CC BY
19
УДК 005.216.3:005.932:338.2(477)
аок 10.12958/1817-3772-2020-1(59)-63-71
I. П. Фомiченко,
кандидат економ1чних наук, доцент,
С. О. Баркова,
Донбаська державна машинобуд1вна академ1я, м. Краматорськ
СМАРТ-ЛОГ1СТИКА: КОНЦЕПТУАЛЬН1 ЗАСАДИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ В УКРА1Н1
Постановка проблеми. Цифровий маркетинг е маркетингом сучасносп, сутнiсть якого полягае, зо-крема, у просувани компанiй та !х продукцп через рiзнi цифровi засоби та канали комунiкацiй. Можна припустити, що завдяки цифровому маркетингу ско-рочуеться час вiд моменту впливу на споживача до моменту прийняття ним рiшення щодо здiйснення покупки порiвняно з традицiйним маркетингом. Якщо продукцiя е цифровою - у виглядi файлу чи архiву файлiв (наприклад, електроннi книги, пiснi, фшьми чи програми тощо), то 11 доставка до споживача (точшше, мiсця зберiгання даних споживача) е майже миттевою. Проте, якщо продукщя е фiзичним об'ектом, то вона потребуе й ф1зично! (реально!) доставки за допомогою рiзного транспорту, яка наразi здiйснюеться за деякий iнтервал часу. Скоротити час та тдвищити якiсть доставки продукци до спо-живача можна, зокрема, за допомогою викорис-тання рiзних цифрових технологш. Згiдно «Концеп-цИ розвитку цифрово! економiки та сустльства Ук-ра!ии на 2018 - 2020 роки», схвалено! Кабiнетом М1-нiстрiв Укра!ни, розвиток цифрово! економiки в дер-жавi направлений на створення ринкових мехашз-мiв щодо мотивацi! попиту та формування потреб у сферi використання цифрових технологiй та продуктов, внаслiдок чого мае очiкуватись зростання обсягiв виробництва i прибутк1в вiд реалiзацi! висо-котехнологiчно! продукцп. Засобом дiяльностi цифрово! економiки визначено шформацшно-комушка-цiйнi технологi! [1]. Даний документ на державному рiвнi засвiдчив зростаючий попит та значения про-цесiв iнформатизацi! для вс1х галузей народного господарства.
Запровадження iнформацiйно-комунiкацiйних технологш перетворюе економiчнi процеси у бшьш чiтку ланку виконання та визначення завдань (тех-нологi! працюють ввдповвдно до чiтко закладе-них лопко-математичиих алгоритмiв). Цифров1за-цiя зумовила вииикнеиня нового класу спецiалiстiв, здатиих працювати в режимi смарт-завдань та цшьо-вих бiзнес-iнженерних схем по !х виконаиню. Смарт-пiдходи в управлiннi, маркетингу та лопс-тицi на сьогодш визначають прiоритетиi напрями використання шформащйно-комушкащйних 1ино-вацiй в дiяльностi тдприемств.
Анал1з останн1х досл1джень. Проблемам використання цифрових технологш в лопстичних системах (у тому числ1 лаицюгах постачания) наразi при-свячеи переважно зарубiжиi публiкацi! та дослвд-
жеиня провiдних свiтових компаиш, оргашзацш, груп професiоналiв, зокрема [2-6]. Р1зш аспекти си-нергп окремих цифрових технологш у цшому (без застосування !х в лог1стиц1) висвiтлено, наприклад, у роботах [7] (де досл!джуеться синерпя Великих Даних та 1нтернету Речей) та [8] (де досл!джуеться взаемодiя Блокчейиу та Хмар). В статп Ю.С. Пет-руи1 та Т.О. Паачника [9] особлива увага придшя-еться оцiикам впливу новгтшх технологiй з позицп !х характеристики та ввдповвдносп ознак мIидустрi! 4.0". Яшсш оц1ики оилайи-технологiй опитуваиь проведено у робот! М.О. Окландера [11].
Разом з тим багато аспектов використания цифрових технологш в лопстичних системах залиша-ються малодосл!дженими або й зовс1м не дослщже-ними, зокрема, потребуе подальшого вивчения проблема синергп цифрових технологш у лопстичних системах на нишшньому етат !х розвитку.
Метою статт1 е розкриття теоретико-методоло-пчних засад формуваиня смарт-логiстично! коицеп-ци управлiния та визначеиня перспектив !! розвитку на пiдприемствах Укра!ни.
Виклад основного матер1алу досл1дження. Цифрова економша випсияе традицiйиу економiку [12], змшюючи повсякдеине життя та бiзнес, нада-ючи значнi переваги галузям економши, в яких ви-користаиня цифрових технологш е добре продума-ним, а !х впроваджения швидким. Кожного року з'являються нов1 та удосконалюються 1сиуюч1 циф-ров1 технологИ, серед яких за часом !х виникнення та використаиня можна виокремити таш [12]:
1) цифров1 технолог^ минулого, як1 були трендом до 2015 р., проте залишаються актуальними на-разi: високошвидк1сиий 1итернет; смартфони, план-шети, ноутбуки, надпотужнi електрони обчислюва-льн1 машиии, сервери, засоби збер1гаиня великого обсягу даних; Хмари обчислеиня; соцiальнi мережi та месенджери тощо;
2) цифров1 технологИ сучасносп, як1 викорис-товувалися й рашше, проте дiстали стр1мкого розвитку останшм часом (2016-2018 рр.): в!ртуальна та доповнена реальи1сть; iидивiдуальи1 гаджети р1з-ного призначеиня; квадрокоптери, дрони; розумний будинок; р1зн1 датчики та сенсори; Велим Данi; на-нотехнологп; Блокчейн;
3) цифров1 технолог^', як1 вже наразi мають за-стосування, проте передбачаеться !х широке вико-ристання у найближчому майбутньому (20192025 рр.): штучний iителект; когн1тиви1 обчислення;
робототехшка; 3Б-друк; розподiленi обчислення; самокероваш автомобiльнi засоби; новi технологи в енергетищ; технологи iмплантiв.
