CC BY
118
УДК 338.65
О. Г. ХАРЧУК (Кшвський ушверситет економ1ки та технологiй транспорту)
ЗАРУБ1ЖНИЙ ТА В1ТЧИЗНЯНИЙ ДОСВ1Д ВПРОВАДЖЕННЯ 1НФОРМАЦ1ЙНИХ ТЕХНОЛОГ1Й НА ЗАЛ1ЗНИЧНОМУ ТРАНСПОРТ
Збереження потенщалу зал1знично1 системи Украши i ïï рол1 як базово1 соц1ально-економ1чно1 системи Украши, змiцнення ïï позицш на ринку транспортних послуг i гармонiйноï iнтеграцiï в Трансевропейську транспортну мережу можливе за допомогою подальшого розвитку автоматизацiï управлiння в лопстищ, ш-теграцiï нових автоматизованих систем та iнформацiйноï пвдтримки виробничих процесiв на пвдприемствах залiзничного транспорту та залiзничного комплексу Украïни в цшому.
Сохранение потенциала железнодорожной системы Украины и ее роли как базовой социально-экономической системы Украины, укрепление ее позиций на рынке транспортных услуг и гармоничной интеграции в Трансевропейскую транспортную систему возможно только с помощью дальнейшего развития автоматизации управления в логистике, интеграции новых автоматизированных систем и информационной поддержки производственных процессов на предприятиях железнодорожного транспорта и железнодорожного комплекса Украины в целом.
Preservation of the potential of Ukraine's railway system and its role as the basic socio-economic system of Ukraine, consolidation of its positions on the market of transport services and integration into the Paneuropean transport system will be possible only with the help of further development of management automation in logistics, integration of new automates systems and informational support of the production processes in the railway enterprises and the railway complex of Ukraine as a whole.
Економ1чний прогрес зал1зничного транспорту Украши став могуттм кататзатором вщродження впчизняного машинобудування. Прирют продук-цл в машинобудувант у 2003 р. по вщношенню до 2002 р. досяг 35,8 %. Обсяги виробництва на тдприемствах транспортного машинобудування виросли у 2003 р. на 62,1 %, а в зал1зничному машинобудувант - на 72,2 % пор1вняно з 2002 р.
Придбання практичного досвщу в розвитку лопстичних систем - реальний крок в процес штеграцп зал1зничного транспорту Украши в европейську i свпову транспортш мережа Свропейська комю1я проводить велику роботу в обласп створення едино1' системи автомати-зованого керування i контролю руху потяпв i загально1' сучасно1' системи цифрового радю-зв'язку на базi стандарту GSM-R, який врахо-вуе специфiчнi вимоги залiзничного транспорту. По рекомендацiï Свропейсько1' комiсiï 30 % iнвестицiй в розвиток транспортно1' шфрастру-ктури необхщно спрямувати на створення i упровадження едино1' европейсько1' системи ав-томатизованого керування рухом потяпв ETCS.
У даний час на залiзницях 24 европейських кра1'н дiють 18 систем автоматичного блокуван-ня. Як основний напрям автоматизацiï керування рухом потяпв в €С прийнято використовування мобшьного цифрового радiозв'язку, який знач-ною мiрою може замiнити рейковi ланцюги, транспондери та електромагнiти.
Актуальнi питання iнформатизацiï i автома-тизацiï в лопстищ систематично обговорюють-ся на наукових семшарах i симпозiумах. У ве-реснi 2003 р. в Дортмунде (Шмеччина) 1нститут матерiальних потоюв i логiстики iм. Фраунго-фера оргашзував 21-й традицiйний Дортмунд-ськш науково-практичний симпозiум по логiс-тищ, центральна тема якого була присвячена проектуванню, органiзацiï i технiчним засобам для систем матерiальних потокiв. Значну увагу було надано питанням використовування 1н-тернет-технологiй в бiзнесi i лопстищ. На сим-позiумi була шдкреслена ефективнiсть модернi-зацiï в лопстищ i, зокрема, модершзаци висо-костелажних складiв на основi сучасних засобiв автоматизацiï i керування.
В 1нституп матерiальних потокiв i лопстики iм. Фраунгофера (Дортмунд, Нiмеччина) з уча-стю iнших науково-дослiдних шститу^в вико-нана комплексна науково-дослiдна робота в обласп розвитку логiстики з урахуванням штатного розширення круга задач, яю вирiшуються в процеш органiзацiï матерiально-технiчного постачання i збуту продукцiï. Також побудова-на загальна модель задач лопстики, розробле-ний проект комплексного зовшшнього логiсти-чного обслуговування LiNet на основi сучасних шформацшних технологiй.
