки - 3,8%, Австрали та Океанп - 0,1% (рис. 1) [3].
з,80% голо%
^8,20% W
1
25,30% ^^^^
1С\°/„
I кра'Гни СНД i кра'Гни Азн i £вponи i Африки i Америки Австрали та Океаны
Рис. 1. Структура експорту TOBapiB з Украши в iншi краши свиу в 2012 р. [3]
Найсуттевiшi експортнi поставки здшснюва-лись до Росшсько! Федерацп - 25,6% вш загаль-ного обсягу експорту (залiзничнi локомотиви, чорнi метали, механiчнi машини), Туреччини -5,4% (чорнi метали, жири та олп тваринного або рослинного походження, добрива), Сгипту - 4,2% (зерновi культури, чорнi метали, жири та олп тваринного або рослинного походження), Польщi - 3,7% (чорш метали, руди, шлак i зола, насiння i плоди олшних рослин), 1талп (чорнi метали, насшня i плоди олiйних рослин, зерновi культури) та Казахстану (залiзничнi локомотиви, вироби з чорних металiв, мехашчт машини) - по 3,6%, 1ндп - 3,3% (жири та олп тваринного або рослинного походження, палива мшеральш, нафта i продукти И перегонки, добрива).
Основу товарно! структури украшського експорту складали чорш метали та вироби з них -26,4% вш загального обсягу експорту (зменшення обсяпв на 14,7% проти 2011 р.). Продукти рослинного походження становили 13,4% (збшь-шення на 66,6%), мiнеральнi продукти - 11,1% (зменшення на 25,4%), мехашчш та електричш машини - 10,2% (збшьшення на 4%), засоби наземного транспорту, лггальш апарати, плавучi засоби - 8,7% (збшьшення на 22,8%), продукшя хiмiчноl та пов'язаних з нею галузей промис-ловостi - 7,4% (зменшення на 6,1%), жири та олп тваринного або рослинного походження - 6,1% (збшьшення на 24%), готовi харчовi продукти -5,1% (збшьшення на 18,9%) (рис. 2.) [3].
За видами економiчноl дiяльностi найбiльшi експортш поставки здiйснювали шдприемства металургiйного виробництва - 25,3% вш загального обсягу експорту (зменшення проти 2011р. на 12,6%), оптово1 торгiвлi i посередництва в оптовш торгiвлi - 21,7% (збiльшення на 32,2%), з виробництва шших транспортних засобiв - 7% (збшьшення на 10,2%), хiмiчного виробництва - 5,9% (зменшення на 2%), з виробництва харчових продукпв, напо1в - 4,7% (збшьшення на 1%), з добування металевих руд - 4,3% (зменшення на 16%), з виробництва машин та устаткування -3,8% (збшьшення на 4,4%) та сшьського госпо-дарства, мисливства та пов'язаних з ними послуг -3,4% (збшьшення у 2,2 рази).
Структуру експорту Украши в Роаю в 2012 рош формували в основному п'ять товарних груп, як складають частку близько 90,3% (рис.3.).
На рис. 3 видно, що 39,2% товарного експорту з Украши в Роаю складае продукшя машино-будування та 21,3% - це метали та вироби з них. Таким чином, можна зробити висновок, що основним ринком збуту продукцп машинобуду-вання е Росшська Федерацiя.
Внаслiдок цього, основною проблемою машинобудування е пошук та освоення ринк1в збуту. Якщо розглядати ринку збуту краш Свропейського союзу, то вони характеризуються високою конкуренцiею, впровадженням новiтнiх технологiй та iнновацiй й високим рiвнем продуктивностi працi. Продукшя багатьох
машинобудiвних пiдприемств Укра1ни е морально застаршою, що пояснюеться використанням застарiлого технологiчного циклу та матерiальним зносом обладнання на рiвнi 60-80%.
Крiм того, вiтчизнянi машинобудiвнi тдприемства е не конкурентоспроможними порiвняно з закордонними за наступними причинами:
— европейсьш компанп мають сучасш техно-логiчнi переваги за рахунок впровадження iнновацiй та модершзацп виробництва;
— велик! свiтовi машинобудiвнi компанп мають можливiсть впроваджувати проекти «шд ключ», використовуючи технологи iнжинiрин-гу та аутсорсингу;
— закордонш машинобудiвнi компанп мають можливють виконати замовлення пiд кредитнi кошти, яш отримуються пiд низький вшсоток з вiдстрочкою платежу на довгий перюд часу. Усi перелiченi причини надають закордонним
компанiям конкурентнi переваги перед вичизня-ними машинобудiвними шдприемствами.
