CC BY
17
УДК 330.034:658.26 Володимир Анатолшович Романенко,
д-р екон. наук, проф. Ки!вський нацюнальний торговельно-економiчний унiверситет
СТРУКТУРН1 ЗРУШЕННЯ В ПРОМИСЛОВОСТ1 ЯК ФАКТОР ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТ1
Одним з основних напрямюв енерго-збереження та тдвищення
енергоефективносп е впровадження енергозбертаючих технологш у вс сфери економши. Пщтримуючи цю тезу, стд зазначити, що в умовах Укра!ни е ще одне потужне джерело тдвищення
енергоефективност! - це структурна перебудова промислового виробництва.
Досвщ розвинених кра!н показуе що для бшьшосп галузей промисловост зниження величини енергомюткосп вщбувалося за рахунок тдвищення ефективносп енерговикористання, а в найбшьш енергомютких галузях \ технолопях - за рахунок згортання виробництва. Поряд з1 зниженням у структур! економши частки найбшьш енергомютких галузей прискореного розвитку набули наукомютю галуз! [1].
На необхщшсть структурно! перебудови промисловосп вказуеться в Державнш програм! розвитку внутршнього виробництва. Так, у роздш «Промисловють» стверджуеться: «Основним завданням е вщтворення в1тчизняного промислового комплексу шляхом його структурно! перебудови... Галузева структура
нацюнально! економши мае наблизитися до стандарив розвинених держав св1ту» [2].
Питанням структурно! перебудови промисловосп присвячено пращ таких укра-!нських вчених, як: О.М. Алимов, В.М. Геець, М.Г. Чумаченко, 1.В. Крючкова, В.В. Ми-китенко, Н.В. Тарасова, 1.С. Калшченко та ш. Разом з тим шдхщ, який розглядае енергоефективтсть з позицш структурно! перебудови промисловосп (маеться на уваз1 змши 11 галузево! структури), е недостатньо висв1тленим у працях укра!нських вчених.
Мета дано! стат - дослщити вплив структурно! перебудови в промисловосп на
тдвищення !! енергоефективност! та розробити заходи з1 стимулювання цього процесу.
Проблема структурно! перебудови промисловост не е новою у св1товш економщь Стр1мке зростання щн на паливо \ мшеральт ресурси в 1973-1975 рр. I 19791981 рр. дало поштовх до структурно! перебудови вс1е! економши, в тому числ1 промисловосп. Посилилося докоршне переоснащення матер1ального виробництва на основ! електронно! техшки, промислових робот1в { ресурсозбер1гаючих технологш, що по суп означае новий етап шдустр!ального розвитку.
У здшсненш решдустр!ал!зацп (переводу вше! економши на найновшу технолопю), великих зрушень у структур! матер1ального виробництва сучасного каштал1зму посилюеться роль
машинобудування як найбшьшого ключового комплексу промисловосп. У 1982 р. його питома вага в обробнш промисловосп економ1чно розвинутих кашталютичних кра!н збшьшилася в середньому до 43-44 % проти 36-37% у 1973 р. Випереджаючими темпами зростае виробництво електронно-обчислювально! техтки, м1кропроцесор1в ! промислових робоив [3].
Якою ж була галузева структура промисловосп Укра!ни на момент створення власно! держави ! яю структурн! трансформаци вщбулися за роки незалежност!?
У склад! СРСР розвиток промисловосп був фактично шдпорядкований
максимальному залученню до виробництва мюцевих мшерально-сировинних ресуршв ! включення !х до загального подшу пращ. Через це !х видобуток постшно зростав: так, видобуток зал1зно! руди збшьшився з 21 млн.
©В.А. Романенко, 2011
т у 1950 р. до 125 млн. т у 1978 р., нафти - з 0,3 млн. т 1950 р. до 21 млн. т у 1960 р., газу - з 0,5 млн. у 1950 р. до 72 млн. м3 у 1970 р., вугшля - з 74,9 млн. т у 1950 р. до 257,5 млн. т у 1970 р.