Результати ан^зу низки джерел [4-6, 1Э-19] щодо поширеност використання цифрових техно-логш в логiстицi та управлiннi ланцюгами постачання наразi та у найближчому майбутньому наведено в табл. 1, де знак «*» означае, що цифрова тех-нолопя зустрiчаеться у публшаци в контекст! 11 використання у лопстищ та управлiннi ланцюгами по-стачання. Цифровi технологи у табл. 1 наведено в
1нтернет (у тому числГ 1нтернет Речей) можна вважати основою цифрово! економiки. Завдяки 1н-тернету Речей фiзичнi пристро! (об'екти) пов'язу-ються та взаемодiють один з одним (обмiнюються даними) без втручання людини [20]. До 1нтернету Речей будуть пiдключенi звичнi фiзичнi об'екти, ос-новне iснування, використання та функщонування яких не мае шчого спiльного з комп'ютером (елект-ронною обчислювальною машиною) щодо генеру-вання, зберiгання та обробки шформаци [15]. На-приклад, в складськш логiстицi використовують пiддони для накопичення та перемiщення продукци, до яких можуть бути прикрiпленi деяк iнновацiйнi пристро1 (датчики, сенсори, контролери), ям через 1нтернет Речей можуть обмiнюватися iнформацiею мiж собою для тдвищення ефективностi функщо-нування складу в щлому. З кожним роком таких фь зичних пристро1в (об'екпв) стае все бшьше, зо-крема, прогнозували, що до 2020 р. !х кiлькiсть може бути близько 30 мiльярдiв [21]. Взаемодiя пристро1в, надання рiзних сервiсiв цифрово1 економiки вимага-ють потужних каналiв мобiльного та фшсованого широкосмугового зв'язку, а також бездротових та дротових локальних з'еднань, ям б забезпечували якiсний та стабшьний обмiн даними.
В кра1нах Свропейського Союзу фiксований широкосмуговий зв'язок доступний 98% европей-щв, а 80% европейських домогосподарств покрива-еться швидким широкосмуговим доступом (щонай-
порядку зменшення кiлькостi !х згадування у рiзних публiкацiях. Незважаючи на малу вибiрку публша-цiй, використаних у побудовi табл. 1, можна при-пустити, що отримана тенденцiя розподiлу мюць серед цифрових технологiй щодо !х використання у логiстицi та управлiннi ланцюгами постачання щл-ком вщповщае iснуючим свiтовим тенденцiям по-ширеност цифрових технологiй в лопстищ та уп-равлiннi ланцюгами постачання як для окремих ком-панш, так i в цiлому для галузг Розглянемо далi цi цифровi технологи детальнiше.
Таблиця 1
менше 30 Мбiт/с), при цьому 58% домогосподарств доступна швидшсть з'еднання не менше 100 Мбгт/с [21]. Досягнути високо1 швидкосп доступу до 1н-тернету можливо за допомогою вiдповiдного вар-тюного обладнання, що зумовлюе й вiдповiдну ви-соку вартють доступу для користувачiв, що може бути одним iз стримуючих факторiв розвитку 1нтер-нету щодо тдвищення швидкостей та покриття.
Зокрема, реально використовують швидшсть доступу 30 Мбгт/с лише 15% европейських домогосподарств [21], а зпдно звгту за червень 2018 р. Speedtest 01оЬа1 Index [20] Укра1на посiла 47 мюце серед дослiджуваних кра1н за фшсованим широкосмуговим зв'язком з показниками швидкосп скачу-вання 36,90 Мбгт/с та завантажування 37,01 Мбгт/с, при цьому вщповщш середнi свгтов1 показники до-рГвнюють 46,25 Мбгт/с та 22,47 Мбгт/с. Швидкють доступу до 1нтернету за допомогою мобшьного зв'язку е меншою: середнi свгтов1 показники шведкой скачування та завантажування вщповщно до-ргвнюють 23,54 Мбгт/с та 9,28 Мбгт/с, а для Укра-1ни - 14,31 Мбгт/с та 5,87 Мбгт/с (що вщповщае 94 мюцю у вщповщному рейтингу за червень 2018 р. Speedtest 01оЬа1 Index) [20].
Проте стримуючим фактором розвитку 1нтер-нету Речей е не лише швидкють та проникнення 1н-тернету, а й кшькють пщключених до нього при-стро1в, питання стандартизаци та шбербезпеки. Зокрема, переважна бшьшють прогнозгв щодо кшько-
Рейтинг використання цифрових технологш у логiстицi _та управлшт ланцюгами постачання_
№ з/п Цифровг технологи Джерела
[13] [5] [4] [14] [15] [16] [6] [17] [18] [19]
1 1нтернет Речей * * * * * * *
2 Велиш Даш * * * *
3 Хмарн обчислення * * * *
4 Блокчейн * * * *
5 3Б-принтер * * *
6 Роботи * * *
7 Штучний гнтелект * * *
8 Доповнена реальшсть та вгртуальний (цифровий) проспр * *
9 Датчики та сенсори *
сп пристро!в не справджуеться та поспйио перегля-даеться зазвичай в сторону зменшення тако! кшько-ст1 [18]. Все це також впливае на розвиток викорис-таиня 1нтернету Речей у сфер1 лог1стики, незважа-ючи на те, що лопстика е середовищем, в якому за-родилася коицепц1я 1нтернету Речей ще в 1999 р. у вигляд1 використания рад1очастотиих м1ток з метою оптишзацп лог1стичиих процес1в [21]. З тих тр сут-н1сть використания 1нтернету Речей у лог1стиц1 за-лишилась такою ж: за допомогою р1зиих сучасиих засоб1в (ф1зичиих пристро!в, зокрема, сенсор1в, та прикладних програм) генеруеться, передаеться, збе-р1гаеться та анал1зуеться великий масив даиих щодо руху матер1ального потоку у ланцюгу постачаиня з метою п1двищения обгруитованосп прийнятих р1-шень ус1ма учасниками цього лаицюга та зростаиня ефективносп фуикц1оиуваиня лаицюга постачаиня в цшому [15]. М1сцем, в якому найбшьше здшсию-ються зазначеи1 вище операцп з даиими, можна вва-жати склад, де ввдбуваеться накопичения, збер1ган-ия та ввдваитажения матер1альиих щнностей. Швид-к1сть та коректи1сть виконання ус1х складських операцп нараз1 може бути ключовою конкурентною перевагою для под1биих за функщонуванням компанш та лаицюпв постачаиня. Саме 1нтернет Речей мае надати можливють швидкого та надшного обм1иу даними м1ж тдключеними до нього об'ектами.