Незважаючи на цi факти, в сьогоденш в укра1нському машинобудуваннi зосереджено майже 15% вартостi основних засобiв та понад 21% загально1 кшькосп найманих працiвникiв промисловостi (понад 585 тис. оаб у 2012 рош). Мaшинобудiвнi пiдприемства виготовляють на сьогодш близько 3,5 тис. найменувань машин та обладнання, в тому чи^ близько 2 тис. модер-шзованих та понад 500 нових моделей машин та обладнання для агропромислового комплексу. Техшчш засоби, яш виготовляються або можуть виготовлятися, дають змогу мехaнiзувaти до 85% робгт у сiльському господaрствi [8].
Галузева i територiaльнa структура машино-будiвного комплексу в Укрalнi виглядае таким чином.
Машинобудування i металообробка - над-звичайно складна комплексна галузь промис-ловостi. 1х численнi пiдгaлузi та виробництва певною мiрою об'еднуе спшьшсть сировини, призначення к1нцево1 продукцil й тл. Багатогалу-зева структура машинобудування i металооброб-ки, !х технiко-економiчнi особливостi (конструк-цiйнa склaднiсть машин, широкий розвиток проце-сiв спецiaлiзaцil i кооперaцil, метало- i трудо-мiсткiсть, мало трaнспортaбельнiсть, тощо.) обумовлюють специфiку розмiщення рiзних галузей. Виршальне значення при !х розмiщеннi мають так1 чинники, як споживчий, сировинний, трудовий, науковий, а також зручне транспортно-геогрaфiчне положения або поеднання вах вказа-них чинник1в. за металоемшстю машинобудування дiлиться, на важке, загальне, середне i точне. Кожна з цих груп мае певне призначення i специфiчнi принципи розмщення.
Важке машинобудування - це сукупшсть галузей мaшинобудiвного комплексу, яка випус-кае великогaбaритнi та метало емт машини, устаткування для енергетики, металургп, гiрничо-добувнiй та хiмiчнiй промисловосп. Воно
об'еднуе виробництво металургiйного, прничо-шахтного, тдйомно-транспортного, енергетично-го та iншого устаткування. Для такого машино-будування характерними рисами е: випуск продукцп невеликими сеpiями; висока метало - i
енеpгоемнiсть; розташування поблизу сировинних (металургшних) баз i споживача. Як правило, у важкому машинобудуваннi бiльше тдприемств повного циклу, на яких вщбуваеться заготiвля i обробка деталей i складання готових виpобiв.
Рис. 2. Товарна структура експорту Укра!ни в 2012 р. [3]
Рис. 3. Загальна структура товарного експорту з Укра1ни в Росшську Федеращю в 2012 рощ [3]
Виробництво металургшного устаткування майже повнiстю (95,5%) зосереджене в Донець-кому i Придшпровському економiчних районах. Найбiльшим пiдпpиемством такого типу в Укра!ш е Новокраматорський машинобудiвний завод, який випускае ковальсько-пресове, металуpгiйне устаткування, слябiнги, пpокатнi листовi стани, важк1 металоpiзальнi верстати для металургшно! пpомисловостi. Реконструйований також Старо-краматорський машинобудiвний завод.
Великими виробниками металуpгiйного устаткування е Дебальцевський машинобудiвний завод, Кадiевський ливаpно-механiчний завод, Маpiупольський завод важкого машинобудування, а також заводи мют Днiпpопетpовська, Кривого Рп, Марганцю.
Заводи гipничошахтного i бурового устаткування pозмiщенi поблизу споживачiв - вугшьно! пpомисловостi Донбасу, рудно! бази Пpиднiпpов'я, pайонiв видобутку нафти i газу. Враховуеться чинник металоемносп, оск1льки споживачi машин
i металу розташованi в тих же районах. Основними центрами ще1 галузi е: Дружк1вка, Горлiвка, Яснувата, Донецьк, Харкав, Луганськ, Червоний Промшь, Кривий рiг, Чернiвцi, Дрогобич.
Найбiльшi тдприемства шдйомно-транспорт-ного машинобудування розташованi в Одеа, Львовi, Харковi, Нiкополi, Прилуках, Дтпро-петровську; середнi - в Слов'янську, Золотоноше (Черкаська обл.) i Коверцях (Волинська обл.).
Металоемним, але й орiентованим на високо-квалiфiкованi кадри, являеться енергетичне машинобудування. Воно спецiалiзуеться на вироб-ництвi парових гiдравлiчних турбiн, генераторiв, котлiв i потужних дизельних моторiв, устаткування для атомних електростанцш, електро-апаратури i кабелю.
