CC BY
16
УДК 311.21:[005.932:004.65] JEL: С89; L91
ТЕХНОЛОГИ" BLOCKCHAIN В 1НФОРМАЦ1ЙНОМУ ЗАБЕЗПЕЧЕНН1 ЛОГ1СТИЧНИХ ПОСЛУГ
®2019 МАЗУРЕНКО О. К.
УДК 311.21:1005.932:004.65] JEL: С89; L91
Мазуренко О. К. Технологи Blockchain в шформацшному 3a6e3ne4eHHi логiстичних послуг
Метою cmammi е визначення потенцйних переваг використання технологи Blockchain (блокчейн) у логстиц та можливих сценарИв х застосу-вання в шформацшному забезпеченн лог/стичних послуг. Визначено, що впровадження технологи блокчейн у лог'стику дае можлив/сть збер/га-ти в необх/дному обсязi данi, захищати документи в/д шахра/в, запоб/гати можливостi зм/ни цифрово: iнформацИ про процес перевезення. Дана система однозначно може знизити витрати постачальник/в на доставку та ймов/рнсть дш шахра/в, при цьому збер/гаючи ф'тансовi ресурси вах учасник/в лог/стичних процеав. При цьому виявлення потенцшних переваг впровадження технологи блокчейн у лог'стику визначаеться з ви-користанням структури, яка окреслюе насл/дки цього впровадження для оргамзащйних структур i процеав. На першому етапi атрибути iнно-вац/йно: структури необх/дно застостовувати для визначення можливих вар/ант/в використання вдповдно до п'яти iнновац/йних характеристик: в/дносна перевага, сум/сн/сть, складн/сть, можлив/сть тестування та спостережуватсть, тим самим забезпечуючи теоретичну основу для класиф'шаци в/дпов/дних додатк/в. На другому етапi представлена додаткова структура, в якш вид/лено чотири р'вт етапи перетворення. Ця структура допоможе менеджерам з лог/стики краще зрозумти р/зн аспекти проблем блокчейну, такi як бажаний або нав/ть необх/дний р/вень сп/впрац та консенсусу, а також законодавчi та нормативнi перешкоди. Ключов'! слова: блокчейн, нноваци, шновацшна структура, iнформац/йнезабезпечення, лог/стика. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2019-12-255-261 Рис.: 1. Табл.: 2. Ббл.: 14.
Мазуренко Ольга Костянтишвна - кандидат економ/чних наук, доцент, доцент кафедри статистики та демографи, Ки/вський нац/ональний
ун/верситет iмен/ Тараса Шевченка (вул. Володимирська, 60, Ки/в, 01033, Укра/на)
E-mail: mazurenko.o.k@gmail.com
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-9957-2038
УДК 311.21:1005.932:004.65] JEL: С89; L91
Мазуренко О. К. Технологии Blockchain в информационном обеспечении логистических услуг
Целью статьи является определение потенциальных преимуществ использования технологии Blockchain (блокчейн) в логистике и возможных сценариев их применения в информационном обеспечении логистических услуг. Определено, что внедрение технологии блокчейн в логистику дает возможность хранить в необходимом объеме данные, защищать документы от мошенников, предотвращать возможность изменения цифровой информации о процессе перевозки. Данная система однозначно может снизить расходы поставщиков на доставку и вероятность действий мошенников, при этом сохраняя финансовые ресурсы всех участников логистических процессов. При этом выявление потенциальных преимуществ внедрения технологии блокчейн в логистику определяется с использованием структуры, очерчивающей последствия этого внедрения для организационных структур и процессов. На первом этапе атрибуты инновационной структуры необходимо применять для определения возможных вариантов использования в соответствии с пятью инновационными характеристиками: относительное преимущество, совместимость, сложность, возможность тестирования и наблюдаемость, тем самым обеспечивая теоретическую основу для классификации соответствующих приложений. На втором этапе представлена дополнительная структура, в которой выделены четыре различных этапа преобразования. Эта структура поможет менеджерам по логистике лучше понять различные аспекты проблем блокчейна, такие как желательный или даже необходимый уровень сотрудничества и консенсуса, а также законодательные и нормативные препятствия. Ключевые слова: блокчейн, инновации, инновационная структура, информационное обеспечение, логистика. Рис.: 1. Табл.: 2. Библ.: 14.
Мазуренко Ольга Константиновна - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры статистики и демографии, Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко (ул. Владимирская, 60, Киев, 01033, Украина) E-mail: mazurenko.o.k@gmail.com ORCID: https://orcid.org/0000-0002-9957-2038
UDC 311.21:1005.932:004.65] JEL: C89; L91
Mazurenko O. K. Blockchain Technologies in the Information Provision of Logistic Services
The article is aimed at defining the potential benefits of using blockchain technology in logistics and possible scenarios for their use in the information provision of logistic services. It is defined that the introduction of blockchain technology in logistics makes it possible to store data in the necessary amount, to protect documents from fraudsters, to prevent the possibility of changing digital information about the transportation process. This system can definitely reduce the costs of suppliers for delivery and the likelihood of actions of fraudsters, while preserving the financial resources of all participants in logistic processes. At the same time, identifying the potential benefits of introducing blockchain technology into logistics is defined by using a structure that outlines the impact of this introduction on the organizational structures and processes. In the first phase, the attributes of the innovation structure need to be applied to determine possible uses in accordance with five innovative characteristics: relative advantage, compatibility, complexity, opportunity of test and observability, thus providing a theoretical basis for classifying the relevant supplements. The second phase presents an additional structure, wherein four different stages of transformation are allocated. This structure will help logistics managers better understand various aspects of the blockchain problems, such as the desirable or even necessary level of cooperation and consensus, as well as legislative and regulatory hurdles. Keywords: blockchain, innovations, innovation structure, information provision, logistics. Fig.: 1. Tabl.: 2. Bibl.: 14.
