CC BY
18
DOI: https://doi.org/10.37405/2221-1187.2019.185-195
С.О. Колесников, к. ф.-м. н., доц., ORCID 0000-0002-9538-8858,
В.В. Володченко, к.т.н., доц.
ВПЛИВ 1НФОРМАЦ1ЙНИХ ТЕХНОЛОГ1Й НА ЛОГ1СТИКУ ТА УПРАВЛ1ННЯ ЛАНЦЮГАМИ ПОСТАВОК В УКРА1Н1
Сучасний стан eK0H0Mi4H0i' системи Укра1'ни, постiйне зрос-тання вимог до конкурентоспроможност вiтчизняних пiдприeмств та i'x продукцп, необхiднiсть пiдвищення прибутковосп i зниження загальних витрат шдштовхуе менеджмент вiтчизняниx компанiй бiльш ефективно управляти сво!ми ланцюгами поставок. Наявшсть розвинено! лопстично! iнфраструктури, висока яюсть державних митних послуг, своeчаснiсть та прозорють поставок логiстичними операторам е необхвдними умовами для пiдвищення привабливосп ведення бiзнесу всерединi кра!ни.
Резерви тдвищення ефективностi логiстичниx процесiв зна-ходяться головним чином у шформацшних теxнологiяx та рiзного роду шноващях, що використовують цi технологи. З огляду на не-достатню розвинешсть лопстично! iнфраструктури в Укра!ш, пи-тання впровадження iнновацiй в лопстичну дiяльнiсть вiтчизняниx компанiй становить значний дослщницький та практичний iнтерес.
Сучасна лопстика стае бiльш залежною вщ новiтнix шнова-цiй, якi впливають на ефективнiсть логiстичниx ланцюгiв i е предметом дослiдження втизняних та закордонних вчених. В роботах Ю.С. Петрунi та Т.О. Паучника [1]. Особлива увага придiляеться ощнкам впливу новiтнix теxнологiй з позици i'x характеристики та вiдповiдностi ознак "1ндустри 4.0". Якiснi оцiнки онлайн-техноло-гiй опитувань проведено у робот М.О. Окландера [2] доведено ви-значальну роль впливу мережi 1нтернет на перемiщення переваг та поведшки споживачiв в вiртуальне середовище. Особливосп вико-ристання точних iнновацiйниx смарт-технологш сшьськогоспо-дарського виробництва дослiджено у роботах В.П. Якушева [3], Й.М. Дороша [4], О.А. Алшбею [5], що в цшому обгрунтовуе необ-xiднiсть розвитку ринку таких засобiв та i'x вплив на ефективнють в частинi оптимiзацil витрат.
Метою cmammi е дослщження iнформацiйниx технологш та iнновацiй, що прямо або опосередковано впливають чи можуть
© С.О. Колесников, В.В. Володченко, 2019
вплинути в майбутньому на розвиток лопстики, а також аналiз можливостей !х впливу на тi чи iншi пiдсистеми i фази логiстичного процесу.
Змши, яю вiдбуваються в сучаснш економiцi та суспiльствi внаслiдок використання pi3H^ цифрових технологiй, здатнi доко-рiнно 1х змiнити, зокрема за рахунок появи взаемоддачих один з одним реального та вiртуального (цифрового) свтв. Це зумовлюе потребу щодо визначення основних аспекпв функцiонування рiзних економiко-соцiальних систем, зокрема, лопстичних систем, з метою збереження та пiдвищення 1х життездатносп в умовах ново! економiки.