Завдяки продуманому використанию сучасиих цифрових технологш у б1знес1 п1дприемства можуть значно тдвищити ефективи1сть свое! д1яльносп. Проте так1 технологи можуть зумовити як зм1ии в юиуючих б1знес-процесах, так 1 появу нових.
Цифров1 технологи - це, насамперед, шноваци, впроваджения та використания яких потребуе наяв-носп в1дпов1диих фах1вщв на тдприемств1, здатиих постшно навчатися та набувати нових компетент-ностей. Зпдно дослщжеиням [14] майже ус1 кер1в-ники тдприемств у сфер1 лопстики (ланцюпв постачаиня) згодш, що цифров1 технологи кардинально зм1иять лопстичш процеси в найближчому майбутньому, проте бшьше половиии з них говорить, що не мають нараз1 сформовано! стратеги роз-витку сво!х тдприемств з урахуваиням юиуючих та нових цифрових технологш. А ввдсутиють тако! стратеги робить використания цифрових технологш меиш ефективиим як для окремого тдприемства, так 1 економ1ки кра!ии в цшому. Окр1м того, поияття глобал1заци та глокал1заци в цифровш економщ стають ще бшьш актуальиими як для цифрового, так 1 для ф1зичного свтв.
Спроможнють цифрових технологш докор1иио змшити усталеи1 лопстичш процеси п1дтверджено, зокрема, у [4-5, 14], де наголошуеться, що на змшу юиуючш лш1йиш структур1 ланцюпв постачаиня приходить мережна. Вже нараз1 ввдбуваеться перет-ворення лшшиих лаицюпв постачания в динам1чш взаемопов'язаш ввдкрип системи постачания (циф-ров1 мереж1 постачаиня), в яких шформацшш потоки протшають безперервно та е одночасно до-
ступними ус1м защкавленим учасникам мереж1, що дае змогу уиикнути р1зних проблем та затримок у робот1, як1 притамаин1 традищйиим ланцюгам постачаиня. 1нформацшш потоки в цифрових мережах постачания мають цифровий вид та можуть проть кати таким чином:
1) з ф1зичного свгту у цифровий (ввдбуваеться запис даиих на нос1ях цифрово! шформаци, як1 в1д-поввдають реальному свгту);
2) циркулящя шформаци всередии1 цифрового свгту (здшсиюеться обмш даними, всеб1чний анал1з даиих, економшо-математичне моделювания, зокрема, з використанням штучного 1ителекту);
3) з цифрового св1ту у ф1зичиий (результати анал1зу та моделювания даиих впливають на р1-шення, як1 реал1зуються у ф1зичному свт).
Цифровими технолопями, як1 широко викорис-товуються, або мають штерес до використания з боку лопстичних компанш, або будуть такими у найближчому майбутньому, е технологи, як1 пов'я-заи1 1з лопстичиими шформащйиими потоками.
1нформащя в цифровш економщ набувае особливого статусу та за правильного нею користування може надати значи конкурентш переваги компа-и1ям. До таких цифрових технологш можна ввднести 1нтернет Речей, Велик Даш, Хмарш Обчислення, Блокчейн, Штучиий 1ителект, як1 можуть бути вико-ристаи1 у вс1х видах лопстики за фуикцюнальиими сферами (табл. 2).
Виробнича, складська, транспортна лопстики е фуикцюнальиими сферами лопстики, де використо-вуеться або може бути використана найбшьша кшь-кють цифрових технологш. Знак «*» означае, що ци-фрова технолопя вже нараз1 використовуеться у ввдповвдному вид1 лопстики або буде використову-ватися у найближчому майбутньому. Проте резуль-тати досл1джень, як1 ввдображеш у табл. 2, не е оста-точними та мають дискусшний характер. Це зумов-лено, зокрема, постшними зм1нами у сфер1 цифрових технологш, !х бурхливим розвитком та складш-стю пристосувания сучасиих б1знес-процес1в до таких швидкоплинних зм1н, серед яких важко одразу визначити т1 (технолог^), що дшсно е важливими 1 здати1 суттево впливати на фуикц1оиуваиня лог1с-тичних процес1в, 1 т1, як1 е тимчасовими та несутте-вими.
Нов1ти1 цифров1 технолог^ по-р1зному впливають на окрем1 п1дсистеми та функц1ональи1 обласп лог1стики, 1 це може виявлятися у зд1йснени1 впливу на деяк1 п1дсистеми лог1стики 1 в1дсутност1 впливу на 1иш1. 1сиуе дек1лька тдход1в до структурувания лог1стичного процесу, ми скористаемося подшом на фуикцiональнi обласп лопстики 1 на фазов1 еле-менти лог1стики.
С.В. Крикавський видшяе наступи1 види фуик-ц1онально! лопстично! д1яльност1 з урахуваниям к1льк1сно-як1сно! та просторово-часово! трансфор-мац1! лог1стичиих поток1в: п1дсистема опрацюваиня та реал1зац1! замовлень (обслуговування замовлеиь);
Таблиця 2
Поширешсть використання цифрових технологш за видами лопстики
Види лопстики
№ з/п Цифровi технологи Закутвельна Виробнича Розподшьча Маркетингова Складська Транспортна !нформащйна а в о с и Ф Зворотна
1 1нтернет Речей * * * * * * * * *
2 Велим Даш * * * * * * * * *
3 Хмарш обчислення * * * * * * * * *
4 Блокчейн * * * * * * * * *
5 3D-принтер * * *
6 Роботи * * *
7 Штучний штелект * * * * * * * * *
8 Доповнена реаль-
нiсть та вiртуаль-ний (цифровий) * * * * * *
простiр
9 Датчики та сенсори * * * * * * * *
тдсистема транспортування; пiдсистема складу-вання; тдсистема пакування; пiдсистема управ-лiння запасами; тдсистема обслуговування спожи-вачiв [22, с. 127].
