CC BY
26
УДК 330.341.003:004:338.45(477)
doi: 10.12958/1817-3772-2020-1(59)-49-56
С. О. Колесников,
кандидат ф1зико-математичних наук, ОКСЮ 0000-0002-9538-8858,
В. В. Володченко,
кандидат техмчних наук, Донбаська державна машинобуд1вна академ1я, м. Краматорськ
сучасн1 напрями розвитку шноващи та шформацшних технолог1й в лог1стичн1и систем1
промислових шдприемств украТни
Постановка проблеми. У свт спостерiгаeться тенденщя безперервного прогресу дослiджень та iнновацiй в рiзних галузях, i сфера логiстики не е ви-нятком. Використання в лопстищ сучасних передо-вих технологш забезпечить високу швидкiсть вико-нання необхiдних операцiй та скорочення фшансо-вих i трудових витрат, що послужить вирiшальним фактором пiдвищення конкурентоспроможносп пiдприемства та збтьшення прибутку. На даний момент вiтчизнянi тдприемства гостро потребують удосконалення свое! дiяльностi через скорочення часових iнтервалiв i витрат у постачанш, вироб-нищи та збутi. В умовах загострення конкурентно! боротьби та необхiдностi своечасно адаптуватися до складно! економiчно! ситуащ! це можна здiйснити за допомогою впровадження iнновацiй у логiстичну дiяльнiсть.
Аналiз останнiх дослiджень. Питання оптимь зацi! та пiдвищення ефективностi управлiння логiс-тичними каналами е актуальним та затребуваним у вiтчизнянiй лiтературi, адже економiчна криза та конкуренцiя на ринку лопстичних посередникiв зумовлюють пошук нових iнновацiйних способiв роботи. Питання шновацш в логiстицi перебувае в полi зору дослiдникiв, що займаються проблемами лопстики, таких як Н. Чухрай, Р. Патора, I. Афана-сенко, В. Борисова, Л. Болдирева. У сво!х працях Н. Чухрай та Р. Патора зазначають, що одшею з не-багатьох сфер економiки, для яко! необхiдний iнно-вацшний розвиток, е транспорт i комушкацп, що за-безпечуе безперешкодне перемщення товарiв, кат-талу, iнформацi!, людей, послуг.
Теоретичнi, практичнi та методичн аспекти формування логiстично! стратегi! тдприемств знай-шли вiдображення в наукових працях зарубiжних та вiтчизняних вчених: С. Крикавського, Б. Андруш-шва, А. Свдокимова, Т. Косарево!, Ю. Чорток, А. Ро-димченко, О. Шкодшо!', Н. Тюрiно!, К. Калди, Д. Уотерса, В. Сергеева, А. Родшкова, А. Семенен-ко, Т. Алесшсько! та iнших. Пiдвищена увага до нових технологш у лопстищ зумовлена необхщтстю реформування сучасних тдприемств для посилення !х конкурентоспроможносп на внутрiшньому та мiжнародному ринках.
Мета статт - обгрунтування головних напря-мiв пiдвищення ефективносп функщонування ло-гiстичних пiдприемств за рахунок впровадження iнновацiй та iнформацiйних технологш задля тдви-щення якосп надання послуг, виявлення шляхiв тд-вищення ефективностi господарсько! дiяльностi та конкурентоспроможносп вггчизняних пiдприемств.
Виклад основного матерiалу дослiдження. Логiстика сьогодт е загальновживаним термiном, оскшьки вона посiдае важливе мюце в ланцюгах по-стачання, а також конкурендi! мiж тдприемствами. 1снуе декшька визначень логiстики. Лопстика - це планування, контроль, оргашзащя та координацiя потоку матерiалiв, шформацл, енергi!, грошей та цiнностей в лопстичнш системi. Крiм реалiзацi! цих процес1в, логiстика також е дисциплшою, яка синте-зуе та використовуе сучаснi знання та методи кшь-кох дисциплiн, пов'язаних з лопстикою, для розв'язання задано! матерiально-технiчно! задача Логiстика включае управлiння транспортуванням, складським господарством, запасами, кадрами, ор-гашзащею iнформацiйних систем та комерцiйно! дь яльност^ пiдприемства, тобто органiчне поеднання вищенаведених сфер логiстики в едину систему [1].
Отже, мета лопстики полягае в забезпеченш продукцi! належно! якост^ та кiлькостi у визначе-ному мiсцi призначення в належний час з вiдповiд-ного джерела, вiдповiдним методом та обладнан-ням, а також вiдповiдними мiнiмальними витра-тами. Як1сть i доступнiсть пропонованих послуг ло-гiстичним сектором мають велике значения для еко-номiчного зростання та зб1льшення потендiалу зай-нятостi [2].