Для лопстичних систем (у т.ч. лопстичних ланцюпв поста-чання) в умовах цифрово! економiки можна видiлити таю ключовi аспекти !х функцiонування (опрацьовано з використанням [6; 7]):
1. Клiентоцентризм. Наразi клiент е "центром" сучасного бiз-несу, задоволення потреб якого (^iem^) е основною метою функ-цiонування будь-яко! компани. З кожним роком зростае асортимент продукци, засоби та канали стимулювання продаж (насамперед за рахунок розвитку цифрових технологш), тдвищуються вимоги не лише до якост продукци, а й ушх процесiв вiд моменту замовлення продукци, 11 доставки та отримання кiнцевим споживачем. Одним iз прогресивним способiв взаемодп iз споживачем послуг та продукци е омшкальна комушкащя, в якiй перехiд мiж онлайн- та офлайн-ка-налами комушкаци вважаеться "безшовним", тобто клiенту не по-трiбно докладати додаткових зусиль щоби переключитися з одного способу купiвлi та спiлкування на iнший. Останшм часом багато уваги придiляеться доставщ "останньо1 милГ' (анг. Last Mile), шд якою розумiють доставку вщ останнього логiстичного центру (складу, поштового вiддiлення тощо) в ланцюгу постачання до юн-цевого споживача (домогосподарства). Одним iз основних аспектiв розвитку доставки останньо1 милi е використання цифрових технологш щодо поеднання лопстичних послуг з "розумною" побутовою технiкою, "розумним" будинком тощо.
2. Еколопчшсть (або екологiчна вiдповiдальнiсть). Зростання обсягу перевезень зумовлюе збiльшення потрiбного для цього транспорту, насамперед автомобшьного, який, з одше1 сторони, забезпе-чуе швидку доставку по^бно1 продукци до споживача, з шшо1 -й надалi залишаеться одним iз джерел шкiдливих викидiв до атмо-сфери. Наразi актуальним напрямком роботи лопстичних компанш е прагнення скоротити таю викиди, зокрема за допомогою використання цифрових технологш, зокрема автономного електротранс-
порту, "розумних" контейнерiв тощо. Окрiм того, у сферi логiстики здобувае широкого використання поновлюваш джерела енерги.
3. Цифровi технологи. Сьогодення в глобальному масштабi е початком абсолютно ново1 економiки та суспiльних вiдносин (цифровое' економiки та суспiльства), основою яких е цифровi технологи (до яких вщносять усi види електронного обладнання та приклад-них програм, що використовують iнформацiю у виглядi числового коду [8]). До цифрових технологш, яю вже ви-користовуються в лопстичних системах, можна вщнести, наприклад, 1нтернет Речей, Великi Даш, Хмарш обчислення, бездротовий зв'язок, датчики та сенсори нового поколшня тощо.
4. Люди. Не дивлячись на широке розповсюдження цифрових технологiй (насамперед, робототехшки) у сферi логiстики, люди (iнтелектуально-трудовi ресурси) все рiвно будуть вщгравати важ-ливу роль. Проте iз активного безпосереднього учасника (викона-вця) логiстичних процесiв та операцш людина перетвориться у спо-стер^ача (контролера), що вимагатиме змiни у шдготовщ вщповщ-них фахiвцiв. Завдяки цифровим технолопям, якi дозволяють ефек-тивно обробляти та аналiзувати велию масиви даних, може значно тдвищитися обrрунтованiсть та оперативнiсть управлiнських р> шень вiдповiдальних осiб у сферi логiстики разом iз зниженням можливих негативних наслiдкiв прийняття цих ршень. Окрiм того, кiберфiзичнi системи здатш будуть повноцiнно замiнити людину та тдвищити ефективнiсть виконання рутинних, часто повторюваних, фiзично складних логiстичних операцш.
Для того, щоб визначити, яю iз сучасних iнновацiй мають вщношення до новiтнiх технологiй, потрiбно перевiрити 1'х на предмет наявносп спiльних характерних особливостей, притаманних технолопям «1ндустри 4.0». Пiд Четвертою промисловою револю-цiею (або «Iндустрiею 4.0») розумдать всю сукупнiсть руйнiвних шновацш, отриманих та впроваджених у ланцюг вартосп, що спря-мованi на тренди оцифрування ("digitalization"), автономiзацil ("autonomization"), прозоростi ("transparency"), мобiльностi ("mobility"), модуляризаци ("modularization"), мережно1 спiвпрацi ("network-collaboration") та соцiалiзацil ("socializing") товарiв i процесiв
[9].