Центрами енергетичного устаткування е: Харкав (дае 40% усього енергетичного устаткування Украши), Запорiжжя, Ки1в, Дтпро-петровськ, Мелитополь, Львiв, Тернопiль, Полтава, Нова Каховка, Токмак (Запорiзька обл.), Одеса.
Найважлившими центрами виробництва важ-ких верстапв i ковальсько-пресового устаткування е: Краматорськ, Харшв, Днiпропетровськ, Кривий рiг, Марганець.
Галузi загального машинобудування характе-ризуються середньою металоемшстю, невисокою трудомiсткiстю i транспортабельнiстю готово1 продукцп при невеликих обсягах и випуску (виробництво устаткування для нафтово1 та галузей хiмiчноl промисловостi; будiвельних, дорожнiх, транспортних i сiльськогосподарських машин). Вони розмiщуються, як правило, в районах споживання продукцп.
Так, машини i устаткування для хiмiчноl промисловостi виробляють в Сумах, Полтаву Снiжному; залiзничне машинобудування, зокрема тепловози, виробляють в Луганську, вагони - в Дшпродзержинську, Кременчуцi та Стаханов^ цистерни - в Марiуполi. Суднобудування розви-нене в Миколаевi, Херсош, Киевi.
Найбiльшими центрами сшьськогосподарсь-кого машинобудування е Харшв (мотори для самохщних комбайшв), Кировоград (сiвалки), Дшпропетровськ, Тернопiль (бурякозбиральнi комбайни), Херсон (зерновi i кукурудзозбиральнi комбайни), Одеса (тракторш плуги). Заводи з випуску рiзних сiльськогосподарських машин i запчастин е в Киев^ Миколаевi, Бердянську, Одеа та шших машинобудiвних центрах.
Обласп середнього машинобудування випус-кають продукцш з високою праце- i фондомют-к1стю (транспортне машинобудування, тракторо-будування, устаткування для легко1, харчово1, комбшормово1 i полiграфiчноl промисловостi) роз-мiщуються в центрах машинобудiвноl промисло-восп з наявнiстю квалiфiкованих кадрiв.
Досить розгалужена в Укра1ш структура транспортного машинобудування, яка об'еднуе пiдприемства з виробництва тепловозiв, вагонiв, легкових i вантажних машин, мiкроавтобусiв,
тролейбусiв й для експортно1 ланки краши, морських суден i лiтакiв.
Автомобiльнi заводи Украши випускають великовантажнi автомобiлi (Кременчук), автобуси i автонавантажувачi (Львiв), легковi автомобiлi (Запорiжжя), легковi автомобiлi для сшьсько1 мiсцевостi (Луцьк), автомобiльнi мотори (МелД-тополь), мiкроавтобуси (Сiмферополь).
Авiацiйна промисловiсть виробляе лiтаки i вузли, прилади i запчастини. Найбiльший роз-виток вона отримала в Киевi i Харковi. Останнiм часом у зв'язку з конверсДею виробництва ця промисловiсть стала випускати багато продукцп широкого споживання.
Тракторобудування у своему розмiщеннi орiентуеться на споживача. Найважливiшим його центром е Харшв, де дДють заводи: тракторний, тракторних самохiдних шасi, моторобудiвний. Колiснi трактори виробляють в ДнДпропетровську, тракторнi агрегати - у Вшнищ. Ряд великих пiдприемств з виробництва деталей i запасних частин для тракторiв працюють в Сiмферополi, КременчуцД, Чугуевi, Киевi, Бiлiй Церквi, Лугансь-ку, Одесi.
Верстатобудування зосереджене у великих мiстах (Киевi, ХарковД, Краматорську, Одесi, Запорiжжi, Львовi, ЖитомирД).
Машинобудування для легко1 та харчово1 промисловостi орiентуеться на споживача. Цд пiдприемства розосередженi на територiï та розмщеш як у великих (Кшв, Донецьк, Харкав, Днiпропетровськ, Одеса), так i в малих (СмДла i Кам'янка, Черкаська обл.; КалинДвка, ВДнницька обл., Васильков, Киïвська обл.) мДстах.
Четверту групу складають галузi точного i наукомiсткого машинобудування. До них вДдно-сяться: електронна, радiотехнiчна, приладобудiвна галузi, виробництво комп'ютерноï та космiчноï технiки й т.Д. ïм властива дуже висока трудо-мДстшсть, мала металоемнДсть, пiдвищена фондо-мДстшсть. Вони розмДщуються в районах висо^ технiчноï культури, що мають висококвалДфД-кованД кадри, експериментальнi бази, науково-дослДднД шститути.