Mazurenko Olha K. - PhD (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Statistics and Demography, Taras Shevchenko National University of Kyiv (60 Volodymyrska Str., Kyiv, 01033, Ukraine) E-mail: mazurenko.o.k@gmail.com ORCID: https://orcid.org/0000-0002-9957-2038
Переход до цифрового виробництва та штер-нет-торгiвлi змушуе переосмислити cyTHicTb лопстики як iнстрyментy yправлiння ланцю-гами створення цшносй й обгрунтувати напрям змш, якi повиннi вiдбyтися в лопстищ шд впливом переходу на йбервиробництво. Цифрофiзацiя дозволяе прискорити виконання бiзнес-процесiв у ланцюгах поставок, забезпечивши бiльшy достовiрнiсть i про-зорiсть iнформацii для прийняття обгрунтованих рiшень. Це приведе до скорочення витрат шляхом запобИання можливих ризишв i усунення операцiй, якi не створюють додаткових цiнностей для ^ен-тiв. Континуум цифрових технологiй, що становлять основний фyнкцiонал цифровоi лопстики, включае Big Data (Обробка великих даних i аналiтика), IoT (1нтернет речей), технологiю Blockchain (Блокчейн -реестр розподкених транзакцiй), Хмарнi сервши, e-SCM, 3D-Printing та iншi. Як показуе свпова практика, одним i3 найбiльш перспективних напрямкiв в шформацшному забезпеченнi логiстичних послуг е використання технологи Blockchain.
Останшм часом багато зарyбiжних наyковцiв займалися до^дженнями ролi технологй' блокчейн у сферi транспортно-логiстичноi дiяльностi. М. Фрк-лмайер (М. Friedlmaier), А. Тумасян (А. Tumasjan), I. Велпе (I. Welpe) [8], Н. Хакус (N. Hackius) i М. Пе-терсен (M. Petersen) [9] стверджують, що застосуван-ня технологй' Blockchain у транспортнш i логiстичнiй галyзi матиме як позитивш, так i негативнi наслк-ки, а деякi логiстичнi експерти, таю, наприклад, як К. О'Мара (K. O'Marah) [13], вважають, що блокчейн пропонуе «величезний потенщал», використання якого, як стверджують М. Касей (M. Casey) та П. Вонг (Р. Wong) [7] допоможе «трансформувати ланцюг поставок» i стане «необхкною платформою для еконо-мiчного оновлення». О. Кудирко [1] та Я. Назаренко [3] досл^джували перспективи впровадження технологи блокчейн в транспортно-лопстичну галузь Украши.
На даний момент докладаються величезш зу-силля з штеграцИ технологй' блокчейн у лопстичну галузь. Наyковцi та практики обговорюють можли-востi застосування технологи блокчейн шформацшному забезпеченш логiстичних процеав, але т1льки 1% органiзацiй на даний час використовуе блокчейн у сво'1'х операцiях у ланцюгах поставок, i лише одиницi активно швестують в нього [2].
Метою статт е визначення потенцiйних пере-ваг використання технологи Blockchain (блокчейн) у лопстищ та можливих сценарИ'в ix застосування в ш-формацiйномy забезпеченш лопстичних послуг.
Блокчейн - це математичний алгоритм, який дозволяе безпечно i приватно обмiнюватися даними через пiринговi мережi. Головною iдеею блокчейн-технологИ е ланцюжок блокiв з шформащею про кож-ну транзакцiю, яка зберИаеться в кожнiй одиницi ме-режi комп'ютерiв. Блокчейн забезпечуе ефективний i надiйний захист даних, прозорий i захищений вiд
стороннього втручання обмш iнформацieю. Внесену в систему шформащю можна змiнити, а И' зберИання здiйснюeться без централiзованого управлшня. Блокчейн, по сутi, е найбiльш важливим i результативним методом взаемообмшу iнформацiею мiж декiлькома сторонами. Вш створюе незмiнний цифровий ре-гiстр операцiй, який ведеться по розподкенш мережi комп'ютерiв. Узагальненi принципи функщонування блокчейн вiдображено в табл. 1.
Блокчейн - це, по суп, технолопя зберИання та доступу до даних. Таким чином, кожен «блок» зберь гае кшцевий набiр даних i транзакцiй, тодi як «ланцюжок» з'еднуе ва блоки у фшсованому порядку. По-точний набiр даних визначаеться шляхом вкстежен-ня ланцюга вiд першого до (наступного) останнього блоку та виршення транзакцш у кожному блоцi. У результат блокчейн мiстить не ткьки поточний набiр даних, але i повну iсторiю транзакцiй. Спосiб побудови та експлуатацИ блокчейну мае ряд переваг порiвняно з класичною електронною базою даних.