Наведенi в таблищ технологil та iнновацil в лопстичнш сферi мають хоча б одну характерну особливiсть, притаманну «1ндустри 4.0». Для прикладу, мобiльнi технологи i мобiльнi додатки е шнова-цiями, що вiдповiдають водночас трендам оцифрування, мобшьно-стi, мережно1 сшвпращ i соцiалiзацil; 1нтернет речей вщповщае
трендам оцифрування, модуляризаци, мережно! спiвпрацi тощо. Далi, в таблицi 1 лопстичш шновацп структурованi, по-перше, в за-лежностi вiд того, наскiльки потужний вплив вони здшснюють або можуть здшснити в майбутньому на лопстичну сферу, а по-друге, як наразi розвиваеться та чи iншi технолопя та на якому етапi впро-вадження знаходиться.
Таблиця
Етапи впровадження та характер впливу деяких лопстичних
1нновац1й на ланцюг поставок (авторська розробка)
Вплив шновацп на ланцюг поставок / Етап впровадження шновацп Використання, комер-цiалiзацiя Експериментальне впровадження, пробш проекти Дослiдження i науковi розробки, раннi про-тотипи
Високий Бiзнес-аналiтика; мо-бшьш технологй i до-датки; електромоб^ Омшканальна логiс-тика; безпiлотнi тран-спортш засоби i дрони; водневi дви-гуни; 3D друк Автономш ван-тажнi автомобiлi; гру-пування автомобшв
Середнш 1нтернет речей; автоматична щентифка-цiя i збiр даних; елек-тронна комерцiя Вбудованi системи; штелектуальне вироб-ництво Безповiтрянi шини; комунiкацiя ]шж машинами
Низький Хмарнi обчислення; машинний переклад Логiстика циркуляр-но! економiки Робототеxнiка
До цифрових технологш, яю наразi або в найближчi роки бу-дуть властивi логiстичним системам, можна вщнести наступнi [6]:
1. Велик данi (англ. Big Data) - це технолопя щодо пошуку, аналiзу та обробки велико! кiлькостi структурованих та неструкту-рованих даних з метою отримання яюсно нових знань, яю можуть бути використаннi в обгрунтуванш прийняття рiшень [11].
2. 1нтернет Речей (англ. Internet of Things) - це глобальна мережа фiзичниx об'екпв (пристро!в), яю пiдключенi до 1нтернету та можуть генерувати, збирати, обробляти та аналiзувати iнформацiю без залучення людини за допомогою центрiв контролю, управлiння та обробки шформаци з використанням рiзниx сенсорiв, датчикiв, засобiв передачi шформаци (сформульовано на основi [12]).
3. Хмарш обчислення (англ. Cloud Computing) - це апаратне та програмне забезпечення, яке використовуеться самостiйно кл> ентом (користувачем) як деякий сервю (послуга) обробки та зберь гання його (^ента) даних через 1нтернет або локальну мережу у зручний для нього час з мшмальною взаемодiею з постачальником такого сервюу [13]. Пристрiй користувача (комп'ютер, ноутбук, смартфон тощо) в цьому випадку е звичайним термшалом, який
тдключений до 1нтернету, а пристро1 (комп'ютери, сервери тощо) постачальника технологiï, яю здiйснюють хмарш обчислення, нази-вають "обчислювальною хмарою" [13].;
4. Автономш роботи (англ. Autonomous Robots) - це роботи, яю спроможнi самостшно виконувати завдання без втручання лю-дини [13].
5. Штучний iнтелект (англ. Artificial Intelligence) - це широка галузь комп'ютерних наук, в яких вивчаються рiзнi аспекти iмiтацiï машинами штелекту людини [14].