Ефективна ринкова стратепя функцiонування окремо! фiрми будуеться на зв'язках мiж фiрмою, споживачем та конкурентом. Як правило, з тдви-щенням обсягу виробництва товарiв !х собiвартiсть знижуеться. Проте в умовах перенасиченосп ринку товарами досягнення прибутковосп в дiяльностi фiрм шляхом орiентацi! на збiльшення лише обсягiв продажiв неможливе. Для того щоб продати товар, необхiдно видiлити його з подiбних, надати додат-ковi властивосп, що бiльшою мiрою вiдповiдають потребам споживача. Цьому сприяе стратегiя сег-ментацi! ринку. Ринок стае все бшьш чутливим до
якост обслуговування, що все бшьше впливае на до-сягнення конкурентних переваг. Логiстика розгля-даеться як шструмент, що дае змогу зайняти та утри-мувати цю позищю [3]. Останнiми роками глобаль защя, посилення конкуренцiï на свiтовому ринку, бшьш складнi продукти з коротким життевим циклом, постшне прагнення до зниження витрат та ко-ливання потреб споживачiв породили новi техноло-гiï та бiзнес-процеси, тому лопстичний сектор сьо-годнi мае бути готовим зустргти в майбутньому новi практичнi завдання, а швидке реагування на них стане ключем до успiху для пiдприемств. До прюри-тетних сфер iнновацiйних ршень на пiдприемствi належить логiстика. Головне завдання спещалютгв на пiдприемствi - це впровадження iнновацiй в ло-гiстичну дiяльнiсть пiдприемства, що приведе до пришвидшення логiстичних процесiв при зниженш витрат на 1'х ре^защю [4, с. 89].
На думку Л. Болдиревоï iнновацiï у лопстичнш дiяльностi слiд класифiкувати таким чином [5, с.18]:
1) iнновацiï в постачанш ресурсiв (закутвель-нiй лопстищ);
2) iнновацiï на перевезеннi вантажiв (транспор-тнiй логiстицi);
3) шноваци у внутрiшньовиробничiй логiстицi (промислова переробка ресурав);
4) iнновацiï у вантажопереробщ, складуваннi й зберiганнi (складськiй лопстищ);
5) шноваци в розподiлi/постачаннi продукци замовником (розподiльчiй логiстицi);
6) шноваци в логiстичному менеджментi;
7) шноваци в управлiннi запасами.
Один iз напрямiв реформування економiки Ук-ра1'ни лежить у площинi iнновацiйних технологш логiстичноï системи та створеннi мехашзму, який би гнучким та ефективним чином забезпечував взаемо-дiю основних елеменпв логiстики «постачання - ви-робництво - складування - транспортування -збут». Отже, необхiдно створити ланцюги, як забез-печать iнтеграцiю роботи державного та приватного секторiв економiки на основi мiжгалузевоï лопстич-но1' координацiï. Найбiльш прогресивними iннова-щйними технологiями в логiстицi сьогоднi е:
Enterprise Resourse Planning (ERP) - Плану-вання ресурсiв пiдприемства;
Warehouse Management System (WMS) - Система управлшня складом;
Transport Management System (TMS) - Система управлiння транспортом;
Customer Relationship Management (CRM) - Уп-равлiння взаемовiдносинами iз споживачами (поста-чальниками);
Radio Frequency Identification (RFID) - Система радiочастотноï вдентифшаци палет (гофрокоробiв i т.д.) за допомогою радюмгток та iн.
Наприклад впровадження iнновацiйноï техно-логiï RFID дозволяе виршити такi завдання:
1) оргашзувати автоматичне введення даних в шформацшш логiстичнi системи;
2) ввдстежувати проходження сировини та готово! продукци по всьому ланцюгу поставок;
3) контролювати перемiщення продукцii всере-динi пiдприeмства;
4) контролювати складськ операцii, в тому чи-orci кросс-докiнг;
5) проводити миттeвi iнвентаризацii без участi персоналу;
6) ввести партшний облiк та полiпшити роботу системи управлшня запасами;
7) оргашзувати роботу складiв у ввдповщносп до принцишв Ф1ФО (Л1ФО);
8) попередити втрати та крадiжки.
Одним i3 найбшьш дieвих нововведень сучас-ност захвдш логiстичнi компанii називають техно-лопю радiочастотноi iдентифiкацii, яка поступово випсняе стандартнi штрих коди. В основi цiei системи лежить мшатюрний запам'ятовуючий прист-рiй, який кршиться до вантажу. У такому чш зберь гаеться iнформацiя про час i мiсце доставки. Це особливо зручно при робот з великою кшькютю вантажу. Працiвнику не потрiбно сканувати код на кожному окремому пакунку, можна миттево отри-мати дат одразу про весь товар. Системи RFID особливо популярнi в морських перевезеннях. Ко-жен контейнер оснащений комплексом датчишв, в якому i е радiочастотна мiтка. Щ пристро1' стежать за станом вантажу i передають iнформацiю на центральну станцiю, потгм через супутниковий зв'язок дат надходять до власника. Це своервдний аналог системи монiторингу на базi GPS.
Системи управлiння складом - WMS (англ. Warehouse Management System). WMS-систем дозволяе оптимально використовувати складськ площi, скоротити витрати на зберiгання, пiдвищити продуктивнiсть пращ i точнiсть облiку. Крiм того, система мiнiмiзуе вплив людського фактору свое-часно iнформуе керуючий складським вiддiлом персонал про проблеми, що виникають. Оптимальним рiшенням е автоматизация складського комплексу, зокрема створення автоматизованого роздрiбного комплексу, що об'еднуе в собi такi технологii, як система свгтлового вiдбору (pick-by-light), автомати шахтного типу, карусельш системи комплектаци за-мовлення та конвеерш лiнii [4, с. 91].