Елементами фазово! структури логiстики е: ло-гiстика постачання; виробнича логiстика; логiстика збуту (дистрибуцп); логiстика переробки й утитза-цл (повторного використання); фiнансова логiстика; iнформацiйна логiстика [23, c. 139].
На рисунку зображений зв'язок запропонова-них технологiй з окремими елементами структури логютичного процесу. Для прикладу, технолопя 3D друку в разi ввдкриття спецiальних мiнiфабрик 3D друку здатна змшити характеристики тдсис-теми управлiння запасами i тдсистеми обслуговування споживачiв; за фазовим подiлом, технолопя 3D друку видозмiнюе логiстику постачання, вироб-ничу логiстику, логiстику збуту, лопстику переробки й утитзацд; безпiлотнi транспортнi засоби сильно впливають на тдсистему транспортування, а також лопстику постачання i збуту тощо.
Подiбне упорядкування дозволяе менеджменту компанш вирiшувати проблему «вузьких» мiсць в логютичному процесi, допомагае пiдвищити ефек-тивнiсть його окремих елементiв за допомогою спрямування ресурсiв у т технологи i впровадження саме тих шновацш, як мають вiдношення до ввдпо-вiдних пiдсистем логiстики.
Використання хмарних технологiй на тдпри-емствах обумовило появу нового пiдходу в лопстичному управлшш - смарт-тдходу. Смарт-пiдхiд в управлiннi з'явився як тдхвд на засадах витриму-вання цiльових критерпв, до основних правил якого слад ввднести [24]: мету, вишрнють процесу, досяж-нiсть результату, адекватнють розв'язування задач, термiни виконання.
У логiстицi данi критерп е основними складо-вими з позици побудови системи чiтких правил, що здатнi працювати як в режим встановлено! градацл вiдповiдальностi виконавцiв, так i в процесному управлшш технологiчними операцiями. Саме смарт-тдхвд дозволяе в логiстицi поеднати точнють елек-тронних датчиков та пристро!в з формуванням стра-тегiчних (або оперативних) планiв бюджетування витрат. Запровадження схем процесного управлiння дозволяе визначити центри вiдповiдальностi, а за-безпечення !х оперативними (точними) даними пок-ладено на сучаснi iнновацiйнi смарт-засоби. На нашу думку, смарт-лопстика - це лопстика, функ-цiонування яко! будуеться на смарт-пiдходi в управлшш оптимальними ресурсними потоками з викори-станням сучасних iнформацiйно-комунiкацiйних технологш. Складовими елементами функцiону-вання смарт-логютики е використання смарт-техно-логiй.
В лопстиш смарт-пiдхiд, перед усiм, направлений на забезпечення оптимiзацil потокового управ-лiння у вiдповiдностi до дерева цшей шляхом використання технолопчних та iнформацiйно-комунiка-цiйних засобiв з метою органiзацil «точних» ланцю-гiв постачання. Концепцiя реалiзацil смарт-логютики на тдприемстш повинна забезпечувати здат-нiсть обробки та збереження даних любих масшта-бiв по в«х дiлянках логiстичного ланцюга. У такий спосiб, симбiоз матерiального та шформацшного потокiв продукуе «точний» ланцюг постачання, фу-нкцiонування якого зумовлено правилами вщбору «точних» даних та вишрюваних по встановлених ознаках процедур управлiння.
Виходячи з вищезазначеного, можна сформу-вати основнi концептуальнi положення смарт-логiс-тики на пiдприемствi:
Функцюнальний подш логiстики
Технологи, концепци
Фазовий пoдiл лoгiстики
Пiдсистeма обслуговування замовлень
Пщсистема транспортування
Мiнiатюризацiя електронки
Вбудоваш системи Кoмунiкацiя мiж машинами
Рoбoтoтexнiка
1нтелектуальне Автоматична
виробництво iдeнтифiкацiя
i збiр даних
1 1нтелектуальна 1нтернет речей 1
лопстика
Лoгiстика постачання
Виробнича лoгiстика
Пщсистема складування
Пiдсистeма пакування
Пiдсистeма обслуговування спoживачiв
Бiзнeс-аналiтика Смарт-дата
Хмарш обчислення Омнканальна лoгiстика
/ п\ I W Мoбiльнi f ¡\М 1 технологи Мoбiльнi додатки
1 Ц\ Д Автoнoмнi вантажнi автoмoбiлi
Iff д Бeзпiлoтнi If IX транспoртнi if i \ засоби Platooning (групування автoмoбiлiв)
( \ д \ Пiдсистeма управлiння /// / запасами Альтернативна енерг1я
Електромо-бiлi Водневий двигун
Безпов^ят Лoгiстика
шини циркулярнoï
економгки
3D друк
Лoгiстика збуту (дистрибуци)
Фiнансoва лoгiстика
Лoгiстика переробки i утилiзацiï
г \
Iнфoрмацiйна лoгiстика
Електронна кoмeрцiя Машинний переклад
-i
Рис. 1. Сучасш технологи в структур! лог1стичного процесу
(розроблено авторами на основ1 джерела [22])
1. Функцюиуваиня логютично! системи розгля-даеться в единому в1ртуальному простор1, який служить агрегованим середовищем для вадтвореиня ма-тер1альних та шформащйних логютичиих поток1в.
2. Лопстичш функцп адаптуються до умов функцюиувания у в1ртуальному простор1 з залучен-иям смарт-технологш та цифров1зацп економ1ки.
3. В основу управл1иня оптимальиими потоками покладено смарт-шдхвд, що використовуе прииципи: коикретизацп (уточнения) мети, метрич-шсть складових процес1в управлшия, алгорттшза-щя поетапиост досягнення результатов, гиучкють та ймов1ршсть виконання завдаиь, регламентовашсть часу.
4. Критер1ями ощнювання функцюнування ло-гютичних процес1в та систем е результативнють та ефективнють.
5. Побудова ввдслвдковуючих та контрольних процеав на основ1 б1знес-аналггичних систем з ви-користанням хмарних обчислень та анал1зу «великих даних».
6. Оптишзащя витрат ввдбуваеться за рахунок побудови «точних» ланцюпв постачання з елемен-тами впроваджень смарт-1нновацш.