6. Самокерованi транспорты засоби (англ. Selfdriving Vehicles) - це транспортш засоби, яю спроможнi здiйснювати рух за пот-рiбним маршрутом самостiйно без втручання людини.
7. 3Б-друк (англ. 3D-printing) е основою аддитивного вироб-ництва, за допомогою якого з використанням 3D-принтера створю-еться тривимiрний фiзичний об'ект шляхом послiдовного накла-дання шарiв певного матерiалу згiдно iз заданою вiртуальною (цифровою) 3D-моделлю [14].
8. Дешевi сенсорнi ршення або технологiï (англ. Low-cost Sensor Technology) представляють собою рiзнi датчики та сенсори для вводу шформаци за допомогою дотику до екрану пристрою, сканування з метою, наприклад, здшснення контролю за дотриман-ням вимог збертання продукцiï, забезпечення безпеки тощо.
Можна припустити, що цифровi технологи першоï групи, якi е актуальними щодо використання в лопстичних системах най-ближчi п'ять роюв, порiвняно з iншими групами можуть мати наразi найбiльший вклад у ефект синерги цифрових технологiй в лопстичних системах. На наш погляд, основною цифровою технолопею серед них потрiбно вважати 1нтернет Речей, який дозволяе поеднати ус елементи лопстично1' системи (фiзичнi об'екти) в едину мережу, що значно спрощуе передачу даних мiж ними. О^м того, 1нтернет Речей взаемодiе та впливае на роботу майже ушх цифрових техно-логiй в лопстичних системах (рис. 1). Проте робота 1нтернету Речей сильно залежить вщ програмно-апаратного забезпечення як корис-тувачiв, так i операторiв мобiльного та стацюнарного зв'язку. Тому можна припустити, що iз розвитком бездротового зв'язку нового по-колiння зросте й ефектившсть 1нтернету Речей, а вщповщно й посилиться його вклад в синерпю цифрових технологiй.
Велию Данi апрiорi потребують великих сховищ даних та по-тужних технологш ix передачi та обробки. В логiстичних системах, зокрема, завдяки зростаючому розповсюдженню рiзниx датчикiв,
Рис. 1. Зв'язки м!ж цифровими технологгями в лог^стичнт системi в контекстi гх синергИ' (розроблено авторами на 0CH0Bi джерел [13, 14])
ceHCopiB, кошролерiв, сканерiв i т.п. стае дедалi бiльше рiзних струк-турованих та неструктурованих даних, для передачi яких по-трiбен 1нтернет Речей, а для ix обробки та аналiзу можуть бути ви-користаннi, зокрема Хмарнi обчислення та засоби Штучного ште-лекту (алгоритми колективного штучного штелекту, когштивш обчислення тощо). Разом з тим будь-яке сховище даних мае бути без-печним та захищеним вiд рiзниx загроз. Однiею з прогресивних технологш щодо безпечного збереження даних вважаеться Block-chain. Але технолопя " Blockchain " не дозволяе збертати безпосе-редньо файли з фото чи документами, а лише посилання на них у виглядi розподшеного реестру, в якому збер^аються зашифрован записи [14]. В лопстичних системах Blockchain доцiльно викорис-товувати, наприклад, у побудовi масиву даних, в якому записи вщ-повщають перемiщенням та стану матерiальниx цiнностей впро-довж усього шляху ix слiдування в реальному часi. Завдяки Blockchain в такому масивi даних пiдробити, зумисно пошкодити чи знищити записи досить складно. Можна припустити, що найбшь-ший ефект синерги теxнологiя "Blockchain" дасть при взаемоди з теxнологiями "Велик Даш" та "Хмарш обчислення".
