CC BY
59
О.А. Пробош
канд. екон. наук, м. 1вано-Фран^вськ
ВПЛИВ ГЛОБАЛ1ЗАЦ1ЙНИХ ТЕНДЕНЦ1Й НА СВ1ТОВ1 Ф1НАНСОВ1 РИНКИ ТА IX НАСЛ1ДКИ ДЛЯ ЕКОНОМ1КИ УКРА1НИ
Анотащя. Дослiджено фiнансовий аспект глобаль заци. Розглянуто особливостi створення единого светового фiнансового простору. Визначено вплив свгтово! фшансово'1 кризи на розвиток економки Украши.
Ключовi слова: свгтовий фiнансовий ринок, глоба-лiзацiйнi тенденци, м1жнародна економiчна iнтеграцiя, фiнансова криза.
I. Вступ. Свггове господарство на сучасному етапi розвитку характеризуеться динамiчним поглибленням процесiв штеграцй полiтичного, економiчного та сощаль-но-культурного життя кра1н свiту. Така тенденция отрима-ла назву «глобатзащя». Активно протiкають процеси взае-много зближення економiк рiзних кра1н i народiв, вщбу-ваеться формування единого iнформацiйного простору й переливання сучасних технологiй, полiтична трансформа-цiя та iнтеграцiя на регюнальному i свiтовому рiвнях.
На початку ХХ1 столiття свiтове господарство все бшьше набувае рис едино1 динамiчноí цшсно'1 системи,
в якiй протакають рiзноплановi процеси. Свiдченням зростання взаемозалежност нацiональних економiк е 1х надзвичайна чутливють до будь-яких змiн, що стосують-ся м1жнародних товарних i сировинних ринкiв, фшан-сового ринку й ринку робочо! сили. Посилюеться роль i значення зовнiшнiх факторiв у економiцi кра1н, ство-рюеться единий свгтовий ринок без нацюнальних бар'ерiв, встановлюються одинаковi правила гри на свгговш аренi для вшх його учасникiв.
Особливу увагу глобашацшним тенденциям на свгго-вих фшансових ринках прид1ляли захiднi вченi, а саме: М. Обстфельд, Ф. Мартш, Е. Роуз, А. Тейлор, Д. Тобш, М. Фтстейн, Ч. Харюк та iншi, якi детально дослщили ди-намiку розвитку глобалiзацiйних процешв та 1х взаемоз-в'язок iз розвитком рiзних сегментiв свгтово'1 економши [18-22].
В украшськш та росшськш економiчнiй лiтературi проблемам м1жнародно'1 економiчноí iнтеграцií та шля-
хам розвитку нащональних i свiтових фiнансових ринкiв присвячено роботи В. Гейця, Я. MipKiHa, 6. Савельева, О. Сохацько!, Б. Рубцова, Ю. Макогона, Ю. Пахомова, В. Корнеева, З. Луцишин, Б. Каршнського, О. Гераси-менка, К. Паливоди, П. Гайдуцького [4; 6; 7; 8; 13; 15].
II. Постановка мети i завдань. Метою ще! публшацп е визначення ступеня впливу глобaлiзaцiйних тенденцiй на свiтовi фiнaнсовi ринки та економiку Укра!ни зокре-ма. Серед завдань, якi виршено у дaнiй стaттi, слiд ви-дiлити нaступнi: дослiджено фiнaнсовий аспект глобал-iзaцi!; розглянуто особливостi створення единого свгго-вого фiнaнсового простору; визначено вплив свггово! фшансово! кризи на розвиток економки Укра!ни.
III. Результати. Теоретичш та приклaднi аспекти сучасних глобaлiзaцiйних тенденцiй почали активно вивчатись з початку 80-тих роюв минулого столiття. Саме тодi у захщнш економiчнiй думцi вiдбувся поворот до неолiберaльного вaрiaнту виходу з економiчно! депресй'. Iснуючi методи державного регулювання та стимулювання попиту багато в чому вичерпали себе, породжуючи бюджетш i фiнaнсовi труднощi. Багатьом кра!нам^мпортерам довелося фiнaнсувaти покриття значних бюджетних дефiцитiв. Уряди почали робити подaтковi й iншi поступки м1жнародному фшансовому кaпiтaлу, створюючи сприятливi передумови для вшьно-го вливання iнвестицiй з метою пщвищення лiквiдностi.