Основними оцшками функцюнування смарт-логютики можна вважати: результативнють i ефективнють [24, 25]. Поеднання досягнення результату з вишрюванням оптимальних витрат можна вважати найбшьш адекватним критер1ем рeалiзацiï'
проектов смарт-логютичних систем, що особливо ак-туальним е для тдприемств, напрям дiяльностi яких пов'язаний 3Í значною часткою використання в опе-ращях ручно1 та машинно1 пращ, зокрема, у сшь-ському господарствг В умовах значних сезонних ко-ливань цiн на матерiально-технiчнi ресурси логю-тичнi витрати в сшьському господарствi провоку-ють нерiвномiрнiсть та нелшйнють вартост готово1 продукцiï [24]. Смарт-логютика пропонуе технiчнi розв'язки, реалiзацiя яких дозволяе управляти ос-новними елементами ризикiв логiстичних витрат за принципами «точного сшьського господарства». При цьому провiдну роль вiдiграе аналiз «великих даних». «Великi дат» охоплюють набiр структуро-ваних або неструктурованих даних значного обсягу, що вимiрюеться сотнями (тисячами) iнформацiйних одиниць (наприклад, терабайтов). Аналiз «великих даних» вбудовуеться в бiзнес-аналiтичнi системи, якi використовують при вирiшеннi таких завдань: керування складами й вантажними перевезеннями; маршрутизащя матерiалiв, ресурсiв i готовоï продукций управлiння базами iнформацiйних даних; синхрошзащя облiкових процесiв з виконанням опе-ративних планiв; проектування логютичних систем та iн.
До основних переваг смарт-логiстики слiд вщ-нести: систематизащю ресурсних потоков та рiвнiв вiдповiдальностi; адаптацию до змiн зовшшнього се-редовища; високу технологiчну мобшьнють та рь вень контролю операцшних витрат; вiдповiднiсть свiтовим стандартам якостц надання можливостi швидкоï реалiзацiï дослщних проектов; вихiд на свь товi ринки шляхом електронноï комерцiалiзацiï. Проте, такий пiдхiд зумовлюе потребу в фахiвцях формацiï та високо1' компетенци, знання яких е im^-грованими по декшькох напрямах. Поряд з цим, очь кування значно1' економи витрат у майбутньому вiд запровадження смарт-технологiй потребуе значних капiтальних iнвестицiй в теперiшнiй перiод, що е фь нансовою проблемою для малих та середнiх товаро-виробникiв. Слщ враховувати iнерцiйнiсть на ринках iнновацiй, тобто iдеï з'являються швидше нiж здатнiсть товаровиробнишв 1'х впроваджувати.
На сьогоднi смарт-технологiï в логютищ (у тому або iншому вид^ застосовуються на багатьох пiдприемствах Украши й у свiтi. Технологiï нав^а-цiйного спостереження й контролю на сьогодн е не-вiд'емною частиною роботи тдприемств аграрного бiзнесу. Саме 1'хне використання дозволяе зменшити витрати на обслуговування машинно-тракторного парку й забезпечити оптимiзацiю сшьськогосподар-ських робгт (внесения засобiв захисту рослин, добрив та ш). В 1зраш [26] на сьогоднi менше 20% грунпв придатнi для сiльського господарства, але потреба населення в продуктах харчування забезпе-чена фермерами на 95%. Керiвництво 1зрашю тд-тримуе аграрний сектор на рiвнi субсидiй до 40% вщ вартост купiвлi та справдження нових технологiй.
Запровадження iнтенсивних технологiй у сшь-ському господарствi компенсуе недостатнiсть при-родних ресурив, стимулюе зростання прибутшв при знижен ресурсних витрат. Одним iз новгтшх напря-мiв використання смарт-логiстичних пiдходiв е по-будова вертикального сшьського господарства на обмеженому територiальному просторi [27]. В Укра-ïнi близько 13% тдприемств аграрного сектору впроваджують технологи «точного» землекористу-вання [27], що використовують: геошформатйт системи з елементами супутниково1' навiгацiï; «хмар-нi» технологiï управлiння контрактами та доступом даних - забезпечують захист шформаци та ушкаль-нiсть контрактов; монiторинг та контроль операцш-них процесiв в рослинництвi та твариннищи - використання датчиков забезпечуе постiйний доступ до iнформацiï про стан тварин, рослин, полiв та ш
Висновки. Стрiмкий розвиток технологш, по-будованих на засобах сервюу вiртуальних мереж та послуг, е одним iз перспективних напрямiв розвитку сучасно1' цифрово1' економiки. Взаемодiю та оптима-льне управлiння вiртуальними матерiальними та ш-формацiйними потоками повинна забезпечувати ефективна та результативна смарт-логютика. Впро-вадження смарт-логiстики на пщприемствах рiзних напрямiв дiяльностi дае змогу забезпечити вщповщ-ний рiвень шформацшно1' безпеки при робот! з да-ними та активiзувати аналiз великих обсяпв шфор-мацiï, що досягаеться шляхом використання хмар-них обчислень. Смарт-логiстика е одним iз перспективних напрямiв наукових дослiджень, що зумовлюе розробки теоретико-методолопчного шстру-ментарiю та практичних методик до^дження вiр-туальних логiстичних процесiв та систем. На сьогодш, найбшьш актуальними та перспективними в галузi смарт-логiстики залишаються такi питання: ощнка та розробка бiзнес-аналiтичних систем в ло-гiстицi, що мiститимуть у елементи управлiння часовими затримками; управлiння «точними» лан-цюгами постачання iз використанням смарт-кон-тракпв за блокчейн технолопею, а також частковi завдання по управлiнню «великими даними» iз рiз-них територiальних точок доступу.
Лггература
1. Концепцiя розвитку цифровоï економiки та суспiльства Украши на 2018 - 2020 роки. Урядовий портал. Офщшний сайт Кабгнету MiHicmpie Украши. URL: https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/prohvalennya-kon cepciyirozvitku-cifrovoyi-ekonomiki-tasuspilstva-ukrayi ni-na-20182020-roki-ta zatverdzhennya - planu-zahodiv shodo-yiyi-realizaciyi. 2. Logistics Trend Radar. Version 2018/19. URL: https:// www.logistics.dhl/global-en/home/ insights-andinnovation/thought-leadership/trend-reports/ logisticstrend-radar.html. 3. Kersten W., Seiter M., B. von See, Hackius N., Maurer T. Trends and Strategies in Logistics and Supply Chain Management. Digital Transformation Opportunities. DVV Media Group GmbH, Bremen, 2017. 71 p. URL: https:/ /logistiktrends.bvl.de/en.