Blockchain - протокол обм^ iнформацiею (валютою) по ш-тернету без участi посередниюв, який зберiгае iнформацiю про вс транзакцп учасникiв системи у виглядi «ланцюжка блоюв», шфор-мацiю тсля запису неможливо стерти. Доступ до реестру е у вшх користувачiв Blockchain, якi виступають колективним нотарiусом, котрий пiдтверджуе iнформацiю в базi даних. Програма може засто-
совуватися для фшансових операцш, щентифшацл користувачiв, створення теxнологiй кiбербезпеки тощо.
Даш в Blockchain складаються з фшсованих структур, або «блоюв», якi, своею чергою, складаються з таких важливих частин:
1. Заголовок блоку - включае в себе даш контрольноï суми, часу створення i посилання на попереднш блок.
2. Вмют блоку - список цифрових активiв i команд транзак-цiй, ïx обсягiв i адрес учасникiв угод.
Якщо у вас е останнш блок, ви можете отримати доступ до вшх попереднix у ланцюжку. База даних Blockchain збертае всю юторда транзакцiй, включаючи данi про вс цифровi активи i ко-манди, якi були заданi з часу створення самого першого блоку.
Таким чином, шформащя в програмi доступна для перевiрки в будь-який момент часу. Вс онлайн-операци базуються на довiрi; користуючись електронною поштою, важливо знати, що лист доставлений адресатовi; пересилаючи кошти банком, потрiбно бути впевненими, що грошi надiйшли куди необхвдно. За нестабiльностi в цифровому свт покладатися на третю особу щодо безпеки та кон-фiденцiйностi онлайн-активiв складно. Стороннi джерела можуть бути зламаш, зловмисники можуть манiпулювати шформащею або скомпрометувати як компанiю, так i окремих ошб. Чим бшьша кшь-кiсть учасникiв, тим потенцшному «шпигуновЬ> стае все важче вщ-стежувати дiяльнiсть усього ланцюжка. Завдяки цш особливостi ланцюжок блокiв транзакцш е дуже життездатною i захищеною структурою даних. За допомогою Blockchain плануеться захищати данi атомних електростанцш у Великобритании меxанiзми попе-редження повеней та iншi важливi об'екти шфраструктури. Ця тех-нологiя виходить далеко за межi цифровоï валюти, смарт-контрак-тiв i автоматизованих децентралiзованиx додаткiв. 1снуе три «поко-лшня» Blockchain - 1.0, 2.0 i 3.0 - Blockchain bitcoin, Blockchain «ро-зумних» контрактiв i так званий «Blockchain усього» - система, в якш публiчно i безпечно збертаеться iнформацiя про будь-який об'ект. Графiчно принцип проходження транзакцiй через Blockchain зображене на рис. 2.
Як видно з рис. 2, на першому етат - початок руху кош^в. Друга стадiя демонструе, як транзакц^ передаються в мережу i зби-раються в «блоки». Кожен «блок» мае номер i хеш попереднього «блоку». На третьому крощ блоки розсилаються вшм учасникам си-стеми для перевiрки. Якщо помилок немае, то кожен записуе «блок» у свою базу даних на четвертому етат. Лише на п'ятому можна до-дати «блок» до «ланцюга блоюв», у якому мютиться шформащя про
вс попередш транзакци. Завершаюча шоста стащя показуе, що кошти переведенi вщ об'екта А до об'екта В.
1 етап 2 етап 3 етап
-s ^ Л -►SfiS
4 етап 5 етап б етап
Щ Е fh
нгi m r г
Л/с. 2. Проходження траизакцт через Blockchain (побудовано авторами за даними джерела [15])
Blockchain, будучи захищеним цифровим реестром, може ви-конувати функци банкiв, зокрема безпечне зберiгання та передачу активiв. Експерти вважають, що ця технолопя дозволить банкам заощаджувати близько 20 млрд. дол. за рахунок вщсутносп посе-редникiв у транзакщях.
