CC BY
48
Kaliuzhna, N. H. Potentsial systemy upravlinnia pidpryiemst-vom: metodolohiia, otsiniuvannia ta modeliuvannia [Potential ERP system: methodology, evaluation and modeling]. Luhansk: SPD Rieznikov, 2013.
Klir, Dzh. Sistematologiia. Avtomatizatsiia resheniia sistem-nykh zadach [Sistematology. Automation solutions system tasks]. Moscow: Radio i sviaz, 1990.
Korikov, A. M. Osnovy sistemnogo analiza i teoriisistem [Fundamentals of Systems Analysis and Systems Theory]. Tomsk: TGU, 2005.
Koroliuk, V. S. Spravochnikpo teorii veroiatnostey i matemat-icheskoy statistike [Handbook on probability theory and mathematical statistics]. Moscow: Nauka, 1985.
Lapygin, Yu. N. Issledovanie sistem upravleniia [Research of management systems]. Moscow: INFRA-M, 2007.
Mashunin, Yu. K. Metody i modeli vektornoy optimizatsii [Methods and models of vector optimization]. Moscow: Nauka, 1986.
Mukhin, V. I. Issledovanie sistem upravleniia. Analiz i sintez sistem upravleniia [Research of management systems. Analysis and synthesis of control systems]. Moscow: Ekzamen, 2003.
Mylnik, V. V., Titarenko, B. P., and Volochnenko, V. A. Issledovanie sistem upravleniia [Research of management systems]. Moscow: GINFO, 2001.
Romanov, V. N. Sistemnyy analiz dlia inzhenerov [System analysis for engineers]. St. Petersburg: SZGZTU, 2006.
Suzdalov, E. G. Teoriia sistem i sistemnyy analiz [Systems theory and systems analysis]. St. Petersburg: SGUTD, 2010.
Surmin, Yu. P. Teoriia sistem i sistemnyy analiz [Systems theory and systems analysis]. Kyiv: MAUP, 2003.
Sharapov, O. D., Derbentsev, V. D., and Semyonov, D. le. Eko-nomichnakibernetyka [Economic Cybernetics]. Kyiv: KNEU, 2004.
Vesnin, V. R. Osnovymenedzhmenta [Fundamentals of Management]. Moscow: Ekzamen, 2003.
УДК 65.012.34:658.589
ТЕОРЕТИЧН1 ПОЛОЖЕНИЯ 1НТЕЛЕКТУАЛЬН0 ЗОР1ШОВАНО1' Л0Г1СТИКИ
© 2015 ГРИГ0РАК м. Ю.
УДК 65.012.34:658.589
Григорак М. Ю. Теоретичж положення штелектуально зоркнтованоТ лопстики
ЦЛями cmammi е узагальнення теоретичних засад штелектуально зор'кнтовано! економки; дотдження понятшно-категор'шльного апара-ту 'ттелектуал'ваци логстичноi д'яльностi тдприемств в умовах економши, заснованоi на знаннях; визначення рол'> '¡нтелектуального тдпри-емництва на ринку логстичних послуг Украни; окреслення основних напрямiв та шляж створення 'ттелектуал'вованих логстичних систем. У результатi досл'дження було розроблено концептуальну модель штелектуальноi економки, визначено складовi штелектуальноi д'тльностi тдприемства, конкуренты! переваги логстичних оператор'в залежно вiд р'вня ттелектуал'ваци 1х Ыяльностi, принципи створення нтелек-туал'вованихлогстичних систем як прототипу 5Р1-првайдера. Перспектива подальших доМжень у даному напрямi пов'язана з визначенням органiзацiйноiструктури та ключових показнит логстичного серв^у на баз електронних технологй. Ключов'! слова:знання, економка знань, 'ттелектуальна економша, 'ттелектуальналогстика, «розумна»логстика. Рис.: 3. Ббл.: 23.
Григорак Марiя Юрнвна - кандидат економiчних наук, доцент, зав'дувачка кафедри логстики, Нацональний авiацiйний ушверситет (пр. Космонавта Комарова, 1, Ки1в, 03058, Украина) E-mail: [email protected]
УДК 65.012.34:658.589 Григорак М. Ю. Теоретические положения интеллектуально ориентированной логистики
Целями статьи является обобщение теоретических основ интеллектуально ориентированной экономики; исследование понятийно-категориального аппарата интеллектуализации логистической деятельности предприятий в условиях экономики, основанной на знаниях; определение роли интеллектуального предпринимательства на рынке логистических услуг Украины; очерчивание основных направлений и путей создания интеллектуализированных логистических систем. В результате исследования был разработана концептуальная модель интеллектуальной экономики, определены составляющие интеллектуальной деятельности предприятия, конкурентные преимущества логистических операторов в зависимости от уровня интеллектуализации их деятельности, принципы создания интеллектуализиро-ванных логистических систем как прототипа 5Р1-провайдера. Перспектива дальнейших исследований в данном направлении связана с определением организационной структуры и ключевых показателей логистического сервиса на базе электронных технологий. Ключевые слова: знания, экономика знаний, интеллектуальная экономика, интеллектуальная логистика, «умная» логстика. Рис.: 3. Библ.: 23.
Григорак Мария Юрьевна - кандидат экономических наук, доцент, заведующая кафедрой логистики, Национальный авиационный университет (пр. Космонавта Комарова, 1, Киев, 03058, Украина) E-mail: [email protected]
UDC 65.012.34:658.589 Grygorak M. Yu. Theoretical Provisions of the Intellectually-Oriented Logistics
The article is aimed at synthesis of the theoretical foundations of the intellectually-oriented economy; study of framework of categories and concepts of intellectualizing the enterprises' logistics activities in terms of the knowledge-based economy; defining the role of the intellectual entrepreneurship on the Ukrainian market of logistics services; outlining the main directions and means for establishing intellectualized logistics systems. As result of the study, a conceptual model of intellectual economy has been elaborated; components of the intellectual activity of enterprise, competitive advantages of logistic operators, depending on the level of intellectualizing of their activities, principles on the establishment of intellectualized logistics systems as prototype of 5PL provider have been determined. Prospect of further research in this area is related to determination of the organizational structure and the key indicators of the logistics service based on electronic technology. Key words: knowledge, knowledge economy, intellectual economy, intellectual logistics, «smart» logistics. Pic.: 3. Bibl.: 23.