4. Mussomeli A., Gish D., Laaper S. The rise of the digital supply network. December 01, 2016. URL: https:// www2.deloitte.com/insights/us/en/focus/industry-4- 0/digi tal-transformation-in-supply-chain.html. 5. Schrauf S., Berttram P. Industry 4.0: How digitization makes the supply chain more efficient, agile, and customer-focused. PwC Strategy&, September 7, 2016. URL: https:/ /www.strate-gyand.pwc.com/reports/industry4.0. 6. Maersk and IBM to form joint venture applying blockchain to improve global trade and digitise supply chains. January 16, 2018. URL: https://maersk.com/press/pressrelease-archive/maer sk-and-ibm-to-form-joint-venture. 7. Gandhi P. The Synergy between Big Data and the Internet of Things. URL: https://opensourceforu. com/2017/07/synergy-big-data-in-ternet-things/. 8. Piletic P. The Advent of a New Synergy: the Blockchain & Cloud. URL: https://datafloq.com/ read/adventsynergy- blockchain-cloud/3181. 9. Петруня Ю.С., Памчник Т.О. Вплив новггшх технологш на лопстику та управлшня ланцюгами поставок. Маркетинг i менеджмент iнновацш. 2018. №1. С. 130 - 139. URL: http://mmi.fem.sumdu.edu.ua. 10. Бутенко А.1., Уманець Т.В., Гриневич Л.В. Методолопчш основи дослiдження шновацшного потенцiалу технологiчного пiдприeмництва в Укрш'ш. EKOHOMiuHuu eicHUK Дон-басу. 2017. № 2(48). С. 177-186. 11. Окландер М.А., Окландер Т.О., Яшкша О.1. Тенденцп маркетинго-вих дослщжень: онлайн панелi та онлайн стльноти. Маркетинг i менеджмент iнновацiй. 2018. №1. С. 118129. URL: http://mmi.fem.sumdu.edu.ua/. 12. Риженко О., Фщук В. Як цифрова економiка змшить Украшу. Економiчна правда. 16.01.2018. URL: https: //www.epravda. com.ua/columns/2018/01/16/633057 (дата звернення: 23.07.2018). 13. Lehmacher W., Betti F., Beecher P., Grotemeier C., Lorenzen M. Impact of the Fourth Industrial Revolution on Supply Chains. October 2017. URL: http://www3.weforum.org/docs/WEF_Im-pact_of_the_Fourth_Industrial_Revolution_on_Supply_ Chains_.pdf. (дата звернення: 23.07.2018). 14. Alicke K., Rexhausen D., Seyfert A. Supply Chain 4.0 in consumer goods. Operations as a competitive advantage in a disruptive environment. McKinsey & Company. 2017. P. 41-51. URL: https://www. mckinsey. com/industries/consumer-pa ckaged-goods/our-insights/supply-chain-4-0-inconsumer-goods. (дата звернення: 23.07.2018). 15. Macaulay J., Buckalew L., Chung G., Kuckelhaus M. Internet of Things in Logistics: A collaborative report by DHL and Cisco on implications and use cases for the logistics. DHL Trend Research, Cisco Consulting Services. 2015. URL: http://www.dhl.com/content/dam/Local_Images/g0/New_ aboutus/innovation/DHLTrendReport_Internet_of_things. pdf (дата звернення: 23.07.2018). 16. Hulsmann T. Logistics 4.0 and The Internet of Things. Workshop Platforms for connected Factories of the Future. Brussels, 5-6 October, 2015. URL: http://ec.europa.eu/information_society/ newsroom/image/document/20154/8_huelsmann_11945. pdf (дата звернення: 23.07.2018). 17. Лопстика 2.0: блокчейн зробить постачання прозорим i кардинально змшить усю галузь.19.01.2018. URL: http://www.baker tilly.ua/news/id1383 (дата звернення: 23.07.2018). 18. Технология Blockchain в логистике. 07.07.2017. URL: http://logist.fm/publications/tehnologiyablockchain-v-logistike (дата звернення: 23.07.2018). 19. Schroder
M., Indorf M., Kersten W. Industry 4.0 And Its Impact On Supply Chain Risk Management // 14th International Conference Reliability and Statistics in Transportation and Communication (RelStat). Riga, 15-18 October 2014. URL: http://www.tsi.lv/sites/default/files/editor/science/ onferences/RelStat14/schroeder_indorf_kersten.pdf (дата звернення: 23.07.2018). 20. Ozkoca Y. (2017). The Internet Of Things (IOT) and how it will help Logistics. morethanshipping.com. Retrieved from https://www.more thanshipping.com/internet-things-iot-willhelp-logistics. 21. Nordrum A. (2016). Popular Internet of Things Forecast of 50 Billion Devices by 2020 is Outdated. spec-trum.ieee.org. Retrieved from https://spectrum.ieee.org/ tech-talk/telecom/internet/popularinternet-of-things-fore-cast-of-50-billion-devices-by-2020-is-outdated. 22. Кри-кавський С.В. Лопстика. Основи теорп: тдручник. Львiв: Нацюнальний ушверситет "Львiвська полггех-шка" (Iнформацiйно-видавничий центр "1НТЕЛЕКТ+" 1нституту шслядипломноi освiти), "1нтелект-Захвд", 2004. 416 с. 23. Carter C., Easton P. Sustainable supply chain management: evolution and future directions. International Journal of Physical Distribution & Logistics Management. 2011. Vol. 41 No. 1. P. 46-67. 24. Doran G.T. (1981). There's a S.M.A.R.T. way to write management's goals and objectives. Management Review, Volume 70, Issue 11 (AMA FORUM), pp. 35-36. 25. Зелшська О.В. Методолопя проектування комп'ютерних систем управлшня технолопчними процесами в АПК. Все-укратський науково-технiчний журнал: Технжа. енер-гетика, транспорт АПК. 2018. Випуск 1 (97). С.138-143. 26. Бурсншкова Н.В., Ярмоленко В. О. Logistic systems: estimation of the force of functioning. Еко-номжа. Фтанси. Менеджмент: актуальнi питання науки i практики. 2017. № 6. С. 85-102. 27. Офщшний сайт Smart Farming World Summit Russia. URL: http://smartfarmrussia.ru/novosti/5-smart-texnologij-.