В 1нститут виробничих i логiстичних систем (IPL, Нiмеччина) виконана велика науково-дослiдна робота, в якш були розглянутi питання упровадження шформацшних технологiй в лоп-стицi (Е-Business). У робот показана можливiсть поеднання пристро1в децентралiзованого керу-вання в лопстищ i3 створенням единих шформа-цiйних систем, якi об'еднують на единш базi по-стачальникiв, виробниюв i замовникiв та ство-рюють основу для ефективного застосування шформацшних технологiй. При цьому в рамках тдприемств i структур, з'еднаних такою шфор-мацiйною системою, можуть упроваджуватися найсучаснiшi технологи, наприклад, технологiя безпаперового комплектування замовлень, логiс-тична система керування виробництвом за принципом витягування, вiдома як система КапЬап, що забезпечуе гнучюсть системи та ш.
Останнiм часом спостерiгаеться подаль-ший розвиток автоматизацп керування в лопстищ все з бшьшою мiрою штеграци створю-ваних автоматизованих систем, яю включа-ють всi питання матерiально-технiчного по-стачання, керування запасами, замовленнями та iн. Також упроваджуються новi технологи складських робгг.
На сучасному етапi розвитку лопстики дiють двi основнi тенденцп: об'еднання логiстичних функцiй в единий пакет i упровадження шфор-мацiйних технологш з використанням мереж 1нтернет. Усшшно в цьому напрямi працюе, наприклад, концерн DHL, який займае провщне положення в Н1меччиш i охоплюе бiльше 16 % европейського ринку. Структури концерну широко використовують електронну технологiю В2С ^знес - кiнцевий споживач). Наприклад, фiрма DHL Fulfilment виконуе повне лопстичне обслуговування компани Tchibo з використанням власних складiв, логiстичних центрiв i збу-ту продукцп компани кiнцевим споживачам, тобто виконуе весь комплекс лопстичних по-слуг в единому пакет за технологiею В2С.
Фiрма Schwarzkopf & Henkel Productson Еигоре спiльно з сво!ми постачальниками упро-вадила технологiю поставок «точно в строк», що дозволило фiрмi зменшити складськi запаси на 40 %, з 15 млн евро у 2000 р. до 9,4 млн евро у 2002 р. Оргашзащя матерiально-технiчного постачання за новою технолопею провадиться на основi пакету програм SAP, керiвника мате-рiальними ресурсами фiрми.
Фiрма Siemens Dematik реалiзувала концеп-цiю автоматизацп в лопстичному центрi фiрми Gambro Dаsсо (Iталiя), яка включае також ав-томатичну транспортну систему з використан-
ням напiльних Bi3KiB, якi працюють без водпв, для транспортного зв'язку лопстичного центру з виробництвом. Щодня транспортуються в цiй системi бшьше 900 пiддонiв. В автоматичному складi логiстичного центру е 25 200 мюць для пiддонiв з вантажем. Один шддон може мати масу в навантаженому сташ 600... 1 000 кг при висот завантаження до 1, 1,2, 1,8 м. Передба-чено двi дшянки комплектування замовлень.
На залiзницях Кмеччини провадиться систематична робота iз створення сучасних автоматизованих систем на основi новiтнiх шформацш-них технологiй. Значний обсяг робiт в цш областi виконуе фiрма DB Sуstеm GmbH. Користувачами таких систем е DB Rеgio, DB Са^о, DB Rеisе & Тоuristik, а також залiзницi, якi не входять в систему концерну Dеutscе ВаЬп AG, наприклад, по-ртова залiзниця Гамбурга (Hаfеnbаhn).
Створюванi системи i пiдсистеми поклика-нi забезпечити автоматизоване керування i iнформацiйну тдтримку планування, реалiза-цп, контролю i розрахункiв виробничого про-цесу на залiзничному транспортi, маючи на увазi пiд таким процесом органiзацiю переве-зень вантажiв i пасажирiв. У чи^ таких систем, наприклад, система PPSFR для складання графша руху пасажирських потяпв в даль-ньому i мiсцевому сполученнях, система DIF для забезпечення плану формування i графша руху потягiв з урахуванням реального мюце-знаходження рухомого складу, система SVM для збору даних про стан рухомого складу з використанням мобшьних техшчних пристрой для збору i передачi даних тдприемст-вам, якi забезпечують технiчне обслуговування i ремонт та iншi системи.