Grygorak Mariya Yu. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Head of the Department of Logistics, National Aviation University (pr. Kosmonavta Komarova, 1, Kyiv, 03058, Ukraine) E-mail: [email protected]
Сучасш тенденци розвитку свиово! економжи в контекст загальносвиово! цившзацшно! динамки i формування iнформацiйного суспкьства свцчать про iнтелектуалiзащю вск сторiн життед1яль-ностi суспкьства. Переважна бiльшiсть розвинутих кра-!н активно розбудовуе засновану на знаннях економiчну систему, яка принципово змшюе традицiйнi пiдходи та моделi розвитку конкурентоспроможного шдпри-емництва. На мiжнароднiй виставцi CIBIT у Ганноверi iндустрiя 4.0 була визнана основним мегатрендом сучас-ностi, осккьки вона об'еднуе в едине цке промисловi та iнформацiйнi технологи i мiстить мережеву взаемо-дiю машинно-машинних (М2М) та людино-машинних (Н2М) штерфеййв, адитивне виробництво за допомо-гою промислових 3Д принтерiв тощо.
Нова iндустрiальна революцш сприяе створенню нових економiчних вiдносин i виробничо-розподкьчих систем, яю вимагають нових управлiнських пiдходiв i рiшень. Як пiдкреслюе основоположник ново! еконо-мiчно! теори Т. Сакайя, «...ми вступаемо в новий етап цившзаци, на якому рушiйною силою е цiнностi, створен знаннями» [1, с. 337]. Як наслцок, економiка пере-творюеться на систему, що функцiонуе на основi обмiну знаннями та !хньо! взаемно'1 оцiнки.
Прискорений рух економiки до бкьш штелектуа-лоемно'1 моделi розвитку та швидкого поширення знань сприяе виникненню нових логiстичних технологiй i шд-ходiв в управлiннi глобальними ланцюгами поставок. Логiстика е не ткьки ключовою функцiею сучасного шдприемства й бiзнесу загалом, але й, за образним ви-словленням шмецьких фахiвцiв, «мотором економiки», тобто впливае на ефектившсть i конкурентоспромож-шсть нацюнально! системи господарювання. З шшого боку, складнiсть процесiв виробництва i розподкення продукци, рiзноманiтнiсть вертикальних i горизонталь-них зв'язкiв суб'ектiв економiчно! дiяльностi, гнучкiсть i адаптивнiсть суб'екйв ринку до постiйно змiнюваних потреб споживачiв вимагають постiйного пошуку нових шструменив розробки та обгрунтування лопстичних рiшень шляхом активного використання штелектуаль-них ресурсiв та створення штелектуальних продуктiв.
Глибока економiчна криза в УкраМ створюе новi можливостi для структурно! модершзацп виробництва з ухилом у бiк створення високотехнологiчно! продукци та все бкьш широкого залучення вiтчизняних пiдприемств до коопераци з провцними компан1ями свiту. Високий штелектуальний потенцiал трудових ресурсш дозволяе активно впроваджувати шноваци всерединi кра!ни та ш-тегруватися до глобальних ланцюпв товарного руху.
На рубежi минулого i нинiшнього столiть сформу-валася нова сучасна економiка, базована на технологшх генерування знань, оброблення шформаци та електро-нних комунiкацiях. Проте основи ще! ново! економiчно! теори заклав вiдомий американський економiст Штер Друкер, який визначив основнi ознаки «посткашталк-тичного суспкьства» й довiв можливiсть його транс-формаци у суспкьство, засноване на знаннях, завдяки розвитку нових iнформацiйно-комунiкацiйних техно-логш. З розвитком електронних засобiв масовово! ш-формаци та iнформацiйно-телекомунiкацiйних систем
наукове товариство дшшло висновку про необх^дшсть формування глобального iнформацiйного суспкьства (науковi працi М. Маклюена, Е. Тоффлера, Й. Шумпете-ра, Ф. Махлупа, Т. Сакай! та ш.).
Серед останнк публiкацiй, якi були використанi при пiдготовцi цie! стати й дозволили автору узагаль-нити основш ознаки сучасного етапу економiчного розвитку, варто вiдзначити працю Ж. О. Шульги, в якiй визначено особливост економiки знань на сучасному еташ розвитку суспкьства [2], I. Й. Плшус, яка про-аналiзувала економiчний потенцiал пiдприeмств, що функцюнують в економiцi, заснованiй на знаннях [3], В. В. 1ваново!, що визначила сутнiсть та особливостi ш-формацiйного забезпечення економiки, засновано! на знаннях [4], М. О. Боярсько!, яка дослiдила перспективи розвитку економши знань в Укра!нi [5].
Незважаючи на велику кiлькiсть наукових праць з рiзних аспектiв формування та розвитку економжи, засновано! на знаннях, або штелектуально! економiки, проблеми iнтелектуалiзацi! логiстично! дiяльностi е малодослiдженими. На нашу думку, теоретичне обгрунтування ново! штелектуально! парадигми лопстики вц-кривае значш можливостi для шдвищення конкуренто-спроможностi вiтчизняних пiдприемств на глобальних ринках штелектуальних товарiв та послуг.
Цыями стати е аналiз особливостей та теоре-тичних засад штелектуально зорiентовано! економiки; дослiдження поняттево-категоршного апарату штелек-туалiзацi! логiстично! дшльност пiдприемств в умовах економiки, засновано! на знаннях; визначення ролi ште-лектуального пiдприемництва на ринку лопстичних послуг Укра!ни; окреслення основних напрямiв та шляхiв створення iнтелектуалiзованих логiстичних систем.
Aналiз лiтературних джерел закордонних та вгг-чизняних вчених засвiдчив, що термiн «штелек-туальна економiка» з'явився в науковiй лиерату-рi протягом останшх рокiв i не мае загальновизнаного трактування. Узагальнюючи рiзнi пiдходи, можна зро-бити висновок, що формування штелектуально! економши пов'язано з:
+ механизмом комерцiалiзацi! штелектуально! влас-ностi в умовах господарсько! дiяльностi (представлена в наукових працях О. Б. Бутшка-Оверського [6]), + штелектуальним виробництвом, пiд яким варто розумгги свiдому, гуманiстично спрямовану дiяльнiсть людини зi створення зазначених штелектуальних благ (Салков Б. В., Летунов Д. А., Наумов Е. А., Глазьев С. Ю. [7 - 9]); + комплексною модершзащею та iнновацiйним розвитком уск секторiв економiки на базi тех-нологш нового поколiння, що забезпечують ви-соку додану вартiсть, енергоефективнiсть, формування яюсного навколишнього середовища й сощальну стабiльнiсть [10]; + iз завершальною формою кра!ново! економiки, в якш починае працювати принцип «ткьки ш-телектуальне дiйсне», а основою виробництва е знання [11].