Бiльшiсть безпосередн1х переваг В1осксЬаш випливають з одного з основних принци-пiв, навколо якого розробляеться технолопя В1осксЬаш, - децентралiзацИ даних [14]. Децентра-лiзацiя даних приводить до збкьшення прозорос-тi щодо iсторИ транзакцiй. Кожен учасник мережi В1осксЬаш д1литься одним i тим самим набором даних, тобто кожен зберИае фактичну документащю даних. Коли даш змiнюються, кожен отримуе новий статус-кво майже негайно. Це не стосуеться локаль-них копш централiзованих даних, особливо якщо мова йде про транзакцИ, що виконуються на паперо-вих носiях. Проте збкьшення прозороси не iгноруе попит на конфкенцшшсть [10]. Данi можуть бути до-ступнi лише власникам дозволеного доступу, наприклад, за допомогою криптографИ. Як результат, правильно налаштований блокчейн одночасно е бкьш прозорим, шж приватна база даних.
Загальну iсторiю транзакцiй можна оновлювати лише за допомогою консенсусу [10]. Споаб досяг-нення цього консенсусу залежить вк способу варiацИ ланцюга блокiв. У випадку з блокчейном ВНсош, най-б1льш вкомим використанням технологи В1осксЬаш, використовуеться алгоритм «доказ роботи». Консенсус щодо даного набору даних досягаеться бкьшштю обчислювально'' потужностi в мережi. Розмiр мережi безпосередньо впливае на надшшсть доказiв узго-дженостi роботi: атакувати блокчейн ВНсош майже неможливо, осккьки зловмиснику доведеться зiбра-ти дуже велику кiлькiсть обчислювально'' потужнос-й, щоб перевершити iснуючу мережу.
Приватш мережi, якi покладаються лише на тд-твердження роботи, однак не мають необхкного роз-мiру, е бкьш вразливими для зловмиснишв. Iншi ал-горитми включають такi системи, як «доказ ставки», де ккьшсть вiдповiдних власникiв певного токену
Таблиця 1
Принципи функцюнування блокчейн
Принцип функцюнування Пояснення
Розподтена база даних Кожна сторона в ВЬсксИат мае доступ до ваеТ бази даних та II повноТ ктори, тобто жодна сторона не контролюе дан або шформацт, i кожна сторона може перевiряти записи своТх партнерiв по транзакцiях безпосередньо, без посередника
Передача однорангових блош Зв'язок вщбуваеться безпосередньо мiж одноранговими блоками, а не через цен-тральний вузол, тобто кожен вузол збер^ае та передае шформацт на всi iншi вузли
Прозоркть з псевдонiмiчнiстю Уа, хто мае доступ до системи, мають можливiсть вiдстежувати кожну транзак^ю та пов'язане з нею значення, тобто кожен вузол або користувач мае ушкальну лгеро-цифрову адресу, що метить 30 знаш, якi iдентифiкують ТТ. Користувачi можуть ви-брати анонiмнiсть або надати пщтвердження своеТ особи iншим особам, коли транзакцГ' вщбуваються мiж адресами блокчейн
Незворотнiсть записiв Пiсля введення транзакци в базу даних та оновлення обл^ових запиав записи не можуть бути змшеш, оскiльки вони пов'язаш з кожним попередшм записом транзакцм. Рiзнi алгоритми обчислювальноТ техшки доступнi, щоб забезпечити постiйну, хроно-логiчну впорядкованiсть та доступнiсть для вах шших у мережi запиав у бaзi даних
Обчислювальна лопка Цифрова природа велико' книги означае, що транзакци блокчейн можуть бути прив'язан до обчислювальноТ лопки 1 по сул, можуть бути запрограмоваш, тобто користувaчi можуть встановлювати алгоритми та правила й автоматично запускати транзакци мiж вузлами (наприклад, смарт-контракти)
Джерело: складено за даними [12].
корелюеться з впливом на консенсус. 1ншою можли-вiстю е «доказ авторитету», коли консенсус узгоджу-еться вГдносно невеликою кiлькiстю уповноважених учасникiв. Кожен алгоритм мае сво'' переваги та недо-лiки, а вибiр використовуваного консенсусу залежить вГд сфери використання вГдповГдного блокчейну. При цьому вам алгоритмам притаманне те, що змши в даних В1осксЬаш повиннi бути узгоджеш ключовою пiдмножиною учасникiв мережГ Це забезпечуе до-стовiрнiсть наявних даних. Минулi данi захищенi «блочними» та «ланцюговими» частинами техноло-гГ'. Оскiльки блоки пов'язанi один з одним i мiстять iнформацiю попереднГх блокiв, для змiни транзакци в одному блощ блокчейну також потрГбш змГни в кожному попередньому блощ. Для перевiрки цього змь неного набору даних за допомогою консенсусу знадо-биться рiшення найбкьшо! частини мережi [10]. По-еднання прозоростГ повно! штори транзакцiй, вимоги до консенсусу щодо транзакцiй, а також того факту, що транзакци пов'язаш мГж собою, робить практично неможливим зовшшне втручання в шнуючий набiр даних, що посилюе безпеку та незмшшсть блокчейну.