Екстенсивне i марнотратне використання мшерально- сировинних ресуршв призвело до !х швидкого виснаження i деградаци, до звуження природно! бази для розвитку промисловосп.
При переважанш природо-, ресурсо-, матерiало-, енерго-, трудо- i кашталомютких галузей промисловостi недостатньо розвивалися електротехшка,
мiкроелектронiка, радiотехнiка i
комп'ютерна галузь, середне. точне i медичне машинобудування, а також легка та харчова промисловють [4].
Витрати енергоресурав по галузях промисловост1 у 1990 р.т.ту.п.
Здавалося б, що в такш ситуаци промислова полiтика вже незалежно! держави мала бути нацiлена на прюритетний розвиток менш ресурсомiстких i енергомiстких галузей, якими е, зокрема, машинобудування i легка промисловiсть.
Як видно iз табл. 1, найбшьш енерго-ощадливими i енергоефективними були машинобудування i металообробка та легка промисловють. Так, енергоемшсть товарно! продукци в цих галузях вiдповiдно в 7,5 i 29 разiв менша, нiж у чорнiй металургп, енергоемшсть нащонального доходу -вiдповiдно в 10,3 i 26,5 раза.
Таблиця 1
Галузi Частка палива електроенергп в структурi Енергоемшсть Енергоемшсть нащонального доходу
промисловостi витрат на виробництво продукци, % товарноl продукци
Електроенергетика 60,2 1.53 5,2
Паливна промисловють 3.7 1,54 3,3
Металурпя 20,8 4,35 17,5
Хiмiчна i нафтохiмiчна
промисловють 9,8 1.97 8,1
Машинобудування i металообробка 3,2 0,58 1.7
Лiсова, деревообробна
i целюлозно-паперова
промисловiсть 5,0 0,57 1,6
Промисловiсть будiвельних матерiалiв 13,0 3,25 10,2
Легка промисловiсть 1,2 0,15 0,66
Харчова промисловють 2,5 0,46 3,7
Розраховано автором на шдстав1 даних Мшстату Украни.
Якi ж змши в структурi промисловостi Укра!ни вiдбулися за останнi бiльш як 20 роюв.
Як видно iз табл. 2 i 3, вiдбулося зростання частки найбшьш енергоемного виробництва - металургп, а частка найменш енергоемних скоротилася.
Так, частка машинобудування в промисловостi з 1990 по 2010 р. скоротилася
приблизно в 3 рази, легко! промисловост -бiльш як у 10 разiв. Причому найбiльшого скорочення зазнало виробництво
високотехнолопчно! продукци. Так, в Укрш'ш припинилося виробництво промислових роботiв, роторних та роторно-конвеерних лiнiй i багатьох шших видiв продукци. Проте чи не найбшьших втрат зазнала електронна промисловють.
Виробництво продукци мшроелектрошки промисловост з 1990 по 2000 р. у 2,5 раза, а упродовж 1992-1996 рр. знизилось на 90%. також виробництво та розподшення електро-
Звертае на себе увагу i факт зростання енергп, газу та води з 2000 по 2010 р. в 1,4 частки електроенергетики та паливно! раза.
Таблиця 2
Галузева структура промислового виробництва % (у дiючих цтах eidnoeidnux poKie) *
Галузь 1990 2000
Промисловють - усього У тому числк 100,0 100,0
Електроенергетика 3,2 12,1
Паливна промисловють 5,7 10,1
Металургшна промисловють 12,1 29,8
Хiмiчна i нафтохiмiчна промисловють 5,5 5,9
Машинобудування i металообробка 30,5 13,4
Деревообробна i целюлозно-паперова промисловють 2,9 2,4
Промисловють будiвельних матерiалiв 3,4 2,7
Легка промисловють 10,8 1,6
Харчова промисловють 18,6 16,8
Iншi промисловi виробництва 7,3 5,2
* Статистичний щорiчник Украши за вщповщш роки.