Неоднозначшсть трактування загальновживаного поняття обумовлюе необхгдшсть дослiдженя його ети-мологГ! та еволюцГ!.
Перш за все зазначимо, що чимало дослГдникГв сучасного етапу економiчного розвитку ото-тожнють поняття «економжа знань» («знанне-ва економжа») та «економiка, заснована на знаннях». Ми пiдтримуемо точку зору 6. Наумова, який пропо-нуе вгдргзняти цГ поняття, оскГльки в першому випадку йдеться про економГчнГ вГдносини, пов'язанГ з виробни-цтвом, споживанням, вГдтворенням знань, а в другому випадку знання беруть участь у виробництвГ як об'екти суспГльного обороту, Г вони безпосередньо пов'язанГ з штелектуальною дшльшстю людини [8, с. 72]. Власне, найбГльш поширенГ визначення економжи знань, зо-крема, укра!нських вчених В. М. Гейця, А. Л. Гапоненка, Л. I. Федулово!, шдкреслюють, що це економГка, яка створюе, розповсюджуе та використовуе знання для за-безпечення свого зростання й конкурентоспроможно-стГ Н. С. Носань акцентуе увагу на тому, що це - шфор-мацшна та шновацшна економГка, оскГльки шформацш (знання) починае грати в нш вирГшальну роль як фактор виробництва, який дозволяе генерувати безперевний потж нововведень, а також що це - мережева економГка, оскгльки знання поширюеться широкими мережевими зв'язками у глобальному масштабГ [12, с. 11]. Цю думку подГляють чимало вггчизняних дослгдниюв, якГ вважа-ють, що основою для розбудови економжи знань е роз-виток людського потенщалу. ВГн е головною рушГйною силою економжи знань, яка забезпечуе новГ напрямки зростання рГвня життя населення, характеризуе соцю-динамГчний мультиплГкатор примноження нацюнально-го багатства з використанням на виробництвГ науково-технГчного потенщалу. Людський потенщал визначаеть-ся взаемодГею трьо! складових: приростом знань, досяг-ненням науково-технГчного й технологГчного прогресу, яюстю ГнституцГональних умов [11, с. 58].
З шшого боку, при визначенш економГки, з асновано! на знаннях, основний акцент придГляеться ефективностГ використання наявних знань, оскгльки ва сфери матерГ-ального й нематерГального виробництва, виробничГ та соцГальнГ вгдносини розвиваються на основГ динамГчного прирощення й оновлення знань, а також ГнформатизацГ! суспГльства, оскгльки Гнформацшне забезпечення стае основою економГчного розвитку. Узагальнюючи рГзнГ точки зору, В. В. 1ванова [4, с. 19] визначила такГ основнГ особливостГ економГки, засновано! на знаннях:
+ високий рГвень Гнтелекту людини, активна гене-рацгя людиною знань внаслГдок переосмислення шформацГ!, яка виступае основним ресурсом; + перетворення знань та ГнформацГ! на фундамент економГчних процесГв; + змГна структури економГки на користь знанне-
вомГстких галузей; + актиызаци трансферу знань, прискорення про-цесу оновлення знань та !х штенсивне масове використання для соцГально-економГчного роз-витку;
+ штелектуалГзацш всГх сфер дгяльностГ суспгльства, у т. ч. пращ, коли в загальнш чисельностГ працГвникГв переважае кГльюсть осГб, зайнятих Гнтелектуальною працею; + посилення ролГ освГти Г пгдвищення вимог до не!; + зростання потреби у висококвалГфГкованих працГвниках, безперервне навчання Г шдвищен-ня квалГфГкацГ! персоналу; + штеграцш процесГв освГти, науки, виробництва;
+ загострення та посилення залежностГ економГки вГд рГвня жГттедшльномстГ суспгльства тощо.
Ю. Бажал виокремив ще одну ознаку нового етапу економГчного розвитку, зазначивши, що шновацшна модель розвитку економГки трансформувалася в концепщю «знаннево! економГки», оскгльки науково-технологГчна шновацш е лише результатом широкого спектра сощально-економГчних чинникГв, багато з яких формуються та дГють за межами виробництва, де здш-снюються шновацГ! [13, с. 73]. У колективнш монографГ! за редакцГею Н. I. Чухрай ця думка отримала подальший розвиток. Зокрема, вгдкрита модель шновацшного про-цесу припускае, що шдприемства у своему розвитку по-винш комбГнувати розроблення Г впровадження власних Гдей Гз зовнГшнГми джерелами знань. ЦГ потреби реалГ-зуються на основГ ГнновацГй через поеднання здатносп створювати новГ цГнностГ на перетиш бГзнесу Г техноло-гГй [14, с. 47].
Отже, вГдсутнГсть единих пГдходГв до розумГння впливу ГнформацГ! та знання на сучасш транс-формацГйнГ процеси в економГцГ, а також по-рГвняльний аналГз визначень «економГки знань» та «економГки, засновано! на знаннях», дозволяе зробити висновок про бгльш доцгльне застосування поняття «штелектуальна економГка» для характеристики пере-творень в економщ та перетворення само! економГки. Ми вважаемо, що означеш перетворення зумовлюють змши наявного типу виробництва новим, яю передба-чають безперервне вГдтворення Гнтелектуальних благ, а ознакою штелектуально! економГки виступае ште-лектуальне виробництво зазначених благ. Нова форма економГки е економжою штелтентних, порядних гос-подарських агентГв, якГ мають творчГ науковГ знання й високу загальнолюдську та економГчну культуру» [15, с. 53]. Стрижнем нового господарського укладу, що ви-ник на фундамента ГнформатизацГ! та комп'ютеризацГ!, виступае Гнтелектуальна дгяльнГсть, яка вгдтГснила на другий план шструментальне та машинне виробництво матерГальних благ та послуг.
На думку В. В. Касаткшо!, «штелектуалгзацш економГки - це процес набуття економжою нових рис, коли вона починае базуватися на знаннях, а шформацш та по-слуги мають бГльш високу ринкову вартГсть, нГж та, яку мають товари в натурально-речовш формЬ [16, с. 15]. При цьому економГсти визначають як мшГмум два ва-рГанти спрямованостГ штелектуалГзацГ!. Один варГант пов'язаний Гз накопиченням знань у суспГльствГ для ефективно! експлуатацГ! вже створених технГки Г технологи, тобто така штелектуалгзацш потрГбна для успГш-
ного споживання наявних знань. 1нший варiант спрямо-ваностi iнтелектуалiзащi пов'язаний з генеращею нових знань, а значить, iз забезпеченням лiдерства в науково-технiчному та соцiально-культурному розвитку.