Логiстика, в узагальненому сена, визначаеться як процес планування, оргашзаци, управлiння та контролю за матерiальними, сервiсними та шформащйними потоками. МатерГально-техшч-не забезпечення фГзичних товарiв зазвичай включае в себе штегращю потоку iнформацii, транспорту-вання, складування г часто безпеки. Так, лопстичш ланцюги охоплюють численнГ етапи Г сотш геогра-фГчних мкць. Саме через це важко вГдслГдковувати змГни, якГ вГдбуваються по всьому ланцюжку, перевь
ряти, як вГдбуваеться процес транспортування това-рГв Г швидко реагувати на непередбаченГ обставини. КрГм того, через вГдсутнГсть прозоростГ в процес здГйснення транспортно-лопстично'' дшльност над-звичайно важко виявляти незаконну дшльшсть, яка вГдбуваеться на будь-якому еташ маршруту.
ПотенцГйно використання технологи блокчейн може виршити всГ зазначеш вище проблеми за рахунок того, що вш е прозорим публГчним регГстром, який здатний надавати клГентам Г аудиторам простГ та ефективш Гнструменти для вГдстеження всього маршруту. Проте одним Гз важливих аспекпв блокчейну е те, що вш може забезпечити сво!' переваги лише за умови доступу вах члешв логГстичного ланцюжка до мережГ
КрГм усунення специфГчних для галузГ транс-портно-логГстичних послуг проблем, блокчейн мае безлГч Гнших переваг. Застосування дано!' технологи у сферГ логГстики не тГльки усувае непотрГбних по-середникГв Г значно зменшуе обсяг робочого потоку, але також захищае операторГв логГстичних послуг шляхом зменшення илькосп помилок, запобГгання неправильному маркуванню незаконних товарГв та Гнших спроб шахрайства. Додатковою перевагою застосування ГнновацГйно'' технологГ' блокчейн е еко-номГя витрат для галузГ [4; 5].
Варто вГдзначити, що в лопстищ вГдстеження операцГй е основним видом дГяльностГ Записи ви-конання минулих дГй, а також запланованих заходГв е надзвичайно важливим у цш галузГ. СьогоднГ в бГзнес середовищГ данГ про транзакцГ' компани переважно зберГгаються у приватному режимГ, а в багатьох ви-
о
ш т
о
о =п X
падках навпь не iснуe жодно! Головно! книги запиав всiх видiв дiяльностi. Навпаки, ця шформащя часто поширюеться мiж внутрiшнiми функцiональними та комерцiйними шдроздками, що робить узгодження транзакцiй трудомштким i схильним до помилок. На-приклад, типова операцiя з акщями може бути здш-снена протягом мжросекунд, проте передача акцiй може зайняти набагато бкьше часу, просто тому, що сторони, яю беруть участь у ланцюзi поставок, не мають доступу до бухгалтерських книг один одного i не можуть автоматично перевiрити фактичну прина-лежшсть i передачу активiв.
Натомiсть, ряд посереднишв виступають гарантами активiв, оскiльки запис транзакцн переходить межi однiеi органiзацiй, а книги оновлюються шдивь дуально [12]. У системi Б1осксЬат не потрiбно вико-ристовувати стороншх посередникiв для перевiрки або передачi права власностi. Навпаки, система, що базуеться на блокчейн, розраховуватиме транзакци надшно та гарантовано протягом деккькох секунд, оск1льки Головна книга копшеться у великiй юлькос-й однакових баз даних.
Отже, блокчейн може потенцiйно допомогти подолати щ нюанси в логiстицi та шдвищи-ти ефективнiсть процесiв ланцюга поставок. Зокрема, використання ще! технологи може сприяти досягненню прозоростi даних i доступу вiдповiдних зацiкавлених сторiн по ланцюжку цiнностей, ство-рюючи тим самим «едине джерело iстини». Тобто, технолопя блокчейн не тiльки створюе прозорiсть та передбачуванiсть логiстичних операцш, але й при-скорюе фiзичний потiк товарiв [9; 11].
Потенцшне впровадження технолог!! Б1осксЬат може розглядатися як шноващя, оскiльки вона пред-
ставляе iдею, практику чи об'ект, як сприймаються як щось нове. Найпоширешшою моделлю, яка описуе впровадження технологш, е «атрибути iнновацiйноi моделЬ>, як складаються з п'яти основних елемен-тiв, що впливають на впровадження шноваци: в^-носна перевага, сумшшсть, складнiсть, можливiсть тестування та спостережлившть (табл. 2). Чим ви-щий ступiнь цих ознак, тим бкьша можливiсть ви-соко!' швидкосп впровадження. Ступiнь складностi е единим винятком iз цього правила, осккьки нижчий рiвень сприяе впровадженню технологи, тодi як бкь-ша складшсть перешкоджае бiльш швидкому впровадженню шноваци [8].