Ефектившсть процесу впровадження iнновацiй та шформацшних технологiй у логiстичну дгяль-шсть визначаеться ступенем проникнення логiстики на рiзнi рiвнi управлiння пiдприемством. 1снуюча система управлiння повинна корегуватися через ра-цiоналiзацiю та оптимiзацiю управлшня матерiаль-ними, фiнансовими та шформащйними потоками на пiдприемствi. Актуальними напрямами впровадження iнновацiй та шформащйних технологiй у ло-гiстичну дгяльшсть вiтчизняних пiдприемств е такi:
- маркетинговi дослiдження ринку;
- проектування та розробка технiчних вимог, розробка нових видiв продукцii;
- матерiально-технiчне постачання;
- виpобничi ^оцеси;
- коитpоль, пpоведення випpобyвaиь та дослвд-жень щодо yдосконaлеиня xapaктеpистик i власти-востей пpодyкцiï;
- пaкyвaния та збеpiгaння;
- pозподiл та з6ут пpодyкцiï;
В остaииi 10 pокiв y свт вiдбyлися знaчнi змiни, пов'язаш з бypxливим pозвитком iнфоpмa-цiйно-комyиiкaцiйниx теxнологiй, i флагманом та-rhx змiн стали мобiльнi пpистpоï. Як сввдчить звiт 2018 Global Digital ввд компашй We Are Social та Hootsuite, на даний час майже половина свiтy знaxо-диться он-лайн, пpичомy майже чвеpть мшьйона 1н-теpнет-коpистyвaчiв додалося за 2017 prn [7]. Збшь-шyeться не лише кшьшсть коpистyвaчiв Iитеpнетy, зpостae також кшьшсть пpоведеного ними чaсy в ме-pежi. За даними GlobalWebIndex сеpедиiй коpистy-вач доводить в меpежi Iитеpнет близько 6 годин [7]. Iнтеpнет по планет! pозповсюджений неpiвно-мipно, але це поступово змiиюeться. Вiн мae низь-кий piвеиь пpоникнения в Центральна Афpицi та Пiвдеииiй Азiï, однак цi pегiони показують най-бшьше зpостaния кiлькостi коpистyвaчiв. Анaлiтики ^о^озую^, що це вiдкpиe додaтковi можливостт для тaкиx гiгaитiв, як Google, Facebook, Alibaba, Tencent та шшж [7]. Таку швидшсть зpостaния 1н-теpнет-коpистyвaчiв можна пояснити збiльшеиням доступности смapтфоиiв, а також зниженням вap-тостт та покpaщеиням якостi мобшьнж тapифiв. Так, бiльше половини телефошв, як викоpистовy-ються сьогодш, e смapтфонaми, тому людям стae значно ^остте коpистyвaтися багатьма можливос-тями Iнтеpнетy.
Пpискоpения доступу в ^ai'mx, що pозвивa-ються, вплине на доступ до Iнтеpнетy для коpистy-вaчiв у всьому свiтi, оскшьки тaкi компаш", як
- монтаж та експлуатащя;
- теxиiчнa допомога i сеpвiсне обслуговування;
- yтилiзaцiя тсля викоpистaния. Пpоблеми та пеpспективи в^овадження шно-
вaцiй у лопстичну дiяльнiсть вiтчизияииx гад^и-eмств систематизоваш у тaблицi [6, с. 309].
Google, Facebook, Alibaba i Tencent, ^агнуть поста-чати масштабован глобальн пpодyкти, як ввдповь дають потребам i контекстам цж новиx коpистyвa-чiв.
Нишшшй пеpiод пpодемонстpyвaв, що вели-чезна кшьшсть бiзнес-моделей ще yспiшииx вчоpa компaнiй сьогоднi безповоpотно зaстapiли. Пpи цьому логiстичнa складова e невiд'eмною частиною бiзнес-моделi бyдь-якоï виpобиичоï, тоpговоï, дис-тpиб'ютоpськоï i суто логiстичноï компaнiï. За останн 10 pокiв завдяки викоpистaиню ^н^точ^ та ствоpеиню влaсниx соцiaльииx меpеж з'явилося ба-гато новиx штегрованж «дигiтaльниx» фоpмyвaнь, як мають певш особливост та пеpевaги поpiвияно з традищйними бiзнес-фоpмyвaниями. Поява нетра-дищйнж гpaвцiв на xвилi зpостaния електpонноï ко-меpцiï, тaкиx як Amazon, Alibaba та багато iншиx, ям викоpистовyють новi теxнологiчиi стapтaпи, змь июe вигляд логiстичного бiзнесy. Дигiтaлiзaцiя ло-гiстичниx ланцюпв змусила бaгaтьоx тpaдицiйииx бiзнес-фоpмyвaнь iнвестyвaти в автоматизащю сво!^ пpоцесiв. Нове поколiиня, що вводить на pинки логiстики, ^агне мати спpaвy з ноутбуками та смapтфонaми; вони очiкyють, що бiзнес-тpaнзaк-ujï будуть здiйсиювaтися легко i швидко. З огляду на це, сучасна логiстикa вже не може юнувати без меpежi Iнтеpнет. Одним iз головниx нaпpямкiв, за яким pyxaeться галузь, e «смapт-логiстикa» - пеpе-мщення всix гaлyзевиx ^оцеив у логiстичиiй сис-темi он-лайн. Основними пеpевaгaми «смapт-логiс-
Таблиця
Проблeми Ta пeрcпeктиви впровaджeння iнновaцiй у логктичну дiяльнicть вiтчизняних пiдприcмcтв_
^облеми впpовaджеиня iииовaцiй у лопстичну дiяльнiсть вiтчизияииx пiдпpиeмств Пеpспективи впpовaджеиня iнновaцiй у логiстичиy дiяльнiсть вiтчизияииx пiдпpиeмств
Недосконала ноpмaтивно-пpaвовa база деpжaви Забезпечення iииовaцiйного шляxy pозвиткy вгт-чизияноï економiки