Проведений аналiз теоретичних положень дослд-ниюв шляхiв iнтелектуалiзащi сучасно'1 економь ки та iмплементацiя досвiду зарубiжних та вгг-чизняних фахiвцiв дозволяе запропонувати концепту-альну модель штелектуально! економжи, яка представлена на рис. 1. Ключовими положеннями ще! моделi е: + знання у формi теоретичних положень i кон-цепцш, iнтелектуальних технологiй та освгши продукйв е фундаментом певного економiч-ного устрою, осккьки дозволяють комплексно вцповксти на питання «Знаю, чому (теор1я); знаю, як (технолот); знаю, хто це зробив най-краще (практичний досвц)»; + ядром штелектуально! економжи е единий iнформацiйний простiр (шформацшш ресур-си та iнформацiйна шфраструктура спкьного використання) та единий економiчний про-стiр (економiчнi агенти як продуценти знань, що створюють природш та штучнi розумово-iнтелектуальнi системи, ринкова шфраструктура), яю дозволяють накопичувати наявш або генерувати власш новi знання та продуктивно !х використовувати у формi покращених, сис-темних або проривних iнновацiй; + фундамент та ядро ще! системи роблять до-сяжними цiлi штелектуально! економiки, а саме, забезпечують стшке економiчне зростання й економiки загалом i окремих економiчних аген-йв, забезпечують ефективнiсть iнновацiйного бiзнес-середовища та сприяють формуванню ш-новацшних екосистем, стимулюють високу про-дуктивнiсть пращ висококв^фжованих працш-никш, якi мають змогу постiйно вдосконалювати сво! сощальш та професiйнi компетенци.
Представлена модель штелектуально! економiки вимагае адекватно! змши сутностi пiдприемництва i за-лучення штелектуального чинника у виробничi вцноси-ни мiж економiчними агентами, спрямоваш на забезпе-чення сталого розвитку.
Автори [15, с. 53], шдкреслюють, що з точки зору економiчного простору штелектуальне пiдприемництво е творчою штелектуально-шновацшною дiяльнiстю персоналу пiдприемства, спрямованого на отримання прибутку. Проте з точки зору дискурсшного економiч-ного простору його треба розглядати як штелектуально-шновацшну дiяльнiсть суб'екта господарювання, спрямованого на виробництво нових i новини знань, якi ви-значають морально-етичнi аспекти господарювання.
Синтез наукових поглядiв щодо шляхiв та форм iнтелектуалiзацil пiдприемницькоl дiяльностi дозволив сформувати авторське бачення сутносй iнтелекту-ально1 дiяльностi пiдприемств як економiчних агентiв iнтелектуальноl економiки, що представлено на рис. 2. Змша принцишв i моделей успiшноl шдприемницько1 дiяльностi вимагае трансформацй сутностi та шстру-
ментiв роботи з шформащею, знаннями, управлiння не-матерiальними ресурсами та перетворення !х в активи шдприемства. Для побудови iнтелектуальноl моделi пiдприемницькоl дiяльностi надзвичайно важливим е налагодження комунiкацil з бiзнес-партнерами i активна взаемодiiя iз зовншшм середовищем. Це означае, що штелектуальна бiзнес-модель пiдприемства як суб'екта господарювання будуеться на принципах автономности шдивцуальносй, реактивностi, проактивностi, вiдкри-тостi та шновацшностЬ
Окремо зупинимося на iнтелектуалiзацii сфери послуг, оск1льки ця сфера в нових економiчних умовах вщграе все зростаючу роль. За оцшками експертiв, свiтовий ринок iнтелектуальних товарiв та послуг зростае в 5 разiв швидше, нiж традицiйнi ринки.
У дисертаци Лавровоi Н. А. доведено, що iнтелек-туальнi бiзнес-послуги в умовах економiки, заснованоi на знаннях, е драйверами економ^, представляють великий штерес не ткьки тому, що е високо шновацшни-ми та мотивують спiвробiтникiв до активного розвитку, але ще й тому, що вони сприяють здшсненню шновацш-но! дiяльностi на рiзних рiвнях господарювання, стають «вогнищем» масштабного кастомiзованого (iндивiдуалi-зованого) виробництва i стимулюють iнновацiйне мис-лення самих споживачiв [17]. Вiдповiдно, зростаюча потреба замовниюв в iнновацiйних послугах спонукатиме постачальниюв створювати новi продукти, що, своею чергою, посилить шновацшшсть виробникiв.
Серед рiзноманiтних послуг, що надаються шд-приемствам та населенню, важливу роль вщграють логiстичнi послуги. Лопстика е ключово! функцiею су-часного пiдприемства i бiзнесу загалом. Лопстична дi-яльнiсть у будь-якш економiчнiй системi (макро-, мезо-або мiкрорiвнiв) передбачае пошук оптимальних ршень щодо забезпечення наявностi товарiв у заданому мкщ точно в визначений термш i з мiнiмальними витратами, тобто вимагае просторово-часовоi оптимiзацii товарного руху. Однак на сучасному еташ економiчного розвитку ктотно змiнилися завдання логiстики та шструменти прийняття рiшень, свiдченням чого е поява в шоземнш лiтературi поняття «ново! лопстики» [20].
Згiдно з новим потрактуванням логiстика виконуе: + системоутворювальну функцю, оск1льки е системою ефективних технологий забезпечення процесу управлшня ресурсами i у «вузькому сен-сi» утворюе систему розпод1лу товарного руху; + ттегрувальну функцю, оскiльки забезпечуе синхронiзацiю процесiв збуту, збертання й доставку продукцй з орiентацiею на ринок засобiв виробництва й надання посередницьких по-слуг споживачам; вона забезпечуе узгодження штерейв логiстичних посередникiв з iншими учасниками лопстично! системи (мереж ство-рення вартосп i мереж цiнностi); + регулювальну функцю, оск1льки управлiння матерiальними й супутнiми потоками в лопс-тичних системах рiзних рiвнiв спрямоване на економш всiх видiв ресурйв, скорочення ви-трат у рiзних секторах економiки й тим самим
ЕЕ о_ о
ш
I— <
=п
=Г
о
<
2 ш
Забезпечення
сталого економтного зростання
Забезпечення ефективносп ¡нновацшного бвнес-середовища
Формування ¡нновацмно! еконосистеми
П¡дготовка висококвал^-кованих прац¡вник¡в
Знання (теоретичн¡ у вигляд¡ уявлень, понять, суджень, теор¡й, технологи, практичний досвщ)
Рис. 1. Концептуальна модель штелектуальноТ економiки
+
+
вГдображае Гнтереси всього народного госпо-дарства загалом;
результувальну функцю, оскгльки лоистична дшльшсть охоплюе всГ етапи взаемодГ! «поста-чання - виробництво - розподГл - споживан-ня» Г спрямована на перетворення ресурсГв у постачання готово! продукцГ! вГдповГдно до на-явного попиту, тобто !! результатом е доставка цшностГ кГнцевим споживачам; сервiсну функцю, оскгльки результатом лои-стично! дшльноси е надання комплексу ло-
ггстичних послуг, що привело до створення окремого сегмента ринку та зростання ролГ лопстичних компанГй, яю спецГалГзуються на задоволеннГ потреб клГентГв у перемГщеннГ ло-гГстичних потоюв.