Найбiльшими центрами такого машинобудування, зокрема, виробництва телевiзорiв, являеться ЛьвДв, Кшв, Харк1в, СДмферополь; електронно-обчислювальних машин - Кшв; приладобудування та iнструментiв - Кшв, Харшв, Дшпропетровськ, Одеса, Донецьк, Запорiжжя, ЛьвДв.
Пiдприемства машинобудiвного комплексу територiально зосередженi в усДх областях. На цьому фонД особливо видДляються вДсДм великих машинобудiвних мДст: Харкав, Кив, ДнДпро-петровськ, Запорiжжя, Одеса, ЛьвДв, Донецьк, Луганськ. На основД дп закону територiальноï спецiалiзацiï та комплексного розвитку в УкрашД сформувалося сДм машинобудiвних районiв: — Харк1вський (основнД центри - Харкав, Полтава, Кременчук, Суми) Дз спецiалiзацiею на енергетичному, транспортному, тракторному, сДльськогосподарському машинобуду-ваннД i випуску електротехнДки i приладДв;
— Придшпровський (Дшпропетровськ, Дшпро-дзержинськ, Кривий Рiг, Зaпорiжжя, Мель тополь, Кiровогрaд) з провщними галузями важкого i середнього машинобудування, верс-тaтiв, транспортних, енергетичних, електро-технiчних i сiльськогосподaрських машин; наукомХсткох космХчнох технiки;
— Донецький (Донецьк, Краматорськ, Луганськ, Мaрiуполь, Горлiвкa, Дружкхвка) з виготовлен-ням переважно метало емного устаткування: машин i устаткування для вуглевидобування i чорно1 металургп, транспортних зaсобiв;
— Центрально-укра1нський (Кихв, Житомир, Бердичiв, Коростень, Чернiгiв, Черкаси) з випуском устаткування для хХмХчнох та будХвельнох Хндустрп, транспортних зaсобiв, електротехнiчних машин, прилaдiв, ЕОМ;
— Подшьський (Вiнниця, Хмельницький, Терно-пшь) з розвитком сiльськогосподaрського i електротехшчного машинобудування, верста-тiв i приладобудування;
— ЗахХдноукрахнський (Львiв, Луцьк, Рiвне, 1вано-Франк1вськ, Чернiвцi, Ужгород, Мука-чеве, Дрогобич, Стрий) з приладобудуванням, виробництвом телевiзорiв, верстaтiв, тдйом-но-транспортних машин, автобуав, вантажних конвеерiв, що несуть, вантажопасажирських aвтомобiлiв, товaрiв електронiки, сшьсько-господарських машин;
— Пiвденний (Одеса, Микола1в, Херсон, Омфе-рополь, 1змахл, Керч), що спецiaлiзуеться на випуску судiв, верстапв, сшьськогосподарсь-ких машин, крaнiв, прилащв, кхноапаратХв.
В остaннi десятилiття, особливо з 1980 по 1990 рр., значно виросли обсяги виробництва найбшьш наукомХсткох продукцп, зокрема, прила-дiв i зaсобiв автоматизации обчислювально1 тех-нiки, роботiв, космХчнох технiки i т. iн. Проте остaннiми роками темпи хх виробництва, як й шшох машинобудХвнох продукцп, рiзко знизилися. Це пов'язано iз загальною економiчною кризою, рiзким пiдвищенням вaртостi енергоноспв, скороченням iнвестицiй в цю галузь та iн.
Проблеми i перспективи розвитку машинобудування безпосередньо пов'язаш iз стрaтегiею економiчного розвитку крахни. Передусiм, це пiдвищення ефективностi самого машинобудуван-ня за рахунок:
— структурнох перебудови гaлузi зi збiльшенням нaукомiстких виробництв;
— створення сучасного технологiчного оснащен-ня для всiх галузей мaшинобудiвного комплексу з метою зниження енерго-, ресурсо- i
трудомiсткостi виробництва i пiдвищення конкурентоспроможностi його продукцп;
— орХентацп продукцп на потреби внутршнього ринку i можливостi входження у свхговий ринок;
— екологiзaцiя виробництва, яка передбачае випуск ресурсозберiгaючих i природоохорон-них видiв технiки.
Розвиток цих напрямкхв машинобудування можливий за рахунок реалХзацп державних програм у сушжних галузях. Слiд оживити роботу по державних програмах та вивести хх на новий рiвень. Нова програма розрахована на перiод 2012-2017 рр. В щ 5 рок1в держава може видшити на реaлiзaцiю програми фiнaнсувaння близько 800 млн. грн. Окрiм державних коштiв, значною мiрою притягуватимуться iнвестицiх з iнших джерел [5.].