Ще в 1999 р. на залiзничному транспортi Hi-меччини було вирiшено упровадити мобiльний радюзв'язок на основi стандарту GSM з дотри-манням додаткових спецiальних вимог, яю ви-значае специфiка експлуатацн залiзничного транспорту, особливо з урахуванням швидюсно-го руху потягiв класу 1СЕ. Прийнята система цифрового мобшьного радiозв'язку GSM-R вщзна-чаеться вiд iнших бiльш високою швидюстю ви-клику, можливiстю групового виборчого викли-ку, високим ступенем надшносп та iн. Якщо для звичайного мобiльного зв'язку стандарту GSM для виклику абонента потрiбно приблизно 5 с, то для GSM-R ця тривалють зменшена до 2 с.
При цьому маеться на уваз^ що потяг класу 1СЕ за 1 с проходить шлях 83 м при розра-хунковш швидкост руху 300 км/год. До 2005 р. у Шмеччиш мережа мобшьного радюзв'язку GSM-R охоплювала мережу залiзниць протяж-нiстю 24 500 км.
У нашш кра1ш вiдбувся форум фахiвцiв по логiстицi транспорту, де розглядався ринок послуг комплексних транспортних систем i прикладш проблеми логiстики, а також ефек-тивнi способи 1х рiшення. В його роботi взяли участь понад 50 фахiвцi-транспортникiв, i був розглянутий ряд важливих питань. Наприклад, в своему вистут п. Воркута А.И. вiв мову про проблеми формування рацюнальних лопстич-них систем i 1х кадрового забезпечення в умо-вах перехщно1 економши. Згiдно з останнiм уточненим визначенням Ради з лопстичного управлiння (США) лопстика, на його думку, е пею частиною процесiв ланцюгiв поставки, що забезпечуе планування, реалiзацiю i контроль економiчного, ефективного перемiщення i нако-пичення товарiв, послуг, а також зв'язано! ш-формаци вщ мiсця виникнення до мiсця спо-живання з метою задоволення вимог спожива-чiв. У своему виступi п. Петрашевський ви-значив так головну цшь: усвiдомити власний довiд, ознайомитися iз зарубiжними зразками i, зрештою, зробити краще.
Сучасний етап розвитку лопстичних конце-пцiй в Укра1ш характеризуеться загальним осмисленням закордонного досвщу. З'явилися численнi публшаци i навчальш посiбники, якi в сво1'й основi часто повторюють вiдповiднi зако-рдонш публшаци. Але iстотним недолiком е вщсутшсть прив'язки в публiкацiях до втиз-няних умов i осмислення досвщу фiрм в нових умовах. Багато юнуе напрацювань у минулому з теори iнтегрованих систем i численних при-кладiв, якi заслуговують на увагу. Конкретнi особливостi економши нашо! краши часто дик-тують формування в рамках загально! концеп-цл рiзних логiстичних систем. Тому актуаль-ним на цей час слщ вважати не тiльки загальне в рiзних логiстичних пiдходах i освiтлення за-рубiжних результатiв, а в першу чергу, постановку задач для творчого розгляду, збiр i уза-гальнення перших нових результат, !х порiв-няння з кращими зарубiжними аналогами.
Залiзницями Украши розроблений ряд перс-пективних програм, спрямованих на тдвищен-ня ефективносп роботи, упровадження нових технологiй i забезпечення конкурентоспромож-ностi залiзничних послуг. В !х числi найважли-вшими е: органiзацiя швидкiсного руху на го-ловних магiстралях Украши (до 200 км/год); розвиток телекомушкацш i розробка на !х основi сучасних технологш; розвиток транспортних ко-ридорiв i залучення транзитних вантаж1в; розробка впчизняних технiчних засобiв залiзничного транспорту i т. д. Деяю роботи в рамках програми
вже виконаш i е iстотний результат: завершений каштальний ремонт коли i встановленi швидкостi руху пасажирських потяпв 140... 160 км/год в на-прямах мiжнародних транспортних коридорiв -МТК № 3, 9. Час руху пасажирських потяпв ско-рочено на 1,5.2 год.
Робота, що провадиться Укрзалiзницею щодо створення швидюсно1 залiзничноl мереж1, набу-вае особливого значення в контекстi Директиви 96/48 Евросоюзу, яка торкаеться розвитку i вдос-коналення взаемодп залiзничних систем транс-европейських високошвидкiсних магiстралей. Розвиток телекомушкацш здшснюеться за до-помогою упровадження цифрових систем ко-мутацп i вiдображення буквенно-цифрово1 ш-формаци, цифрових АТС, будiвництва волокон-но-оптичних лiнiй зв'язку. Вивчаеться можли-вють застосування на залiзничному транспортi системи цифрового радюзв'язку С-8М-К, а в обласп автоматики i телемеханiки - це упровадження нових мшропроцесорних i релейно-мiкропроцесорних систем керування рухом потяпв. Також провадяться роботи iз створення галузево1 автоматизовано1 системи керування електричними мережами iз забезпеченням ко-мерцiйного облiку i аналiзу енергоспоживання.