Враховуючи перерахованГ функцГ! логГстики на сучасному еташ розвитку, хочемо привернути увагу до необхГдностГ формування концептуальних основ ште-лектуально! парадигми логГстики.
ВгдомГ росГйськГ вченГ I. Д. Афанасенко та В. В. Борисова визначили штелектуалГзацш логГстично! дгяль-
Рис. 2. Складовi штелектуальноТ дiяльностi пщприемства
ностГ «як особливий вид творчого мислення, здатнГсть представити всю сукупшсть бГзнес-одиниць, об'еднаних вГдносинами «постачальники - фокусна компангя -споживачГ» в процесГ створення Г реалГзацГ! товарГв та послуг у виглядГ одно! моделЬ [20, с. 216].
Критичний аналГз науково! лГтератури, присвя-чено! економГцГ знань, а також факторГв суспгльно-економГчного розвитку дозволяе видглити три ключовГ аспекти ГнтелектуалГзацГ! лопстично! дшльностк
+ зростання ролi нематерiальних ресурав, особливо ттелектуальних, у формувант конку-рентоспроможно! стратеги компани (напри-клад, деяю лопстичш провайдери не мають ш власних складГв, нГ власного транспортного парку, але при цьому володГють багатим досвГ-дом здГйснення логГстичних операцГй у рГзних кра!нах свГту, великою базою даних клГентГв Г партнерГв для виконання будь-яких запитГв споживачГв);
+ змну продукту пращ - в(д матерiального (на-дання послуг з транспортування i збершння) до нтелектуального (наприклад, управлГння запасами, управлгння ланцюгами поставок товарГв, оптимгзацГ! лопстично! системи клГента, кон-сультування з логГстичного аудиту, логГстичного конктрлГнгу, логГстичного проектування Г т. п); + змшу типу тдприемництва - вiд трудового до штелектуального, що характеризуеться
зростанням ргвня освгченостг, духовностг та со-цГально! орГентацГ!. При цьому зростае рГвень корпоративно! соцГально! вГдповгдальностГ логГстичного провайдера пГд час надання послуг на засадах «зелено!» логГстики.
Трансформацш сутностГ логГстично! дшльносй в нових економГчних умовах означае, що будь-яка лопстична компангя (лопстичний оператор, по-стачальник логГстичних послуг) перетворюеться в штелектуального економГчного агента, основною ознакою якого е здатнГсть координувати цглеспрямовану дшльшсть шших автономних агентГв, планувати рух Г розмГ-щення товарГв Г/або людей як единого цглого, адаптува-тися до швидко змГнних умов зовшшнього середовища та запитГв споживачГв, виршувати конфлГкти мГж учас-никами ланцюпв поставок, наскрГзно! оптимГзацГ! логГстичних потокГв Г процесГв у системГ координат «об'ект (потГк) - час - простГр» в реальному режимГ часу.
СпГльна дшльшсть економГчних агентГв щодо створення додано! цшносп рГзних ланцюгГв поставок за рахунок штеграцшних зв'язкГв забезпечуеться лопстич-ними операторами нового поколшня. ЗгГдно з прийня-тою в розвинутих кра!нах свГту класифГкацГею компанГ!, що надають лопстичш послуги, подгляються на групи залежно вГд ступеня ГнтегрованостГ !х дшльноси з бГз-несом замовника та юлькосй виконуваних логГстичних функцш (1РЬ - 5РЬ).
З точки зору глибини лопстичного сервку та комп-лексност послуг для клГентГв пiдприeмства, що функщ-онують на логiстичних ринках рiзних кра!н, можуть од-ночасно виконувати функцГ! 2PL, 3PL чи 4РЬ-оператора. Зокрема, глобальш компанГ! з експрес-доставки ван-тажiв DHL, FedEx, UPS, TNT, яю контролюють до 70% свитого ринку експрес-перевезень, пропонують сво!м Рентам рiзнi пакети послуг вiд перевезення з участю рiзних видiв транспорту, експедирування рiзних кате-горiй вантажу, до штегрованого управлiння ланцюгами поставок. Саме тому !х називають глобальними штегра-торами й лiдeрами лопстично! галузi.
У наукових дослiджeнняx [21, 22] доведено, що су-часш 3PL-провайдeри пройшли шлях синергетичного об'еднання спeцифiчниx послуг, якi ранiшe надавалися розрiзнeними операторами логiстичного ринку (пере-вiзниками, експедиторами, транспортними тeрмiнала-ми, кур'ерськими службами, складськими операторами, шдприемствами тexнiчного обслуговування тощо). 4PL-сeрвiс надае багатопрофГльне консультування щодо проектування та функцюнування ланцюгiв поставок, а сам лопстичний оператор iнтeгруе дiяльнiсть iншиx компанiй, залучених до конкретних ланцюгiв поставок. Вiн керуе процесами планування, виконання та контро-лювання логiстичниx процeсiв, потокiв та процедур у стратепчному, тактичному та операцшному вимiраx. Вiдмiннiсть послуг 5PL-провайдeра полягае у викорис-таннi спГльного електронного середовища, зокрема, мeрeжi 1нтернет, як едино! вiртуально! платформи для виршення логiстичниx задач.
На нашу думку, вцмшшсть мiж названими групами лопстичних опeраторiв полягае також у ступеш iнтeлeктуалiзацi! !х п1дприемницько! дiяльностi, рiвнi використання iнтeAeктуальниx рeсурсiв i асортимен-тi наданих iнтeлeктуальниx послуг. На рис. 3 представлено порiвняльну характеристику постачальниюв логiстичниx послуг i визначено ключовi компетенцГ!, що визначають !х потенцгал конкурентних переваг. Отже, чим вищий рГвень Гнтелектуально зоргентовано! дгяльностг логгстич-них операторгв, тим вищий потенцгал конкурентоспро-можностг та ефективностг спгльно! взаемодГ! в ланцюгах (мережах) поставок продукцГ! та послуг.