Кожна частина цих п'яти атрибутш е характеристикою шноваци, що вiдрiзняе и вк, iнших [6]. Для того, щоб визначити потенцiйнi блокчейн-додатки в транспортно-лопстичнш сферi, варто використову-вати цю структуру як контрольний список i пов'язати потенцшш блокчейн-додатки в лопстищ з вкповк-ними характеристиками шновацш.
Незважаючи на те, що сприйняття потенцшного застосування блокчейну в транспортно-лопстичнш сферi можна класифiкувати на основi атрибутiв ш-новацiй, це не розкривае коротко- та/або довгостро-кових насладив конкретних блокчейн-додатшв на структури та процеси компанш. М. Янсiтi (М. 1ап8111) та К. Лахаш (К. ЬакЬаш) зазначили, що: «Блокчейн - це не руйшвна технологш, яка може атакувати тра-дицiйну бiзнес-модель за допомогою бкьш дешевих рiшень i швидко обiгнати дiючi фiрми. Блокчейн - це фундаментальна технолопя: вона мае потенщал для створення нових основ для економiчноi та сощально! систем. Але хоча вплив буде величезним, пройде де-сятилптя, щоб блокчейн проник у економiчну та со-цiальну iнфраструктуру. Процес впровадження буде
Таблиця 2
Атрибути шновацшноУ моделi впровадження В!осксИаш
Атрибут Опис
Вдносна перевага Чим блокчейн кращий за сучасну практику? Ступшь сприйняття того, що щея краща за сучасну практику. Це можна вимiряти в економiчних чи соцiальних перевагах, зручност та задоволеностi. Сприйняття переваги мае важливе значення при розглядi и адаптацп
Сумкнкть Чи сумкний блокчейн iз поточною практикою? Враховуе ступiнь нововведення вщповщно до потреб компанп, кнуючих цiнностей i попереднього досвiду. Чим бтьше iнновацiя вiдповiдае соцiальним нормам i системам, тим бiльш застосованою вона е
Складнсть Чи е додаток ВЬсксИат важким для використання та розумшня? Сприймаеться важмсть для розумшня та використання шноваци. Чим простше зрозум™, тим швидше буде прийнято i впроваджено
Можливкть тестування Чи можливо протестувати додаток, перш шж взяти участь ублокчейн? Час, який потрiбен для апробацГ! шноваци перед впрова-дженням. Попередне тестування вважаеться зменшенням ризику i дае змогу «навчатися на практицi»
Спостережлив'кть Чи е наочн результати використання блокчейн? Стосуеться наочност результатiв вiд шноваци. Чiткi та кон-кретнi результати знижують невизначешсть дiй учасникiв
о_ О в
<
2 ш
Джерело: складено за даними [6].
поступовим та постшним, а не раптовим, осккьки хвилГ технологГчних та шституцшних змГн набирають обертГв» [12].
Для того, щоб зрозумГти, якГ конкретш програ-ми В1осксЬаш будуть перш за все користуватися попитом, варто класифшувати наслГдки для компанш на основГ двох змГнних: новизна та координащя (рис. 1).
рам зрозумйи типи проблем, з якими вони матимуть справу, а також необхкний piBeHb спiвпрацi та консенсус.
ВИСНОВКИ
Впровадження технологи блокчейн у лопстику дае можливiсть зберНати в необхiдному обсязi данi,
о
S
2
о о
•Q
6
>3 3
3 I
nidMiHa Наприклад, подарунков! картки роздр1бноТ торг1вл1, заснован на б|ткойн1 Трансформащя Наприклад, самовиконання розумних контраклв
Одноразове використання Наприклад, платеж! за б1ткойн Локaлiзaцiя Наприклад, приваты онлайн-книги для обробки фшансових операцш
низькии високии
Ступшь новизни
Рис. 1. Фази перетворення блокчейн
Джерело: побудовано за даними [12].
Новизна е ступенем, який визначае, насккьки додаток е новим у свт, тобто чим б1льш но-вим вГн е, тим бкьше зусиль буде потрГбно для того, щоб користувачГ зрозум1ли, якГ проблеми вш вирГшуе. Друга змГнна - координацшш зусилля, тобто рГвень узгодженостГ залучено'' екосистеми: кГлькГсть та рГзномаштшсть сторГн, яким потрГбно сп1льно пра-цювати, щоб отримати цГннГсть вГд технологи.
Така структура зГставляе шновацИ щодо двох контекстних вимГрГв, роздкяючи 1х на квадранти, де кожен квадрант являе собою етап розвитку технологи.
Перший квадрант - одноразове використан-ня - представляе додатки з низькою новизною та низькою координащею, як створюють кращГ, менш затратш, високоорГентованГ ршення. Гарним прикладом е ВНсош, оскГльки вГн пропонуе негайну цшшсть для небагатьох людей, якГ використовують його як альтернативний споаб оплати.
Другий квадрант - локал1зацш - включае шновацИ, як мають вГдносно високу новизну, але ''м по-трГбна лише обмежена кГлькГсть користувачГв, щоб створити негайну цшшсть, що сприяе порГвняно легкому впровадженню. Якщо В1осксЬаш йде по шляху мережевих технологш, взятих у бГзнесу, можна очшу-вати, що шновацИ розвиватимуться на основГ одно-разових додаткГв, щоб створити локальш приватнГ мережГ, в яких деккька органГзацГй будуть шдключе-нГ через розподкену книгу.