Обмежешсть доступу до iнфоpмaцiï щодо вгтчизня-ного та шоземного досвiдy зi в^овадження шнова-цiй Поступове фоpмyвaния iииовaцiйного етапу pоз-витку дiяльностi пiдпpиeмств у стpaтегiï лопстич-ииx тpaнсфоpмaцiй
Hедостaтнiсть фiнaнсовиx pесypсiв пiдпpиeмств Поступове долучення пад^жм^'в до свiтового ло-гiстичного pm^
Наявн стеpеотипiв у кеpiвництвa пiдпpиeмств Отpимaиня пiдпpиeмствaми можливостi конкуру-вати на глобальному лопстичному pиикy
Hедовipa до iнновaцiйного ^одукту Шдтримка пpiоpитетииx нaпpямкiв iииовaцiйноï та логiстичноï дiяльностей пiдпpиeмств
Ризики, як сyпpоводжyють впpовaджеиня шнова-цiй Спpияиня pозвиткy iнновaцiйноï та логiстичноï ш-фpaстpyктyp
Недостатня квaлiфiкaцiя кaдpiв Шдвищення ступеня зaxистy пpaв та iитеpесiв суб^кт^в iнновaцiйноï та логiстичноï дiяльностi
тики» е швидка обробка даних, економгя часу, зруч-ний ан^з iнформацiï, безпека, мiнiмiзацiя впливу людського фактору i, найголовнiше, - все це забез-печуе одна шформацшна система. Дигiталiзацiя в логiстичнiй галузi перестае бути просто повторюва-ною фразою в навчальних закладах та на конферен-щях. Логiстика вже явно знаходиться на порозi най-бiльшоï революцiï останшх десятилiть, яка заново сформуе процеси, визначить вимоги щодо учаснишв ринку i виключить тих, хто не зможе до не1' присто-суватися. У зв'язку з цим виник термiн «Лопстика 4.0», створений ввдносно до термiну Industry 4.0. Вперше цей термiн був використаний в Ганноверi на комерцiйнiй виставцi IAA Commercial Vehicles в 2011 рощ та означае, що в даний час ми переживаемо тк четвертоï промисловоï революцiï. Перша промислова революцiя настала з використанням парового двигуна, друга - з використанням електрики та впровадженням лшш збiрки машин, третя промислова револющя (також вiдома як цифрова революция) - почалася з автоматизаци виробництва та використання електротки, а четверта - з викорис-тання в бiзнесi цифрових мереж та технологш.
Логiстика 4.0 продовжуе цю тенденцiю, об'ед-нуючи сучаст iнформацiйнi та комунiкацiйнi технологи. Iнтелектуальнi та цифровi мережевi системи
призначет для того, щоб люди, машини, фабрики, логiстика та продукти могли спшкуватися один з одним напряму. Якщо логiстика iнтегpуeться в ланцюг постачання якнайшвидше, ефектом може бути опти-мiзацiя виробництва «точно в термш» З iншого боку, логiстичнi компанii можуть сподiватися на пiдвищення безпеки при плануванш, бiльш ефек-тивне використання автопарку та скорочення часу очiкування в зон навантаження. Рiвень автоматизаци' виробництва завдяки подоланню бар'ера <^рма-фiрма» може значно збiльшити продуктившсть ви-робничих процесiв.
Передбачаеться, що на практищ весь процес у Лопстищ 4.0 буде вiдбуватися майже повнiстю автоматично, в результат! чого люди будуть потрiбнi тшьки для обслуговування програмних продуктiв; системи будуть все бшьш масштабно збирати данi й передавати ix у велим сховища (Big Data), де вони будуть використовуватися для оптишзаци запаав продуктiв, процесiв i'x продажу i виготовлення; системи будуть автоматично пропонувати i продавати послуги, пристосованi до потреб споживачiв. До-слiдження дозволяють видiлити 10 основних напря-мiв дигiталiзацii в шноващйному розвитку Лопс-тики 4.0 (рис. 1).
Рис. 1. Основш напрями дипташзаци в iнновацiйному розвитку Логктики 4.0
(доповнено авторами на основi джерела [8])
Розглянемо детальнiше вказан напрямки. Big data (великi дат) використовуються для органiзацii, зберiгання та аналiзу неструктурованоi iнформацii. Незважаючи на те, що компани усвiдомлюють необ-хiднiсть використання цифрових технологiй в лан-цюгах поставок, рiвень дигiталiзацii логiстики зали-шаеться на стабшьно низькому рiвнi. Бiльшiсть ком-панш використовують звичнi канали комунiкацii: email, телефон, соцiальнi мережi для роботи з пере-вiзниками. Проте таи свiтовi гiганти, як Michellin, Knauf, Nestle, Beiersdorf та iншi давно усввдомили, що аналiтика на основi масивiв даних не менш важ-лива, нiж органiзований, чiткий i прозорий процес роботи, тому використовують цифровi технологи, в тому чи^ для прийняття вивiрених i зважених
управлiнськиx рiшень. У використаннi «Big data» можна видшити такi проблеми: багато компанiй нiяк не обробляють i не враховують великi обсяги даних; компани шформащю системно накопичують, але нiяк не використовують.