В умовах глобалiзацil створення крупних транснацiональних корпорацiй i штеграци транспорту ряду держав в свггову транспортну систему йде штенсивний процес формування мiжнародних транспортних коридорiв, якi забез-печують прискорене просування великих това-роматерiальних потокiв мiж рiзними кра1нами i континентами на основi упровадження сучасних логiстичних технологш доставки вантаж1в.
Основним напрямом вдосконалення транспортних технологш у сферi вантажопотоюв е iнтеграцiя виробничих i транспортних процесiв на принципах транспортно1 логiстики. Наприклад, Мiнiстерство транспорту та зв'язку Украши вважае розвиток комбшованих i контрейле-рних перевезень прюритетним напрямом в сво-!й дiяльностi, яке мае стратепчне значення для штеграци Укра1ни в свггову транспортну систему. Контейнерш перевезення з Китаю транзитом по залiзницях Казахстану, Росп, Украши i далi в кра1ни Свропи е одним з основних, пер-спективних напрямiв транспортування вантажiв мiж Азiею i Европою. Створення сприятливих умов перевезення контейнерiв (швидкiсть доставки, збереження, вартiсть) цим маршрутом дозволить створити значну конкуренщю мор-ському транспорту. Наприклад, вантажопото-ки, з Китаю i Дальнього Сходу до Свропи, здшснюються не морським, а, переважно, зал>
зничним транспортом, оскшьки термш доставки з 40...44 дшв скорочуеться до 14... 15 дiб, при цьому тдвищуеться регулярнiсть i безпе-ка перевезень, i головне - значна економiя ко-штiв за рахунок прискорення обороту капiталу.
У свiтовiй практищ простежуеться неухиль-на тенденцiя вдосконалення технологи вантаж-них перевезень, пов'язана з концентращею транспортних потокiв i зростанням контейнер-них перевезень по штермодальним транспорт-ним коридорам, яю повиннi стати основою едино! глобально! транспортно! мережi нишш-нього столггтя; !! створiння i функцiонування е одшею з головних задач евроазiатськой транспортно! полiтики. У Захщнш i Центральнiй Св-ропi, де комушкацп бiльш розвинутi в порiв-няннi з кра!нами Схвдно! Азп, формування ба-зово! системи транспортних коридорiв вже, в основному, завершилося.
Оскiльки залiзничний транспорт е складною виробничою системою, багатограннють його дiяльностi не дозволяе оцшити якiсть роботи будь-якого пiдприемства контролем виконання лише однiе! функцп. Тому повинна бути створена вщповщна система якосп, яка дозволяла б оцшювати технiчний, людський i вартюний чинники, якi сприятимуть пiдвищенню ефекти-вностi роботи пiдприемств. За кордоном шд-вищення якостi обслуговування ктенпв забез-печуеться на основi довгострокових програм «Постiйне пiдвищення якосп» (ППЯ). Такi про-грами складаються для кожного шдприемства залiзничного транспорту. Вони не тшьки спри-яють тдвищенню конкурентоспроможностi, але i полiпшують фшансове положення шдпри-емств i галузi в цiлому. У системi якосп велику увагу слiд надати вдосконаленню технолопч-них процесiв на тдприемств^ що розробляеть-ся на основi логiстичних принципiв, i встанов-ленню порядку !х виконання, що забезпечуе безперервшсть процесу.
Останнiм часом зростае штерес до автома-тизованого переходу вагошв, тобто запрова-дження технологи переведення вагошв з коли одного стандарту на колда шшого стандарту в автоматичному режимi з використанням так званих розсувних колюних пар (РКП). Впрова-дження !х стримувалося складшстю конструк-цiй i вимагало значних витрат на техшчне об-слуговування. Практичне застосування РКП розпочато в 1969 р., коли з Барселони до Жене-ви прибув перший по!зд системи Talgo RD. У цей час фiрмою «Talgo» пропонуеться нове тех-нiчне ршення розсування колiс стосовно вiзкiв
вантажних вагонiв. Такi колiснi пари встанов-люються у вiзках типу В21, аналопчних вiзкам Y25, що е стандартними для вантажних вагонiв коли 1 435 мм.