ОскГльки бгзнес-моделг лопстично! дгяльностг 2PL, 3PL та 4PL-провайдeрiв детально проаналгзованг в науковш лгтератург, зосередимося на формуваннг кон-цепцГ! й основних рис дгяльностг 5PL-опeратора, який мае найвищий ргвень гнтелектуально зоргентовано! лопстично! дгяльностг.
Сьогоднг в науковш лгтератург тГльки окреслено загальний контур дгяльностг такого лопстичного посе-редника. КомпанГ!, що спещалГзуються на розробленш й упровадженш шформацшно-комушкащйних тех-нологгй в практику шдпридприемницва, визначають 5 PL-провайдера як единий вгртуальний майданчик для виконання повного спектра лопстичних задач. 1ншг фгрми вважають, що це система штернет-лопстики, тобто планування, виконання та контролювання руху й розмщення товаргв за допомогою електронних засо-бгв шформацГ!. Власне, обидва напрями зараз активно
розвиваються. Так, наукова програма бвропейського Союзу «Horizon-2020» передбачае значне фшансування розробку глобальних IТ-технологiй у сферi логiстики, що в майбутньому може стати единим вiртуальним простором для формування лопстичних мереж.
На нашу думку, дшльшсть БРЬ-провайдера мае бути сконцентрована не тГльки на використанш 1КТ, але й на рiвнi логiстичного сервiсу, що передбачае постшне створення нових штелектуальних продуктiв для великих корпоративни! клГенпв. Прикладом може служити дГ-яльшсть одного з лiдерiв глобального ринку лопстики -компанГ! «Кюне i Нагель», яка розробила нову концеп-цiю глобального центру морсько! та авiацiйно! логiстики (GMALSC), що об'еднуе ва схеми авiацiйних i морських поставок компанГ! «Брiтiш Амерiкен Тобакко» в едину логiстичну структуру - Control Tower. Ця система спри-яе цглгсному управлгнню ланцюгами поставок усГх то-варних груп, а також вхгдних i вихгдних товарних потокГв по всьому свгту за допомогою едино! шформацшно! сис-теми. Новозеландська компанГя «Contract Warehousing New Zealand Limited. Contract Warehousing Group» на базг програмного продукту Sapphire Customer Web Portal дае можливГсть сво!м клГентам самостГйно розмГщувати замовлення, вгдстежувати !х стан та тдтвердження поставок, оформлювати накладш, рахунки, звгти, контро-лювати фгнансовг розрахунки, стан запасгв тощо.
Таким чином, основною ознакою 5PL-провайдера визначено ргвень штелектуалГзацГ! лопстично! дг-яльностг, який виявляеться у створенш та функ-цюнуванш штелектуалГзованих лопстичних систем як складних систем управлГння, координацГ! та контролю стратепчних, тактичних í оперативних завдань функцюнування лопстичних мереж. 1нтелектуалГзоваш лопс-тичнГ системи повиннГ працювати в режимГ реального часу в единш системГ координат Г единому шформацГй-ному просторГ й тим самим створювати методолопчний базис для оптимГзацГ! лопстичних рГшень Г кращого використання наявно! лопстично! шфраструктури. При цьому вони повинш мГстити не тГльки модулГ штелекту-альних транспортних систем, штелектуальш технолог!! з мониторингу транспортних засобГв i транспортних потокГв, але й Гнтегроваш програмш ршення для забезпечен-ня рГзних форм комунГкацГ! пГдприемств (економГчних агенпв) у ланцюгах (мережах) поставок товарГв i послуг.
Велике значення для штелектуалГзацГ! лопстич-но! дГяльностГ мае впровадження електронного доку-ментообиу, який сприяе формуванню тако! взаемодГ! пГдприемств, за яко! вони, власне, е органГзацГями, що саморозвиваються, самонавчаються та саморегулю-ються. 1нтегрована модель подання знань, покладена в основу системи штелектуального документообиу, крГм знань про формування структури й шаблонГв до-куменпв, а також про формування маршрутних схем руху документГв, повинна мГстити лшгвктичш знання й знання предметно! область Використання електронного документообиу в дГяльносп виробничих, торговель-них, транспортних, лопстичних компанш обумовлюе необхГднГсть упровадження в транспортних термГналах технологи обслуговування товарних потокГв за принци-
^ и
е о
■О
ю М
М О
СП
Класифтацм
суб'вктт лопстично! дтльносп
Базов1 знания >
та ключей | компетенцм
дтльносп '
Вплив на попередникт
Створення конку ре нтн их пере ваг
Р/'вень ¡нтелектуалЬаци логктично)' дЫльност'!
Рис. З.Формування конкурентних перевагсуб'еклв логктичноТд1ялыюсп шляхом ¡нтелектуал1зацмпроцеав \ процедур
Джерело:узагальнено автором на основ1 [21 -23].
ЕКОНОМ1КА
ЕК0Н0М1ЧНА ТЕ0Р1Я
пом «единого електронного вжна», а також поширення технологи електронного фрахту в оргашзацГ! вантажних перевезень за участю р1зних вид1в транспорту.
Зауважимо також, що в умовах активного викори-стання сучасних 1нформац1йних систем i засоб1в комуш-кацп надзвичайно зростае роль загальних i професiйних компетенцш фахiвцiв, здатних використовувати новi технологи мониторингу руху транспорту, монiторингу вантажопотоюв, ЗД-вшуалшаци складу або транспортного терминалу, логiстичного обслуговування штернет-магазинтв та iн. Сучасному логiстичному бiзнесу потрiбен висококвалiфiкований i освiчений пращвник, що володiе не ткьки вузькопрофесшними знаннями, а й широким кругозором, який дозволяв би йому вкьно орiентуватися в постшно змшюваних обставинах, приймати самостiйнi ршення. Про необхцшсть формування нових професш-них компетненцш логiстичного персоналу ми писали в стати [23]. У зв'язку з цим зростае роль освгти як основи формування i розвитку штелектуальних ресурйв, ство-рення та трансферу нових знань в економжу.