References
1. Kontseptsiia rozvytku tsyfrovoi ekonomiky ta suspilstva Ukrainy na 2018 - 2020 roky [The concept of development of the digital economy and society of Ukraine for 2018 - 2020]. Government portal. Official site of the Cabinet of Ministers of Ukraine. kmu.gov.ua. Retrieved from https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/prohvalennya-kon cepciyirozvitku-cifrovoyi-ekonomiki-tasuspilstva-ukrayi ni-na-20182020-roki-ta zatverdzhennya - planu-zaho divshodo-yiyi-realizaciyi [in Ukrainian].
2. Logistics Trend Radar. Version 2018/19. logis-tics.dhl. Retrieved from https:// www.logistics.dhl/global-en/home/insights-andinnovation/thought-leadership/trend -reports/logisticstrend-radar.html
3. Kersten W., Seiter M., von See B., Hackius N., & Maurer T. (2017). Trends and Strategies in Loogistics and Supply Chain Management. Digital Transformation Opportunities. DVV Media Group GmbH, Bremen, 71 p. logistiktrends.bvl.de. Retrieved from https://logistiktrends. bvl.de/en.
4. Mussomeli A., Gish D., & Laaper S. (2016). The rise of the digital supply network. deloitte.com. Retrieved from https://www2.deloitte.com/insights/us/en/focus/in dus try-4-0/digital-transformation-in- supply-chain.html.
I. n. OoMineHKO, C. 0. EapKOBa
5. Schrauf, S., & Berttram, P. (2016). Industry 4.0: How digitization makes the supply chain more efficient, agile, and customer-focused. PwC Strategy&. strategy and.pwc.com. Retrieved from https://www.strategyand. pwc.com/reports/industry4.0.
6. Maersk and IBM to form joint venture applying blockchain to improve global trade and digitise supply chains. (2018). maersk.com. Retrieved from https://maersk. com/press/press-release-archive/maersk-and-ibm-to-form-joint-venture.
7. Gandhi P. The Synergy between Big Data and the Internet of Things. opensourceforu.com. Retrieved from https://opensourceforu. com/2017/07/synergy-big-data-in-ternet-things/.
8. Piletic P. The Advent of a New Synergy: the Blockchain & Cloud. datafloq.com. Retrieved from https: //datafloq.com/read/adventsynergy-blockchain-cloud/31 81.
9. Petrunia Yu.Ye., Pasichnyk T.O. (2018). Vplyv novitnikh tekhnolohii na lohistyku ta upravlinnia lantsiu-hamy postavok [The impact of new technologies on logistics and supply chain management]. Marketynh i menedz-hment innovatsii - Marketing and innovation management, 1, pp. 130 - 139. Retrieved from http://mmi.fem.sumdu. edu.ua [in Ukrainian].
10. Butenko A.I., Umanets T.V., Hrynevych L.V.
(2017). Metodolohichni osnovy doslidzhennia innova-tsiinoho potentsialu tekhnolohichnoho pidpryiemnytstva v Ukraini [Methodological bases of research of innovative potential of technological entrepreneurship in Ukraine]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu - Economic Herald of the Donbas, 2(48), pp. 177-186 [in Ukrainian].
11. Oklander M.A., Oklander T.O., Yashkina O.I.
(2018). Tendentsii marketynhovykh doslidzhen: onlain paneli ta onlain spilnoty [Marketing research trends: online panels and online communities]. Marketynh i menedz-hment innovatsii - Marketing and innovation management, 1, pp. 118 - 129. Retrieved from http://mmi.fem.sumdu. edu.ua/ [in Ukrainian].
12. Ryzhenko O., Fishchuk V. (2018). Yak tsyfrova ekonomika zminyt Ukrainu [How the digital economy will change Ukraine]. Ekonomichna pravda - Economic truth, January 16. Retrieved from https://www.epravda.com.ua/ columns/2018/01/16/633057 [in Ukrainian].
13. Lehmacher, W., Betti, F., Beecher, P., Grotemeier, C., & Lorenzen, M. (2017). Impact of the Fourth Industrial Revolution on Supply Chains. weforum.org. Retrieved from http://www3 .weforum.org/docs/WEF_Impact_of_ the _Fourth_Industrial_Revolution_on_Supply_Chains_ pdf.
14. Alicke K., Rexhausen D., & Seyfert A. (2017) Supply Chain 4.0 in consumer goods. Operations as a competitive advantage in a disruptive environment. McKinsey & Company, pp. 41-51. mckinsey.com. Retrieved from https://www.mckinsey.com/industries/ consumer-packaged-goods/our- insights/supply-chain-4-0-in-consumer-goods.
15. Macaulay J,. Buckalew L., Chung G., & Kuckelhaus, M. (2015) Internet of Things in Logistics: A collaborative report by DHL and Cisco on implications and use cases for the logistics. DHL Trend Research, Cisco Consulting Services. dhl.com. Retrieved from http://www.dhl.com/content/dam/Local_ Images/g0/New_
aboutus/innovation/DHLTrendReport_Internet_of_things. pdf.
16. Hulsmann, T. (2015) Logistics 4.0 and The Internet of Things. Workshop «Platformsfor connected Factories of the Future». Brussels, 5-6 October, 2015. ec.europa.eu. Retrieved from http://ec.europa.eu/information_society/ newsroom/image/document/2015-44/8_huelsmann_11945. pdf.
17. Lohistyka 2.0: blokchein zrobyt postachannia prozorym i kardynalno zminyt usiu haluz [Logistics 2.0: blokchain make deliveries transparent and radically change the entire industry]. (2018). bakertilly.ua. Retrieved from http://www.bakertilly.ua/news/id1383 [in Ukrainian].