Таблиця 3
Структура промисловогпродукцИ, робт, послуг за видами екonoмiчnoïдiяльnoстi*
Види економiчноï дiяльностi 2000 2010
Уся промисловють 100,0 100,0
Добувна промисловють 12,0 10,1
Виробництво харчових продукпв, напоИв та тютюнових виробiв 17,7 18,1
Легка промисловють 1,7 0,8
Виробництво коксу, продукпв нафтоперероблення 3,7 6,9
Хiмiчна i нафтохiмiчна промисловють 6,7 5,8
Металургшне виробництво та виробництво готових металевих виробiв 23,0 18,8
Машинобудування 11,3 10,9
Виробництво та розподш електроенергiï, газу та води 15,2 21,3
Iiншi 8,7 7,3
* Статистичний щорiчник Украши за ввдповщш роки.
Для ознайомлення iз сучасним станом видами економiчноï дiяльностi промисловосп енергоспоживання та енергоефективностi за звернемося до шформацл, наведеноï в табл. 4.
Таблиця 4
Ктцеве споживаппя еnеpгopесуpсiв у npoмuслoвoстi за видами екonoмiчnoï дiяльnoстi, _тис. т nафтoвoгo еквiвалеnта за 2010 р._
Спожито Енергоемшсть
Види економiчноï дiяльностi енергоресурав - реалiзованоl
усього продукци
Металурпя 14685 0,073
Хiмiчна та нафтохiмiчна промисловють 2075 0,034
Машинобудування 767 0,0066
Виробництво харчових продукпв, напоИв та 1887 0,01
тютюновиx виpобiв
Лeгкa ^ом^лов^^ 75 0,009
Добyвнa пpомиcловicть (зa виключeнням пaливa) 2097 0,039
Pозpaxовaно зa дaними eнepгeтичного б; cтaтиcтичного щоpiчникa Укpaïни зa 2010 p.
Як видно iз тaблицi, нaйбiльшe cпожито eнepгоpecypciв в мeтaлypгiï - 14685 т.т нх., що агатовить бiльшy половину cпожитого в пpомиcловоcтi. Енepгоeмнicть peaлiзовaноï пpодyкцiï тут тaкож e нaйбiльшою, вонa в 11,1 paзa вищe, нiж y мaшинобyдyвaннi. He нaбaгaто зa eнepгоeмнicтю мeтaлypгiï поcтyпaeтьcя добyвнa пpомиcловicть. Haймeнш eнepгоeмним e виpобництво пpодyкцiï лeгкоï пpомиcловоcтi тa мaшинобyдyвaння. Цe якpaз ri гaлyзi, чacткa якиx нaйбiльшe cкоpотилacь y cтpyктypi пpомиcлового виpобництвa.
Поpiвняно з 1990 p. pозpив в eнepгоeмноcтi мiж мeтaлypгieю i мaшинобyдyвaнням збiльшивcя в 1,5 paзa. Ц пpи тому, що в caмомy мaшинобyдyвaннi зa цeй пepiод im^c^ro вiдбyвaлиcя пpоцecи зi cкоpочeння 4acr^ нayкоeмниx, a вiдтaк мaлоeнepгоeмниx в^обницта у
paдiоeлeктpонiцi тa пpилaдобyдyвaннi. Вищeвиклaдeнe дозволяe пpипycтити, що зa aнaлiзовaний пepiод у мeтaлypгiï вiдбyвaлоcя зpоcтaння eнepгоeмноcтi пpодyкцiï. Пpо тe, що вд дiйcно тaк, cвiдчить дишм^ питомиx витpaт котeльно-пiчного пaливa у в^обницга чaвyнy, якi з 1990 по 2000 p. зpоcли з 652,2 до 660,0 кг у.п.