Автоматизоване управлiння логiстикою дозво-ляе зiбрати багато iнформацii, яку в щлому можна згрупувати таким чином: дат, одержат в процеа обробки транспортних заявок; дат, ям з'являються в процес управлiння розкладом на навантаження/ розвантаження; додатковi налаштування i статуси, якi хоче фiксувати вантажовiдправник. Тому розглянемо основт переваги i перспективи застосування «Big data» у функщональних сферах логiстики (рис. 2).
Рис. 2. Основш переваги i перспективи застосування «Big data» у функщональних сферах логктики (розроблено авторами на основi джерела [8])
Ршення про те, чи використовувати автомати-зоваш системи управлiиня логiстикою, як дозволять не тальки оптишзувати роботу, упорядкувати комунiкацiю, контролювати i скорочувати витрати, але й економити найголовшший ресурс сучасностi -час, залишаеться за компанiями. Але саме щ системи, додатково до переваг в щоденнш робот-i, до-зволяють логiстам планувати i приймати рiшення на основi достовiрного аналiзу iнформацiï. Важко пере-ощнити користь IT-технологш для обробки даних лопстичного сектору, оскiльки саме тут можна до-могтися колосального пiдвищення рiвня ефективно-сп: рiшення можуть застосовуватися i на складах, i в процесах транспортування та навантаження, i для доставки товарiв безпосередньо ктентам на рiвнi «останто].' милЬ>. Завдяки технологiям IT компа-шям вдаеться об'еднати склади, транспорт i мшь-йони одиниць товарiв в едину самоврядну iнтелек-туальну систему. Отримуючи iнформацiю про мате-рiальнi активи на всьому протязi ланцюжкiв поставок, IT-системи потгм самостийно обробляють i ана-лiзують отриман дат, а також стежать за тим, щоб замовлення правильно зберiгалися i максимально швидко потрапляли до шнцевих замовникiв.
До сучасних IT-технологiй можна ввднести
[10]:
- Warehouse Management Systems (WMS) - системи управлiння складом;
- Warehouse Control Systems (WCS) - системи складського контролю;
- Building Automation Systems (BAS) - системи автоматизаци будiвель.
Вщкрип дат (Open data) можуть дати великий iмпульс у розвитку лопстики, оскшьки ведения вщ-критих реестрiв постачальнишв послуг за всiма ланками лопстичного ланцюга допоможе значно зни-зити ризики, а, вiдтак, i витрати в лопстищ фiрм. Пропонуеться за державноï допомоги створити на-бори даних з вiзуалiзацiею шформаци. Все це значно тдвищить ефективнiсть аутсорсингу в логiстицi. Крiм того, прикладом Open data мають бути доско-налi GIS, що знаходяться у вiльному доступi. Фшан-
сувати таку тдтримку можна також за допомогою краудфандингу - колективного ствробгтництва ло-гiстичних фiрм (донорiв), якi добровiльно об'една-ють сво'' грошi або iншi ресурси разом, зазвичай, через 1нтернет, щоб тдтримати ресурси Open data, в яких вони зацiкавленi.
Логiстична компашя DHL органiзувала онлайн-майданчик CILLOX, що дозволяе власникам ван-тажу знайти провайдерiв транспортних послуг для вщповщних вантажних партий при монозаванта-женнi (full truckload) i неповному завантаженнi (less-than-truckload). Суттевим плюсом дигiталiзацiï при цьому е те, що вона зрiвнюе умови гри як для невеликих i середшх експедиторiв, так i для великих ло-гiстичних компанiй. Вантажоввдправники можуть скористатися послугами численних онлайн-майдан-чикiв, таких, наприклад, як Freightos, щоб дiзнатися ставки, забронювати ввдправку i проконтролювати вантаж у процес транспортування на всьому шляху проходження. Недолiком практично всiх таких май-данчикiв е те, що вони включають не всi транспортнi коридори. Крiм того, тут вiдсутня можливють обго-ворювати цiни [11].
Цифрове злиття фiрм. На даний момент стратегия розвитку багатьох проввдних 3PL-операторiв ба-зуеться на розвитку спшьних технологiчних платформ. Наприклад, у березш 2018 року XPO Logistics оголосила про початок впровадження мобiльноï платформи компанiï Drive XPO в Сврот, пiсля запуску в минулому роцi в Швшчшй Америцi. У США JB Hunt Transport Services оголосила про готовшсть швестувати $ 500 млн у розвиток сво'х шформацш-них систем, хмарно'' iнфраструктури, розробку i впровадження того, що компашя оголошуе <аннова-цiйними i революцiйними технологиями». Шмецька DHL, яка не перший рш посiдае перше мiсце в ТОП-50 найбiльших 3PL-операторiв, нещодавно представила цифрову платформу CILLOX, що пов'язуе ван-тажоввдправниюв i перевiзникiв в Нiмеччинi i Сврот. DB Schenker в минулому рощ придбав за $ 25 млн частку оператора платформи онлайн-бро-нювання вантажоперевезень uShip [12].
Crowd-prneHHH для останньо! милi. Проник-нення моделi краудсорсингу в pi3Hi rary3i часто мае назву «уберизатя», оскшьки Uber був першопро-хiдцем у цш сферi. На вiдмiнy ввд транспортування, доставка - нелiцензована дiяльнiсть. Краудсорсинг у доставцi використовують не тшьки невелик! спе-цiалiзованi компанп, так! як Postmates, але й пганти: Walmart, Amazon в сервiсi Flex i сама Uber в проект! Rush [13].