Одним з напрямкхв тдвищення ефективностi роботи пiдприемств мaшинобудiвнох шлузХ е вдосконалення Податкового кодексу в сферi пХльгового оподаткування та митного контролю. Щ кроки будуть орiентувaти галузь машинобудування на використання стрaтегiх iмпортозaмiщен-ня та захистять вичизняного виробника.
КрХм того, дiевим заходом може бути реaлi-защя проектiв створення iнтегровaних об'еднань у машинобудуванш у виглядХ стрaтегiчних класте-рхв. свхтовий досвхд клaстерiзaцiх економiки пхд-тверджуе позитивний результат вщ реaлiзaцiх на прaктицi програм зХ створення стрaтегiчних клaстерiв з урахування галузевох спецХалХзацХх пХдприемств. Одночасно, кластери виступають як ХнтегрованХ об'еднання, якх можуть включати в себе всю технолопчну ланку зХ створення та просування промисловох продукцХх машинобудХв-них тдприемств.
Висновки
Можна зробити висновок, що украхнське машинобудування е експорт орХентованою галуз-зю, основним ринком збуту якох е крахни СНД. При чому, розвиток машинобудХвнох галузХ Украхни залежить вХд низькх факторХв, до яких можна вХднести: розвиток експортних ринкхв, технологХчнХ ХнновацХх, полхгака ХмпортозамХщен-ня й т.Х. Стратепчними напрямками розвитку машинобудХвнох галузХ Украхни повинш бути наступнХ:реалХзацХя державних програм Хз пХд-тримки вХтчизняного виробника; створення умов пшьгового оподаткування продукцп пХдприемств машинобудування; створення стратегХчних класте-рХв пХдприемств машинобудХвнох галузХ, вклю-чаючи у кластер всХ тдприемства, якх формують на повний замкнутий технологХчний цикл.
Список л^ератури:
1. Амоша А.И. Неоиндустриализация и новая промышленная политика Украины / А.И. Амоша, В.П. Вишневский, Л.А. Збаразская // Економша промисловосп. - 2012. - № 1-2(57-58). - С. 3-36.
2. Амоша О.1. Перспективи неоiндустрiальноl трансформацп економiки Украши та Донбасу / О.1. Амоша, М.Г. Чумаченко, В.1. Ляшенко // Структурш реформи i трансформацп в промисловостi: перспективи i прiоритети: тези доповiдей i повiдомлень Мiжиародноl науково-практично1 конференцп (Донецьк, 17 грудня 2010 р.) / НАН Укра1ни, 1нститут економiки промисловосп - Донецьк, 2010. -С. 3-6
3. Товарна структура зовшшньо1 торгiвлi Укра1ни, 2012 - 12 мгс. [Електронний ресурс] // Мiнiстерство економiчного розвитку i торгiвлi Украши. Державна тдтримка укра1нського експорту. Режим доступ http://ukrexport.gov.Ua/ukr/vnishno_t_balans//7027.html
4. Лановий В. Програма переходу Украши до ринку (Альтернативний варiант) / В. Лановий // Економша Радянсько1 Украши. - 1992. - № 2. - С. 12-13.
5. Козырев В.А. Новая программа развития машиностроения Украины / В.А. Козырев // Оборудование и инструмент для профессионалов. - 2011. - № 1. - С. 8-9.
6. Про затвердження Державно1 програми активiзацil розвитку економiки на 2013-2014 роки [Електронний ресурс] // Офщшний веб-портал «Верховна Рада Украши». Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/187-2013-%D0%BF
7. Попадинець Н.М. Модершзащя промисловосп як передумова перспективного розвитку внутршнього ринку Украши / Н.М. Попадинець // Економша промисловосп. - 2012. - № 1-2(57-58). - С. 50-58.
8. Машиностроительный комплекс Украины [Електронний ресурс] // Украинский промышленный портал. Режим доступу: http://upr-search.com.ua/49-mashinostroitelnyj-kompleks-ukrainy. html
Надано до редакцп 28.08.2013
Чукурна Олена ПавлДвна / Olena P. Chukuma
Посилання на статтю /Reference a Journal Article:
Стратегiчнi напрямки розвитку машинобудування в KOHmeKcmi eKOHOMi4Huxреформ в yKpai'Hi [Електронний ресурс] / О.П. Чукурна //Економiка: реалН часу. Науковий журнал. — 2013. — № 3 (8). — С. 36-42. — Режим доступу до журн.: http://economics. opu. ua/files/archive/2013/n3. html