Формування свггового фiнaнсового ринку здшсню-валось шляхом об'еднання в едину свггову систему уае! сукупностi м1жнародних фiнaнсових вщносин [2]. Цей об'ективний процес, на думку Н. Орлово! та А. Свечкь но! [11], обумовлений прагненням спшьного ринку до вирiвнювaння норми прибутку: кожен учасник ринку бажае отримувати близький до решти агентав прибуток на один i той же фшансовий актив, в якому б фшансовому шститул вш не був розмiщений.
Трaнснaцiонaльнi корпорацй' вiдшукaли для себе позитивнi риси в процесах глобатзацй' свiтових товарних й фшансових ринкiв, адже це дозволяло !м звiльнитися вiд тотального державного регулювання, послабити по-датковий тиск, формувати майбутш правила гри на глобальному рiвнi, поширюючи свiй вплив на iншi репони.
Глобaлiзaцiя фiнaнсових ринкiв внесла сво! корек-тиви в розстановку прюритепв на мiжнaроднiй aренi за темпами росту економк: кра!н. Зокрема, результати про-веденого компaнiею БКГ дослщження у 2008 роцi свiдчaть про те, що 17 компaнiй-новaчкiв за темпами розвитку витюнили iнших претенденпв на глобальне лiдерство. 1з 17 новачюв п'ять компaнiй — представни-ки Латинсько! Америки та вiсiм компaнiй з Китаю. В л^у крупних компaнiй-новaчкiв входять: Changhong Electric (Китай), Chery Automobile (Китай), COFCO (Китай), CSAV (ЧилО, ИНТЕР РАО «ЕЭС России» (Ро-сiя), JBS-Friboi (Брaзилiя) та iн. [1].
Характерною рисою сучасних мшнародних еконо-мiчних вiдносин стае iнтенсивне залучення нацюнальних економш кра!н, що розвиваються, у свггогоспо-дaрськi зв'язки. Адже, фiнaнсовi ринки таких кра!н е приваблившими для iнвесторiв через сприятливу зако-нодавчу базу, низький рiвень оподаткування, високi вiдсотковi ставки по операщях на них. Але, водночас, мають мiсце знaчнi негaтивнi риси, зокрема високий рiвень контролю з боку держави, низька кaпiтaлiзaцiя,
нерозвинешсть кредитно-фiнансовоi iнфраструктури i фiнансово-економiчна нестабiльнiсть держави.
Н.Орлова, А. Свечкша [11], Мойсеев С. Р. [10, с. 18—24] вважають, що iнтегруватися в свггову фшан-сову спiльноту можливо тшьки тим краiнам, якi:
а) знаходяться в rpyni середнього рiвня доходу на душу населення;
б) мають достатнш стушнь розвитку внyтрiшньоi фшансово'1' системи для виходу на свiтовi ринки.
Краши, що не досягнули цих показниюв, при змiнi свггово! фiнансовоi кон'юнктури можуть бути схильш до системних криз. Вiдповiдно, чим вищий рiвень штеграцп нацiональноi економки у мiжнароднi економiчнi вГдно-сини, тим бшьший стyпiнь впливу на не! мають проце-си, що вГдбуваються в свiтовiй економiцi.
Зокрема, сучасна шотечна криза на ринку нерухо-мостi в США пею чи iншою мiрою впливае на рiзнi регiони, сповiльнюючи темпи зростання свггово! еконо-мiки в цшому. I навпаки, сприятлива економГчна ситу-ацгя в економГчних центрах цившзацп слугуе суттевим рушГем для динамГчного прискорення економГчного розвитку в усГх куточках свпу.