Енepгоeмнicть ^одукци
мeтaлypгiйниx пiдпpиeмcтв Укpaïни в 2-2,5 paзa вищe eнepгоeмноcтi мeтaлypгiйноï пpодyкцiï кpaïн Gвpопи i cвiтy, в тому чиcлi в домeнномy виpобництвi нa 14-20%, cтaлeплaвильномy - нa 16-40%, пpокaтномy m 20-50%. У той жe 4ac бiзнec-плaни pозвиткy пiдпpиeмcтв ГМК Укpaïни оpieнтовaнi нa peaлiзaцiю вiдомиx i добpe вiдпpaцьовaниx пpоцeciв отpимaння чaвyнa, cтaлi бeз ypaxyвaння пepcпeктив pозвиткy мeтaлypгiï, пов'язaниx з оcтaннiми доcягнeннями мeтaлypгiйноï нayки, в тому чи^ вiтчизняноï [5].
Heзвaжaючи нa окpeмi позитивнi зpyшeння, в цiломy в мeтaлypгiï Укpaïни пpоcлiдковyeтьcя тeндeнцiя до вичaвлювaння
:у Укpaïни зa 2010 p. (www.ukr.stat.gov.ua) тa
оcтaннix кpaплин з нaявниx виpобничиx потyжноcтeй, ж вклaдaючи в ïx оновлeння cyn^^ коштiв. А вони вкpaй нeобxiднi, оcкiльки «a^c оcновниx зacобiв мeтaлypгiйниx пiдпpиeмcтв Укpaïни cклaдae 60%, ЕС i США - 25-30%, Японп - 15-20%»
[5].
Aлe фaкт полягae в тому, що ^огодш Мeтiнвecт, як i «Кpивоpiжcтaль (Apceлоp Мiттaл Кpивий piï)» зapобляe пepeвaжно нa видобутку зaлiзноï pyди. А iнвecтyвaти пpибyток у вiдновлeння мeтaлypгiйниx aктивiв до оcтaннього чacy ж поcпiшaли [6].
Склaдaeтьcя вpaжeння, що
мeтaлypгiйнe, a тaкож iншe eнepгоeмнe виpобництво (в пepшy чepгy xiмiчнa i нaфтоxiмiчнa пpомиcловicть) поступово cкочyютьcя до пpipви, зa якою зyпинкa бaгaтьоx виpобництв i як ш^док тиcячi бeзpобiтниx.
Te, що y^arn^m eнepгоeмнi виpобництвa втpaчaють
конкypeнтоcпpоможнicть, cвiдчить той фaкт, що у Рош цiнa гaзy 1 м3 мaйжe в 6 paзiв нижчa, нiж в Укpaïнi. Цe бeзпepeчно пpизводить до подоpожчaння пpодyкцiï бaгaтьоx xiмiчниx виpобництв, для якиx газ e оетовною cиpовиною i cклaдae 60-70% cобiвapтоcтi пpодyкцiï .
Який жe виxiд iз глyxого кyтa, у якому опинилacь пpомиcловicть Укpaïни?
З мeтою змeншeння eнepгоeмноcтi пpомиcлового виpобництвa cлiд нe лишe впpовaджyвaти eнepгозбepiгaючi тexнологiï, a й змiнювaти його cтpyктypy.
У пepшy чepгy piч мae йти пpо випepeджaючий pозвиток мaшинобyдyвaння, якe e пpiоpитeтною гaлyззю пpомиcловоcтi, бeз pозвиткy яко1' нeможливий тexнiчний i тexнологiчний пpогpec у бyдь-якiй eкономiчнiй дiяльноcтi, пiдвищeння piвня життя i добpобyтy нaceлeння.
Мaшинобyдyвaння в cвоïй cтpyктypi e догать нeодноpiднe: icнyють види дiяльноcтi мaтepiaломicткi (виpобництво облaднaння для гipничо-pyдноï, мeтaлypгiйноï
промисловосп) i наукоемш (виробництво електронного устаткування ). Якщо ми дiйсно хочемо зменшити енергоемнiсть промислового виробництва, акцент слщ робити на наукоемних видах дiяльностi. I тут ключовою ланкою мае стати електронна промисловiсть , яка створюе елементну базу для великого спектра наукоемних виробництв: У зв'язку з цим вкрай важливо прийняти Закон Украши «Про засади вщродження та розвитку електронно! промисловосп в УкраНш». Проект цього закону вже досить давно тдготовлений народними депутатами Украши, але до цього часу не прийнятий. Цей закон спрямований на надання прюрите^в наукоемним галузям, якi виробляють або в перспективi здатнi випускати конкурентоспроможну продукцiю.