Серед мiнусiв зазначено1 технологи можна виокремити швид-кiсть роботи, яка значно поступаеться традицiйним базам даних через те, що криптографiчний компонент, який дае Blockchain важливi переваги, мае складностi шд час обчислення. Пропускна здатнiсть системи Bitcoin становить всього лише шм транзакцiй в секунду; якщо порiвняти з двома тисячами операцiй в секунду, що проходять через пла^жну систему VISA, то це надзвичайно мало. Звичайно, над пiдвищенням продуктивносп Blockchain активно працюють. Зокрема, для криптоплатформи BitShares заявлена можливiсть об-робляти до 100 тисяч транзакцш в секунду.
В Украlнi поступово штегруеться Blockchain у рiзнi галузь Так у 2016 роцi правлшня НБУ схвалило i презентувало дорожню карту Cashless Economy, в якш вперше прописаш плани щодо вико-ристання технологil Blockchain. Мiнiстерство аграрно1 полiтики i продовольства у 2017 рощ впровадило технологiю Blockchain в Державному земельному кадастра
Висновки. Менеджмент тдприемств перебувае у постшному пошуку шляхiв пiдвищення ефективностi роботи, оскшьки мотиво-ваний все бшьш зростаючою конкуренцiею на ринку, виходом на ринок нових компанш, бажанням вiдрiзнятися вiд iнших i бути кон-курентоспроможним. Для бiльшостi компанш стае очевидним, що резерви шдвищення ефективностi можна i слiд знаходити у новов-веденнях. Iнновацiï, що приходять у логiстичну сферу, як правило, е результатом прямих запипв клiентiв (реактивна модель), а не про-активноï iнновацiйноï дiяльностi компанш. Головною проблемою для впровадження новацш е нерозумшня технологiï iмплементацiï шновацш, недостатнiсть спецiальних знань i компетенцш управ-лiнського персоналу, незрозумiлiсть перспектив подiбного впровадження. Варто зазначити, що в епоху розвитку шформацшних технологш, видатних досягнень у сферi науки i технiки новi технологи з'являються з прискореною швидюстю, замiщують собою по-переднi новацп, змушують якомога активнiше впроваджувати шно-вацiï в дiяльнiсть компанiй.
Станом на сьогодш найбiльш потужний вплив на лопстичну сферу здiйснюють таю шноваци, як бiзнес-аналiтика, мобiльнi технологи i додатки, використання електромобшв. Надзвичайно висо-кий потенцiал мае омшканальна логiстика, використання безпшот-них транспортних засобiв i дронiв, водневих двигунiв, 3D друк. Бiльшiсть учасниюв свiтового логiстичного ринку вiддають перевагу прозоросп та надiйностi ланцюпв поставок. Технологiя Blockchain задовольняе вс вимоги, робить процес простiшим i до-ступнiшим для перевiрки та впливае на продуктившсть i стшюсть економiки загалом. Вже зараз лопстичну дiяльнiсть складно уявити без використання технологш хмарних обчислень, електронно" ко-мерцiï, автоматично!' iдентифiкацiï i збору даних. Вказаш новiтнi технологiï та ix вплив на ланцюги поставок е перспективними на-прямками для подальших дослiджень у сферi лопстики.
Лiтература
1. Петруня Ю.С., ПаЫчник Т.О. Вплив нов1тшх технологш на лопстику та управлшня ланцюгами поставок. Маркетинг i менеджмент шновацш. 2018. №1. С. 130 - 139. URL: http://mmi.fem.sumdu.edu.ua.//
2. Окландер М.А., Окландер Т.О., Яшина О.1. Тенденцп маркетингових до-слщжень: онлайн панел1 та онлайн спшьноти. Маркетинг i менеджмент шновацш. 2018. №1. С. 118 - 129. URL: http://mmi.fem.sumdu.edu.ua.
3. Якушев В.П., Якушев В.В., Матвеенко Д.А. Роль и задачи точного земледелия в реализации национальной технологической инициативы. URL:
http://www.agrophys.ru/Media /Default /JournalAgrophysica/Agrophysika1-017/full1-017/Yakushev.PDF.