Яскравий приклад цифрово! трансформаци «останньо! милЬ> лопстики на укра!нському ринку -компанп Нова пошта, Meest express i TMM-express. Спочатку вони сприймалися як бiржi фрiлансерiв або краyдсорсинговi кур'ерськ служби, а сьогоднi вони впевнено заявляють про себе як про 1Т-ком-пани i будують плани виходу на закордоннi ринки, перейшовши вiд бiржi фрiлансерiв до лопстично! платформи.
Основнi переваги краудсорсингово! доставки наступт: необмежений ресурс кyр'ерiв, дотримання чгтких регламентов i правил, якiсть i дуже висока швидкiсть за рахунок ввдсутностг точок консолiдацi! товару.
Роботизащя транспорту i складування. Високi i постшно зростаючi податки на персонал, що спла-чуються пiдприемствами, а також ризики, як ство-рюють спiвробiтники, штовхають компанi! автома-тизувати будь-як процеси, що пiдлягають матема-тичнiй алгоритмiзацi!. У логiстичних компашях вже активно застосовуються такi види роботизованих пристро!в:
- сенсори i датчики на складському обладнаннi, транспортних засобах;
- промисловi роботи (поди) для ввдбору i упаковки товарiв на складi;
- роботизоват автомобiлi;
- дрони;
- поштомати;
- мiнi-принтери для друку етикеток;
- iнтерактивнi iнтерфейси.
Прихiд Лопстики 4.0 характеризуеться широким розповсюдженням робототехтки, яка мае наступт переваги:
1. Працiвники звтьняються ввд виконання ни-зькоквалiфiковано! i небезпечно! роботи.
Роботи справляються з нею швидше, точнiше i економiчнiше.
2. З'являеться можливють розширювати вироб-ництво i вирiшyвати низку проблем, серед яких, на-приклад, брак фахiвцiв.
3. Робототехнiка фундаментально змiнюе жит-тя людей i спосiб заробгтку в цiломy, все бiльш дорогою стають iнтелектyальна праця та iнтелек-туальна власнiсть.
Така профеия як експедитор, в найближчi 57 рошв стане рудиментом через появу електронних iнтернет-сервiсiв, що зв'язують вантажовласника з агентами, перевiзниками, термшалами, страховими
компанiями, пiдбираючи схеми поставок i даючи велик! електронш сервюи. Безпшотш штабелери i транспортувальники замють вантажнишв i комп-лектувальнишв уже стали реальтстю в Укра!ш.
Внаслвдок цього з часом зменшиться кшькють дилер!в, дистриб'ютор!в та !нших посередникгв в лопстичному ланцюгу. Нараз! споживач! стають бшьш рацюнальними i прагматичними, менше тж рашше схильт до !мпульсивних покупок. При цьому виробники все бiльше бачать в дистрибуторах перешкоди на шляху до кгнцевого споживача. Багато украшських виробнишв, як! вчора «уникали» роботгв, вже активно експлуатують системи електронних замовлень, де кожна фiзична особа може розмютити персональне замовлення при чому замо-вити продукт можна безпосередньо у виробнишв, що дасть в1дчутну економiю.
Висновки. Таким чином, ми можемо зробити висновки, що в тепершнш час ми спостер^аемо зм1ну глобального тренду лопстики в Укра!ш в бш сталого та якюного розвитку. Це дозволить реалiзу-вати величезний лопстичний потенщал промисло-вих тдприемств Укра!ни, перетворити лопстику в галузь нацiональноï економши, яка допоможе тд-приемствам нашоï краïни стати бшьш конкуренто-спроможними та прибутковими. Дослщивши тен-денцп розвитку iнновацiй та iнформацiйних систем у сучаснш системi транспортування, можна сказати, що лопстика сьогодш - складний та багатофункцю-нальний процес, iнформацiйнi технологiï в лопстищ сьогодт незамiннi, тому що виконують своï основт завдання, а саме: управлiння замовленнями, прове-дення наукових до^джень та вiдстеження взаемо-зв'язшв системи, тдтримка функцiонування лопс-тичного ланцюга, а також генерування форм вихвд-них даних. Без спiвпрацi 1Т та лопстики результат поставки продукцп споживачевi сьогодт просто не-можливий, але логiстика розвиваеться ввдповвдно сучасним глобальним викликам та вимогам, впрова-джуючи та використовуючи передовi технологи.