ВИСНОВКИ
Проведений аналiз сучасного етапу розвитку свито! економiки та концепцiй «ново! лопстики» дозволив зробити висновок, що сучасна штелектуально зорiентована економжа принципово змiнюе традицiйнi принципи, шдходи та моделi розвитку конкурентоспро-можного шдприемництва та ролi логiстики як штелек-туального iнтегратора ланцюгiв створення споживчо! вартостi. Iнтелектуалiзацiя логiстично! дiяльностi вима-гае створення iнтелектуалiзованих лопстичних систем, якi, з одного боку, передбачають бкьш активне викорис-тання сучасних штелектуальних, геошформацшних, те-лекомушкацшних, корпоративних iнтегрованих систем i технологш, а з iншого боку, - шдвищення якостi шд-готовки лопстичного персоналу i стимулювання розвитку штелектуального капiталу логiстичних провайдерiв. Реальним прототипом тако! системи е концептуальна модель дiяльностi БРЬ-првайдера. Подальшi дослцжен-ня будуть спрямованi на визначення його оргашзацшно! структури та ключових показникiв логiстичного сервiсу з використанням електронних технологiй: e-mobility; e-business; e-logistics, «хмарних» рiшень тощо. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Сакайя Т. Стоимость, создаваемая знаниями, или История будущего / Т. Сакайя // Новая постиндустриальная волна на Западе. Антология / Под ред. В. Л. Иноземцева. - М. : Academia, 1999. - 640 с.
2. Шульга Ж. О. Осоливосп економки знань га сучасному етап розвитку сусптьства / Ж. О. Шульга // Вкник Бердян-ського ушверситету менеджменту i бiзнесу. - 2012. - № 1(17). -С. 94 - 99.
3. Плтус I. Й. Економiчний потенщал пщприсмств, що функцiонують в економр, заснованiй на знаннях / I. Й. Плкус // Бiзнес 1нформ. - 2014. - № 4. - С. 303 - 307.
4. 1ванова В. В. Сутшсть i особливосп iнформацiйного забезпечення економки, засновано''' на знаннях / В. В. 1ванова // Економiка та держава. - 2011. - № 1. - С. 19 - 21.
5. Боярська М. О. Дошдження перспектив розвитку економки знань в УкраТш / М. О. Боярська // Технологический аудит и резервы производства. - 2014. - № 5/2 (19). - С. 57 - 61.
6. Бутжк-Оверський О. Б. 1нноватика та штелектуаль-на економка (теоретико-методолопчний аспект) / О. Б. Бутшк-Сверський // Теорiя i практика штелектуально''' власносп. -
2007. - № 6. - С. 68 - 81; 2008. - № 1. - С. 63 - 77.
7. Салихов Б. В. Интеллектуальная экономика как нравственно-этическая форма инновационного развития / Б. В. Салихов, Д. А. Летунов // Проблемы современной экономики. -
2008. - № 3 (27). [Электронный ресурс]. - Режим доступа : URL: http://www.m-economy.ru/ art.php?nArtId=2070
8. Наумов Е. А. Интеллектуальная экономика и устойчивое развитие в свете теории институционального конструктивизма / Е. А. Наумов, А. А. Понукалин, А. Е. Бенуа // Устойчивое развитие: наука и практика. - 2013. - № 1 (10). - С. 66 - 74 [Электронный ресурс]. - Режим доступа : URL: http://www. yrazvitie.ru/wp-content/uploads/2013/06/6-Naymov.pdf
9. Глазьев С. Ю. Интеллектуальная экономика - технологические вызовы XXI века : монография / С. Ю. Глазьев [и др.] ; науч. ред.: О. С. Сабден, Е. А. Наумов. - Алматы : Эксклюзив,
2009. - 319 с.
10. Максимова В. Ф. Smart (интеллектуальная) экономика: цели, задачи и перспективы / В. Ф. Максимова // Открытое образование. - 2011. - № 3. - С. 63 - 71.
11. Кондрашова-Дщенко В. 1нтелектуально зоркнто-вана економка / В. Кондрашова-Дщенко // Вкник КиТвського нацюнального ушверситету iм. Т. Шевченка. - 2009. - № 109. -С. 56 - 59.
12. Носань Н. С. Економка знань: сутшсть, перспективи i розвиток в УкраТш / Н. С. Носань // Актуальш проблеми еконо-мки. - 2011. - № 5 (119). - С. 12 - 14.
13. Бажал Ю. Знаннсва економка: теорп i державна полоша / Ю. Бажал // Економка i прогнозування. - 2003. - № 3. -С. 71 - 76.
14. Чухрай Н. I. Вза£модiя учасниюв шновацмного про-цесу у ланцюгу вартосп : монографiя / За наук. ред. проф. Н. I. Чухрай. - Львiв : Вид-во «Львiвська полггехшка», 2012. - 348 с.
15. Салихов Б. В. Интеллектуальное предпринимательство в управлении корпоративными знаниями / Б. В. Салихов, Б. А. Нейматова // Креативная экономика. - 2009. - № 1 (25). -С. 53 - 63 [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://www. creativeconomy.ru/articles/2776/
16. Касаткина В. В. Интеллектуализация экономики: теоретический анализ : дисс. ... канд. экон. наук: 08.00.01 / В. В. Касаткина [Место защиты: При ФГОБУВПО «Финансовый университет при Правительстве Российской Федерации»]. - Москва, 2011. - 175 с.
17. Лаврова Н. А. Ресурсы формирования и развития экономики, основанной на знаниях (институциональный анализ): теоретический анализ : дисс. ... канд. экон. наук: 08.00.01 [Место защиты: РЭУ им. В. Г. Плеханова]. - Москва, 2014. - 175 с.
18. Ахтямов М. К. Интеллектуализация предпринимательства как объективная закономерность развития экономики знаний / М. К. Ахтямов, Н. А. Кузнецова, Л. В. Саакова // Российское предпринимательство. - 2011. - № 4. - Вып. 2 (182). -С. 16 - 24.
19. Gourdin K. N. Global Logistics Management: A Competitive Advantage for the 21st Century / K. N.Gourdin. - 2nd Edition. - Oxford, 2001. - 344 р.
20. Афанасенко И. Д. Коммерческая логистика / И. Д. Афа-насенко, В. В. Борисова. - СПб. : Питер, 2012. - 352 с.
21. Fabbe-Costes N. Towards a Typology of the Roles of Logistics Service Providers as «Supply Chain Integrators». / N. Fabbe-Costes, М. Jahre, Ch. Roussat // Supply Chain Forum. International Journal. - 2008. - Vol. 9. - Nо. 2. - P. 28 - 43.
22. Дементьев А. В. Контрактная логистика : монография / А. В. Дементьев. - СПб. : ООО «Книжный Дом», 2013. - 146 с.