Третш квадрант - тдмша - мктить додатки, що мають вГдносно низьку новизну, осккьки вони Грунтуються на Гснуючих одноразових Г локалГзо-
ваних програмах, але мають висок потреби в координации оск1льки передбачають бiльш широк та все б1льш загальнодоступнi варiанти використання. Цi iнновацГi спрямованi на те, щоб замшити цiлi способи ведення бiзнесу. Вони стикаються з високими перешкодами для впровадження. I не ткьки потребують бкьшо! координацИ, адже процеси, якi вони сподiва-ються замiнити, можуть бути повномасштабними та глибоко вбудованими в оргашзацИ та установи.
До четвертого квадранта - трансформащя -потрапляють абсолютно новi програми, якi, якщо будуть устшними, можуть змшити саму природу еконо-мiчноi, сощально! та полiтичноi систем. Вони передбачають координащю дiяльностi багатьох суб'ектш та досягнення iнституцiйноi згоди щодо стандартш та процесiв. 1х прийняття потребуе великих сощаль-них, правових i полiтичних змiн. «Розумнi контракти» можуть бути найб1льш трансформацiйним блокчейн-додатком на даний момент. Ц автоматизованi пла-тежi та переказ валюти чи шших активiв за умовами дотримання домовленостей. Наприклад, фiрма може сигналiзувати через Blockchain про те, що конкретний товар отримано, або продукт може мати функцюнал GPS, який автоматично записуе оновлення мшцезна-ходження, що, своею чергою, шщдае оплату.
Кожен квадрант являе собою етап розвитку технологи. Для того, щоб пов'язати потенцшш додатки Blockchain у транспортнш i лопстичнш галузях на рiзних етапах, необхкно використовувати !х за основу i визначити, яка iнновацiя Blockchain потрапляе в який квадрант, тим самим допомагаючи менедже-
необхгдш аналiтику, захищати документи вiд шахра!в, 3ano6irTM можливостi змiни цифрово! шформацн про процес перевезення. Дана система однозначно може знизити витрати постачальникгв на доставку та ймо-вгрнгсть д1й шахра!в, при цьому зберггаючи фiнансовi ресурси всiм учасникам логгстичних процесiв.
Впровадження технологи блокчейн та гнтелек-туальних цифрових технологiй у логгстичну дiяльнiсть потенцiйно забезпечуе вгдстеження вантажiв у режимi реального часу, скорочення робо-чого процесу та пгдвищення прозоростi. Блокчейн виявляеться набагато бгльш дешевою та безпечною гнфраструктурою з бiльш високою масштабнiстю i простотою iнтеграцГi порiвняно з гншими галузями. Звiсно, особливостг застосування технологи блокчейн у сферг транспортно-логгстично! дгяльностг в даний час ще не досить дослгджене i не може бути достатньо послгдовним з точки зору розвитку та впровадження, проте можна смГливо припустити, що через кглька рокгв технологгя блокчейн пошириться на всю галузь транспортно-логгстичних послуг i змо-же ефективно використовуватись в шформацшному забезпеченнг. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Кудирко О. В. 1нноваци в логiстицi: перспективи використання технологи блокчейн у ланцюгах поставок. На-уковий всник Ужгородського нацюнального ушверситету. Cepin «Мiжнароднi eKOHOMi4Hi BidH0CUHU та свтове госпо-дарство». 2017. Вип. 15 (1). С. 158-163.
2. Куприяновский В. П., Синягов С. А., Климов А. А., Петров А. В., Намиот Д. Е. Цифровые цепи поставок и технологии на базе блокчейн в совместной экономике. International Journal of Open Information Technologies. 2017. Т. 5. № 8. С. 80-95.
3. Назаренко Я. Я., Яворенко М. А. Блокчейн-техно-лопя: переваги та перспективи використання у транспорт-шй галузк Всник Нацюнального транспортного ушверситету. 2019. № 2. С. 109-116.
4. Суханов Е. Э., Штанг К. С., Алешко Р. А. Технология блокчейн: вызовы и ограничения, варианты совершенствования. Синергия Наук. 2017. № 14. C. 540-546.
5. Технология Blockchain в логистике // Логистический портал - 2018. URL: https://www.lobanov-logist.ru/library/ 352/63546
6. Badzar A. Blockchain for Securing Sustainable Transport Contracts and Supply Chain Transparency. Master's Thesis. Lund University. Helsingborg, Sweden. 2016. URL: http:// lup.lub.lu.se/luur/download?func=downloadFile&recordOId =8880383&file0Id=8880390
7. Casey M. J., Wong P. Global Supply Chains Are About to Get Better, Thanks to Blockchain. Harvard Business Review. 13 March 2017. URL: https://hbr.org/2017/03/global-supply-chains-are-about-to-get-better-thanks-to-Blockchain.