Лггература
1. Тараненко Ю. Економiчна суттсть та зна-чення лопстики для дгяльносп пiдприемства. Еко-номта & держава. 2015. № 5. С. 131-135. 2. Kovacs G., Kot S. New logistics and production trends as the effect of global economy changes. Polish Journal of Management Studies. 2016. URL: http: //yadda. icm.edu.pl/baztech/ele-ment/bwmeta1.element.baztech-28f37b29-531e-4313-adb 7-3533c9d50462/c/Kovacs_PJMS_ 2016 _14_2.pdf. 3. Дякова Д. Iнновацiйна логiстика: перспективи та ре-алiï. Toeapo3Haeui та MapKemu^oei до^дження то-варних puHKie: з6!рник наукових праць за матерiалами студентськоï науково-практичноï штернет-конферен-uiï (20 лютого 2014 року) / голова ред. кол. С. Гирич. Вшниця, 2014. С. 50-52. 4. Ковальчук О.В. 1нноваци у лопстичнт д1яльносп пiдприемства. Устойчивое развитие экономики : состояние, проблемы, перспективы. Сборник трудов IX межд. научно-практич. конф. УО «Полесский государственный университет»,
г. Пинск, 22 мая 2015 г. ; Министерство образования Республики Беларусь [и др.]; редкол. : К. К. Шебеко [и др.]. Пинск : ПолесГУ, 2015. С. 89-91. 5. Болдирева Л.М. 1нноваци в лопстищ : теоретико-методолопчш та практичш аспекти. Экономика Крыма. 2011. № 1 (34). С. 18-23. 6. Шевченко 1.В. Впровадження шновацш у лопстичну дiяльнiсть вггчизняних пiдприeмств як фактор шдвищення конкурентоспроможностi. Елек-тронний додаток до матерiалiв Мiжнародноi науково-практично! конференци : «Конкурентоспроможтсть та тновацп : проблеми науки та практики», 18-19 листопада 2015 року. Харшв : ФОП Лiбуркiна Л. М., 2015. С. 307-310. 7. 2018 Global Digital suite of reports. URL: https://wearesocial.com /blog/2018/01/global-digi-tal-report-2018 (access date: 08.10.2018). 8. Смирнова Н.В. Дигиатзащя як основний напрям шновацшного розвитку логiстики. Вкник соцiально-економiчних дос-лiджень. 2018. № 4 (68). С. 169-180. 9. Бутенко А.1., Уманець Т.В., Гриневич Л.В. Методолопчш основи дослщження шновацшного потенщалу технолопчного пiдприeмництва в Украiнi. Економiчний вкник Дон-басу. 2017. № 2(48). С. 177-186. 10. Русановська О., Петецш I. Перспективи шновацш в лопстичнш дiяль-ностi пвдприемств. Збiрник наукових праць Луцького нацiонального технiчного унiверситету. Серiя «Еко-номта та менеджмент». 2012. Вип. 9 (34). Ч. 2. С. 99106. 11. Klaus van Marwyk. Digital business models in logistics. URL: https://www.rolandberger.com/en/Publica-tions/Digital-business-models-in-logistics.html (access date: 08.10.2018). 12. Боюк Е. Т0П-50 3PL-операторов 2017 года. URL: https://logist.today/2018/04/18/top-50-3ploperatorov-2017-goda-vyruchka-kompanij -vyrosla-na-10-3 (дата обращения: 10.10.2018). 13. Mitchell-Keller L. End-to-end: Machine Learning Benefits. The Whole Supply Chain. URL: https://multichannelmerchant.com/ blog/end-to-end-machine-learning-benefits-the-whole-sup ply-chain (access date: 22.10.2018).
References
1. Taranenko Yu. (2015). Ekonomichna sutnist ta znachennia lohistyky dlia diialnosti pidpryiemstva [Economic essence and importance of logistics for enterprise activity]. Ekonomika & derzhava - Economy & State, 5, рр. 131-135 [in Ukrainian].
2. Kovacs G., Kot S. (2016). New logistics and production trends as the effect of global economy changes. Polish Journal of Management Studies. Retrieved from http: //yadda. icm.edu.pl/baztech/element/bwmeta1.ele-ment.baztech-28f 37b29-531e-4313-adb7-3533c9d50462/ c/Kovacs_PJMS_ 2016 _14_2.pdf.
3. Diakova D. (2014). Innovatsiina lohistyka: perspektyvy ta realii [Innovative logistics: perspectives and realities]. Tovaroznavchi ta marketynhovi doslidzhen-nia tovarnykh rynkiv - Commodity and marketing studies of commodity markets, рр. 50-52. Proceedings of student scientific and practical Internet conference (February 20, 2014). Vinnytsia [in Ukrainian].
4. Koval'chuk O.V. (2015). innovatsii u logistichniy diyal'nosti pidpriemstva. [Innovation in logistic divality]. Ustoychivoye razvitiye ekonomiki: sostoyaniye, problemy, perspektivy - Sustainable development of the economy:
state, problems, prospects. Proceedings of the IX Int. scientific and practical conf. UO "Polessky state. Pinsk, PolesGU [in Russian].
5. Boldyreva L.M. (2011). Innovatsii v lohistytsi : teoretyko-metodolohichni ta praktychni aspekty [Innovation in logistics: theoretical, methodological and practical aspects]. Ekonomika Kryma - Crimean economy, 1 (34), рр. 18-23 [in Ukrainian].
6. Shevchenko I.V. (2015). Vprovadzhennia innovatsii u lohistychnu diialnist vitchyz-nianykh pidpryiemstv yak faktor pidvyshchennia konkurentospromozhnosti [Implementation of innovations in logistic activity of domestic enterprises as a factor of increasing competitiveness]. Konkurentospromozhnist ta innovatsii: problemy nauky ta praktyky - Competitiveness and Innovation: Problems of Science and Practice, рр. 307-310. Electronic supplement to the materials of the International Scientific and Practical Conference. Kharkiv, FOP Liburkina L. M. [in Ukrainian].
7. 2018 Global Digital suite of reports. Retrieved from https://wearesocial.com /blog/2018/01/global-digi-tal-report-2018.
8. Smyrnova N.V. (2018). Dyhitalizatsiia yak osnovnyi napriam innovatsiinoho rozvytku lohistyky [Digitization as the main direction of innovative development of logistics]. Visnyksotsialno-ekonomichnykh doslidzhen -Bulletin of socio-economic research, 4 (68), рр. 169-180 [in Ukrainian].