За пропозищею iнженера Н. Гайдарова, у Болгари були розробленi розсувнi колiснi пари оригшально! конструкц^! для вiзкiв типу В25. Львiвською залiзницею було придбано 10 таких вiзкiв для обладнання п'ятивагонно! ре-фрижераторно! секци i проведено комплекснi дослiдження працездатносп вiзкiв i !хнiх вузлiв в умовах тривало! експлуатац^.
Можливостi застосування розсувних колiсних пар вивчаються в Японп, Рос^! та iнших кра!нах. Нинi, крiм iспансько! системи Talgo, для мiжна-родних пасажирських сполучень застосовуються РКП конструкц^! доктора Р. Сувальського (Польща), так звана система SUW2000, яка призначена як для пасажирських, так i для ван-тажних вагошв.
Вагони, обладнаш РКП дано! системи, пере-ходять з однiе! коли на iншу за лiченi секунди про!здом через колiеперевiдний пристрiй довжи-ною 27 м iз швидюстю руху до 30 км/год. При цьому не потрiбно розвантажувати колеса, як цього вимагае, наприклад, система Talgo. Система SU W2000 дозволяе отримувати три рiзнi вщ-станi мiж колесами - 1435/1, 520/1, 668 мм, забез-печувати максимальну швидкiсть руху 120 км/год при навантаженш на вiсь 200.225 кН i 160 км/год - при навантаженш 160 кН.
У нашш кра!ш у квiтнi 2000 р. по!зд, що складався iз трьох пасажирських i трьох вантажних вагошв типу схщ-захвд, обладнаних ходови-ми частинами з РКП системи SUW2000, здiйс-нив презентацшний рейс вiд ст. Замосць (Польща) до ст. Ковель Львiвсько! залiзницi. З грудня 2000 р. у шднаглядовш експлуатац^! знаходиться пасажирський по!зд Варшава-Вiльнюс.
Незважаючи на значне вщставання вiд бiль-шостi европейських кра!н в областi iнтермодаль-них перевезень, Укра!на, все ж таки, намагаеться вирiшувати цi проблеми. Вщ рiвня розвитку в Укра!нi системи перевезень вантаж1в у вирiша-льному ступенi залежить збiльшення зовнiшньо-торговельного i внутршнього вантажообороту, зростання експортно^мпортних перевезень ван-таж1в, пiдвищення конкурентоспроможносп на-цiонально! i регiонально! транспортних систем, входження транспортного комплексу Укра!ни в свггову транспортну систему.
Головний принцип подальшого iснування залiзничного транспорту Укра!ни - це збере-ження потенщалу нацiонально! залiзнично! си-
стеми i ïï ролi як 6a30B0Ï соцiально-економiчноï системи Украïни, змiцнення ïï позицш на ринку транспортних послуг i гармоншно].' iнтеграцiï в Трансевропейську транспортну мережу.
Поглиблення iнтеграцiйних процешв у сферi транспорту природним чином буде сприяти затвердженню в схщнш частинi Свропейсько-го континенту зони стабшьного сощально-економiчного розвитку i високих темпiв зрос-тання економши Украïни i нового розширеного Евросоюзу.
Мережна системна взаемодiя нацiональних транспортних систем в рамках €С i Украши, поза сумшвом, сприятиме посиленню ролi за-гальноевропейськоï залiзничноï мереж в еко-номiцi розширеноï Свропи та розвитку Свро-пейськоï сшвдружносп.
Б1БЛ1ОГРАФ1ЧНИЙ СПИСОК
1. Стратепчш перспективи реформ. Науково-практична конференцiя «Стратепя стiйкого розвитку i структурно-шновацшно! перебудови украшсько! економiки (2004-2015)» // Уряд. кур'ер. - 28 квгтня 2004 р. - № 80. - С. 5-10.
2. Економша Украши за ачень-березень 2004 року // Уряд. кур'ер. - 27 квгтня 2004г. - № 79. - С. 8.
3. Юрпа Г. М. 1нтегращя залiзничного транспорту Украши у европейську транспортну систему: Монографiя. -2-ге вид., переробл. i допов. - Д.: Вид-во Днiпропетр. нац. ун-ту залiзн. трансп. iM. акад. В. Лазаряна, 2004. - 248 с.
4. Europas Bahngesellschaften striecken an der Einhe-it // VDI-Nachr. - 2003. - № 47. - С. 16. - Нм.
5. Automatische Kommisioniersy-steme / Heptner K. // DHFForum. - 2003. - 49, № 1. - С. 18-21. - Нм.
Надшшла до редколегп 11.11.2005.