23. Григорак М. Ю. Формування професшних компетен-цш менеджерiв з лопстики у вiртуальних лаборатсрях з вико-ристанням хмарних технологш / М. Ю. Григорак // Збiрник науко-вих праць Державного економко-технолопчного унiверситету: Серiя «Економiка i управлiння». - К. : ДЕТУТ, 2014. - Вип. 29.
REFERENCES
Akhtiamov, M. K., Kuznetsova, N. A., and Saakova, L. V. "In-tellektualizatsiia predprinimatelstva kak obektivnaia zakonomernost razvitiia ekonomiki znaniy" [Intellectualization of entrepreneurship as an objective law of development of the knowledge economy]. Rossiyskoe predprinimatelstvo, vol. 4, no. 2 (182) (2011): 16-24.
Afanasenko, I. D., and Borisova, V. V. Kommercheskaia logis-tika [Commercial Logistics]. St. Petersburg: Piter, 2012.
Boiarska, M. O. "Doslidzhennia perspektyv rozvytku ekono-miky znan v Ukraini" [Research perspectives of development of the knowledge economy in Ukraine]. Tekhnolohycheskyi audyt y rezervy proyzvodstva, no. 5/2 (19) (2014): 57-61.
Butnik-Siverskyi, O. B. "Innovatyka ta intelektualna ekonomi-ka (teoretyko-metodolohichnyi aspekt)" [Innovation and Intellectual economics (theoretical and methodological aspects)]. Teoriia i praktyka intelektualnoi vlasnosti, no. 6 (2007); 1 (2008): 68-81; 63-77.
Bazhal, Yu. "Znannieva ekonomika: teorii i derzhavna polity-ka" [Of knowledge economy: theory and public policy]. Ekonomika i prohnozuvannia, no. 3 (2003): 71-76.
Chukhrai, N. I. Vzaiemodiia uchasnykiv innovatsiinoho protse-su u lantsiuhu vartosti [Interaction between participants in the innovation process in the value chain]. Lviv: Lvivska politekhnika, 2012.
Dementev, A. V. Kontraktnaialogistika [Contract logistics]. St. Petersburg: Knizhnyy Dom, 2013.
Fabbe-Costes, N., Jahre, M., and Roussat, Ch. "Towards a Typology of the Roles of Logistics Service Providers as "Supply Chain Integrators". Supply Chain Forum"International Journal, vol. 9, no. 2 (2008): 28-43.
Glazev, S. Yu. Intellektualnaia ekonomika - tekhnologicheskie vyzovyXXI veka [Knowledge-based economy - technological challenges of the XXI century]. Almaty: Ekskliuziv, 2009.
Gourdin, K. N. Global Logistics Management: A Competitive Advantage for the 21st Century. Oxford, 2001.
Hryhorak, M. Yu. "Formuvannia profesiinykh kompeten-tsii menedzheriv z lohistyky u virtualnykh laboratoriiakh z vyko-rystanniam khmarnykh tekhnolohii" [Formation of professional competence in logistics management in virtual labs using cloud technology]. Zbirnyk naukovykh prats Derzhavnoho ekonomiko-tekhnolohichnoho universytetu: Seriia «Ekonomika i upravlinnia», no. 29 (2014).
Ivanova, V. V. "Sutnist i osoblyvosti informatsiinoho zabez-pechennia ekonomiky, zasnovanoi na znanniakh" [The essence and characteristics of information provision economy based on knowledge]. Ekonomika ta derzhava, no. 1 (2011): 19-21.
Kasatkina, V. V. "Intellektualizatsiia ekonomiki: teoreticheskiy analiz" [Intellectualization of the economy: a theoretical analysis]. Dis.... kand. ekon. nauk: 08.00.01, 2011.
Kondrashova-Didenko, V. "Intelektualno zoriientovana ekonomika" [Intellectually oriented economy]. Visnyk Kyivskoho na-tsionalnoho universytetu im. T. Shevchenka, no. 109 (2009): 56-59.
Lavrova, N. A. "Resursy formirovaniya i razvitiya ekonomiki, osnovannoy na znaniiakh (institutsionalnyy analiz): teoreticheskiy analiz" [Resources formation and development of an economy based on knowledge (institutional analysis): theoretical analysis]. Dys.... kand. ekon. nauk: 08.00.01, 2014.
Maksimova, V. F. "Smart (intellektualnaia) ekonomika: tseli, zadachi i perspektivy" [Smart (intellectual) Economy: goals, objectives and prospects]. Otkrytoeobrazovanie, no. 3 (2011): 63-71.
Naumov, E. A., Ponukalin, A. A., and Benua, A. E. "Intellektualnaia ekonomika i ustoychivoe razvitie v svete teorii institutsionalno-go konstruktivizma" [Intellectual economy and sustainable development in the light of institutional theory of constructivism]. http:// www.yrazvitie.ru/wp-content/uploads/2013/06/6-Naymov.pdf
Nosan, N. S. "Ekonomika znan: sutnist, perspektyvy i roz-vytok v Ukraini" [Knowledge Economy: the nature, prospects and development in Ukraine]. Aktualni problemy ekonomiky, no. 5 (119) (2011): 12-14.
Plikus, I. I. "Ekonomichnyi potentsial pidpryiemstv, shcho funktsionuiut v ekonomitsi, zasnovanii na znanniakh" [The economic potential of operating in an economy based on knowledge]. Biznes Inform, no. 4 (2014): 303-307.
Shulha, Zh. O. "Osoblyvosti ekonomiky znan na suchasnomu etapi rozvytku suspilstva" [Features of the knowledge economy in modern society]. Visnyk Berdianskoho universytetu menedzhmentu i biznesu, no. 1 (17) (2012): 94-99.
Salikhov, B. V., and Neymatova, B. A. "Intellektualnoe pred-prinimatelstvo v upravlenii korporativnymi znaniiami" [Intelligent business in enterprise knowledge management]. http://www.cre-ativeconomy.ru/articles/2776/
Salikhov, B. V., and Letunov, D. A. "Intellektualnaia ekonomika kak nravstvenno-eticheskaia forma innovatsionnogo razvitiia" [Knowledge-based economy as a moral and ethical form of innovation]. http://www.m-economy.ru/art.php?nArtId=2070
Sakayia, T. "Stoimost, sozdavaemaia znaniiami, ili Istoriia bu-dushchego" [The value created by knowledge, or a history of the future]. In Novaia postindustrialnaia volna na Zapade. Moscow: Academia, 1999.
EE
CL
о
Ш
I— <
=n =r
о
<
о
Ш