4. Дорош Й.М. Прогнозування розвитку земельных вщносин залежно вщ змши структури регюнального землекористування. Ефективна економжа. 2011. № 11. URL: http://www. economy.nayka.com.ua/?op=1&z=817.
5. Алипбеки О.А., Нукешев С.О., Алипбекова Ч.А. Проблемы и перспективы внедрения смарт сельского хозяйства. URL: http://kazatu.kz/assets/i/ science/ sf_13_agro_115.pdf.
6. Logistics Trend Radar. Version 2018/19. URL: https:// www.logistics.dhl/ global-en/home/insights-andinnovation/ thought-leadership/trend-reports/logisticstrend-radar.html.
7. The future of logistics depends on four key elements: customer-centricity, sus-tainability, technology and people. URL: http:/ /www.dhl.com/en/press/releases/re-leases_2017/all/logistics/the_future_of_logistics_depends_on_four_-key_elements_cus-tomer-centricity_sustainability_- technology_and_people.html.
8. Digital Technology. URL: http://technologyin.org/digital-technology.
9. Крикавський G.В., Похильченко О.А., Чорнописька Н.В., Костюк О.С., Савша Н.Б., Ккшич С.М., Якимишин Л.Я. Економжа лопстики: навч. поЫбник / За ред. G^. Крикавського, О.А. Похильченко. Льв1в: Видавництво Львiвськоï пол1техшки, 2014. 640 с.
10. Бутенко А.1., Уманець Т. В., Гриневич Л.В. Методолопчш основи до-слщження шновацшного потенщалу технолопчного тдприемництва в Украïнi. Економiчний вiсник Донбасу. 2017. № 2(48). С. 177-186.
11. Що таке Big Data? Що це за технолопя, як вона працюе та кому це по-тр1бно. URL: http://thefuture.news/bigdata.
12. Бондаренко О. Лекторш. Що таке штернет речей i навщо вш потр1бен? 18.06.2017. URL: https:/ /nv.ua/ukr/techno/popscience/lektorij-shcho-takeinternetre chej -i-navishcho-vin-potriben-1326653.html.
13. Борейко О. Лекщя 1. Основш поняття хмарних технологш. 10.09.2017. URL: http://academicfox.- com/lektsiya-1-osnovni-ponyattya-hmarnyh-tehnolohij.
14. Гурська М. Вс1 говорять про штучний штелект. Простими словами по-яснимо, що це. 04.11.2017. URL: https://espreso.tv/article/2017/11/04/shtuchnyy_ intelekt.
15. Код1 I. Blockchain Innovative and Modern Financial Framework that will revolutionize the Next Digital Economy with Blockchain Technology. Нью-Йорк: United Computer Geeks, 2017. 78 с.
References
1. Petrunia Yu.Ye., Pasichnyk T.O. (2018). Vplyv novitnikh tekhnolohii na lohistyku ta upravlinnia lantsiuhamy postavok [The impact of new technologies on logistics and supply chain management]. Marketynh i menedzhment innovatsii - Marketing and innovation management, 1, рр. 130 - 139. Retrieved from http://mmi.fem.sumdu. edu.ua [in Ukrainian].
2. Oklander M.A., Oklander T.O., Yashkina O.I. (2018). Tendentsii marketynhovykh doslidzhen: onlain paneli ta onlain spilnoty [Marketing research trends: online panels and online communities]. Marketynh i menedzhment innovatsii - Marketing and innovation management, 1, рр. 118 - 129. Retrieved from http://mmi.fem. sumdu.edu.ua [in Ukrainian].