Для того, щоб визначити мюце Украши в сучасних глобалГзацшних тенденцгях, слГд звернутись до результат дослГдження Всесвинього економГчного форуму, який на пГдставГ розрахунку шдексу глобально! конку-рентоспроможностГ (автор — професор Колумбшського ушверситету Ксав'е Сала-ьМартш) для 131 держави свГту провГв аналГз таких параметрГв: яюсть шституцш, шфраструктура, макроекономГчна стабшьшсть, здоров'я i початкова освиа, вища освиа i професшна пГдготовка, ефектившсть ринку товарГв i послуг, ефектившсть ринку пращ, розвинешсть фшансового ринку, технолопч-ний рГвень, розмГр ринку, конкурентоспроможшсть ком-панш i шновацшний потенщал. Украша в рейтингу перебувае на 73-й позицп, попршивши минул орГчний показник на чотири пункти. При цьому Украша поступилась таким крашам, як Литва (38), ЛатвГя (45), Угор-щина (47), Польща (51), ХорватГя (57), РосГя (58), Казахстан (61), Узбекистан (62), Азербайджан (66), В'етнам (68), Бразилгя (72) [1].
1ндекс глобалГзаци, який запропоновано рейтинго-вою компашею A. T. Kearney та журналом Foreign Policy, дае можливють ощнити процеси глобалГзаци в рГзних крашах свпу та ствставити отримаш значення для визначення позицп Украши в мГжнародних економГчних вГдносинах та глобальних полиичних процесах. У 2007 рощ до рейтингу було включено 72 краши свпу, на те-ритори яких проживае близько 90 % населення й еко-номки яких охоплюють понад 90 % свггового потенщ-алу. Украша посша 43-те мГсце. Результат Украши в розрГзГ аналГзованих параметрГв: участь у глобальних полиичних процесах — 55-та позицгя, розвиток глобальних технологш — 53-тя, персональш мГжнародш кон-такти — 49-та, економГчна штегращя — 17-та позицп [1].
Для визначення мюця Укра'1'ни в свГтових глобаль зацГйних процесах, ознайомимось з результатами досл-Гджень Швейцарського Гнституту дослГджень бГзнес-циклГв (ЦюрГх, ШвейцарГя). На основГ розроблено'1' ними методики обчислення шдексу глобалГзацГ1' (KOF) здГйснюеться комплексне ощнювання глобалГзацГйних тенденцГй в економГчному, соцГальному i полГтичному
житт краши. 1з 122 краш свiту, на базi яких проводилось оцшювання, Украша опинилась на 50-й позицп з шдексом 61,83 зi 100 можливих балiв. Участь Украши в свiтових глобатзацшних процесах можна оцiнити на-ступним чином: економiчна глобалiзацiя — 55,2 (75-те мiсце), соцiальна глобалiзацiя — 57,79 (48-ме мiсце), полiтична глобалiзацiя — 76,97 (39-те мiсце) [16].
Отже, можна зробити висновок про те, що Украша мае схильшсть до iнтеграцií та глобалiзацií, прагне прий-мати активну участь в свггових економiчних, соцiальних й полггичних процесах, однак структурнi диспропорций та розрив у рiвнi розвитку економки зумовлюють на-явнiсть певних перешкод для безболюного входження в штегроваш утворення.
Глобалiзацiя свiтових фiнансових ринюв не тiльки створюе ряд переваг для його учасниюв, але й може мати негативш наслiдки для економш краш. У сучасному фшансовому середовищi активiзуеться процес сек'юри-тизаци, який передбачае продаж активiв банюв через трансформацiю 1х у цшш папери, якi в подальшому розмщуються на ринку, не маючи пщ собою реального пiдкрiплення. Ця операщя застосовуеться щодо баню-вських кредипв i дозволяе банкам передавати кредитш ризики iншим учасникам ринку. З часом, таю борговi фiнансовi шструменти пiдривають довiру до фiнансових продукпв i призводять до зниження 1х ринково! вартостi.
Водночас, банки i iншi фiнансовi установи е надмiрно впевненими в ефективностi похщних фшансових шстру-ментiв, методах i мехашзмах управлiння фiнансовими ризиками, що спричинюе хибнють прийнятих фiнансових рiшень, може призвести не тшьки до !х банкрутства, але й похитнути стабшьнють фшансово1 системи в цшому Адже, саме пошук нових способiв управлшня ризиками привiв до появи нових фшансових шструментав, якi прискорили розгортання сватово! фiнансовоí' кризи. Завдяки глобаль заци iнформацiйного простору та розвитку телекомушкац-iйних комп'ютерних мереж торпвля опцiонами, фшансо-вими ф'ючерсами, кредитно-дефолтними свопами набула бурхливого розвитку в умовах зростаючого ризику.