Без застосування електронноï техшки на основi новiтнiх досягнень фундаментально^.' та прикладноï науки сьогоднi неможливо створювати жодну конкурентоспроможну галузь
Важливим моментом економiчноï доцiльностi повсюдного використання засобiв електрошки е той факт, що саме тут створюються сучаснi енергозберiгаючi технологи. Яскравим прикладом щодо цього е прийняття ДержавноИ цiльовоï науково-техшчноИ програми «Розробка i впровадження енергозбершаючих
свiтлодiодних джерел свiтла та осв^лювальних систем на Их основЬ> [7].
Незважаючи на безпрецедентнi руйшвш процеси, якi вiдбулися в електроннш промисловостi Украïни, вона в окремих напрямках ще зберегла науковий i виробничий потенцiал i мае xорошi перспективи для розвитку.
До найменш енергоемних галузей промисловостi вiдноситься i легка промисловють. Заходи щодо вщродження легкоï промисловосп вiдображенi в Державнiй програмi розвитку внутршнього виробництва[2].
Слщ видшити саме три важливих ас-
пекти:
перекриття каналiв контрабанди, оскшьки за iнформацiею голови правлiння УкрашськоИ асоцiацiï пiдприемств легкоï промисловостi Валентини !зовщ серед
товарiв легпрому, що продаються в Укра1ш, легально ввезено не бшьше 20%;
створення (вщновлення) власно1 сировинно1 бази, в першу чергу, це стосуеться льону, натурального шовку, вовни;
налагодження виробництва
високотехнолопчного обладнання для легко1 промисловостi.
Що стосуеться гiрничо-металургiйного комплексу, то хоч вш i е найбiльш енергоемним, Украша не може вiдмовитися вiд цього виду економiчноl дiяльностi, оскiльки тут сконцентрована третина промислового
виробництва i забезпечуеться близько 40% експортно1 виручки.
Перспективи зменшення енергоемностi в металургп пов'язаш не лише з технiчним переозброенням i впровадженням сучасних технологiй, вони полягають i в налагодженнi виробництва технолопчних передiлiв з бiльшою доданою вартiстю.
Великою проблемою металургп i в цiлому промисловостi, що впливае на енерго-ефективнiсть, е те що експортуеться 80% вироблено1 продукци, i це переважно напiвфабрикати (заготовки, сляби), яю е найбiльш енергоемними.
Тож перспектива тут полягае у пере-орiентацil металургп на потреби внутршнього ринку, i в першу чергу втизняного машинобудування. Зменшення експорту металу при одночасному нарощуваннi експорту продукци
машинобудування е бшьш енерго-ефективним.
Особливо1 уваги заслуговуе питання розвитку добувно1 промисловостi, яка за енергоемнютю не набагато поступаеться металургil (див. табл. 4) За потенщалом мшерально-сировинно1 бази Укра1на посiдае одне з провщних мiсць у свiтi. Але головна проблема сьогодш полягае у тому, що ця база стае все бшьше шдгрунтям для розвитку переробно1 промисловостi не Укра1ни, а шоземних держав.
Укра1на експортуе значш обсяги залiзноl, марганцево1 руди, уранового, титано- циркошевого концентрату, iнших мiнералiв. Перспектива тут полягае у
створенш i пiдтримцi виробництв, яЮ комплексно використовують мiнеральнi ресурси .
Експортувати потрiбно не мiнерали, а готову продукщю, яка створена на ix основi i мiстить значно бiльше додано' вартостi, а вiдтак, е бiльш енергоефективною
Окремо, але надзвичайно гостро, сто'ть питання про запровадження оргашзацшно-економiчного меxанiзму структурно' перебудови промисловосп. Важливою його складовою е система диференцшованого оподаткування. Так, у США «податкова система влаштована таким чином, що прибуток в обробнш промисловостi пiсля сплати податкiв виявляеться бiльше, нiж у добувнiй. Розвинуп кра'ни вирiшують сво' фiскальнi проблеми в основному за рахунок оподаткування ресуршв, знижуючи ставки податкiв на прибуток тих, хто зменшуе норми використання ресуршв на одиницю продукци. Таким чином, через податки природна рента вилучаеться на суспiльнi потреби , а бшьша частина технолопчно' ренти залишаеться в розпорядженнi шдприемств для створення i застосування нових технологш» [8].