8. Friedlmaier M., Tumasjan A., Welpe I. M. Disrupting industries with Blockchain: The industry, venture capital funding, and regional distribution of Blockchain ventures // In : Proceedings of the 51st Hawaii International Conference on
System Sciences. Waikoloa Village, HI, USA. 3-6 January 2018. URL: https://core.ac.uk/download/pdf/143481280.pdf
9. Hackius N., Petersen M. Blockchain in Logistics and Supply Chain: Trick or Treat? // In : Proceedings of the Hamburg International Conference of Logistics (HICL). Hamburg, Germany, 12-14 October 2017. Hamburg, Germany, 2017. P. 3-18.
10. Hooper M. Top Five Blockchain Benefits Transforming Your Industry. URL: https://www.ibm.com/blogs/Block-chain/2018/02/top-five-Blockchain-benefits-transforming-your-industry/
11. Kersten W., Seiter M., von See B., Hackius N., Maurer T. Trends and Strategies in Logistics and Supply Chain Management. Digital Transformation Opportunities; BVL: Bremen, Germany. 2017. URL: http://logistiktrends.bvl.de/en/sys-tem/files/t16/2017/Trends%20and%20Strategies%20in%20 Logistics%20and%20Supply%20Chain%20Management%20 %E2%80%93%20Digital%20Transformation%200pportuni-ties%20Kersten%20von%20See%20Hackius%20Maurer.pdf
12. lansiti M., Lakhani K. R. The truth about Blockchain. Harvard Business Review. 2017. URL: https://enterpriserspro-ject.com/sites/default/files/the_truth_about_ Blockchain.pdf
13. O'Marah K. Blockchain for supply chain: Enormous potential down the road. Forbes. 9 March 2017. URL: https://www.forbes.com/sites/kevinomarah/2017/03/09/ Blockchain-for-supply-chain-enormous-potential-down-the-road/#6354f6623db5
14. Sharma T. K. 5 Critical Components of Block-chain Technology. URL: https://www.Blockchain-council.org/ Blockchain/5-critical-components-of-Blockchain-technology/
REFERENCES
Badzar, A. "Blockchain for Securing Sustainable Transport Contracts and Supply Chain Transparency". Master's Thesis. Lund University. Helsingborg, Sweden. 2016. http:// lup.lub.lu.se/luur/download?func=downloadFile&record0Id =8880383&file0Id=8880390
Casey, M. J., and Wong, P. "Global Supply Chains Are About to Get Better, Thanks to Blockchain". Harvard Business Review. 13 March 2017. https://hbr.org/2017/03/global-supply-chains-are-about-to-get-better-thanks-to-blockchain
Friedlmaier, M., Tumasjan, A., and Welpe, I. M. "Disrupting industries with blockchain: The industry, venture capital funding, and regional distribution of blockchain ventures". Proceedings of the 51st Hawaii International Conference on System Sciences. Waikoloa Village, HI, USA. 3-6 January 2018. https://core. ac.uk/download/pdf/143481280.pdf
Hackius, N., and Petersen, M. "Blockchain in Logistics and Supply Chain: Trick or Treat?" Proceedings of the Hamburg International Conference of Logistics (HICL). Hamburg, Germany, 2017. 3-18.
Hooper, M. "Top Five Blockchain Benefits Transforming Your Industry". https://www.ibm.com/blogs/blockchain/ 2018/02/top-five-blockchain-benefits-transforming-your-in-dustry/
Iansiti, M., and Lakhani, K. R. "The truth about block-chain". Harvard Business Review. 2017. https://enterpriserspro-ject.com/sites/default/files/the_truth_about_ blockchain.pdf
Kersten, W. et al. "Trends and Strategies in Logistics and Supply Chain Management". Digital Transformation Opportunities; BVL: Bremen, Germany. 2017. http://logistiktrends.bvl.de/ en/system/files/t16/2017/Trends%20and%20Strategies%20 in%20Logistics%20and%20Supply%20Chain%20Manage-
ment%20%E2%80%93%20Digital%20Transformation%200p-portunities%20Kersten%20von%20See%20Hackius%20Mau-rer.pdf
Kudyrko, O. V. "Innovatsii v lohistytsi: perspektyvy vyko-rystannia tekhnolohii blokchein u lantsiuhakh postavok" [Innovations in Logistics: Prospects of the Use Blockchain in Supply Chains]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho univer-sytetu. Seriia «Mizhnarodni ekonomichni vidnosyny ta svitove ho-spodarstvo», no. 15 (1) (2017): 158-163.
Kupriyanovskiy, V. P. et al. "Tsifrovyye tsepi postavok i tekhnologii na baze blokcheyn v sovmestnoy ekonomike" [Blockchain-based Digital Supply Chains and Technologies in a Joint Economy]. International Journal of Open Information Technologies, vol. 5, no. 8 (2017): 80-95.
Nazarenko, Ya. Ya., and Yavorenko, M. A. "Blokchein-tekh-nolohiia: perevahy ta perspektyvy vykorystannia u transportnii haluzi" [Blockchain-Technology Advantages and Perspectives
for Use in the Transport Industry]. Visnyk Natsionalnoho trans-portnoho universytetu, no. 2 (2019): 109-116.