Зростання залежност вщ наявностi капiталу призве-ло до розриву мш «реальними» i «дартуальними» фшан-совими ресурсами. Центральнi банки багатьох розвину-тих краш й провщш фiнансовi установи свiту володшчи реальними активами, якi за рiзними пiдрахунками ощ-нювались близько 50 трлн. дол., водночас оперували фшансовими шструментами, емiтованими пiд цi активи, вартюна оцiнка яких становила не менше 700 трлн. дол.
Зростання частки фшансових активiв темпами, що суттево перевищували темпи росту реального сектору, вимагало збiльшення кредитного мультиплшатора. Ви-никли «фiнансовi бульбашки», яю до певного моменту знаходились шд контролем крупних iнвестицiйних гравцiв на фшансових ринках. Ппертрофоване зростання фшансового сектору приносило неабиякi доходи вщ емiсií i операцiй з фшансовими шструментами великим банкам. Масштаб «фшансових бульбашок» у економь ках розвинених краш досягнув таких меж, що почали проявлятись ознаки свгтово1 фшансово1 кризи: ринкова ставка кредиту припинила реагувати на змшу облшово1 ставки, почала зростати iнфляцiя в споживчому секторг
Iнструментарiй для «утилiзацií» надлишкових зобо-в'язань передбачае розв'язування гшершфляци або де-
вальваций Деяю гравцi на свiтових фiнансових ринках втратять мiльйони, iншi зможуть ix повернути, але велика кшьюсть обезцiнениx фiнансовиx iнструментiв зникне. 1ншим методом е мiжнароднi конфлiкти, яю призводять до списання не тшьки фшансових зобов'я-зань, але й спричинюють знищення накопиченого ма-терiального капiталy Такi заходи ведуть до переоцшки капiталiв i перерозподiлу швестицш.
Який вплив справить свiтова фшансова криза на економiку Украiни? Стимульована шотечною кризою в США, криза на свггових фшансових ринках вплине на трансграничний рух капГталГв i зовнГшньоекономГчну дГяльнГсть Украiни. За оцшками багатьох експертiв (К. Малофеевоi — гол. економюта аналiтичного управлiння швестицшного банку «Ренесанс Каттал», Г. Гольцхаке-ра — гол. економiста Austria Creditanstalt (UniCredit Group) (Вiдень), В. Гладкого — ген. директора аналггач-ного центру «Бюро економiчниx i соцiальниx техно-логш», Д. Сологуба — нач. вщдшу аналiзу та дослщжень «Райффайзен Банку Аваль» та ш.), основний ризик для Украши полягае в погiршеннi перспектив припливу капiталiв. Зниження дисконтних ставок у США не зро-бить ютотного впливу на зниження вартостi позикових кошпв. Зазнанi великими iнвестицiйними банками збитки вщ операцiй на американському шотечному ринку змушують ix урiзати бюджети iнвестування на бшьш ризиковаш ринки краш, що розвиваються. Не стане винятком i Украша, для пщприемств i банкiв яко'1' можна чекати тдвищення вартостi позик на величину преми за ризик i вимог до надiйностi позичальникiв.
IV. Висновки. Пдсумовуючи вищезазначене, слщ пщкреслити, що глобалiзацiя светового фiнансового й полггачного простору в умовах нестабшьносп економ-Гчного розвитку Украши створюе ряд бар'ерiв та перешкод для постiндустрiальноi трансформаций На даному еташ економiчного розвитку можна говорити не про подолання кризи, а про перечшування негативних тен-денцш на свиових фiнансовиx ринках. Однак, для Украши вихщ повинен полягати не в пасивному очкуванш, а в оновленш мислення та д^яльность
Лiтература
1. Время стремительной глобализации [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www. iteam. ru/ publications/marketing/section_22/article_3723.