18. Tekhnolohyia Blockchain v lohystyke [Block-chain technology in logistics]. (2017). logist.fm. Retrieved from http://logist.fm/publications/tehnologiya-blockchain-v-logistike [in Russian].
19. Schroder, M., Indorf, M., & Kersten, W. (2014). Industry 4.0 And Its Impact On Supply Chain Risk Management. 14th International Conference «Reliability and Statistics in Transportation and Communication (RelStat)». Riga, 15-18 October 2014. tsi.lv. Retrieved from http://www.tsi.lv/sites/ default/files/editor/science/ Conferences/RelStat14/schroeder_indorf_kersten.pdf.
20. Ozkoca, Y. (2017). The Internet Of Things (IOT) and how it will help Logistics. morethanshipping.com. Retrieved from https://www.morethanshipping.com/internet-things-iot-willhelp-logistics.
21. Nordrum, A. (2016). Popular Internet of Things Forecast of 50 Billion Devices by 2020 is Outdated. spec-trum.ieee.org. Retrieved from https://spectrum.ieee.org/ tech- talk/telecom/internet/popularinternet-of-things-fore-cast-of-50-billion-devices-by-2020-is-outdated.
22. Krykavskyi Ye.V. (2004). Lohistyka. Osnovy teorii [Logistics. Fundamentals of theory]. Lviv, Natsio-nalnyi universytet "Lvivska politekhnika" (Informatsiino-vydavnychyi tsentr "INTELEKT+" Instytutu pisliadyp-lomnoi osvity), "Intelekt-Zakhid" [in Ukrainian].
23. Carter C., Easton P. (2011). Sustainable supply chain management: evolution and future directions. International Journal of Physical Distribution & Logistics Management, Vol. 41, No. 1, pp. 46-67.
24. Doran, G. T. (1981). There's a S.M.A.R.T. way to write management's goals and objectives. Management Review, Volume 70, Issue 11 (AMA FORUM), pp. 35-36.
25. Zelinska O.V. (2018). Metodolohiia proektu-vannia kompiuternykh system upravlinnia tekhnolo-hichnymy protsesamy v APK [Methodology of designing computer systems for process control in agro-industrial complex]. Vseukrainskyi naukovo-tekhnichnyi zhurnal: Tekhnika. enerhetyka, transport APK - All-Ukrainian scientific and technical journal: Technology. energy, transport agro-industrial complex, Issue 1 (97), pp. 138143 [in Ukrainian].
26. Buriennikova N.V., Yarmolenko V.O. (2017). Logistic systems: estimation of the force of functioning [Logistic systems: estimation of the force of functioning]. Ekonomika. Finansy. Menedzhment: aktualni pytannia nauky i praktyky - Economy. Finances. Management: current issues of science and practice, 6, pp. 85-102.
27. Smart Farming World Summit Russia. Retrieved from http://smartfarmrussia.ru/novosti/5-smart-texnologij.
Фомiченко I. П., Баркова С. О. Смарт-лопс-тика: концептуальнi засади та перспективи розви-тку в УкраТш
У статп дослщжено проблематику теоретико-ме-тодолопчних засад формування смарт-лопстично! концепци управлшня на тдприемствах. Побудовано рейтинг використання цифрових технологш в лопстищ та ланцюгах постачання, в якому перше мюце зай-мае 1нтернет Речей. Здшснено описання використання цифрових технологш в лопстищ та управлшш ланцю-гами постачання. Побудовано таблицю поширеносп цифрових технологш в лопстищ за р1зними функцю-нальними сферами. Показано, що найб1льш поширеш цифров1 технологи в лопстищ та управлшш ланцю-гами постачання стосуються лопстичних шформацш-них потоков, а змш у пропканш матер1альних потошв потр1бно оч1кувати перш за все ввд використання 3D-принтер1в. Обгрунтовано ппотезу щодо використання смарт-тдходу в лопстищ з метою мш1м1заци витрат i функцюнування «точних» ланцюпв постачання.
Ключовi слова: логiстика, ланцюг постачання, цифрова економiка, цифровi трансформаций цифровi технологи, 1нтернет Речей, смарт-лопстика, смарт-тд-х1д, хмарнi обчислення, аналiз "великих даних".
Fomichenko I., Barkova S. Smart Logistics: Conceptual Foundations and Development Prospects in Ukraine
The article examines the problems of theoretical and methodological foundations of the formation of a smart logistic management concept in enterprises. A rating of the use of digital technologies in logistics and supply chains is built, in which the Internet of Things takes the first place. A description of the use of digital technology in logistics and supply chain management is provided. A table of the prevalence of digital technologies in logistics for various functional areas has been built. It is shown that the most common digital technologies in logistics and supply chain
management relate to logistics information flows, and changes in the flow of material flows should be expected primarily from the use of 3D printers. The hypothesis regarding the use of a smart approach in logistics in order to minimize the cost and operation of "exact" supply chains.
Keywords: logistics, supply chain, digital economy, digital transformations, digital technologies, Internet of Things, smart logistics, smart approach, cloud computing, Big Data analysis.
Фомиченко И. П., Баркова С. А. Смарт-ло-гистика: концептуальные основы и перспективы развития в Украине
В статье исследована проблематика теоретико-методологических основ формирования смарт-логи-стической концепции управления на предприятиях. Построен рейтинг использования цифровых технологий в логистике и цепях снабжения, в котором первое место занимает Интернет Вещей. Осуществлено описание использования цифровых технологий в логистике и управлении цепями снабжения. Построена таблица распространенности цифровых технологий в логистике по различным функциональным сферам. Показано, что наиболее распространенные цифровые технологии в логистике и управлении цепями снабжения касаются логистических информационных потоков, а изменений в протекании материальных потоков нужно ожидать прежде всего от использования 3D-принте-ров. Обоснована гипотеза относительно использования смарт-подхода в логистике с целью минимизации затрат и функционирования «точных» цепей снабжения.
Ключевые слова: логистика, цепь снабжения, цифровая экономика, цифровые трансформации, цифровые технологии, Интернет Вещей, смарт-логистика, смарт-подход, облачные вычисления, анализ «больших данных».
Стаття надшшла до редакци 05.02.2020
Прийнято до друку 20.02.2020