9. Butenko A.I., Umanets T.V., Hrynevych L.V. (2017). Metodolohichni osnovy doslidzhennia innova-tsiinoho potentsialu tekhnolohichnoho pidpryiemnytstva v Ukraini [Methodological bases of research of innovative potential of technological entrepreneurship in Ukraine]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu - Economic Bulletin of Donbass, 2(48), рр. 177-186 [in Ukrainian].
10. Rusanovska O., Petetski I. (2012). Perspektyvy innovatsii v lohistychnii diialnosti pidpryiemstv [Perspectives of innovations in logistic activity of enterprises]. Zbirnyk naukovykh prats Lutskoho natsionalnoho tekhnichnoho universytetu. Seriia «Ekonomika ta menedzhment» - Collection of scientific works of Lutsk National Technical University. Economics and Management Series, Issue 9(34), Part 2, рр. 99-106 [in Ukrainian].
11. Klaus van Marwyk. Digital business models in logistics. Retrieved from https://www.rolandberger.com/ en/Publications/Digital-business-models-in-logistics.html.
12. Boyuk E. TOP-50 3PL-operators of 2017. Retrieved from https://logist.today/2018/04/18/top-50-3ploperatorov-2017-goda-vyruchka-kompanij-vyrosla-na-10-3 [in Russian].
13. Mitchell-Keller L. End-to-end: Machine Learning Benefits. The Whole Supply Chain. Retrieved from https://multichannelmerchant.com/blog/end-to-end-ma-chine-learning-benefits-the-whole-supply-chain.
Колесников С. О., Володченко В. В. Сучасш на-прями розвитку шновацш та шформацшних техно-логш в лопстичнш ^c^Mi промислових шдпри-емств УкраТни
У статп дослiджено особливостi напрямшв розвитку логистики в Украш на сучасному етапi. Про-аналiзовано переваги !х впровадження на сучасних
укратських шдприемствах. Розглянуто основт парадоксы лопстичного ринку та проблеми i перспективи впровадження iнновацiй у лопстичну дгяльтсть вгг-чизняних тдприемств. Запропоновано використання дигiталiзацiï в лопстичнт галузi, яка забезпечуе швидку обробку даних, економш часу, зручний аналiз iнформацiï, безпеку, мiнiмiзацiю впливу людського фактору. Доведено, що iнформацiйнi технологи в ло-пстит сьогодт незамшш, тому що виконують своï основт завдання, а саме: управлтня замовленнями, проведения наукових дослщжень та вiдстежения взаемо-зв'язк1в системи, тдтримка функцiонувания лопстич-ного ланцюга, а також генерування форм вихвдних даних. Без спiвпрацi IT та лопстики результат поставки продукци споживачевi сьогодт просто неможливий, але логiстика розвиваеться вщповвдно сучасним гло-бальним викликам та вимогам, впроваджуючи та вико-ристовуючи передовi технологiï.
Ключовi слова: лопстика, iнформацiйнi техноло-гiï, шновацп, логiстична д!яльшсть, сегментацiя ринку, складське господарство, смарт-логiстика, ро6отизацiя.
Kolesnikov S., Volodchenko V. Modern Directions of Development of Innovations and Information Technologies in the Logistic System of Industrial Enterprises of Ukraine
The article investigates the features of the development of logistics in Ukraine at the present stage. The advantages of their introduction at modern Ukrainian enterprises are analyzed. The main paradoxes of the logistics market and the problems and prospects of innovations in the logistics activities of domestic enterprises are considered. The use of digitalization in the logistics industry is proposed, which provides fast data processing, time saving, convenient information analysis, security, minimizing the impact of the human factor. It is proved that information technologies in logistics today are irreplaceable, as they fulfill their main tasks, namely: order management, conducting research and tracking system relationships, supporting the functioning of the logistics chain, as well as
generating forms of raw data. Without the cooperation of IT and logistics, the result of delivering products to the consumer is simply impossible today, but logistics is evolving in line with modern global challenges and requirements, implementing and using advanced technologies.
Keywords: logistics, information technology, innovation, logistics, market segmentation, warehousing, smart logistics, robotics.
Колесников С. А., Володченко В. В. Современные направления развития инноваций и информационных технологий в логистической системе промышленных предприятий Украины
В статье исследованы особенности направлений развития логистики в Украине на современном этапе. Проанализированы преимущества их внедрения на современных украинских предприятиях. Рассмотрены основные парадоксы логистического рынка и проблемы и перспективы внедрения инноваций в логистическую деятельность отечественных предприятий. Предложено использование дигитализации в логистической отрасли, которая обеспечивает быструю обработку данных, экономию времени, удобный анализ информации, безопасность, минимизацию влияния человеческого фактора. Доказано, что информационные технологии в логистике сегодня незаменимы, так как выполняют свои основные задачи, а именно: управление заказами, проведение научных исследований и отслеживание взаимосвязей системы, поддержка функционирования логистической цепи, а также генерирование форм исходных данных. Без сотрудничества 1Т и логистики результат поставки продукции потребителю сегодня просто невозможен, но логистика развивается соответственно современным глобальным вызовам и требованиям, внедряя и используя передовые технологии.
Ключевые слова: логистика, информационные технологии, инновации, логистическая деятельность, сегментация рынка, складское хозяйство, смарт-логис-тика, роботизация.
Стаття надшшла до редакци 23.01.2020
Прийнято до друку 20.02.2020