O'Marah, K. "Blockchain for supply chain: Enormous potential down the road". Forbes. 9 March 2017. https:// www.forbes.com/sites/kevinomarah/2017/03/09/block-chain-for-supply-chain-enormous-potential-down-the-road/#6354f6623db5
Sharma, T. K. "5 Critical Components of Blockchain Technology". https://www.blockchain-council.org/blockchain/5-critical-components-of-blockchain-technology/
Sukhanov, Ye. E., Shtang, K. S., and Aleshko, R. A. "Tekh-nologiya blokcheyn: vyzovy i ogranicheniya, varianty sovershen-stvovaniya" [The Blockchain Technology: Challenges, Constraints, Options for Improving]. Sinergiya Nauk, no. 14 (2017): 540-546.
"Tekhnologiya blockchain v logistike" [Blockchain Technology in Logistics]. Logisticheskiy portal - 2018. https://www. lobanov-logist.ru/library/352/63546
УДК 338.28:004.08 JEL: Р41; М10
ТРАНСФОРМАЦ1Я ЕКОНОМ1ЧНИХ СИСТЕМ П1Д ВПЛИВОМ ЦИФРОВ1ЗАЦ11
®2019 ГАВРИЛЕНКО М. М., ГОРАЛЬ Л. Т., БЕРЛОУС М. В.
УДК 338.28:004.08 JEL: Р41; М10
Гавриленко М. М., Гораль Л. Т., Берлоус М. В. Трансформащя економiчних систем niA впливом цифровiзацм
Зважаючи на значн 3MiHU в економц держави та на глобальн ceimoei еконотчш тренди, автори розробили та впровадили на реально дючому нафтогазовому тдприемстт нов'> методичн тдходи до системи управлння, поеднавши 'дентиф'шацю технологчного процесу i3 адаптащю оргашзацшного «скелета» за географ'нною ознакою. Основними методами, використаними в дотдженш, були ретроспективн та прогностичш, теоретичне й економiчне моделювання, способи системного та ситуа^йного тдходу, що дало можливкть побудувати новтню органiзацiйну структуру управл'шня (ОСУ) тдприемством, яка вiдповiдае свтовим вимогам до управл'шня якстю та дозволяе найб'шьш ефективно керувати змiнами задля безперервного удосконалення суб'екта господарювання. Устатт'1 акцентовано увагу на вплив екзогенних та ендогенних чиннишв середовища на р'вень i повед'шку витрат тдприемства, зокрема вказано, що запровадження цифровiзацi¡, як 'шструменту економiчного зростання, потребуе стратег'нного планування, що приводить до змни управл'нсьт та ореа^зацшно)'структур. На прикладi АТ«Укртранснафта» показано реальн змiни та здшснено анал'в показнит ОСУ, серед яких ключовим е р'вень централiзацi¡ управл'шня, оскльки в динамiчних умовах сьогодення ршення потребують швидкоlреакцИта множинних профеайних компетентностей. Пдкреслено, що недолками запропонованоi структури може бути велике нформацйне перевантаження кер'вника через множиннсть контактв та значний пот'ш документооб'щ нетдпов'дн'кть зроста-ючим вимогам до сучасного виробництва, проте це мiнiмiзуеться завдяки значнш автоматизаци процеав та чткостi iнформацiйних зв'язмв. Ключов'! слова: органiзацiйна структура управлння, цифровiзацiя, трансформащя, функцн, змши. DOI: https://doi. org/10.32983/2222-4459-2019-12-261-267 Рис.: 1. Табл.: 1. Ббл.: 9.
Гавриленко Микола Миколайович - генеральний директор АТ «Укртранснафта» (вул. Московська, 32/2, Кив, 01010, Украна) E-mail: k.korkushko@ukrtransnafta.com ORCID: http://orcid.org/0000-0002-9377-8721
Гораль ЛМана Тараавна - доктор економiчних наук, професор, проректор 1вано-Фран^вського нацонального техшчного ушверситету нафти i
газу (вул. Карпатська, 15,1вано-Франювськ, 76019, Украна)
E-mail: liliana.goral@gmail. com
ORCID: http://orcid.org/0000-0001-6066-5619
Берлоус Марiя Володимирiвна - асистентка, кафедра менеджменту i адмнстрування 1вано-Фран^вського нацонального техшчного ушверситету нафти i газу (вул. Карпатська, 15,1вано-Франшвськ, 76019, Украна) E-mail: maasher@i. ua
УДК 338.28:004.08 UDC 338.28:004.08
JEL: Р41; М10 JEL: Р41; М10
Гавриленко H. Нч Г°раль Л Тч Берлоус М. В. Трмсфортцм Havrylenko M. M., Horal L. T, Berlous M. V. Transforming Economic
экономических систем под влиянием цифровизации Systems under the Influence of Digitalization
Принимая во внимание значительные изменения в экономике государ- Taking into account the significant changes in the economy of the State
ства и глобальные мировые экономические тренды, авт°ры разраб°- and global economic trends, the authors have developed and implemented тали и внедрили на реально действующем нефтегазовом предприятии
новые методические подходы к системе управления, совместив иден- new methodlcal approaches to the management system at a real oil and
тификацию технологического процесса с адаптацией организацион- gas enterprise, combining identification of the technical process with the
ного «скелета» по географическому признаку. Основными методами, adaptation of the organizational «skeleton» hy geographical basis. in the
использованными в исследовании, были ретроспективные и прогности- research were used retrospective and predictive methods, theoretical and