3. Yakushev V.P., Yakushev V.V., Matveyenko D.A. Rol' i zadachi tochnogo zemledeliya v realizatsii natsional'noy tekhnologicheskoy initsiativy [The role and tasks of precision farming in the implementation of the national technological initiative]. Retrieved from http://www.agrophys.ru/Media/Default/JournalAgrophysica/Agrophy sika1-017/full1- 017/Yakushev.PDF [in Russian].
4. Dorosh Y.M. (2011). Prohnozuvannia rozvytku zemelnykh vidnosyn zalezhno vid zminy struktury rehionalnoho zemlekorystuvannia [Forecasting the development of land relations depending on changes in the structure of regional land use]. Efektyvna ekonomika - Efficient economy, 11. Retrieved from http://www. economy.nayka.com.ua/ ?op=1&z=817 [in Ukrainian].
5. Alipbeki O.A., Nukeshev S.O., Alipbekova CH.A. Problemy i perspektivy vnedreniya smart sel'skogo khozyaystva [Problems and prospects of introducing smart agriculture]. Retrieved from http://kazatu.kz/assets/i/ science/ sf_13_agro_115.pdf [in Russian].
6. Logistics Trend Radar. Version 2018/19. Retrieved from https:// www.logis-tics.dhl/ global-en/home/insights-andinnovation/ thought-leadership/trend-reports/logis-ticstrend-radar.html.
7. The future of logistics depends on four key elements: customer-centricity, sus-tainability, technology and people. Retrieved from http:/ /www.dhl.com/en/press/re-leases/releases_2017/all/logistics/the_future_of_logistics_depends_on_four_-key_ele-ments_customer-centricity_sustainability_- technology_and_people.html.
8. Digital Technology. Retrieved from http://technologyin.org/digital-techno
logy.
9. Krykavskyi Ye.V., Pokhylchenko O.A., Chornopyska N.V., Kostiuk O.S., Savina N.B., Nikshych S.M., Yakymyshyn L.Ya. (2014). Ekonomika lohistyky [Economics of logistics]. Lviv, Lviv Polytechnic Publishing House [in Ukrainian].
10. Butenko A.I., Umanets T. V., Hrynevych L.V. (2017). Metodolohichni osnovy doslidzhennia innovatsiinoho potentsialu tekhnolohichnoho pidpryiemnytstva v Ukraini [Methodological bases of research of innovative potential of technological en-trepreneurship in Ukraine]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu - Economic Herald of the Donbas, 2(48), рр. 177-186 [in Ukrainian].
11. Shcho take Big Data? Shcho tse za tekhnolohiia, yak vona pratsiuie ta komu tse potribno [What is Big Data? What is this technology, how does it work and who needs it]. Retrieved from http://thefuture.news/bigdata [in Ukrainian].
12. Bondarenko O. Lektorii. Shcho take internet rechei i navishcho vin potriben? [Lectures. What is the Internet of Things and why do you need it?]. 18.06.2017. Retrieved from https:/ /nv.ua/ukr/techno/popscience/lektorij-shcho-takeinternetre chej-i-nav-ishcho-vin-potriben-1326653.html [in Ukrainian].
13. Boreiko O. Lektsiia 1. Osnovni poniattia khmarnykh tekhnolohii [Lecture 1. Basic concepts of cloud technologies]. 10.09.2017. Retrieved from http://academicfox.-com/lektsiya-1-osnovni-ponyattya-hmarnyh-tehnolohij [in Ukrainian].
14. Hurska M. Vsi hovoriat pro shtuchnyi intelekt. Prostymy slovamy poiasnymo, shcho tse [Everyone is talking about artificial intelligence. Let's explain in simple words what it is]. 04.11.2017. Retrieved from https://espreso.tv/article/2017/ 11/04/shtuchnyy_ intelekt [in Ukrainian].
15. Kodi I. (2017), Blockchain Innovative and Modern Financial Framework that will revolutionize the Next Digital Economy with Blockchain Technology, United Computer Geeks, N'yuYork, USA.
Надшшла до редакцП 06.11.2019 р.