2. Глобализация и мировые рынки товаров, услуг и капиталов : сб. науч. ст. ; под ред. Б. М. Смитиенко,
B. К. Поспелова. — М. : ФА, 2001. — 284 с.
3. Добродомова С. В. Финансовая глобализация как определенная степень интеграции и ее последствия /
C. В. Добродомова // Весник Нижненовгородского государственного университета. — 2005. — № 1 (7). — С. 620-624.
4. Каршнський Б. А. Фшансова система : навч. пошб. / Б. А. Каршнський, О. В. Герасименко. — Л. : «Магнолiя+», 2006. — 272 с.
5. Колтунов В. М. Глобализация экономики (вопросы теории и методологии) / В. М. Колтунов, К. В. Мальцев. — Н. Новгород : Изд-во ВВАГС, 2004.
6. Корнеев В. Криза на фшансових ринках: жршГ пщсумки та прогнози / В. Корнеев // Фшансовий ри-нок Украши. — 2009. — №2 (64). — С. 5-8.
7. Луцишин З. О. Сучасш тенденци свiтового фшан-сового ринку / З. О. Луцишин, О. О. Луцишин // Фшансовий ринок Украши — 2008. — № 9. — С. 3—9.
8. Луцишин З. О. Тенденци свггового фшансового ринку, економiчна криза та штеграцшний курс Украши / З. О. Луцишин, О. О. Луцишин // Фшансовий ринок Украши. — 2008. — №11 (61). — С. 6-11.
9. Миркин Я. М. Рынок ценных бумаг России: воздействие фундаментальных факторов, прогноз и политика развития / Я. М. Миркин. — М. : Альпина Паблишер, 2002. — 624 с.
10. Моисеев С. Р. Глобализация финансовых рынков: миф или реальность? / С. Р. Моисеев // Дайджест-Финансы. — 2002. — № 3. — С.18-24.
11. Орлова Н. Особливост розвитку светового фшансового ринку в умовах глобалiзацif / Н. Орлова, А. Свечкша // СХ1Д. — 2007. — № 5 (83).
12. Осавлюк С. Л. Прогнозування нестабшьносп фшансових ринюв в умовах глобалiзацif / С. Л. Осавлюк. — К. : 1нститут свiтовоf економки та м1жнародних вщносин НАН Украши, 2002. — 248 с.
13. Рубцов Б. Тропинка к процветанию / Б. Рубцов // Эксперт-Украина. — 2005. — № 44 (47) — С. 21-27.
14. Рубцов Б. Б. Тенденции развития мировой экономики и фондовый рынок России [Електронний ресурс]. — Режим доступа: Ы^р://^^«'. геЬ. га.
15. Савельев 6. В. бвропейська штегращя i маркетинг: наук. нариси / 6. В. Савельев. — Т. : Економiчнa думка, 2003. — 482 с.
16. Сидоренко О. США, Швейцaрiя та Дашя очоли-ли рейтинг ВЕФ за шдексом глобально! конкуренто-спроможност / О. Сидоренко // Дзеркало тижня. — 2007. — № 42 (671). — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www. dt. ua/2000/2020/61061.
17. Финансовые рынки в переходной экономике: некоторые проблемы развития. — М. : ИЭПП, 2003. — 171 с.
18. Obslfeld M. The Great Depression as a Watershed: international Capital Mobility over the Long Run / M. Obslfeld, A. Taylor // NBER: Working Paper. — 1997. — № 5960.
19. Obstfeld M. The six major puzzles in international macroeconomics: is there a common cause? / M. Obslfeld, K. Rogoff // NBER: Working Paper. — 2000. — № 7777.
20. Global Financial Warriors. The Untold Story of International Finance in the Post 9/11 World by John B. Taylor W. W. Norton & Company. — 2007. — January, 11. — 324 p.
21. Schmukler S. Financial globalization and debt maturity in emerging economies / S. Schmukler, E. Vesperoni // Journal of Development Economics.- 2006. — vol. 79 (1). — P183-207.
22. Feldstein M. Aspects of Global Economic Integration: Outlook for the Future / M. Feldstein // National Bureau of Economic Research. — September, 2000.