В Укра'ш ж прослiдковуються абсолютно протилежнi тенденци. Так, розрахунками вчених НАН Украши «...за рахунок податкiв з машинобудування надаються субсиди iншим видам дiяльностi» [11], серед яких переважають найбшьш енергоемнi, зокрема металургiя.
Про неефектившсть структурно' полiтики в промисловостi свщчать i данi про рентабельнiсть операцшно' дiяльностi пiдприемств за видами промислово' дiяльностi. Так, рентабельнiсть операцшно' дiяльностi в цiлому в промисловостi за шчень - вересень 2011 р. становила 6,0 %, у тому чи^ у добувнш промисловостi 21,6 %, а в добуванш корисних копалин, крiм паливно-енергетичних, - аж 44,1 % (www.ukrstat gov.ua). У той час як у переробнш промисловосп цей показник становив лише 3,1 %. Тож про яку структурну перебудову ми говоримо, зрозумшо, що бiзнес буде йти туди, де бiльшi прибутки. Закономiрно виникае питання, а хто ж в Укра'ш буде займатися питаннями структурно'
перебудови? Найпростшою вщповщдю була б пропозищя вiдновити дiяльнiсть Мшютерства промислово' полiтики, яке лiквiдували, хоч було збережено Мшютерство аграрно' пол^ики. Дiйсно, виходить дивна ситуацiя, Укра'на е потужною промисловою державою, а вiдповiдного державного органу, який ошкувався б проблемами ще' галуз^ немае, хоч подiбнi адмiнiстративнi структури е в багатьох кра'нах св^у. Але проблема полягае в тому, що дiяльнiсть Мшпромпол^и-ки в попередш роки жодним чином не вплинула на зменшення енергоемностi промислового виробництва, перебудову його структури. Напевне, коршь проблеми значно глибше, сутнiсть його полягае в необхщносп змiни парадигми економiчного розвитку, формуванш ново' соцiально-економiчноi, а вiдтак, i промислово' полiтики держави.
Лiтература
1. Микитенко В.В. Енергоефектившсть промислового виробництва: моногр. / В.В. Микитенко. - К.: Об'еднаний ш-т економши НАН Украши, 2004. - С.64.
2. Державна програма розвитку внутршнього виробництва // Урядовий кур'ер. - 2011. - 15 листоп. - С.11.
3. Современный капитализм: соц-екон. справчник / Н.М.Брагина, Г.Н. Василькова, В.П. Волобуев и др. - М.: Политиздат, 1985. - С. 31.
4. 1ванух Р. Економiчнi реформи i розвиток продуктивних сил Украши / Р. 1ванух, Б. Крижашвський // Економша Украши. - 1994. - № 3. - С. 35- 44.
5. Поклонский Ф.Е. Основные направления решения проблемы энергоемкости продукции металлургических предприятий Украины // Економша промисловосп. - 2010. - № 3. - С. 74.
6. Пщстав для ейфори немае. Реали прничорудно' та металургшно' промисловосп // Голос Украши. - 2012. - 1 лют. - С. 10.
7. Урядовий кур'ер / Орiентир. -2012. - 8 лют. - С. 9-16, 20.
8. Клинов В. Современные тенденции розвития машиностроения / В. Клинов //
Вопрос экономики. - 2GG6. - № 9. - С. 43- ТОВ «Видaвництво Аотект» - Полiгрaф, 44. 2GG7.- С. 34.
9. Maшинобудувaння в Укрaïнi: тенденцiï, проблеми, перcпективи. - №жин:
Надшшла до редакци Q4.1Q.2Q11 р.
